Амадей: Вибране

AlienVetrova

Привіт, коханий

Привіт,  коханий,  обійми  мене  за  плечі
Ми  рідні  люди,  а  не  вороги
Скажи  чому,  коли  приходить  вечір,
Між  нами  прокладаються  сніги.

Давай,  мій  любимий,  тихо  поговорим
Про  те  життя,  що  проживаєм  ми
Скажи  чому,  між  нами  наче  гори
Стоять  триклята  гордість  зі  слізьми.

Стривай,  мій  рідний,  ти  мене  послухай,
Заради  тебе  я  покинула  усе.
Ти  своє  слово  мужністю  не  рухай,
Бо  сказане  в  сварках  завжди  пусте.

Дивись,  коханий,  я  була  колись  щаслива
Ти  дарував  мені  і  ніжність,  і  любов.
Скажи  чому,  твою  любов  змиває  злива,
Чому  не  здатен  ти  мене  любити  знов.

Привіт,  коханий,  я  -  твоя  навіки,
Лиш  тільки  крок  назустріч  ти  зроби.
Не  треба  задля  мене  пити  ріки  -
Ти  обери  мене  серед  юрби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858310
дата надходження 17.12.2019
дата закладки 15.09.2020


Любов Іванова

НАЛЕТЕЛИ ВДРУГ ДОЖДИ

[b][i][color="#4a0404"][color="#032a94"]Н[/color]ебо  прохудилось  не  на  шутку
[color="#032a94"]А[/color]нгелы  намокли  среди  туч.
[color="#032a94"]Л[/color]ить  бы    перестало  на  минутку
[color="#032a94"]Е[/color]сли  бы    к  земле  прорвался  луч..
[color="#032a94"]Т[/color]олько  все  чернее  и  чернее
[color="#032a94"]Е[/color]й  -же-Богу,  день,  а  будто  ночь.
[color="#032a94"]Л[/color]истья  в  мокрых  лужах  на  аллее
[color="#032a94"]И[/color]  подняться  выше  им  невмочь.

[color="#032a94"]В[/color]ыцвели  от  слякоти  и  ливней,
[color="#032a94"]Д[/color]рожь  прибила  их  к  святой  земле
[color="#032a94"]Р[/color]азом  пролежат  до  стужи  зимней
[color="#032a94"]У[/color]  домов  озябших  в  серой  мгле.
[color="#032a94"]Г[/color]олыми  деревья  станут  вскоре,

[color="#032a94"]Д[/color]ни  короче,  ночи  все  длинней.
[color="#032a94"]О[/color]сень  с  летом  в  многолетнем  споре,
[color="#032a94"]Ж[/color]дет  отлета  к  Югу  журавлей...
[color="#032a94"]Д[/color]аже  птичьи  стаю  провожая,
[color="#032a94"]И[/color]скренне  я  осень  обожаю...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888781
дата надходження 15.09.2020
дата закладки 15.09.2020


Олеся Лісова

За білими грибами

Схід  сонця  медом  небо  просочив,
Срібляста  пелена  туману  в’ється,
Ранесенько,  під  музику  лісів
За  білими  грибами  йду  по  стежці.

Під  деревом,  що  вперлось  в  небеса
Й  коріння  восьминогом  розляглося
Пробилася  крізь  мох  така  краса  –  
Аж  два  грибочки  в  парочці  сплелося.

Голівки,  як  молочний  шоколад,
Сховавши  в  ковдру  білі,  довгі  ніжки
Позиркують,  як  жовтий  листопад
Старанно    тягне  знизу  хтось  за  віжки.

Обстрижена  соснова  бахрома
Боровичок  ховає  край  дороги
Та  капелюшок  гордо  підійма
Старанно  пнеться  він  в  землі  вологій.

Осіннє  диво  з  чарами  творця!
Від    радості  серденько  завмирає.
Вклоняюся  я  лісу  без  кінця,  
Бо  наче  рідну  доньку  зустрічає.



Фото  з  інтернету,  хоча  свої  
грибочки  фотографувала
 з  перехопленим  подихом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888786
дата надходження 15.09.2020
дата закладки 15.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні візерунки

Майорить  у  гронах  горобина
І  багрянцем  листя  мерехтить.
Десь  хова  німу  печаль  калина,
У  повітрі  осінню  пахнить.

Падає  туман  на  землю  сірий,
У  росі  купається  трава.
Посмішку  дарує  ранок  щирий,
Осінь  візерунки  вишива.

Вітерець  гойдає  павутину,
Павучок  мереживо  плете.
Дуб  насипав  жолудів  корзину,
Ніжить  ще  проміння  золоте.

Завітає  бабине,  ще  літо
І  торкнеться  ніжністю  щоки.
Хризантеми  тішать  своїм  цвітом,
Десь  розмова  чується  ріки

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888823
дата надходження 15.09.2020
дата закладки 15.09.2020


синяк

В той вечір плакала свіча

В  той  вечір  плакала  свіча
Та  не  жалів  її  вогонь,
Торкнулась  я  твого  плеча
І  рано  побілілих  скронь.
Ти  мої  руки  цілував
У  погляді  вогонь  горів,
А  місяць  зорі  чаклував
І  умлівав  від  них  без  слів.
Ті  зорі  падали  в  траву
Спалила  їх  любов  ущент,
І  я  тим  спогадом  живу
Як  діамант  кожен  момент.
Відплакала  свіча  й  погасла
Додавши  в  серце  нам  жалю,
Були  ті  миті  нашим  щастям
Як  і  слова:  "  Тебе  люблю..."
Галина  Грицина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888670
дата надходження 14.09.2020
дата закладки 14.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Черешневе літо ( мелодія Василь Дунець)

Я  іду  стежинкою  до  тебе,
Що  в  зелених  травах  пролягла.
Розчесало  коси,літо,  вербам,
Чути  ніжні  співи  солов'я.

Приспів:

Черешневе  літо,  сонечком  зігріте,
Кличе  нас  у  невідому  даль.
Черешневе  літо  нам  дарує  квіти,
Забирає  з  серденька  печаль.

Маки  майорять  в  пшеничнім  полі,
Вітерець  розказує  казки.
Дякую  кохана  своїй  долі,
Що  у  ній  з'явилась,  мила,  ти.

Обійму  тебе  і  приголублю
Замедую  солодом  уста.
Як  же  я  тебе  кохана  лю́блю,
Літо,  а  в  душі  моїй  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888610
дата надходження 13.09.2020
дата закладки 13.09.2020


Руслана Ліщинська-Солецька

ВСЕ ДЛЯ ТЕБЯ



1.
Я  солнца  луч  поймаю  у  ладони
И  небо  приклоню  к  твоим  ногам
Все  лишь  чтобы  ты  была  со  мною
Поверь  все  это  не  обман.

Все  для  тебя,  лишь    для  тебя
Я  в  этом  мире    все  преодолею.
Пока  ещё  живу  тобой  дыша
Пока  еще  тобой  душа  болеет.

2.
Звездою  ясною  сиять  я  буду
На  тропы  те  где  ходишь  ты
Тебе  одной  лишь  не  забуду
Я  по  утрам    дарить  цветы.

Все  для  тебя,  лишь    для  тебя
Я  в  этом  мире    все  преодолею.
Пока  ещё  живу  тобой  дыша
Пока  еще  тобой  душа  болеет.

3.
Скажи  любимая  лишь  слово
Скажи  что  мил  тебе  чуть  чуть
Твоим  рабом  я  вечным  буду
И  розами  засыплю  я  твой  путь.

Все  для  тебя,  лишь    для  тебя
Я  в  этом  мире    все  преодолею.
Пока  ещё  живу  тобой  дыша
Пока  еще  тобой  душа  болеет.

Руслана  Ліщинська-Солецька
серпень.10.2020.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888563
дата надходження 13.09.2020
дата закладки 13.09.2020


Ольга Калина

Темні ночі

Ці  ночі  дедалі  темніші    -
І  неба  не  видно  з-за  хмар.  
А  голос  сови  все  частіше
Пронизує  серце  до  ран.  

-Чого  ж  ти  кричиш,  блудна  пташко,  
І  зболену  душу  ятриш?
Мені  і  без  тебе  так  важко..
Чого    не  сидиш  й  не  мовчиш?

Гасаєш  всю  ніч  по  діброві:
То  тут,  то  вже  там  закричиш..  
Ти  ж  бачиш,  що  я  не  готова
Сприйняти,  що  ти  сповістиш.  

Лиш  в  серденько  жах  наганяєш
Й  таємну  тривогу  якусь.
А  біль  у  душі  не  стихає
І  знову  не  спиться,  чомусь.    
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888553
дата надходження 12.09.2020
дата закладки 12.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люби таку, як є

П'яніти  будеш  кожен  раз,
Коли  зімкнуться  наші  руки.
Не  треба  тисячу  нам  фраз,
Лиш  серця,  серця  ніжні  звуки.

Люби  мене  таку,  як  є,
Люби  просту,  люби  відверту.
Хай  зігріва  тепло  твоє,
Май  під  ногами  землю  тверду.

З  тобою  я  усе  життя,  
Не  розлучалася  ніколи.
І  берегла  ті  почуття,  
Лише  тобі,  тобі  одному.

Ти  мій  давно,  а  я  твоя
І  хоч  роки  вже  пролетіли.
В  моїй  душі  твоє  ім'я,
Бере  щораз  мене  на  крила.

П'яніти  будеш  кожен  раз,
Коли  зімкнуться  наші  руки.
Не  треба  тисячу  нам  фраз,
Лиш  серця,  серця  ніжні  звуки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888495
дата надходження 12.09.2020
дата закладки 12.09.2020


Леся Утриско

А знаєш

А  знаєш  -  Осінь  у  житті,  то  ще  не  гріх,
У  ній  дозволено  прощати  та  любити,
Ти  скажеш  -  сміх,  а  це  не  сміх...  таки  не  сміх,
Вона  прекрасна  -  тож  не  смій  у  ній  тужити.
Ти  мрій  у  ній,  згубися...  захмелій,
Аби  забути  пройдені  тривоги,
До  болю  у  розлук  сумний  двобій,
Та  все  ж  любов  -  чудні  перестороги.
Не  гріх  кохання  вічне  вберегти,
Хоч  за  плечима  осінь  падолистом,
Призначено  удвох  цей  гріх  пройти,  
Осінній  гріх,  увібраний  намистом.
На  скронях  млосним  дивом  бухне  сніг,  
Та  в  Осені  ще  визнано  любити,
Кохання  -  це  не  гріх...  а  може  й  гріх  -  
Багаттям  уст  весь  холод  розтопити.
А  знаєш  -  Осінь  у  душі,  ще  пишний  цвіт,
Навчися  в  ній  прощати  й  жити,  жити,
І  хай  роки  лишають  дивний  слід  -
Чарівна  Осінь!  Нам  у  тобі  ще  любити...

(С)  Леся  Утриско  Воробець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888404
дата надходження 10.09.2020
дата закладки 11.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дитинства колискова…

Упаду  я  в  травицю  шовкову
І  згадаю  дитинство  своє.
Як  матуся  співа  колискову
І  зозуля  усе  ще  кує.

Там  хатинка  старенька  бабусі
І  криниця  в  жасмині  стоїть.
В  теплий  край  відлітають  вже  гуси,
Гелготання  у  небі  звучить.

Нас  стежина  веде  у  дитинство,
До  далеких  нездійснених  мрій.
Де  на  небі  лишилось  намисто,
І  багато  дитячих  надій.

Ще  насниться  нераз  колискова
І  матусині  ніжні  слова.
Мої  друзі  і  рідная  мова,
Що  у  серці  моїм  ожива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293467
дата надходження 15.11.2011
дата закладки 11.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чомусь у грудях серце завмирає

Чомусь  у  грудях  серце  завмирає,
Коли  я  бачу  в  небі  журавлів.
В  далекі  далі  зграя  відлітає,
Цей  сум  відчути  кожен  з  нас  зумів.

Листок  осінній  притрусив  в  садочку,
Свій  килим  позолотою  країв.
Вдягнувся  клен  в  золочену  сорочку,
А  вітер  навіть  подих  затаїв.

Мене  за  плечі  осінь  обіймає,
Букет  складає  з  ніжних  хризантем.
Вона  всі  таємниці  наші  знає,
Вінок  із  листя  з  нею  ми  сплетем...

Чомусь  у  грудях  серце  завмирає,
Кінця  вже  добігає  цілий  рік.
Життєва  книга  сторінки́  гортає,
У  небі  журавлів  прощальний  крик...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888416
дата надходження 11.09.2020
дата закладки 11.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніч п'янка - мов вино ( слова до пісні)

Ніч  духм'яна  була  і  п'янка  -  мов  вино,
Не  забути  її  нам  ніколи.
І  стелилися  трави,  немов  полотно,
З  неба  тихо  всміхалися  зорі.

Ясний  місяць  стежину  світив  нам  згори,
Хай  вона  не  скінчиться  ніколи.
Розмовляли  тихенько  про  щось  явори
І  цвіркун  веселився  навколо.

Захотілось  зорі,  впасти  в  руки  твої
І  вона  відірвалась  від  неба.
Тільки  довго  прийдеться  летіти  її,
Мабуть  цього  робити  не  треба...

Біля  тебе  є  я,  біля  мене  є  ти
І  кохання  одне  в  нас  надвоє.
Будем  в  серці  завжди  ми  його  берегти,
І  щасливими  будем  з  тобою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888250
дата надходження 09.09.2020
дата закладки 09.09.2020


Любов Іванова

ДО СВИДАНИЯ, ЛЕТО

[b][i][color="#ba6a07"][color="#0f31d9"]Д[/color]о  донышка  испит  цветущий  август,
[color="#0f31d9"]О[/color]стыли  от  страды    уже  поля.

[color="#0f31d9"]С[/color]ентябрь  подарит  им  дожди  и  влагу,
[color="#0f31d9"]В[/color]дохнет  побольше  свежести  земля.
[color="#0f31d9"]И[/color]  вскоре  все    вокруг  засентябрится,
[color="#0f31d9"]Д[/color]ождями  смоет  пыльные  пути.
[color="#0f31d9"]А[/color]  осень,  желтоглазая  царица,
[color="#1a07bd"]Н[/color]апеть  уже  успела  свой  мотив...
[color="#0f31d9"]И[/color]  яблоки  уж  собраны    в  корзины
[color="#0f31d9"]Я[/color]нтарный  виноград  и  много  груш.

[color="#0f31d9"]Л[/color]ишь  гроздья  ярко-красные  рябины,
[color="#0f31d9"]Е[/color]ще    на  ветках    держатся  до  стуж.
[color="#0f31d9"]Т[/color]ак  скажем  тихо  августу:  "Мы  -  в  осень!
[color="#0f31d9"]О[/color]ктябрь  с  сентябрем  нас  в  гости  просит…"[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888123
дата надходження 07.09.2020
дата закладки 07.09.2020


Лілія Мандзюк

Покаймося!

“Покайтеся  ж  та  наверніться,  щоб  Він  змилувався  над  вашими  гріхами”.  (Дії  3:19)

Ісус  гряде!  Земле,  збудися,
І  навернися  до  Христа.
Від  одурманення  проснися,
Фальшивого  спокою,  зла.

Чи  це  не  ти  вбиваєш  діток,
Що  ще  й  не  бачили  цей  світ?
Цінуєш  гроші,  заробіток,
А  душу  вповиваєш  в  гріх.

Не  ти  пияцтво  пропагуєш,
Про  це  реклама  не  твоя?
Покайсь!  А  ні,  то  ще  відчуєш,
Що  значить  жити  без  Христа.

Слова  видумуєш  лукаві.
Не  ти  ненавидиш  братів?
Йдеш  гордо  та  шукаєш  слави,
Грабуєш  і  своїх,  й  чужих.

О,  земле,  чи  не  ми  згрішили
Проти  Творця  усіх  світів?
Невже  не  бачим  —  завинили
Проти  Царя  усіх  царів?!

О,  Україно,  чи  й  не  наші  
Розпусні  преса  і  книжки?
“Не  чисті  очі,  руки  ваші...”
Прости  нам,  Господи,  прости!

Дай  нам  завчасно  схаменутись,
І  визнати  свої  гріхи.
Цілком  до  Тебе  потягнутись,
А  Ти  серця  наші  зміни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887984
дата надходження 05.09.2020
дата закладки 06.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бережи моє кохання ( романс, мелодія і виконання Наталії Крівець)

Бережи  моє  кохання,
Воно  щире  і  просте.
І  чи  перше  чи  останнє,
Завжди  в  серденьку  цвіте.

Бережи  мою  усмішку,
Бо  для  тебе  лиш  вона.
Поспішає  осінь  пішки,
А  у  серденьку  весна.

Бережи  мій  погляд  ніжний
І  блакить  моїх  очей.
День  сьогодні  дивовижний,
Нас  торкає  за  плече.

Бережи  слова  любові
І  той  образ  дорогий.
Що  у  сонці  й  рідній  мові,
Промінець  дарує  свій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887934
дата надходження 05.09.2020
дата закладки 05.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коханням молодіє душа

Десь  зіронька  у  небі  зайнялась,
Вона  раділа  разом  з  нами  щастю.
В  вінок  калина  кетягом  вплелась,
А  ми  приймали  Господа  причастя.

До  нас  з  тобою  осінь  поспіша
І  роси  стелять  стежку  до  порогу.
Коханням  молодіє  ще  душа
І  кличе  за  собою  у  дорогу.

Підемо  сміло  по  стежині  тій,
Бо  поруч  з  нами  щастя  безкінечне.
У  нас  з  тобою  ще  багато  мрій,
Нас  зігріватиме  тепло  сердечне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887845
дата надходження 04.09.2020
дата закладки 04.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Здрастуй школо ( слова для пісні)

Знову  відкриває  школа  для  нас  двері,
Знову  в  коридорах  задзвенить  дзвінок.
Падає  під  ноги  жовте  листя  в  сквері
І  звучить  у  залі  зустрічі  танок.

Усмішку  дарують  наші  шкільні  друзі,
Посивілі  скроні  хлопців  і  дівчат.
Та  такі  щасливі,  що  ми  знову  в  крузі,
Як  були,  багато,  то́му  літ  назад.

Не  забудем  з  вами  ми  тих  днів  ніколи,
В  пам'яті  назавжди  лишивсь  дружній  клас.
Зустрічає  радо  наша  рідна  школа,
Й  буде  зустрічати,  ще  вона  нераз.

Радісно  хай  линуть  голоси  знайомі,
Пам'ятаєм  завжди  наших  вчителів.
Вони  такі  рідні  у  шкільному  домі,
До  землі  низенький  шлемо  їм  уклін.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887656
дата надходження 02.09.2020
дата закладки 02.09.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закує для нас зозуля ( слова до пісні)

Десь  кувала  зозуленька  у  зеленім  гаю,
Ой  чи  прийде  мій  миленький,  що  його  кохаю.
Сонце  сходить  і  заходить,  нічка  наступає,
Я  чекаю  мій  миленький,  а  тебе  немає.

Попрошу  я  вітер  сильний,  щоб  летів  до  тебе,
Щоби  місячне  проміння  освітило  небо.
Щоб  зоря  тобі  моргнула  поглядом  яскравим,
Якщо  ніч  тебе  застане  в  росянистих  травах.

Коли  зорі  кине  нічка,  нехай  світять  ясно,
Хай  коханням  горить  свічка,  ніколи  не  гасне.
Буду  я  тебе  чекати  біля  водоспаду,
Змиє  він  усі  печалі,  коли  поруч  сядем.

Подивлюся  тобі  в  очі,  доторкнусь  устами,
У  коханні  будуть  ночі  линути  піснями.
Не  віддам  тебе  нікому  і  кохання  наше,
Закує  для  нас  зозуля,  про  життя  розкаже...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887578
дата надходження 01.09.2020
дата закладки 01.09.2020


НАДЕЖДА М.

Ось так любили, як могли

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t-0s19zAe7k[/youtube]

Троянди  в  ранішній  росі,
Ти  дарував  колись  для  мене.
Я  була  рада  цій  красі,
Вони  палали  так  вогненно.

Були  так  схожі  на  світанок,
Який  окрасив  горизонт.
Та  все  було  без  обіцянок,
Це  просто  квітів  був  сезон.

Роса  упала  з  ніжних  квітів,
Було  так  боляче  тоді.
Розвіяв  пахощі  іх  вітер,
А  дні  пливли,  як  по  воді.

Немало  днів  уже  минуло,
Давно  вже  квіти  відцвіли.
Але  чомусь  все  знов  вернулось,
Ось  так  любили,  як  могли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887419
дата надходження 30.08.2020
дата закладки 31.08.2020


Катерина Собова

Нiч з коханцем

Ганя    йде    додому    вранці  –
Гарна    видалась    погода,
Нічку    провела    з    коханцем
(Випала    така    нагода).

Хоч    було    іще    раненько  –
Здибалась    кумася    Алла:
Про    свої    всі    походеньки
Ганя    їй    і    розказала:

-Кумонько,    вже    не    моглося
(Кавалера    треба    вчити),
 Спересердя    довелося
Аж    п’ять    ляпасів    вліпити!

-Боже    мій!    Такий    наглюка?
Мабуть,    приставав    без    міри?
І    це    ж    треба    -    така    злюка,
Ненаситність,    як    у    звіра!

Перебила    її    Ганя,
Колихались    в    гніві    груди:
-Та    яке    там    приставання?
Засинав    весь    час,    паскуда!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887460
дата надходження 31.08.2020
дата закладки 31.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов щасливою була

Нас  двох  познайомила  осінь,
Коли  листок  торкнувсь  руки.
Коли  холодний  дощ  моро́сив
І  чувся  тихий  сплеск  ріки.

Любов  взяла  й  зігріла  душі,
А  осінь  лиш  допомогла.
Самотність  ти  мою  порушив,
Додавши  ніжності  й  тепла.

Слова  лилися,  наче  пісня,
Торкались  звуками  мене.
Кохання  наше  хоч  і  пізнє,
Та  серце  в  грудях  вогняне́.

Раділа  щастю  цьому  осінь,
А  більше  всіх  раділа  я.
Торкав  легенько  вітер  коси,
Любов  щасливою  була.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887367
дата надходження 30.08.2020
дата закладки 30.08.2020


Lesyunya

…Весняна ніч…

Не  снись  мені,  бо  вже  боюся  спати.
Там  вільна  я  і  завжди  при  тобі.
Всі  почуття  відверті  та  банальні.
Не  снись.  Не  варто.  Не  лякай  душі.
Не  снись  мені  весняними  ночами,
З  волосся  нестушуй  сакури  квітки.
Нехай  печаль  закінчиться  очима
Цілуючи  холодні  голоси.
Не  снись  мені,  таким  моїм  і  рідним.
Так  мало  знаю.  Тільки  однину,
Де  паралельно  ходять  божевільні
Шукаючи  одну  на  двох  весну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872706
дата надходження 20.04.2020
дата закладки 30.08.2020


Lesyunya

…Прийди до мене…

Прийти  до  мене,  як  приходять  зорі,
Як  сон  тихенько  ніжно  обійми.
Губами  солодко  ти  поцілуй  у  скроні,
Щоб  я  пізнала  силу  теплоти.
Прийти  до  мене,  як  весна  приходить  -
Без  натяків,  без  кроків,  без  жалю.
Прийди  до  мене  наче  синє  море,
Яким  я  марю  і  яким  живу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887326
дата надходження 29.08.2020
дата закладки 30.08.2020


Білоозерянська Чайка

Дріада

(  Лісова  фантазія  -  тріолет.)

 [i]    О  лісу  дивна,  трепетна  душа!
Розтанула  у  мороку,  як  тінь.
Прекрасна  німфа,  чарами  зустрінь,
О  лісу  дивна,  трепетна  душа!
Дріада  серця,  символ  сновидінь,
Ніхто  в  житті  мене  не  спокушав.
Розтанула  у  мороку,  як  тінь,
О  лісу  дивна,  трепетна  душа!

З  Деметрою  в  духмяних  споришах,
Обходиш  ти  кордони  володінь,
В  твоїх  очах  –  небесна  голубінь,
О  лісу  дивна,  трепетна  душа!

Жар  серця,  за  коханою  полинь,
Нехай  дріаду  музика  втіша.
Розтанула  у  мороку,  як  тінь,
О  лісу  дивна,  трепетна  душа!

Орфей  до  Еврідіки  поспіша,
Кіфари  звук  лунає  в  небосинь:
- О  найпрекрасніша  із  лісових  створінь!
                   Моє  кохання!  Мій  одвічний  шал!

Історія  десятків  поколінь,
Кохання  неземне  не  заглуша,
Здається  лісова  співа  глибінь:
- О  лісу  дивна,  трепетна  душа![/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887348
дата надходження 29.08.2020
дата закладки 30.08.2020


Любов Вишневецька

Не любит…

Не  любит...  миленький  сказал...
-  А  я  ему...  дарила  сердце!..
Уехал  быстро  на  вокзал...
передо  мной  захлопнув  дверцу...

И  ничего  не  объяснил...
Умчался  вдаль  с  моей  надеждой...
-  А  мне  не  доставало  сил...
успеть  собрать  его  одежду...

Сложу  рубашки  в  чемодан...
И  фото  в  рамке...  где  мы  вместе...
-  Совсем  закончился  роман...
Был  точкой  взгляд...  и  холод  в  жестах...

Шепнула  вслед:  -  Пусть  будет  так!..
Но  он  спешил...  меня  не  слышал...
-  Во  сне,  припомню...  был  мне  знак...
Мой  Ангел  слезы  лил  на  крыше...

-  Пусть  будет  так...  Пусть  будет  так!
Моя  беда  не  станет  ношей...
Привыкну  к  мысли:  -  Все  пустяк!..
Оставлю  счастье  наше...  в  прошлом.

Скажу  сама  себе:  -  Забудь!
Забудь  любовь  свою  слепую!..
Не  был  мой  милый...  жизни  суть...
-  Об  Ангелочке  лишь  волнуюсь...

*      *      *

Не  любит...

                                                                       28.08.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887244
дата надходження 28.08.2020
дата закладки 29.08.2020


Любов Вишневецька

Кружились двое…

Кружились  двое  в  облаках...
Средь  ярких  звезд  согрели  души...
-  В  невероятных  чудесах
могли  в  объятьях  небо  слушать!..

Луны  проснувшимся  лучом
сплетали  пальцы...  взгляды...  мысли...
-  Невзгоды  капали  свечой...
исчезли  беды...  все,  что  висли!..

От  сладких  слов  терялся  мир...
Лишь  только  крепкие  ладони
держали  счастья  эликсир...
-  Держали  крепко...  не  уронят!..

Тепло  одним  лилось  ручьем...
Стелилось  нежным  покрывалом!..
А  после  ласковых  поэм...
сон  приходил...  на  сеновале...

Ветра  той  паре  нипочем...
Залечат  раны  и  обнимут...
Они  друг  другу  были  всем...
-  Не  сыщешь  преданней  любимых!..

Кружились  двое  в  облаках...
Средь  ярких  звезд  согрели  души...
-  Могли  касаться  к  небесам...
и  там...  созвездий  шепот  слушать...

                                                                           29.08.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887250
дата надходження 29.08.2020
дата закладки 29.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній сум ( слова до пісні)

Вже  збираються  птахи́  в  великі  зграї,
Покидати  їм  домівку  дуже  жаль.
Понесуть  з  собою  зібрані  печалі,
У  далеку  і  незвідану  нам  даль.

Приспів:

Лист  пожовклий,  лист  пожовклий  закружляє,
Обійметься,  обійметься  з  вітерцем.
А  на  скрипці  сум  мелодії  заграє,
І  на  землю  упаде  рясним  дощем.

В  позолоті  ліс  осінній  зажурився,
Доторкнулась  прохолода  до  дерев.
До  берези,  клен  в  зажурі  нахилився,
Тиха  чується  розмова  десь  джерел.

Загорнулися  в  туман  холодні  ранки,
Посміхнулася  їм  осінь  з  висоти.
Поцілунок  залишила  свій  на  ганку,
Щоби  ним  ще  зміг  у  день  зігрітись  ти...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887264
дата надходження 29.08.2020
дата закладки 29.08.2020


Ганна Верес

Дві зорі

Мов  дві  обручки,  дві  зорі  горять,
У  центрі  всесвіту  зависли,  а  не  збоку,
Своє  кохання  вийшли  зустрічать
І  слухали  його  ледь  чутні  кроки.

Дивився  світ  на  це  і  милувавсь,
Чекаючи  на  зустріч  довгождану.
Зібрала  всі  несказані  слова
Ще  одна  зірочка  і  раптом…  заридала…

Адже  трикутник:  він,  вона  і…  він  –
Нікому  не  приніс  ніколи  щастя.
Життя  для  двох  лиш  простеля  сувій,
Й  одне  для  двох  вготоване  причастя.
25.08.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887230
дата надходження 28.08.2020
дата закладки 28.08.2020


Ганна Верес

Літній вечір

Нагідками  ще  сміялось  літо,
Соняхово  полечко  цвіло.
Зупинив  крилом  лелека  вітер  –
Вечір  опустився  на  село.

Заглядає  в  зоряну  світлицю
Одноокий  місяць  ізгори,
Його  жовту  круглу  паляницю
На  собі  тримають  явори.
26.08.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887225
дата надходження 28.08.2020
дата закладки 28.08.2020


Надія Башинська

МИ В ТЕАТРІ АБСУРДУ…

Я  співаю  пісні,    я  літаю  ві    сні.
Знали    б  ви,    як  я  дзвінко  сміюся.
Хмурю  личко  своє…  мої  думи    гіркі.
Я  не  та,  що  ві  сні,  як  проснуся.

Куди  й  дінеться    сміх…  і  пісень  теж  нема.
Скільки  дум    тих    важких?  Як  обсіли!
І  чому  ж  воно  так?  Літо  ж  є,  не  зима.
Чому  холод,    і    де  брати  сили?

Ну,  а  що    коли  взять  й  дзвінко    так  заспівать?
Є  ж  насправді  чому  нам    радіти.
І  хоч    час  нелегкий,  непростий.  Він  такий.
Треба    вчитись    по-новому  жити.

Нам    замислитись  слід,  чому  в  масках  весь  світ,
а  тепер  дружно    плачемо  слізно?
Ми  в  театрі  абсурду    давно  маски  вдягли,
то  раніше  їх  не  було  видно…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887148
дата надходження 27.08.2020
дата закладки 28.08.2020


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дарунки осені

Сиплеться  під  ноги  гамма  кольорова,
Линуть  звідусюди  звуки  чарівні.
То  шепоче  осінь  до  коханих  словом
І  дарує  ніжні  й  лагідні  пісні.

Доторкнеться  пісня  серця  почуттями
І  душа  озветься  у  осінній  млі.
Люба  моя  осінь!  Ти  завжди  із  нами,
Ті  слова  розносять  вітри́  голосні.

У  повітрі  чути  запахи  кориці,
Сонячне  проміння  неначе  бурштин.
Королева  осінь,  мила  чарівниця,
Роздає  дарунки  радісно  усім.

На  своїй  долонці  принесла  кохання
І  букет  весільний  в  руки  подала.
За  одну  хвилину  збулися  бажання,
Вона  в  світ  казковий,  радо  повела...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887167
дата надходження 28.08.2020
дата закладки 28.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишиваю пейзаж

Як  художник  виймає  мольберт,
Так  до  рук  я  беру  полотно.
І  малюю  нитка́ми  сюжет,
Що  з'явивсь  в  голові  вже  давно.

Ліс,  берези  і  поле  в  квітках,
А  над  ними  веселі  хмарки.
Протікає  прозора  ріка,
На  горбочку  біленькі  хатки.

Вишиває  старанно  рука,
Ось  метелик  на  квітці  заснув.
Вітерець  доторкнувся  злегка,
Колисанку  метелик  почув.

Вийшов  гарний  у  мене  пейзаж,
Подарую  для  вас  я  його...
Ти  промовиш:"Кохана,  приляж,
Відпочине  нехай  полотно."

Усміхнуся  так  ніжно  тобі,
Залишився  один  лиш  стібок.
Так  люблю  очі  ці  голубі,
У  обіймах  твоїх  вже  за  крок.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887068
дата надходження 27.08.2020
дата закладки 27.08.2020


Наталі Косенко - Пурик

Непрохана леді

В  шатах  барвистих  йде  до  нас  осінь,
Ніжна,  чарівна,  мила,  як  сон,
В  розкоші  листя,  лишаючи  просінь
Та  підфарбовує  звабливо  фон

Трави  зелені  уже  піджовтила
Та  підібрала  чудовий  візаж,
Квітом  осіннім  серця  підкорила  -
Ось  Вам,  потрібний,  чарівний  пейзаж

Тож  зустрічайте,  непрохану  леді,
Вже  в  володіння  сміливо  іде,
В  парки  і  сквери  відчинені  двері  -
Ніжними  кроками  в  світ  поведе

Барвів  добавить  в  безмежні  простори,
Квітам  чарівний,  насичений  тон,
В  слід  посміхаються  звабливі  доли,
Взяті  в  осінній,  чудовий  полон

Річка  зворушливо  дихає  свіжістю,
Хвилі  гойдають  парус  життя,
Світ  оповитий  милою  ніжністю,  
Як  на  руках  дороге  немовля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887062
дата надходження 27.08.2020
дата закладки 27.08.2020


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.08.2020


Валентина Ланевич

У ранковім тумані

Розчинюсь  у  ранковім  тумані,
Заховаю  там  внутрішнє  я.
Єство  має  незвідані  грані,
В  кулачок  в  нім  зібгалась  душа.

Серце  б’ється  у  такт  беззупинно,
В  грудях  щемом  нестерпно  пече.
Почуваюсь  в  тумані  дитинно,
Мимовільно  шукаю  плече.  

Ту  рушійну  підтримку  в  майбутнє,
Що,  як  сонце,  ясніє  вгорі.
Що  завжди  є  в  кінечному  сутнє,
А  без  нього  ми  так  -  митарі.

Правда,    -  в  борг  не  дається  кохання
І  любов  не  приходить  сама.
Правда  й  те,  то    -  надія  остання
І  Господь  її  дав  недарма.

25.08.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886967
дата надходження 25.08.2020
дата закладки 26.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щасливі

Щасливі  -  поруч  двоє,
А  з  ними  їх  кохання.
У  шелесті  тополі
У  небі  на  світанні.

Щасливі  -  очі  в  очі,
Уста  такі  медові.
І  місяць  серед  ночі
І  запахи  квіткові.

Щасливі  -  в  кожнім  слові,
У  усмішці,  що  гріє.
Як  жити  без  любові?
Той  хто  любить  не  вміє...

Щасливі  -  поруч  двоє,
Коли  вони  відверті.
І  навіть  коли  горе,
Спасає  їх  від  смерті.

Щасливі  -  будуть  завжди,
Бо  поруч  є  кохання.
Його  хоч  раз  пізнавши,
Нема  розчарування...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886976
дата надходження 26.08.2020
дата закладки 26.08.2020


Ганна Верес

Десна… Спить ніч…

Десна…  Спить  ніч…  Ледь  дихає  земля…
Блищать  згори  зірок  далекі  очі…
Води  легенький  плюскіт  забавля
Обидва  береги,  що  тут,  у  царстві  ночі.

Розкутий  місяць  щедро  світло  ллє  –
Нічний  пейзаж  доповнює  собою,
А  серце,  як  не  вискочить  моє,
Поранене  незримою  любов’ю.

Легені,  чарів  сповнені  нічних,
Затисли  подих  –  тісно  їм  у  грудях  –
Не  чути  окриків,  стривожено-нічних.
Навколо  –  ні  душі,  ані  споруди.

І  хоча  світ  здається  цей  німий,
Я  його  чую  й  мову  розумію,
Лиш  не  сполохали  б  його  війни  громи,
Щоби  людські  серця  не  заніміли!
23.08.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886962
дата надходження 25.08.2020
дата закладки 25.08.2020


Олег Крушельницький

СЕРПНЕВА МИТЬ

Змарніли  квітів  пелюстки,
потрохи  листя  опадає...
Туман  лягає  навкруги,
земля  повільно  остигає.

Коротші  дні  та  довші  ночі...
Сміється  сонце  —  не  пече.
Суха  трава  не  тішить  очі,
барвінок  косу  не  плете.

Тече  селом  покірна  річка,
невдовзі  вже  падуть  дощі...
Жоржина,  то  осіння  квітка,
та  літні  дні  тепер  не  ті.

Блищить  на  стежці  павутина,
омилась  краплями  роси.
Життя,  спинись  хоч  на  хвилину,
своїми  чарами  сп'яни!

Все  відпустив,  піду  до  хати...
Скрипить  підлатаний  місток,
пройшли  як  сон  вчорашні  втрати,
пожовк  безпам'ятства  листок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886896
дата надходження 25.08.2020
дата закладки 25.08.2020


Білоозерянська Чайка

Кондитерська душі

   [i]  Зати́шна  для  душі  кондитерська  за  рогом,
Вас  привітає  в  затінку  каштана.
Осіння  кава,  незабутня  та  духмяна,
Байдужим  не  залишить  тут  нікого.

Немає  більше  сил?  Втомилися  з  дороги?
На  серці  одинокий  щем,  погано?
Зати́шна  для  душі  кондитерська  за  рогом
Вас  привітає  в  затінку  каштана…

Кохання  визвало  зневіру  та  знемогу?
На  розсуд  найсуворіших  гурманів
До  кави  –  тарталетки  й  круасани    –
Печалі  Ваші  засоло́дить  та  тривоги
Зати́шна  для  душі  кондитерська  за  рогом...[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886864
дата надходження 24.08.2020
дата закладки 25.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки в Україні (слова для пісні)

Тільки  в  Україні,  ночі  такі  світлі,
Зорі  такі  ясні  і  такі  привітні.
Тільки  в  Україні,  солов'ї  співають,
Козаки  з  любов'ю  дівчат  обіймають.

Тільки  в  Україні,  хвилі  пшеницями
І  блакитні  очі  дивляться  льонами.
Тільки  в  Україні,  пісні  голосисті
І  бурхливі  ріки  і  джерела  чисті.

Тільки  в  Україні,  зелені  Карпати,
По  траві  шовковій  радісно  ступати.
Тільки  в  Україні,  зазвучать  трембіти,
Понесе  ті  звуки  веселенький  вітер.

Тільки  в  Україні,  квітнуть  рясно  вишні,
Бережи  прохаю,  рідний  край,  Всевишній!
Нехай  над  ланами  ясне  сонце  сходить,
Нехай  мир  і  спокій  завжди  верховодить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886882
дата надходження 25.08.2020
дата закладки 25.08.2020


Олеся Лісова

Ми спішимо, куди?

Задумуюсь,  ми  спішимо,  куди?
Чому  тягнемо  вперто  соломину
І  погляд  на  одні  і  ті  ж  сліди,  
Протоптані  роками  без  зупину.

Як  рОботи  закладених  програм:
Обід,  вже  вечір,  сон  і  знову  ранок.
Ми  забуваємо,  що  лИше  нам,  лиш  нам
Дав  Бог  розмалювати  цей  світанок.

Ми  –  радість  і  обійми  теплих  рук,
Веселка  у  барвистому  просторі,
Перлини-рОси  трав’янистих  лук,
Любов  і  Усмішка  у  неосяжнім  морі.

Ми  –  сонце  в  золотистій  далині,
Що  променями    радо  всіх  голубить,
Ми  -  вітер  у  ранковій  тишині,
Що  ніжним  поцілунком  рідних  будить.

Безмежжя  висоти  і  глибини,
Зіркові  ліхтарі  у  небокраї.
Ми  –  вільні  птахи  й  простір  нас  манить
Та  приземливши  крила,  не  літаєм.

Лише  за  крок  невороття  й  біди
Ми  наче  свитку  вивертаєм  душу…
Тоді  скажіть:  «  Ми  спішимо,  куди?
Із  безкінечним:  хочу,  треба,  мушу…  »


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886795
дата надходження 24.08.2020
дата закладки 24.08.2020


Малиновый Рай

ДЕ Ж ТИ , МОЯ ДОЛЯ

Де  ж  ти,  моя  доля,
Де  моя  забава,
Струнка  як  тополя
Діва  кучерява,
Я  тебе  гукаю  
В  полі  серед  квітів,
Я  тебе  шукаю
По  усьому  світі.
       ***
Вірю  час  настане
І  вона  знайдеться,
Я  свою  кохану
Пригорну  до  серця.
Візьму  за  рученьку
Приведу  до  дому,
Я  тебе,серденько,
Не  віддам  нікому.

Чом  мовчиш  гадаю,
Може  загордилась,
Мо  в  чужому  краю
В  іншого  влюбилась.
Та  я  в  те  не  вірю,
Серце  відчуває,
Що  моя  дівчина
Но  мене  кохає,
     ***
Вірю  час  настане
І  вона  знайдеться,
Я  свою  кохану
Пригорну  до  серця.
Візьму  за  рученьку
Приведу  до  дому,
Я  тебе,серденько,
Не  віддам  нікому.

Сонячна  перлина,
Квітка  полум'яна,
Ти  моя  єдина,
Ти  моя  кохана.
Як  знайду  тебе  я
То  влаштую  свято
Будемо  ми  жити
Наче  голубята.
       ***
Вірю  час  настане
І  вона  знайдеться,
Я  свою  кохану
Пригорну  до  серця.
Візьму  за  рученьку
Приведу  до  дому,
Я  тебе,серденько,
Не  віддам  нікому.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886777
дата надходження 23.08.2020
дата закладки 24.08.2020


Надія Башинська

ОДЯГНУ СОРОЧКУ Я СВОЮ СВЯТКОВУ

Одягну  сорочку  …  а  вона  барвиста.
Ґронечко  калини    тут    є    поміж    листя.

Нитка  золотиста  ніби  сонце  сяє,
вітер    в  хлібнім    полі  колосками    грає.

Ниточка  блакитна,    як  те    небо  синє,
мов  весела  річка,    що  далеко  плине.

На  моїй  сорочці  є  барвисті  квіти,
щоб  думки  крилаті,  щоб  життю  радіти.

Одягну  сорочку  я  свою  святкову,
бо  люблю  свій  край  я,  свою  рідну  мову.

Бо  люблю  свій  край  я  і  свою  родину,
свою  рідну  землю,  свою  Україну.

А    моя  сорочка…    ой    яка  ж  барвиста!
Вплетена  любов  тут  між  квіток  та    листя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886799
дата надходження 24.08.2020
дата закладки 24.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коли в душі немає фальші

Грала  мелодія  кохання,
Звучав  у  голосі  романс.
У  ньому  мрії,  сподівання,
Він  зачаровував  всіх  нас.

Та  враз  сльоза  скотилась  гірка
І  в  грудях  дуже  запекло.
На  землю  впала  з  неба  зірка,
Їй  чомусь  боляче  було.

Фальшива  нота  прозвучала,
Слова  уже  були  не  ті.
Душа  чиясь  також  кричала,
Їй  бу́ло  боляче  в  житті.

Лише  мелодія  кохання,
Романс  цей  зможе  доспівать.
Коли  в  одному  поєднанні,
Ніщо  не  зможе  роз'єднать...

Коли  в  душі  немає  фальші,
Вона  немов  весна  цвіте.
Закохано  кружляє  в  вальсі,
Завжди́  з  коханням  поруч  йде...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886681
дата надходження 23.08.2020
дата закладки 24.08.2020


синяк

Вже котрий вечір слухаю пісні

Вже  котрий  вечір  слухаю  пісні,
Цвіркун  співає  їх  мені  до  рання,
Можливо  він  співає  про  кохання,
Пісні  про  мрії,  радісні  й  сумні.
Я  слухаю  і  цілу  ніч  не  сплю,
Хоч  не  короткі  ці  серпневі  ночі,
А  він  до  ранку  не  змикає  очі,
Я  чую  лиш:  "Люблю,  люблю,  люблю".
Таки  любов  -  величне  почуття,
Її  і  Всесвіт,  і  природа  славить,
І  все  живе,  кому  Бог  дав  життя,
Співати  гімн  коханню  має  право.
Галина  Грицина.,

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886656
дата надходження 22.08.2020
дата закладки 23.08.2020


Надія Башинська

ДЯКУЮ!

               Роботи  в  Бога…    лиш  встигай,  а  нас  -    багато.
Ото  ж,  всім    як    допомогти?  Кому  те  знати?  Бог  довго  ду-
мав...    Нарешті  усміхнувсь.  Зумів.  Придумав!
             Створив    Бог  Ангелів  ясних.  Ті  скрізь    літають.  Усім,  
хто  просить  щиро    їх,  допомагають.  Радіє  Бог,  бо  ж  добре  
так.  І  всі  радіють,  бо  Ангели  Його  ясні  багато  вміють.
Бо  Ангели  Його  ясні  багато    можуть.  Якщо  попросиш  й  ти    
у  них,  знай,  допоможуть.
         Схотів  побачити  Господь  (  став  скрізь    ходити  ),  чи  всім  
тут    Ангелам    ясним  є    що  робити?
Переконався  –  всі  в  труді.    Роботу  мають.  І  на  землі,  і  на  во-
ді  вони  встигають.  І  задоволені    усі  й    щасливі  люди,  бо  до-
помога  їм  іде,  глянь,  звідусюди.
Та  ось  до  церкви  Бог  зайшов  й  теж  став  радіти.  Бо  молять-
ся  дорослі  тут,  між  них  є  й  діти.  І  Ангели  стараються,  бажа-
ння  зносять.  В  них  люди  Бога  про  своє,  важливе,  просять.  
Багато  Ангелів  Святих  людей  втішають.  Всміхнувся  Бог:
«  Ну,  молодці!  Діло  знають».
           Приємно  Богові,  що  все  йому  вдалося.  Аж  тут  помітив
Ангела  з  сивим  волоссям.  Стояв  він  тихо,  погляду  з  людей
не  зводив.  Видно  чекав...    та    рідко    хто  сюди    підходив.
А    був  же  Ангел    той  ясний  такий    привітний.  А  погляд    си-
ніх  тих  очей…    ой  який  світлий!
Господь  не  стримався  й  сказав:  «  Дякую!  Знаю…  Я  труд  
твій,    Ангеле  Святий,    в  стократ  приймаю  ».
         І  спалахнули  щоки    враз,  немов  ті  маки.  Для  Бога  Ангел  
від    людей  приймав  подяки…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886559
дата надходження 21.08.2020
дата закладки 22.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щоб з обличчя спала маска ( гумор)

Прийшла  Соня  до  гадалки,
У  неї  турботи.
Їй  в  душі  стає  так  парко,
Милий  без  роботи.

Тож  скажіть  мені  будь  -  ласка,
Порадьте,  щось  дуже.
Щоб  з  обличчя  спала  маска,
У  мойого  мужа?

Їй  гадалка  посміхнулась,
Щось  прошепотіла.
Мила  Соню,  я  прошу  вас...
Вам  сказать  хотіла...

Чоловік  ваш  ледар  званний,
Любить  тільки  спати.
Він  у  вас  якийсь  диванний,
Любить  карти  грати...

Положіть  біля  дивана,
Граблі  і  лопату.
А  тоді  будіть  Івана,
Годі,  годі  спати.

Уставай  пивко  привезли,
Хлопці  зачекались.
А  тебе  немов  розвезло,
Що  ти  спиш,  дізнались.

Як  підхопиться  з  дивана,
Тай  на  граблі  стане.
Голова  мов  барабанна,
На  вас  таки  гляне.

Ви  тоді  вже  не  баріться,
Охайте  у  хаті.
До  землі  візміть  зігніться
І  почніть  кричати.

Нехай  думає  Іванко,
Що  ви  захворіли.
Невставайте  з  ліжка  зранку,
Кажіть:"Нема  сили..."

Соня  радісна  й  щаслива,
Вийшла  від  гадалки.
Зроблю  я  Івану  диво,
Будуть  недопалки...

Тільки  сонце  засвітило,
В  бік  Івана  стука.
Ой  вмираю,  нема  сили,
Біль  терпіти  мука...

Стала  охати  дружина,
Стала  задихатись.
Став  Іванко  мов  пружина,
Навчивсь  повертатись.

Що  тобі  зробить  кохана,
Щоб  ти  не  хворіла?
В  мене  вже  на  серці  рана,
За  плечима  крила.

Не  вмирай,  тебе  прохаю,
Все  зроблю,  що  треба.
Хочеш  весь  город  скопаю,
Лиш  не  йди  на  небо...




 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886590
дата надходження 22.08.2020
дата закладки 22.08.2020


Любов Вишневецька

Последнее письмо.

Отправлю  часть  души
в  простом  конверте  с  маркой...
Пусть  к  милому  спешит...
-  От  строчек  будет  жарко!..

Последнее  письмо...
Тоска  сквозит  в  чернилах...
-  Придет  к  нему  домой...
расскажет...  как  любила...

Расскажет,  как  собой
закрыл  Луну  и  звезды...
-  Он  явь  моя  из  снов!..
Он  хлеб...  вода  и  воздух...

-  Нужна  его  ладонь...
объятия  и  сила!..
Зажег  любви  огонь...
и  подарил  мне  крылья...

Нужны  его  слова,
что  солнца  горячее...
Пусть  кругом  голова...
-  Любимый  всех  роднее!..

Когда  он  был  моим...
я  будто  бы  воскресла!..
-  Но  он...  вдруг  стал  чужим...
а  мир  неинтересен.

Последнее  письмо...
Ручей  тоски  в  чернилах...
-  Свяжу  его  тесьмой...
Забуду...  как  любила...

                                           19.08.2020  г.

Рисунок  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886404
дата надходження 19.08.2020
дата закладки 20.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Синьоока

У  яскравім,  мережанім  платті,
Синьоока  красуне  моя.
Мов  весна  у  п'янкім  ароматі,
Світлочола,  мов  ясна  зоря.

Тихий  ранок  дарує  кохання,  
Пригортає  до  себе  твій  стан.
Нехай  збудуться  всі  ті  бажання,
Що  з  нас  кожен  собі  забажав.

Ми  з  тобою  немов  одне  ціле,
Погляд  твій  заворожує  враз.
А  уста,  наче  яблучко  спіле,
Я  цей  смак  відчуваю  щораз.

У  яскравім,  мережанім  платті,
Синьоока  красуне  моя.
Чомусь  тихо  так  стало  в  кімнаті,
Десь  розстанула  постать  твоя...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886349
дата надходження 19.08.2020
дата закладки 19.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У думках багато слів

Келих  терпкого  вина  у  бокалі  на  столі,
Я  сиджу  зовсім  одна,  сумні  оченьки  мої.
По  щоці  тече  сльоза,  розтривожились  думки,
На  траві  блищить  роса  і  кудись  спішать  хмарки.

Де  ж  ти  любий  забаривсь,  запитань  стільки  в  словах,
Дощ  з  землею  поріднивсь,  а  тебе  усе  нема.
Пролилось  вино  на  стіл  і  завмерла  тишина,
Шкода,  що  немає  крил,  зустріч  швидшою  б  була.

Опустила  ніч  вуаль,  вітерець  торкався  струн,
Із  плечей  упала  шаль,  поселився  в  серці  сум.
Може  ранок  звеселить,  поцілунок  свій  пошле,
І  настане  щастя  мить,  як  коханий  обійме́.

Буде  радість  у  очах  і  кудись  піде  журба,
Ще  шампанське  при  свічах  до  самого  вип'єм  дна.
Захмелієм  від  вина,  а  ще  більш  від  почуттів,
А  сьогодні  я  одна  у  думках  багато  слів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886241
дата надходження 18.08.2020
дата закладки 18.08.2020


Валентина Ланевич

Хід течії

Заколисує  вечір  утому,
Перша  зірка  ясніє  вгорі.
Час  біжить,  ставить  кляксу  чи  кому,
Крапку  ставити  важко  в  житті.

Б’ється  погляд  в  тонкій  павутині,
Де  тремтить  перший  впалий  листок.
З  теплотою:  довіку  від  нині,  -
То  небесної  волі  квиток.

Не  кори,  не  кажи,  щось  невтішне,
Я  прийму  всі,  що  скажеш,  слова.
Що  прийшло  із  гріхом,  тим  вже  грішне,
Та  любов,  що  в  душі,  теж  права.

Потерпає  під  тиском  обставин,
Залишається  вірна  собі.
І  ріка  має  безліч  заплавин
Та  не  змінює  хід  течії.

17.08.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886207
дата надходження 17.08.2020
дата закладки 17.08.2020


Ганна Верес

Відмайоріло літечко

Відмайоріло  літечко  вітрами,

Відпахло  стомедами  й  чебрецем…

У  ліс  іду,  мов  до  святого  храму,

Й  стрічаю  осінь  там  лице  в  лице.

Вона  ж  листочкам  зодягає  крила

Й  гаптує  ними  пишні  килими,

Мов  рушниками  землю  рідну  вкрила,

А  з  неба  журавлиний  клин  сурмить.


«Курли»  висить  в  повітрі  й  верховітті…

І  враз  тривога  вишилась  в  душі,

А  коли  клин  став  зовсім  не  помітний,

Той  слід  потрапив  у  мої  вірші.

У  ньому  біль,  що  серце  кожне  крає,

І  туга  за  невипитим  теплом,

І  жаль  пташиний  за  одвічним  раєм  –

Ставочком,  що  дзеркалить  за  селом.
17.07.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886122
дата надходження 16.08.2020
дата закладки 17.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Яка чудова ця осіння мить

Як  я  люблю  цю  жовтокосу  осінь,
З  краплинками  холодної  роси.
Блукає  вітер  між  високих  сосен,
Торкається  до  віт  її  краси.

У  тихих  ранках  чути  прохолоду,
Туманом  застелились  береги.
Пожовклий  лист  упав  уже  на  воду,
Місток  самотній  в  вигляді  брови.

Не  чути  вже  веселе  щебетання,
Лиш  кумкання  доноситься  гучне.
Жабам  не  спиться,  навіть  на  світанні,
Розповідає  кожен  про  своє.

Неподалік  на  пасовиську  коні,
Про  їх  присутність  тихо  дзвоник  б'є.
Вони  розгнуздані  й  не  на  припоні
І  кожен  з  них  траву  собі  жує.

Пливуть  у  небі  ватяні  хмаринки,
За  ними  десь  сховалася  блакить.
Прикрасили  калину  намистинки,
Яка  чудова  ця  осіння  мить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886076
дата надходження 16.08.2020
дата закладки 16.08.2020


Катерина Собова

Віагра

-Дуже,    лікарю,    вам    вдячний,
Відчував,      оце    -    кінець…
Нині    вже    мені    не    лячно,
Сильний    став,    як    жеребець!

Та    Віагра    робить    диво,
Я    тепер,    як    той    маньяк,
Сексуальний    і    щасливий!
Ось,    в    подяку    вам    -    коньяк.

Лікар    глянув,    ковтнув    слину:
-Це    приємна    новина.
А    що    каже    вам    дружина?
Задоволена    вона?

-В    молодиць    збивав    оскому,
А    це    жінкою    займусь:
Уже      тиждень,    як    додому
Я    ніяк    не    доберусь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885970
дата надходження 15.08.2020
дата закладки 15.08.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Ніч приголомшлива

Ніч  приголомшлива,  танули  зорі,
Ніби  повільно  текли  і  текли.
Місяць  в  пірозі  сріблясто-прозорий
Небом  мандруючи,  світло  розлив.

Кучері  з  мокрим  ефектом  вербові
Ніжно  леліяв  розлогий  ставок.
Ось  народились  слова  від  любові,  
І  поцілунків  єднав  ланцюжок.

Душі  сплелись  у  солодкій  знемозі,
В  ласці  обіймів.  Всміхалася  ніч.
Голос  гнучкий  і  чуттєвості  лози.
Ніч  приголомшлива  без  протиріч.

Не  уявляю,  якби  не  зустрілись,
Мимо  пройшли  б  в  паралельних  світах.
Мабуть,  фортуни  торкнулися  стріли,
Ніч  приголомшлива  в  наших  руках.

(Приголомшлива  -  в  значенні  надзвичайна,  дивовижна).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885803
дата надходження 13.08.2020
дата закладки 13.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустріч у снах

У  сни  до  тебе  завітаю,
Цілунком  обпечу  уста.
А  ти  напоїш  мене  чаєм,
То  буде  любий  неспроста.

Навколо  сон  -  трава  квітує,
Гойдає  квіти  вітерець.
У  філіжанках  чай  парує,
Любов  торкається  сердець.

Мені,  так  хо́роше  з  тобою,
Для  мене,  то  солодкий  сон.
У  нім,  а  ні  журби,  ні  болю
І  тихо  грає  саксофон.

Ти  усміхаєшся  до  мене,
Враз,  щось  промовити  хотів...
Шуміли  недалечко  клени,
А  ранок  взяв  і  розбудив...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885797
дата надходження 13.08.2020
дата закладки 13.08.2020


Любов Таборовець

Сіє мама мальви…

Сіє  мама    мальви  біля  вікон  хати  -
Спадщину  духовну,  світлий  оберіг…
Хто  руша  в  дорогу,  має  добре  знати:
Вас  завжди  чекає  батьківський  поріг…

І  не  зрадьте  землю,  де  батьки  зростили,
Де  з  дитинства  чули    пращурів  пісень,
Де  з  колиски  мама,  мову  вчить  любити,
Світлом  наповняти    кожен  новий  день…

Різнобарвні    мальви…українські  хати…
Добрі  душі  предків  в  кожній  з  них  живуть…
За  повір’ям    давнім-  той  народ  багатий,
Праведним  де  шляхом,  всі  нащадки  йдуть…

12.08.2020
Л.Таборовець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885736
дата надходження 12.08.2020
дата закладки 12.08.2020


Аліна Голик

Як тебе прогнати із думок?

Як  тебе  прогнати  із  думок,
Як  тебе  залишить  за  межею?
Я  наосліп  в  прірву  -  один  крок,  
І  любов  моя  сягнула  апогею.  

Я  тобі  сказати  не  насмілюсь,
Час  нестерпно  в  груди  мене  б‘є.  
Непомітно  із  туманами  розвіюсь,
А  ти,  мабуть,  не  згадаєш,  що  я  є.  

Ти  мовчиш,  та  може  так  і  треба,
Може  в  тому  не  моя  вина,
Дотліває  сонце  десь  крайнеба,
А  я  знову  засинатиму  одна.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885678
дата надходження 11.08.2020
дата закладки 12.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твій осінній сум

Ти  з  сумом  осінь  зустрічала
І  проводжала  журавлів.
А  вечорами  сумувала,
З  тобою  вітер  гомонів.

Він  заспокоював  словами
І  листям  тихо  шепотів.
Туман  стелився  берегами,
Він  землю  наче  димом  вкрив.

Ти  тихо  плакати  навчилась,
В  душі  своїй  ховала  біль.
На  серці  рани  все  лічила
І  розганяла  заметіль...

Коли  зима  прийшла  у  гості.
Розмалював  вікно  мороз.
Думки  з'явились  дуже  часті,
Й  слова,  що  сказані  всерйоз.

Ти  у  думках  була  щаслива,
Спокійно  там  було  тобі.
І  ніби  виростали  крила,
Ти  відривалась  від  землі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885700
дата надходження 12.08.2020
дата закладки 12.08.2020


Любов Таборовець

Ти тепер не моя…

Не  моя…  ти  тепер  не  моя…
Шепочу  і  кричу  що  є  сили…
Живе  в    пам’яті  ніжність  і  ласка  твоя…
Сльози  душу,  мов  камінь,  сточили…

Не  моя…  ти    тепер  не  моя…
Вітер  розпач  розносить  на  крилах…
І  у    кожного  з  нас  тепер  пісня  своя…
Та  твоя  лиш  здіймає  вітрила.

Не  моя…  ти  тепер  не  моя…
Зник  той  трепет  й  жага  мого  тіла…
Я  ж  не  знав,  що  гаряча  любов  то  твоя
Ніжно  й  пристрасно  так  його  гріла...

Не  моя…  ти  тепер  не  моя…
То  чому  ж  твоя  тінь  манить  всюди?
Нині  в  тебе  щаслива  і  дружна  сім’я,
Та,  кохання  не  можу  забути.

Не  моя…  ти  тепер  не  моя…
Загубив  необачно  я  щастя…
Та  не  меркне  чомусь  наша  в  небі  зоря…
Йду  до  неї  немов  до  причастя...

11.08.2020
Л.Таборовець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885673
дата надходження 11.08.2020
дата закладки 12.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Памяті друга і поета

Сьогодні  40  день,  як  не  стало  нашого  друга  і  поета  Віталія  Назарука.  Підступна  хвороба  забрала  його  від  нас.  Час  так  швидко  сплинув,  а  нам  ще  й  досі  не  віриться...  Все  чекаємо,  що  ось  висвітлиться  вірш  Віталія,  чи  пролунає  дзвінок  і  почується  голос...  Боляче  втрачати...  бляче  з  цим  жити...  Ми  завжди  будемо  пам'ятати  цю  світлу  і  добру  людину!  Нехай  земля  йому  буде  пухомі  і  Царство  небесне!

Все  чекаю...  Відкрию  сторінку
І  побачу  на  сайті  тебе...
Та  все  марно,  на  серці  так  гірко
У  душі  так  болить  і  шкребе.

Лише  спогади  водять  стежками,
В  ті  місця,  що  такі  дорогі.
Коли  падають  краплі  дощами,
Залишаються  сльози  й  жалі...

Чую  впевнений  голос:"  Не  треба.
Бо  і  там  відчувається  біль!"
Загорілася  зірка  на  небі
І  моргає  так  часто  звідтіль.

Як  не  вчасно  забрала  хвороба,
Не  дала  більш  зустрітися  нам.
І  назавжди  закрила  ворота,
Ти  пішов  у  незвіданий  Храм!

Будеш  вірші  свої  там  писати
І  для  Господа  будеш  служить.
Ми  ж  тебе  будем  тут  пам'ятати,
Хоч  без  тебе  так  важко  нам  жить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885625
дата надходження 11.08.2020
дата закладки 11.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літечка дарунки

Із  квітів  польових  сплету  віночок,
Піду  із  теплим  вітром  у  таночок.
Нехай  радіє  сонечко  й  хмаринки
І  розквітають  маки  мов  жаринки.

Я  простягну  долоні  до  пшениці,
Вона  у    колосочках  колоситься.
Пташиний  хор  все  арії  співає,
Мелодія  до  серця  долітає.

Шовко́ві  трави  манять  так  до  себе,
Блакиттю  посміхається  нам  небо.
Метелики  дарують  поцілунки,
То  літечка  чаруючі  дарунки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885614
дата надходження 11.08.2020
дата закладки 11.08.2020


Валентина Рубан

А СЕРДЦЕ ЖДЕТ


Уходят  дни  ,  бегут  года,
И  в  прошлом  ЧТО  –ТО  остается.
Что  было  важным  нам  тогда,
То,  что  уже  к  нам  не  вернется.

К  чему  стремительно  мы  шли,
Дорог,  преград  не  замечая.
Так  ничего  и  не  нашли…
А  может  …  и  не  потеряли.

Лишь      память  ведь  не  обмануть,
Сейчас  она  мне    душу  губит.
 И  прошлое  нельзя  вернуть,
А  сердце  ждет…  а  сердце  любит…

10.08.2020  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885603
дата надходження 10.08.2020
дата закладки 10.08.2020


Валентина Рубан

Я ДО ТЕБЕ ЙДУ


Дозрівають  яблука  в  саду,
Налилася  соком  –  медом  слива.
Я  в  думках  щодня  до  Тебе  йду,
І  від  того,  я  уже  щаслива.

Стежка  –  безкінечна    течія,
Стелеться  лугами  та  полями.
Не  питай  –  «Чекаю  Тебе  я?,
Чи  кохаю,  як  колись,    без  тями»,

Небо  в  зорях  рясно  розквіта,
Дні  летять,  спішать  на  зміну    ночі.
А  душа  весь  час  кудись  літа,
Щоб  коханню  глянути  у  очі.

Я  в  думках  щодня  до  Тебе  йду,
Від  омріяних  побачень  я  щаслива.
Хоч  немає  цвіту  вже  в  саду….
Пахнуть  яблука  і  дозріває  слива…

10.08.2020  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885599
дата надходження 10.08.2020
дата закладки 10.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Маестро, серце просить

Маестро!  Серце  просить  музики,
Воно  чекає  ніжності  й  пісень.
Маестро!  Зорі  наче  гудзики,
За  ніччю  знов  для  нас  наступить  день.

Маестро!  Серце  просить  радості,
Прошу  скоріше  клавіші  нажміть.
Нехай  в  душі  не  буде  старості,
Запам'ятайте  назавжди  цю  мить.

Маестро!  Серце  просить  погляду,
Одного,  щоб  лишивсь  на  все  життя.
Пташиних  крил  у  небі  розмаху,
Щоб  чулось  пісні  і  вірша  злиття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885542
дата надходження 10.08.2020
дата закладки 10.08.2020


Ася Оксамитна

Хай несе

Хай  несе  тобі  вітер  нічний  мої  поцілунки,
Не  забудь  відчинити  вікно,  і  лягай  засинай.
А  у  снах  ти  в  обіймах  своєї  рудої  чаклунки
Так  притиснувся  міцно  –  емоції  б'ють  через  край.

Ми  злилися  у  танцю,  запалені  знов  почуттями.
Грають  музику  подихи  й  шепіт  у  цій  темноті.
Затанцюй  мене  до  божевілля!  Кохай  до  нестями!
Тільки  ти  запалив  цей  вогонь  у  моєму  житті.

Відчуття  всі  змішали  ми  на  сутінковій  палітрі,
Я  кричала,  звивалась,  і  рвалося  серце  з  грудей.
Наші  запахи  солодко  перемішались  в  повітрі,
Ми  робили  багато  таких  божевільних  речей.

Але  сон  цей  скінчиться,  настане  яскравий  світанок,
Тільки  згадка  лишиться  про  танець  нестримний  вночі.
Я  тебе  цілувала,  й  лишила  тобі  наостанок
Мій  відбиток  щоки  на  твоєму  міцному  плечі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885484
дата надходження 09.08.2020
дата закладки 09.08.2020


Ольга Калина

Чайка



[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9ND9IHlDBM0[/youtube]


Ой,  у  лузі,  в  лузі  чаєчка  кричала
 І  над  беріжечком  низенько  літала.
В  річці  Котловані  -  джерельна  водиця,  
Намочила  чайка  пташинії  крильця.  

Кри́лечка  повисли,  не  може  злетіти,  
Стала  допомоги  у  вітру  просити:
-Друже-вітре  буйний,  мені  дай  ти  сили,  
Щоби  мо́ї  крильця  мене  ще  носили.  

Мовчки  сильний  вітер,  мимо́  пролітає,  
Що  робити  бідній  –  вона  та  не  знає.
Стала  допомоги  в  явора  просити:
-Поможи,  рідненький,  я  ще  хочу  жити.  

Он  там,  на  горбочку,  я  зви́ла  кубельце,  
Поряд  там  водиця  тече  із  джерельця.  
Залишились  діти  –  мої  чаєнята,  
І  чекають  неньку  малі  пташенята.  

Явір  зависокий  стоїть  -  не  говорить,
Погляд  свій  байдужий  в  сторону  відводить.  
І  в  розпачі  чайка  голову  схилила,  
Опустились  крила,  згасають  всі  сили.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885474
дата надходження 09.08.2020
дата закладки 09.08.2020


Валентина Ланевич

День добігає кінця

Знову  день  добігає  кінця
І  тьмяніє  багряна  заграва.
Коса  тінь  ледь  торкнулась  лиця,
То  для  вітру  весела  забава.

Шелестить  у  грушевім  листку
Та  колише  достиглу  вже  грушку.
Від  кохання  душа  в  сповитку,
Не  лишай,  вітре,  спомином  пустку.

Бо  розквітлий  у  серці  розмай,
Має  силу  терпку  й  виняткову.
Горобинну  настійку  спізнай,
Де  втрачаєш  і  волю,  і  мову.

Так  з  роками  дозріле  вино
Б’є  фонтаном  у  грудях  гарячим.
Пий  до  денця  невситне  єство,
Що  в  чеканні  є  ніжно-тремтячим.

09.08.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885495
дата надходження 09.08.2020
дата закладки 09.08.2020


Ганна Верес

То не сльоза важка упала з неба (Слова для пісні)

Пам’яті    Кириченків    присвячую
 
Сльоза    важка    упала    раптом    з    неба
Туди,    де    впали    пісні    два    крила.
–  Не    зміг    я    жити    на    землі    без    тебе…
–  Я    теж    без    тебе    довго    не    змогла…

               
То    не    сльоза    важка    упала    з    неба    –
Раїсин    на    могилі    диво-хрест,
Що    вчить,    любить    як    Україну    треба,
Адже    вона    життям    цей    склала    тест.

«Любіть    її    вседенно    і    всенощно,
Як    матір,    як    голубоньку    любіть,
Багату    і    водночас    незаможну,    –
Звучить    козачки    щирий    заповіт,    –
Любіть    її,    як    я    її    любила,
Клітиночкою    кожною    любіть.
Нехай    міцніють    України    крила,
Не    дайте    їм    в    польоті    ослабіть!»

То    не    бандура    в    небо    рветься    гордо    –
Її    то    пісня    і    її    душа,
А    поряд      -    чоловікові    акорди,
Свою    журавку    він    не    залиша. 3.11.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885496
дата надходження 09.08.2020
дата закладки 09.08.2020


Леся Утриско

Ця ніч

Ця  ніч  і  дощ...  магічно  -  загадкові,
В  них  почуття  надпитого  вина,
І  млин  зірок  і  подих,  так  казкові,
Забутість  мрій  -  в  них  світла  дивина.

Ця  ніч  і  сон  -  оазису  зітхання,
І  ця  любов,  розділена  на  двох,
І  поміж  слів  -  мереживом  зізнання,
Де  мить  торка  чужий  чортополох.

Ця  ніч  і  ти  -  в  ній  сміх  загубить  ранок,
Веселок  рай  жеврітиме  в  мені,
Чаклунка  мить  і  сумнів  у  світанок
Розсипле  час  і  зморені  вогні...

Ця  ніч...

(С)  Леся  Утриско

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878666
дата надходження 05.06.2020
дата закладки 09.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заручини ( гумор)

Уранці  промовила  Жанна  до  тата:
Коханого  я  приведу  до  нас  в  хату.
По  модньому  з  мамою  ви  приберіться,
При  ньому,  прошу,  тільки  вас,  не  сваріться.

Одіньте  на  очі  оті  окуляри,
Що  з  Жориком  рідним,  для  вас  ми  придбали.
Костюма,  сорочку  і  галстук  впридачу,
А  мамі  корсета  іще  на  додачу.

Кришталь  із  серванту  прошу  заховайте
І  золото  з  пальців  своїх  познімайте.
Він  наче  сорока,  той  блиск  весь  сприймає
І  все,  що  блищить  у  кишені  ховає...

Промови  свої  у  слова  не  втикайте,
Наказ  із  матусею  цей  пам'ятайте.
Не  здумайте  в  келих  вино  наливати
І  їжу  з  мисками  йому  подавати.

Електрику  вимкніть,  побільше  інтиму,
Поставте  свічки  на  столі  для  екстриму.
І  псу  накажіть,  щоб  не  гавкав  на  нього,
Котові,  щоб  він  не  зробив,  щось  дурного...

Промовив  до  доні  у  відповідь  тато:
"А  він  не  бандит,  в  нас  не  кине  гранату?"
Ну  що  ви  татусю,  він  скромненький  дуже,
Тому  я  і  хочу,  щоб  був  моїм  "  мужем"...

У  нього  є  дача,  мов  ваше  все  поле,
А  ще  надодачу  квартира,  як  море.
У  кожному  банку  круті  дивіденти,
А  може  колись,  ще  й  піде  в  "президенти"...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885343
дата надходження 08.08.2020
дата закладки 08.08.2020


Надія Карплюк-Залєсова

ЗАБУЛИ БАТЬКА

ЗАБУЛИ  БАТЬКА…

Надія  Карплюк-Залєсова  ::  ЗАБУЛИ  БАТЬКА…  
Забули  Батька,  його  слова,
Його  повчання,  засторогу,-
Як  пси  скажені  ненаситні
Доконують  її  -  небогу.

Мою  Вкраїну  -  землю  любу,
Що  в  славі  має  процвітати  !
Як  можуть  обранці  народу
Ятрити  душу,  тіло  рвати  ?!

А  Він  ...  молитви  клав  до  ніг,
Тої  УкрАїни  святої,
На  сполох  бив,  будив  усіх,
Він  жив  для  неї,  для  Одної  !

Забути  батька  -  гріх  який  !
Цинізм  -  найвищого  гатунку...
Боюсь  ,хто  справді  тим  слабий...
Уже  не  має  порятунку...

Немає  ліку  збайдужілим,
Жид  не  придумав  такий  лік...
І  плеще  жиденя  в  долоні,
Що  множить  світ  таких  калік...

Чиї  ми  діти  ?  Хто  ми  є  ?
У  себе  й  в  кожного  питаю,-
Більш  не  потерпить  Бог  і  Світ
Отих,  що  хата  їхня  скраю...
Н.Карплюк-Залєсова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885247
дата надходження 07.08.2020
дата закладки 07.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сіла пташка на калині ( слова до пісні)

Сіла  пташка  на  калині,
Пісню  заспівала.
В  ній  повідала  дівчині,
Що  лиш  тільки  знала.
Там  де  сонце  сходить  рано.
Де  високі  гори.
Стеляться  густі  тумани
У  широкім  полі.

Посміхнулась  дівчинонька
І  їй  підморгнула.
Сіла  пташка  на  долоньку,
Серця  стук  відчула.
Чуєш  пташко,  серце  б'ється,
Вирватися  хоче.
На  частинки  душа  рветься.
Сумні  дні  і  ночі.

Мій  коханий  в  чужім  краї,
Вітром  обізветься.
Знає,  що  його  чекаю,
Сонцем  усміхнеться.
Якщо  будеш  в  нього  пташко,
Скажи,  що  скучаю.
Туга  в  серці,  дуже  важко,
Скажи,  що  кохаю!

Сіла  пташка  на  стеблині,
Пісню  заспівала.
Вона  любому  хлопчині,
Привіт  передала.
Розказала,що  чекає,  
Серденько  дівоче.
І  щоразу  виглядають
Її  карі  очі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885242
дата надходження 07.08.2020
дата закладки 07.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ми з тобою між літом і осінню ( романс) муз. і вик. Наталії Крівець

Ми  з  тобою  між  літом  і  осінню,
Гріє  сонце  й  дощі  мережа́ть.
Пробіжуся  ранковими  росами
Краплі  мов  оксамити  блистять.

Ми  з  тобою  між  літом  і  осінню,
Ніби  тепло,  та  холод  в  душі.
Ніч  і  День  виясняють  відносини,
А  у  серці  гостюють  дощі...

Ми  з  тобою  між  літом  і  осінню,
Фарби  Серпень  розкинув  нові.
Вже  на  сіно,  в  лугах,  трави  скошені
І  притихли  в  садах  солов'ї.

Ми  з  тобою  між  літом  і  осінню,
Розділяє  один  лише  крок.
Вітер,  верби  милується  косами,
Впав  на  землю  пожовклий  листок...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885147
дата надходження 06.08.2020
дата закладки 06.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сьогодні ми мали зустрітися всі ( Світлій пам*яті Віталія Назарука)

Сьогодні  нашому  дорогому  другу  Віталію  Назаруку  виповнилось  би  70...
Він  не  дожив  до  цього  дня  всього  місяць,  підступна  хвороба  взяла  його  в  свої  лещата  і  не  відпустила,  хоч  ми  так  надіялись  і  вірили,  що  він  переможе  і  повернеться  до  нас!  
Людина  з  чуйним  серцем,  людина  доброї  душі,  людина,  яка  завжди  підтримувала  у  скрутну  хвилину...  Поет...  Пісняр...  Гуморист...  Лишилось  стільки  ще  недороблених  справ,  стільки  мрій  і  сподівань...  Смерт  не  питає...  вона  забирає...  Та  пам*ять  про  Віталія  завжди  буде  у  наших  серцях!!!  В  скорботі  схиляю  голову...  Перед  очима  проносяться  ті  теплі  зустрічі,  в  які  ми  були  разом  на  Волині...  Пом*яніть  нашого  друга  добрим  словом,  він  заслужив  це!!!  Спочивайте  у  спокої  дорогий  друже,  в  пам*ять  про  вас  -  ця  присвята!

Сьогодні  ми  мали  зустрітися  всі,
В  святковому  дні  Ювілею.
Заплакані  квіти  схилились  в  росі
І  тиша  стоїть  над  землею...

І  Муза  сумує  і  біль  у  душі,
Так  навпіл  мене  роздирає.
Тепер  розмовляти  ми  можем  в  вірші,
А  іншу  можливість  немаєм...

Не  віриться  друже,  та  пам'ять  жива,
В  скорботі  слова  промовляю.
Життєва  твоя  обірвалась  струна,
Тебе  серед  нас  більш  немає...

Лишилися  спогади  теплі  такі,
І  усмішка  щира  і  погляд.
Сьогодні  спиваю  я  сум  гіркоти,
Здається  усе,  що  ти  поряд...

Сьогодні  ми  мали  зустрітися  всі...
Та  зустрічі  більше  не  буде.
Ти  в  небо  пішов  по  ранковій  росі,
А  ми  тебе  тут  -  не  забудем...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885067
дата надходження 05.08.2020
дата закладки 05.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранкова спокуса

Світанок  жагою  спокуси  мене  обійняв,
З  небесної  далі  видніються  валики  з  вати.
А  ранок  напоює  чаєм  із  присмаком  м'яти
І  стелиться  в  ноги  велюровим  спокоєм  трав.

Всміхається  сонце,  цілує  солодкі  уста,
Легенько  торкає  промінчиком,  зголені  плечі.
У  небі  луною,  дзвенять  переливи  лелечі,
Шле  радість  у  серце,  картина  оця  непроста

Торкається  вітер,  ще  сонного  зовсім  листа
І  ніжним  теплом  в  передзвоні  квітучого  літа.
Загадкою  настрій,  свої  нам  дарує  привіти,
У  білих  туманах  сховалась  хмарин  густота.

Розгубленим  поглядом  знову  шукаю  тебе,
Ще  спогади  літо  кристалами  сипе  на  вії.
В  строкаті  конверти  кладу  затихаючі  мрії
А  десь  у  душі,  наче  гілка  по  шибці  шкребе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885052
дата надходження 05.08.2020
дата закладки 05.08.2020


Малиновый Рай

ТИ ПРИХОДИШ У СНАХ

Ти  приходиш  до  мене  у  снах
Така  мила  чарівна  і  гарна,
Я  люблю  тії  сни,  мене  тішать  вони,
Там  є  я  і  єдина  кохана.

Кожен  день  я  до  Бога  молюсь,
Щоби  сни  тії  віщими  стали.
Що  б  тебе  і  мене  у  кохання  одне
Наші  долі  навік  об'єднали.

Нашу  зустріч  я  дуже  чекаю,
Неодмінно  тебе  я  знайду.
Будеш  ти  буду  я,  у  нас  буде  сім'я,
Я  тебе  по  житті  поведу.

Може  як  дочекаюсь  весни
І  час  новий  для  мене  настане
Буде  радість  в  житті,будуть  дні  золоті
Буде  поруч  зі  мною  кохана.

Ти  приходиш  до  мене  у  снах,
Я  бажаю  щоб  сни  ці  здійснились.
Ти  на  справді  прийшла,ти  мене  обняла
І  на  завжди  в  житті  залишилась.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885006
дата надходження 04.08.2020
дата закладки 04.08.2020


Lana P.

ОЙ, ГОЛУБЕ…

Ой,  голубе,  голубочку,
Чому  гудеш  у  садочку
Чепурненькому  улітку,
Що  вдягнув  зелену  свитку?

Виглядаєш  свою  любку  —
Сизу,  віддану  голубку?
Хочеш  бути  серцю  милий  
І  виспівуєш  щосили,

Щоб  впізнала  здалеченька,
Як  мелодія  рідненька,
Перелита  в  журні  співи,
Принесла  душі  мотиви,

Твій  відчула  голосочок,
Прилетіла  в  холодочок?
Пережди  цю  темну  хмару.
Вір!  Свою  зустрінеш  пару.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884908
дата надходження 03.08.2020
дата закладки 04.08.2020


Олеся Лісова

З тобою у душі

З  тобою,  попід  руку,  у  душі
Іду  літами,  сонцю  посміхаюсь.
Любов  у  серці  бережу,  не  каюсь
Лиш  ноги  заплітають  спориші.

Дзвінкий  потік  цілющих  ліків-фраз:
Від  спогадів  солодких  знов  хмелію,
Без  голосу  твого  душа  міліє  -  
Хоча  веду  розмови  повсякчас.

Я  дякую  тобі  за  кожну  мить,
Що  ніжить  мерехтливо  дивний  спокій.
За  промінь  світла,  що  веде  крізь  роки,
Що  мовчимо  про  те,  що  так  болить.

На  лоні  неба  наші  кораблі
Тріпоче  вітер  парусами  долі,
В  глибинах  почуттів,  ми  мимоволі
Пливем,  не  відчуваючи  землі.

Літа  невпинно  ріжуть  лемеші
Та  світить  сонце  нам  іще  звисока.
Ні,  я  не  плачу…  Я  ж  не  одинока
З  тобою,  попід  руку,  у  душі.



Л.Г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884931
дата надходження 04.08.2020
дата закладки 04.08.2020


Ганна Верес

Заглянь у очі жінки


Чи  заглядав  хоч  раз  ти  жінці  в  очі,

Коли  вона  з  коханим  поряд  йде?

В  ній  серце  зайченям  тоді  тріпоче

І  найсвітлішим  видається  день.


І  йде  вона,  мов  справжня  королева,

Бо  силу  відчува  того  плеча,

Хто  може  стать  заради  неї  левом

З  красою  молодого  павича.


В  очах  її  не  зорі  –  сонце  сяє,

І  світла  вистача  того  й  тобі.

Чорнява  вона,  біла,  чи  русява,

У  мить  таку  забудеться  і  біль.


І  негаразди  всі  тоді  життєві

Ідуть  на  задній  план  –  її  й  твої,

Бо  бачиш  в  ній  спокусницю  (від  Єви).

А  ти  би  стать  Адамом  не  волів?
27.07.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884901
дата надходження 03.08.2020
дата закладки 03.08.2020


Ганна Верес

Ранок зустрічало… жито

Вже  й  ранок  зустрічало  сонне  жито,
І  перепел  стривожено  озвавсь…
А  він…  лежав.  О,  як  хотів  він  жити!
Все  проклинав  і…  «посилав»  Донбас.
А  поряд  –  смерть.  Повзла  змією  збоку.
Навіть  раділа  жертві  черговій.
У  нього  ж  шанси  вижить  невисокі.
Сльозилась  кров’ю  рана  в  голові…
Дивилась  вічність  строгими  очима,
І  болем  повнилась  душа  її  ущерть:
«Не  смій  стояти  в  нього  за  плечима,  –
Просила,  ні,  молила  вона  смерть.
Він  надто  молодий  іще  для  тебе,
На  нього  зачекалася  рідня…»
І  раптом…  відбулася  воля  неба  –
Зраділи  цьому  жито  і  земля.
О  вічносте,  рясні  твої  щедроти,
Й  за  цей  дарунок  кланяюсь  до  ніг.
Людське  життя  не  мусить  буть  коротким,
А  сиротою  –  батьківський  поріг.
1.08.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884800
дата надходження 02.08.2020
дата закладки 03.08.2020


Ганна Верес

Любити – віддаватись


Одних  любов  рятує,  інших  –  губить,

Але  її  пізнати  людям  слід,

Коли  тебе  цілують  милі  губи,

Ти  здатен  покохати  цілий  світ.


Впиватись  неповторністю  і  болем,

Бо  поряд  вони  світом  цим  ідуть,

Пролитись  тихим  сяйвом  –  не  журбою

На  вишні,  коли  в  травні  зацвітуть.


Любити  –  віддаватись  до  нестями

Тому,  хто  почуттів  є  адресат,

І  мандрувати  грішними  світами

Й  з  ним  щастя  світлооке  колисать.
4.01.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884805
дата надходження 02.08.2020
дата закладки 03.08.2020


Малиновый Рай

ЗАЖУРЕНА МАТИ


Троянди  цвітуть  біля  хати
І  лілія  цвітом  рясна,
Та  тільки  зажурена  мати
Стоїть  перед  ними  сумна.

Вона  тії  квіти  плекає
Що  б  їх  не  згубила  трава.
Милуючись  то    розмовляє,
То  пісню  сумну  заспіва.

Вона  поливає  ті    квіти,
Щоби  до  схочу  напились.
Ті  квіти  для  неї  мов  діти,
Що  десь  по  світах  розійшлись.

Сумує  за  ними,скучає,
Любов  всю  свою  залюбки
Вона  в  свої  квіти  вкладає,
Немов  то  її  діточки.

А  діти  приїдуть  на  літо
Онуків  її  привезуть.
А  від'їзджатимуть  квіти
З  собою  в  дорогу  візьмуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884817
дата надходження 03.08.2020
дата закладки 03.08.2020


Любов Іванова

ИЮЛЯ ПРИДОРОЖНАЯ ТРАВА

[b][i][color="#048c48"][color="#ed0e60"]И[/color]гривый  ветер  в  клумбу  забежал,
[color="#ed0e60"]Ю[/color]г  или  Север  -  жарко  нынче  всюду.
[color="#ed0e60"]Л[/color]ето  ведет  свои  цветы  на  бал,
[color="#ed0e60"]Я[/color]вляя  миру  яркие  этюды.

[color="#ed0e60"]П[/color]оля  одели  сказочный  оранж,
[color="#ed0e60"]Р[/color]оса  играет  дивным  перламутром.
[color="#ed0e60"]И[/color]  август  взять  готов  на  абордаж
[color="#ed0e60"]Д[/color]ождливый  день  и  солнечное  утро.  
[color="#ed0e60"]О[/color]бъяты  солнцем  нивы  и  поля,
[color="#ed0e60"]Р[/color]ечушки  дарят  в  жаркий  день  прохладу.
[color="#ed0e60"]О[/color]пять  к  страде  готовится  земля,
[color="#ed0e60"]Ж[/color]нивью  тропинки  создают  ограду.
[color="#ed0e60"]Н[/color]ад  полем  небо  хмурится  чуток,
[color="#ed0e60"]А[/color]  возле  троп  -  ромашки  полевые,
[color="#ed0e60"]Я[/color]вь  или  сон  -  но  справа    на  восток

[color="#ed0e60"]Т[/color]ам  к  ряду  в  ряд  три  радуги  цветные.
[color="#ed0e60"]Р[/color]езвясь  цветами  с  речки  воду  пьют,
[color="#ed0e60"]А[/color]  луг  и  дол  прижаты  трактом  к  полю.
[color="#ab03a5"]В[/color][color="#09a13f"]  густой  ковыль  дожди  воды  нальют,[/color]
[color="#b5079b"]А[/color]  я  смотрю  и  тешусь  этим  вволю.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884790
дата надходження 02.08.2020
дата закладки 03.08.2020


Катерина Собова

Хазяйство

Прикрутило,    як    ніколи,
Що    пора    вже    ожениться,
То    ж    подався    наш    Микола
До    Варвари    -    удовиці.

Квіти,    торт    -    все,    як    годиться,
Розказав    мету    приходу,
Розцвіла    враз    молодиця
(Вона    гарна    була    зроду).

Сіли,    випили    по    чарці,
Щоб    не    тратить    часу    марно,
Закортіло    спитать    Варці:
-А    у    вас    хазяйство    гарне?

Коля    випив    другу    чарку,
З    гордістю    почав    дивитись,
Заспокоїв    зразу    Варку:
-В    мене    є    чим    похвалитись!

Повний    хлів    всього    я    маю:
Кролики    і    всяка    птиця,
Три    свині,    корова    Майя
І    ще    тільна    є    телиця.

Гарний    сад    і    два    городи
(Буде    десь    біля    гектара),
Все    в    оточенні    природи,
То    потрібна    мені    пара.

Бо    без    рук    жіночих,    бачу,  
Не    дам    ради    всьому    тому,
Вас    прошу    і    ледь    не    плачу,
Їдьмо    разом    вже    додому.

Жінка    Колю    геть    послала,  
Всю    скотину    його    й    птицю,
Бо    не    те    хазяйство    мала
На    увазі    молодиця…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884605
дата надходження 01.08.2020
дата закладки 02.08.2020


Sukhovilova

Ішла собі любов….

Ішла  собі  містом  спекотним
Чиясь  безпритульна  любов,
Під  сонцем  палким,  безтурботним,
В  людській  метушні  між  розмов.
Хтось  в  неї  спитав:  Загубилась?  
Спитав  і  по  справах  пішов,
-Та  ні,  я  мабуть  закінчилась,-
тихенько  сказала  любов.
Проживши  у  серці  людському,
Багато  щасливих  років,
Тепер  не  потрібна  нікому,
Затерлась  в  буденності  днів.
Повз  мене  пройшла  і  присіла,
Тихенько  в  хустинку  реве,
А  я...я  взяла  й  запросила,
Нехай  в  моїм  серці  живе.
***

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884688
дата надходження 01.08.2020
дата закладки 02.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти пам'ятаєш

Ще  тихий  ранок  умивавсь  росою,
А  запах  кави  вже  блукав  по  місту.
Вкривалася  блакиттю  голубою,
Небесна  даль  і  сонцем  променистим.

Ти  пам'ятаєш  затишний  наш  дворик,
Кафешку,  що  за  рогом  заховалась...
Щоранку  нас  чекав  самотній  столик,
Тепер  лиш  пам'ять  про  ті  дні  зосталась.

Ти  пам'ятаєш,  як  ти  клав  долоню,
Від  неї  струм  ішов  по  всьому  тілу.
Від  щастя  пульсували  мої  скроні,
Летіли  в  серце  від  Амура  стріли.

Ти  пам'ятаєш  поцілунок  перший,
Такий  солодкий  і  такий  невмілий.
На  зустріч  вітру,  ніс  нас  з  казки  вершник,
В  обіймах  ти  тримав  мене  так  сміло.

Тепер  усе  з'являється  в  уяві,
Кафешка,  погляд  і  цілунок  ніжний.
А  ще  самотній  і  старенький  явір,
Зберіг  всі  таємниці  дивовижні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884712
дата надходження 02.08.2020
дата закладки 02.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Плакала скрипка

Десь  плакала  скрипка,  від  нас  недалеко,
Доносились  звуки  й  торкались  сердець.
Зривалися  в  небо  неначе  лелеки,
На  крила  підхоплював  їх  вітерець.

У  небі  нічному  зоря  миготіла
І  падали  сльози,  росою  в  траву.
Вона  пригадала,  що  також  любила,
Та  вітер  негоду  приніс  дощову...

А  скрипка  все  грала  і  линули  звуки
Їй  навіть  негода  була  до  лиця.
Так  боляче  серцю,  якщо  є  розлука,
Та  скрипка,  усе  розповість  до  кінця.

В  мелодії  тій  відчувалося  слово,
Кохання  чиєсь  з  болем  переплелось.
В  самотності  скрипка  виконує  соло,
Мелодію  цю  нам  почуть  довелось...






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884611
дата надходження 01.08.2020
дата закладки 01.08.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Гнатові опеньки ( гумор)

Якось  Гнат  зірвавсь  уранці,
Вибіг  на  дорогу.
Всі  несуть  гриби  "  засранці",
Мені  б  хоч  одного.

Повернулася  із  лісу,
Сусідка  Оксенька.
Кошик  виплетений  вісить,
А  у  нім  опеньки.

Ось  приїхала  Фросинка,
На  велосипеді.
Червоніла,  мов  жаринка,
А  за  нею  Федя.

Розізлився  Гнат  на  себе,
"Хіба  ж  я  ледащий?"
Взяв  до  рук  велосипеда,
Та  й  подавсь  у  хащі.

Довго  він  блукав  по  лісу,
Сідав  на  пеньочки.
В  очі  хтось  пустив  завісу,
"  Ну  де  ж  ті  грибочки?"

Дуже  вже  йому  хотілось,
Зварить  грибну  юшку.
Голова  заморочилась,
Як  зустрів  Марушку...

Вона  така  пишнотіла,
Всміхнулась  до  нього.
Щось  сказати,  ще  хотіла,
Йому  ж  не  до  того...

Серед  лісу  на  поляні,
Грибочки  з'явились.
Такі  гарні  й  дуже  ранні,
З  -  під  землі  пробились.

Скочив  Гнат  туди,  мов  в  море,
І  набив  враз  гулю.
У  очах  з'явились  зорі,
А  грибочків  "  дуля"

Міражі  довколо  нього,
Все  заполонили.
Де  ж  знайти  оту  дорогу?
Якби  ж  були  крила.

З  висоти  того  польоту,
Грибочки  б  побачив.
І  завів  Гнат  свою  ноту,
Сів  й  тихенько  плаче...

Аж  на  небі  зірка  рання,
Вгорі  засвітила.
Біг  Гнат  наче  на  змаганнях,
Виросли  враз  крила.

І  дорогу  з  переляку,
Він  знайшов  швиденько.
Зачепився  за  гілляку,
"Ну  їх,  ті  опеньки!"

"Добре,  хоч  живий  зостався,
Вовки  могли  б  з'їсти."
Так  у  лісі  налякався,
Що  не  може  сісти.

Лиш  удома  зміг  згадати,
Про  велосипеда.
"Інший  раз,  щоб  маху  дати,
Сяду  на  мопеда!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884517
дата надходження 31.07.2020
дата закладки 31.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Гнатові опеньки ( гумор)

Якось  Гнат  зірвавсь  уранці,
Вибіг  на  дорогу.
Всі  несуть  гриби  "  засранці",
Мені  б  хоч  одного.

Повернулася  із  лісу,
Сусідка  Оксенька.
Кошик  виплетений  вісить,
А  у  нім  опеньки.

Ось  приїхала  Фросинка,
На  велосипеді.
Червоніла,  мов  жаринка,
А  за  нею  Федя.

Розізлився  Гнат  на  себе,
"Хіба  ж  я  ледащий?"
Взяв  до  рук  велосипеда,
Та  й  подавсь  у  хащі.

Довго  він  блукав  по  лісу,
Сідав  на  пеньочки.
В  очі  хтось  пустив  завісу,
"  Ну  де  ж  ті  грибочки?"

Дуже  вже  йому  хотілось,
Зварить  грибну  юшку.
Голова  заморочилась,
Як  зустрів  Марушку...

Вона  така  пишнотіла,
Всміхнулась  до  нього.
Щось  сказати,  ще  хотіла,
Йому  ж  не  до  того...

Серед  лісу  на  поляні,
Грибочки  з'явились.
Такі  гарні  й  дуже  ранні,
З  -  під  землі  пробились.

Скочив  Гнат  туди,  мов  в  море,
І  набив  враз  гулю.
У  очах  з'явились  зорі,
А  грибочків  "  дуля"

Міражі  довколо  нього,
Все  заполонили.
Де  ж  знайти  оту  дорогу?
Якби  ж  були  крила.

З  висоти  того  польоту,
Грибочки  б  побачив.
І  завів  Гнат  свою  ноту,
Сів  й  тихенько  плаче...

Аж  на  небі  зірка  рання,
Вгорі  засвітила.
Біг  Гнат  наче  на  змаганнях,
Виросли  враз  крила.

І  дорогу  з  переляку,
Він  знайшов  швиденько.
Зачепився  за  гілляку,
"Ну  їх,  ті  опеньки!"

"Добре,  хоч  живий  зостався,
Вовки  могли  б  з'їсти."
Так  у  лісі  налякався,
Що  не  може  сісти.

Лиш  удома  зміг  згадати,
Про  велосипеда.
"Інший  раз,  щоб  маху  дати,
Сяду  на  мопеда!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884517
дата надходження 31.07.2020
дата закладки 31.07.2020


Ганна Верес

Іще про жінку (Тост) .

Ніколи  жінку  не  питай  про  вік,
Ким  би  не  був  ти  –  жінка  –  чоловік  –
По-своєму  вона  завжди  красива:
Русява,  чорна,  а  чи  зовсім  сива.

Її  краса  –  любов  і  доброта.  
Не  зразу  видна  якість  її  та,
Але  в  житті  ці  риси  –  еталон  –
Вклонявся  їм  і  сам  Наполеон.

Тож  стверджувати  мушу  до  хрипот,
Що  жінку  не  дарма  створив  Господь.
В  ній  джерело  любові  й  доброти.
Про  вік  у  неї  не  питай  і  ти!

П’ємо  ж  за  жінку  –  факел  доброти,
Що  від  народження  життя  нам  освітив,
П’єм  вдруге  за  любов  і  матерів,
За  мирні  небеса,  що  угорі.

Утретє  п’єм  уже  за  її  гріх,
Що  у  цей  світ  колись  привів  усіх.
Завдячуємо  жінці  ми  життям.
П’ємо  за  жінку-матір  і  дитя!
27.07.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884178
дата надходження 27.07.2020
дата закладки 30.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я тебе чекаю ( слова для пісні)

Вийди  милий  до  потічку,
Я  тебе  чекаю.
Намочила  ноги  в  річці,
А  тебе  немає.
Серце  б'ється,  душа  мліє,
Вслухаюсь  у  звуки.
Щож  мене  скажи  зігріє,  
Як  не  твої  руки.

Попрошу  стрімкого  вітру,
Хай  не  дме  у  очі.
Хай  співає  пісень  світу,
Листячком  тріпоче.
А  кохання  зігрівати  
Буде  нас  з  тобою.
Як  ти  будеш  цілувати,
Мене  під  вербою.

Засвітили  в  небі  зорі,
Де  ж  ти  мій  миленький.
Холодно  уже  на  дво́рі,
Легеню  рідненький.
Вийди  милий  до  потічку,
Лине  пісня  плаєм.
Ступим  разом  в  одну  річку,
Скажем,  як  кохаєм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884420
дата надходження 30.07.2020
дата закладки 30.07.2020


синяк

У мальвах гріється село

У  мальвах  гріється  село:
Рожеві,  білі,  полум"яні,
Квітують  так,  наче  востаннє
Дарують  всім  своє  тепло.
Ще  літо  роздає  меди,
А  соловей  втомивсь  співати,
Квітують  мальви  біля  хати  -
Нема  війни,  нема  біди...
Та  плачуть  інколи  з  дощем
Їх  пелюстки  летять  у  трави,
Вони  про  щось  може  згадали,
Але  нікому  не  сказали,
Лише  шепочуть  з  вітерцем.
Галина  Грицина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884319
дата надходження 29.07.2020
дата закладки 29.07.2020


Тетяна Мош

Я не віддам тебе…

Я  не  віддам  тебе  ніколи  в  світі,
Бо  я  понад  усе  тебе  люблю.
Нехай  збиває  з  ніг  холодний  вітер!
Я  не  верба  плакуча  –  я  стерплю!

Нехай  птахи  розгнуздано  кружляють
Над  гострими  уламками  сердець,
Я  вистою,  бо  я  тебе  кохаю!
Я  розірву  терновий  свій  вінець!


2002

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884316
дата надходження 29.07.2020
дата закладки 29.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Давай поговорим з тобою

Пані  осінь  -  давай  поговорим  з  тобою,
Вже  коротшають  дні,  на  зимівлю  летять  журавлі.
Десь  блукають  тумани,  лягають  журбою,
Сумом  приспані  плеса  й  самотні  лишились  жалі.

Пані  осінь  -  у  тебе  закоханий  вечір,
Нічка  зорі  яскраві  ховає  в  туманній  імлі.
Листопадовий  плащ,  накрива  твої  плечі,
А  краплини  дощу,  миють  зморене  личко  тобі...

Пані  осінь  -  давай  поговорим  з  тобою,
Я  кали́новий  чай  заварю  і  тебе  пригощу.
А  якщо  ти  захочеш,  наллю  з  звіробою,
Парасольку  свою,  над  тобою  вгорі  розпущу.

Пані  осінь  -  для  мене  ти  наче  подруга,
Я  тобі  розповім  про  життя,  що  було  цілий  рік.
Так  не  хочу,  щоб  серця  торкалась  розлука,
Серед  віт,  щоб  луною  доносився  жалісний  крик...

Пані  осінь  -  давай  поговорим  з  тобою!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884315
дата надходження 29.07.2020
дата закладки 29.07.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Люби мене (2)

Люби  мене,  як  сонце  любить  літо.
І  трепетно,  і  ніжно  обіймай,
Мов  липень  подихом  тендітним  квітку.
Кохання  ж  мить  дарує  нам  розмай.

Люби  мене  в  пташинім  стоголоссі,
Яке  зливається  з  серцями  двох.
Світанок  вміло  заплітає  коси
Взаємності,  із  променів  -  пролог.

Люби  мене  у  радості  і  горі
Слабку  і  сильну,  грішну  і  святу,
Щоби  цвіли  очей  щасливі  зорі.
Тримай  любові  нитку  золоту.


(Це  другий  вірш  з  такою  ж  назвою).


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884227
дата надходження 28.07.2020
дата закладки 28.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Володар снів

Володар  снів  моїх  і  моїх  дум,
Зустрітися  не  можемо  з  тобою.
Заполоняє  душу  мою  сум
І  ранить  серце  гострою  стрілою.

На  землю  ніч  накинула  вуаль,
Сховати  сни  вона  мої  хотіла.
Та  зорі  з  оксамиту  сплели  шаль
І  вітер  підхоптив  її  на  крила.

Ось  знову  сон,  той  самий  сон  і  ти...
До  мене  перешкоди  всі  долаєш.
І  навіть  недосяжнії  мости,
Сміливим  кроком  ти  перемагаєш.

Володар  снів  моїх  і  моїх  дум,
До  тебе  я  звертаюся  з  любов'ю.
Ти  забери  з  душі  моєї  сум,
Щоб  накінець  зустрілися  з  тобою.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884210
дата надходження 28.07.2020
дата закладки 28.07.2020


Наталі Косенко - Пурик

Оксамитові долі

Я  тобі  принесла  ту  п"янку  неповторную  осінь,
Незабутні  літа  пам"ятаю  звичайно  ще  й  досі
І  стежину  в  саду  по  якій  ми  з  тобою  ходили
Та  по  справжньому  чисто  до  нестями  любили

Де  стояла  верба,  розпустивши  розкішнії  віти,
На  зеленій  траві  яскравіли  дрібнесенькі  квіти,
Гомоніли  гаї  і  доносились  звуки  грайливі  -
Це  були  почуття  до  глибин  неймовірно  красиві

Опадав  жовтий  лист  і  кружляв  у  чарівному  вальсі,
Навіть  погляд  світів  у  саду  почуттям  милувався,
Заглядав  у  серця,  стільки  ж  було  земної  любові,
Мабуть  мудрий  творець  дарував  оксамитові  долі.








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884203
дата надходження 28.07.2020
дата закладки 28.07.2020


Валентина Рубан

МОВЧАННЯ

Проснулось  сонце  й  загляда  в  вікно,
Зітхає  сумно  зморене  мовчання.
Весна  за  обрієм  сховалася  давно,
А  це  чи  літо,  а  чи  осінь  рання?

Як  вітер  буйний  день  за  днем  біжить.
І  не  спинити  біг  років  гривастих.
А  серце  прагне,  ніби  в  юності,  любить
Й  купатись  в  сонячнім  промінні,  ніби  в  щасті.

Заходить  сонце  за  стару  вербу,
Щоб  розбудити  зморене    мовчання.
Прогнати  неприховану  журбу,
Й  подарувати  ніченьку  кохання.

27.07.2020  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884183
дата надходження 27.07.2020
дата закладки 28.07.2020


Любов Таборовець

ПОДАРУЙ МЕНІ, ДОЛЕНЬКО, КРИЛА

Подаруй  мені,  Доленько,  крила…
Два  прошу,  щоб  злетіти  у  вись
В  час  біди…  Щоби  Землю  накрила…
Як  впаду,  щоб  змогла  підвестись.
Щоби  ними  могла  відвернути  
зло  безкарне  і  ненависть,  злість
Та  родину  теплом  огорнути,
Не  впустити  у  дім  лиху  вість,
Щоб  по  волі  за  вітром  летіти,
Переміряти  поглядом  світ…
Де  зима  перетнулася  з  літом,
моїх  крил  доторкнеться  політ,
Щоб  змогла  донести  свої  мрії
До  зірок,  що  торкались  небес,
І  леліяти  в  думах  надію:
стане  вище  реальність  чудес…
А  як  місяць  загляне  у  воду,
піде  в  танець  зоря,  сміючись…
Знову    матимуть    крила  нагоду
Обійняти  тебе,  як  колись.

26.07.2020
Л.Таборовець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884069
дата надходження 26.07.2020
дата закладки 26.07.2020


Валентина Ланевич

Тихий сум

Тихий  сум  твій  тривожить  мене:
-  Як  ти,  любий?  Гукаю,  дивлюся...
Теплий  погляд  на  рідне  лице,
Я  за  тебе  щоденно  молюся.

Хай  відхлинуть  печалі  й  слова
З  вуст  почую  твоїх  я  гарячі.
Я  без  тебе  жива  й  нежива,
Думки  линуть  до  тебе  тремтячі.

Терпне  серце  в  полоні  подій,
В  сонцезаході  шлях  в  невідомість.
Дослухаюсь  в  далекий  прибій
Твого  серця  троїстих  рингтонів.

Де  на  сході  надії  зоря
Мріє  птахом  крилатим  у  висі.
Залишаюсь  на  все  я  твоя,
На  те  воля  богів  в  цьому  світі.

26.07.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884052
дата надходження 26.07.2020
дата закладки 26.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весняний вальс ( слова для пісні)

Весняний  вальс,  весняний  вальс,
Звучить  посеред  саду.
Мадам!  Пробачте!  Можна  вас!
Озвався  голос  радо.

Вона  всміхнулась...  Залюбки!
І  закружляла  пара.
Він  з  легкістю  торкавсь  руки,
Душа  у  них  співала.

Весняний  вальс,  весняний  вальс,
Немов  роман  любові.
Він  пригортав  і  ніжив  нас,
У  танці  й  кожнім  слові.

Летів  і  падав  цвіт  до  ніг,
Хурделиця  квіткова.
Весниний  вальс  для  нас  беріг,
Ці  миті  веселкові.

Весняний  вальс,  весняний  вальс,
Блакить  в  очах  небесна.
Пташині  співи  водночас,
Пора  така  чудесна.

Ласкає  й  ніжить  вітерець,
Усмішка  на  обличчі.
Закоханих  торка  сердець
До  танцю  усіх  кличе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884018
дата надходження 26.07.2020
дата закладки 26.07.2020


Олег Крушельницький

КОХАННЯ ДАВНИНИ

Дубок  скрипить  —  берізка  впала,
змарнів,  схилився  до  води.
Біда  красуню  поламала
у  дні  жорсткої  війни.

Вони  росли  удвох  на  волі,
пили  корінням  із  ріки,
гойдав  сердешних  вітер  з  поля  —
минали  в  радостях  роки.

Пташки  щодня  співали  трелі,
туман  їх  пестив  восени...
Пора  міняла  акварелі  —
розливши  фарбу  на  лани.

За  миттю  мить  плили  моменти,
в  небесно  синіх  кришталях,
як  два  любові  монументи,
єднав  їх  іній  в  холодах.

Людська  ганьба  —  гармати  постріл.
Без  сліз  і  прояву  вини...
Снаряд  розрізав  неба  простір  —
Зламав  кохання  давнини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884045
дата надходження 26.07.2020
дата закладки 26.07.2020


синяк

Нас літня ніч чарує зорепадом

Нас  літня  ніч  чарує  зорепадом,
Свої  бажання  їй  загадуєм  завжди,
Ти  загадай,  щоб  бути  в  парі  разом,
І  в  щастя  як  в  цю  ніч  мене  веди.
Я  загадаю,  обминуть  розлуку,
І  вічним,  щоб  кохання  в  нас  було,
Серця  з'єднались  -  як  сплелися  руки,
Так  близько  твої  очі  і  чоло...
Упала  зірка  в  ніч  та  так  зненацька,
Ми  поглядом  її  шлях  провели,
Чого  бажати  у  ці  миті  щастя,
Ми  уже  й  так  щасливими  були.
Галина  Грицина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883994
дата надходження 26.07.2020
дата закладки 26.07.2020


Любов Іванова

НЕ ИГРАЙ НА ДОВЕРИИ МОЕМ

[b][i][color="#0439d6"][color="#ed1d0e"]Н[/color]ам    небо  подарило    нашу  встречу
[color="#ed1d0e"]Е[/color]му  не  верить  не  было  причин.

[color="#ed1d0e"]И[/color]  каждый  проведенный  вместе  вечер
[color="#ed1d0e"]Г[/color]отов  сказать  -  ты  лучший  из  мужчин.
[color="#ed1d0e"]Р[/color]аскрыты  для  тебя  мои  объятья
[color="#ed1d0e"]А[/color]    сердце...  сердце  -  только  для  тебя
[color="#ed1d0e"]Й  [/color]встречи  я  считала  благодатью

[color="#ed1d0e"]Н[/color]е  может  по  другому  быть,  любя.
[color="#ed1d0e"]А[/color]    ты  юлил  и    не  боялся  Бога,

[color="#ed1d0e"]Д[/color]авал  надежду    как-то  невзначай,
[color="#ed1d0e"]О[/color]т  раза  к  разу  исчезал  надолго,
[color="#ed1d0e"]В[/color]есной,  в  цветущий,  яркий  месяц  май.
[color="#ed1d0e"]Е[/color]лей  души  мне    -  страсть,  тепло  и    ласки,
[color="#ed1d0e"]Р[/color]азвел  июнь  цветочные  костры
[color="#ed1d0e"]И[/color]  захотелось  снять  притворства  маски
[color="#ed1d0e"]И  [/color]  выскользнуть  из  розовой  чадры.

[color="#ed1d0e"]М[/color]не  искренность  важнее  и  дороже.
[color="#ed1d0e"]О[/color]т  лжи  любому  хочется  бежать.
[color="#ed1d0e"]Е[/color]сть  то,  сто  скрыть  и  спрятать  ты  не  сможешь
[color="#ed1d0e"]М[/color]не  правду  эту  очень  важно  знать.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884029
дата надходження 26.07.2020
дата закладки 26.07.2020


Катерина Собова

Гарна хвороба

Щоби    Ян    з    самого    рання
Під    ногами    не    крутивсь,
Телевізор    дід    вмикає:
-Сиди,    мультики    дивись.

Десь    уже    через    годину
Перед    дідом    внук    з’явивсь:
-Мультиків    не    показали,
Я    там    інше    подививсь.

Враз    торкнув    старому    лоба:
-Показали    таку    жуть!
В    світі    є    страшна    хвороба  –
Імпотенцією    звуть.

А    це    дуже    страшно,    діду?
Ти    ще    трохи    поживеш?
Хочу    я,    щоб    ти    одужав,
Ти    від    неї    не    умреш?

-Якщо    чесно    говорити,
Ця    болячка    -    гарна    річ.
Як    тобі    це    пояснити?
Це    для    мене    -    гора    з    пліч!

Це    тепер    -    хвороба    віку,
Заразились    всі    діди,
Хоч    вони    і    так    каліки,
Бо    зазнали    скрізь    біди.

Живу,    горенька    не    знаю,
Бо    обов’язків    нема,
Лише    зараз    відчуваю:
Вільне    тіло    й    голова.

Так    що,    Яне,    будь    спокійний
І    у    сні,    і    наяву,  
Із    хворобою    цією
Я    сто    років    проживу!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883884
дата надходження 25.07.2020
дата закладки 25.07.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 151

[b]Чтобы  ноги  не  скучали
Я  открою  сундучок,
Самогонки  выпьем  с  Галей
И  станцуем  гопачок!

Милый  раненько  ложится..
Я  ж  бабёнка  молодА!
Он  уснет  -  я  вольной  птицей
Мигом  к  клубу  из  гнезда.

Мне  бы  замуж  за  Степана,
Хоть  он  тоже  старый  дед.
Чего  доброго  останусь
В  девках  в  сорок  восемь  лет.

Нету  силы  дожидаться
Мне  не  стать  уже  звездой
После  тех  телетрансляций
С  автотрасс  и  объездной.

Любит  милый  мой  колбаску
Каждый  день  несу  домой.
Вот  тогда  со  мной  он  ласков
И  в  постели  боевой.

Закадычная  подружка
Женьку  встретив  у  плетня,
Долго  ездила  по  ушкам
И  отбила  у  меня...

Милый  друг  вчера  признался
Он  с  подругой  будет  жить..
Ну  а  я,  чтоб  не  зазнался.
Их  при  встрече  буду  бить.

Злая  бабка  рвет  и  мечет
Есть  желанье  -  загулять.
Не  печалься,  дед  не  вечен.
Ты  пока  готовь  кровать!!

На  далеком  полустанке
Все  в  снегах  заключены.
Там  народ  наладит  санки
Ездит  с  горок  до    весны.

Ты  стране  угля  давала
Я  -  на  трассе  много  лет!
Обоим  нам  пенсий  мало
И  угля  по  льготе  нет.

Ивы  гнутся,  дует  ветер
И  кругом  одни  снега  ...
А  я  в  клуб  бреду  в  берете
И  в  осенних  сапогах...

Где  ты  был,  мой  фермер  Женя?
Петька  вон,  не  демагог...
Показал  мне  торбу  денег
Я  и  вышла  на  него.

Зарастает  мхом  тропинка
По  которой  бегал  в  сад.
Не  забудь,  я  та  же  Зинка.
Хоть  уже  за  шестьдесят

Мы  с  подругою  вдвоём
В  хоре  двадцать  лет  поем
Холостые  обе  с  ней,
Так  ведь  в  хоре  нет  парней.

Кому    ёлки,  кому  -  палки,
Ну  а  мы  идем  к  гадалке.
Успокоят  нам  нутро
Лишь  прогнозы  карт  таро.

Не  хочу  я  больше  водки
Через  верх  вон  льется  с  глотки.
А  от  пива  литров  два
Отказалась  бы  едва.

Я  готовила  по  книжке,
Семь  часов,  без  передышки.
Что  ж  ты,  миленький,  не  рад?
Пробуй,  вкусненький  салат.

Муженек  совсем  взбесился
По  двору,  как  лось  носился.
С  матерщинными  словами
Всех  вокруг  бодал  рогами.[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883897
дата надходження 25.07.2020
дата закладки 25.07.2020


Sukhovilova

Сидить на окраєчку доля…

В  кінці  неозорого  поля,
Де  сонце  встає  золоте,
Сидить  на  окраєчку  доля,
І  в  косу  дороги  плете.
А  потім  по  них  ідуть  люди,
Нових  зустрічають  людей,
Будують  мости  і  споруди,
Фонтани  і  сотні  алей.
В  щось  вірять  і  щиро  кохають,
Втрачають,  знаходять,  живуть,
Приходять  у  світ,  помирають,
Дорогами  долі  ідуть.
Яка,  розпелехана  вітром,
Де  сонце  встає  золоте
Сидить,  і  милуючись  світом,
Дороги  у  косу  плете.
***

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883952
дата надходження 25.07.2020
дата закладки 25.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Квітка кохання й любові

Падають  зорі  дукатами,
Губляться  в  травах  шовкових.
Хлопці  шукають  з  дівчатами,
Квітку  кохання  й  любові.

Казкою  нічка  всміхається,
Стежку  заплутує  вдало.
Холодом  ніжок  торкається,
Ро́сяних  крапельок  жало.

Знають  усі  за  легендою,
Квітка  цвіте  в  ніч  Купала.
Вона  володіє  силою,
Яку  людина  не  мала.

Сила  Перуна  -  дарована,
Тим  в  кого  справжнє  кохання.
Кольором  дива  гаптоване
Звуками  грому  здригання...

Квітку  хто  цю  відшукає,
Буде  щасливою  парою.
Всі  перешкоди  здолає,
Як  Семаргл  із  Купалицею...


Семаргл  -  за  легендою  перший  захисник  сонячного  престолу,  небесний  воїн.
Купалиця  -  Богиня  літньої  ночі...  Про  їхнє  заборонене  кохання  розповідає  легенда.
Перун  -  Бог  грому  і  блискавки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883895
дата надходження 25.07.2020
дата закладки 25.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В довгому чеканні

Мені  голубка  лист  твій  принесла́,
Його  від  тебе  довго  так  чекала.
Весна  вже  буйноцвіттям  відцвіла,
І  весілля́  уже  відсвяткувала...

І  ось  твій  лист,  так  серцю  дорогий,
Думками  тихо,  поночі  читаю.
Коли  наступить  знову  день  нови́й,
Голубка  інший  принесе  я  знаю...

Я  відповідь  думками  напишу
Її  з  голубкою  тобі  відправлю.
Про  почуття  в  листі  тім  розкажу,
У  ньому  поцілунок  свій  зоставлю.

Бо  там  де  ти,  давно  іде  війна,
За  тебе  любий  так  переживаю.
Розлучницею  стала  нам  вона,
Без  тебе  мій  коханий  засинаю...

І  лиш  у  сні  торкнешся  ти  руки,
І  лиш  у  сні  всміхатимусь  до  тебе.
Любов  не  зпопелять  нашу  роки,
Наступить  день,  ти  пригорне́ш  до  себе...






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883784
дата надходження 24.07.2020
дата закладки 24.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Квітковий бал

Сьогодні  у  саду  квітковий  бал,
Із  яблунь  цвіт  летить  мені  під  ноги.
Це  ти  весну  квітучу  цю  послав
І  зразу  зникли  з  серденька  тривоги.

Мелодію  всім  вітер  роздавав,
Вона  була  весела  і  грайлива.
Хтось  в  пелюстковім  вальсі  вже  кружляв,
Неначе  за  спиною  в  нього  крила.

Я  усміхнулась  радісно  тобі
І  положила  дві  руки  на  плечі.
Вдивлялась  в  твої  очі  голубі,
Ось  так  у  танці  і  застав  нас  вечір...

Він  нам  свої  обійми  дарував,
З  тобою  милий  я  така  щаслива.
І  неповторний  цей  квітковий  бал,
Нас  пригортає  цим  казковим  дивом.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883706
дата надходження 23.07.2020
дата закладки 23.07.2020


СОЛНЕЧНАЯ

❤❤❤ МОИХ ЧУВСТВ НЕ БЫВАЕТ ДВАЖДЫ…

                                             ❤
                             ***      ***      ***          

Я  хочу  тебя  близко  -  близко...
Я  хочу  тебя  нежно  -  нежно...
ОгурмАню  тебя  изЫском...
Захочу..  и  меня  не  удержишь!

Я  желаний  своих  -  загадка!..
И  невЕдомых  чувств  -  источник!..
Овладел  мною  всей,  без  остатка...
Я  -  ЛЮБВИ  соплетённый  веночек!..

Отдаюсь  тебе  в  плен  не  смело,
Нарушая  свои  границы!.
Ты  окутал  душой  моё  тело,
Предлагая,  сердцами    сроднИться!

Ты  меня  каждый  день  читаешь,
Увлекаясь  в  роман  авантАжный...
За  сюжетом,  едва  успеваешь..
Моих  чувств  -  НЕ  БЫВАЕТ  ДВАЖДЫ!


                     (❤❤❤...тебе...❤)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883632
дата надходження 22.07.2020
дата закладки 23.07.2020


СОЛНЕЧНАЯ

💔 СПАСИБО ЧТО ПЫТАЛИСЬ ПОДРУЖИТЬСЯ…

                                                 💔    *************

Спасибо,  что  пытались  подружиться,
Терпев  гордыню,  спесь  и  вОль  мою!..
Я  искренно  желаю  Вам  -  влюбиться!..
Но..не  сомной  создать  СЕМЬЮ  свою!

Пускай  обходят  стороной  печали...
И  "  вредины"  ,  такие  же,  как  Я!..
Залечит  время  всё,  чего  не  ждали...
Не  пОмните  былОго,  уходя!...

В  душе  -  воспоминаний  лучик  света...
Он  греет  Вас  любовным  ароматом...
Лишь...  не  гоните  дымом  сигаретным,..
Оставьте  благовОние    ПРИЯТНЫМ!..

Сейчас,  что  в  жизни  Вашей  происходит...
Останется  ЦЕННЕЙШИМ  из  уроков!
Пусть  "прошлое"  скорей  от  Вас  уходит!..
А  "новое",  приходит  БЕЗ  ПОРОКОВ!

                                                                   (💔  ему...)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883673
дата надходження 22.07.2020
дата закладки 23.07.2020


Білоозерянська Чайка

О силе чувств…

   [b][i]  Величие  бессмертной  красоты
Искусный    мастер  для  творенья  выбрал.
В  кости  слоновой  наваял  черты
И  полюбил,  на  удивленье  Кипра.

         Скульптурной  девой  он  был  ослеплен  –
Прекрасный  лик,  точеные  ланиты,
Ее  глаза  -  лазурный  шепот  волн
у  острова  богини  Афродиты.  

             И  день,  и  ночь  в  закрытой  мастерской
Влюблялся  в  плод  волшебного  искусства…
Богине  жертву  приносил  с  мольбой:
-  Прошу,  ты  пощади  святые  чувства!

           Любовью  сердце  билось  и  рвалось  –
Вняла  богиня  той  мольбе  упорной.
…Огнем  души  порозовела  кость,
В  отточенной  фигуре  рукотворной.

И  было  столько  в  сердце  том  тепла  –
Казалось,  он  дыханьем  ее  греет.
От  чувств  глубоких  дева  ожила,
Легенда  эта  сквозь  века  прошла  –
Любви  Пигмалиона  с  Галатеей  …[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883658
дата надходження 22.07.2020
дата закладки 23.07.2020


Валентина Рубан

ТАЄМНИЧО ЗАХІД ДОГОРАЄ


Таємничо  захід  догорає,  
Сутінки  вже  крадуться  кругом.
Тиша  заколисана  дрімає,  
День  минув.  Пройшов.  Промчав  бігом.

Чорні  хмари  рясно  небо  вкрили,
Чи  заплачуть  проливним  дощем?
…Так  з  Тобою  й  не  поговорили…
Смутком  ліг  на  душу  біль  і  щем.

Ось,  ось  темна  нічка  завітає,
І  в  Твоє  постукає  вікно.
Споминів  вервечку  розгойдає,
І  розбудить  те,  що  спить  давно.

Нехай  хмари  зорі  й  заховали,
Та  на  ранок  –  сонечку  світить!
…Просто  жаль,  що  ми  позабували,
Що  колись  допомагало  жить.

20.07  2020  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883674
дата надходження 22.07.2020
дата закладки 23.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чудовий настрій

Як  я  люблю  свій  край  і  рідну  мову!
У  ній  стільки  тепла  у  кожнім  слові.
Вона  мене  щоранку  пригортає
І  навіть  соловей  нею  співає...

Від  сну  прокинулись  рожеві  ранки,
Одіне  день  барвисті  вишиванки.
В  святковому  убранні  ліс  і  поле,
В  блакить  убралось  небо  неозоре.

Бузковим  цвітом  вітер  напахнівся,
Жасмінний  кущ  біля  вікна  розцвівся.
Несе  метелик  різнобарвне  щастя,
Нехай  цей  настрій  всім  вам  передасться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883592
дата надходження 22.07.2020
дата закладки 22.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

До моря

Віз  потяг  в  невідому  мене  даль,
Хотіла  мама,  море  показати.
І  той  незвіданий  мені,  ще  край,
Де  чайки  вміють  крила  розпрамляти.

Лишилися  позаду  десь  ліси,
Поля  в  ромашках  й  трави  шовковисті.
Тунелі  довгі,  підвісні  мости,
Торкали  сонця  промені  грайлисті.

Вагон  гудів,  мов  вулик  навесні,
У  кожного  була  своя  розмова.
Так  непривично  все  було  мені,
За  вікнами  чарівність  кольорова.

Сидів  навпроти  й  посміхавсь  дідусь,
"Куди  мандруєш?"  -  запитав  тихенько.
Він  думав,  що  до  нього  я  озвусь,
А  я  міцніш  тулилася  до  неньки...

Дістав  з  валізи  книгу  й  дарував,
З  цікавістю  картинки  роздивлялась.
"  Ось  тут,  в  війну  онучко  воював,
Тепер  лиш  пам'ять  про  ті  дні  зосталась..."

І  ось  зупинка:"  Нам  виходить  час"  -
Матуся  дідусеві  говорила.
"Бувай  здорова!"  -  він  дививсь  на  нас,
У  цих  словах  була  велика  сила.

Відкрились  краєвиди  нам  нові,
Пісковий  берег  і  чарівні  схили.
Усе  казкове  то  було  мені,
Щось  тихо  шепотіли  моря  хвилі...

Я  дідусеве  згадую  лице,
Воно  зали́шилось  в  мені  наза́вжди.
І  часто  в  снах  цей  потяг  знов  везе,
Туди  у  край,  де  кольорові  барви...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883490
дата надходження 21.07.2020
дата закладки 21.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти казав

Ти  казав,  будеш  завжди  зі  мною,
Ти  казав,  що  любов  назавжди.
І,  що  серце  не  знатиме  болю,
Не  торкнуться  його  холоди.

Ти  казав,  буде  щастя  навіки
І  його  не  зруйнує  ніщо.
Не  розмиють  дощі,  а  ні  ріки,
Ти  казав,  мабуть  так,  аби  що...

Ти  казав,  бо  любив  лиш  казати,
От    кохання  повз  тебе  й  пройшло.
Не  умів  ти  його  відчувати,
А  воно  зовсім  поруч  було...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883359
дата надходження 20.07.2020
дата закладки 20.07.2020


Променистий менестрель

Сердечна пісня

                     

А  листя  падає,  а  листя  падає
І  водоспадами  до  твоїх  ніг...  
В  цю  мить  не  радує,  жура  досадує  –  
Розлуки  близиться  нестримний  біг...  

За  руки  взявшися,  все  рівно  куди  йти  –  
Бредем  по  місту,  а  у  тілі  дріж...  
Навіщо  нарізно?...  в  обійми  кинутись...  
А  в  серці  хвилями  –  печалі  різь.  

І  поїзд  вчасно  йде,  вокзал  напів  пустий,  
Величний  зал  німий  з  тунелей  тор...  
Хвилин  останніх  залп,  розлукою  святий,  
З  обіймів  кинув  нас  в  надій  повтор...  

З  країв  очікувань,  в  листах  душ  виїмка  
І  недомовленого  маета...  
Хоч  неприборкана  любові  є  ріка,  
Жде  зустріч  зустрічей  –  долі  мета....  

19.07.2020  р.
   

Сердечная  песня

А  листья  падают,  а  листья  падают
И  водопадами  к  твоим  ногам...
В  сей  миг  не  радуют,  ведь  грусть  досадует  –
Разлукой  стелется  средь  четверга...

Мы,  взявшись  за  руки,  ночною  улицей
Бредём  по  городу,  а  в  теле  дрожь  –
Зачем  опять  нам  врозь?...  в  объятья  броситься...
А  в  сердце  волнами  печали  рожь.

И  поезд  вовремя,  вокзал  полупустой,
Огромный  зал  немой  простёр  простор...
Минут  последних  залп,  разлукою  святой,
Обнял  и  бросил  врозь  в  надежд  повтор...

Вновь  ожидания,  душ  в  письмах  выемка
И  недосказанного  маета...
Хоть  необузданна  течёт  любви  река,
Но  к  встрече  встреч  есть  тропочка  проста...

19.07.2020г.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883263
дата надходження 19.07.2020
дата закладки 19.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої обійми

Вигравав  на  сопілці,  пісень  мені  ранок,
Примостився  на  гілці  рожевий  серпанок.
Прокидайся  кохана  -  нашіптував  вітер,
Впала  ро́сяна  крапля  на  трави  і  квіти...

А  мені  прокидатись  чомусь  не  хотілось,
Я  блукала  у  сні,  до  кохання  тулилась.
У  долоні  ловила  загублене  щастя,
А  за  плечі  хтось  ніжно  і  легко  торкався...

"Прокидайся  кохана"  -  твій  голос  почула
І  до  тебе  в  цю  мить  дві  руки  простягнула.
Смакувала  цілунком  солодко  -  гарячим,
Як  же  добре  з  тобою,  неможе  іначе...

Як  же  добре,  ось  так,  прокидатись  з  тобою,
І  завжди  зігріватись  твоєю  любов'ю.
Відійшов  сон  від  мене  далеко,  далеко,
Ти  мене  пригортав,  любий,  ніжно  і  легко...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883217
дата надходження 19.07.2020
дата закладки 19.07.2020


синяк

А я піду

А  я  піду  -  навіть  не  озирнуся
Спалю  до  тла  між  нами  всі  мости,
І  в  снах  тобі  ніколи  не  наснюся
Хай  навіть  і  про  це  попросиш  ти.
Піду  туди,  де  ще  була  кохана,
Туди  де  мрії  бачила  у  снах,
Там  в  небі  світить  зірка  полум'яна
І  бродить  ще  кохання  по  стежках.
Ти  не  чекай  -  хоча  й  не  долюбила
Ще  ніжність  в  моїм  серці  як  вогонь,
Поклич  мене  словами  :  моя  мила
Залишу  серце  між  твоїх  долонь...
Галина  Грицина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883082
дата надходження 18.07.2020
дата закладки 19.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Море тихо шепоче мені ( слова для пісні)

Море  тихо  шепоче  мені...
Про  далекі  незвідані  далі.
Про  скарби,  що  лишились  на  дні
І  про  перли,  чарівні  коралі.

Море  тихо  шепоче  мені...
Розливаються  хвилі  піною.
Чайок  крики  лунають  сумні,
Дійство  це  залишиться  зі  мною.

Море  тихо  шепоче  мені...
І  торкається  нотами  рифів.
Сонця  промінь  з'явивсь  в  вишині,
Полетів  вітер  з  гір  наче  вихор.

Море  тихо  шепоче  мені...
Про  легенди  і  міфи  казкові.
Закарбую  я  все  у  душі
І  залишу  напам'ять  у  слові.

Море  тихо  шепоче  мені...
Я  до  нього  так  ніжно  всміхаюсь.
Відображення  бачу  в  воді
І  руками  до  хвиль  доторкаюсь.

Море  тихо  шепоче  мені...
Я  до  нього  слова  промовляю.
То  неначе  в  казковому  сні,
Вітер  з  хвилею  в  парі  кружляє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882940
дата надходження 17.07.2020
дата закладки 18.07.2020


Валентина Ланевич

Хмарки в небі

Хмарки  в  небі,  де  присмак  грози,
Хлібний  лан  неквапливо  колише.
Крихкий  образ  завис  бірюзи,
Птах  у  ній  слід  невидимий  пише.

Чорно-біле  крило,  мов  життя,
Клекіт  з  горла  таврує  свідомість.
Хоч  немає  назад  вороття
Та  є  те,  що  дає  невагомість.

Світла  пам’ять,  любов,  каяття,
Дім,  родина,  монетка  на  щастя.
Друга  давнього  тепла  рука,
Щире  слово,  що  все  іще  вдасться.

Лиш  зумій  не  позбутись  себе,
Не  втопись  у  потоці  безликім.
Написавши  лиш  власне  ессе,  
Станеш  тим  недосяжно-великим.

14.07.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882888
дата надходження 14.07.2020
дата закладки 14.07.2020


Наталі Косенко - Пурик

Ти вибач… (від імені чоловіка)

Ти  вибач,  що  прийшов  до  тебе  в  снах,
Торкнувсь  серде́нька  подихом  весняним
І  на  твоїх  чаруючих  вустах
Лишив  цілунок  поглядом  бажаним

Що  так  непрохано  прийшов  в  твоє  життя,
Ти  зустріч  може  зовсім  не  чекала
І  що  відчула  у  ту  мить  душа  -  
Для  мене  залишилося  не  знане

Пробач,  що  у  думках  і  мріях,
Тебе  назавжди  в  серці  поселив
Та  бачив  навіть,як  на  ніжних  віях
Весняний  промінь  погляд  зупинив

За  все  ти  вибач,  за  кохання  чисте,
З  яким  пішов  в  незнанеє  життя,
Як  опадало  в  осінь  жовте  листя,
А  я  втрачав  кохані  почуття.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882794
дата надходження 14.07.2020
дата закладки 14.07.2020


Тетяна Мош

Впервые


Мы  встретились  не  юными,  случайно,
Успели  всякое  пройти  в  своей  судьбе.
Но  вдруг  глаза  зажглись  необычайно,
Когда  коснулись  пальцы  в  темноте.

Чужие  руки  горячи  сквозь  платье,
И  губы  жжёт  твой  первый  поцелуй.
Как  не  знакомы  ласки  и  объятья,
Что  растеклись  по  телу  морем  струй!

Я  так  ни  в  чём  тебе  и  не  призналась,
А  ты  почти  ни  слова  не  сказал…
Как  будто  я  впервые  целовалась…
Как  будто  ты  впервые  обнимал…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882823
дата надходження 14.07.2020
дата закладки 14.07.2020


Світла(Світлана Імашева)

НЕ ПАСКУДЬТЕ, ПЕРЕВЕРТНІ, ХРАМ!

   Написано    як    відгук    на  заклик  В.В'ятровича    вийти  16  липня    до    стін    Верховної    Ради  і  захистити    українську    мову,    бо  "слуги"    прагнуть    змінити    Закон    України    про  мову

Б’ЮТЬ  ВІДВЕРТО,    ЦИНІЧНО,    ПІД  ДИХ,
РУШАТЬ  НАЦІЇ    САМІ    ОСНОВИ:
НИНІ    ВОРОГ    НАЙПЕРШИЙ    ДЛЯ  НИХ    -  
УКРАЇНСЬКА    КАЛИНОВА    МОВА.
ВСЯ    ПІДЛОТА    ПЕРЕВЕРТНІВ    ЗЛА,
НИЦА    ПІДЛІСТЬ    МОКШАНСЬКИХ    ІЗГОЇВ
У    ДЕРЖАВНИХ    ВЕРХАХ    ПРОРОСЛА:
ПРАГНУТЬ    МАТІР    ЗМІНЯТИ    НА    ХВОЙДУ!
ТА    СПРАДАВНА    Ж  У  НАШІМ    СЕЛІ    -    
З  ПОСИВІЛИХ    ЧАСІВ    МОНОМАХА  –
НЕ    РОДИЛИСЯ  ТУТ    МОСКАЛІ,
«ЯЗИКАМИ»    НАРОД    НЕ  ПАТЯКАВ!
А    ГУЧАЛА    У  ВІЧНІЙ    КРАСІ,
МЕЛОДІЙНА,    БАГАТА,    ГЛИБОКА,
РІДНА    МОВА  -    ЦЕ  ХЛІБ    НАШ    І    СІЛЬ,
УКРАЇНСЬКА,    ПРЕЧИСТА,    ВИСОКА.
НЕ    ПАСКУДЬТЕ,    ПЕРЕВЕРТНІ,    ХРАМ:
ВАМ    НАРОДУ    ОСНОВ    НЕ    СТОПТАТИ!
ВІН  КИПИТЬ,    УКРАЇНСЬКИЙ    МАЙДАН,
І    НАРОДУ  ОСЕРДЯ  -    НА  ЧАТАХ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882766
дата надходження 13.07.2020
дата закладки 14.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ромашкове щастя

Там  де  дзвінко  лине  музика  любові,
Де  дзвенить  на  струнах  ніжність  почуттів.
Озоветься  пісня  в  небі  світанковім,
Розіллється  сонцем  різних  кольорів.

Там  де  верес  пахне  у  полях,  де  м'ята,
Босими  ногами  по  траві  іду.
Вона  прохолодна  і  ще  не  прим'ята,
У  ромашках  щастя  я  своє  знайду.

Любить...  чи  не  любить...  падають  пелюстки,
Вітер  піднімає  їх  несе  удаль.
Подарує  літо  ромашкову  хустку,
А  ще  на  додачу  волошкову  шаль.

Як  нам  не  радіти  цьому  диво  -  літу,
Як  нам  не  співати  разом  з  ним  пісень.
Ось  тому  і  лине  музика  над  світом,
Із  пташиним  співом  розпочався  день.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882804
дата надходження 14.07.2020
дата закладки 14.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмова у думках

Ти  говорив  зі  мною  у  думках,
Волосся  прибирав  з  мого  обличчя.
А  тоді  ніс  у  поле  на  руках,
Воно  у  гості  нас  з  тобою  кличе...

Духмяні  трави  соком  налились,
Кидає  нальоту  нам  щастя  пташка.
Ромашки  у  вінки  густі  сплелись,
А  ти  мене  несеш...  Тобі  не  важко?

"Не  важко  люба"  -  чую  голос  твій,
Ось  так  усе  б  життя  лише  б  з  тобою.
Потрапити  в  кохання  заметіль,
Прийняти,  що  назначене  судьбою...

Ти  говорив  зі  мною  у  думках,
Хотілося  побути  ще  з  тобою.
Я  відповідь  лишу  на  сторінках,
В  своїх  думках,  що  недають  спокою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882686
дата надходження 13.07.2020
дата закладки 13.07.2020


Любов Іванова

МНЕ ПОЕТ О ЛЮБВИ СОЛОВЕЙ

[b][i][color="#c008d4"][color="#046e63"]М[/color]-олодое  и  безоблачное  счастье!!
[color="#046e63"]Н[/color]-ам  звучал  под  сенью  дуба  этот  гимн
[color="#08728a"]Е[/color]-динение  весны,      и  юной    страсти

[color="#046e63"]П[/color]-лен  сердец,  в  котором  каждый  был  другим.
[color="#046e63"]О[/color]-х  мечты  девИчьи  -    чувственные  грезы
[color="#046e63"]Е[/color]-жечасно  млело  сердце  и  душа...
[color="#046e63"]Т[/color]-о  ль  к  утру  упали  росы...  то  ли  слезы

[color="#046e63"]О[/color]-т  которых    никуда  не  убежать!!!

[color="#046e63"]Л[/color]-ьется  песня,  ублажают  переливы..
[color="#046e63"]Ю[/color]-ность  сбрасывает  много  со  счетов
[color="#046e63"]Б[/color]-ередят  сердца    певучие  мотивы
[color="#046e63"]В[/color]-месте  с  милым  слушать  хочется  без  слов..
[color="#046e63"]И[/color]-сполнитель..  Он  такой  неутомимый..

[color="#046e63"]С[/color]-виристелью  заливался  средь  ветвей
[color="#046e63"]О[/color]-чаровывал    мелодией  игривой
[color="#046e63"]Л[/color]-екарь  чувств  и  артистичный  чародей..
[color="#046e63"]О[/color]-блачила    ночь  и  тайной  укрывала
[color="#046e63"]В[/color]-  кронах  кленов  и  задумчивых  берез
[color="#046e63"]Е[/color]-стеством    лесная  музыка  звучала
[color="#046e63"]Й[/color]-    пленила  нас  мотивами    всерьез...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879016
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 11.07.2020


Олеся Лісова

Принади літа

Як  описати  радість  незбагненну?
Коли  проснувшись  вранці,  до  зорі
Ти  чуєш  сам,  як  дихають  легені
Теплом  голубленої  матінки  землі.

Ідеш  по  стежці…  Так  ішов  би  завжди!
На  цім  святім  зеленім  вівтарі
Листають  між  розкішних  стебел  слайди
В  перлинах  трав  досвітні  косарі.

В  бентежних  звуках,  як  клепають  коси
Звучать  дитинства  батьківські  пісні.
Гортає  вітер  запашні  покоси,
Коли  дрімають  промені  у  дні.

Молитву  сонця  в  серце  зачерствіле
Несе  із  поля  колотистий  шовк,
Вливається  природи  вічна  сила
У  стерпле  тіло  кожен  тихий  крок.

Ідуть  роки  веселі,  змолоділі
Лани  дарують  їм  медовий  цвіт,
Колишуть  душу  ніжні  неба  хвилі
І  це  єднання:  ти  й  безмежний  світ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882325
дата надходження 10.07.2020
дата закладки 10.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Благословенна любов

Ще  не  одне  випробування  нам,
З  тобою  буде  посилати  доля.
Свої  думки  я  дарувала  снам,
У  кожного  були  там  свої  ролі.

Ще  не  одна  прийде́  до  нас  весна,
Вона  життя  осипе  білим    цвітом.
І  поведе  стежинка  чарівна,
Палким  коханням  у  гаряче  літо.

Приймаю  долю,  що  Господь  дає,
Випробувань  в  житті  було  багато.
В  кінці  тунелю,  завжди  світло  є
І  це  уже  для  нас,  велике  свято.

У  кожнім  серці  де  живе  любов,
Квітучий  килим,  доленька  встеляє.
У  ній  немає  зрад,  а  ні  оков,
Всевишній  ту  любов  благословляє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882324
дата надходження 10.07.2020
дата закладки 10.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почаївська Лавра

Почаївська  Лавра  святиня  -  з  -  святинь,
Там  ку́поли,  сонця  торкають.
І  лине  молитва  у  тиші  з  вершин,
Там  дзвони  святково  співають.

Низенько  святині  я  цій  поклонюсь,
Здоров'я  для  всіх  попрохаю.
І  тихо  в  молитві  за  всіх  помолюсь,
Слова́  Господь  чує  -  я  знаю.

Віками  до  Лаври  паломники  йшли,
З  Волині,  Полісся,  Підляшшя.
Вони  Боже  слово  у  серці  несли,
Свята  їх  земля  заждалася...

Легендами  повняться  завжди  слова,
Реальні  історії  пишуть.
В  думках  моїх  Лавра  завжди́  ожива,
Там  вільно  леге́ні  так  дишуть...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882226
дата надходження 09.07.2020
дата закладки 09.07.2020


Vita V-D

Ти знаєш, друже

[b][i]
Ти  знаєш,  друже,  світло  не  горить,
Якщо  нема  кому  його  ввімкнути...
Ніколи  не  прийде  щаслива  мить,
Якщо  хоч  раз  в  житті  не  ризикнути...

Нізащо  не  пройти  зірковий  шлях,
Якщо  не  йти,  а  тільки  лиш  чекати...
І  не  злетіти  в  небо,  ніби  птах,
Якщо  боятись  крила  розправляти...

Тож  йди!  Вмикай!  Лети!  А  не  чекай...
Не  бійся  помилитись  чи  зганьбитись  -
Крізь  похибки  омріяне  плекай,
Щоб  в  цім  житті  до  мрії  не  спізнитись.  

Завжди  знайдеться  той,  хто  виллє  бруд,
У  заздрощах  купаючись  пихато  -  
Не  зупинись,  залиш  на  Вищий  суд
Усіх,  у  кого  горло  волохате.

Відкрий  себе  й  здивуйся  тому  сам,
Як  легко  подолати  всі  стихії  -
Повір  моїм  простим,  як  світ,  словам
І  легко  віднайдеш  шляхи  до  мрії.
[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881985
дата надходження 07.07.2020
дата закладки 07.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У Лесинім саду

Ми  йшли  до  Лесиного  саду,
Читали  ві́рші  там  свої.
А  сад  приймав  нас  дуже  радо,
Пісень  співали  солов'ї.

Манили  яблука  червоні,
Схилялись  віти  до  землі.
Так  гучно  пульсували  скроні,
Птах  щастя  ніс  нам  на  крилі...

Нектар  збирали  з  квітів  бджоли
І  роси  падали  в  траву.
Пісенний  скарб  лягав  у  долі,
Хоч  день  насуплював  брову.

Ми  йшли  до  Лесиного  саду,
Такі  щасливі  були  дні.
І  навіть  грому  канонади,
Були  в  той  час  нам  не  страшні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881966
дата надходження 07.07.2020
дата закладки 07.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пише чорним по білому доля

Пише  чорним,  доля  по  білому,
Пише  все,  що  її  заманеться.
То  блукає  в  тумані  сивому,  
А  буває,  що  з  ним  розминеться.

Пише  чорним  по  білому  доля,  
Наперед  вона  все  про  нас  знає.
Дозріва  помаленьку  у  полі,
А  тоді  в  кожну  душу  лягає.

Не  минеш  і  її  не  обїдеш,
Не  обскачиш  конем  ти  ніколи.
На  шляху́  свою  долю  зустрінеш
І  прийме́ш,  як  вона  тебе  зморе.

Пише  чорним  по  білому  доля,
Кому  щастя,  кому  біль  і  сльози.
Проявляється  в  кожному  слові
І  буває,  так  серце  тривожить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881864
дата надходження 06.07.2020
дата закладки 06.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сьогодні ми плачемо друже усі

Не  можу  повірити  в  звістку  страшну,
Не  можу  ні  їсти,  ні  спати.
Одне  запитання,  чому?  Ну  чому?
Так  рано  цей  світ  покидати.

Як  боляче  знати,  що  друга  нема,
Нема  і  ніколи  не  буде.
Скорботно  складаю  прощальні  слова,
Про  тебе  ніхто  не  забуде.

Ще  стільки  твоїх  не  завершених  справ,
Ще  мрії  усі  не  збулися.
Ти  з  нами  зустрітися  друже,  ще  мав,
Годинник  життя  зупинився...

Сьогодні  ми  плачемо  друже  усі
І  кожен  окремо  ридає.
Із  неба  ллють  сльози  холодні  дощі,
Природа  той  сум  відчуває.

В  далекі  світи  відлітає  душа,
До  Раю  -  служитиме  Богу.
Твоя  дуже  швидко  загасла  свіча,
Лишивши  нам  біль  і  тривогу...

Ти  з  нами  у  серці  і  будеш  завжди,
Ми  будем  тебе  пам'ятати.
Цей  день  у  житті  моїм  буде  сумний,
В  думках  буде  він  воскресати.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881627
дата надходження 04.07.2020
дата закладки 05.07.2020


Денисова Елена

Ромашка

Хто  вигадав  на  квiтцi  ворожити
та  нiжнi  обривати  пелюстки?
Проста  ромашка  також  хоче  жити
i  лiтнiм  днем  пiд  сонечком  цвiсти.

У  бiлоснiжних  вiях  жовте  око
з  високої  травички  вигляда...
О,  мила  квiтко,  не  рости  висока,
бо  станеться  з  тобою  ця  бiда:

обiрвуть  пелюстки  твої  тендiтнi,
а  потiм  кинуть  у  дорожнiй  пил.
Чому,  чому  з  усiх  на  свiтi  квiтiв
лише  тобi  бог  правду  розповiв?..

Насправдi  квiтка  вiдповiдь  не  знає,
вона  -  такий,  як  ви,  на  свiтi  гiсть.
I  на  питання    "чи  мене  кохає?  "  -
хай  тiльки  власне  серце  вiдповiсть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881769
дата надходження 05.07.2020
дата закладки 05.07.2020


Катерина Собова

Пiсля операцiї

Чоловіку    у    лікарні
Операцію    зробили,
Біля    нього    жінка    гарна,
(А    це    була    теща    мила).

Пацієнт    очима    водить,
(Ясна    річ    -      після    наркозу):
-А    ця    відьма    що    тут    робить?
Жінка    в    крик    і    стала    в    позу:

-Лікарю,    та    він    же    марить,
І    становить    це    загрозу!
В    нього    ж    голова    не    варить,
Передали,    мабуть,    дозу!

Лікар    каже:    -Взнав    вас    зразу,
Бо    ускладнень    тут    немає,
Чітко    вимовив    цю    фразу,
Видно,    що    давно    вас    знає.

Зір    і    мислення    прозорі,
Мова    грамотна    й    свідома,
На    поправку    йде    наш    хворий  -
Незабаром      буде    вдома.

І    хірург    від    щастя    сяє:
-Золоті    ви,    тещі-мами,
Тут    і    мертвий      воскресає,
Як    ви    поруч    із    зятями!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881733
дата надходження 05.07.2020
дата закладки 05.07.2020


Шостацька Людмила

ШМАТОЧОК РАЮ

ШМАТОЧОК  РАЮ
Була  в  селі.  То  й  є  шматочок  раю.
Там  –  воля  всім:  дощам,  вітрам  й  мені.
Дерева  шлях  услід  благословляють
Й  лягають  квіти  всі  разом  до  ніг.
Радіють  враз  і  хвіртка,  і  сусіди,
У  кожній  шибці  –  щастя  промінець.
Претензій  менше  стало  у  Феміди,
Упав  в  траву  безсило  камінець.
Вітаю  кожну  квітку  особисто,
Звільняю  від  сусіда-бур’яну.
І  дороге  зі  спогадів  намисто
Веде  в  дитинства  пору  весняну.
Бринить  сльоза,  немов  роса  на  вітрі,
Лелека  витер  враз  її  крилом.
Летить  кудись,  розрізавши  повітря,
А  з  ним  летить  надія  над  селом.
Коса  співає  милу  серцю  пісню,
Ще  косарі  живуть  в  моїм  селі.
Боюся  думки:  що  буде  …  опісля
На  цій  святій,  без  сумніву,  землі?
А  поки  –  йду  по  стежці  цього  раю,
Ціную  мить  ціннішу  над  усе.
Цим  сонцем  й  небом  так  себе  втішаю,
Іду  поміж  усміхнених  осель.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881743
дата надходження 05.07.2020
дата закладки 05.07.2020


Малиновый Рай

ВИТАЛИЮ НАЗАРУКУ посвящается



В  двадцатый  год,в  разгаре  лета
Погасла  яркая  звезда,
Не  стало  сильного  поэта,
От  нас  ушёл  он  на  всегда.

Ушёл  ,на  память  нам  оставил
Букет  из  песен  и  стихов
В  которых  он  любовь  прославил,
В  которые  вложил  любовь.

Ушёл,к  большому  сожаленью,
И  перед  Господом  предстал
Поэт  достойный  уваженья,
С  душою  чистой,  как  кристалл.

И  там  ,где  рай  и  благодать
Любовью  Божьей  исцелившись
Он  будет  вновь  стихи  писать,
Возможно  заново  родившись.

В  печали  все.Скорбим  мы  ныне.
Его  сегодня  с  нами  нет.
Ушёл  великий  сын  Волыни.
Ушёл  прекраснейший  поэт.

Пусть  телу  будет  храм  не  тесен.
Душе  покой-ОНА  ЖИВА
И  буд  жить  в  стихах  и  песнях,
В  Тобою  сказанных  словах.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881722
дата надходження 05.07.2020
дата закладки 05.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Перестало серце битись

Перестало  серце  битися  поета,
Доброї  людини,  світлої  душі.
І  не  буде  більше  усмішка  нас  гріти,
Залишились  в  спадок  нам  його  вірші.

Нахилили  верби  так  низенько  віти,
Роси,  наче  сльози  впали  у  траву.
Ми  могли  ще  довго  успіхам  радіти,
А  тепер  несемо  в  серденьку  журбу.

На  кущі  вмостилась  незнайома  пташка,
Може  прилетіла  то  твоя  душа.
Нам  без  тебе  друже,  дуже,  дуже  важко,
Пада  на  долоні  і  гірчить  сльоза.

З'явиться  у  небі  барвами  веселка,  
Прийде  осінь  жовта,  а  тоді  зима.
Пам'ять  в  наших  душах  ,  друже  не  померкне,
Важко  так  змиритись,  що  тебе  нема...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881736
дата надходження 05.07.2020
дата закладки 05.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

І такі бувають почуття

У  весняному  цвіті  вишневий  мій  сад,
Ніжно,  ніжно  всміхається  ранку.
Доторкає  промінням  його  сонцепад
І  в  рожевім  ховає  серпанку.

Білі  квіти,  неначе  біленька  фата,
Прикриває  у  вишеньки  личко.
Манить  врода  її,  надзвичайна  краса,
Хоча  ростом  вона  невеличка.

Задивляється  вітер  на  вроду  оту,
Доторкнутись  до  неї  боїться.
Пригорнувся  б,  та  зі́б'є  із  квітів  росу,
Тож  чекає,  що  вишня  всміхнеться.

А  вона  прислухається  до  голосів,
Що  луною  летять  в  піднебесся.
Не  знаходить  для  вітру  чомусь  своїх  слів,
Бо  від  нього  тепла  не  діждеться...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881521
дата надходження 03.07.2020
дата закладки 03.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалася у тебе

Я  закохалася  у  тебе,
У  твої  очі  голубі.
Вони  немов  частинка  неба,
Неначе  ясні  дві  зорі.

Я  закохалася  у  тебе,
Кохання  в  серці  бережу.
Десь  лине  солов'їний  щебет,
Ти  найдорожчий  -  я  скажу.

Я  закохалося  у  тебе,
Неначе  поле  в  маків  цвіт.
Ти  пригорни  мене  до  себе,
Не  будем  рахувати  літ.

Я  закохалася  у  тебе
І  своє  серце  віддала.
Про  щось  шепочуть  тихо  верби,
Чекають  ніжності  й  тепла.

Я  закохалася  у  тебе,
Як  вітер  в  хмари  дощові.
І  як  земля  й  блакитне  небо,
Я  буду  вірною  тобі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881430
дата надходження 02.07.2020
дата закладки 02.07.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мариськині мрії ( гумор )

У  Мариськи  мрій  багато,
Кожна  мрія  в  неї  свято.
Перша  мрія  в  "  ВИШ"  вступити,
Та  потрібно  щось  учити...

Друга,  заміж  добре  вийти,
Бо  немає  ні  копійки.
За  старого,  чи  кривого,
Був  би  гаманець  у  нього.

Третя  мрія  про  Канари,
Як  туди  попасти  вдало?
Щоб  погрітись  на  пісочку,
Бож  сидить  все  в  холодочку.

А  четверта  мати  "  Мерса",
Не  одні  лише  колеса.
У  "  Бутік"  щоб  завітати,
Добре  їсти,  гарно  спати...

Мрії  ці  Мариська  мала,
Кожен  день  перечисляла.
Та  на  серці  тепло  стало,
Мільонера  пострічала.

Хоч  не  дуже  вже  й  хороший,
Та  в  кишені  в  нього  гроші.
Біля  неї,  як  лягає,
З  губи  -    зуби  витягає.

Щей  до  того  глуховатий,
Має  в  вусі  апарата.
Він  почне,  як  жук  гудіти,
Серце  починає  нити.

Лисина  немов  арена,
Корчить  знатного  спортсмена.
А  як  ляже  в  ліжко  спати,
Не  розбудять  і  гармати...

Кожен  день  вона  у  стресі,
Хоч  і  їздить  в  Мерседесі.
Шопінги  вже  надоїли,
Замість  мрій,  вже  ноги  мліли.

Було  знатне  в  них  весілля,
Та  тепер  шукає  зілля.
Щоб  його  зачарувати,
І  потрохи  забувати.

Вирішила  вона  вранці,
Завести́  собі  коханця.
Ось  тоді  буде  радіти,
З  одним  спати  з  іншим  жити...

Не  вдалась  її  афера,
Бо  сама  була  мегера.
Чоловік  про  все  дізнався
А  коханець  десь  подався...

Ось  така  собі  Мариська,
Не  одна  є  блудодійська.
Хоче  грошиків  багато,
Рада  гаманець  обняти...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881341
дата надходження 01.07.2020
дата закладки 01.07.2020


Олеся Лісова

Третя лишня

Часто  у  житті  трапляються
 історії,  як  у  моєї  Л.Г.


Побачила  ці  очі  й  сонце  вийшло!
Щасливішу,  здавалось  не  знайти.
Я  вірила  тобі,  що  буде  вічно,
Кохання  світле    -  там  де  ти,  де  ти.

У  мріях  вже  цвіла  весільна  вишня,
Грааль  любові,  повний  чистоти…
Даремно,  бо  говорять  -  третя  лишня
Розбилась  доля  там  де  ти,  де  ти».

При  зустрічі  сказав,  що  в  тебе  інша
За  нами  уже  спалені  мости,
Душа  волала:  «Я  уже  колишня?»
Не  вірив  розум,  йшов  де  ти,  де  ти.

Побачила  суперницю  –  подруга?
Кусала  губи  з  кров’ю  самоти,
Бо  я  така  не  перша  і  не  друга
Та  серце  залишилось  там  де  ти.

Єство  тягнула  чорна-чорна  туга,
Де  шлях  довіри  до  людей  знайти?
Були  в  мене  коханий  і  подруга,
Зостались  зрада  з  болем  –  там  де  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881215
дата надходження 30.06.2020
дата закладки 30.06.2020


Надія Башинська

НЕ КОЖЕН ТАК, ЯК СОЛОВЕЙ…

         Якось  не  спалося  Вороні.  Ну  ти  хоч  плач…
не    може  спати.  А  тут  ще  й  Соловей  почав  співати.
Сиділа.  Слухала.  В  такт  пісні  тій  дзьобом  об  вітку  
стукала.
         Коли  він  стих  на  мить,  сказала:
-  Не  знає  нот!  Я  так  і  знала.  То  вверх,  то  вниз...
Не  розібрати,  яку  наступну  ноту  брати.  Не  те,  що
в  мене.  Все  в  порядку.  І  ноти  всі,  як  на  підбір.  Од-
на  в  одну.  Тут  знає  кожен  птах  і  звір  пісню  мою.
І  заспівала:  «Кар!»  ,  «Кар!»  ,  «Кар…»
Злякавсь  Борсук:  «Де?...    Що?...  Пожар?..»
А  Соловейків  спів  легкий  у  світ  летів.  Він  так  дзве-
нів!
         Ой,  скільки  ж  того  Вороння…    Та  і  його  мусим    
приймати.  У  світі  цім    пісню  свою  право  дано  всім  
проспівати.
         Не  кожен  так,  як  Соловей,  в  своїм  житті  співать  
зуміє.  Все  ж  відшукать  спробуй  своє,  що  іншим  сер-
денько  зігріє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881110
дата надходження 29.06.2020
дата закладки 29.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цокотали буслики

Цокотали  буслики  на  пустім  подвір'ї,
Оченята  бусинки  і  такі  довірні.
Тільки  не  побачили,  тут  живого  люду,
Бо  життя  вже  втрачене,  бескиддя  повсюди.

Цокотали  буслики,  кликали  до  себе,
У  садочку  вишенька  зазирала  в  небо.
В  білім  цвіті  яблунька  тихо  сумувала,
А  над  нею  пташечка  ніжно  щебетала...

Пригадались  радісні  дні  й  такі  щасливі,
Шелестіли  вітами  явори  мрійливо.
Двір  був  переповнений,  діточки  всміхались,
На  даху  в  кубелечку  буслі  цілувались.

І  життя  розмірено  текло,  наче  ріки,
Довгим  кроком  змірене  і  таке  велике.
Не  замітно  ро́ками  швидко  пролетіло,
У  краї  незвідані  журавлем  злетіло...

Прилітають  буслики  до  рідної  хати,
Та  немає  радісно,  кому  їх  стрічати.
Лише  вітер  тихо  у  хованки  грається
І  самотньо  ранок  з  буслями    вітається.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881109
дата надходження 29.06.2020
дата закладки 29.06.2020


Малиновый Рай

Дощ коханим не завада

Нічка  видко  з  нами  жартувала,
Хмарами  спокуті  всі  вогні.
-Я  тебе  на  віки  покохала-
Тихо  говорила  ти  мені.

Ось  вже  й  перший  дощик  накрапає
Нам  би  розійтися  по  домам.
Та  любов  обох    не  відпускає,
Розлучатись  не  хотілось  нам.

Блискавка  по  небу  промайнула,
А  за  нею  грім  прогуркотів,
Ти  до  мене  пташкою  горнулась
Я  тебе  берізкою  обвив.

Від  дощу  під  стріху  заховались,
Змокнути  до  нитки  не  хотіли,
Солодко  і  міцно    обіймались,
І  дощу  по  справжньому  раділи.

Хай  дощі  ідуть  ,хай  поливають,
Все  живе  хай  дощик  напуває,
Крапельки  його  не  заважають
Тим  хто  серцем  любить  і  кохає.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880904
дата надходження 27.06.2020
дата закладки 27.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Останній лист календаря

Упав  останній  лист  календаря,
Сніжинки  тихо  падають  в  долоні.
Зима...  Зима...  Прийшла  до  нас  зима,
А  ще  на  гілці  яблука  червоні.

Зірви  мені  їх  любий,  я  прошу,
Вони  такі  солодкі  й  ще    медові.
На  них  хоч  осінь  лишила  сльозу,
Та  почуття  лишили  плід  любові.

Упав  останній  лист  календаря,
З  тобою  сумувати  ми  не  будем.
Твоїм  теплом,  так  зігріваюсь  я,
Ми  зиму  сніжну,  цю  з  тобою  любим.

І  хоч  мете  за  вікнами  сніжок,
Танцює  в  полі  з  вітром  хуртовина.
Розквітне  навесні  для  нас  бузок,
І  грітиме  серця  -  любов  єдина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880936
дата надходження 27.06.2020
дата закладки 27.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В молитві ( присвята найкращому другу)

Молюся  друже  за  твоє  життя,
Не  поспішай  туди...  ти  тут  потрібен.
Борись!  Борись!  Хвороба  не  проста,
Ти  в  світі  цьому  жити  дуже  гідний!

Стою  в  молитві  на  колінах  я
І  перед  Богом  голову  схиляю.
Ти  завжди  Боже,  чув  мої  слова,
До  тебе  їх  в  молитві  промовляю.

Ти  руку  Боже  дай  йому  свою
І  шлях  життєвий  освяти  водою.
Стояти  дуже  важко  на  краю,
Обходити,  ще  важче  стороною...

Сьогодні  так  болить  моя  душа,
Сьогодні  дні  завмерли  у  чеканні.
Шепоче  Муза  знов  мені  вірша,
Звертаюся  до  Господа  в  проханні!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880830
дата надходження 26.06.2020
дата закладки 26.06.2020


Олеся Лісова

Мамина пісня

Привиділося,  наче  сильний  вітер
Постукав  в  двері  батьківської  хати.
І  зразу  в  голові:  «Лише  б  поспіти,
Бо  там  співає  пісню  рідна  мати.»

Не  слухаються  ноги  зовсім-зовсім,
Їх  плутають  зелені  трави  пишні
Та  все  ж  біжу  й  прошу  небесну  просинь
Аби  назустріч  знову  ненька  вийшла.

Побачити  б  ще  раз  ці  очі  сині,
Всміхнутися  і  міцно  пригорнутись.
Куди  побігли  роки  непомітні?
Хотілось  ще  дитиною  побути.

Із  терпеливих  рук  любов  прийняти
На  світ  увесь  роздати  по  частинах…
Та  вирішив  Господь  матусю  взяти
Зосталася    лиш  пісня  журавлина.

У  серці  ніжним  незабутнім  цвітом,
У  рушниках,  що  гладдю  вишивали
З  молитвою  на  гарну  долю  дітям,
Ви  щиру  душу,  матінко  вкладали.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880745
дата надходження 25.06.2020
дата закладки 25.06.2020


НАДЕЖДА М.

У росах квіти

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RxtlpIx5Ojg[/youtube]

У  росах  квіти  -  подарунок,
Горіли  полум"ям   вогню.
А  на  прощання  -  поцілунок,
Тебе  за  нього  не  виню.

До  цього  все  було  інакше:
Привіт!  Як  справи?  ..Ось  і  все.
І  спілкуватись  було  легше,
Тепер  вже  не  туди  несе.

Щоночі  бачу  твої  очі,
Твій  голос  хочу  так  почуть.
І  ці  бажання  так  лоскочуть,
Тебе  так  хочу  пригорнуть.

Почути  кілька  слів  знайомих,
(Якщо  не  втратили  свій  зміст),
Не  потече  сльоза  солона,
Що  заховає   суму  вміст.

Врятує  ранок  ці  бажання,
І  буде  все,  як  має  буть.
Твоє  пробачу  я  мовчання,
Лиш   поцілунок  не  забудь..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880768
дата надходження 25.06.2020
дата закладки 25.06.2020


Катерина Собова

Козли

Нема    Лізі    що    робити    -
Пішла    скаржитись    до    мами:
-Вже    з    четвертим    стала    жити,
Всі    вони    козли    -    козлами!

Перший    Валдіс    -    здоровенний,
Цей    латвієць    втік    у    Ригу,
Бо    мій    суп    і      борщ    щоденний
Схожий    був    на    мамалигу.

Другий    Ян    -    до    всього    ласий,
Хоч    старий,    а    міг    все    зжерти,
Вимагав    до    каші    м’яса,
Й    не    збирався,    падло,    вмерти.

Таких    дурнів,    як    був    третій,
У    житті    зустрінеш    рідко:
Щось    козлине    було    в    Петі,
(Як    у    цапика    борідка).

Про    четвертого    -      не    знаю,
Цей    тваринну    має    звичку:
М’яса    він    не    вимагає,
Курить    все    якусь    травичку.

Мати    вже    кричить    на    Лізу:
-Пора,    дівко,    розум    мати!
Треба,    щоб    козли    не    лізли,
Свою    хвіртку    закривати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880730
дата надходження 25.06.2020
дата закладки 25.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сторінки минулого

Ловлю  в  долоні  крапельки  дощу,  
Сумую,  що  літа  кудись  тікають.
Пробач,  що  я  минуле  ворушу,
Думки  мене  до  нього  повертають.

Роки  назад  уже  нам  не  вернуть,
Вчорашній  день,  ніколи  не  настане.
Вони  мов  води  бистрії  течуть,
Лишаючи  свої  на  серці  шрами...

А  дощ  іде,  змива  твої  сліди,
Де  ти  ступав  лишилося  озерце.
І  скільки  б  по  минулому  не  йти,
Любов'ю  не  зігрієш  більше  серце.

Лише  думки  торкають  раз  -  у  -  раз
І  сторінки  минулого  листають.
Немає  у  душі  моїй  образ,
Минуле  -  наче  птахи  відлітають...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880741
дата надходження 25.06.2020
дата закладки 25.06.2020


Oxana Levina

ЦЫГАНСКАЯ ЛЮБОВЬ

«ЦЫГАНСКАЯ  ЛЮБОВЬ»

Цыган  любил,  он  пел  и  жил.  Он  был  циганом.
А  рядом  с  ним  была  любовь  –  цыганка  Рана.
И  лучше  пары  не  сыскать,  любви  сильней,
Цыган  любил,  дышал  и  жил  лишь  только  ей.
Рукоплескал  им  Кишинев,  Москва,  Одесса,
И  сам  Петр  Лещенко  хвалил,  писала  пресса.
Он  дружбу  высоко  ценил  и  их  талант,
Недаром  был  великий  он  поэт  и  музыкант.

Но  счастью  их  пришел  конец,  пришла  война,
В  застенки  первою  попала  красавица  Рана.
«Ну,  что  станцуй,  -  фашист  сказал,  -  не  поленись,
И  может  быть  спасешь  свою,  цыганка,  жизнь!»
-  Я    птица  вольная!  -    ответ  им  был  таков,    
Я  не  танцую  для  мерзавцев,  для  врагов!
Ее  топтали,  били  вновь.  Но  «Нет!»,  -  им  был  ответ.
И  искалечил  ее,  сломав  хребет.  
Он  рвался  к  ней,  кричал  в  окно:  «Меня  убей,
Лишь  Рану  отпусти  мою,  безвинную  -    не  бей!»
И  бросили  его    в  тюрьму,  он  им  кричал….  и  пел,
До  хрипоты,  чтоб  голос  к  ней  сквозь  стены    прогремел.
Сквозь  этой  страшной  суеты  пришел  их  друг  спасти.
Он  состояние  свое    в  залог  хотел    внести.
На  взятку  полицай  готов,  уж  руку  протянул,
Но  правду  он  Петру  сказал,  свой  страх  и  гнев  сглотнув.
Что  Рана  только  смерти  ждет,  ей  больше  уж  не  встать.
Ну,  а  цыгана  хоть  сейчас  могу  тебе  отдать.
Зашел  в  застенки  музыкант,  на  сметном  уж  одре
Увидел  ту,  что  лучше  все  была  в    шатре.
Она  сказала:  «Помоги.  Спаси  его.
И  передай,  что  я  люблю  его  лишь  одного.
Я  больше  не  смогу  поднять  к  нему  своей  руки,
Молиться  буду  за  него  до  гробовой  доски.»
К  цыгану  Петр  зашел,  сказал:  «Хочу  спасти.
Но  Рана  никогда  с  тобой  не  сможет  уж  пойти».
Сказал  цыган:  «Я  без  нее  жить  больше  не  смогу.
Пускай  достанется  моя  жизнь  палачу  –  врагу.
Коль  ей  безвинной  умирать:  красивой,  молодой.
Тогда  пускай  умрет  она  любимою  со  мной.
Я  на  руках  в  последний  раз  буду  нести  к  концу,
Словно  невесту  на  руках  любимую  к  венцу.»
В  последний  путь  он  нес  ее,  как  слиток  золотой.
Слова  любви  ей  он  шептал,  и  жег  мольбой:
-  Не  бойся,  ты  на  век  со  мной,  я  верен  был  всегда,
Как  жаль,  не  пролетели,  нет,  над  нами  дни-года.
Не  родила  мне  сыновей,  певучих  и  шальных,
Я  на  руках  твоих  детей  не  подержу  родных.
Она  сказала:  «Дорогой.  Ты  мог  бы  жить!»
-  Я  никогда  не  смог  бы  вновь  так  полюбить.
Пусть  наши  верные  сердца  умолкнут  в  один  миг,
И  мы  на  небе  среди  звезд  воскреснем    в  тот  же  миг.»
Рассвет…  Расстрел…  Упали  ниц  цыганка  и  цыган,
Но  их  любовь  сквозь  сотни  лет  взывает  к  нам.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625755
дата надходження 03.12.2015
дата закладки 24.06.2020


Валентина Ланевич

Поріз

Полоснув  тишу  вечора  дощ,
А  на  серці  поріз  від  мовчання.
Цілувала  би  слід  від  підошв,
Якби  стукнув  у  шибу  з  старанням.

А  на  томість  шумить  за  вікном,
Розливає  струмки  сильна  злива.
Б’ю  до  Господа  вкотре  чолом,
Лиш  з  тобою  я  буду  щаслива.

Хай  проблеми,  на  те  є  буття,
Все  минає  у  змиві  водою.
Викресається  іскра  з  тертя,
Як  душа  гомонить  з  теплотою.

Не  чекай  у  ваганні  ночей,
Пригорни  словом  ніжним,  жаданим.
Витри  сльози  печалі  з  очей,
Ти  ж  для  мене  завжди  був  коханим.

Охоронцем  зіркових  доріг
Галактичного  простору  висі.
На  двох  доля  сплела  оберіг,
Ним  пов’язані  душі  і  досі.

23.06.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880620
дата надходження 23.06.2020
дата закладки 23.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Продовження роману ( до попереднього вірша)

Роман  продовження  цей  має,
У  нім  любов  в  серцях  живе.
Вона  метеликом  літає,
Й  до  себе  кожну  ніч  зове.

А  ще  вона  у  їхніх  дітях,
У  їхній  усмішці  щодня.
У  ніжнім  зав'зі  суцвіття,
У  слові  теплому  -  сім'я.

Роман  життя  -  то  так  прекрасно,
Їх  не  торкається  сльоза.
А  лише  промінь  сонця  ясний
І  синь,  що  дарять  небеса.

Вони  живуть  у  мирі  й  щасті,
Хоча  пройшло  вже  стільки  літ.
Вірші  для  них,  немов  причастя,
Цих  двох,  закоханий  політ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880543
дата надходження 23.06.2020
дата закладки 23.06.2020


Малиновый Рай

Ми щасливі купалися в травах


Ми  щасливі  купалися  в  травах,
Нас  сприймала  зелена  краса,
В  небі  вже  догорала  заграва
І  на  травах  з'явилась  роса.

Я  тебе  пригорну  та  зігрію
Я  тобі  прошепочу  вірші,
Моя  доля,любов  і  надія,
Половинка  моєї  душі.

Ми  купались  в  безмежному  полю,
В  ніжних  хвилях  живої  ріки
Заплелися  в  одну  наші  долі,
Об'єднались  серця  навіки.

Ти  моя  неповторна  ,єдина,
В  серце  дивляться  очі  твої,
А  лице  червоніше  калини
Бо  на  нім  поцілунки  мої.

Вже  вечірня  зоря  догоріла,
Завтра  нова  світитиме  нам,
Ми  на  віки  удвох  моя  мила,
Я  нікому  тебе  не  віддам.

Ми  пройдем  по  життю  як  по  травах,
Об'єднавшись  немов  дві  ріки,
Бо  любов  то  для  нас  не  забава,
Як  кохати  лише  на  віки.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880522
дата надходження 23.06.2020
дата закладки 23.06.2020


Наталя Хаммоуда

Закохана.

Прощальний  дощ  осіння  ніч  розлила,    
В  календарі  від  завтра  вже  зима,
А  я  іду,  від  щастя  захмеліла,
Це  ж    треба...  Закохалася  дурна!

Мені  назустріч  сунуть  сірі  люди,
А  в  мене  парасолька-маків  цвіт...
Такого  щастя  двічі  вже  не  буде
Бо  закохалась  я,  у    сорок  літ.

Я  не  ридаю,  що  усе  минеться,
Не  розповім  ні  людям,  ні  вітрам.
Тебе  далеко  заховаю  в  серці.
Навіщо  знати  іншим,  що  ти  там?

Нехай  міркують:  "Що  це  сталось  з  нею?"
А  я,  згадавши  слів  твоїх  тепло,
Всміхнусь  від  щастя,  бо  назвав  своєю.
Я  ж  думала-  життя  уже  пройшло,

А  це  була  всього  лиш  рання  осінь,
Ще  й  скроні  не  посрІблились  як  слід,
І  знову  юність  серце  в  гості  просить,
Бо  я  кохаю...  Хай  і  в  сорок  літ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620929
дата надходження 14.11.2015
дата закладки 22.06.2020


НАДЕЖДА М.

Вище себе ти не скочеш

Вище  себе  ти  скочеш:
Є  талант  -  пиши,
А  якщо  писать  не  можеш-
Краще  помовчи.
          ****
Лити  бруд  на  інших  -  гріх,
Якщо  віриш  в  бога,
Не  мети  на  інших  сміх,
Бо  душа  у  тебе  вбога..
          ****
Люди  добрі  все  пробачать,
Не  пробачить  бог,
Він   з  небес  усе  це  бачить,
І  не  нехтуй  засторог.
             *****
Всі  ми  люди,  маєм  серце,
Так,  як  ми  -  живе.
Не   мішай  його  із  перцем,
Ліків  не  знайдеш.

Напої  його  любов"ю,
Посміхнись  до  всіх.
Щастя  ти  собі  удвоєш...
Написала  не  для  втіх...
--------------------------------
Друзів  прошу  продовжити
і  написати  свої  думки.
Дякую!!




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880029
дата надходження 18.06.2020
дата закладки 22.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вони віршами говорили

Він  їй  писав  чудові  ві́рші
І  признавався  у  коханні.
Лились  вони  для  неї  з  тиші,
Немов  у  справжньому  романі.

Він  зігрівав  теплом  сердечним,
А  зорі  з  неба  так  світили.
Був  незабутнім  для  них  вечір,
Вони  віршами  говорили.

Клялися  в  ніжності,  любові,
Назавжди  бути  у  коханні.
Воно  було  у  кожнім  слові,
Воно  було  у  їх  єднанні.

Був  місяць  свідком  в  небі  й  зорі
І  нічка  з  вітерцем  у  парі.
І  роси,  мов  кришталь  прозорі,
Вмивались  ними  густі  трави.

Він  їй  писав  чудові  ві́рші
І  признавався  у  коханні.
Лились  вони  для  неї  з  тиші,
Немов  у  справжньому  романі...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880447
дата надходження 22.06.2020
дата закладки 22.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Муза і я

Мелодії  для  мене  Муза  грала
Аж  серця  відчувалося  биття.
Душа  моя  раділа  і  співала,
Жили  у  ній  щасливі  почуття.

Я  потрапляла  з  нею  в  диво  -  казку,
І  з  квітами  кружляла  на  лугу.
А  вітер  дарував  свою  нам  ласку
І  тиху  ніжність  затишну  свою.

О  Музо  мила!  Я  тобі  радію,
Що  кожен  раз  ти  біля  мене  є.
Що  здійснюєш  мою  завітну  мрію,
Та  мрія,  мені  сили  додає...

Перо  й  блокнот  я  у  руках  тримаю,
Не  випущу  із  рук  їх  ні  на  мить.
Я  з  Музою  своєю  в  снах  літаю,
Без  неї  неможливо  в  світі  жить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880347
дата надходження 21.06.2020
дата закладки 21.06.2020


Ганна Верес

Вона не тільки медсестра (Поема)

[b]Вітаю  всіх  друзів-медиків  з  їх  професійним  святом![/b]

 -  Вона  була  лиш  медсестра,  
З  ім’ям  далекої  княгині.  
Про  це  згадав  теж  неспроста:  
Без  неї  я  б  тоді  загинув.  
У  тім  запеклому  бою  
Відчув  під  серцем  біль  –  це…  рана.  
Не  був  би  з  друзями  в  строю,  
Життя  б  закінчилося  рано…  

Уже  зліталось  вороння,  
Зловісно  угорі  кружляло.  
Брела  вже  доля  навмання  –
Спасіння  небо  все  ж…  послало.  
Казали,  без  ознак  життя  
Лежав,  блідий  і  бездиханний.  
І  Богу  навіть  каяття
Уже  приніс.  Зате  стихали
І  вибухи,  і  стогін  тих,  
Хто  вже  прощався  з  білим  світом.  
Мене  ж  сестрі  вдалось  знайти  
Й  забрати  в  медчастину  звідти.  

Знайомство  наше  відбулось  
Пізніш,  коли  прийшов  до  тями.  
Й  кохання,  що  з  сердець  лилось,  
Несли  б  з  тобою  все  життя  ми.  
Та  не  судилось…  Бо  війна…  
Вона  всі  плани  нам  зламала.  
Назвалась  Ольгою  сестра  –  
Таке  ім'я  прекрасне  мала.  
Як  їй  підходило  оте  
Просте  ім'я  слов’янське  –  Ольга.  
В  них  вишня,  як  і  в  нас,  цвіте,  
Милує  око  тиха  Волга.  
Читала  і  думки  мої,  
Красива  й  горда,  як  княгиня,
В  одному  із  тяжких  боїв  
Моя  кохана  теж…  загине…  

Та  образ  я  її  несу  
Через  усе  життя  тривожне.  
Її  нев’янучу  красу  
Вже  порівнять  ні  з  чим  не  можна.
А  слово  «Ольга»  є  святе…
(Назвав  дочку  ім’ям  цим  милим)
Ім'я  не  тільки  в  серці  те,  
Воно  –  і  на  її  могилі…  
Я  кожен  рік  спішу  туди  
У  день  святої  Перемоги,  
З  баклажки  вип’ю  там  води,  
Щоб  загасить  вогонь-тривогу.  

Тіка  здоров'я  з  кожним  днем,  
Та  й  досі  пам'ять  зберігає,  
Як  ми,  такі  щасливі,  йдем  
Перед  тим  боєм,  ген,  до  гаю…  
Там  і  похована  вона,  
Моя  княгиня,  юна  Оля,  -  
І  обзивається  луна  
У  тім  гаю  й  стиха  над  полем.  

-  Спішить  життя  моє,  летить  –
До  фінішу  не  так  далеко.  
Так  я  й  не  стрів  таку,  як  ти,  -  
Слова  ці  підхопив  лелека  
Й  поніс  на  крилах  до  висот,  
Намалював  у  небі  коло.  
Під  ним  темнів-синів  лісок,  
Я  ж  прочитав  безсмертне  «Оля».  
Вона  не  тільки  медсестра…  

Ганна  верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880235
дата надходження 20.06.2020
дата закладки 20.06.2020


Любов Іванова

НЕПОВТОРНІ ЛІТНІ ДНІ.

[b][i][color="#064f6e"]Змогла  напитися  природи...
Немов  води  із  джерела.
Торкнулась  серцем  диво-вроди,
З  відтінком  справжнього  тепла.

Зміцнилась  росами  світання,
В  саду  наслухалась  пісень.
Ловила  промені  останні,
Коли  спливав  за  обрій  день.

Вдивлялась  у  вечірнє  небо,
Та  закохалась  в  маків  цвіт.
Багатства  більшого  не  треба,
Як  досконалий  Божий  світ.

В  дощах  купала  ноги  босі,
А  краплі  чисті,  як  сльоза...
Мені  здається,  що  і  досі
В  вухах  шумить  рясна  гроза.

Землі  торкалася  руками,
Лишився  слід  на  п'ятірні.
Хіба  ж  забудуться    з  роками
Ці  неповторні,  літні  дні...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880261
дата надходження 20.06.2020
дата закладки 20.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моє село ( слова для пісні )

Гріє  душу  село  і  чарують  прозорі  світанки,
Б'є  ключем  джерело,  загубились  у  травах  десь  ранки.
П'ють  холодну  росу,  чебреці  і  медунки  у  полі,
Не  забути  красу,  що  дарує  життя  нашій  долі.

Приспів:

Моє  село  -  найкраще  в  цілім  світі,
Квітує  навесні  і  пахне  в  літі.
Моє  село  зі  щедрими  хлібами,
А  ще  із  солов'їними  піснями...

Розквітають  в  житах,  візерунками  маки  й  волошки,
Хоч  минають  літа,  та  не  в'януть,  не  в'януть  ромашки.
Линуть  співи  птахів  і  луною  торкаються  неба,
Там  де  клин  журавлів,  де  лишилась  самотньою  верба.

Повертаюсь  туди  де  прибралася  мальвами  хата,
Дозрівають  плоди,  будуть  ніжно  їх  руки  збирати.
Білим  цвітом  жасмін,  навесні  журавля  пригортає,
А  минулого  дзвін,  мене  в  рідне  завжди  повертає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880222
дата надходження 20.06.2020
дата закладки 20.06.2020


Людмила Григорівна

Я к тебе прилечу



Я  к  тебе  прилечу  на  рассвете
В  самый  памятный,  благостный  сон.
В  молодом  расцветающем  лете
Побежим  в  зелен-луг  босиком,

Искупаемся  в  речке  хрустальной
И  отыщем  в  овраге  родник,
Сохранивший  заветные  тайны  —  
Промелькнувшей  зари  яркий  миг.

Сон-блаженство!  Ему  неподвластны
времена,  и  судьбы  виражи,
Он  хранит  нас  в  объятих  счастья...
Что  реальнее?
Сон?  Или...  жизнь?...
17.03.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880141
дата надходження 19.06.2020
дата закладки 19.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літо в гості кличе

Доторкне  твого  обличчя,
Промінець  ласкавий.
Літо,  літо  в  гості  кличе
І  шовкові  трави.

Берег,  річка,  ліс  казковий,
Птахи  голосисті.
І  твої  слова  любові,
Ніжні  й  такі  чисті.

Підніме  хмаринка  в  небо,
Де  гуляє  вітер.
І  приго́рне  день  до  себе,
Всі  пахучі  квіти.

Ми  неначе  одне  ціле
І  кохання  з  нами.
Лиш  би  сонечко  світило,
В  небі  над  ланами.

Лиш  би  мир  у  вьому  світі,
А  війна  -  ніколи.
Щоб  завжди  раділи  діти,
Пахли  матіоли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880133
дата надходження 19.06.2020
дата закладки 19.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Грицькове признання ( гумор )

Гриць  признатись  у  коханні,
Рішив  дівчині  Оксані.
Думав...  Як  краще  зробити,
щоб  стосунки  відновити.

Сів  признання  їй  писати,
Та  не  може  слів  зв'язати.
Що  не  слово  сміх  тай  годі,
Бо  "  зело  "  на  перешкоді.

Моя  мила  і  кохана,
Як  побачу  душа  в'яне.
Твої  перси  так  звабливі,
Чуть  в  "пожежі"  не  згоріли.

Вирішив  їх  рятувати,
Із  пожежі  діставати.
Доторкнувсь  до  них  руками,
На  руках  лишились  шрами.

Потім  для  одеколону,
Я  додав  трохи  "озону".
Ним  повітря  пахне  й  квіти
І  ти  будеш  ним  пахніти.

Писав  Гриць  слова  до  ранку,
Згадував  свою  Оксанку.
Ти  для  мене  така  мила,
Як  у  човника  вітрила...

Як  почула  те  Оксанка,
Не  заснула  до  світанку.
Грицю,  що  то  за  признання,
У  алфавіті  блукання.

Пишеш  Грицю  все,  що  звик,
Ти  візьми  до  рук  словник.
Прочитай  про  кожне  слово,
Щоб  не  червоніла  мова.

А  тоді  прийму  признання,
Може  ще  й  твоє  кохання.
Доки  не  навчивсь  писати,
Я  прошу  не  турбувати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880031
дата надходження 18.06.2020
дата закладки 18.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З юності чекаю

Тебе  побачила,  чи  мені  здалося,
Чи  то  юність  наша  поруч  нас  пройшла.
Відцвіли  волошки  в  полі  між  колоссям,  
Непомітно  осінь  на  поріг  прийшла.

Стукала  у  двері,  просилась  до  хати,
Листям  шелестіла  пожовклим  в  саду.
Не  хотіла  милий  я  її  впускати,
А  вона  сказала:"Через  рік  прийду"...

Білі  вже  сніжинки  падають  із  неба,
Ось  уже  коханий  холодить  зима.
Я  у  час  вечірній  згадую  про  тебе,
З  юності  чекаю,  а  тебе  нема.

Може  заблудився,  стежки  непомітив,
Може  хуртовина  снігом  замела.
Чи  на  перешкоді  став  холодний  вітер,
Бо  йому  ця  зустріч  зайвою  була.

Лише  коли  в  небі  сонечко  засяє
І  теплом  зігріє  радісно  весна.
Ти  неначе  юність  в  гості  завітаєш,
Буде  линуть  пісня  птахів  голосна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879840
дата надходження 16.06.2020
дата закладки 17.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Важливо так

Важливо  так,  коли  чекають,
Коли  два  вогники  в  очах.
Важливо  так,  коли  кохають
І  теплі  руки  на  плечах.

Важливо  так,  коли  думками,
Завжди  знаходяться  в  думках.
Важливо,  коли  тато  й  мама,
Завжди  живуть  в  твоїх  роках.

Важливо  так,  коли  є  друзі
І  ти  в  оточенні  сім'ї.
Важливо  завжди  бути  в  русі,
Стояти  міцно  на  землі.

Важливо,  коли  мир  повсюду
І  справедливість  завжди  є.
Коли  немає  в  душі  бруду
І  ранок  світлий  настає.

Важливо  -  все  це  цінувати,
І  берегти  таким  життя.
Щоб  не  було  чому  страждати,
Назад  немає  вороття...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879723
дата надходження 15.06.2020
дата закладки 15.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустріч

Серед  поля  широкого,  де  густі  пшениці,
Стріла  хлопця,  як  сокола  із  букетом  в  руці.
Усміхнувся  до  мене  він  і  букет  простягнув,
А  хмаринний  у  небі  клин,  у  той  час  свідком  був.

Зародилось  коханнячко,  зародилась  любов,
Зустрічі  до  світаннячка  і  багато  розмов.
Була  зірною  ніченька,  ми  щасливі  були,
Зорі  в  небі  мов  свічечки,  нам  любов  берегли.

Доторкалося  літечко,  кожен  раз  до  плечей,
Обпікала  мов  свічечка,  не  відводив  очей.
І  цілунки  купалися  у  солодких  медах,
А  коли  цілувалися,  солодили  уста.

Шепотів:"Моя  ластівко,  моє  ціле  життя,
Огорну  тебе  ласкою  і  ти  будеш  моя".
Зустріч  не  випадковою,  та  у  полі  була,
Щастя  разом  з  підковою  їм  у  руки  дала...


Серед  поля  широкого,  де  густі  пшениці,
Стріла  хлопця,  як  сокола  із  букетом  в  руці.
Усміхнувся  до  мене  він  і  букет  простягнув,
А  хмаринний  у  небі  клин,  у  той  час  свідком  був.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879615
дата надходження 14.06.2020
дата закладки 14.06.2020


Lana P.

НАХРАПОМ

Нахрапом  вітер  б’є  об  скелі,
Старий  хвилює  очерет,
Щосили  дує  у  кларнет
І,  закрутивши  пірует,  
Розлив  літневі  акварелі.

Змішались  фарби  прибережні,
Замалювали  береги,
Дощу  з’явились  батоги,
Кричали  чайки  навкруги,  
А  ми,  такі  необережні,

Шукали  прихисток  у  плавнях,
Що  утопали  у  багні,
І  цілувалися  в  човні.
Було  так  солодко  мені  —
Наснилась  казонька  прадавня.          11/06/20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879460
дата надходження 12.06.2020
дата закладки 12.06.2020


Валентина Ланевич

Дослухалася ранку

Ще  тремтів  на  покосах  серпанок,
Соловей  у  гаю  щебетав.
Сонця  промінь  спустився  на  ґанок
І  мене  навскрізь  шкло  лоскотав.

А  душа  дослухалася  ранку,
До  тепла,  що  у  ній  все  жило.
Відгорнула  рукою  фіранку,
А  до  ніг  -  неба  синього  тло.

Заясніло  у  серці  любов’ю,
Молодим  виноградним  вином.
Що  відчула,  у  голос  не  мовлю,
Що  звучало  у  грудях  псалмом.

За  вікном  билась  в  шибку  пташина,
Тріпотіла  в  утомі  крильми.
Здалась  вічністю  збігла  хвилина,
А  душа  умивалась  слізьми.

12.06.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879478
дата надходження 12.06.2020
дата закладки 12.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Омелькова грамота ( гумореска )

Якось  вирішив  Омелько,
Вірша  написати.
Він  прокинувся  раненько:
"Куди  ж  завітати?"

В  голові  мелькнула  думка:
"Піду  до  поетів.
У  Надійки  гарна  римка,
Тані,  Ані,  Петі..."

Став  собі  він  вибирати
І  слова  ліпити.
Та  неміг  до  купи  скласти.
Що  ж  його  робити?

Та  нічого...  Та  нічого...
Нехай  й  так  читають.
Слова  ж  вкрадені  в  чужого,
А  друзі  не  знають...

Ось  і  вірш  уже  готовий,
Буду  посилати.
Хоч  він  і  трищоголовий,
Нам  не  привикати.

І  з'явився  на  екрані,
В  Поетичнім  клубі.
Вірш  Омельковий  зарання,
Та  якийсь  беззубий...

Починав  одну  він  тему,
А  писав  про  інше.
Мав  у  голові  систему,
Чуже  таки  ліпше...

Слави  -  пише  не  шукає,
Тай  нащо  шукати...
Совість  й  та  кудись  тікає,
Як  почне  писати!

Хочу  дати  я  Омельку,
Таку  ось  пораду.
Пиши,  своє  потихеньку,
А  чуже  не  кра́ди...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879415
дата надходження 12.06.2020
дата закладки 12.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Магнолія

Магнолія...  Магнолія  в  цвіту,
Цілує  день,  ці  оксамитні  квіти.
З  весною  на  побачення  іду,
Тебе  у  пору  хочу  цю  зустріти.

Я  так  люблю  цей  дивовижний  цвіт
І  запах  той  такий  різноманітний.
Притягує  до  себе  мов  магніт,
Неначе  ти,  такий  для  мене  рідний.

Він  так  мене  дурманить  і  п'янить,
Заплющу  очі,  зразу  тебе  бачу.
Весна  подарувала  чудо  -  мить,
На  щастя,  на  любов  і  на  удачу.

Магнолія...  Магнолія  цвіте,
Як  я  люблю  ці  оксамитні  квіти.
Вони  мені  нагадують  тебе
І  ту  любов,  що    нас  могла  так  гріти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879297
дата надходження 11.06.2020
дата закладки 11.06.2020


Віталій Назарук

ДОЛЕЮ БУДЬ МЕНІ

Її  лице,  для  мене  дивна  казка,
Її  волосся,  як  густі  жита.
В  її  очах  погроза  є  і  ласка,
Цю  жінку  не  торкаються  літа.

Моя  красуне,  ранку  світанковий…
Хіба  ще  десь  я  віднайду  таку.
Я  вже  не  можу  жити  без  любові,
Тебе  єдину  стрів  я  на  віку.

Що  має  бути,  хай  воно  так  буде,
Дай  мені  руку,  щоб  на  все  життя.
І  хай  кохання  ще  лоскоче  груди,
Я  ж  не  міняю  власні  почуття.

Скільки  ми  знайомі  вже  з  тобою,
Щастя  побажай  моїм  літам.
Будь  мені  єдиною  судьбою,
Я  тебе  нікому  не  віддам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879176
дата надходження 10.06.2020
дата закладки 10.06.2020


НАДЕЖДА М.

Незабутня осінь золота

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3a32Hb06IFE
[/youtube]

Заглядає  темна  нічка  в  хату,
На  спочинок  день  пішов  давно.
Пахощі  вриваються  в  кімнату...
Вкотре  це  згадати  знов  дано...

Пам"ятаю  першу  нашу  зустріч,
Осінь  добігала  до  кінця.
Ті  часи   тікають  тепер  в  розтіч,
Спогади  пошлю  я  за  гінця.
 
Поверніть  на  хвильку  дні  щасливі  -
Надіп"ю  хмільного  ще  вина.
До  сих  пір  вони  такі  тремтливі,
Виринає   вкотре  далина.

На  столі  -  букет  із  пізніх  квітів,
Недопиті  келихи  вина...
Як  мені  тепер  це  зрозуміти:
Чом  ми  розійшлись,  чия  вина?

Іноді  ти  в  сни  мої  приходиш,
Наяву  тебе  давно  нема,
Ти  мене  забути  теж  не  можеш  -
Не  спіши  до  наших  душ,  зима...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879182
дата надходження 10.06.2020
дата закладки 10.06.2020


Олег Крушельницький

ПРОСНІТЬСЯ ЛЮДОНЬКИ ПРОСНІТЬСЯ

Не  йметься  людоньки,  не  йметься...
Бракує  віри  —  чорт  сміється.
Сміється  чорт...  Ой,  як  сміється!
З  вельможних  вуст  отрута  ллється.

Ламають  нас...  Ой,  як  ламають.
Скували  правду  —  добивають.
Лякають  люди,  всіх  лякають,
забрали  волю  —  рід  вбивають.

Дуркують  блазні.  Ой  дуркують...
Скорили  Неньку  —  нас  грабують.
Не  знають  злидні,  ой  не  знають,
що  віру  в  людство  добивають.

Продали  всіх  та  й  обікрали,
була  надія  й  ту  здолали.
Та  їм  все  мало,  мало,  мало,
останню  шкуру  й  ту  б  зідрали.

Стомились  люди,  ми  стомились,
блакитні  очі  зажурились.
Не  видко  правди!  Ой,  не  видко…
Без  правди  стало  в  світі  гидко!

Просніться  людоньки,  просніться!
Не  вірте  злидням  —  честі  вчіться:
любити,  вірити,  радіти,
добро  творити  —  в  правді  жити!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878759
дата надходження 06.06.2020
дата закладки 10.06.2020


САВИЧ

Вишневській Лідії Михайлівні – 40

 
Згадаймо,  сестро,  поміж  нами,
Як  ми  були  ще  Голяками.
Михайло  –  тато  й  мама  –  Єва
Взялись  ростить  сімейне  древо.
У  Чорній  рід  сміявся  й  плакав:
Бо  появилась  я  –  Голяка.
Минула  ціла  п’ятирічка,
Знайшлася  Лідочка  –  сестричка,
Голяка  ще  одна  –  Володя
І  мовив  тато:  «Мабуть,  годі!»
В  родиннім  древі  є  ознака:
Росте  на  ньому  три  Голяки.
Так  в  ЗАГСі  видали  бумажку,
З  Голяки  стали  я  Бодашко,
А  ти  навчалась,  підростала,
Нарешті  вчителькою  стала.
Вишневський  Стьопа  мотоциклом
Катав  тебе,  аж  доки  звикла.
І  через  Стьопу-серцеїда
Ти  стала  вже  Вишневська  Ліда.
Ще  за  рублі,  не  за  купони,
Купили  донечку  Альону.
Тепер  живете  втрьох  у  мирі
В  своїй,  вже  власній,  у  квартирі,
А  від  Альонки  в  будні  й  свята
Удвох  чекаєте  ви  зятя.
Усе  в  вас  є  –  і  слава,  й  шана,
Та  ще  й  робота  непогана.
І  на  учительському  марші
З  простої  ти  вже  стала  старша.
Та  що  ж  ми,  грамотні  та  вчені,
Отут  розводим  теревені?!
Вже  наші  гості  заскучали
І  в  горлі  в  них  задеренчало.
Сестричко  Лідочко,  рідненька,
Налий  чарчину  нам  маленьку,
А  ми,  як  вип’єм,  заспіваєм,  
Здоров’я  й  щастя  побажаєм.
Хай  наших  рідних  Стьопу  й  Ліду
Минають  горе,  лихо  й  біди.
Хай  кріпкі  будуть  Ваші  руки,
Щоб  погойдали  сім  онуків.
І  щоб  кохались,  пили,  їли,
Щоб  що  схотіли,  те  й  зробили,
Але  «козу»  щоб  не  водили.
І  щоб  із  дзеркала  довгенько
Моргало  личко  молоденьке,
І  щоб  була  як  цвіт  лілеї,
І  щоб  раділа  ти  сім’єю,
Сестричко,  рідна,  з  ювілеєм!
13.09.1995  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879129
дата надходження 09.06.2020
дата закладки 09.06.2020


САВИЧ

Привітання Наташі та Міші Хандогам

Шановні  наші  молодята!
Хай  Вам  весілля  буде  святом.
Уся  учительська  громада
З  нагоди  свята  дуже  рада.
Наташа  й  Міша,  Вам  бажаєм
Здоров’я  й  щастячка  без  краю.
Хай  вистачає  Вам  терпіння
Зростити  нове  покоління:
Щоб  сім  хлоп’ят  та  сім  дівчаток
Гукали  в  хаті:  «мамо»,  «тато!»
Щоб  своє  діло  свекор  знав
І  пелюшки  моторно  прав,
Щоб  стала  лагідна  свекруха,
Не  вивертала  щоб  кожуха,
Щоб  теща  зятя  звала  сином
Й  дала  валюти  на  машину.
Хай  подарує  тесть  лопату,
Щоб  неї  гроші  загрібати.
Щоб  одне  одного  кохали
Та  щоб  на  інших  не  моргали.
А  краще  власну  гречку  майте
В  яку  щовечора    стрибайте.
Хай  в  парі  стелиться  дорога
Аж  до  весілля  золотого!
11.11.1995



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879130
дата надходження 09.06.2020
дата закладки 09.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чи я тобі люба ( гумореска )

Перед  дзеркалом  дружина,
Себе  вихваляла.
Все  вертілась,  мов  пружина,
Наче  їй  найняло.

Запитала  в  чоловіка:
"  Чи  я  тобі  люба?"
Якби  знав,  що  так  до  віку,
Можна  врізать  дуба!

Васю,  ти  таке  морозиш,
Нащо  ж  одружився?
Мене  зрозуму  ти  зводиш,
Чи  ти  знов  напився?

Все  життя  з  тобою  п'яний,
Тільки  чую  й  чую.
Як  прийде  чужий  коханий,
В  курнику  ночую.

Всю  зарплату  забираєш,
Обдерла  до  нитки.
Наче  килим  вибиваєш
І  немає  свідків...

Що  ти  Васю,  що  ти  любий!
Не  кажи  такого.
Бо  недовго  і  до  згуби,
Уб'є  твоє  слово.

За  усі  роки  не  вбило
Й  тепер  не  дістане.
Щастя  ти  моє  розбила,
Неначе  екрана...

А  тепер  мене  питаєш,
Чи  ти  мені  люба?
Люба,  як  ти  засинаєш
І  притулиш  губу...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879062
дата надходження 09.06.2020
дата закладки 09.06.2020


Віталій Назарук

ГОСПОДИ, ДАЙ ЇЙ ЩАСТЯ

Господи,  дай  їй  щастя,
Болі  залиш  мені.
Як  піднесеш  причастя
Мед  розведи  в  вині.

Дай  жінці  цій  кохання,
Те,  що  живе  в  мені.
Щоб  піднімалась  зрання,
З  милим  хоч  в  курені.

Не  говори  нічого,
Серце  розкаже  їй.
Ради  всього  святого,
Долі  її  святій.

Певно  в  житті  так  треба,
Кожен  несе  свій  хрест,
Синього  дай  їй  неба,
Довгих  щасливих  верств.

Господи,  дай  їй  щастя,
Болі  залиш  мені.
Як  піднесеш  причастя
Мед  розведи  в  вині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878937
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 08.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У тебе в сні сьогодні був…

Я  так  хотів  торкнутися  руки,  
Твоєї  люба  ніжності  пізнати.
Ті  почуття  проніс  через  роки,
Повір  мені,  що  вмію  ще  кохати.

Думками  я  малюю  твій  портрет,
Мені  тебе  так  часто  нехватає.
У  мріях  пригортаю  силует,
А  серце  невідомістю  страждає...

Немаю  права  турбувати  я,
Твій  ніжний  сон  голубко  сизокрила.
Лягаю  спати  шепочу  ім'я,
Для  мене  рідна  ти  така  і  мила.

Думками  я  малюю  твій  портрет,
Мені  тебе  так  часто  нехватає.
У  мріях  пригортаю  силует,
А  серце  невідомістю  страждає...

Що  нам  робити,  коли  час  минув,
А  на  порозі  вже  вмостилась  осінь.
У  тебе  я  у  сні  сьогодні  був,
Під  впливом  цього  сну  я  ще  і  досі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648079
дата надходження 01.03.2016
дата закладки 08.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дарований танець

Я  кожен  раз  танцюю  в  сні  з  тобою,
Той  вальс,  який  не  станцювали  ми.
Він  гріє  лебединою  любов'ю
І  розквітає  квітами  весни.

Я  відчуваю  твої  теплі  руки
І  чую  тихе  ди́хання  твоє.
Такою  довгою  була  розлука,
Але  любов  у  серденьку  живе.

Вона  не  лише  в  сни  мої  приходить,
Вона  крокує  поруч  все  життя.
Буває  навіть  з  розуму  так  зводить,
Бажає  знов  коханого  злиття.

Та  час  минув,  нічого  не  поробиш,
Чекаю  ночі  я,  щоб  знов  у  сні.
Мене  за  плечі  ти  тихенько  збудиш
І  танець  подаруєш  цей  мені...
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878605
дата надходження 05.06.2020
дата закладки 08.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Назбираю щастя

Там  де  трави  шовково  -    зелені,
Де  вітри  танцюють  у  полях.
Назбираю  щастя  повні  жмені,
Що  у  росах  срібних  на  листках.

У  вінок  вплету  волошки  сині.
І  до  хмар  біленьких  доторкнусь.
Павучок  заплутавсь  в  павутині,
Сіті  готував  мабуть  комусь.

Загорнусь  у  сонячне  проміння,
Стане  тепло  так  в  душі  мені.
Чути  бджіл  мелодії  -  гудіння,
Дятел  у  червонім  кептарі.

Обережно  день  веде  за  руку,
Дякую  за  подорож  йому.
Чарівні  природи  ніжні  звуки,
Я  у  серце  радісно  прийму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878714
дата надходження 06.06.2020
дата закладки 08.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкнусь любов'ю до сердець

Вершин  -  ніколи  не  шукаю,
Завжди  живу  простим  життям.
Слави  -  ніколи  не  чекаю,
Щораз  радію  світлим  дням.

Усе,  що  бачу  -  те  прекрасне,
Таке  для  мене  дороге.
Хмаринки  в  небі,  сонце  ясне
І  вітерець,  що  обійме.

Жита́  -  для  мене  наче  море,
Пташиний  спів  -  чарівний  хор.
Співаю  разом  я  з  цим  хором,
В  них  соловей  немов  сеньйор.

Люблю  сидіти  біля  річки,
Помріяти  на  одині.
Дві  незабудки,  як  сестрички,
Дарують  усмішку  мені.

Лоскоче  сонячний  промінчик
І  гладить  коси  вітерець.
Слова́  -  мов  ніжності  пагінчик,
Торкнуть  любов'ю  до  сердець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878841
дата надходження 07.06.2020
дата закладки 08.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Довгожданна зустріч

Ти  запросив  мене  в  маленький  скверик,
Де  зустрічі  були  у  нас  колись.
Торкнувся  квітки  радісно  метелик,
Раділа  я,  що  мрії  знов  збулись.

Ті  почуття  лишилися  незмінні,
Кохання  досі  в  серці  я  ношу.
Чекала  довго  на  твої  обійми,
Нарешті,  ти  слова  мої  почув.

Спішу  любов  на  зустріч  із  тобою,
А  серце  б'ється  знову,  як  тоді.
Воно  згорає  в  полум'ї  любові,
Переді  мною  очі  голубі...

Ця  довгожданна  зустріч  відбулася,
На  гілці  птах  співав  своїх  пісень.
Раділи  ми  і  сквер  разо́м  сміявся,
Таким  щасливим  був  сьогодні  день.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878945
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 08.06.2020


Ольга Калина

Сінокіс

Пора  косить  високі  трави:
Милує  око  буйноцвіт.
У  свіжоскошених  отавах
Туман  встеляється  до  ніг.

І  ти  удосвіта  з  косою
Ідеш  по  лугу  навпростець,  
Де  унизу,  понад  рікою,  
Гуляє  тихий  вітерець.  

Він  розмовляє  із  вербою,
Що  похилилася  в  журбі
І  у  тумані  над  рікою
Ховає  гілля  у  воді.  

Ось  вже  коса  зганяє  вправно
Всі  трави  у  один  покіс.
Цей  дзвін  і  шум,  що  із  туману,  
Наш  вітерець  кругом  розніс.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878616
дата надходження 05.06.2020
дата закладки 05.06.2020


Катерина Собова

Знайшов

Невдоволена    Марина
Каже    чоловіку:
-З  таким    дурнем    я    повинна
Мучитись    довіку!

Перестань    всього    боятись,
Пора    уже    знати:
Ти    повинен    намагатись
Хоч    щось    світле    мати!

Через    тиждень    -    не    впізнати,
Чоловік    змінився.
-Тепер    світле    буду    мати,-
Жінці    похвалився.

-Виконав    твоє    прохання,
Дорога    Маринко,
В    мене    є    коханка    Таня,
А    вона    -    блондинка!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878601
дата надходження 05.06.2020
дата закладки 05.06.2020


Леся Утриско

Я без Тебе ніхто

Я  без  Тебе  ніхто,  милий  Боже!
Як  краплина  роси  у  дощах,
Крихта  хліба  в  жнивах  погожих,
Жменька  світла  в  сумних  ночах.

Я  без  Тебе  ніхто,  Всевишній!
Так...  мурашка  на  грішній  землі,
Стиглий  цвіт  у  староі  вишні,
Грім  й  оазис  у  сивій  імлі.

Я  без  Тебе  ніхто,  Владико!
Лиш  Осанна  в  мені  щемить,
В  ній  у  небо  вдивляюсь  дико,
Де  дарунком  життя  на  мить...

(С)  Леся  Утриско

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878527
дата надходження 04.06.2020
дата закладки 04.06.2020


Ганна Верес

Україно моя! (Слова для пісні)

Україно  моя  ,
Нене  сива,  єдина  і  мила,
Край,  де  спів  солов’я
Заколисує  зоряну  вись.
Україно  моя,
Боронить  ти  себе  не  втомилась,
Й  хоч  колюча  стерня,
Але  захід  і  схід  обнялись!

Україно  моя,
Не  одне  ти  пройшла  лихоліття,
Бог  чи  доля  твоя
Простелили  стежки  непрості.
Пам’ятає  земля
І  двадцяте  криваве  століття,
Й  знову  дзвони  дзвенять,
Доторкаючись  болем  хрестів.

Україно  моя,
Ти  для  мене  була  і  є  мати
І  в  годину  ясну,
І  у  чорну  годину  незгод.
Коли  плаче  маля,
Сиротіють,  ледь  дихають  хати,
Я  залишу  Десну,
Встану  там,  де  мій  гордий  народ!

Україно  моя,
Нерозгадана  ти  таємниця,
Твоє  дивне  ім’я
На  всіх  мовах  ще  вимовить  світ!
Україно  моя,
Будуть  довго  раї  твої  сниться:
Стоголосся  в  гаях
Й  чебреців  зацілований  квіт!
2.06.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878531
дата надходження 04.06.2020
дата закладки 04.06.2020


Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Красенями-лебедями забіліло небо

Красенями-лебедями  небо  забіліло,
Так  летіли  поміж  хмари,  наче  їх  рідня,
Покружляли  над  ставочком  і  на  воду  сіли,
Витягали  довгі  шиї  граціозно  так.

Замахали  крилоньками,  ніби  привітали
Ту  місцину  їм  знайому  рідну  та  близьку,
В  чужині  вони  за  нею  дуже  сумували
І  тепер  нарешті  вдома,  на  своїм  ставку.

Бо  водиця  тут  смачніша,  повітря  свіжіше
І  розносить  запах  м"яти  теплий  вітерець.
Рідний  край  в  житті  для  всіх  завжди  наймиліший:
Для  птахів  цих  білокрилих,  як  і  для  людей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878489
дата надходження 04.06.2020
дата закладки 04.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Барви літа

Прийшло  тепло́  і  черешневе  літо,
Воно  торкнулось  сонцем  золотим.
У  квітниках  замайоріли  квіти,
Пливуть  хмаринки  в  небі  голубім.

Прийшло  нарешті  черешневе  літо,
Ромашки  в  коси  лагідно  вплело.
Летять  пісні  луною  понад  світом
І  птах  від  щастя  розпрамля  крило.

Цілуються  кохані  під  вербою,
Кує  зозуля  довгі  їм  літа́.
Танцює  теплий  вітер  над  рікою,
Шепоче  їй  зворушливі  слова.

Прийшло  тепло  і  черешневе  літо
У  різнобарвних  фарбах  вся  земля.
Воно  любов'ю  у  лугах  розлите,
Пейзажу  цьому  -  так  радію  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878492
дата надходження 04.06.2020
дата закладки 04.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Усі ми люди - нашої країни

Є  серед  нас  художники,  артисти,
Є  композитори  і  піаністи.
Мелодії  хтось  пише,  хтось  співає,
Хтось  добрим  словом,  ниву  засіває.

Є  серед  нас  військові  і  спортсмени,
Є  циркачі,  любителі  арени.
Хтось  мир  і  спокій  наш  оберігає,
Хтось  нагороди  в  спорті  заробляє.

Є  серед  нас  учителі  й  юристи,
Є  вихователі  і  трактористи.
Хтось  діток  в  школі  мудрості  навчає,
А  хтось  у  полі  з  вітром  розмовляє.

Професій  в  нашім  світі  так  багато,
Ти  лиш  встигай  їх  з  смаком  вибирати.
Бо  кожна  ціниться  й  така  потрібна,
Хто  з  нею  здружиться,  то  стане  рідна.

Усі  ми  люди  -  нашої  країни,
Усі  ми  діти  -  нашої  родини.
Про  це  завжди  нам  треба  пам'ятати,
Що  Україна    -  то  є  друга  мати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878375
дата надходження 03.06.2020
дата закладки 03.06.2020


Валентина Рубан

ДО ТЕБЕ Я ПРИХОДИЛА ВВІ СНІ


Ти  чув?    До  Тебе  я  приходила  вві  сні,
До  ліжка  Твого  нишком  прокрадалась…
В  селі,  десь,  обзивалися  півні,
І  тінь  моя  на  Твою  постіль  відбивалась.

Ти  спав?  Розкинув  руки  на  боки,
Чомусь  насуплений  був,    а  чи  мо  сердитий?
Хоч  я  й  не  бачила  Тебе  роки,
Печаль  в  житті  -    він  на    чолі  відбитий.

Ти  бачив?  Зморшка  на  Твоїм  лиці,
Лягла  не  рівно,  ніби  борозною.
Сльоза  заснула      мовчки  на  щоці,
Що    сталося  такого  із  Тобою?

Ти  чув?    Виски  запорошила  сивина,
Хоч  темно  у  кімнаті,  та  я  чую…
І  думаю:  -  чия  ж  у  тім  вина,
Що  біля  Тебе  лиш  вві  сні…  я  так  мудрую?

А    знаєш?  Так  боюся  розбудить…
Ні,  не  Тебе,  а  те,  що  причаїлось.
Не  хочу  безнадійно  ворушить
Те  що  було,  жило,  й  між  нами  грілось.


В  селі  десь  обзивалися  півні,
І  місяць  зазирав  в  вікно  охоче.
Ти  чув?    До  Тебе  я  приходила  вві  сні,
Й  поцілувала  губи  Твої…    й  очі…

Ти  що  не  чув?    Не  говори    мені  лиш  «НІ»…
До  Тебе  я  приходила  вві  сні…

01.06.2020  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878353
дата надходження 03.06.2020
дата закладки 03.06.2020


Віталій Назарук

ЖИТИ БЕЗ ПИХИ

Тих  не  люблю  хто  носить  пиху,
Ніс  не  достане  кочерга.
Нещасний  він  -  це  його  лихо,
Бо  пиха  ця  людей  ляка.

Простішим  будь,  дивись  у  очі,
Бач  звіт  земний,  а  не  хмарки.
Від  щастя  серце  хай  тріпоче
І  будуть  правильні  думки.

Тепло  своє  даруй,  бо  люди,
Так  прагнуть  на  землі  тепла.
Тоді  і  пихи  в  вас  не  буде,
Яка  так  довго  всіх  пекла.

Будь  щирий  серцем,  будь  людина,
Бо  саме  в  цьому  сенс  життя.
Земля,  вона  для  всіх  єдина,
Візьми  у  серце  співчуття.

І  ти  побачиш  -  світ  прекрасний,
І  світу  цього  ти    творець.
І  сонце  засіяє  ясно,
І  будеш  людям  ти  взірець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878365
дата надходження 03.06.2020
дата закладки 03.06.2020


Віталій Назарук

СТАРЕНЬКА МАТУСЯ

В  хаті  вимита  чисто  долівка
І  фіранки  висять  на  вікні,
Ти  торкнулась  моєї  голівки
І  заглянула  в  очі  сумні.

До  грудей  пригорнула  легенько,
Хоч  я  вищий  за  тебе  на  зріст.
Моя  рідна,  матусенько-ненько,
Подивилась  неначе  наскрізь.

Так  дивилась,  неначе  востаннє,
Перший  промінь  присів  край  стола.
І  торкнулася  лоба  вустими,
В  фартушку  знов  до  печі  пішла.

І  у  мене  розправились  крила,
Почала  танцювати  земля.
Ти  навіки  в  мені  залишилась,
Люба  мамцю,  старенька  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878364
дата надходження 03.06.2020
дата закладки 03.06.2020


Валентина Рубан

НЕ БУДИ ЛЮБОВ


Не  мети  мені  на  коси,  вишне.
Кригою  на  серце  не  лягай.
Десь  в  душі  дріма  любов  колишня,
Ти  її  будити  не  благай.

Усміхнись  до  неї  білим  цвітом,
Загорни  й  вишневу  заметіль.
Пригости  надії  теплим  літом,
А  для  мрії  –  вистели  постіль.

Не  мети  мені  на  коси,  вишне,
Не  торкайся  холодом  душі.
Бо  хіба  ж  бува  любов  колишня?...
Є  лиш…  недописані  вірші

17.05.2020  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876197
дата надходження 16.05.2020
дата закладки 02.06.2020


Валентина Рубан

ЗАЧЕПИВСЯ ВЕЧІР ЗА ТОПОЛЮ

Зачепився  вечір  за  тополю,
Захід  сяйвом  золотим  палає.
Я  бажання  відпущу  на  волю,
Хай  воно,  де  хоче,  -  політає…

З  ним,    на  Тебе,  зіронькою    гляну
З  синьої  небесної  блакиті.
За  Тобою  уночі  догляну,
І  самотності  розвію  миті.

Обцілую  ніжністю  серпанку,
Вітерцем  близенько  притулюся.
Сонця  променем  всміхнуся    зранку,
Пташкою  із  гаю  обізвуся.

Як  проснешся,  я  Тебе  зігрію,
Ароматом    запашного  чаю.
Ним  торкнутись  губ  Твоїх  зумію…
О,  якби  Ти  знав,  як  я  скучаю.

18.05.2020  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876445
дата надходження 18.05.2020
дата закладки 02.06.2020


НАДЕЖДА М.

До побачення, весно

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=v9YLR5xlRs8[/youtube]

Проливсь  дощем  останній  день  весни,
Із  стріх,  дерев  покапав,  ніби  сльози.
Не  плач!  Твоєї  тут  нема  вини,
Що  прогриміли  гнівні  грози.

Чи,  може,  ми  тебе  не  так  зустріли,
Зі смутком  милувались  крізь  вікно,
За  це  кидала  блискавка  нам  стріли?
А  в  тім  тепер,  повір,  нам  все  одно.

Ми  вдячні  щиро,  що   була  ти  з  нами
Холодна,  дощова   й  така   сумна.
Ти  ще  не  раз    повернешся  із  снами,
Бо  в  кожнім  серці  ти  цвітеш,  весна!

Все  ж  маємо  надію  ми  на  літо,
Ми  віримо  у  ніжну,  теплу  ласку
Тепло  весни  так  нами  й  недопито,
Спіши  до  нас,запрошуєм,  будь  ласка!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878272
дата надходження 02.06.2020
дата закладки 02.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лишу ту ніч на згадку

Я  ту  ніч  лишу  собі  на  згадку
І  тепло,  яким  мене  зігрів.
Не  забуду  нашого  світанку
Й  ніжну  пару  білих  голубів.

Кожен  раз,  як  їх  я  зустрічаю,
Спомин  постає  в  моїх  думках.
Вогник  свіч  і  філіжанки  з  чаєм
І  блакить,  блакить  в  твоїх  очах.

Не  забуду  слів  твоїх...  Кохаю!
І  твої  цілунки  наче  мед.
Кожен  раз  у  ті  часи  вертаю,
Знаю  все,  що  буде  наперед...

Я  ту  ніч  лишу  собі  на  згадку
І  любов  на  згадку  залишу.
Шепотіння  ніжності  світанку,
До  цих  пір  у  серці  я  ношу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878262
дата надходження 02.06.2020
дата закладки 02.06.2020


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.06.2020


Віталій Назарук

ГРАЙ БАНДУРО

Розкажи  всім,  бандуро,  правдиво,
Як  живе  український  народ,
Скільки  праці  і  волі,  і  сили,
Тратим  марно  на  різних  заброд.

Не  тужи,  а  народу  розказуй,
Чом  в  недолі  своїй  в  нас  життя.
Не  проси  свій  народ,  а  наказуй,
Щоб  почистив  хати  від  сміття.

Став  за  приклад  Сірка  -  отамана,
Кривоноса,  Мазепу,  щоб  всі
Відродили  знов    волю  незламну,
Що  жила  колись  в  нас  на  Русі.

Грай  бандуро,  а  ти  бандуристе
Не  пускай,  як  співаєш  сльозу.
Щоб  знамено  вогнем  променистим,
Зупинило  рашистів  орду…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878138
дата надходження 01.06.2020
дата закладки 01.06.2020


Любов Вишневецька

Под сердцем.

Поднебесье  зашторили  серые  тучи...
Мелкий  дождь  зашумел  над  двором...
-  Где-то  в  прошлом  остался  мой  ласковый  лучик...
 Мое  злато...  мое  серебро...

Зацепил  ненаглядный  улыбкой  своею...
Прикоснулся  к  сердечку  теплом...
-  Я  слепою  любовью  к  нему  заболела!..
Все  мечты  и  все  мысли  о  нем...

Не  рассеются  в  небе  тяжелые  тучи...
И  надежды  залили  дожди...
В  постоянной  прохладе  не  будет  мне  лучше...
-  Что  еще  ждет  меня  впереди?..

Пусть  уносят  ветра  пожелтевшие  листья...
Пусть  сплывают,  как  реки,  года...
Не  угаснет  под  сердцем  из  прошлого  искра...
-  Я  любить  его  буду...  всегда.

                                                                                                   1.06.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878130
дата надходження 01.06.2020
дата закладки 01.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Біла акація ( слова для пісні)

Біла  акація  розпустила  віти,
Трепотять  тендітні,  шовку  ніжні  квіти.
Запахи  духм'яні  линуть  в  синє  небо,
Квіти  ліхтарями  манять  нас  до  себе.

Приспів:

Біла  акація,  біла  акація,  ніжна  немов  наречена,
Біла  акація,  біла  акація,  хиляться  грона  до  мене.
Біла  акація,  біла  акація,  дотиком  тихо  торкає,
Біла  акація,  біла  акація  свій  аромат  посилає.

Сонячне  проміння  гріє  і  ласкає,
Вітер  -  наречений  її  обіймає.
Її  обіймає,  тулиться  до  неї,
В  очі  зазирає  зелені,  зелені.

Приспів:

При́йдемо  до  неї  і  тихенько  сядем,
Про  любов,  що  є  в  нас,  ми  її  розкажем.
Будемо  щасливі,  як  вона,  з  тобою,
Будем  серце  гріти  нашою  любов'ю.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878139
дата надходження 01.06.2020
дата закладки 01.06.2020


Малиновый Рай

УХОДЯТ ЗВЁЗДЫ

Уходят  звёзды  землю  покидая,
Светом  наполняют  небеса,
Там  своею  аурой  мигая
Смотрят  нам,оставшимся,  в  глаза.

На  коленях  мы  их  провожаем,
Ставим  поминальную  свечу.
Поминая  Бога  умоляем,
Чтобы  нам  пожить  ещё  чуть-чуть.

А  они  с  небес  на  нас  взирая
Задают  один  простой  вопрос,
Если  ты,  земной,  желаешь  рая,
Что  ты  для  него  в  душе  принёс?

Светят  звёзды-  малые,большие,
Яркие  и  еле  их  видать.
Есть  ещё  и  тёмные  такие,
Бог  не  разрешил  их  зажигать.

Недостойны,много  нагрешили,
Думайте  и  дочки  и  сыны
Как  вам  жить  ,чтоб  ярко  вы  светили,
В  Божьем  поле,  среди  тишины.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877979
дата надходження 30.05.2020
дата закладки 31.05.2020


Валентина Ланевич

Ім’я

Душа  співає  в  тремтливім  леті,
Із  вуст  гарячих  слова  палкі.
Немає  кращих  на  всій  планеті
За  ті,  що  в  серці,  як  мед,  п’янкі.

Ти  мій  коханий,  ти  мій  єдиний,
Як  легкокриле  ім’я  твоє.
Пухом  кульбабки,  зором  незримим,
Ніжно  торкаєш,  щастя,  -  ти  є.

Дякую  долі  за  зустріч  ранню,
В  осінню  пору  тепла  посів.
Вливавсь  у  мене  новою  гранню,
Вулканним  вихром  із  почуттів.

Пила  всеціло  твою  нестримність
Та  віддавала  свою  до  дна.
Вплітаю  стрічку  у  часу  плинність,
Зоріють  букви  -  любе  ім’я.

19.05.20  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876506
дата надходження 19.05.2020
дата закладки 31.05.2020


Валентина Ланевич

Вигод не шукала

Чом  ти,  моя  доле,  скапуєш  сльозою,
Із  душі  безмовно  проливним  дощем?
Вигод  не  шукала,  ішла  за  тобою,
На  вузенькій  стежці  стрілась  з  вітерцем.

Обіймав  за  плечі,  лоскотав  обличчя,
Осідали  в  серці  пристрасні  слова.
Задивлялась  в  очі,  ось,  вона  -  дещиця,
Від  щастя  й  любові  кругом  голова.

Навпіл  із  коханням  ділила  розлуку,
Єднала  молитва  два  різних  світи.
Дарувала,  доле,  радість  мені  й  муку,
Тяжка  ж  твоя  ноша  та  маю  нести.

30.05.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877971
дата надходження 30.05.2020
дата закладки 31.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Живе любов

Живе  любов  у  кожнім  поколінні
І  поруч  йде  через  усі  роки.
Лишаючи  сліди  свої  нетлінні
І  ніжністю  торкається  руки.

Живе  любов  і  розквітає  цвітом,
Даруючи  закоханим  слова.
Вона  приходить  взимку,  а  чи  літом,
Теплом  холодні  душі  зігріва...

Розпалить  нишком  полум'я  в  каміні,
Наллє  у  келих  білого  вина.
Мелодія  полине  Паганіні,
Вона  із  серця  дивом  вирина.

Враз  оживуть  ті  теплі,  світлі  мрії,
Перенесуть  у  казку,  де  весна
Своїм  теплом  серця  і  душі  гріє,
Пташина  пісня  лине  голосна...

А  ось,  уже  зима  кружляє  в  танці,
Серед  вітрів  і  сніжних  хуртовин.
Торкають  інструменту  -  клавіш  пальці,
Мелодія  летить  до  Верховин.

Спускається  в  долини  й  замовкає,  
Вертається  у  дім,  знов  до  вогню.
В  каміні  наче  жар  -  душі  палає,
Хтось  промовляє  трепетне  люблю...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878013
дата надходження 31.05.2020
дата закладки 31.05.2020


Ганна Верес

Під шепіт музи і октав

Під  шепіт  музи  і  октав
Душа  купається  у  віршах:
То  синьооку  вись  віта,
То  роси  ранні  травам  віша,
То  гомін  слухає  землі,
Де  чари  й  біль  в  одне  злилися,
А  коли  день  в  теплі  зомлів,
Замовкли  й  комарі  під  листям.

Сивіє  горизонту  даль:
До  неї  йдеш  –  вона  втікає,
А  вечір  стане  осідать  –
Думки  струмочками  стікають.  
«Чи  є  така  ще  десь  краса
На  загадковій  цій  планеті,
Отари  хмар  у  небесах,
Котрі  хвилюють  так  поетів?»

А  їм  у  відповідь  луна:
«Нема,  це  вам  дарунок  Бога:
І  ти,  людино,  й  далина,
І  почуття  святе  любові!»
20.04.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко),

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877889
дата надходження 30.05.2020
дата закладки 30.05.2020


Марія Демянюк

Нічне прохання

Поклич  мене  в  свій  сон,  благаю,
Під  звук  небесного  роялю
Моє  там  серце  заспіває
Як  віддано  тебе  кохає:
Романс  для  двох….

Зови  мене  в  свій  сон,  благаю,
Натхненно  пензлем  намалюю,
Як  в  пошуках  тебе  мандрую
Країною  надій,  рожевих  мрій:
Ескіз  для  двох…

Проси  мене  в  сій  сон,  благаю,
Там  розповім  як  смуток  тоне
У  погляді  озер  бездонних  –
Твоїх  очей:  сюжет  для  двох….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877904
дата надходження 30.05.2020
дата закладки 30.05.2020


НАДЕЖДА М.

Щастя без прикрас

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mBxJDHPAncM[/youtube]

Любов  -  це  радість,  ніжність,  сльози,
Які  від  щастя  ллються  по  лиці.
Коли  здолати   у  житті  все  можуть,
Коли  рука  завжди  в  його  руці.

Їм  не  страшні  ніякі  перешкоди,
Любов  у  серце  не  впускає  зла.
Вона  не  жде  хорошої  погоди,
Її  не  заховає  сіра  мла.

Лиш  то  любов,  що  в  серці  назавжди,
Вона  не  має  інших  варіантів,
Ніякі    не  остудять  холоди,
Хранить  в  душі  прекрасні  всі  моменти.

Коли  даруєш  іншому  це  щастя,
Ти  -  щасливіший  в  сотні  раз.
І  хай  усім  узнать  це  щастя  вдасться,
Хай  буде  справжнім,  без  прикрас...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877863
дата надходження 30.05.2020
дата закладки 30.05.2020


Катерина Собова

Перестаралась

Посварилась    з    чоловіком.
Що    мені    тепер    робити?
Мудрості    немає    з    віком,
І    як    далі    в    світі    жити?

Довелося    допомоги
У    психолога    просити:
Хай    розкаже,    як    найкраще
Вдома    затишок    створити?

Готувалася    ретельно,
Як    військовий    до    параду!
Вислухав    уважно    вчений,
Потім    дав    таку    пораду:

-Чоловіка    не    заманиш
Ані    пряником,    ні    кексом,
Щастя    так    своє    прогавиш…
Треба    вам    зайнятись    сексом!

Доведіть,    що    ви    хороші,
Палко    вмієте    кохати  –
Буде    лад      в    сім’ї    і    гроші,    
Позитивні    результати.

Я    ж    не    все    там    зрозуміла,
Тому    трохи    помилилась:
Не    дійшло,    що    треба    спати
З    тим,    із    ким    ти    посварилась.

Це    була    не    легка    ноша  –
Всім    годити    і    коритись  ,  
Була    я    для    всіх    хороша,  
Саме    час    і    помиритись.

Тут    таки    перестаралась:
Чоловік    утік    із    хати,  
Я    тепер    сама    зосталась  –
Ось    такі    вам    результати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877859
дата надходження 30.05.2020
дата закладки 30.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Холодні цілунки дощу

А  дощ  не  може  вгамуватись,
Все  ллє  і  ллє  немов  з  відра.
З  весною  хоче  танцювати,
Але  надіється  дарма.

Він  їй  бузок  в  букет  збирає,
З  калини  цвіт  кида  до  ніг.
У  очі  тихо  зазирає,
Щоб  танець  був  таки  у  них.

Весна  дарунки  не  приймає,
Вони  холодні  й  водяні.
Вона  на  милого  чекає
Щоб  він  зігріти  зміг  її.

Дощу  цілунки  не  для  неї,
Не  по  дорозі  -  каже  нам.
Не  буду  дощику  твоєю,
Танцюй  ти  друже  краще  сам.

Піднявшись  в  небо  над  землею,
Відмов  не  може  пережить.
Дощ  зрозумів,  не  бути  з  нею,
З  сльозинок  танець  мережи́ть...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877875
дата надходження 30.05.2020
дата закладки 30.05.2020


Денисова Елена

Моя молитва

Як  у    життi  багато  болi...
Мiй  Боже,  я  тебе  молю:
всiх  рiдних,  вciх,  кого  люблю,
Ти  збеpежи  вiд  злої  долi.

Та  захисти  моїх  дiтей
вiд  вiдчаю,  бiди  та  туги,
вiд  зради  вiдданого  друга,
вiд    злого  осуду  людей.

Дай  впевненостi  у  життi,
наповни  їх  серця  любов'ю
дай  i  терпiння,  i  здоров'я,
i  не  залиш  на  самотi...

А  тим,  хто  вже  вiд  нас  пiшов,
даруй,  мiй  Боже,  спокiй  вiчний.
Свiт  зiгрiває  потойбiчний
тепло  вiд  наших  молитов.

Живих,  мiй  Боже,  захисти,
тих,  хто  боронить  Україну,
хто  ризикує  кожну  днину.
А  дiтям  -  в  мирi  дай  зрости...

Пробач  нас,  Боже:  не  завжди
буваємо  тобi  ми  вдячнi.
Звертаємось,  коли  нам  лячно,
коли  чекаємо  бiди.

Життя  сьогоднi  непросте:
шляхи  зарощенi  тернами.
Спасибi,  Господи,  за  те,
що,  попри  все,  Ти  досi  з  нами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877785
дата надходження 29.05.2020
дата закладки 29.05.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

У нічному морі

Розплескалось  небо  у  нічному  морі.
Шепотіла  ніжність  під  моїм  вікном.
Усміхались  щиро  золотаві  зорі.
Цілував  той  простір  місячний  поклон.

Груша  лопотіла  листям  метелково.
Обіймались  душі  у  чарівну  ніч.
Почуттів  малюнок  -  фарби  кольорові.
Вітерець  торкався  лагідно  до  пліч.

Радість,  ніби  хвиля,  лоскотала  серце.
У  нічному  морі  ми  були  удвох.
Щастя  нам  дісталось,  чисте,  мов  джерельце.
Солов*їна  пісня  розливала  "тьох".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877753
дата надходження 29.05.2020
дата закладки 29.05.2020


Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

У ріднім краї

У  золотому  кошику  хлібів
Багрянцем  сяють  маків  пелюсточки
Та  чути  жайвора  вгорі  чудовий  спів
І  крилечка  тріпочуть,  мов  листочки.

Донизу  небо  кида  бірюзу,
Яка  вкриває  васильки-волошки.
Рясну  пустити  може  ще  сльозу
Тепленький  літній  нетривалий  дощик.

Краплі  його  на  сонці  заблищать,
Огорнуть  колоски  намистом  срібним.
Яка  ж  краса  у  краї  нашім  ріднім,
Що  серденьку  аж  хочеться  співать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877740
дата надходження 29.05.2020
дата закладки 29.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я біжу до тебе

Я  біжу...  Там  де  хмари  із  небом,
Доторкаються  цвіту  ромашки.
Розмовляю  із  вітром  про  тебе,
Чую  голос  щасливої  пташки.

Я  біжу  по  шовковому  полі,
Розлітається  пухом  кульбаба.
Тут  з  тобою  зустріли  ми  долю,
Було  справжнє  кохання  -  не  зваба.

Я  біжу  босоніж  по  травичці,
Срібні  роси  збираю  в  намисто.
Вітер  вербам  сплітає  косички,
Світить  сонечко  вслід  променисто.

Я  біжу  мій  коханий  до  тебе,
Ти  на  мене  чекаєш  -  я  знаю.
Пригорне́ш  мене  любий  до  себе
І  промовиш  так  ніжно:"  Кохаю".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877724
дата надходження 29.05.2020
дата закладки 29.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В МОЛИТВІ…

Маленька  дівчинка  стояла  на  колінах  
Молила  Господа  :"  Спаси  і  Сохрани"
Боліло  тіло  і  душа  боліла...
Здоров'я,  Господи,  мені  пошли.
Маленька  дівчинка,  а  розум,  як  в  дорослих
І  як  в  дорослого  уже  думки.
Вона  у  Бога  не  цукерки  просить,
А  просить  в  Господа  :"  Спаси  і  Сохрани!".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277812
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 28.05.2020


Надія Башинська

ОЙ ЛЕТІЛИ ПТАХИ…

Ой  летіли  птахи  з  чужини  додому,
на  крилечках  несли  крапельку  солону.
А  та  крапля  впала  в  нашому  садочку,
В  ґронечках  калини  згіркли  ягідочки.

Вийшла  подивитись    з  хати  стара  ненька,
ой  плакала  гірко…  боліло  серденько.
Віяло  морозом,  хоч  вже  пахло  літом,
розцвіли  ті  сльози  полиновим  цвітом.

Здогадалась  рідна,  чия  то  краплинка…
то  гіркого  болю  солона  сльозинка.
Комусь  дано  птахом  в  небі  пропливати,
іншому  –  сльозою  до  рідної  хати.

Не  лишайте,  діти,    неньку  сиротою,
радістю  вертайтесь  до  рідного  дому.
Завжди  пам’ятайте,  де  б  ви  не  ходили,
що  лиш  земля  рідна  всім  додає  сили.

Ой  летіли  птахи  з  чужини  додому,
на  крилечках  несли  крапельку  солону.
А  та  крапля  впала  в  нашому  садочку,
в  ґронечках  калини  згіркли  ягідочки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877679
дата надходження 28.05.2020
дата закладки 28.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Танець любові

Так  грайливо  каблучки,
Відбивали  серця  стук.
Він  торкавсь  її  руки,
У  думках  торкався  губ.

Танець  з  нею  танцював,
Аромат  п'янив  його.
Так,  як  він  її  кохав,
Не  кохав  її  ніхто.

Сукня  -  моря  голубінь
І  глибоке  декольте.
Очі  -  наче  неба  синь,
Танець  у  вінок  сплете.

З  зали  чулись  голоси,
Квіти  падали  до  ніг.
Надзвичайної  краси,
Танець  був  на  сцені  їх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877590
дата надходження 28.05.2020
дата закладки 28.05.2020


Сабилла

Тайком

Коснусь  рукой  щеки  твоей
И  нежно  в  губы  поцелую,
Пусть  чувств  огонь  горит  сильней
И  греет  душу  мне  родную.

Уселась  ночка  за  окном,
Косится  в  спальню  черным  глазом.
Мы  от  нее  с  тобой  тайком
Займёмся  курсами  массажа.

Почувствуй  пальчики  мои
От  плеч  скользящих  прямо  к  шее,
Расслаблю  кожи  все  слои,
Чтоб  стала  мягче  и  нежнее.

В  релакс  тихонько  погружу,
Дыханьем  сонным  затуманю.
Усталость  с  тела  провожу,
Не  хуже,  чем  походы  в  баню.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868317
дата надходження 17.03.2020
дата закладки 27.05.2020


Любов Таборовець

Почуй мене, Доле…

Не  стели  мені,  Доле,  шипи  на  рушник…
Натерпілась  доволі  я  смути.
Розцвіте  хай  на  ньому  осінній  квітник,
Що  дасть  музику  літа  почути.

Не  вплітай  кольори,  що  несуть  в  дім  печаль,
Не  неси  прохолоду  у  ранки…
Не  стели  на  волосся  сріблясту  вуаль  ,  
Розгуби    її  в  барвах  світанку…

Не  тривож  щемним  спогадом    душу  у  снах,
Намалюй  ти  їй  казку  весняну…
Там,  де  юність  моя  у  химерних  човнах,
Квітку  щастя  гойдає  духм’яну.

Ти  налий  в  мою  чашу  жагу  і  порив…
Не  дивися,  що  втомлені  крила.
Вдосталь  маю  в  душі  і  наснаги  і  сил
Щоб  для  світу  зорю  запалила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877481
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 27.05.2020


Малиновый Рай

В ПАМЯТЬ О МАМЕ



Устало  сердце,ему  очень  больно,
Всё  теряют  зрение  глаза
И  всё  чаще  катится  невольно
По  щеке  холодная  слеза.

           Мама,мама,  всё  я  понимаю,
           Я  тебя  стараюсь  подбодрить,
           Рядышком  с  тобой  и  я  страдаю
           Боль  твою  не  в  силах  отменить.

Непослушны  стали  твои  руки,
Ноги  постоянно  устают
И  всё  чаще  ты,  под  сердца  стуки,
Вспоминаешь  молодость  свою.

           Мама,мама,  всё  я  понимаю,
           Я  тебя  стараюсь  подбодрить,
           Рядышком  с  тобой  и  я  страдаю
           Боль  твою  не  в  силах  отменить.

             *****

Вот  и  мною  старость  управляет,
Серебром  покрыта  голова,
Нет,тебя  я  мам  не  вспоминаю,
Ты  со  мною  рядом,ты  жива.

           Мама  ,мама  всё  я  понимаю,
           Я  тебя  старался  подбодрить,
           Рядышком  с  тобой  тогда  страдая
           Боль  твою  не  в  силах  отменить.

Ты  стоишь,  меня  ты  провожаешь,
Утирая  слёзы  у  ворот,
И  с  улыбкой  светлою  встречаешь
Когда  твой  сынок  домой  идёт.

           Мама,мама  всё  я  понимаю,
           Ничего  исправить  не  дано,
           Ты  прости,прости  меня  родная,
           Хоть  знаю  что  прощён  тобой  давно.

Мама,  моя  мама  дорогая,
Я  тебя  за  жизнь  благодарю,
Ты  в  душе  моей  всегда  живая,
На  портрет  твой  каждый  день  смотрю.

           Мама  ,мама  всё  я  понимаю,
           Ничего  не  в  силах  изменить,
           Я  тебя  по  прежнему  родная
           Продолжаю  искренно  любить.

                                                                 31  МАЯ  1994  ГОДА  МАМЫ  НЕ  СТАЛО.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877455
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 27.05.2020


Віталій Назарук

НАЙКРАЩИЙ ТАНЕЦЬ У ЖИТТІ

Мені  здалось,  що  захиталось  небо,
Коли  вона  до  мене  підійшла…
Почався  танець,  мов  лебідка  й  лебідь
У  «білім  вальсі»  тихо  попливла.

Вона  була  красивіша  за  ружу,
Я  якусь  тайну  прочитав  в  очах.
Здалось  вона  забрала  в  мене  душу,
Я  поклонився  і  на  мить    зачах…

З  тої  пори  усі  роки,  і  нині,
Хоча  мовчить,  та  манить  і  зове.
За  це  я  завжди  дякую  людині,
Яка  і  досі  у  душі  живе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877460
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 27.05.2020


Валентина Ланевич

Не зрікаюсь

Не  зрікаюсь  тебе,  не  зрікаюсь,
Відпускаю  на  волю,  іди.
Що  пізнала  з  тобою,  не  каюсь,
Повернулася  б  знову  туди.

У  ті  миті  тривожно-ласкаві,
В  стогін  крові,  що  тілом  біжить.
Не  судилось  в  житті  переправі
Почуття  нанизати  на  нить.

Одиноко  пливе  човен  плесом,
Тільки  хвилі  хлюпочуть  в  боки.
Не  буває  реваншу  із  часом,
Хоч  сльоза  ще  торкнулась  щоки.

А  ще  сон  відсторонить  реальність
У  зірковім  коханні  сердець.
Лоскотатиме  душу  та  данність,
Полосне  ж  груди  ранком  різець.

27.05.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877491
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 27.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніхто не зможе так кохати

Просто  знай,  кохаю  любий  я
І  тебе  кохати  завжди  буду.
У  душі  живе  твоє  ім'я,
Я  його  ніколи  не  забуду.

І  якщо  розквітнуть  знов  сади,
І  весна  у  гості  завітає.
Ти  у  сад  коханий  наш  прийди,
Напою  тебе  медовим  чаєм.

Як  у  твої  очі  зазирну,
Вогник  в  моїм  серці  запалає.
Ти  люби,  люби  мене  одну,
Хай  кохання  наше  буде  раєм.

Просто  знай,  тебе  кохаю  я
І  кохати  вже  не  перестану.
Дарувала  нам  любов  -  весна,
Швидше  обійми  свою  кохану.

Подаруй  мені  цілунок  свій,
Щоб  його  мені  не  забувати.
Знай,  що  у  житті  ти  тільки  мій,
Більш  ніхто  не  зможе  так  кохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877477
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 27.05.2020


Любов Іванова

ЗАПЛЕТАЕТ ИВА КОСУ НАД РЕКОЙ

[b][color="#05870e"]З[/color]ажигает  вечер  россыпь  звезд  на  небе,
[color="#05870e"]А[/color]  земля  готовит  все  вокруг  ко  сну.
[color="#05870e"]П[/color]од  вербой  высокой  виден  белый  гребень
[color="#05870e"]Л[/color]ебедь  там  с  лебедкой  встретили  весну.
[color="#05870e"]Е[/color]сть  в  этой  картинке  магия  и  чудо,
[color="#05870e"]Т[/color]о,  что  несомненно  привлекает  взгляд.
[color="#05870e"]А[/color]  на  глади  водной  россыпь  изумрудов
[color="#05870e"]Е[/color]сли  присмотреться    -  звезд  за  рядом  ряд.
[color="#05870e"]Т[/color]ихо  шепчут  вербы,  делятся  секретом

[color="#05870e"]И[/color]  купают  в  водах  гибкую  лозу.
[color="#05870e"]В[/color]идимо  на  это  нет  у  них  запретов,
[color="#05870e"]А[/color]  еще  ждет  крона  майскую  грозу.

[color="#05870e"]К[/color]атят  волны  воду  к  ласковому  морю,
[color="#05870e"]О[/color]ставляя  берег,  вербы,  камыши.
[color="#05870e"]С[/color]литься  бы  скорее  пресным    водам  с  солью,
[color="#05870e"]У[/color]стье  даст  глубинам  часть  своей  души.

[color="#05870e"]Н[/color]очь  уже  по  праву  всюду  правит  балом,
[color="#05870e"]А  [/color]поток  средь  веток  прячет  тишину.
[color="#05870e"]Д[/color]ень  ушел  на  отдых,  спит  земля  устало,

[color="#05870e"]Р[/color]оссыпь  звезд  качает,  как  дитя,  луну.
[color="#05870e"]Е[/color]жечасно  темень  близится  к  рассвету,
[color="#05870e"]К[/color]ажется  -  минута  ,  брызнет  первый  луч.
[color="#05870e"]О[/color]тдается  верба  то  жаре,  то  ветру
[color="#05870e"]И[/color],  как  все,  желает  солнца  из-за  туч.[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877376
дата надходження 26.05.2020
дата закладки 26.05.2020


Білоозерянська Чайка

Там, де Вас загубила

Там,  де  Вас  загубила  –
Б’ється  сонце  в  загравах  шалених,
У  німому  чеканні  –
Золоті  пишнотілі  жита.
І  кохання  мого  негасима  та  пристрасна  сила.
Що  в  душі  своїй  вперто  несу  я  для  Вас  крізь  літа…

Відцвіло  –  відболіло…
Залишилось  у  спогадах  літо.
Та  усміхнені  очі
Все  продовжують  поряд  іти.
Ароматом  черемхи  продовжує  в  пам’яті  жити
Мрія  -  та,  що  єднала  далекі  та  різні  світи…

Білий  квіт  натрусило
І  осипало  весну  додолу.
Ніби  пісня  пташина  –  
у  розлуці  забуті  літа.
Там  у  тому  краю,  де  навіки  я  Вас  загубила
Літом  бабиним  квітнуть  до  болю  знайомі  жита…  

(  Картина  "Дівчина  у  вінку.  Сила  сонця"  -  інтернет.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877340
дата надходження 26.05.2020
дата закладки 26.05.2020


Катерина Собова

Кредит

Чоловіка    враз    Людмилі
Закортіло    запитати:
-З    чим    мене    коханий,    милий,
Зараз    можеш    порівняти?

Може,    на    троянду    схожа?
А    ще    краще    -    рання    пташка.
Уявити    поле    можеш?
В    ньому    -    ніжна    я    ромашка!

-Якщо    хочеш    правду    знати,-
Гаркнув    Людочці    сердито,-
Тебе    можу    порівняти
Із    невигідним    кредитом.

Була    зразу    замануха:
-Можна    брати,    все    доступно…
Шепотіла    в    кожне    вухо,
Що    товчу    я    воду    в    ступі.

Тільки    паспорт    -    з    документів,
І    нічого    більш    не    треба…
Я    в    щасливі    ті    моменти
З    радості    плигав    до    неба!

Всі      проценти    відкидала,
І    пеня    рости    не    буде,
Кожен    раз    мені    казала:
-Будуть    заздрити    нам    люди.

Тож    купився,    королево:
Заплатити    скрізь    повинен,
За    такий    кредит    дешевий
Все    життя    тепер    я    винен!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876570
дата надходження 20.05.2020
дата закладки 25.05.2020


Катерина Собова

Баба Фенька

У    поліцію    раненько
Дід    прийшов    в    важливій    справі,
Що    побила    баба    Фенька  -
Написав    про    те    в    заяві.

Викликав    дільничий    Феньку
І    почав    мораль    читати:
-Ви    обоє    вже    старенькі,
Вам    би    жити-поживати…  

Застосовуєте    силу  –
Будете    відповідати!
Нащо    руки    розпустили?
Мушу    вас    оштрафувати.

Встала    баба,    руки    в    боки:
-Через    нього    штраф    платити?
Випив    з    мене    усі    соки,  
А    я    вчу    по    правді    жити.

Це    брехня,    наклеп    і    гадство,
Хіба    в    мене    є    та    сила?
Не    було    рукоприкладства,
Я    його    ногами    била!

Як    приймуть    закон    про    ноги,
Тоді    будете    карати,
А    ти,    діду,    ховай    роги,
І    швиденько    -    марш    до    хати!

Це    була    тобі    наука,
І    надалі    будеш    знати:
Якщо    я    підключу    руки  –
 Доведеться    вже    ховати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877197
дата надходження 25.05.2020
дата закладки 25.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така вся загадкова

Вона  була,  така  вся  загадкова,
З  букетиком  конвалій  у  руці.
А  він  не  зміг  промовити  ні  слова,
Лиш  обпікав  рум'янець  на  щоці.

І  пригадались  ті  знайомі  очі,
Вони  волошками  в  житах  цвіли.
І  брови  чорні,  ніби  темні  ночі,
Зігнуті  у  коромисло  були.

Вона  всміхнулась,  сонячним  промінням,
Уста  її  неначе  маків  цвіт.
У  голові  пронеслося  прозріння,
Таку  шукав,  уже  багато  літ.

Вона  була  для  нього  загадкова,
Що  часто  так  приходила  у  сни.
І  ось  ця  зустріч  -    дивна,  випадкова,
Несла́  в  руках  букетик  від  весни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877203
дата надходження 25.05.2020
дата закладки 25.05.2020


Ніна Продан

МОЯ ЗВЕЗДА



Брошу  взгляд  свой  на  звёздные  дали,
Где-то  там  и  моя  есть  звезда,
В  жизни  радости  есть  и  печали,
Не  настигла  бы  только  беда.

Моя  звёздочка,  только  не  гасни,
Ярким  светом  меня  озари,  
Отведи  все  невзгоды,  напасти,
Жизнь  счастливую  мне  подари.

Верю  я,  меня  счастье  разбудит,
В  предрассветный  загадочный  час,
Знаю  я,  непременно  так  будет,
Так  звезда  мне  сказала  сейчас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877118
дата надходження 24.05.2020
дата закладки 24.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Звуки трембіти

Обізвалися  трембіти,
Підхопив  ті  звуки  вітер.
І  поніс  увись  луною,
Над  високою  горою.

Звеселились  полонини,
Загойдалися  модрини.
Птахи  радо  щебетали,
Едельвейси  розквітали.

Край  Карпатський  -  наче  казка,
Мами  й  тата  ніжна  ласка.
Радо,  весело  стрічає,
Чаєм  з  медом  напуває.

І  веде  стежина  вгору,
До  знайомого  нам  двору.
Обіймають  теплі  руки,
Ніби  й  не  було  розлуки.

Сад    за  мною  зажурився,
Як  побачив,  то  вклонився.
Положив  мені  в  долоні.
Смачні  ягоди  червоні.

Я  дивлюся  і  радію,
Врешті  -  решт  збулися  мрії.
Те,  що  рідне,  не  забути,
З  гір  -    трембіти  голос  чути...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877077
дата надходження 24.05.2020
дата закладки 24.05.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 147

[b]Я  ночами  маски  шила
Богачей  одних  шиншилам.
Карантин  -  закон  суровый
Заказали  -  для  коровы..

Над  горою  ходят  тучи,
Мне  б  картошечку  окучить,
А  не  то,  гроза  польет,
И  не  влезешь  в  огород.

Прилетел  сосед  с  Уханя
Да  с  подарком  своей  Мане.
Говорят,  корона,  что  ли,
Щедрый  муж,  хотя  и  болен.

Я  любила  сокола,
Классного,  высокого
А  достался  -  коротышка
Волосатый,  как  мартышка!

Сват  приехал  на  неделю
В  гости,  в  кои-то  века,
Ой,  ей-Богу  отметелю
За  такого  вот  зятька.

Час  искал  жену  в  постели
Снял  трусы,  шепчу  -Молчи!
Блин!!  Так  эта  телка  в  теле,
А  моя  -    как  рогачи.

Мой  сосед  хранит  секреты,
Но  увидел  секс  кураж,
Были  с  кумом  мы  раздеты,
Третий  год  уже  шантаж!

Поругалась  тёща  с  тестем
Не  общаются  пока.
Запекла  для  мира  в  тесте
Два  семенника  быка..

Предлагает  мне  дружок
За  услуги  пирожок.
Пусть    добавит  пива  кружку,
Приведу  еще  подружку..

Закатайте,  парни,  губы
И  бегом  от  нашей  Любы.
Люба  -  баба  дорогая
И  не  даст  возле  сарая.

Просыпаюсь  среди  ночи
Глядь,  Петро  мой  секса  хочет.
А  коснулось  дела  -  нет!
То  позыв  был...в    туалет!

Говорят,  дешевле  станут
Пристарелые  путаны.
Ну  вот  нет  в  судьбе  везенья
Ветеранов,  нас,  не  ценят.

Завела  себе  собаку,
Приключение  на  с**аку.
Не  успело  солнце  встать.
А  ее  -  вести    гулять...

Ой,  беда,  жена  пропала?
Месяц  нету,  Бог  ты  мой!
Я  наживкою  из  сала
Возвращу  её  домой.

Прописал  мне  врач  микстуру
Капля  в  час  пять  дней  подряд.
Я  флакон  глотнула  сдуру,
Сыпь  от  чуба  и  до  пят.

Мне  сказали,  все  их  носят
Стринги  в  моде,  надо  брать!
Но  снимают  при  поносе
Чтоб  шнурок  не  замарать.

Ревность  та  еще  зараза,
Мне  известно  много  лет!
Была  драка  лишь  три  раза
Но  во  рту  ни  зуба  нет.

Получился    как-то  раз
Супер  секс  с  экстримом.
Муж  меня  с  разбегу  -  в  глаз
Петьку    -  сверху  дрыном.

Близ  Диканьки  у  скирды
Чьи-то  странные  следы.
Рядом  с  ними  лиф  и  стринги
Что  ли  бой  здесь  был  на  ринге?[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876955
дата надходження 23.05.2020
дата закладки 23.05.2020


Ольга Калина

З обірваним крилом (Козарук Петро Михайлович)

Козарук  Петро  Михайлович  (  «  Батя»)

Райгородок  Бердичівського  району  Житомирської  області

(  24  травня  1977р  -      26  березня  2017р)

Старший  сержант,  командир  гарматного  розрахунку  —  командир  відділення  72-ї  окремої  механізованої  бригади,  в/ч  А2167,  м.  Біла  Церква.  Був  командиром  розрахунку  зенітної  установки  ЗУ-23-2.
26  березня  2017  року  близько  17:00  загинув  внаслідок  мінометного  обстрілу  опорного  пункту  у  промисловій  зоні  міста  Авдіївка.

Указом  Президента  України  №  138/2017  від  22  травня  2017  року,  "за  особисту  мужність,  виявлену  у  захисті  державного  суверенітету  та  територіальної  цілісності  України,  самовіддане  виконання  військового  обов'язку",  нагороджений  орденом  «За  мужність»  III  ступеня  (посмертно).






З  обірваним  крилом

Як  поберуться  молодята,
То  вірності  як  в  лебедів
Й  кохання  щирого  завзято  
Завжди  усі  бажають  їм.  

Їх  доля  лебедем  летіла
І  було  в  неї  два  крила.
Струна  кохання  їх  бриніла
І  піснею  у  небо  йшла.

Вони  були  як  одне  ціле:
Лариса  і  її  Петро,  -
Дві  половинки.  І  хотіли,
Щоб  завжди  в  них  отак  було.  

Їх  часто  разом  зустрічали,  
В  місцевім  парку  і  в  кіно,
Вони  ще  й  дружно  працювали,  
Як  жить  приїхали  в  село.

Були  веселі  і  щасливі,  
Та  наближалася  біда.  
На  Сході  з  градів  рясні  зливи
В  наш  дім  уже  несла  війна.  

Не  стали  осторонь  стояти
І  разом  рушили  на  Схід,  
Щоб  Україну  захищати  
Й  прогнати  ворогів  усіх.  

Петро  був  мужній  і  дбайливий,
І  мав  він  «Батя»  -  позивний.    
Ще  рішення  приймав  важливі,  
Був  для  підлеглих  -  командир.  

Та  не  любив  він  виділятись
І  воював,  як  всі  бійці,  
Обід  міг,  навіть,  готувати,  
Як  спочивали  в  бліндажі.  

Підтримкою  в  боях  на  Сході
Лариса  там  йому  була.
Завжди  разом:  у  парі,  в  згоді  -
Їх  доля  мала  два  крила.

Але,  як  в  пісні  лебединній,
Лишилася  з  одним  крилом.
Один  із  лебедів  загинув  -
Це  сталося  у  нас  з  Петром.  

Вогнем  накрило  мінометним
Машину  їх  на  завданні.
В  сепарів  ціль  була  конкретна  –
Й  снаряд  дістав  їх  й  в  бліндажі.  

Аж  трьох  бійців  тоді  не  стало
І  серед  них  був  наш  Петро.  
В  Лариси  ж  серце  надірвалось
І  обірвалося  крило.  

Вона  відразу  це  відчула,
Хоча  на  відстані  була:
Як  доля  каменем  жбурнула,
Як  обірвалася  струна.

Тепер  вона  сама  на  Сході
З  одним  крилом,  а  все  ж  летить,
Смерті  здолає  перешкоди  -
Їхнє  кохання  мусить  жить.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876939
дата надходження 23.05.2020
дата закладки 23.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніколи не буду без тебе

Доторкнувшись  твоєї  руки,
Зазирнула  в  твої  карі  очі.
Нам  всміхались  із  неба  зірки,
Ясним  сріблом  із  темної  ночі.

Там  де  тихо,  ще  сплять  береги
І  де  стелять  перину  тумани.
Росянисті  стежки  пролягли,
А  кохання  писало  романи.

У  романі  твої  почуття
І  мої,  що  озвались  луною.
Скільки  буде  їх  ще  за  життя?
Та  один  збережемо  з  тобою.

І  нехай  пролітають  роки,
Хай  дощі  поливають  їз  неба.
Не  залишу  твоєї  руки
І  ніколи  не  буду  без  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876925
дата надходження 23.05.2020
дата закладки 23.05.2020


Ганна Верес

Пісняр

Де  тиша  обнялася  з  сірим  ранком
І  марево  спустилося  у  яр,
Роси  напившись  з  чарівного  збанку,
Прибув  сюди  також  поет-пісняр.

Він,  музу  прихопивши  із  собою,
Поринув  у  мелодію  віршів,
І  полилася  пісня  із  любові,
Як  плід  його  ліричної  душі.

Знялась  вона  пташиною  над  світом
І  сколихнула  марева  стіну…
Голівки  підняли  до  неї  квіти…
Пісняр  смичком  торкав  душі  струну.
22.05.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876890
дата надходження 22.05.2020
дата закладки 22.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Танець ночі

У  діадему  ніч  збирала  зорі,
Вкладала  срібні  блискавки  туди.
На  сукні  гладдю  вишила  узори,
Щоби  вони  цвіли  немов  сади...

Замилувався  місяць  таким  дивом,
А  ніч  всміхалась  тільки  і  всього.
Кружляла  у  танку  вона  щаслива,
До  танцю  зазивала  щей  його.

Він  придивлявсь  лишень  до  рухів  ніжних,
Та  все  не  намагався  підійти.
Не  бачив  тих  очей  її  бентежних,
Боявся  в  її  серце  увійти...

Бажання  ночі  й  мрії  -    так  далеко,
Не  знає  чи  здійсняться,  ще  вони...
Прийде  у  гості  дню  -  чваньлива  спека,
А  нічка  танцюватиме  у  сні...











адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876823
дата надходження 22.05.2020
дата закладки 22.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вітри

Вітри,  вітри  -  шумлять,  гудуть,
Про  щось  розповідають.
Учора  там...  сьогодні  тут...
Неначе  крила  мають.

Вони  веселі  -  то  сумні,
А  то  сердиті  дуже.
У  вікна  стукають  мені,
А  то,  якісь  байдужі.

Збивають  краплі  дощові,
Обтрушуючи  віти.
Тоді,  сховаються  в  траві,
Там,  де  яскраві  квіти.

Візьмуть,  метелика  штовхнуть,
Мабуть  погратись  хочуть.
Ти  доганяй...  я  тут...  я  тут...
Словами  так  лоскочуть.

Та  налітавшись  досхочу,
Набавившись  -  втомились.
Присіли  тихо  на  пеньку,
Магічно  розчинились...

І  стала  тиша  навкруги,
Теплом  торкнула  плечі.
Лягали  спати  береги,
Вже  наближався  вечір...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876694
дата надходження 21.05.2020
дата закладки 21.05.2020


Білоозерянська Чайка

МАМИНІ МАКИ

Чудо  -  вишиванку  з  чистими  думками
Під  молитву  світлу,    в  тиші  мовчазній,
На  щасливу  долю  вишивала  мама  –
Оживали  маки,  мов  вогонь  на  ній…

Мова  її  серця  –  дивні  візерунки,
В  них  вона  вкладала  всю  свою  любов.
Не  було  для  доні  кращого  дарунку  –
Мамине  мистецтво,  сила  молитов...

І  горіли  маки  –  обереги  долі,
Зцілювали  душу  у  момент  біди.
Так  щезали  з  серця  негаразди  й  болі  –
Мама  була  поряд  з  донею  завжди…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876652
дата надходження 20.05.2020
дата закладки 20.05.2020


Ганна Верес

СИНЯ ПІСНЯ

Де    сині  гори

Лоскочуть    зорі,

І    вітер    виє,

Забавля,

А    внизу      море,

Дивне    й    просторе,

Колише    хвилі

І…  гуля!


Те    синє    море

Воду    гойдає,

Співа    вітрами

Пісню    влад.

А    небо    зорі

В    море    скидає,

Тоді    заграє

Зорепад.


І    синя    річка,

Мов    дивна    стрічка,

Мене  щоразу

Забавля,

А  синій    вітер

Цілує    квіти

І    не    по  разу.

Гей,    гуля!

26.10.2012

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876543
дата надходження 19.05.2020
дата закладки 20.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пробач коханий за любов

Пробач  мені  коханий  за  любов,
За  ту  любов,  що  серце  моє  гріла.
Так  часто  птах  торкав  її  крилом,
Вона  у  небо  разом  з  ним  летіла.

Пробач  мені  коханий  за  любов,
За  ту  любов,  що  спати  не  давала.
Коли  з'являвся  місяць  над  селом,
Вона  мені  пісень  своїх  співала.

Пробач  мені  коханий  за  любов,
За  ту  любов,  що  вогником  горіла.
Її  ти  в  моїм  серці  віднайшов,
Вона  ті  почуття  тобі  відкрила.

Пробач  мені  коханий  за  любов,
За  ту  любов,  що  по  життю  пронесла.
Вона  ще  зігрівала  нас  теплом
І  рахувала  ті  минулі  весни

Пробач  мені  коханий  за  любов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876573
дата надходження 20.05.2020
дата закладки 20.05.2020


Ганна Верес

Любов до осені (Слова для пісні) .


У  інеї  у  раннім  ти  і  я,
Та  душі  наші  молоді  і  досі.
Нас  поєднала  з  юності  ще  осінь,
І  майже  пів  століття  ми  –  сім’я.

Залюблені  у  золото  гаїв,
В  тужливе  журавлине  голосіння,
Ми  стрілися  у  вечір  той  осінній
Без  тьохкання  весняних  солов’їв.

Залюблені  у  спалах  тихий  рос,
У  трави,  котрі  бачили  немало,
У  ранки,  підперезані  туманом,
У  музику  останніх  дивних  гроз.

Осінню  казку  вже  п’ємо  не  вдвох
Від  ніжного  «люблю»  нетлінні  звуки,
На  власних  крилах  діти  і  онуки.
Їм  оберегом  наші  долі  й  Бог!
25.04.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко)


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876441
дата надходження 18.05.2020
дата закладки 19.05.2020


Віталій Назарук

ЛЮБОВ НА ЖИТТЯ

Туман  густий.  Пуста  лавчина.
На  ній  з  букетом  сів  старий.
Життя  прожите  за  плечима,
І  вже  немає  більше  мрій.

Лише  дізнався,  що  у  місті
Живе  його  палка  любов.
Захвилювались  мрії  чисті,
Забилось  серце  в  грудях  знов.

І  мрії  виникли  -  зустріти…
Сюди  не  йшов  він,  а  летів…
І  захотілось  жити  й  жити,
Бо  знову  він  її  зустрів.

І  раптом  постать  із  туману,
Немов  лебідка  попливла.
Лід  у  душі  його  розтанув,
Вона,  вона  –  це  йшла  вона.

І  він  поплив  назустріч  долі,
Її  він  руки  цілував.
Їй  грів  від  холоду  долоні,
Він  знову  жив,  не  існував.

Її  легенько  взяв  під  руку,
І  попливли  удалину…
Він  пережив  страшну  розлуку,
Та  він  любив  її  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876334
дата надходження 18.05.2020
дата закладки 18.05.2020


Віталій Назарук

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ПОНАД УСЕ

Посеред  дня  і  серед  ночі,
За  тебе  Бога  я  молив.
Коли  дивився  в  твої  очі,
Я  чар  таких  в  житті  не  пив.

Я  все  до  миті  пам’ятаю,
Тепло  твоє  в  моїй  руці.
Тебе  прошу  -  ні,  я  благаю,
Сховай  мій  смуток  на  лиці.

Щоб  в  грудях  заволала  тиша,
З’явилась  крапелька  жалю.
Узор  у  небі  Місяць  вишив…
Що  я  люблю,  люблю,  люблю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876212
дата надходження 17.05.2020
дата закладки 17.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Трепетне люблю

Я  часто  згадую  той  день,
Як  ми  зустрілись  очі  -  в  -  очі.
Птахи  співали  нам  пісень,
Всміхалися  уста  дівочі.

Горіло  серце  від  вогню,
Від  полум'я  душа  горіла.
І  твоє  трепетне,  люблю,
У  холоди  мене  так  гріло.

Я  пам'ятаю  дотик  твій,
Як  ми  кружляли  вдвох  у  вальсі.
У  нас  було  багато  мрій,
Вони  ж  згубилися  у  часі.

Чому?  Ніхто  не  знає  з  нас,
Можливо,  так  потрібно  долі.
Та  перший  той  весняний́  вальс,
Тепер  танцює  вітер  в  полі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876233
дата надходження 17.05.2020
дата закладки 17.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кумасине сало ( гумореска )

Раз  зайшов  кум  до  куми,
Позичити  сала.
А  кумася  на"горі",
Сало  те  сховала...

"Хочте  куме  сала  ви,  
Лізьте  на  горище.
В  мене  болить  голова,  
А  там  вітер  свище".

Лізе  по  драбині  кум,
А  вона  трясеться.
Глядь  у  кошичку  собі,
Курочка  несеться.

Тихо...  тихо  -  каже  кум,
Я  яєць  не  хочу.
Не  роби  будь  -  ласка  бум,
Лиха  напророчиш.

Тільки  він  проговорив,
Ті  слова  завітні.
Ставсь  нервовий  в  курки  зрив,
Очі  не  привітні.

Кума  взяв  від  того  страх,
Курка  закричала.
Їхав  вниз  він  по  щаблях,
Де  кума  стояла...

Тільки  й  всиг  промовить  я,
Тут  не  винуватий.
Люба  кумонько  моя,
То  драбина  клята.

А  ще  курка  мов  змія,
Засичала  злісно.
Переляк  отримав  я
І  драбина  трісла...

Замість  сала  гулю  він,
Отримав  добрячу.
Виймав  щепки  із  колін,
Сів  й  з  кумою  плачуть.

Ще  й  кума  із  злості  так,
Кума  обізвала.
Став  червоний  кум,  мов  рак,
Стидно  мабуть  стало...

Стежкою  пошкандибав,
Навпростець  додому.
Злість  у  серці  не  тримав,
Мав  велику  втому...

Більше  мабуть  сала  він,
Позичать  не  буде.
В  голові,  ще  й  досі  дзвін,
Скажу  добрі  люди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876097
дата надходження 16.05.2020
дата закладки 16.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Радіти щастю і любити

"Літа́  на  зиму  повернули",
Але  то  пишуть  не  про  нас.
Хоч  часто  ми  живем  минулим
І  швидко  пролітає  час...

Весна,  навколо  все  квітує,
Пташиний  щебіт  голосів.
Пейзажі  новий  день  малює,
У  неймовірній  цій  красі.

Від  цього  хочеться  так  жити,
Тай  у  душі,  ще  є  запал.
Радіти  щастю  і  любити,
Літа́  свої  і  вітру  шквал.

Топлюсь  у  запахах  бузкових,
Милуюсь  квітами  зрання́.
У  переливах  веселкових,
Теплом  торкає  день  щодня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875837
дата надходження 14.05.2020
дата закладки 15.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така пізня, але тепла осінь

Така  пізня,  але  тепла  осінь,
У  полон  наза́вжди  нас  взяла.
І  лягла  вінком  калини  в  коси,
Вона  щедра  до  людей  була.

Така  пізня,  але  тепла  осінь,
Чаєм  напоїла  нас  своїм.
Смак  медовий  залишився  й  досі,
У  туманах  й  небі  голубім.

Така  пізня,  але  тепла  осінь,
Повела  в  країну  чарівну.
Там  де  чути  шепіт  поміж  сосен,
Хтось  торкав  і  веселив  струну...

Така  пізня,  але  тепла  осінь,
Ніжністю  влилася  до  сердець.
У  цю  пору,  так  вже  повелося,
Що  веде  кохання  під  вінець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875961
дата надходження 15.05.2020
дата закладки 15.05.2020


Віталій Назарук

В УНІСОН ІЗ СЕРЦЕМ

Поліська  Мавка,  дивна,  чарівна,
В  моє  життя  влетіла,  наче  птаха.
І  вже  роки  дзвенить  її    струна,
І  я  люблю,  хоч  справді  я  –  невдаха.

Вона  така  єдина  в  світі  цім,
Вона  принцеса,  ні  -  вона  Богиня.
І  її  щастя  у  її  руці,
Окрім  любові  в  неї  є  гординя.

Моя    любов  вже  ллється  через  край,
Бо,  як  нелегко  без  кохання  жити…
І  серце  мені  каже:  «Зачекай!  
Я  теж  її  не  можу  розлюбити…»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875709
дата надходження 13.05.2020
дата закладки 13.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Букет зі слів

Пахни́ть  бузок  в  весняному  суцвітті,
З  -  за  офіранки  ранок  визира.
Шле  сонечко  проміння,  мов  у  літі,
Збираю  у  букет  рясні  слова.

Його  я  подарую  своїй  мамі,
Скажу  їй,  що  ріднішої  нема.
Поставлю  свічку  за  здоров'я  в  Храмі,
Нехай  Господь  її  оберіга...

Я  пригорнуся  ніжно  так  до  нені,
Вона  мене  обніме  за  плече.
"Як  добре  доню,  що  ти  є  у  мене!"
Сльоза  з  її  обличчя  потече.

Букет  зі  слів  -  найкращий  подарунок,
Букет  зі  слів  -  то  сонце  і  тепло.
Торкне  щоки  матусин  поцілунок,
Ніколи  не  забуду  я  його.

Яке  то  щастя  бути  з  нею  поруч,
Дитинство  відчувати  ще  своє.
Дарунки  дарувати  їй  власно́руч,
Нехай  матуся  довго  ще  живе!

Нехай  живуть  матусі  на  цім  світі,
Нехай  Господь  здоров'я  посила.
Допоки  є  вони  -  то  ми,  ще  діти,
В  букет  збираємо  для  них  слова!







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875613
дата надходження 12.05.2020
дата закладки 13.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Він подзвонив

Він  подзвонив  й  промовив  тихо:
"Для  мене  ти,  моє  життя!
Тебе  кохати  ціла  втіха,
Пробач,  так  помилявся  я".

Вона,  хвилини  дві  мовчала,
Знайомий  голос  прозвучав.
Їй  пригадалось,  як  кохала,
А  він  кохання  розтоптав...

Більш  повертатись  не  хотіла,
В  минуле  і  у  ті  часи.
Згадала,  як  душа  боліла,
Як  напилася  сліз  з  роси...

"Ти  вибач"  -  мовила  тихенько,
Та  більш  кохання  в  нас  нема.
Вже  захолонуло  серденько,
В  нім  поселилася  зима...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875489
дата надходження 11.05.2020
дата закладки 11.05.2020


Малиновый Рай

Не жалею, не зову, не плачу

                                       Не  жалею,не  зову,не  плачу...
                                                       С.Есенин.

Не  жалею,не  зову,не  плачу
А  зачем,скажите,мне  жалеть,
Ведь  не  может  в  жизни  быть  иначе,
Всё-таки  приходится  стареть.

Уже  тело  чувствует  усталость,
Более  серьёзен  вид  лица,
А  совсем  недавно  ведь  казалось
Что  не  будет  юности  конца.

Что  в  душе  весна  ешё  ликует
Что  она  сильна  и  молода,
А  кукушка  тише  всё  кукует
Когда    просишь  правду  про  года.

Радует  цветенье  яблонь    в  мае,
В  сердце  напевает  соловей,
Жаль,но  лепесточки  опадают,
Как  и  дни  с  истории  моей.

Мучает  бессонница  ночами
И  совсем  другие  снятся  сны
Только  я  скажу  вам,между  нами,
Доживём  до  новой  мы  весны.

Да,порою  опухают  ноги
После  стольких  пройденных  дорог,  
Через  душу  те  прошли  дороги
Направляясь  к  Богу  на  порг.

В  жизни  я  смущен  был  очень  многим,
Хоть  старался  делать  всё  что  мог,
Там  мои  закончатся  тревоги
Где  в  объятья  примет  душу  Бог.

Не  жалею,не  зову,не  плачу.
А  что  поможет  если  буду  звать?
Ведь  года  как  кони  резво  скачут,
Только  успевай  их  догонять.

Но  и  плакать  тоже  я  не  буду.
Их  вернуть  я  просто  не  смогу.
Те  года  во  век  я  не  забуду,
Те  года  я    в  сердце  берегу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875322
дата надходження 10.05.2020
дата закладки 10.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмова з мальвами

А  мальви  тихо  понад  тином,  
Про  щось  із  вітром  гомоніли.
У  капелюшках,  так  не  винно,
Від  його  розповідей  мліли.

Він  пригортав,  ласкав  їх  ніжно,
Про  мандри  їм  розповідав...
Сніги  на  горах  білосніжні,
Є  десь  потік  гарячих  лав.

Для  мальв  було  усе  цікаво,
Вони  ж  не  бачили  цього́.
Підноги  їм  стелились  трави,
Вгорі  блакитне  полотно.

І  ось  він  знов  повів  розмову,
Що  бачив  море,  кораблі.
Країни  є  такі  казкові
І  фрукти  з  іншої  землі.

Всміхались  мальви  і  вслухались,
Цікаво  їм  було  усе.
Вони  б  із  вітром  політали,
Та  вітер  їх  не  понесе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875351
дата надходження 10.05.2020
дата закладки 10.05.2020


Ганна Верес

ВОНИ ІСТОРІЇ ТВОРЦІ

Весна  святкує  Перемогу  
В  природі,  в  душах  і  в  війні,  
Невже  закінчились  тривоги,  
Людській  біді  сказала:  «Ні»?

 Вона  ж  легким  бузковим  цвітом  
Дивилась  в  очі  воякам,  
Чума  коричнева  над  світом  
Нікого  вже  не  заляка…  

Зруйновані  дороги,  долі,  
Руїни  в  селах  і  містах,  
Та  стала  інша  вже  свідомість  
В  людей  у  наших  проростать.  

Вони  так  важко  працювали  
Без  вихідних,  а  влада  їх  
Одне  на  одного  цькувала.  
Народ  же  вистояти  зміг.  

Живих  сьогодні  –  одиниці  –
Хто  Перемоги  прапор  ніс,  
Частіше  в  ліжку  наодинці,  
Знов  за  життя  вони  в  борні.  

Бува,  згадають  і    «Катюшу»,  
Далеку  пісню  фронтову…  
Тоді  сльоза  старого  душить:  
Згадає    друга  чи  вдову…

Їх  рани  й  спогади  тривожать,
Адже  усе  життя  в  труді,
Лиш  смерть  перемогти  не  зможуть,
Хоч  стільки  вміли  у  житті!

Вклоніться  ж,  люди,  їм  доземно  –  
Живим  і  мертвим.  Це  ж  борці
За  волю,  за  життя,  за  землю.
Вони  –  історії  творці.  

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875162
дата надходження 08.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Віталій Назарук

ЯБЛУНЕВИЙ ЦВІТ

Не  все  ми  знаєм  про  війну,
Всього  не  можемо  судити.
В  Берліні  стрінули  весну
І  нам  хотілось  жити  й  жити.

Коли  прийшли  при  орденах,
Коли  батьки  зустріли  й  друзі,
По-іншому  цвіла  весна
І  нове  все  було  в  окрузі.

А  ми  взялися  за  плуги,
Бо  вже  земля  не  хтіла  спати.
Коси  чикрижили  луги,
А  сіно  прагнуло  кохати…

І  ось  тепер,  вже  стільки  літ,
Виходжу  я  лягти  у  роси.
І  знову  яблуневий  цвіт,
Кохана  заплітає  в  коси.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875198
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Новоградець

Мамині квіти

Ще  осокори  в  Україні
Стоять  засніжені,  а  тут
Під  субтропічним  небом,  синім,
Південні  квіти  вже  цвітуть.

Ти  їх  садила,  наша  мамо,
Як  зеленіла  тут  зима.
І  ось  цвітуть  вони  так  само,
Коли  тебе  уже  нема.

Ми  назви  їхньої  не  знаєм,
Звем  просто  мамині,  і  все...
Їх  вітер  з  моря  обтріпає,
Пелюстки  їхні  обнесе.

Але  жовтіють  біля  хати,
В  промінні  сонячного  дня,
І  біля  них  шумлять  внучата,
Твоя  улюблена  рідня.

Нам  у  чужій  землі,  гостинній,
З  тобою  затишно  було.
Ці  жовті  квіточки  донині
Ще  бережуть  твоє  тепло.

Повільно  теплий  вечір  тане
В  каліфорнійському  краю.
І  світлий  промінь  наостанок
Цілує  квіточку  твою.

Ти  там  далеко,  в  Божім  домі,
А  зовсім  поряд,  у  траві,
Горять  з  іменням  невідомим
Твої  суцвіття  польові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875199
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Любов Іванова

ПРАЗДНИК СО СЛЕЗАМИ НА ГЛАЗАХ

[b]​​[i][color="#e30d0d"][color="#0515a1"]П[/color]​усть  годы  пройдут,  не  забудут  народы
[color="#0515a1"]Р[/color]​оскошная  радуга  в  небе  цвела
​[color="#0515a1"]А[/color]​  разве  кто  знал  то,  что  вскоре  невзгоды
[color="#0515a1"]​З[/color]​вериным  напором  сожгут  все  дотла.
[color="#0515a1"]​Д[/color]​а  кто  мог  представить,  что  враг  вероломный,  
[color="#0515a1"]​Н​[/color]ам  двадцать  второго  объявит  войну,
[color="#0515a1"]​И​[/color]  все  запылает,  страшней    печи  -  домны,
​[color="#0515a1"]К[/color]​азалось,  что  в  ад  кто-то  дверь  распахнул.

[color="#0515a1"]​С[/color]​коль  лет,  сколько  зим  пролетело  и  все  же,
​[color="#0515a1"]О[/color]​т  язвенных  ран    излечилась  земля.

​[color="#0515a1"]С[/color]​тоят  обелиски  на  месте  бомбёжек,
[color="#0515a1"]Л[/color]​юдские  же  раны  доселе  болят.    
[color="#0515a1"]​Е[/color]​сть  важные  даты  в  истории  нашей
​[color="#0515a1"]З​[/color]а  ними  -    события  строятся  в  ряд.
[color="#0515a1"]А​  [/color]жизнь  с  каждым  годом  спокойней  и  краше,
[color="#0515a1"]​М[/color]​ир  важен  для  всех  и  ему  каждый  рад,
[color="#0515a1"]И​[/color]  вновь  День  Победы  -9  Мая.

[color="#0515a1"]​Н[/color]​ельзя  нам  его  обойти  стороной  
[color="#0515a1"]А[/color]​  те,  кто  Свободу  нам  нес,  умирая,

[color="#0515a1"]​Г[/color]​ерой-победитель,  бесстрашный  герой.
[color="#0515a1"]​Л​[/color]истает  история  жизни  страницы,
[color="#0515a1"]А[/color]  в  день  этот  лягут  цветы  на  гранит  
[color="#0515a1"]​З[/color]​абыть  невозможно!  Мы  будем  гордится!
[color="#0515a1"]А[/color]​  память  чеканит  -  "Никто  не  забыт!".
[color="#0515a1"]​Х[/color]​оть  сколько  пройдет,  но  -  "Никто  не  забыт!!"[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875230
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Надія Башинська

СТОЇТЬ У ЛІСІ ОБЕЛІСК…

Стоїть  у  лісі  обеліск...    Там  спочиває
чийсь  син,  чи  брат.  Хто  він  такий?  Ніхто  не  знає.

Він  рідну  землю  захищав...  вогонь  тут  вився.
-  Скажи,  солдате,  хто  ти  є?  Чом  тут  лишився?

А  над  ним  сосни  та  дуби,  шумлять  їх  крони.
Мовчить  солдат  в  сирій  землі...  Невідомий.

Чи  пташка  пісню  заведе,  чи  вітер  стихне.
Чи  звір  зупиниться  на  мить...    й  між  гілок  зникне.

О  скільки  років  вже  пройшло...  його  ж  чекали.
І  тато,  й  мама,  брат,  сестра  все  виглядали.

А  він  лишивсь  назавжди  тут.  Ніхто  й  не  знає,
яке  ж  красиве  він  ім'я  насправді  має.

Чи  Анатолій,  Олександр,  чи  Володимир?...
Сюди  приходили  з  села,  квіти  садили.

Осиротіло  вже  й  село.  Не  озовуться.
Бо  чути  десь  неподалік  снаряди  рвуться...

Там  знов  у  бій  іде  солдат,  і  плачуть  діти.
Невже  за  мир  тільки  життям  треба  платити?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875261
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Любов Іванова

ЛЮБИМЫЙ, ОН ТОЛЬКО ОДИН НА ЦЕЛОМ СВЕТЕ

[b][i]Цвела  тюльпанами  весна,  благоухая,
Влюбленным  было  не  до  сна  той  ночью  мая.
Раз  только  встретились  они,  но  вмиг  пронзило
Стрелой  невиданной  любви  с  огромной  силой.

А  утром  пареньку  на  фронт  и  расставанье.
Одну  лишь  ночку  дал  им  Бог,  одно  свиданье.
Была  такая  ночь  любви  -  умолкли  птицы,
Всевышний  любящим  двоим  дал  насладиться.

Рыдала  на  его  груди    девчонка  в  горе
-Прощай!  Прости!  И  очень  жди!  Вернусь  я  вскоре.
Ушел...  и  не  было  вестей  с  фронтов    ни  разу,
От  взрыва  прикрывал  друзей,  был  ранен  сразу.

Лишился  он  обеих  ног...  осколком...  миной,
Таким  вернуться  ОН  не  мог  к  своей  любимой.
А  у  неё-то  в  нужный  срок  в  мученьях  тяжких,
РодИлись  дочка  и  сынок  -  чудо-двойняшки.

Растила,  плакала  и  ждать  не  уставала,
А  тем,  кто  замуж  стали  звать  -всем    отказала.
Любимый  -  он  только  один  на  целом  свете.
А  у  неё    и  дочь  и  сын,  за  них  в  ответе.

А  ОН  покорно  принимал  судьбы  невзгоды
И  в  интернате  проживал  все  эти  годы.
А  интернат-то  рядом  был,за  два  квартала
ОН  там  от  горя  волком  выл.  ОНА...  не  знала.

А  до  войны,  ОН  так  любил  лихие    пляски,
А  нынче  время  проводил  всегда  в  коляске.
На  День  Победы,  день  святой,  на  праздник  яркий.
Везли  ЕГО  в  коляске  той  две  санитарки.

Храня  к  Победе  столько  лет  особый  привкус,
ОНА...  в  волнении  с  семьей  шла  к  обелиску.
С  ней    рядом    доченька  и  сын  и  внуков...  восемь.
И  правнучек,  пока  один,  малютка  вовсе.

В  ЕЁ  руках  горит  свеча....  в  память.  Так  надо!
ОН  со  слезами  на  глазах...  и...  вовсе  рядом.
ОН  И  ОНА..Им  чудеса  вновь  дал  Всевышний.
Вдруг  встретились  глаза  в  глаза,  на  кромке  жизни!

В  одно  мгновение  и  миг  под  залпов  грохот
Над  площадью  раздался  крик:  "Любимый!  Прохор!
Взмолилась  -  счастье  ты  моё,  обняв  колени."
А  сколько  лет  он  ждал  её  прикосновений.

Чеканя  шаг  солдаты  шли,  им  мир  внимает.
-  Мой  милый,  мы  с  тобой  нашлись...  и  снова  в  мае!
Сколь  же  любви  живет  в  сердцах!  Великий  Боже!
Дочь,  сын  спешат  обнять  отца,  и  внуки...  тоже.

Над  мирным  городом  звучат  залпы  орудий,
С  восторгом  смотрят  (и  молчат)  на  счастье  люди.
Притих  вокруг  и  шум  листвы,  восторг  смакуя,
Две  поседевших  головы  и...поцелуи.

И  слез  сдержать  не  мог  никто,  кто  видел  это,
Разлука,  встреча,  радость,  боль  -  одним  сюжетом.
От  обелиска  сын  и  дочь  везли  в  коляске
Похожее  на  них  точь-в-точь...  для  мамы  счастье.[/i][/b]

[b][color="#9c0606"]*  Этому  моему  стиху  10  лет.  Сегодня  наткнулась  на  него  и  без  слез  не  могла  перечесть.  Хочу,  чтобы  и  Вы  его  прочитали,  он  есть  на  моей  страничке  в  самом  низу  СТИХОТВОРЕНИЙ  НА  РУССКОМ,  но  только  единицы  тогда  его  прочли,  с  остальными  я  была  тогда  не  знакома...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875300
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Минулого ніколи не забути

Минулого  ніколи  не  забути,
Воно  приходить  болем  з  тих  часів.
У  кожного  життя  могло  ще  бути,
Та  відлетіло  з  криком  журавлів...

Недільний  ранок,  ще  дрімав  тихенько,
Та  крадькома  повзла  уже  біда...
Тулилося  хлоп'я  мале  до  неньки,
Вона  йому  казки  розповіда.

Страшенний  гул...  Враз  перервало  тишу
І  поштовхи  почулись  звіддаля.
Самотню  вітер  гойдалку  колише,
Неподалік  здригається  земля...

Ніхто  не  знав  в  той  час,  що  то  за  лихо,
Враз  перервало  той  солодкий  сон.
Чому  усе,  що  так  дрімало  тихо,
Перетворилося  на  злий  циклон...

Фашистський  чобіт  вже  топтав  дороги,
Вбивав  людей,  знущався  над  дітьми.
Ще  довгі  будуть  дні  до  Перемоги,
І  рідний  край,  ще  буде  у  вогні...

Та  стануть  мужньо  на  його  защиту,
Сміливі  люди  -    дочки  і  сини.
І  будуть  ворога  нещадно  бити
Щоби  ніхто  не  знав  більше  війни...

Ніхто  життів  не  буде  рахувати,
І  хто  життя  віддав  тоді  своє.
Та  буде  кожен  всіх  їх  пам'ятати,
Бо  до  сих  пір  вони  із  нами  є.

В  кожній  сім'ї  повір,  в  кожній  родині,
Стоїть  стареньке  фото  на  столі.
І  дивляться  з  любов'ю  очі  сині,
Вони  для  нас  лишилися  живі...

У  день  цей  світлий,  пом'янімо  тихо,
Тих,  хто  життя  за  нас  своє  віддав.
Нехай  ніколи  не  торкне  більш  лихо,
Хто  з  Перемогою  їх  так  чекав...

Наші  думки,  слова  і  наші  мрії,
А  ворог  знову  перетнув  кордон.
І  забирає  всі  наші  надії
І  додивитись    недає  нам  сон...

Тепер  вже  сьогодення  страхом  будить,
Знов  гинуть  люди,  дочки  і  сини.
Скажіть  ну  доки  це  творитись  буде,
Коли  ж  скінчаться  дні  страшні  -  війни?















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875216
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Новоградець

Мамині квіти

Ще  осокори  в  Україні
Стоять  засніжені,  а  тут
Під  субтропічним  небом,  синім,
Південні  квіти  вже  цвітуть.

Ти  їх  садила,  наша  мамо,
Як  зеленіла  тут  зима.
І  ось  цвітуть  вони  так  само,
Коли  тебе  уже  нема.

Ми  назви  їхньої  не  знаєм,
Звем  просто  мамині,  і  все...
Їх  вітер  з  моря  обтріпає,
Пелюстки  їхні  обнесе.

Але  жовтіють  біля  хати,
В  промінні  сонячного  дня,
І  біля  них  шумлять  внучата,
Твоя  улюблена  рідня.

Нам  у  чужій  землі,  гостинній,
З  тобою  затишно  було.
Ці  жовті  квіточки  донині
Ще  бережуть  твоє  тепло.

Повільно  теплий  вечір  тане
В  каліфорнійському  краю.
І  світлий  промінь  наостанок
Цілує  квіточку  твою.

Ти  там  далеко,  в  Божім  домі,
А  зовсім  поряд,  у  траві,
Горять  з  іменням  невідомим
Твої  суцвіття  польові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875199
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 09.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя ти Мавко лісова

Я  пам'ятаю  берег  річки,
Твої  закохані  слова,
Росою  вмилася  травичка,
Моя  ти  Мавко  лісова...

Торкали  руки  мої  плечі  
Я  пригортав  твій  ніжний  стан.
Коханням  милувався  вечір,
А  у  душі  звучав  орга́н.

Цвіркун  хотів  щось  розказати,
Та  втрутилась  в  розмову  ніч.
Вона  любила  споглядати,
Коли  з  любов'ю  віч  -  на  -  віч.

Світили  ясні  зорі  з  неба,
Ховала  в  вітах  нас  верба.
Торкалась  клавіш  ніч  липнева
І  річки  чулася  хода...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875053
дата надходження 08.05.2020
дата закладки 08.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В серці моєму єдина ( слова для пісні )

Траву  роса  купає  в  полі,
Співає  жайворон  на  волі.
А  я  пісень  тобі  співаю,
Щоб  знала  ти,  як  я  кохаю.

Приспів:  

В  серці  моєму,  єдина,
Линуть  до  тебе  слова
Ніжність  твоя  лебедина,
Голос  дзвінкий  солов'я.

Торкає  нас  весняний  ранок,
Давно  прокинувся  світанок.
Крокує  берегом  широким,
На  зустріч  робить  свої  кроки.

І  лине  пісня  понад  краєм,  
Усім  про  нас  розповідає.
Любов  собою  нас  накрила
Моя  кохана,  ніжна,  мила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874664
дата надходження 05.05.2020
дата закладки 07.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Жити - то життю радіти

Життя  мене  неначе  тестувало,
Я  прийняла  належно  цей  урок.
Нераз  воно  мене  в  лещата  брало,
Та  я  щораз  вперед  робила  крок.

Я  не  озлобилась  на  світ  широкий,
Ніколи  не  бажала  комусь  зла.
Закарбувалися  назавжди  ро́ки,
Коли  на  собі  біль  перенесла.

Нераз  стояла  "  біла  смерь"  над  мною,
Та  я  її  у  руки  не  далась.
Тримав  мене  Господь  міцно  рукою
І  я  на  цьому  світі  зостала́сь.

Він  дарував  життя  у  друге,  третє...
І  я  від  нього  дар  цей  прийняла.
Хоча  могла  давним  -  давно  вже  вмерти,
Господь  в  моїй  душі  і  я  жива.

Для  мене  жити  -  то  життю  радіти,
Для  мене  жити  -  то  не  лиш  слова.
Я  розмовляю  з  полем,  там  де  квіти
І  там  де  жайворон  пісень  співа.

А  ще,  люблю  у  лісі  заблукати,
Піти  до  дуба  з  ним  погомоніть.
Суниць  в  свої  долоні  назбирати
Й  запам'ятати  цю  прекрасну  мить...

А  ще  люблю  вітатися  з  весною,
Торкає  літо  ніжним  промінцем.
Кружляю  з  білосніжною  зимою,
А  люба  осінь,  не  приносить  щем.

Всім  цим  сестрицям  -  дуже,  дуже  рада
Й  стрічаюся  із  ними  залюбки.
Бо  ж  з  ними  бути,  то  така  розрада,
Нехай  вони  живуть  усі  роки.

І  світ  нехай  живе  -  бо  він  прекрасний
Його  нам  з  вами  треба  берегти.
Щоби  світило  в  небі  сонце  ясне,
По  небу,  щоб  хмарки  могли  пливти.

Нехай  течуть  у  безкінечність  ріки,
Життя  -  то  найцінніший  скарб,  повір.
Нехай  живе  наш  світ  такий  великий,
У  оксамиті  й  перламуті  зір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874806
дата надходження 06.05.2020
дата закладки 07.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сварилось небо

Сварилось  небо,  гуркотіло,
Було  ображене  чомусь.
Щось  доказати  всім  хотіло,
А  може  "насолить"  комусь.

Заплакали  хмарини  сірі
Їх  сльози  впали  у  траву.
Дощі  доклали  свої  сили,
У  цю  погоду  вітрову.

І  потекли  струмки  рікою,
Баюри  в  дзеркалі  стоять.
Гроза  торкнулася  рукою,
Хотіла  ма́буть  день  обнять.

А  він  весну  любив  безтями
І  так  обожнював  її.
Водив  широкими  полями
І  дарував  свої  пісні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874926
дата надходження 07.05.2020
дата закладки 07.05.2020


Любов Граб

НЕБЕСНИЙ ДАРУНОК


Справжнє  кохання,  прийшовши  до  нас,
Серце  і  душу  в  полон  забирає,  
В  житті  це  буває,  можливо,  лиш  раз,
Кожен  із  нас  дуже  добре  це  знає.

Ми  прагнемо  щастя,  любові,  тепла,
Ми  хочемо  радість  знайти  на  землі,
Кохання  прекрасне  -  без  лиха  і  зла,  
Це,  ніби,  дарунок  із  неба  мені.

Ті  люди,  що  в  серці  їх  пісня  бринить,
Не  можуть    ніяк  без  палкого  кохання,
Воно,  наче  зорі  в  їх  серці  горить,
Від  темної  ночі  -  і  аж    до  світання.

Чекаємо  всі  ми  кохання  своє,  
Коли  ж  воно  прийде?  В  полон  нас  візьме?
Коли  вже  постукає  в  серце  моє?
А,  може,  мене  і  якраз  обмине  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874213
дата надходження 01.05.2020
дата закладки 05.05.2020


Ганна Верес

НАЙЗАПОВІТНІШИЙ ПОРІГ

Чи  хочеш,  любий  друже,  знати,  
Що  значить  для  людини  хата  –  
Найзаповітніший  поріг,  
Куди  вертаються  з  доріг,  
Куди  несем  свої  тривоги,  
Шляхи  долаючи  розлогі,  
Де  біля  рідних  тих  воріт  
Зустріне  радо  батьків  кіт,  
І  запах  м’яти,  і  любистку?  
Тут  мама  стала  за  невістку.  
Криниці  давнє  джерело  
Ще  й  досі  воду  зберегло.  
І  слід  до  неї,  полиновий.  
Он  цвіт  розкішний,  калиновий,  
Торкнись  рукою  до  дверей  –  
І  вже  тебе  в  полон  бере  
Отой  куток,  що  з  образами,  
(Як  жити  треба,  нам  казали).  
Широка,  з  півниками  піч,  
Що  зігрівала  кожну  ніч,  
Пекла  ще  й  пироги  із  маком,  
(Вони  із  особливим  смаком).  

Скоринку  з  хліба  пригадай…  
-  Хоч  сам  не  з’їж,  а  старцю  дай,  -  
Навчала  мудрим  словом  мама.  
Ти,  мабуть,  вчиш  своїх  так  само?

 І  під  Різдво  веселий  сміх,  
Що  в  хату  цю  збирав  усіх,  
І  паску,  запашну,  духмяну,  
Теж  спечену  руками  мами,  
Долівку  в  травах  з  чебрецем  
Під  Трійцю.  Пам’ятаєш  це?  
Поглянь  в  вікно  –  стара  тополя,
 І  рідна,  і  близька  до  болю.  
Весна,  чи  літо,  чи  зима  –  
Для  тебе,  друже,  все  дарма,
Адже  до  рідного  порога  
Завжди  коротша  є  дорога.  
А  як  зайшов  іще  й  сусід,  
В  душі  залишить  теж  свій  слід.  
Душа  козацька  й  хлібороба  –  
То  для  людини  вища  проба.  
Сусіду  й  хаті  цій  вклонись,  
За  рідних  щиро  помолись!

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874523
дата надходження 03.05.2020
дата закладки 04.05.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Вранішні роси

Вранішні  роси  -  цнотливості  роси
З  блиском  перлинним  в  шовковій  траві.
Свіжі,  розкішні,  розніжено-босі.
Розсипи  щедрості  звабно-живі.

Дерево  кожне  вкрите  краплистими,
Кущ  росянисто  зомлів  у  саду.
Мов  із  пацьорок  скотилось  намисто,
Ніжки  світанку  по  ньому  ідуть.

Вигляне  сонце,  розставить  долоні,
Промінь  тендітно  проникне  у  сад
І  обігріє  травневе  осоння.
Вранішні  роси  для  нього,  мов  клад.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874561
дата надходження 04.05.2020
дата закладки 04.05.2020


Ганна Верес

СТЕЖКА

Губилась  стежка  в  полинах,  
Що  від  журби,  мов  посивіли,  
Ген-ген  синіла  далина,  
Жита  навколо  половіли.  
Аж  ось  і  край  мого  села,  
Такий  близький  і  серцю  рідний,  
Раптово  душу  звеселя
 Гніздо  лелече,  заповідне.  

А  он  –  три  сонця  над  селом  –  
То  церква  з  диво-куполами,  
Ще  й  кожен  –  з  рятівним  хрестом,  
І  дзвін  полився  над  полями.
Я,  мов  окрилена,  лечу  
Вже  не  по  стежці  –  по  городу  –  
Додому…  хочу  знов  почуть  
Матусі  голос  –  голос  роду.  

Та  ні!..  Город  не  наш,  таки,  
І  двір  не  той  і  навіть  хата.  
Роки  даються  узнаки,
 Хоч  можна  все  це  ще  впізнати.  
Я  до  криниці  підійшла,  
Води  у  жмені  зачерпнула,  
Знов  силу  у  собі  знайшла  
Й  до  церкви  мовчки  повернула.  

Бач,  куди  стежка  привела,  
А  далі  –  цвинтар,  там  могили  
Моїх  близьких,  людей  села,  
Тих,  хто  помер  і  хто  загинув.  
Вклонюся  цим  святим  місцям,  
Бо,  чи  вернуся  ще,  -  не  знаю.  
Та  стежка  в  полинах  оця  
Чомусь  постійно  серце  крає.  
18.06.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874524
дата надходження 03.05.2020
дата закладки 04.05.2020


Ольга Калина

Весна єднає

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fGT_qi-E0yI[/youtube]

А  вчора  зірочка  упала  –
Летіла  низько  до  землі.  
І  я  бажання  загадала:
Щоб  ти  освідчився  мені.  

Приспів:
Весна.  Весна.  Моє  кохання
До  тебе  лине  навпростець.  
І    спонукає  до  єднання
Обох  закоханих  сердець.  

У  нас  побачення  з  тобою,  
За  руку  ти  мене  ведеш.  
І  ми  закохані  обоє,  
Назад  дорогу  не  знайдеш.  

Приспів:
Весна.  Весна.  Моє  кохання
До  тебе  лине  навпростець.  
І    спонукає  до  єднання
Обох  закоханих  сердець.  

На  небі  зорі  рахували.
Ти  їх  для  мене  дарував.
Весна  в  коханні  поєднала.
Мої  вуста  ти  цілував.  

Приспів:
Весна.  Весна.  Моє  кохання
До  тебе  лине  навпростець.  
І    спонукає  до  єднання
Обох  закоханих  сердець.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874542
дата надходження 04.05.2020
дата закладки 04.05.2020


Віталій Назарук

ЗРОБИ УСЕ…

Не  буде  втоми  у  душі  ніколи,
Коли  ти  в  небі  розправляєш  крила.
Коли  кохання  кличе  в  видноколи,
Бо  там  чекає  та  єдина  –  мила.

Хоча  в  роках,  та  серце  ще  співає,
Коли  зірки  рахуєш  серед  ночі.
Коли  кохання  груди  розриває
І  в  сімдесят  ти  ще  горіти  хочеш.

Тобі  мій,  друже,  ще  потрібно  жити
І  берегти  своє  тепло  коханій.
Для  цього  маєш  все  в  житті  зробити,
Щоб  з  нею  прокидатись  на  світанні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874550
дата надходження 04.05.2020
дата закладки 04.05.2020


Олеся Лісова

Ти - тихе сяйво

Ти  –  тихе  сяйво  у  житті  моєму
І  сон,  який  приходить  наяву.
Ти  –  літо  днів.  Усі  роки  щаслива,
Бо  скільки  разом  –  у  тобі  живу.

В  очей  промінні  світла  неосяжнім,
Що  кличе  в  таїну  душі,  без  меж.
У  відчутті  невтоленної  спраги
Бальзам  якій,  в  твоїх  вустах,  знайдеш.

У  цих  руках:  і  ніжних  й  трудовитих,
У  серці,  яке  має  два  крила.
А  що  жінкам  потрібно  на  цім  світі?
Аби  любов  і  гріла,  і  цвіла.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874450
дата надходження 03.05.2020
дата закладки 04.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохана жінка

Кохана  жінка  -  пісня  для  душі,
Кохана  жінка  -  діамант  в  оправі.
Про  образ  цей  складаються  вірші,
А  ще  романи  пишуться  яскраві.

Кохана  жінка  -  справжня  доброта,
Кохана  жінка  -  чарівна́  і  ніжна.
Вона  додасть  до  серденька  тепла,
Коханням  зацвіте  неначе  вишня.  

Кохана  жінка  -  чисте  джерело,
Кохана  жінка  -  наче  в  полі  квіти.
В  житті  підтримує  її  крило
І  з  нею  завжди  хочеться  радіти.

Кохана  жінка  -  озеро  глибин,
Кохана  жінка  -  теплота  душевна.
Вона  всміхається  до  нас  з  картин,
Мов  з  іншого  століття  королевна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874548
дата надходження 04.05.2020
дата закладки 04.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сукня з павутини

Павук  сплів  сукню  з  павутини,
Так  закохався  у  Весну́.
У  серці  мав  її  єдину,
Та  не  було  у  нього  сну.

Весна  раділа  цьому  диву
І  подарунок  прийняла.
Цю  сукню  радісно  оділа
І  свою  мову  повела.

"Спасибі  друже  за  дарунок,
Він  так  сподобався  мені."
Торкнувся  промінцем  цілунок,
Павук  лишивсь  наєдині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874418
дата надходження 03.05.2020
дата закладки 03.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сопілки звуки ( слова для пісні )

Сопілки  чути  ніжні  звуки,
То  сопілкар  весні  так  грає.
Заслухались  зелені  луки,
Весна  мелодію  приймає.

Радіє  сонечко  сопілці,
Промінням  радісно  торкає.
Замилувався  птах  на  гілці,
Під  звуки  ці  -  пісень  співає.

Приспів:

А  сопілка  грає,  грає,
Моє  серце  звеселяє.
Зачарована  я  нею,
Лине  пісня  над  землею.

В  блакить  небесну  загорнулась,
Мелодія  така  весела.
До  вітру  тихо  доторкнулась
І  полетіла  з  ним  у  села.

Нехай  почує  звуки  річка,
Радіти  буде  разом  з  нами.
Торкнуться  ноти  до  водички
І  будуть  литися  піснями

Приспів:

А  сопілка  грає,  грає,
Моє  серце  звеселяє.
Зачарована  я  нею,
Лине  пісня  над  землею.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874419
дата надходження 03.05.2020
дата закладки 03.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хтось вміє

Хтось  вміє  -    просто  ображати,
Хтось  вміє  -    серцем  розуміти.
А  хтось  по  справжньому  кохати,
Щоб  все  життя  у  парі  жити.

Хтось  вміє  -  просто  діставати,
Хтось  вміє  -  всіх  повеселити.
А  хтось  пісень  хоче  співати
І  світ  цей  з  ніжністю  любити.

Хтось  хоче  -  просто  помовчати,
Хтось  хоче  -  лишнє  говорити.
А  хтось  вірші  любить  писати,
Щоб  своїм  друзям  їх  дарити.

Хтось  вміє  -  злодієм  назвати,
Хоча  сама  краде  гарненько.
Потрібно  совість  в  серці  мати,
Сиди  й  пиши  собі  тихенько.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874272
дата надходження 02.05.2020
дата закладки 02.05.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ми з тобою в осінню ніч

Золотисто  -  листковий  дощ,
Впав  на  руки  мої  і  плечі.
Причаївся  осінній  вечір,
Засвітився  зірковий  ковш.

Ми  з  тобою  в  осінню  ніч,  
В  серці  нашім  вогонь  кохання.
Ніжні  мрії  і  сподівання,
Диво  зустрічі  віч  -  на  -  віч.

Очі  -  в  -  очі  дивилися,
Відпускати  тебе  не  хотів.
Море  радощів  і  море  див,
Океаном  розли́лися...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874147
дата надходження 01.05.2020
дата закладки 01.05.2020


Віталій Назарук

ЗАЛИШУ ПОЧУТТЯ

Тобою  був  я  хворий  вже  два  рази…
Обидва  рази  згадую,  як  сон.
Ти  та  фортеця,  що  не  взяти  зразу,
Не  в  юні  роки,  ні  в  тумані  скронь.

Ще  буде  раз?  Можливо  того  досить…
Бо  був  політ,  і  біг,  і    шлях  уплав.
Клітинка  кожна  в  серці    тебе  носить,
Твою  фортецю  так  я  й  не  здолав.


Часи  з  тобою  залишились  казкою,
Яку  в  собі  нестиму  крізь  життя.
Я  так  любив  і  це  не  є  поразкою,
Залишу  у  душі  ці  почуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874005
дата надходження 30.04.2020
дата закладки 30.04.2020


Віталій Назарук

ЖИВЕ ЛЮБОВ

Чи  вам  відомо,  що  таке  любов,
Чи  вам  це  слово  лоскотало  груди?
Як  солов’ї  у  затишку  дібров,
Зліталися  до  серця  звідусюди.

Чи  вас  коханий  погляд  полонив,  
Чи  полонило    в  пахощах  волосся,
Чи  крок  її  до  себе  вас  манив?
Мені  таке  прожити  довелося…

Це  слово  завжди  в  мене  на  слуху,
Як  є  любов  –  тоді  нема  спокою.
Я  це  кажу  вам,  наче  на  духу,
Вона  багато  літ  живе  зі  мною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874006
дата надходження 30.04.2020
дата закладки 30.04.2020


Надія Башинська

БЕРЕЖИ І ТИ СВЯТЕ…

         Довго  йшли  батько  із  сином...  Стало  вечоріти.
Ліс  навколо.  Тут  нікого.  Що  було  робити?
Збудували  із  гілля  намет  невеликий.
-  Ти,  синочку,  спи.  А  я  буду  сторожити,  -  батько  
синові  сказав.
         Син  заснув.  Втомився.
 А  коли  він  вранці  встав  -  батько  вже  й  умився.
Жменю  ягід  назбирав,  сину  простягає.
-  Татку,    Ви  хоч    задрімали?  -  син  його  питає.
-  Не  було  часу  дрімать,  говорив  з  зірками.  Будеш
й  ти  дивитись  так  колись  за  синами.
         Час  спливав.  Женився  син.    Вже  й  діток  бага-
то.  І  згадав  він,  як  дививсь  за  ним  його  тато.    То  
ж  очей  не  зводить  сам  з  кожної  дитини.
         Бережи  і  ти  святе...  те,  що  є  в  родини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874078
дата надходження 30.04.2020
дата закладки 30.04.2020


Катерина Собова

Пiвень iз Шполи

Скаржилася    кумі    Настя,
Що    торік    купила    півня,
А    воно    -    таке    нещастя:
Кури,    бач,    йому    не    рівня!

Кожна    курка    диво-птиця!
Він    не    хоче    їх    топтати,
Зжер    уже    мішок    пшениці,
Воду    п’є    і    любить    спати.

Кукурікать    не    бажає:
Ото    сяде    на    драбині,
Та    й    до    вечора    дрімає  –
Такі    півні    пішли    нині.

-Чи    не    в    Шполі    купували?-
Запитала    кума    Настю.
-Точно,    в    Шполі!    Як    ви    взнали?
Отаке    придбала    щастя!

-Тут    не    важко    відгадати:
Чоловік    мій    з    того    міста:
Він    і    когут    ваш    крилатий
Зліплені    з    одного    тіста.

З    ним    забула,    коли    спала,
Тільки    сняться    шури-мури…
Я    таке    життя    пізнала,
Як    ті    ваші    бідні    кури!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874007
дата надходження 30.04.2020
дата закладки 30.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Матуся вчила вишивати ( слова для пісні)

Мене  матуся  вчила  вишивати,
У  руки  голку  з  нитками  дала.
На  білім  полотні  розквітли  маки,
Волошками  стежина  пролягла.

Перейняла  від  мами  ту  науку,
Нитками  малювала  полотно.
Не  відчували  втоми  мої  руки
І  сіялись  стібки  немов  зерно.

У  візерунку  рушники  біленькі
І  скатертина  в  ружах  на  столі.
Я  вдячна  мамо,  так  тобі  рідненька,
За  цю  науку,  що  дала  мені.

Радію  моїй  першій  вишиванці,
Бо  ціле  поле  з  квітами  на  ній.
Я  одягну  її  сьогодні  вранці,
Цілунок  подарую  мамі  свій.

Вона  -  моя  любов  найкраща  в  світі,
Вона  -  моє  тепло,  що  у  душі.
І  скільки  на  землі  цій  буду  жити,
Матусю,  буду  вдячна  я  тобі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874011
дата надходження 30.04.2020
дата закладки 30.04.2020


Наталія Глиняна

Торкнусь до тебе…

(Автор  Наталія  Глиняна)

Торкнусь  я  ніжно  думкою  до  тебе,
Торкнуся  вітром  до  твоїх  долонь.
Нас  розлучити  може  тільки  небо,
Коли  тумани  дійдуть  вже  до  скронь.

Торкнусь  до  тебе  сонця  промінцями,
Торкнуся  зіркою  у  темряву  нічну.
Кохання  те,що  маємо  між  нами,
Розтопить  лід  і  відстані  стіну.

Вдихну  повітря,що  несе  надію,
Із  часом  ми  будемо  разом  знов.
Крізь  перешкоди  все  одно  зумію  –
Я  зберегти  у  серденьку  любов.  

***
Торкнусь  до  тебе  й  мовчки  поцілую.
У  сні  я  світлим  маревом  явлюсь.
Твій  голос  я  крізь  довгу  відстань  чую,
Щодня  за  тебе  Богові  молюсь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873969
дата надходження 29.04.2020
дата закладки 30.04.2020


Виктория - Р

Ти єдине моє кохання!

Ти  єдине  моє  кохання!

Я  кохаю  тебе  відчайдушно,
Почуттями  палаю  враз...
Хоч  не  спека,а  якось  душно,
Коли  я  уявляю  нас....

Коли  ніч  за  вікном  крадеться,
В  небі  місяць,мов  клаптик  плюшу...
Ти  довіку  в  моєму  серці,
Ти  лягаєш  мені  на  душу...

Засинаю  тоді  охоче,
Ти  у  снах  моїх,  аж  до  рання...
Я  до  тебе  щоразу  хочу,
Ти  єдине  моє  кохання!
14  02  2020
Вікторія  Г(Р)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873913
дата надходження 29.04.2020
дата закладки 29.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я розмовляла

Я  сьогодні  розмовляла  з  садом,
Про  життя  своє  розповідала.
Гілка  вишні  нахилилась  радо,
А  на  ній  пташина  щебетала.

Я  сьогодні  розмовляла  з  сонцем,
В  променях  купалася  гарячих.
Відзеркалля  бачила  в  віконці,
До  цих  пір  воно  у  нім  маячить.

Я  сьогодні  розмовляла  з  полем,
Там  де  трави  пахнуть  й  пахнуть  квіти.
Пшениці  здаються  мені  морем,
А  на  хвилях  веселиться  вітер.

Я  в  думках  своїх  була  з  тобою,  
Відчувала  погляд  твій  ласкавий.
Розмовляла  з  ніжністю  й  любов'ю,
Бо  не  вмію  у  душі  лукавить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873896
дата надходження 29.04.2020
дата закладки 29.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ромашкове літо ( слова для пісні)

Ромашкове  спішить  у  гості  літо,
Життю  радіє  так  моя  душа.
Десь  жайворон  пісень  співє  в  вітах,
Стежина  проростає  в  споришах.
Проміння  в  косу  сонце  заплітає,
Блакить  небесна  дивиться  згори.
А  теплий  вітер  хмари  розганяє,
У  літа  різнобарвні  кольори.

Приспів:

Ромашкове  літо,  ромашкове  поле,
У  пахощах  квітів  купається  доля.
Ромашкове  літо,  пахучі  сади,
До  тебе  на  зустріч  я  буду  іти.

Гудуть  рої  бджолині  у  садочку,
Збираючи  пахучий  свій  нектар.
Одів  метелик  вишиту  сорочку,
Цвіркун  мелодій  в  полі  заспівав.
У  лузі  пахнуть  трави,  пахнуть  квіти,
Про  щось  шепоче  берегу  ріка.
Скажіть,  як  диву  цьому  не  радіти,
В  твоїй  руці  лежить  моя  рука.

Приспів:

Всю  цю  красу  у  серці  закарбую
І  може  напишу  ще  свій  сонет.
Ромашковому  літу  подарую
У  казку  поведе  його  сюжет.
Засвітяться  на  небі  ясні  зорі
І  місяць  посміхнеться  нам  згори.
Купатись  буду  я  в  твоїй  любові,
Співати  будуть  з  нами  явори.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873772
дата надходження 28.04.2020
дата закладки 28.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя на долонці ( слова для пісні)

Довколо  зеркало  -  ріка,
А  ми  в  човні  пливем  з  тобою.
Весло  трима  твоя  рука,
Схилились  верби  над  водою.

Приспів:

В  твоїх  очах  весь  білий  світ,
Такий  прекрасний  і  чудовий.
І  ніжний  наче  первоцвіт,
Що  обіймає  нас  любов*ю

Берізки  наче  дві  сестри,
У  вітах  жайворон  співає.
Їм  з  нами  хочеться  пливсти,
Та  вітер  їх  не  відпускає.

Усмішка...  погляд...  ти  і  я,
А  ще  блакитне  небо  й  сонце.
Планета,  яку  звуть  Земля
І  щастя  наше  на  долонці.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873617
дата надходження 27.04.2020
дата закладки 27.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зорепад

Сьогодні  з  неба  зорепад,
На  землю  сипав  оксамити.
Це  диво  Всесвіту  парад,
Землі  свої  він  шле  привіти.

Ним  милувалася  весна,
Для  неї  то  чарівне  дійство.
Роса  холодна  і  рясна,
На  трав'янистім  королівстві.

І  навіть  теплий  вітерець,
На  диво  дивиться  магічне.
Краса  торкається  сердець,
З  природою  злилась  навічно.

Сьогодні  з  неба  зорепад,
На  землю  сипав  оксамити.
Затамував  свій  подих  сад,
Весна  зустрінеться  із  літом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873481
дата надходження 26.04.2020
дата закладки 26.04.2020


Віталій Назарук

ЦЕ ЛИШЕ ТОБІ

Ти  -  моя  мрія.  Долю  не  обманиш,
Не  вижену  із  серця,  бо  люблю…
Лиш  поглядом  мене  не  раз  ще  раниш,
Та  я  усе,  усе  перетерплю.

Ти  –  моє  сонце.  Як  приходить  ранок,
Від  мене  ти  зникаєш  вдалині.
І  погляд  твій  ховаючись  в    серпанку,
Знов  повертає  у  чудовім  сні.

Ти  –  цвіт  калини.  Що  рясним  намистом,
Прикрасиш  золотавий  листопад.
Моє  кохання,  доле  моя  чиста,
У  зоряному  відблиску  лампад.

Ти  –  моя  мука  і  моє  страждання,
А  разом  з  тим,  єдина  у  житті.
Ти  проростаєш  у  мені  бажанням,
У  вихорі  шалених  почутів…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873393
дата надходження 25.04.2020
дата закладки 25.04.2020


Малиновый Рай

ВЕСНА. ЧЕРЕШНЯ РОЗЦВІЛА


Весна.В  садку  черешня  розцвіла
Та  й  все  довколо  таке  гарне  ,таке  миле,
А  ти  з  весною  в  мою  душу  увійшла
Причарувала  ти  її,заполонила.

Ти  щось  нове,таке  щемливе  ,принесла,
Як  блискавка  ти  вразила  красою.
Красою  тіла  і  душевного  тепла
Ти  можеш  позмагатися  з  весною.

Немов  ті  бджоли  до  черешні,  що  в  саду,
Летять  до  тебе  всі  мої  флюїди,
От  бач  і  спокій  свій  ніяк  я  не  знайду,
Він  за  тобою  беззупинно  ходить  слідом.

Як  сонце  сяє  мені  посмішка  твоя,
Твій  подих  ніжить  як  травневий  вітер,
І  я  щасливий  тим  ,що  ти,  любов  моя,
Найкраща,найдорожча  в  цілім  світі.


Весна  в  розпалі,в  цвіт  природу  одягла,
Все  що  дрімало  чародійка  розбудила.
І  ти  з  весною  в  мою  душу  увійшла
І  в  ній  кохання  своїм  світом  запалила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873325
дата надходження 25.04.2020
дата закладки 25.04.2020


Надія Башинська

НЕ ПЛАЧТЕ, ОЧІ…

Не  плачте,  очі...  Гірко.  Знаю.
Хмарина  в  небі  попливла.
Вона  мов  ніжна  біла  квітка.
У  білому  цвіту  й  земля.

Не  плачте,  очі...  Подивіться.
Цвіте  черешенька  мала.
Здається,  сон  усім  нам  сниться.
На  світ  ми  дивимось  з  вікна.

А  як  проснемось...  Що  побачим?
Чия  у  тім  буде  вина?
Бо  ж  декому,  мабуть,  не  спиться.
Була  б  то  Силонька  Ясна.

Розсіє  тьму  вона  й  росою
напоїть  щедро  білий  цвіт.
Так  дивно...  сон  один  і  той  же
з  віконця  бачить  увесь  світ.

Якщо  не  сон?..  То  що  насправді?
Що  відбувається?  Скажіть?
То  певно  час  такий,  що  всіх  нас
вчить  берегти  життя  й  любить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873386
дата надходження 25.04.2020
дата закладки 25.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Скажи, чи любиш ти мене ( слова до пісні)

Скажи,  скажи,  чи  любиш  ти  мене,
Скажу,  скажу,  що  я  тебе  кохаю.
Весна,  весна  до  нас  у  гості  йде
І  білим  цвітом  сад  наш  розцвітає.

У  мріях  знов  вернулися  літа́
І  серце  знову  ритми  відбиває.
Душа  моя  лишилась  молода,
Вона  пісні  мов  соловей  співає.

Скажи,  скажи,  чи  любиш  ти  мене,
Скажу,  скажу,  що  я  тебе  кохаю.
Нехай  кохання  нас  неомине,
А  зустріч  наша  буде  просто  раєм.

Тебе  чекаю  я  усі  роки
І  не  важливо,  чи  весна,  чи  літо.
Відчуй  тепло  і  серця  і  руки,
Ті  пахощі,  що  нам  дарують  квіти.

Скажи.  скажи,  чи  любиш  ти  мене,
Скажу,  скажу,  що  я  тебе  кохаю.
Любов  моя  тебе  не  омине,
У  серці  майорітиме  я  знаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873349
дата надходження 25.04.2020
дата закладки 25.04.2020


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Так схожа

А  жінка  буває  на  осінь  так  схожа,
Вуалью  захований  сум  у  очах.
Вона,  як  та  осінь  заплакати  може,
Дощами  холодними  скроплений  шлях.

Вона  то  холодить,  то  сонечком  гріє,
Шепоче  на  вушко  кохані  слова.
Буває,  що  з  осінню  разом  радіє,
А  інколи  плаче  із  нею  бува.

Її,  як  і  осінь  вітри  обіймають
І  настрій  у  неї  мінливий  такий.
Буває  на  крила  свої  підіймають,
З  дзвінким  стоголоссям  пташиних  хорів...

А  жінка  буває  на  осінь  так  схожа,
Ранима,  як  осені  в  неї  душа.
Вона  наче  пані  чарівна,  вельможна,
До  тебе  у  гості  завжди  поспіша...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873224
дата надходження 24.04.2020
дата закладки 24.04.2020


Світла(Світлана Імашева)

Сповідь Мавки

 Коханий,  поцілуй:  горить  в  жаданні  тіло,

Та  подих  затамуй:  з  тобою  вже  не  я  -  

Фантом  чи  тінь  моя.  Минуле  -  відболіло,

Лиш  спомин  по  мені  -  ця  Мавка  лісова...

Коханий,  поведу  тебе  на  попелище

По  місячній  стезі,  між  сонмами  смерек:

Там  подруги  мої  гучні  заводять  грища

І  Перелесник  в'є  таночок-оберег.

Коханий,  поцілуй...  Заглянь  в  зелені  очі  -

В  них  міниться  оте,  що  загубив  колись.

 А  дорікати  -  ні  -  не  буду  і  не  хочу,

 І  не  спитаю,  чом    дві  долі  не  сплелись..

Зрадливий,  пригадай  останню  ніч  весняну:

Так  розтинали  грудь  піснями    солов'ї!..

 Були  ми  -  як  одне,  ти  звав  мене  -  кохана,

 Жагуча  нічка  та,  ті  пестощі  твої...

 Зів'яли  квіти  снів    на  зім'ятій  постелі...

 Ти  більше  не  прийшов,  чекала  марно  я...

Ходім,  коханий,  в  ліс,  там  подруги    веселі

Танки  гучні  ведуть...  Там  Мавка  -  не  твоя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873172
дата надходження 23.04.2020
дата закладки 23.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твій лист

Я  читаю  твій  лист,  що  прислав  мені  в  літо,
В  ньому  стільки  любові  і  стільки  тепла.
Сів  метелик  де  трави  гойдаються  й  квіти,
Прилетіла  послухати  лист  твій  бджола.

І  зібрались  хмаринки  у  небі  кудлаті
Їм  цікаво  мабу́ть,  що  ж  в  листі  написав?
Я  ховаюсь  у  трави,  що  вітром  прим'яті,
Щоби  лист  цей  у  мене  ніхто  не  забрав.

Б'ється  серце  моє,  затамовую  подих
Я  щаслива  читаючи  ніжні  слова.
І  зберігся  в  словах  тих,  блакитний  твій  погляд
І  минулого  зустріч  для  нас  ожива.

Пригортаю  твій  лист  і  так  ніжно  цілую,
Він  для  мене,  щось  цінне  таке  у  житті.
У  душі  моїй  літо  з  весною  танцює,
А  я  згадую  миті  щасливі  оті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873104
дата надходження 23.04.2020
дата закладки 23.04.2020


Віталій Назарук

НАРЕШТІ

Ти  подивись  мені  у  очі,
У  них  ти  прочитаєш  все.
Як  я  у  довгі-довгі  ночі,
Бачу  обох  нас  під  вінцем.

Як  я  беру  тебе  на  руки,
Несу  у  наш  життєвий  рай.
Як  ми  сказали  нашим  мукам,
Єдине  слово:  «Прощавай!»

Ти  моя  кров  наполовину,
А  як  же  можна  без  крові?
Мені  ти  стала  за  дружину
І  в  нас  відносини  нові.

Ти  половина  мого  серця,
З  двох  крил  моїх  –  твоє  одне.
Нелегко  щастя  нам  дається,
Та  воно  нас  не  обмене.

Люблю  тебе  й  живу  тобою,
Як  довго  я  до  тебе  йшов.
Ти  будеш  вічно  молодою,
Моє  життя,  моя  любов.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872974
дата надходження 22.04.2020
дата закладки 22.04.2020


Любов Вишневецька

Летний вечер.

Луна...  Гамак...  и  летний  вечер...
Сверчок  поет  от  всей  души!..
Любимый  нежно  обнял  плечи...
поцеловать  меня  решил...

И  я  позволю...  брошусь  в  пламя!..
Желаний  искренних  костер...
Пусть  страсть  пылает  до  беспамятств!..
Пусть  кружит  нас  небес  шатер...

Тепло  безудержных  ладоней
стелило  волны  под  ребром!..
Парила  парочка  влюбленных
в  тумане  счастья  неземном...

А  Месяц  был  неравнодушен...
дарил  лучей  своих  хмельных...
-  Так  важно  быть  кому-то  нужным...
с  одной  судьбою  на  двоих...

*      *      *

Луна...  Гамак...  Прохладный  вечер...
-  А  мне  тепла  бы  для  души!..
Приснилось  что-то...  сон  не  вечен...
Костер...  пытаюсь  затушить...

                                                                                 22.04.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872998
дата надходження 22.04.2020
дата закладки 22.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Співоче поле тюльпанів

На  співочому  полі  розквітли  тюльпани,
Аромат  дивовижний  усіх  кольорів.
Кожен  раз  зустрічає  це  диво  світанок,
Доторкаючись  променем  сонячних  днів.

Я  милуюсь  цим  дивом  яскраво  -  магічним
І  вдихаю  цей  запах  солодкий  такий.
Настрій  в  мене  сьогодні  пісенно  -  ліричний,
Надихає  на  вірші  і  тисячу  мрій...

В  кольорах  цих  весняних  відбилося  літо,
Відобразилась  ніжність  й  чарівна  краса.
Хіба  ж  можна  красі  цій  усій  не  радіти,
Коли  в  серці  буяє  і  квітне  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872984
дата надходження 22.04.2020
дата закладки 22.04.2020


Віталій Назарук

ЧЕКАЙТЕ І МОЛІТЬСЯ

Якщо  живе  кохана  у  душі,
Думки  летять  до  неї  щохвилини,
А  серце  каже:  -  це  не  міражі,
Ви  бачите  її,  як  половину…

То  це  любов,  яка  прийшла  до  вас
І  ви  повірте,  цим  потрібно  жити.
Чекайте  і  моліться…  Прийде  час
І  ви  її  ще  будете  любити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872858
дата надходження 21.04.2020
дата закладки 22.04.2020


Віталій Назарук

ЗНАЙДІТЬ СВОЮ ПРИНЦЕСУ

Важливо  у  житті  знайти  принцесу,
Оту  єдину,  що  солодша  меду.
Кохану,  неповторну  поетесу,
Щоб  іншої  в  житті  було  не  треба.

Щоб  світ  увесь  на  ній  зійшовся  клином,
Щоб  всі  удвох  порахували  зорі.
Щоб  ви  для  неї  завжди  були  милим,
Щоб  не  було  ні  зради,  ні  докорів.

Щоб  вона  стала  сама  краща  мама,
Бабуся  неповторна  і  єдина.
Щоб  вміла  біди  відвести  руками,
Для  вас  була  життєва  половина.

А  ще  вас  розуміла  із  пів-слова,
Щоб  ви  змогли  їй  прихилити  небо.
Цікавою  завжди  була  розмова,
Щоб  ви  чекали  на  домашній  щебет…

Щоби  для  неї  ви  були  опора,
Плече  надійне  у  любу  хвилину.
Щоб  ви  удвох  перевернули  гори,
Щоб  жінку  цю  зробили  ви  щасливу.

Даруйте  квіти  і  цілуйте  руки,
Кохайте  до  безтями  вечорами.
І  щоб  прожиті  з  нею  ваші  роки,
Життєвими  сіяли  кольорами.

Важливо  у  житті  знайти  принцесу,
Оту  єдину,  що  солодша  меду.
Кохану,  неповторну  поетесу,
Щоб  іншої  в  житті  було  не  треба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872834
дата надходження 21.04.2020
дата закладки 22.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стежки кохання ( слова до пісні )

Де  закохані  стежками  ходять,
Там  лишаються  завжди  сліди.
В  небі  чари  тихо  верховодять,
Доторкаючись  теплом  весни.

Піднімаючись  на  крила  вітру,
Щастям  переповнена  душа.
Лине  спів  у  черемхо́вих  вітах,
То  кохання  наше  поспіша.

Приспів:

Цвіте  черемха  білим,  білим  цвітом
Її  вдихаєм  ніжний  аромат.
До  нас  всміхнеться,  ще  барвисте  літо,
Свої  цілунки  подарує  сад.

Тихо  берег,  щось  шепоче  річці,
Він  закоханий  у  неї  теж.
Заблищали  роси  на  травичці,
Ти  стежиною  мене  ведеш.

Ніжно,  так  тримаєш  мою  руку,
Я  щаслива,  що  ти  поруч  є.
Де  кохання  там  нема  розлуки,
А  воно  у  нас  на  двох  одне.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872856
дата надходження 21.04.2020
дата закладки 21.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стежки кохання ( слова до пісні )

Де  закохані  стежками  ходять,
Там  лишаються  завжди  сліди.
В  небі  чари  тихо  верховодять,
Доторкаючись  теплом  весни.

Піднімаючись  на  крила  вітру,
Щастям  переповнена  душа.
Лине  спів  у  черемхо́вих  вітах,
То  кохання  наше  поспіша.

Приспів:

Цвіте  черемха  білим,  білим  цвітом
Її  вдихаєм  ніжний  аромат.
До  нас  всміхнеться,  ще  барвисте  літо,
Свої  цілунки  подарує  сад.

Тихо  берег,  щось  шепоче  річці,
Він  закоханий  у  неї  теж.
Заблищали  роси  на  травичці,
Ти  стежиною  мене  ведеш.

Ніжно,  так  тримаєш  мою  руку,
Я  щаслива,  що  ти  поруч  є.
Де  кохання  там  нема  розлуки,
А  воно  у  нас  на  двох  одне.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872856
дата надходження 21.04.2020
дата закладки 21.04.2020


НАДЕЖДА М.

Цвітуть вишні

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VcCwGCJcqYA[/youtube]
Стоять,  як  наречені  в  цвіту  вишні,
Немов  зібрались  разом  до  вінця.
У  платтях  ніжних,  білих,  таких  пишних,
Що  так  пасують    до  вродливого  лиця.

А  де  ж  їх  наречений,  може,  вітер,
Що  ніжно  припада  до  них  крильми?
Вони  з  любов"ю  тягнуть  свої  віти,
Шепочуть  тихо:  ти  мене  візьми.

Розгублений,    невпевнений  страждає,
Як  вибрать  тут,  найкращу  серед  всіх?
Але  це  неможливо,  добре  знає,
Вони  йому  потрібні  всі  для  втіх.

Пограється  лиш  хвильку  і  забуде,
Ще  білий  цвіт  зірве  із  гілочок.
Хіба  за  це  осудять  його  люди?
Можливо,  хтось  візьме  це  за  урок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872719
дата надходження 20.04.2020
дата закладки 20.04.2020


Катерина Собова

Мудра баба

Дівки    гарні,    як    ті    мухи
В      парку    лавку    обліпили,
Посідали    цокотухи,  
Про    любов    заговорили:

-Де    знайти    собі    коханця
І    щоб    мати    чоловіка?
В    стриптиз-клубі,    чи    на    танцях,
Щоб    любив    тебе    довіку?

Зачепило    бабу    Олю
(Тут    присіла    на    хвилину),
Каже:    -Треба    ловить    долю
Біля    каси    в    магазині.

Ото    станьте    й    розглядайте,
Що    в    мужчини    у    корзині?
І    оцінку    свою    дайте,
Чи    практичний    буде    нині?

По    товарах    видно    зразу:
Оцей    вміє    готувати,
Той    культурний,    не    образить,
Цьому    -    тільки    випивати.

Ще    одна    є    вірна    мітка,
Перевірена,    хороша,
Бо    на    касі    бачиш    чітко
Скільки    в    кого    й    які    гроші.

По    манерах    визначайте  –
Холостий    він,    чи    жонатий:
Якщо    путнє,    починайте
Ледь    помітно    загравати.

А    тоді    вже    -    вас    не    вчити,
Свої    чари    проявляйте,
Постарайтесь    обкрутити  -
Йому    спуску    не    давайте!

Враз    дівчата    подивились
На    світ    іншими    очима,
В    супермаркет    усі    змились
Вибирать    собі    мужчину.

Баба    вільно    позіхнула,
Розрівняла    ноги    й    спину:
-Всіх      дуреп,    як    вітром    здуло,
Я    сама    хоч    відпочину!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872710
дата надходження 20.04.2020
дата закладки 20.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я у тебе одна ( слова для пісні)

Я  у  тебе  одна  і  єдина  у  світі,
У  квітучій  весні  і  у  теплому  літі.
Я  у  тебе  одна  ясна  зіронька  в  небі,
Буду  довго  світити  і  тільки  для  тебе.

Я  у  тебе  одна  дорога  і  кохана,
Осінь,  а  чи  зима  я  всерівно  бажана.
Я  у  тебе  одна,  чи  дощі,  чи  морози,
На  обличчі  усмі́шка,  коли  навіть  грози.

Я  у  тебе  одна  найдорожча  і  мила,
А  любов  нас  взяла  і  понесла  на  крилах.
Я  у  тебе  одна,  нею  так  і  лишу́ся,
Бож  таки  не  дарма  українкою  звуся.

Я  у  тебе  одна,  там  де  ріки  і  гори,
Пісня  птахів  дзвінка,  крики  чайок  над  морем.
Я  у  тебе  одна,  ти  один  є  у  мене,
Такі  ніжні  слова,  шепотять  навіть  клени.

Я  у  тебе  одна,  промовляють  берізки,
І  летять  в  даль  слова,  вітер  чеше  їм  кіски.
Я  у  тебе  одна,  лине  тихо  луною,
Ми  щасливими  будемо  завжди  з  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872716
дата надходження 20.04.2020
дата закладки 20.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тепло на серці, день чудовий

Короновірус  не  завада,  
Він  не  затьмарив  свято  нам.
У  душі  радість  і  відрада,
Хоч  не  пішли  сьогодні  в  храм.

Молитва  душу  зігріває,
У  дзвони  б'ють  усі  церкви.
А  серце  радо  калатає,
Христос  всміхається  згори.

Дарує  кожному  з  нас  ласку
І  свою  ніжну  благодать.
Священик  освятив  нам  паску,
Цю  радість  нам  не  передать.

Христос  Воскрес!  Звучить  вітання,
На  серці  радість  і  тепло
Нехай  не  буде  більш  страждання,
За  нас  Ісус  прийняв  його...

Хай  згине  зло  з  землі  наза́вжди,
Молитва  щиро  хай  звучить.
Той  хто  живе  у  вірі  й  правді,
Того  Господь  благословить.

Зі  святом  вас  любі  друзі!!!
Щастя,  миру,  злагоди,  любові,  міцного  здоров*я  і  Божої  ласки!
ХРИСТОС  ВОСКРЕС!
ВОЇСТИНУ  ВОСКРЕС!



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872603
дата надходження 19.04.2020
дата закладки 19.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сердився вітер на весну

Чомусь  серди́вся  вітер  на  весну,
Розгойдував  дерева,  скубав  віти.
Йому  б  разо́м  із  нею  порадіти,
А  він  гудів  і  не  ішов  до  сну.

У  небо  піднімав  біленький  цвіт,
Тоді  жбурляв  на  землю  вередливо.
Йому  було  мабуть  не  так  важливо,
Що  то  останній  цвіту  був  політ.

Весна  його  спиняла,  та  дарма,
У  неї  не  було  такої  сили.
У  темні  хмари  вбрались  небосхили,
Зі  всіх  сторін  їх  вітер  обдима...

Лише  надвечір  заспокоївсь  він,
Коли  зоря  коли́санок  співала,
Вона  умить  його  заколихала
І  він  заснув  за  декілька  хвилин.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872363
дата надходження 17.04.2020
дата закладки 17.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Її сльоза

Сьогодні  небо  хмуриться  чомусь
І  сонечко  сховалося  за  хмари.
А  дощ  подарував  сльозу  комусь
Її  можливо  там  і  не  чекали.

Весна  розлуку  несла  на  крилі,
Хоч  так  розлуки  теї  не  хотіла...
Він  цілувавв  останній  раз  її,
Коли  весна  із  вітром  говорила.

Любові  полум'я  загасло  вмить,
Як  лиш  слова  болючі  прозвучали.
Ніхто  не  знав  до  того,  як  болить,
Коли  впинається  у  серце  жало.

Сльоза  упала  з  краплями  дощу,
Так  стало  холодно  у  ту  хвилину.
Взамін  тепла,  він  дарував  журбу,
Що  прилетіла  з  клином  журавлиним...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872241
дата надходження 16.04.2020
дата закладки 16.04.2020


НАДЕЖДА М.

Тобі, моє кохання

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dZ_gsvolL7E

[/youtube]
Яка  краса,  теплінь,  цвітіння!
Весна  старається  для  нас.
Природи  трепетне  творіння,
Так  необхідне   нам  нараз.

І  заворожена  на  хвильку,
Забуду  все,  що  так  болить.
Не  буду  клясти  свою  долю,
Весна,  я  чую,-  струменить..

Чому  все  ж  хочеться  так  плакать?
Забудь,  душе,  що  щось  не  так.
Чи  зможу  сльози  ці  приборкать?
Насолодилась  ними  всмак.

Ти  будь  зі  мною  поруч,  любий,
Зітри  солону  цю  сльозу.
Цілуй  мене  в  солодкі  губи,
І прогони  з  душі  "грозу"...

Сама  я  все  не  пересилю,
Занадто,  мабуть,  я  слаба.
Ще  зупини  зневіри  хвилю,
Без  тебе  не  пройде  журба...

Я  бачу:    тучі  розійшлися,
Лиш  накрапає  дощ  мілкий.  
В  моїй  душі  ти  оселився,
І  вірю:  будеш  завжди  мій!






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872006
дата надходження 14.04.2020
дата закладки 16.04.2020


Надія Башинська

МОГО СЕРДЕНЬКА МЕЛОДІЯ ДЗВІНКА

Повилася  ніби  стрічка
тут,    між  гір,  блакитна  річка.
Ой,  як  стрімко    біжить-в'ється  в  далину.
Мене  манять  очі  сині...
По  вузькій-вузькій  стежині
до  своєї  я  дівчиноньки  іду.

         Волошкові  манять  очки
         й  чорні  брови,  мов  шнурочки.
         Дівчина  весела,  мов  весна.
         В  сині  очі  задивлюся,
         мов  прозорої  нап'юся
         чистої  водиці  з  джерела.    

Будем  з  зіркою  ясною
тут  гуляти  під  горою.
Цілуватиму  медові  я  вуста.
Бо  ж  вона,  моя  лебідка,
в  світі  є  найкраща  квітка.
Мого  серденька  мелодія  дзвінка.

         Волошкові  манять  очки
         й  чорні  брови,  мов  шнурочки.
         Дівчина  весела,  мов  весна.
         В  сині  очі  задивлюся,
         мов  прозорої  нап'юся
         чистої  водиці  з  джерела.        
   
Повилася  ніби  стрічка
тут,    між  гір,  блакитна  річка.
Ой,  як  стрімко    біжить-  в'ється  в  далину.
Мене  манять  очі  сині...
По  вузькій-вузькій  стежині
до  своєї  я  дівчиноньки  іду...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872118
дата надходження 15.04.2020
дата закладки 15.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Так люблю, так кохаю

Я  так  люблю,  я  так  кохаю,
Тебе,  немов  весна  світанок.
Шумлять  дерева  тихо  в  гаю,
Привітно  усміхнувся  ранок.

Мої  думки  завжди  з  тобою,
Не  може  бути  в  нас  іначе,
Осиплю  я  тебе  любов'ю,
Душа  ніколи  хай  не  плаче.

Нехай  чарівні  линуть  звуки,
І  цвіт  вишневий  розцвітає.
Твої  мене  зігріють  руки,
Тепліше  них  в  житті  немає.

Я  так  люблю,  я  так  кохаю,
Слова  торкають  наче  квіти.
І  ти  мене  коханий,  знаю,
Усе  життя  будеш  любити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872106
дата надходження 15.04.2020
дата закладки 15.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Згадалась зустріч

Сьогодні  плакав  квітень  за  вікном,
Лилися  сльози,  мов  потоки  річки.
Десь  гуркотіло  гучно  за  селом,
Кудись  так  поспішали  електрички.

Луною  відбивався  стук  коліс,
А  я  згадала  зустріч  на  пероні.
Яка  була  з  тобою  в  нас  колись,
Тремтіли  губи,  стукотіли  скроні.

В  юрбі  людей,  почулося:"  Привіт!"
Я  обернулась  й  немогла  збагнути.
Перевернувсь  перед  очима  світ,
Неможу  зустріч  ту,  ніяк  забути.

Ще  досі  чую  тихий  голос  твій,
Блакитні  очі  -  океан  любові.
Колись  ти  був  коханий,  тільки  мій,
І  ніжність  відчувалась  в  кожнім  слові...

Одне  тобі  промовила:"Привіт!",
Бо  більше  не  змогла  ніщо  сказати.
Переді  мною  інший  був  вже  світ,
Його  змогла  без  тебе  покохати...

Я  чую,  плаче  квітень  за  вікном,
Течуть  струмками  прохолодні  сльози.
Я  ж  перелистую  життя  альбом,
У  небі  гуркотять  весняні  грози.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871949
дата надходження 14.04.2020
дата закладки 14.04.2020


Валентина Рубан

ТИ ЧЕКАЙ


Ти  чекай,  я  до  Тебе  прийду,
У  безсонні,  замріяні  ночі.
Серед  всіх  я,  повір,      віднайду  –
Твої  сині,  закохані  очі.

Ти  чекай,  я  Тобі  принесу,
Щиру  ніжність  і  лагідну  ласку.
І  любові  жагучу  красу,
І  Тобою  омріяну  казку.

Ти  чекай,    я  прийду  хоч  у  снах,
Всі  путі  і  дороги  здолаю.
Принесу  поцілунки  в    вустах,
І  скажу,  що  я  …  дуже  кохаю.

А  покличеш  –  то  вмить  прилечу,
Я  про  зустріч  і  день  і  ніч  мрію.
Я  –  надії    свічу  засвічу,
І  коханням  Тебе  відігрію.

14.04.2020  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871926
дата надходження 14.04.2020
дата закладки 14.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Королівські обнови

Розквітли  абрикоси  ніжним  цвітом,
Оділа  білий  вельон  алича.
Щебечуть  птахи  радісно  над  світом,
Магнолія  -  красуня  розцвіла.

Вербові  котики  всміхнулись  радо,
Відкрили  своє  личко  для  весни.
Зазеленіли,  ожили  левали,
На  землю  впали  дощики  рясні.

Квітує  персик  й  сакура  рожева,
Дарує  нам  свій  королівський  цвіт.
Неначе  в  пишнім  платті  королева,
Танцює  танго  радуючи  світ.

У  цьому  розмаїтті  кольоровім,
Відпочиває  кожен  раз  душа.
Весна  дарує  всім  такі  обнови,
Тоді,  на  відпочинок  вируша...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871829
дата надходження 13.04.2020
дата закладки 13.04.2020


Ганна Верес

Я до тебе прийду (Слова для пісні)

Я  до  тебе  прийду…
Ні,  прилину  на  крилах  любові
Крізь  розвихрені  дні
І  ночей  заколисаних  сни.
Я  до  тебе  прийду…
Зустріч  цю  ми  чекали  обоє,
Як  оновлення  дух,  
Як  пташина  чекає  весни.

Я  до  тебе  прийду,
Тихим  сном  посміхнусь  на  світанні
І  росою  впаду,
Щоби  ти  не  сколов  своїх  ніг.
Я  до  тебе  прийду,
Проросту  дивоквітом  кохання,
В  тихий  рай  поведу,
Де  на  нас  зачекався  поріг.

Я  до  тебе  прийду
Крізь  дощів  сивину  й  заметілі,
Біди  всі  відведу,
Своїм  серцем  твоє  запалю.
Я  до  тебе  прийду,
Подарую  не  просто  надію  –
Ключ  від  щастя  знайду
І  вручу,  бо  ж  давно  вже  люблю!
12.04.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871767
дата надходження 12.04.2020
дата закладки 13.04.2020


Анатолій Розумний

ОЙ, ПІДУ Ж Я У ГАЙОК…

Соловейко  у  гаю  тьохкає,  співає,
Десь  там  щастячко  моє  серед  трав  блукає...
Ой,  піду  ж  я  у  гайок  слухать  соловейка,
Може  щастя  там  знайду  я  своє,  рідненьке...

Підійду  я  до  верби,  розчешу  їй  коси,
Назбираю  там  роси  та  й  умию  очі...
Упаду  я  у  траву,  в  небо  подивлюся,
З  калиною  постою,  ніжно  обіймуся...

Я  з  барвіночку  сплету  віночок  барвистий,
Та  й  на  воду  опущу  в  річку  швидку,  бистру...
Походжу  ще  трохи  я,  щастя  пошукаю,
Хоч  вже  добре  знаю  я,  що  його  вже  маю…

Анатолій  Розумний,
12.04.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871764
дата надходження 12.04.2020
дата закладки 13.04.2020


Володимир Бабієнко

Кохання

                       

І  знов  в  наше  місто  приходить  весна,
З  весною  приходить  кохання.
А  я  вечорами  сумую  одна
З  собою  стрічаю  світання.

Я  згадую  ніжну  весну  і  наш  сад,
Обійми,  цілунки  до  ночі.
Тебе  я  забути  не  можу  ніяк,
Другого  крім  тебе  не  хочу.

Іду,  обриваю  пел́ю́стки  з  квіток,
Загадую  миле  бажання.
Серц́я  нехай  знову  з’єднає  місток
Й  пов́ернеться  наше  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871691
дата надходження 12.04.2020
дата закладки 12.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У рідний край прийшла весна

В  мій  рідний  край  прийшла  весна,
Птахи  вернулися  додому.
Принесла  радість  нам  вона,
Забрала  з  серця  біль  і  втому.

Зазеленіла  знов  трава
І  ніжно  сонечко  зігріло.
Від  сну  прокинулась  сова
І  кудись  з  гілки  полетіла.

І  стали  знову  довші  дні,
А  ночі  стали  вже  коротші.
Тебе  хоч  мало  бачу  в  сні,
Все  ж  сон  мені  той  найсолодший.

Лиш  там  у  спо́кою  душа,
Кохання  палко  зігріває.
Ті  сни  дарує  нам  весна,  
Вона  про  нас  давно  все  знає.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871613
дата надходження 11.04.2020
дата закладки 11.04.2020


Володимир Бабієнко

Прилетіла весна



Прилетіла  весна.
                                   Буйний  цвіт  вмить  сповна
                                                     і  тебе,  і  мене  зчарував.

Не  сказать  скільки  літ
                                 первозданний  цей  цвіт
                                                   свіжі  сили  у  душу  вливав.

Тільки  дуже  боюсь
                                 і  за  це  я  молюсь,
                                               щоб  цей  цвіт  не  зів’яв,  не  опав.

Щоб  так  само  твою
                                 незвичайну  красу
                                             Го́сподь-Бог  якнайдовш  зберігав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871504
дата надходження 10.04.2020
дата закладки 10.04.2020


Володимир Бабієнко

Молитва від згубної пошесті



О,  Боже  мій  милий!  Тобі  я  вклоняюсь,
Молитву  від  чистого  серця  прийми.
Якщо  в  чомусь  грішний,  то  плачу  і  каюсь
І  пр́ошу:  цю  пошесть  згубн́у́  припини.

Зціли  тих  людей,  що  на  Тебе  вповають,
Із  ложа  недуг  і  страждань  підведи.
Осяй  благодаттю  людей,  що  так  дбають
Про  хворих  жертовно,  їх  дух  укріпи.

Навчи  цінувати  життя  і  здоров'я,
Бо  Ти  їх  нам  дав  і  сказав:  «Бережіть!»
Серця́,  наші  душі  і  розум  наповни
Любов’ю  до  Тебе  і  близьких.  Амінь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871510
дата надходження 10.04.2020
дата закладки 10.04.2020


Віталій Назарук

ВИПРОБУВАННЯ

Чи  я  втратив  лице,
Що  немає  сльози,
Чи  сховалось  від  мене  кохання?
Знає  доля  про  це,
Та  не  палить  мости,
Додає  лиш  життєве  страждання.

Посиджу  й  помовчу,
Рани  щоб  зажили,
Хай  надія  іще  не  вмирає…
Крила  дай  –  полечу
У  далекі  світи,
Де  кохання  на  мене  чекає…

Всім    тоді  розкажу,
Що  любив  і  люблю,
Народжу  ще  кохання  у  муках.
Все  до  купи  зв’яжу
І  без  краплі  жалю,
Буду  мати  розв’язані  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871450
дата надходження 10.04.2020
дата закладки 10.04.2020


Катерина Собова

Замiжжя

Має    заміж    іти    Віка,
Марту    йде    питати
(Та    вже    має    чоловіка,
То    повинна    знати).

Скажи    правду    мені,    Марто,
Чи    цей    ризик    вартий?
Одружитися    -    не    жарти,
Це    не    гра    у    карти.

-Слухай,    Віко,    одкровення
Заміжньої    жінки,
Таке      «щастя»    мають    Жені,
Тані,    Гані,    Нінки…

Він,    як    мишка    до    заміжжя  –
Сіренький    і    милий,
А    ти    -    лагідна    і    ніжна,
І    така    щаслива!

Поживеш    з    ним    зо    два    роки,
Ніде    правду    діти,
Хочеться    миш’як    купити
Й    тут    же    отруїти.

Бо    з    цієї    мишки    зразу
Козлик    виростає,
Доведе    тебе    до    сказу,
Потім    вовком    стане.

Заміж,    Віко,    справжнє    пекло,
А    ще    підуть    діти…
То    ж    до    старості    пораджу
У    дівках    сидіти!

Все.    Бувай.    Не    маю    часу,
Мушу    клопотатись,
Донечка    виходить    заміж  –
Треба    готуватись!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871461
дата надходження 10.04.2020
дата закладки 10.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Озовуся

У  тобі  озовуся  струмочком,
Що  весною  так  ніжно  дзюрчить.
Посміхнуся  у  полі  дзвіночком,
Ти  лови  незабутню  цю  мить.

Озовуся  я  вітром  у  полі,
Доторкнуся  ясним  промінцем.
І  подякую  щиро  так  долі,
Що  вона  не  приносить  нам  щем...

Серце  мовить  страждати  не  мушу,
Хочу  знати,  що  мовить  твоє.
Хоч  думки  так  стривожили  душу,
Та  у  них,  ще  кохання  живе.

Те  кохання,  яке  незабути
І  не  викинуть  з  серця  мені.
Як  я  хочу  в  обіймах  побути,
Подаруй  мені  дні  чарівні.

Хай  вони,  ще  любов'ю  зігріють,
Хоч  на  відстані,  то  не  біда.
Мої  мрії  в  душі,  ще  жаріють
І  на  серце  моє  осіда...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871464
дата надходження 10.04.2020
дата закладки 10.04.2020


Валентина Рубан

Я ДО ТЕБЕ ПРИЙДУ УНОЧІ

Я  до  Тебе  прийду  уночі,
Коли  в  небі  засяють  зірниці.
Притулюсь  на  Твоєму  плечі,
Й  берегтиму,  як  ока  зіницю.

Я  до  Тебе  прийду  уночі,
Місяченько  засяє  ясніше.
Заніміє  роса  на  щоці,
І  серденько  заб»ється  гучніше.

Я  до  Тебе  прийду  уночі,
Коли  тиша  в  мовчанні  зітхає.
Десь  у  вербах  застогнуть  сичі,
Й  все    в  бентежнім    чеканні  стихає…

Десь  у  хмарах  курличуть  ключі….
Це  ж  чого  Тобі,  любий,  не  спиться?
Я  ж  до  Тебе  прийшла  уночі,
Щоб  хоч  в  снах  із  Тобою  лишиться.

08.04.2020  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871294
дата надходження 08.04.2020
дата закладки 09.04.2020


Віталій Назарук

СЕРЦЕМ ЛЮБЛЮ

Я  так  сильно  люблю,  що  у  серці,
Окрім  тебе  нікого  нема.
Знай,  кохана,  до  самої  смерті,
Ти  залишишся  в  мене  одна.
Горда  ти,  мені  дуже  приємно,
Що  ти  знаєш  для  себе  ціну.
Я  завжди  чи  радію,  чи  сумно,
Бережу  тебе  в  серці  одну.
Ти  сказала  тобі  не  мішати,
Я  обдумав  й  усе  зрозумів.
Я  в  душі  тебе  буду  кохати,
З  болем  в  серці,  та  тільки  без  слів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871321
дата надходження 09.04.2020
дата закладки 09.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я так люблю

Я  так  люблю  дивитися  на  зорі,
Вони,  немов  смарагди  чарівні.
На  місяць,  що  пливе  неначе  в  морі,
Під  парусом  надутим  у  човні.

Я  так  люблю  блукати  з  вітром  в  полі,
Серед  ромашок,  маків  в  пшеницях.
Пташки  співають  входячи  у  ролі,
Лишають  нам  мелодії  в  серцях.

Я  так  люблю  блакить  ту,  що  у  небі,
Хмарин  пухнастих,  наче  білий  сніг.
І  завжди  кличе  ліс  мене  до  себе,
Казки  для  мене  він  свої  зберіг.

Я  так    люблю  мелодій  дивні  звуки,
Що  зігрівають  душу  кожен  раз.
А  ще  твої  коханий  ніжні  руки,
Що  обіймають  у  вечірній  час.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871322
дата надходження 09.04.2020
дата закладки 09.04.2020


Ганна Верес

Народ зневажити – то гріх

Чи  можна  продавать  Господній  дар?
(Я  землю  нашу  маю  на  увазі),
Людина  без  землі  –  то  раб-злидар  –
Це  пам’ятати  маємо  наразі.

Земля  і  сонце,  і  ясна  блакить  –
Творіння  рук  Господніх  у  цім  світі,
Що  існували  і  до  нас  віки.
На  землю  ж  замахнулася  еліта?

А  мо’,  і  не  еліта  це,  а  так…
Потрапивши  у  владу  випадково,
Вона  забула,  що  земля  свята,
І  це  не  є  секретом  ні  для  кого.

Земля  для  тих,  котрі  живуть  на  ній,
Її  і  кров’ю,  й  потом  поливають.
Вони  господарі  її  є  головні.
Чому  ж  їх  волю  влада  розпинає?

Саме  Творець  є  Господом  для  всіх:
Для  України  і  для  її  влади.
Народ  зневажити  –  то  непростимий  гріх,
Тож  прийде  час  і  гідної  розплати!
6.04.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871148
дата надходження 07.04.2020
дата закладки 08.04.2020


Ганна Верес

Я і осінь

 Я  на  порозі  осені  стою.
За  мною  –  не  одна  крута  стежина.
На  долю  все  ж  не  плачуся  свою,
Хоч  смак  пізнала  меду  і  ожини.
 
Поміж  турбот  буденності  і  свят
Стрічались  мені  радощі  і  горе.
Ішла  життям,  не  маючи  ні  злат,
Ні  срібла  з  духом  сильним  непокори.  

Із  віршами  новими  на  устах
Нову  добу  життєву  зустрічаю.
Страху  нема  –  весь  розгубила  страх,
Тож  сміло  двері  в  осінь  відчиняю.  
7.04.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871143
дата надходження 07.04.2020
дата закладки 08.04.2020


Валентина Рубан

ВЕСНА ЩЕБЕЧЕ


Весна  щебече  у  саду,
Травиця  зеленіє.
По  ній  до  Тебе  я  іду,
А  серце  б»єтся  й  мліє.

Весна  у  квітах  запашних,
В  веселім  синім  небі.
В  обіймах  ніжних,    та  міцних,
Вони  такі  лиш  в  Тебе.

Весна  вмістилась  у  зорі,
Що  дивиться  щоночі.
Весна  –  це  райдуга  вгорі,
Й  Твої  блакитні  очі.

Весна  –  це  птахів  переліт
Над  рідними  полями.
Це  квітів  неповторний  цвіт,
Й  кохання  поміж  нами.

07.04.2020  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871156
дата надходження 07.04.2020
дата закладки 08.04.2020


Віталій Назарук

ТВОЄ КОХАННЯ

Кохання  не  дається  легко,
Бо  коли  легко  –  просто  секс.
Хоч  воно  поруч  –  не  далеко,
Хоч  потяг  є,  та  то    рефлекс.

Тільки  коли  не  можеш  жити
І  на  вустах  її  ім’я
Маєш  її  боготворити,
Повір  –  це  доленька  твоя.

Нехай  палає  нею  серце,
Доторк  руки  –  знов  струмом  б’є,
Це  й  є  кохання,  хоч  із  перцем,
Воно  одне,  воно  твоє…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871197
дата надходження 08.04.2020
дата закладки 08.04.2020


Віталій Назарук

СВІТИЛО

Милим  не  будеш  через  силу,
Як  в  неї  інший  в  голові.
Бо  він  для  неї  те  світило,
Що  розчинилося  в  крові…

Ти  не  будуй  собі  ілюзій,
Рана  життєва  заживе.
Як  сам  на  сам,  а  не  в  окрузі,
Тебе  коханим  назове…

І  ти  тоді  впізнаєш  щастя,
Її  рука  в  твоїй  руці.
Приймете  вдвох  своє  причастя,
І  одягнуть  на  вас  вінці.

І  так  удвох  за  руки  взявшись,
Пройдете  весь  життєвий  шлях.
Не  просто  жити  закохавшись…
Лети  допоки  вільний  птах.

Коли  окріпнуть  твої  крила,
Ти  станеш  власником  плодів,
Тебе  побачать,  як  світило,
То  милим  станеш  ти  тоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871198
дата надходження 08.04.2020
дата закладки 08.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пора вже схаменутись люди

Пора  вже  люди  стати  на  коліна
І  в  Господа  проще́ння  попросить.
Признати  у  душі  свої  провини,
Господь  почує  вас  й  благословить.

Задуматися  вам  пора  вже  люди,
Що  у  житті  ви  робите  не  так.
Ви  подивіться,  скільки  злоби  всюди,
Подумайте,  хто  робить  цей  бардак...

Горять  ліси,  палають  сухостії
І  це  усе  робота  ваших  рук.
А  як  же  добрі  і  завітні  мрії,
Невже  вас  не  тривожить  серця  стук.

Згадайте,  як  було  в  часи  колишні,
Куди  не  глянеш  тиха  благодать.
Були  озера  й  ріки  такі  чисті,
Тепер  вони  так  болісно  кричать.

Міліє  Світязь,  висихають  ріки,
У  смітті  потопає  океан.
Довкола  зсуви  і  брудні  потоки,
Земля  страждає  від  болючих  ран.

Пора  вже  схаменутися    вам  люди,
Задуматись,  над  цим  життям,  що  є.
Скажіть,  що  ж  для  нащадків  наших  буде?
Якщо  тепер  усе  ми  попсуєм.

Чи  будуть  в  щасті  жити  наші  діти,
Чи  хватить  їм  води  на  цій  землі.
Чи  внуки  будуть  й  правнуки  радіти,
І  чи  курликнуть  в  небі  журавлі...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871220
дата надходження 08.04.2020
дата закладки 08.04.2020


Lana P.

ВОНА І ВІН

Вона  і  Він  блукали  в  самоті,
Допоки  не  зустрілись  випадково  —
Стрічались  залицяльники  не  ті  —
У  просторі  зникали  загадково.

Серця  гірчили  випадки  сумні,
Обох  тримала  віра  у  надії  —
Подарувала  зустріч  навесні
У  яблунево-білій  заметілі.

В  коханні  ласували  ягідки  —
Такі  солодкі,  наче  спілі  груші.
За  обрієм  втішалися  думки,
У  поцілунку  поєднались  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871195
дата надходження 08.04.2020
дата закладки 08.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій давній рід

Я  з  любов'ю  обіймаю  світ
І  тебе  любов'ю  обіймаю.
Давній  мій,  прадавній  дідів  рід,
Родовід  про  вас  розповідає.

Прабабуся,  ще  була  княжна,
Їздила  в  розкішнім  екіпажі.
Виділялась  щирістю  вона,
А  які  в  той  час  були  пейзажі...

Зеленіли  навкруги  поля,
Хімії    тоді  вони  не  знали.
Прокидалася  від  сну  земля,
Ранки  натюрморти  малювали.

У  розкішних  шатах  стояв  ліс,
Кликав  і  манив  усіх  до  себе.
І  грибні  поляни  були  скрізь,
Чистим  і  блакитним  було  небо.

Ріки  розливались  в  береги,
Не  смітили  так  колишні  люди.
Хоч  не  всі  освідчені  були,
Прибирали  за  собою  всюди.

Серед  роду  б́у́ли  й  козаки,
Захищали  землю  від  навали.
Як  її  топтали  чужаки,
То  життя  за  неї  віддавали.

Було  важко,  та  жила  любов,
До  сім'ї,  своєї  Батьківщини.
Кожен  правдою  тоді  ішов,
І  спокутував  свої  провини...

Давній  мій,  прадавній  дідів  рід,
Як  твоє  змінилось  покоління.
Не  такий  тепер  вже  білий  світ,
Коли  ж  буде  в  нім  уже  прзріння...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871065
дата надходження 07.04.2020
дата закладки 07.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З весною без тебе

Ми  знову  з  весно́ю  без  тебе,
Думками  торкаюсь  тих  днів.
Всміхалось  так  радісно  небо
І  ранок  про  щось  гомонів.

Дзвеніли  пташині  десь  співи,
У  нашім  з  тобою  саду.
Були  дуже  юні  й  щасливі,
Я  тими  думками  живу.

Все  хочу  потрапити  в  весну,
В  якій,  ти  за  руку  тримав.
І  пору  казкову,  чудесну,
Одній  лиш  мені  дарував.

Блакитні  мов  проліски  очі,  
Побачити  хочу  твої.
Щоб  билося  серце  жіноче,
Як  билось  дівоче  тоді...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870936
дата надходження 06.04.2020
дата закладки 06.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я мрію в небо відпускаю

Я  свою  мрію  в  небо  відпускаю,
До  тебе  птахою  нехай  летить.
Нехай  тобі  розкаже,  як  кохаю
І  подарує  незабутню  мить.

Тримай  її  в  обіймах,  мій  коханий,
Зігрій  її  прошу  своїм  теплом.
Хай  з  мрією  тебе  зустріне  ранок,
Накриє  щастям,  вірності  крило.

Ти  бережи  її  не  дай  загинуть,
Не  ображай  коханий,  а  люби.
Мої  слова  до  тебе  з  серця  линуть,
Бо  в  моїй  мрії  найдорожчий  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870938
дата надходження 06.04.2020
дата закладки 06.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохаю тебе…

Розфарбуй  для  мене  небо  в  голубе,
Сонячне  проміння  розклади  на  ньому.
Досі  ще  кохаю  любий  я  тебе.
Не  віддам  кохання  нашого  нікому.

Розфарбуй  в  зелене  поле  і  ліси,
Хай  розносить  пісню  прохолодний  вітер.
Щастя  у  долонях  мені  принеси,
В  кольорах  веселки  розфарбуй  всі  квіти...

Усміхнись  до  мене,  ніжно  притулись,
Б'ється  серце  гучно,  вириває  груди.
Пам'ять  не  зітерлась,  вона,  як  колись,
Все  тебе  кохає  і  кохати  буде...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644054
дата надходження 15.02.2016
дата закладки 05.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вихвалялась ( гумореска)

Вихвалялась  Валентина  дочками  завзято,
Одна  в  мене  балерина,  друга  в  депутатах.
Третя  дуже  знатна  леді,  їздить  на  Канари,
Є  ще  й  син  у  мене  Федя,  ледар  і  бездара.

Працювати  він  не  хоче,  любить  добре  їсти,
Цілий  день  мов  кіт  муркоче  і  сидить  у  кріслі.
А  як  тільки  борщ  запахне,  бере  зразу  ложку,
Запихає  на  дві  гулі,  робить  в  губі  трощу.

Балерина  завітає  у  гості  до  мами,
Все  дієтою  балу́є  і  шле  телеграми.
В  телеграмах  чоловіку  надає  роботу,
Мабуть  буде  так  довіку  у  неї  він  "  мотом".

Як  приїде  депутатша  у  гості  до  мене,
То  не  мов  японська  гейша,  кімоно  зелене.
Все  промови  якісь  строчить,  шукає  трибуну,
А  тоді  блука  щоночі  з  бару  її  сунуть.

Коли  ж  третя  завітає,  дуже  знатна  "  леді",
То  така  до  всіх  привітна,  навіть  і  до  Феді.
Він  її  так  полюбляє,  наче  котик  треться,
Бо  багато  грошей  має,  мов  курка  несеться...

Спокійніше  в  хаті  стане,  як  нема  нікого,
Серце  рівно  в  мене  б'ється  і  не  болять  ноги.
Нехай  мають  свої  справи  і  в  них  поринають,
Я  від  них  не  хочу  слави,  хай  собі  тримають...

                                                 Трохи  недільного  гумору!!!  Посміхніться!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870779
дата надходження 05.04.2020
дата закладки 05.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Десь осінь розкидала листя

Десь  осінь  розкидала  листя,
Під  ноги  упало  воно.
Калина  червоне  намисто,
Поклала  мені  під  вікно.

По  шибці  стікають  струмочки,
Осіння,  холодна  роса.
Сумує,  чи  робить  примочки,
Чи  просто  журлива  сльоза.

Тумани  у  березі  ходять,
Навіюють  сум  і  журбу.
Вони  у  той  час  верховодять,
В  ранкову  осінню  добу.

Як  вигляне  сонечко  в  небі,
Промінням  торкнеться  землі.
Ще  віти  зігріє  на  вербі,
Промінчик  лиши́ть  на  стеблі....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870786
дата надходження 05.04.2020
дата закладки 05.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найкращий вальс у світі

Мелодія  звучала  у  залі  "  Білий  вальс",
До  нього  поспішила,  сказала:  "  Можна  вас".
А  він  їй  посміхнувся  і  враз  зніяковів,
Теплом  вальс  доторкнувся,  серця  їхні  зігрів.

Тримали  ніжно  руки,  йшла  обертом  земля,
Кружляли  вальса  звуки  в  думках  були  слова.
Як  я  тебе  кохаю!  Як  я  тебе  люблю!
Та  ти  мовчиш,  зітхаєш,  хоч  так  у  снах  зову...

Він  не  промовив  слова,  лиш  дихання  одне
І  серця  стукіт  знову,  їм  нагадав  сумне.
Мелодія  скінчилась,  та  погляди  зійшлись,
Вони  знов  розлучились,  бо  він  був  уже  чийсь...

В  думках  лишилась  пам'ять  і  той  останній  вальс,
Що  ще  звучить  і  ранить,  хоч  сплинув  уже  час.
Він  ті  єдині  миті  в  душі  закарбував,
Найкращий  вальс  у  світі,  для  них  тоді  звучав...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870634
дата надходження 04.04.2020
дата закладки 04.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніби то було ще вчора

Ніби  то  бу́ло  ще  вчора,
На  зустріч  я  бігла  до  тебе.
Ніби  то  бу́ло  ще  вчора,
До  мене  летів  ти  мов  лебідь.

Світило  у  небі  сонце,
Ховалася  я  в  твоїх  крилах.
Ти  був  моїм  охоронцем,
Коханням  нас  доля  накрила.

Любов  обох  обіймала,
Слова  шепотіла  казкові.
Тепло  вона  дарувала,
Що  бу́ло  у  кожному  слові.

Ніби  то  бу́ло  ще  вчора,
На  зустріч  я  бігла  до  тебе.
Ніби  то  бу́ло  ще  вчора,
До  мене  летів  ти  мов  лебідь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870628
дата надходження 04.04.2020
дата закладки 04.04.2020


Віталій Назарук

МОЯ ЛЮБОВ

Прошу  тебе,  ти  не  кажи  нічого,
Достатньо  лише  погляду  твого…
І  не  суди  мене  часами  строго,
Коли  в  душі  не  іскра,  а  вогонь.

Запам’ятай,  буває  дуже  часто,
Вогонь  цей  мене  спалює  до  тла.
Хоч  я  згорю,  ти  не  жалкуй  -  не  варто,
Бо  лиш  би  ти  щасливою  була.

Я  буду  помирати  й  воскресати,
Бо  маю  жити  ніби  Прометей.
Любов  мою  не  в  силі  відібрати
І  навіть  моїх  тисяча  смертей.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870503
дата надходження 03.04.2020
дата закладки 03.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мрії перетворюю у казку

Я  мрії  перетворюю  у  казку,
Так  хочу,  щоб  жила  у  казці  ти.
Тобі  я  буду  дарувати  ласку,
Ти  квіткою  у  ній  будеш  цвісти.

Для  нас  співати  птахи  будуть  дзвінко,
Тобі  намисто  нанижу  з  роси.
Для  мене  ти  найкраща  в  світі  жінка,
Поетка  мальовничої  краси.

Розкине  казка  нам  на  небі  зорі
І  місяць  буде  грати  на  струні.
Любити  буду  в  радості  і  горі,
Бо  найдорожча  в  серці  ти  мені.

Я  мрії  перетворюю  у  казку,
Як  добре,  що  вони  живуть  в  мені.
Гадаю  в  полі  часто  на  ромашку
І  бачу  образ  любий  вдалині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870516
дата надходження 03.04.2020
дата закладки 03.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я кохання тобі віддам

Доторкнися  моєї  долоні,
Погляд  ніжний  мені  подаруй.
Я  давно  у  твоєму  полоні,
Ти  любов  мою  в  серці  відчуй.

Я  так  хочу  заглянути  в  очі,
В  них  побачити  відблиск  зорі.
Всі  з  тобою  проводити  ночі
І  уста  цілувати  твої.

Щоб  мелодія  в  місячнім  сяйві,
Свої  звуки  доносила  нам.
Щоб  слова  не  були  мої  зайві,
Я  кохання  тобі  лиш  віддам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870509
дата надходження 03.04.2020
дата закладки 03.04.2020


Віталій Назарук

ПАРА

Мов  лебеді  білі  по  площі  центральній  
Пливла  пара  зрілих  людей.
Дивились  довкола,  за  руки  тримались,
Він  з  неї  не  зводив  очей.

Вона  ще  красуня,  та  й  він  був  нівроку,
Довкола  каштани  в  цвіту…
На  них  задивлялись  прохожі  із  боку,
Він  вів  її,  мов  молоду…

На  їхніх  обличчях  світилося  щастя,
Лягав  цілий  світ  їм  до  ніг.
У  погляді  видно  було  те  причастя,
Що  інший  піднести  не    міг.

Вони  повернули  й  пішли  до  собору,
При  вході  наклавши  хреста.
А  сонце  світило  здіймаючись  вгору,
І  запах  весняний  літав…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870352
дата надходження 02.04.2020
дата закладки 02.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кличе сад до себе

Щоразу  мене  кличе  сад  до  себе,
У  надзвичайний,  романтичний  світ.
Блакить  свою  мені  дарує  небо,
А  сад  дарує  свій  біленький  цвіт.

Гудуть  рої  бджолині,  метушаться,
З  них  корчить  ледаря  ніхто  не  звик.
Побути  в  цій  красі,  для  мене  щастя,
Цей  сад  веселий,  добрий  чарівник.

М'яка  трава  вже  потопає  в  росах
І  чути  переспіви  десь  пташок.
Вишневий  цвіт  сад  приколов  у  коси,
А  вітерець  ним  вишив  рушничок.

Чарівний  сад,  дитинства  диво  -  казка,
Щоразу  хилить  віти  до  землі.
Дарує  ніжність  і  любов  і  ласку,
Дарує  світлі  спогади  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870366
дата надходження 02.04.2020
дата закладки 02.04.2020


Valentyna_S

Заблукали зорі

Заблукали  зорі  у  пустельній  тиші,
І  з  дороги  збився  місяць-одноріг.
Ліхтарі  в  шерезі  ніч  під  ноги  кришать
Й  підгортають  крихти  до  узбіч  доріг.

Все  довкіл  завмерло  в  бе́зміру  обіймах,
І  гальмують  миті  свій  шалений  біг.
По  одному  сліпнуть  вікон  дальніх  більма,
Іншим  допікає  клопотів  обліг.

Біглий  промінь    фар  вистрибнув  на  лутку,
Хвиля-дві  –    й  прогнала      темені  стіна.
Ні  зорі,  ні  пташки;  небо  тоне  в  смутку.
Спочиває  в  тиші  уночі  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870332
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 01.04.2020


Віталій Назарук

ЖІНКА - ФОРТЕЦЯ

Для  мене  ти  фортецею  була,
Проте  ти  вміла  дарувати  крила.
Поруч  з  тобою  мав  я  два  крила
Але  фортецю  брала  лише  сила.

Любов  ніяку  жінка  не  прийме,
Коли  в  ній  сили  і  чудес  немає.
Коханим  назове  і  обійме,
Коли  лиш  жінка  серцем  покохає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870207
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 01.04.2020


Віталій Назарук

МОЯ МОВА

Якщо  мене  спитає  хто-небудь:
«А  де  ж  твоя  зарита  пуповина?»
Я  з  гордістю  чужому  поясню:
«В  святій  землі,  що  зветься  Україна.»

На  цій  землі,  де  липи  й  ясени,
Де  рідне  слово  –  це  життя  основа.
Де  моляться:  «Спаси  і  сохрани…»
І  де  звучить  пісенна  моя  мова.

Допоки  рідна  пісня  є  в  душі,
І  вишиванка  чорна  і  червона.
Де  теплі  навесні  ідуть  дощі,
Де  гордість  роду  -  українська  мова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870208
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 01.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Скажи мені

Скажи  мені,  що  ще  не  пізно
І  я  твої  слова  почую.
Хоч  ми  з  тобою  десь  нарізно,
Я  кожну  ніч  у  снах  ночую.

Рука  проводить  по  волоссі,
Торкають  пальчики  обличчя.
Душа  кохає  ще  і  досі,
Твоя,  чомусь  мене  не  кличе.

Скажи  мені...  і  я  почую...
Промов  тихенько,  що  потрібна.
Я  ніч  у  сяйві  намалюю
І  запалають  зорі  сріблом.

Скажи  мені...  Я  так  чекаю...
Без  тебе  дні  немов  в  тумані.
Прошепочи  мені:"  Кохаю"
І  залікуй  душевні  рани.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870250
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 01.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прошу вас схаменіться

Природа  просить...  Схаменіться...
Пора  вже  братися  за  розум.
Що  тільки  в  світі...  Подивіться...
Невже  ми  це  змінить  не  можем.

Ліси  страждають,  плачуть  ріки
І  в  цьому  всьому  винні  люди.
І  плаче  світ  такий  великий,
Він  може  згинути  й  не  буде.

Якщо  й  надалі  руйнувати,
Усе,  що  берегла  природа
Якщо  ось  так  байдикувати,
Накаже  всіх  страшна  негода.

І  ось  уже  КОРОНОВІРУС,
Приперся  звідкись  невідомо.
Він  в  світі  вже  настільки  виріс,
Що  ставить  крапки,  рідше  коми...

Що  збережеться  для  нащадків,
Коли  зруйноване  все  буде.
Щоби  ніхто  не  зміг  карати,
Прошу  вас,  схаменіться  люди...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870247
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 01.04.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Повертаюсь в нікуди…

Знову  повертаюсь  в  нікуди,
Розмиває  дощ  твої  сліди.
Ніч  ховає  сум,  мою  печаль,
Загортає  плечі  ніжно  в  шаль.

А  думки  у  Всесвіт  десь  летять,
Там  далекі  зорі  мерехтять,
Понесуть  на  крилах  їх  вітри,
Розіб'ються,  упадуть  згори...

Вітер  стих  і  дощ  уже  скінчивсь,
Він  з  грозою  мирно  розлучивсь.
Та  понесли  хмари  десь  у  даль,
Тихий  сум  і  в  нікуди  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800015
дата надходження 20.07.2018
дата закладки 31.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чародійний напій…

Розплітав  я  коханній  в  тихий  вечір  косу,
Зорі  падали  ранні  і  збирали  росу.
Мов  озерця  ті  очі,  шепотіли  уста,
Були  світлими  ночі  і  щасливі  літа.

Посміхалась  кохана  наче  яблуні  цвіт,
Ніжне  личко  рум'яне,  задивляється  світ.
У  нічну  прохолоду  гріло  тіло  її,
Не  було  назад  броду  лиш  пісні  солов'їв.

Залетіли  у  душу  і  понесли  в  політ,
Почуття  що  зворушать  і  залишиться  слід.
Відбиваючи  ритми  то  гучні,  то  сумні,
Серце  цвітом  розквітне  і  поллються  пісні.

Вип'єм  разом  з  тобою  чародійний  напій,
Будем  дякувать  долі  і  за  здійснення  мрій.
І  з  під  ніг  утікати,  буде  наших  земля,
Мій  єдиний  у  світі  -  я  єдина  твоя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799766
дата надходження 18.07.2018
дата закладки 31.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загублений лист…

Десь  там  за  вікном  проливні  ллють  дощі,
Кінчається  літо,  в  душі  вітражі.
Виглянуть  промені,  ніжні  цілунки,
В  літньому  гомоні  ще  візерунки.

Торкнуся  рукою  до  шибки  вікна
І  лист  напишу  та  напевно  дарма...
Розмокне  в  дорозі  він,  зникне  з  стежі,
Залишуться  лише  одні  міражі.

Взяв  дощ  до  рук  скрипку  і  гучно  заграв,
Хотів  звеселити  та  сум  мене  взяв.
Згадалися  теплі,  щасливії  дні
І  лагідні  дотики  літо  твої.

Ти  літо  прошу,  не  кидай  нас,  зажди,
Для  мене  ти  любе  й  кохане  завжди.
З  тобою  ми  в  подорож  знову  підем,
Листа,  що  в  дорозі  згубивсь  віднайдем.

Я  вітра  попрошу,  щоб  лист  той  зберіг,
А  осінь  його  принесе  на  поріг.
Легенько  розгорне,  щоб  ти  прочитав
І  звістку  про  себе  мені  надіслав...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799624
дата надходження 17.07.2018
дата закладки 31.03.2020


Віталій Назарук

ОСВЯЧЕНЕ ЧЕКАННЯ

Наче  ще  не  дожив,  
А  як  хочеться  жити  й  кохати…
Її  завжди  любив
І  себе  заставляю  чекати…

Була  ніч  в  нас  колись,
Про  яку  все  життя  пам’ятаю.
На  життя  я  влюбивсь,
З  ним  піду  по  дорозі  до  краю.

Світязь  мив  береги,
Ми  ж  сиділи  удвох,  як  дві  долі.
Хоч  кохатись  могли,
Обійшла  нас  обох  тоді  воля…

І  з  тих  пір  у  душі,
Залишилося  лише  бажання.
А  воно  –  міражі,
Освятити  їх  зможе  чекання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870069
дата надходження 31.03.2020
дата закладки 31.03.2020


Віталій Назарук

ЛЮБЛЮ

Я  помовчу,  бо  ти  так  захотіла,
Хоча  душа  у  смутку  і  сльозах.
Були  часи,  ти  пташкою  летіла,
Без  слів,  без  нарікань  і  без  образ.

Та  ти  усе  в  собі  перелистала
І  заштормило  враз  твоє  життя.
В  тобі  був  жаль,  проте  ти  не  кохала,
А  я  надіявсь,  як  мале  дитя.

Не  злюся  я,  не  можу  нарікати,
Прийдеться  мені  жити  без  крила.
Тобі,  кохана,  хочу  побажати,
Щоб  ти  в  житті  щасливою  була.

Ти  знаєш,  що  я  згідний  йти  на  плаху
І  я  піду,  без  крапельки  жалю.
Я  по  житті  завжди  чомусь  невдаха,
Та  я  люблю…  О!  Як  же  я  люблю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870068
дата надходження 31.03.2020
дата закладки 31.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дві краплі щастя


Дві  краплі  щастя  впало  нам  в  долоні,
В  коханні  б'ються  радісно  серця.
Твої  уста  малиново  -  червоні,
Мов  перелитий  келих  до  кінця.

Тебе  я  обіймаю  моя  мила,  
Для  тебе  лиш  звучать  мої  пісні.
В  моєму  серці  тільки  ти  єдина,
Одна  -  єдина  на  усій  землі.

Дві  краплі  щастя,  більшого  не  треба
І  ти  летиш  в  незвіданий  політ.
Дві  краплі  щастя,  мов  блакитне  небо,
Під  ноги  стелить  веселко́вий  цвіт.

В  промінні  сонця  ніжні  переливи,
Що  нас  торкають  так  своїм  теплом.
Летять  до  нас  мелодії  мотиви,
Даруючи  кохання  нам  обом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870087
дата надходження 31.03.2020
дата закладки 31.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ми, неначе з іншої планети

Ми,  неначе  з  іншої  планети,
Схожі  так  слова  і  тіж  думки.
Десь  мандрують  Всесвітом  комети
І  далекі  світяться  зірки.

Віримо  в  добро  і  Божу  волю
І  в  найкращі  в  світі  почуття.
Просим  Україні  щедру  долю,
Щоб  перемінилося  життя.

Хай  цвітуть  сади  у  нашім  краю,
Будуть  води  чистими  Дніпра.
Хай  лелеки  завжди  прилітають,
До  свого  рідненького  гнізда.

Ми  неначе  з  іншої  планети,
Схожі  так  слова  і  ті  ж  думки.
Скажуть  слово,  ще  не  раз  поети,
Будуть  шлях  освічувать  зірки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869943
дата надходження 30.03.2020
дата закладки 30.03.2020


Ніна Незламна

Різні по крові / рим. проза /

             Всюди  гори  й  полонини…    Край  Карпатський  чарівний…    Велич  -    сосни,  похмурі  ялинкові  й    пишні  смереки  –  це  скарб  земної  краси.  Здаля  видніються  гори,  на  них  шапки  –  білі  й  сизі  хмари.  Аж  до  підніжжя  лежать  дивні  кіселеві  тумани…    Інколи  ввечері,  здається  там  гуляють  шамани…  Бо  раз  –  по  -  раз  чути  крик  якоїсь  пташини…
             Місяць  серпанком  зазирав    в  вікно…    Понурений  Гожо,  за  столом  сидить  давно.  Сюди    щовечора    немов    магнітом    тягне.    Журба  в  душі…  Знов  заливав    спиртним,    життя  гріховне.  У  ресторані    тихо  музика  звучала,    офіціант  швидко  наливав    вино  в  бокал.    Поруч      співачка  спокушала,  циган  поводився  мов  кардинал.  Йому  годили,  настільки    можна  було,  він  не  сприймав  ні  від  кого  відмов,  одна  сьогодні,  а  завтра  інша  спроможна,    здатна    в  нього  розпалити  вогонь.  А  цього  вечора,  спочатку  пив    коньяк  і  вина    пляшку  висушив    демонстративно,  зеркальна  куля    крутилась,    мерехтіла    мов  маяк.  Шаленна  молодь,  в  обіймах,  притискаючись,  танцювала    плавно  –  плавно.  …
         Красунчик…Чорні  очі,  аж  горять,  йому  б  і  справді,    не  одну  підкорять.  Золотий    товстий    ланцюжок  і  хрест  на  грудях,    на  вказізівнім  пальці    з  зображенням    орла  печатка,  хоч  й  молодий  та    сніжна  сивина  на  скронях,  в  костюмі  чорнім,  червона  краватка.  Біла  сорочка  пасувала,  мов  наречений.    Його  душа,    занадто    страждала,  сам  дивувався,  тож    лише  з  нею,  чомусь    завжди  чемний.  Скільки  ночей  і  скільки    ж  вечорів  і  ось,  знову,    дивився    лише  на  неї…  Згадав,  одного  разу    наважився,    посмів,  почервонівши,  подарував    сині  орхідеї.  Між  квіти  заховав  записку  «Співатимеш,  то  підійди».  І  підійшла…    Та  усміхнена,    рукою  зіпсувала  зачіску  й    ледь  примруживши    очі,    сказала,
-  І  не  жди.
     Прямий  погляд,  то  неначе  кинджал,  зводила  з  розуму,  він  так  її  жадав.Ті  орхідеї  сині,  як  її    чарівні  очі,    мабуть  тому,    такі  занадто    довгі  ночі.  Десь  сон  тікав,  немов  губився  серед  лісу.  Як  виспатись,  хоча  б  від  того  мав  би  втіху.  Мінливий  місяць  уповні    -  ввижалась  усмішка    в  темноті  на  зоряному  простирадлі.  На  якусь  мить  очі  ставали  мов  скляні,    все  в  роздумах,  підстерігли  думки  жахливі,  підлі.    Здавалось  уві  сні,  що  наче  поряд    й  солодкий  поцілунок  відчував,  відкривав  очі,  бачив  мавку  поруч,здавали  нерви,  чи  я  й  насправді  покохав?  Було  їх  скільки  та  ні  одна  з  них  так  не  манила,  якби  ж  то  дала  згоду,  оця,  мила…  Думки  джмелині,  чи  силою  візьму?  Та  ні,  чи      тоді  я,  сам  собі  прощу?  
     Букет  троянд  червоних  ,  у  нього    на  столі,  хай  зважуся,  він  рахував  секунди.  Нехай  іще    раз  посмію,  руки  торкнутися  і  подарую  їй  троянди.
Вона  стояла  біля  скрипаля,  нині  одягнена,  ну  справжня  краля.  Ніжне  спокусливе  плаття,    світло-  жовтого  кольору,  нагадувало  квітку  латаття.  Бажання  підійти  і  доторкнутись,  тепло  б  відчути,  тьохкало  в  серці.  Та  він  лиш  поглядом  смів  до  неї    торкнутись,відмовитися  -  ні,  хоча    вкотре  звинувачував  свою  впертість.
 Жінка  ж  зробивши  кілька  кроків,  співати  не  стала,  присіла  тут,    навпроти  нього.  І  на  троянди  уваги  не  звертала,    ледь  -ледь  всміхнулась,
--«    А    все  ж    таки,    я  свого    добилась.    Знаю  ти  циган…  Ми  різні  по  крові  й  неоднакові  звичаї  в  нашого  народу.  
Він    лише    на  мить  занімів,  тут  же    заперечив  головою,поглядом  ловив  її  вуста,    хотів    любові,
 -Я    не  зазіхну  на  твою  свободу!
   Пристальний  погляд  в  очі,  -
-Ти,  як  співала  так  й  співатимеш,  лиш  подаруй  одну  ніч,  більше  нічого  не  прошу.    В  грудях  болить,  як    ти  з  іншим    йдеш,  як  борони  Боже  нареченою    станеш,  знай,    того  ніколи  не  прощу.  Йому,    чи  іншому,    нікому  не  віддам,  чи  хочеш,  щоб  була  біда?
 Вона  мовчала,  дивилася  прямо,    грізно,    думки  блукали,  що  скажу  рідним?    Ой,  якби  ж  вони  знали  всі  -  всі…  Тріпоче  серце,  так  боляче  мені.  Як,  я  його  люблю,  цього  цигана…  Вже  так  давно  від  нього  в  серці  рана.  Якби  то  знав,  що  вона  сама  з  далекого    села.  О,  Боже,  заради  чого,    я    скільки  всього  перенесла….
             Майже  шість  років    поспіль,    квартиру  винайма,  а  з  нею  поруч,  як  мати,    одна  знайома.  Якось  у  сквері  познайомились  вони,  так  випадково  на  лавці,  восени.  Міленький  дощ  почався,  вставала  похапцем,  зненацька  стало  зле,  а  у  вухах  дзень  –  дзень,  від  чого  міркувала?  За  мить  поблідла,  втратила  рівновагу,    ото    тоді    старенька  й    звернула  на  неї  увагу.    Сама  ж  за  фахом    медик,  колись  працювала  медсестрою,  тому  й    її    не  запитала  -  що  з  тобою?  Все  зрозуміла,    дивлячись  на  дівчину,  
 -Ой    бачу,  напевно      матимеш  дитину….
 Відтоді  і  жили  вони  удвох,  ну,  а  згодом,  коли  в  світлині    втрьох,  лиш  тоді  Люба  зізналася  від  кого  народила  сина,  важко  було  та    відчувалась  радість,    вона    щаслива.    Мов  янгеля,    чорняве,  карооке,    повненьке  маля,  тішилася  й  плакала,  о,  як  же  на  нього,  схоже,  яке  ж  дати  ім`я?  Та  ні  недовго    вибирала,  Баро,  що  означає  важний,      головний.  Бабуся  косо  поглядала,  ще  й  кучерявий,  ото  славний!
     Старенька  бавила  дитину,  а  Люба  заробляла  копійчину.  То  посуд    мила    у  кав`ярні,  а    згодом    працювала  в  перукарні.  Одного  разу  робила  зачіску  клієнту  -  чоловіку,  тепер  мабуть  буде  дякувати  довіку.  Що  познайомилася  з  ним  неочікувано,    наспівувала  пісню  про  кохання.  Цей  голос  його  вразив  й  сама  світленька,  як    зірка  рання…    Встав  з  крісла  і  зміряв  її    з  ніг  до  голови,  потім    до  неї  всміхнувся  мило  й  мелодійно,
 -»Хто  ви?  Я  хочу    до  себе  запросити,  чарійвний  голос,  попрошу  вас,    мій  ресторан  відкрити.  Маю  ансамбль,  хлопці  гарні,  молоді  та  ви  не  бійтеся,  вони  добрі,  не  похабні.  І  маю  текст,  мені  надрукували.  Тож  дуже  прошу,  щоб  дарма  часу  не  втрачали.  Моя  візитка,  ось,  там  є  адреса,  тож  буду    вас  чекати,  принцесо….
   І  зник….
 «Ото  так  дивина  -,  сказала  тихо,  а    можливо  це  на  краще,  чого  думати  про  лихо?    
       І  ось  тепер,    вона  тут,    більше  року    співає  і  бачить,  як    той,  її  чорнявий  хлопець    страждає.    Чи  вона  знала  тоді,  як  працювала    у  кав`ярні,  що  до  неї,    в  когось  думки  будуть,    темні.  Після  роботи,  восьме  Березня  святкували,  народу  повно,  знайомі  критикували.  Що  лише  каву  смакувала,  навіть  сміялись,  вона  ж  невинна,  соромлячись,      очі  ховала.        Пізно  ввечері  ,  ввірвалась  веселих  молодиків  юрба    і  кожного  пригощала  келихом  вина.  Цього  разу  вдмовитися    не  вдалося,  чорнявий  хлопець,  наче  порядний,  здалося.  Лише  пів  келиха  посмакувати  вмовив  її  мило.  Кілька  хвилин,  засумнівалась,  чому  це  так  сп`янило?    І  лише  вранці,    в  чужій  квартирі,  протерла  очі,  побачивши,  бажання  викричатися  щомочі.  Та  не  наважилась,    солодко  спав,  немов  дитина.  Але  ж  він  красень,  оголене  тіло,  зверху  зелена  ряднина.  Підбита  пташка,  серце  розривалося.  Як  тепер  бути,  але  це  ж  між  нами  сталося....  Це  непоправне,  що    ж  він  і  хто,  як  міг?!  В  грудях,  ледь  -  ледь  стримувала  дикий  сміх…    Їй  би  розплакатися  вволю.  Та  навіщо  тепер  винуватити  долю?!  Тож  сама  винна,  сп`яніла  від  вина….    Тож  розгрібай,    те    що  сталося,  своя  провина.
     І  після  того,  він  декілька  раз  був  в    кав`ярні…  Всі  сподівання  були  марні…  Інколи  на  вулиці    зустрічав,  все  на  підпитку,  обходив  стороною,  не  помічав.
   Та  ось  тепер,    він    в  ресторані  постійний  гість.  Їй    так  болить  і    розриває  злість.  Не  пам`ятає,  думка,  скільки  в  нього  таких  було.    І  в    голові  від  думок  тих  ,  шуміло  і  гуло.
   Останнім  часом  майже  пити  перестав,  мов  заглядала  йому  в  душу,  він  страждав…  На  все  час  треба,    зрозуміла,  що  це  вона,  його  вилікувати  зуміла…    Давно  нема  дівиць  –  курців    і  тих  що  цілуватись  лізли,  майже  зовсім  п`яні.  Своє  життя  на  краще,  врешті  змінить  зумів,  погляд  до  неї  ніжний    й    очі  ясніші,  все  замріяні.
     Та  цього  разу,  вона  сама  зробила  крок  назустріч.  В  його  душі  думка,як  співоча  пташка,  втішався,  нехай  би  так  все  життя  пліч  -  о  –  пліч.    І  навіть    ладен  їй  ніженьки  мити,  все  рівно  ж  ,  я    не  дам  їй  ні  з  ким  жити.  Сам  буду,  для  неї    циганських  пісень    співати,  якби  ж  лише  її  тіло  пізнати,  цілувати  і  кохати,  весь  вік  кохати.  Він  весь  горів,  почервонів,  краплини  поту  виступили  на  чолі.  Звернули  увагу    всі  присутні,    як  затремтіли  квіти  на  столі.    Її  раптовий  дотик  рук,  немов    спалах  вогню  в  його  душі.  І  він  почув  її  сердечка  стук,  всі  інші  їм  були  байдужі.    За  мить  схопивши  її  руки,    сховав  своє  обличчя  в  них.  В  неї  ж  бажання  давно  в  обіймах  потонути,  в  цей  час  відчула  його  гарячий  подих.  Він  так  раптово    підклав  хустинку,здригнулись  плечі  на  хвилинку.  Підняв  обличчя,  в  очах  море  сліз.  Зненацька  зірвався  з  місця,підхопив  її  на  руки    й  поніс…  Лиш  двері  гучно  грюкнули  вздогін.    А  по  кав`ярні    прозунав  гучний  грім.
Вона  не  виривалась  і  він  присів  на  лавці,  що  біля  кав`ярні.Солодкі  поцілунки,  такі  жадані.      До  чого  тут  слова,  всі  були  б  зайві.
Тіла  горіли  у  спокусі.  Вона,  як  квітка  завмирала  від  обіймів.  І    шепотіла,  
-Гожо,  нині  не  на  часі…
Ледь  прикривала  пишні  груди,
-Ну,  досить  -  досить,  ти  вже  раз  посмів..
До  нього  зразу  не  дійшли  слова,  лиш  згодом,  хвилюючись    відсторонився.
Дивився  в  очі,  руки  цілував,
-  Та,  що  ти,  щоб  я  та  тебе?  В  житті  б  образити  ніколи  не  наважився.
Вона  бентежачись,    звільнилася  від  обіймів,
-Ну,  що  ж  я  доведу,  що  все  ж  колись  посмів
Як  листочок    з  дерева,  лекко    зірвалася  з  лавки  й  махнула  рукою  до  автівки,
-Таксі-  таксі!  
Гожо,  аж  моторошно  стало,  що  можуть  буть  за  витівки?  Ой,  щось  не  вірю  я  цій  пташці.
       Кілька  секунд,    таксі  летіло  по  містечку.  Він  ніжно  обіймав  за  плечі,  тішився,  нарешті  піймав  пташечку  і  проведе  з  нею  цілу  ніч,чи  хоча  б  вечір.
 В  вузенькому,  тихенькому  перевулку  таксі  зупинилось.    А  в    Люби  серденько  тремтіло,  гучно  билось.  Суворо  в  очі  подивилася,
-Ну,  що  ж  це  тобі  мабуть  і  не  снилося.  Це  твій  іспит  на  все  життя,  чи  ти  зганьбиш  себе,  чи  щасливим  сприймеш  майбуття.  
     Гожо  розрахувався  за  таксі,  в  самого  ж  думки,цікаво,які  ж  можуть  бути  справи  такі.  Що  моє  життя  залежатиме,    що  за  іспит  приготувала.  Біс  забирай,  я  на  все  ладен,  якби  ж  тільки  кохала.
Непоказний  будиночок…  В  вікнах  горіло  світло.  Вона  всміхалась,  натисла  на  дзвіночок.  В  дверях  старенька    відкрила  двері  й  привітно,
-  О  Любочко,  ти  не  одна  дитинко.  Зарання  нині…    А  я,  саме  читала  казочку  дитині.
Гожо  здивовано    повів  очима    до  Люби,  хотів  щось  запитати.  Але    не  встиг,    хлопчисько  вискочив    з  кімнати.  Й  прямо  до  матусі,  став  обіймати.  Чоло  і  очі,    і  чорна  чуприна,  він  зрозумів,  то  його  дитина.  Та  безпорадно  тримав  руки  перед  собою,  а  потім,  немов    в  танці,  по  колоінах  бив  рукою,  то  по  одній  нозі,  то  по  другій.    За  мить    на  стільчик  присів,  з  понуреною  головою,
- О  молодість..  .  Я    пригадав,  колись    напідпитку    посмів…  То  це  я    твої    чаруючі      очі,  все  бачив    чи  під  ранок,  чи  серед  ночі.    А    інколи  було,    здавалось    твоїм  голосом  співає  пташка  за  вікном.    Тому  і  пив,  свої  страждання    заливав  вином.    І  часто  в  кав`ярні  задумувався  над    минулим.    Та  чомусь  кожного  разу    перед    очима    наче  дим…  І  в  голові    гуділо.  Тому  й  неспромігся  підійти  сміло…  Як    тебе  звати  не  пам`ятав,  мені  здавалось,    від  тих  думок,    я  розум  втрачав.
Старенька    наче  трохи  розгубившись,  в  куток  забилась,  щоб  незаважати.
А  в  неї  по  щоці  сльоза  скотилась,  чомусь  нічого  не  могла  сказати.
Лише  міцненько  пригортала  сина,  на  якусь  мить    в  душі  зізналася,    щаслива.  Хоч  стільки  всього  пережито  та  всі  страждання,  немов  з    водою  змились  через  сито.
Запала  тиша  по  хатині…  Та  не  сиділося  дитині.  Хлопчик    крутив  головою  в  різні  боки  й    рукою  раз  –  по-  раз    потирав  носа  й  щоки.    Задирав  голову  до  мами,  а  то  дивився  на  дядька  й  кліпав  очима.
Врешті    зліз  з  рук    і    став  серед  кімнати,  
-Чого  так  тихо,    може  досить  мовчати,
Він  протягнув  руку  до  Гожо,
   -  Давай    будем  знайомитись,  мене  звати  Баро.
 Чоловік  ледь  всміхнувся,  подав  руку  і  поглянув  на  Любу.  Та  ледь  не  розсміялася,  зажала  нижню  губу.  На  віях    сльози  забриніли,  напевно    сльози  радості,  думка,  який  сміливий,  що  з  нього  виросте?
 Малий,  забравши  руку,  крутнувся  на  одній  нозі,  спинившись,  хитро  дивився  до  матусі,
-Ну  я  так  бачу,    оце  тепер  ми    нарешті  зібралися  всі.  Напевно  будемо  з  цим  дядьком  друзі.  І  де  ти  знайшла,    кучерявого    такого,  чомусь  так  дуже  схожого  на  мене….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869964
дата надходження 30.03.2020
дата закладки 30.03.2020


Любов Вишневецька

Береги себя…

-  Там,  в  своем  краю,  любимый,
где  в  судьбе  бушуют  волны...
Оставайся  невредимым!..
Не  касайся  жгучих  молний...

Береги  себя,  мой  милый!..
Пусть  тебе  не  будет  худо...
Будь  здоровым  и  счастливым!..
За  тебя  молиться  буду...

Пляской  зло  ошеломило...
Мир  совсем  обезоружен...
-  Пусть  беда  проходит  мимо!
Помни...  ты  мне  очень  нужен!..

                                                                 29.03.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869868
дата надходження 29.03.2020
дата закладки 29.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Припливи до мене у човні

Припливи  до  мене  любий  у  човні,
На  сопілочці  пісень  заграй  мені.
Хай  мелодія  розбудить  річку  й  ліс,
Кине  барви  веселкові  літо  скрізь.

Виглядаю  я  на  березі  тебе,
А  туман  ховає  небо  голубе.
Десь  доносить  річка  звуки  від  весла,
Я  стою  й  тебе  чекаю  тут  одна.

Припливи  до  мене  любий,  припливи
І  так  ніжно  свої  руки  простягни.
Хочу  я  побачить  усмішку  твою
І  почути  ніжне  слово,  так  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869825
дата надходження 29.03.2020
дата закладки 29.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій хлопчику з блакитними очима

Мій  хлопчику  з  блакитними  очима,
З  тобою  в  юність  повертаюсь  я.
Хоч  стільки  літ  у  нас  вже  за  плечима,
Та  не  забула  я  твоє  ім'я.

Воно  живе  в  моєму  серці  й  досі,
Коли  сніжить,  всміхається  весна.
Як  літо  розкидає  травам  роси
І  як  приходить  осінь  золота.

Як  дмуть  вітри,  кружляють  листопади
І  як  у  небі  грози  гуркотять.
Як  падають  під  ноги  зорепади,
Яскравими  вогнями  миготять.

Коли  збираються  птахи  у  вирій,
Торкаючись  своїм  крилом  сосни.
Мій  хлопчику,  лелеки  білокрилі,
Мене  до  себе  зазивають  в  сни...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869552
дата надходження 27.03.2020
дата закладки 28.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У руках моїх диво - тюльпани

Ти  приніс  мені  у  дні  весняні,
Оберемок  рожевих  тюльпанів.
То  для  мене  було,  таке  диво,
Неймовірне,  як  казка  красиве.

Від  захоплення  слів  бракувало,
Квіти  ті  до  грудей  пригортала.
Серце  билось  від  щастя  й  любові,
Квіти  ніжні  такі  і  чудові.

А  весна  у  вікно  зазирала,
І  кохання  усім  дарувала
Білим  цвітом  вкривала  дерева,
Веселилися  чисті  джерела.

Птахи  дзвінко  весну  прославляли
І  піснями  її  забавляли.
Я  в  цій  казці  з  тобою  у  парі,
У  руках  моїх    диво  -  тюльпани.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869705
дата надходження 28.03.2020
дата закладки 28.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Трудівник (гумореска)

Запитала  жінка  Гриця,
Де  ти  встиг  уже  напиться?
Я  вже  їсти  наварила
І  корову  подоїла.

Назбирала  огірочків,
Яблук  кошик  у  садочку.
Прополола  всю  капусту,
Щоби  була  мого  бюсту.

Хату  усю  побілила
І  вареничків  зварила.
А  тебе  усе  немає,
Вже  і  вечір  наступає.

Знаєш  -  Гриць  відповідає,
В  тебе  совісті  немає.
Я  спішив  уже  додому,  
Та  зустрів  в  сільмазі  Тому.

Вона  стільки  там  набрала,
Що  торбину  враз  порвала.
Шкода  стало  молодицю,
Поможи,  -  сказала,  Грицю.

Як  поміг,  почисть  криницю,
Вийми  з  неї  мою  кицю.
Принеси  води  до  хати,
Дах  он  треба  залатати.

Сіна  накосити  в  лузі,
А  тоді  ще  і  подрузі.
Відірвалась  онде  фіртка,
Протяг  такий,  наче  дірка.

У  хліві  кабан  втопився
А  держак  взяв  і  зломився.
Яж  кохана  так  втомився,
Ось  тому,  взяв  і  напився...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869692
дата надходження 28.03.2020
дата закладки 28.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лебеди…

Ты  ворвалась  сказкою,  сердце  мне  разбила,
Любовался  лебедем  на  чистом  пруду.
Тихою  походкою  подошла  и  скрылась,
Появилась  в  сердце  на  мою  беду.

Лебеди,  лебеди,  лебеди,  золотые  крылья,
Лебеди,  лебеди,  лебеди,  озеро  любви.
Вы  верните  лебеди  всё  что  с  нами  было,
Не  забыл,  люблю  ещё  я  глаза  твои...

И  теперь  страдаю  тихими  ночами,
Сон  свой  потерял  я  и  почти  не  сплю.
Где  найти  тебя  мне  с  карими  глазами,
Не  подскажут  лебеди,  даже  на  пруду.

Лебеди,  лебеди,  лебеди  в  чём  же  ваша  сила,
Вы  напойте  лебеди  -  я  вам  подпою.
Мне  твоя  походка,  каждой  ночью  снилась,
Чтоб  тебя  найти  мне,  я  на  пруд  хожу.

В  неземном  полёте  чувствую  прохладу,
И  тебя  не  вижу  даже  с  высоты.
Вновь  хочу  услышать,  как  подходишь  сзади
Нету  краше  в  мире  той  моей  мечты...

Лебеди,лебеди,  лебеди,  золотые  крылья,
Лебеди,  лебеди,  лебеди,озеро  любви.
Вы  верните  лебеди  всё  что  с  нами  было,
Не  забыл  люблю  ещё  я  глаза  твои...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281253
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 26.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На крилах кохання

На  крилах  кохання  до  тебе  летітиму,  
На  крилах  кохання  тобі  лиш  співатиму,
І  зіркою  з  неба  тобі  лиш  світитиму,
І  серцем  своїм  лиш  тебе  зігріватиму.

Для  тебе  ромашкою  в  полі  цвістиму  -  
Всі  краплі  роси  я  зберу  у  намисто.
З  тобою  на  крилах  кохання  полину,
Туманом  для  тебе  стелитимусь  чисто.

Тебе  лиш  одного  я  довго  чекатиму,
У  травах  квітучих  тебе  виглядатиму,
Зустрівшись  з  тобою,  тебе  берегтиму,
Не  зраджу  кохання,  ніколи  не  кину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266256
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 26.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ціна любові

Як  рано  ми  вмієм  кохати,
Закохувать  наші  серця.
Як  пізно  -  любов  цінувати,
А  потім  жаліть  безкінця.

Бува  нарікаєм  на  долю,
На  різні  дрібниці  в  житті.
Бува  переборюєм  болі,
Що  часто  тримаєм  в  душі.

Та,  щоб  не  любить  -  не  прикажеш,
Любов  -  не  закриєш  замком.
І  рук  їй  ніколи  не  зв'яжеш,
Вона  не  спливе  із  струмком.

Любов  -  почуття,  що  із  серця,
Любов  -  почуття  із  душі.
Вона  почуттями  озветься,
Мов  ллються  весняні  дощі.

Давайте  любов  цінувати,
Вона  цінний  скарб  на  землі.
Хто  вміє,  хто  вміє  -  кохати,
Той  буде  цінити  її...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869436
дата надходження 26.03.2020
дата закладки 26.03.2020


Віталій Назарук

НАПИСАНО ЛЮБИТИ

Тобі  страждань  я  не  бажав  ніколи,
Ні  мук  отих,  що  двічі  пережив.
Щоб  сліз  ніхто  не  бачив  –  йшов  у  поле,
А  в  чистім  полі  диким  звіром  вив.

Було  часами  –  не  хотілось  жити,
Зробити  міг  це  просто,    без  жалю.
Та  на  віку  написано  любити
І  я  люблю,  я  так  тебе  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869315
дата надходження 25.03.2020
дата закладки 26.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Гойдає вітер гойдалку порожню

Гойдає  вітер  гойдалку  порожню,
Яку  тримають  міцно  два  дуби.
По  гаю  лине  пісня  подорожня
Її  завжди  співав  для  мене  ти...

А  я  в  той  час  так  весело  сміялась,
Несла  до  неба  гойдалка  мене.
З  тобою  я  нічого  не  боялась,
Не  вірила,  що  доля  омине.

Вона  тоді  за  нами  слідкувала,
Немов  чаклунка,  ворожила  щось.
В  один  момент,  взяла  і  тебе  вкрала,
Отримав  долю  ту  щасливу,  хтось...

Мені  ж  лишилась  гойдалка  порожня,
Яку  тримають  міцно  два  дуби.
І  пам'ять,  що  забуть  ніяк  не  можна,
Й  любов,  яку  удвох  не  зберегли...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869290
дата надходження 25.03.2020
дата закладки 25.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вальс кохання і весни

Ти  часто  так  приходиш  в  сни
І  я  з  тобою  вальс  танцюю.
Наш  вальс,  кохання  і  весни,
Мелодію  ту  й  досі  чую.

Ось  мої  руки  на  плечах,
А  твої  стан  мій  обіймають.
І  стільки  ніжності  в  очах,
Але  уста  мовчати  мають.

Весна  квітує,  чарівна,
Вона  із  вітром  теж  танцює.
На  скрипці  виграє  струна,
Що  навіть  ліс  собі  вальсує.

Тече  по  жилах  наших  кров,
І  серце  розриває  груди.
У  сні  чомусь  мовчить  любов,
Мовчить,  щоб  не  судили  люди...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869285
дата надходження 25.03.2020
дата закладки 25.03.2020


Любов Вишневецька

Из темницы.

Дни,  как  листья,  срывала  мне  осень...
Не  оставив  счастливых  минут...
-  Полюбила  душа  моя  очень!..
Только  в  прошлое  доли  бредут...

Безысходность  сдружилась  с  судьбою...
Тащит  тело  мое  в  жернова...
Тащит  в  омут  меня  с  головою...
Паутины  плетет  кружева...

Посмотрю  я  на  небо...  там  птицы!..
Встретят  первыми  алый  рассвет...
К  ним  вспорхнула  душа  из  темницы...
где  любимый  оставил  свой  след...

В  новом  дне  я  найду  в  себе  силы...
чтоб  крушить  все,  что  так  больно  жгло!..
-  Я  забуду  того,  что  любила...
Сотру  память  всем  бедам  назло...

                                                                                         24.03.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869182
дата надходження 24.03.2020
дата закладки 24.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стежина юності моєї

Шукаю  часто  стежку  ту,
Яку  з  тобою  загубили.
Здалося,  щеб  одну  версту
І  ми  б  на  ній  тоді  зустрілись.

Та  ми  до  неї  не  дійшли,
Нам  сил  мабуть  забракувало.
А  може  просто  не  знайшли,
Чи  може  часу  було  мало.

І  я  тепер  щоночі  йду,
В  минуле  наше  повертаю.
І  юність  нашу  молоду,
У  снах  тепер  усе  шукаю.

І  може  хоч  з  тобою  там,
Ми  ще  зустрінемось  коханий.
Я  почуття  тобі  віддам
І  нас  обох  пригорне  ранок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869167
дата надходження 24.03.2020
дата закладки 24.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бути зимі, неможливо

Там  де  ступала  весна
І  зеленіла  травичка,
Снігу  зима  намела  
І  запорошила  личко.

Тільки  не  довгим  було,
Дійство  зимового  снігу.
Сонце  торкнулось  його,  
Весна  вміхнулась  щасливо.

З  березнем  радо  вона,
В  ніжному  вальсі  кружляла.
Чула  ту  радість  луна,
Рухи  їх  всі  повторяла.

Птахи  співали  пісень,
Весело  так  і  грайливо.
Весняний  почався  день,
Бути  зимі,  неможливо...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869169
дата надходження 24.03.2020
дата закладки 24.03.2020


НАДЕЖДА М.

Расскажи мне о себе

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZEbPebcio10[/youtube]

Я  мечтаю  о  весне,
Не  похожую  на  осень.
Мне  достаточно  вполне,
Твоих  нежных  пару  строчек.

Расскажи  мне  о  себе,
Как  живешь,  о  чем  мечтаешь?
Что  ко  мне  в  твоей  душе,
Обо  мне  ты  вспоминаешь?

О  весне  сложи  мне  песню,
Мы  её  споём  вдвоём.
Приукрась  красивой  трелью,
К  ней  мотив  мы  подберём.

Пригласи  меня  ты  в  сказку
Ту,  где  будем  мы  одни.
Подбери  цветные  краски,
Расскажи  мне  о  любви.

Нарисуй  ромашки  в  поле
И  весенний  ветерок.
Будет  вновь  за  нас  доволен,
Этот  тёплый  вечерок.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868960
дата надходження 22.03.2020
дата закладки 24.03.2020


Малиновый Рай

ЧАСТУШКИ

Яйца  нынче  дорогие,
Растут  цены  без  конца.
Говорят  на  восемь  девок
Есть  всего  лишь  два  яйца.

Говорила  жена  Феде
_ты  придурок,ты  больной.
За  слова  плохие  эти  
Федя  мстил  жене  с  кумой.

Каждый  день  супруга  Федю
называла  дураком,
По  менял  её  на  медни,
Стал  нормальным  мужиком.

Смастерил  Федот  на  даче
Деревянный  туалет,
Так  решил  одну  задачу,
Где  встречать  ему  рассвет.

Говорят  коронавирус
Любит  старых  забирать,
Дед  пошёл  прощаться  с  бабкой
На  скрипучую  кровать.

Час  прощались,два  прощались,
Уже  третий  час  идёт,
Никакой  коронавирус
Деда  за  хрен  не  возьмёт.

У  окошка  деток  куча,
Смотрят  вроде  как  кино.
-Хватит  ,деда,бабку  мучать,
Вирус  кончился  давно.-

Села  бабка  на  диван,
Водки  выпила  стакан.
-Может  даст  Господь  к  утру
Не  от  вируса  помру.

Утром  встрепенулся  дед,
Его  бабки  рядом  нет.
Где  ж  ты  делась  сатана,
Ох,похмеляется  она.

Дед  принял  седьмой  стакан,
Закатился  под  диван.
Дед  конечно  поживёт,
Вирус  хрен  его  найдёт.

Очень  жалко  итальянцев,
Там  действительно  беда,
Буду  дома  святить  яйца,
Непоеду  я  туда.

Вирус  этот  не  на  долго,
Скоро  стихнет  ,так  и  знай,
Ведь  не  служит  оно  долго,
То  что  делает  Китай.

Ес  ли  хочешь  быть  живой
Заправляйся  черемшой,
Черемшою  как  дыхнёшь
Вирус  намертво  убьешь.

Мы  стояли  на  свиданье
И  ногами  топали.
Организм  имел  желанье,
Мало  не  полопали.

Ночью  встретив  агронома
Повела  под  виноград,
Поняла  лишь  Тоня  дома,
То  был  Петька,конокрад.

Не  пойду  рожать  в  больницу
Бо  в  копеечку  влетит.
Уже  грач  в  саду  резвится,
Скоро  аист  прилетит.

Ох  больница  ты  больница,
Ты  считай  что  тебя  нет,
Будем  травами  лечиться,
Вспомним  бабушкин  секрет.

Прочитали  вы  частушки,
очень  рад  ,друзья,я  вам.
То  что  я  такое  выдам
Удивлён  я  даже  сам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868517
дата надходження 18.03.2020
дата закладки 23.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У полон мене взяла

Ти,  наче  Мавка  лісова,
Усмішкою  зачарувала.
У  серце  додала  тепла
І  у  полон  мене  забрала.

Серед  пахучих,  буйних  трав,
Там  де  вітрів,  гучні  мотиви.
Тебе  я  ніжно  обіймав,
Моя  кохана,  люба,  мила.

З  тобою  ми  немов  в  Раю,
Немов  в  солодкій  диво  -  казці.
Тобі  любов  я  віддаю,
Вона,  то  наше  справжнє  щастя.

Ми  дуже  цінимо  його,
Воно,  то  світлий  в  сонці  ранок.
Блакитне,  неба  полотно,
І  неповторний  наш  світанок...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869016
дата надходження 23.03.2020
дата закладки 23.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Послухай музику весни

Чуєш,  як  струмок  тече  згори,
Як  шумлять  від  вітру  явори.
Ще  дощі  холодні  краплі  ллють,
А  у  гості  дні  вже  теплі  йдуть.

Чуєш,  як  мелодію  весна,
Нам  з  тобою  в  серце  посила.
Як  в  букет  збирає  первоцвіт,
Як  для  нас  малює  дивосвіт.

І  летять    у  височінь  слова,
Мила,  ніжна  серцю  дорога.
А  думки  торкаються  струни,
Ти  послухай  музику  весни.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869019
дата надходження 23.03.2020
дата закладки 23.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поезія, то казка й диво

                                                                                                                     
Дорогі  друзі!!!

Шановні  поети  і  поетки!!!
                                                                                                                     
Щиро  вітаю  вас  з  Днем  ПОЕЗІЇ!!!
Бажаю  всім  міцного  здоров'я,творчих  успіхів,  
плідної  Музи,терпіння  всім  у  ці  нелегкі  дні,
будьте  щасливі  з  розумінням  ставтесь  до  
теперішньої  ситуації,  теплого  вам  весняного
сонечка,  любові  і  Божого  благословіння!!!
 
                                       

Поезія  -  найкраща  подруга,  яка  не  зрадить,
Вона  торкається  любов'ю,  а  не  заздрить.
Поезія  -  співає,  наче  мама,  колискові,
Вона,  зі  мною  дихає  у  кожнім  слові.

Поезія  -  то  казка,  що  дарує  справжнє  диво,
З  тобою  люба,  почуваюся  щасливо.
Поезія  -  мені  подарувала  свої  крила,
А  ще,  несе  мене  по  морю  мов  вітрила.

Моя  подруго,  буду  завжди  вірною  для  тебе,
Торкатимусь  думками  білих  хмар  і  неба.
З  тобою  в  світі  цьому  жити,  сонячно  й  приємно
І  знати,  що  пишу  вірші  я  недаремно...





                                   


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868757
дата надходження 21.03.2020
дата закладки 21.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Рожевий серпанок весни

Рожевим  серпанком  укрилося  море,
Свої  таємниці  шепоче  мені.
Підслухати  їх  намагаються  гори,
Секрети  щоб  всі,  розказати  весні.

Вдихаєш  повітря,  романтика  всюди
І  чайки  квеління  у  небо  летить.
Прокинувся  ранок,  прокинулись  люди,
Він  всім  даруватиме  дивну  цю  мить.

Сплелося  проміння  у  сонячну  косу,
Поніс  вдаль  хмаринки,  легкий,  вітерець.
Десь  линула  пісня  в  саду  стоголоса,
Торкалася  ніжно  до  наших  сердець




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868640
дата надходження 20.03.2020
дата закладки 20.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мені тебе не розлюбити

Мені  тебе  не  розлюбити,
Весна  кохана...  тоді  літо.
До  нас  у  гості  завітає,
З  тобою  поруч  підем  гаєм.

Там  солов'їні  чути  співи,
Такі  веселі  і  грайливі.
А  я  тримаю  твою  руку,
Щасливі  двоє,  без  розлуки...

Хмарки  пливуть  кудись  завзято,
Коли  ти  поруч  в  мене  свято.
Твоя  усмі́́шка  сонцем  сяє,
А  моє  серденько  кохає.

Ось  так...  думками  я  з  тобою
У  них  ми  поруч,  тільки  двоє.
А  ще  любов  в  серцях  єдина
І  вірність  ніжна,  лебедина

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868644
дата надходження 20.03.2020
дата закладки 20.03.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Метелик щастя прилетів

У  білому  вінку  всміхалась  юна  вишня,
Птахи  кружляли  з  піснею  весни.
І  сонце  життєдайне  піднімалось  вище,
Пливли  на  небі  хмар  легкі  човни.

А  він  дивився  у  дівочі  сині  очі,
В  яких  бриніла  райдужна  краса.
І  білий  світ  здавався  чистим  і  урочим.
Кохання  променилось,  мов  яса.

Цілунки  ніжні,  ніби  розсип  самоцвітів.
Волосся  -  водоспадом,  стан  гнучкий.
І  пахло  квітами  вишневе  юне  віття,
Метелик  щастя  прилетів  меткий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868464
дата надходження 18.03.2020
дата закладки 18.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Життя - не завжди казка

Спитатися  хотілося  не  раз,
Чому  брехня  живе  у  світі?
Спинився  на  хвилинку  ніби  час
І  сірими  враз  стали  миті.

Чому  немає  щедрості  в  душі?
І  де  поділись  ніжність,  ласка.
Я  хочу  запитать  у  цім  вірші,
Адже  життя  -  не  завжди  казка.

Не  завжди  рай,  який  малюєм  ми,
Не  завжди  ніч  дарує  зорі.
І  чуються  десь  голоси  сурми
І  неспокійні  хвилі  в  морі.

Тріпоче  серце,  хочеться  тепла,
Правдивих  слів,  яких  немає.
Тікає  із  під  ніг  моїх  земля,
Душа,  весь  біль  цей  відчуває...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868450
дата надходження 18.03.2020
дата закладки 18.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прокинувсь день весняний

Вже  день  прокинувся  весняний
І  сонце  вмилося  росою.
Так  щиро  усміхнувся  ранок,
Схилились  верби  над  водою.

У  лісі  вже  зацвів  підсніжник,
Весна  взяла  у  руки  фарби.
Легенький  вітер,  перший  вісник,
Чудові  веселкові  барви.

Шумлять  потічки  край  дороги,
Щебечуть  птахи  в  піднебессі.
Втекли  далеко  пристороги,
Вдягну́ть  дерева  шати  в  лісі.

І  ми  з  тобою  в  тихий  ранок,
Зігріті  ніжною  весною...
Вже  на  столі  стоїть  сніданок,
І  чай    заварений  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868430
дата надходження 18.03.2020
дата закладки 18.03.2020


Валентина Рубан

КОЛДОВАЛА ЗИМА

Колдовала  Зима  под  окном,
Под  березами  белыми,  елями.
Прикрываясь  седым  полотном,
Пела  песни  с  ветрами  –  метелями.

Танцевала  по  хрупкому  льду,
Обнималась  с  веселою  вьюгою.
Хохотала  у  всех  на  виду,
И  была    всем  –  надежной  подругою.

А  потом,    убегая  в  леса,
От  предательства  изнемогала.
Молча  всматриваясь  в  небеса,
На  Мороза,    визит,    ожидала.

Он  не  баловал  лаской  ее,
Появляясь,  он  вмиг  уходил.
Знал,  не  вечна  власть  у  нее,
Убегал…    Избегал…  Не  любил…

Только  Солнца    оранжевый  диск,
За  ней  вслед  всюду  нежно    ступал.
(  Да  за  что  же    судьбы  такой  иск?)
Жар  любви  его  –  уничтожал…

Ее  сердце,  что  билось  в  груди,
Ожидало  Мороза  и  стужи.
И  одно  лишь  шептало  –«  Приди…!»
Ведь  ничто  и  никто  ей  не  нужен.


Не  колдует  Зима      под  окном,
Плачет,  молча  холодным  дождем.
Так  и  мы,  вспоминая  одно,
В    что  -  то  верим,  чего  то  мы  ждем

В  этот  год  –    дни  Зимы  сочтены,
 И  теперь  холод,  снег  –  не  важны.
И…  минуя  тех,  кто  к  нам  нежны,
Мчимся  к  тем  –  кому  мы  не  нужны.

29.02.2020  г

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868244
дата надходження 16.03.2020
дата закладки 16.03.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Ти ходиш тінню

Дороги-змійки  доторкалися  не  вперше...
Ти  тінню  ходиш  -  бачу  і  мовчу.
Слова  розсипані  -  не  позбирати  перли.
Дзвенить  студеним  відголоском  чур.

І  стільки  тихих  днів  із  вітром  прошуміли.
Засуха,  потім  тріщини  землі.
Невже  ріка  чуттів  душі  не  обміліла,
Бо  сни  втонули  в  таємничій  млі.

Ти  ходиш  тінню  -  ніжний  розсип  поцілунків
Повітряно,  мов  крапельки  води.
І  чути  мені  голос  зовсім  близько  й  лунко:
-  Не  йди,  на  хвильку  зупинись,  не  йди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868227
дата надходження 16.03.2020
дата закладки 16.03.2020


Ніна Незламна

В місячному сяйві

Добре  нам  з  тобою,    в  місячному  сяйві
Хоча  знаю  любий,    тут  всі  слова  зайві
Радість,  в  серці  разом,  ловлю    жаги  погляд
Як  земля  і  місяць,      у  всесвіті  поряд.

Прихилюсь  до  тебе,    стук  сердець  відчую
Зізнаюсь  в  коханні,    любий,  не  жартую
Будь  для  мене  сонцем,  зігрій  душу  й  тіло
Щоб  серце,  як  в  пташки,  в  щасті  тріпотіло….

Та  розсип  троянди,  колючки  на  попіл
Згорю  під  тобою…  Поклади  на  постіль
 Ніжність,  час  спокуси,  в    любові  втопаєш
Сонце  моє,    знаю,    ти    мене  кохаєш…..

                                                                                         Вірш  зі  скрині

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868208
дата надходження 16.03.2020
дата закладки 16.03.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 137

[b]Я  пришла  вчера  к  соседке,
Ведь  она  одна  не  пьет.
Мне  дала  одни  объедки,
А  сама  -  котлеты  жрёт.

Надоели  дома  ссоры,
Муженёк  мой    -  сущий  псих!
Принесли  мне  мухоморы
Приготовлю  мужу  их.

На  пол  вилочка  упала,
И  легла  у  ног  моих,
А  за  вилкой  -  два  бокала,
Свечи,  торт  и  сам  жених.

Мой  миленок  вдруг  женился,
И  понятно  -  не  на  мне!
Чтобы  он  в  штаны  мочился
И  кричал  всегда  во  сне.

В  нашей  сельской  дискотеке
Продаются  чебуреки,
Танцев  нет  уже  пять  лет,
Но  работает  буфет.

Танцевали  мы  с  подружкой
Пили  пиво  медной  кружкой.
А  когда  в  дуплет  напились,
Танцы  дракой  завершились.

Пригласил  милок  на  танец,
Вид,  ну  сущий  оборванец.
Не  пойду  с  таким  вот  видом,
А  он  взял  на  танец  Лиду.

Померещилось  мне,  что  ли
Что  у  Люськи  под  окном.
Муженек  мой,  алкоголик
С  полным  бражкою  ведром.

В  плавках  сила  сталевара?
Я  проверила  -  ништяк!!
Сталевар  тот  сухопарый,
И  трудился  кое-как.

Ты  чего  Петра  забыла,
Потому,  что  он  шахтёр?
Грязь  с  забоя  бы  отмыла,
А  в  постели  он  шустёр!!

Ох,люблю  я  рисковать
И  все  мне  по  фене!
Могу  кума  целовать
Пока  муж  на  смене!

Ехал  Федька  по  селу
Крылья  оттопырил!
Носом  врезался  в  скалу...
На  меня  так  зырил..

Рвусь  на  море.  что  есть  сил
Что  в  деревне  проку!?
За  измену  муж  избил,
Мщу  ему  жестоко!

Три  часа  я  мылась  в  бане
Той,  что  на  краю  села.
А  воды  не  стало  в  кране  -
С  кумом  ночь  здесь  провела.

Дома  маменька  сердилась,
Что  я  ночью  возвратилась.
Не  ругай,  маманя,  дочь,
Нынче  утро,  а  не  ночь!

Скоро  свадебку  сыграли,
Чтоб  Петро  не  бегал  к  Вале...
Оказалось,  он  -  козёл!!
Прям  со  свадьбы  к  ней  ушел!!

Сочинила  я  куплеты,
Дальше  -  выпила  яиц.
Чтобы  петь,  есть  туалеты
Для  таких,  как  я  певиц!![/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868118
дата надходження 15.03.2020
дата закладки 16.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима у березня в гостях

Зима  завітала  до  березня  в  гості,
Мабуть  захотіла  цілунку  його.
У  сукні  біленькій,  чекала  на  мості,
Довкола  стелилось  снігів  полотно.

Холодні  сніжинки  лягали  на  руки
І  холодом  віяло  так  від  зими.
Хотіла  у  весну  послати  розлуку
І  сніжні  хотіла  стелить  килими.

Та  то  все  дарма,  їй  весна  усміхнулась,
Я  холоду,  люба,  уже  не  боюсь.
Даремно  ти  зимо  у  весну  вернулась,
З  тобою  сестрице  я  дуже  різнюсь...

Як  сонце  проміння  розкине  яскраве,
То  вмить,  будуть  плакати  білі  сніги.
Зелені  з  під  снігу  вигля́дують  трави
Вони  застеляють  уже  береги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868194
дата надходження 16.03.2020
дата закладки 16.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя невипита любов ( слова для пісні)

Під  ноги  впало  листя  клена,
І  відлітають    журавлі.
А  ти  завжди  в  душі  у  мене,
За  це  я  дякую  тобі.

Приспів:

Моя  кохана  і  єдина
У  очі  я  дивлюсь  твої.
Любов  і  вірність  лебедина,
Зігріє  нас  в  осінні  дні.
У  гронах  ніжиться  калина,
У  хризантемах  осінь  знов.
Моя  кохана  і  єдина,
Моя  невипита  любов.

Торкнусь  до  уст  твоїх  я  ніжно,
Змедую  солод  з  них  п'янкий.
Твій  погляд  люба,  дивовижний,
В  душі  залишиться  моїй.

Вітри  закружать  листопадом,
Дощами  сльози  упадуть.
А  ми  з  тобою  поруч  сядем,
Нам  почуття  тепло  дадуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868198
дата надходження 16.03.2020
дата закладки 16.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірному другу ( слова для пісні)

Вірний  друг,  кращий  друг  і  єдиний,
Ти  для  мене  -    політ  лебединий.
Ти  не  зрадиш,  ніколи  не  кинеш
І  у  щирість  мою  завжди  віриш.

Я  в  цю  зустріч  радію  з  тобою,
Як  ти  поруч,  то  серце  без  болю.
У  словах  твоїх  стільки  любові,
Стільки  ніжності  в  кожному  слові.

Рада  я,  що  ти  в  мене  повірив,
Наче  казка  торкнулася  дивом.
Ти  до  ніг  моїх  кинув  всі  квіти,
Як  мені  дружбі  цій  не  радіти.

Вірний  друг,  кращий  друг  і  єдиний,
Хай  для  тебе  квітує  калина.
Хай  веселка  у  променях  грає,
Хай  здоров'я  Господь  посилає!

Нехай  линуть  пісні  солов'їні,
Вірність  ми  збережем  Україні.
Батьківщини  своєї  ми  діти,
Разом  будем  співати  й  радіти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868071
дата надходження 15.03.2020
дата закладки 15.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нещирість

Коли  в  людини  ставлення  нещире,
То  враз  всі  обриваються  шляхи.
Неначе  птаху  хтось  підстрелив  крила,
Деревам  обламали  всі  гілки.

Немов  вода  джерельна  замутилась,
А  може  хтось  зробив  усе  це  сам.
Немов  погода  враз  перемінилась,
Щодуху  наказала  дуть  вітрам.

Здійнялись  в  небо  сильні  буревії,
Насипали  і  пилу  і  піску.
Чомусь  в  житті,  те  берегти  не  вміють,
Що  дарував  Господь  їм  на  віку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867947
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 14.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тримаю сонце на долонях

Тримаю  сонце  на  долонях,
Його  весна  подарувала.
Воно  всміхається  мов  сонях,
Хоч  шле  тепла,  ще  дуже  мало.

Та  я  йому  таки  радію,
Без  нього  зовсім  сумно  б  стало.
І  маю  в  серденьку  надію,  
Щоб  воно  променем  ласкало.

Тримаю  сонце  на  долонях,
Хочу  тобі  подарувати.
Пульсує  ритм  у  моїх  скронях,
З  весною  будемо  співати.

Підхопить  пісню  небо  синє,
І  полетить  вона  до  тебе.
Присяде  з  птахом  на  калині
І  зазвучить  в  відлунні  щебіт...

А  я  радітиму  з  весною,
Вже  журавлиний  чути  клекіт.
Щасливі  все  таки  з  тобою,
Торкає  слів  тихенький  шепіт.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867952
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 14.03.2020


Ніна-Марія

ПАРОСТКИ ЛЮБОВІ

З  дитинства  паростки  любові
В  мені  корінням  проросли.
Їх  залишу  назавжди  в  слові,
Щоб  і  нащадки  берегли.

Святу  любов  до  ріднокраю
Невтомно  крізь  роки  несу.
Віночком  в  риму  заплітаю,
Його  Божественну  красу.

Де  весни  квітнуть  білопінно,
Чарує  солов'їний  спів.
Вітри  в  степах  Таврійських  вільно
Колишуть  золото  хлібів.

Люблю  Карпатські  полонини,
Цей  Богом  даний  справжній  рай!
Стрімких  потоків  переливи,
І  веселковий  водограй.

А  край  ожиновий  Волині,
Де  Мавки  славні  й  Лукаші.
Живе  у  серці  і  донині
Й  теплиться  спомином  в  душі.

О,  земле,  рідна  життєдайна,
Повік  нескорений  народ.
Нехай  же  Віра  сонцесяйна
Веде  до  праведних  свобод!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868000
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 14.03.2020


Любов Вишневецька

Ягiдки калини.

Матінка  сорочку  вишивала...
Ягідки  калини,  як  любов...
-  То  найкраще  з  усього,  що  мала
моя  доля  із  своїх  обнов!..

Хрестики  червоної  калини
яскравіші  після  злих  дощів...
З  раннього  дитинства  і  донині
майоріють  глибоко  в  душі...

Серце  під  цілющою  красою...
Силою  безмежний  оберіг!..
Кожен  хрест  покровою  святою
від  журби  лихої  застеріг...

Матінка  сорочку  вишивала...
Дарувала  всю  свою  любов!..
-  То  найкраще  з  усього,  що  мала
моя  доля  із  своїх  обнов...

                                                         14.03.2020  г.

Фото  з  інету.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867920
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 14.03.2020


Оксана Дністран

Ми виживем!

Це  був  той  рік,  як  не  зійшли  тюльпани,
Коли  земля  промерзла  до  країв,
Коли  країну,  юну  й  безталанну,
В  гарем  забрати  кожен  так  волів.

Вона  ж  ніколи  не  була  рабою,
Не  уявляла,  як  без  волі  жить,
Хоча  брати  й  вважали  між  собою,
Що  підкорити  може  геноцид.

Пройшлися  тілом  злі  голодомори,
Топтали  душу  чоботом  заслань,
Та  тільки  хто  народи  ті  поборе,
В  яких  дрімає  вічности  вулкан?

Брехнею  очі  заліпили  вбогій,
Водили  колом,  як  на  водопій.
Коли  немає  ззовні  допомоги,
Доводиться  змагатися  самій.

В  той  рік  тюльпани  не  зійшли,  ні  маки,
Холодною  всім  видалась  весна.
Як  мирні  плани  не  вдали́сь  ніякі,
За  діло  споро  взялася  війна.

Таких  історій  в  світі  є  чимало,
Хоч  хто  би  що  за  благо  дій  не  плів.
Та  як  би  зло  нас  горем  не  ламало,
Ми  виживем!  країна  –  й  поготів!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867941
дата надходження 14.03.2020
дата закладки 14.03.2020


Любов Вишневецька

Мелькает тень…

Пусть  прошлого  мелькает  тень...
и  пусть  она  так  много  значит...
-  С  надеждой  встречу  новый  день,
где  будет  счастье  и  удача...

Пусть  солнце  скроют  облака!..
Пронзает  холодом  ветрище...
-  Я  ведь  с  надеждою  пока...
что  миленький  меня  разыщет...

Что  в  этой  жизни  ждет  тепло
и  нежность  лишь  моих  ладоней!..
Скажу  разлуке  я  назло:
-  Его  любовь  ко  мне...  бездонна!..

Что  без  меня  весь  мир  не  мил!..
Как  будто  воздух  отобрали...
И  белый  свет  кто  погасил...
И  троп  земных  осталось  мало...

Пусть  прошлого  мелькает  тень...
и  пусть  она  так  много  значит...
-  С  надеждой  жду  я  новый  день...
и  счастье  с  миленьким  в  придачу...

                                                                 12.03.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867723
дата надходження 12.03.2020
дата закладки 13.03.2020


НАДЕЖДА М.

Якби ти знав

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iNuLguFzjNA[/youtube]

Якби  ти  знав,  чого  іще  не  знаєш,
Можливо,  і  не  треба  тобі  знать,
Як  на  плечі  моїм  ти  засинаєш,
Коли  у  сни  приходиш  ночувать.

Хто  ти?  Дивлюсь  уважно  у  обличчя,
Чому  приходиш  часто  уночі?
Не  можу  я  цей  образ  роздивиться,
Уважно  все  ж  вивчаю при  свічі.

Буває,  що  сидиш  -  ловлю  твій  погляд,
Чомусь  не  хочеш  ти  мене  обнять.
А  я  хотіла,  щоб  присів  ти  поруч,
Не  думала  від  себе  проганять...

Постукав  у  вікно  весняний  ранок,
Хіба  згадаю,  що  було  тоді?
Ввірвалося  повітря   крізь  фіранок,
Повільно  десь    розтали  і  сліди


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867765
дата надходження 12.03.2020
дата закладки 13.03.2020


Valentyna_S

Покидайте, лелеки, чужі небосхили

Покидайте,  лелеки,  чужі  небосхили.
Вас  крильми  зазивають  карпатські  смереки.
Виглядають  навшпиньки.  Доріг  не  згубили?
Між  шовкових  шляхів  ще  блукає  ваш  клекіт?

Виглядає  птахів  над  байраком  калина
І  весільне  змережує  по́тайки    вбрання.
Може,  їх  спокусила  привітна  гостина?
Осоружне  й  лелекам  втомливе  скитання.

Розганяє  задумливість  з  бо́розен  поле:
Чорногузи  весну    принесу́ть  із  собою  —  
І  розгла́дяться  зморшки,  і  ви́щезне  кволість,
Підведу́ться  вздовж  засіви  хлібним    розвоєм…

Прабатькі́вська  земля  вас  чекає,  лелеки,
Сиротиною  квилять  на  слупах    гніздечка.
Переситить  молочно-кісейна  далекість  —
То  дослу́хайтесь  поклику  власних  сердечок.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867850
дата надходження 13.03.2020
дата закладки 13.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хай торкається серця весна

Я  дивлюся  у  очі  весни,
Там  тебе,  там  тебе  люба  бачу.
Ти  приходиш  до  мене  у  сни
І  за  це  я  тобі  дуже  вдячний.

Хай  торкається  серця  весна,
А  довкола  цвітуть  первоцвіти.
Зеленіє  травичка  густа
І  сади  в  яблуневому  цвіті.

Я  тобі  моя  люба  віддам,
Те  кохання,  що  серце  так  гріє.
Накажу  не  торкатись  вітрам,
До  завітної  нашої  мрії.

Нехай  буде  блакить  у  очах,
Хай  весна  мені  сни  посилає.
Свій  цілунок  лишу  на  устах,
Він  про  мене  тобі  нагадає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867808
дата надходження 13.03.2020
дата закладки 13.03.2020


Віталій Назарук

ДОПОМОЖИ МАТУСЮ

Ти  свій  образ  залиш  на  початку,
Щоб  не  нісся,  як  тала  вода,
Мамо,  люба,  дай  сину  на  згадку,
Два  життєвих  надійних  крила!

Я  пригадую,  рідна,  часами,
До  цих  пір  шаленіє  душа,
Що  тоді  я    не  слухався    мами,
А  бувало  і  чимсь  ображав.

Та  тепер,  ти  повір,  я  змінився,
У  душі  моїй  лише  любов.
Ще  з  коханням  своїм  не  зустрівся,
Хоч  до  нього  вертаюся  знов.  

Пригорни,  як  колись  це  бувало,
Не  гони  мене  в  інші  світи.
І  дозволь,  щоби  серце  кохало,
Поможи  мені  щастя  знайти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867600
дата надходження 11.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Віталій Назарук

ПОЧУТТЯ

Коли  люблю,  то  чую  насолоду,
Навіть  в  чеканні,  як  кохану  жду.
Вона  запалить,  чи  остудить  льодом,
Та  я  чекаю,  бо  її  люблю.

Хоч  зустрічі  мені  здаються  миттю,
Розлука  –  це  немов  усе    життя…
Треба  любити  і  в  коханні  жити,
І  берегти  ці  ніжні  почуття.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867606
дата надходження 11.03.2020
дата закладки 11.03.2020


НАДЕЖДА М.

А я люблю

А  я  люблю,  і  в  тім  гріха  не  бачу,
Бо  всі  ми  народилися  з  любові,
Я  вірю,  що  Святі  мені  пробачать,
Бо  всі  ми   люди  однієї  крові.

А  грішний  той,  у  кого  пусте  серце,
Такі  не  зможуть  полюбить  нікого.,
Бо  в  серці  тім  багато  надто  перцю,
Бояться  покарання  від  Святого.

Та  за  любов  нікого  не  карають,
Для  покарання  інші  є  причини:
Карають  тих,  хто  убивають,
І  зраджують    отих,  хто  неповинний.

Кохайте,  люди,  і  гріха  не  бійтесь.
За  це  не  попадете  ви  у  пекло.
Кохайте  і  милуйтеся,  і  смійтесь  
Поки  в  душі чуття  ці  не  померкли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867526
дата надходження 10.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Запроси мене у весну

Запроси  мене  у  ве́сну,
Серденько  давно  чекає.
Запроси  мене  у  весну,
Там  де  птах  пісень  співає.

Де  пробуджується  ранок,
Ніжиться  в  промінні  сонця.
Залишається  серпанок,
Перламутний  на  віконці.

Поведи  мене  у  казку,
Що  весна  для  нас  створила.
Подаруй  любов  і  ласку,
Хай  несуть  у  даль  вітрила

Запроси  мене  у  ве́́сну
Я  прийду  у  дощ  і  зливу.
Запроси  мене  у  весну
І  зроби  мене  щасливу.

Нехай  гріють  твої  руки
І  так  ніжно  пригортають.
У  весни  -  нема  розлуки,
У  ній,  квіти  розквітають.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866972
дата надходження 05.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я приходжу в наш сад

Я  приходжу  в  наш  сад,
Де  були  ми  з  тобою  щасливі.
Де  кружляв  листопад
І  мочили  осінні  нас  зливи.

Закида́ла  зима,
Нам  стежки,не  пускала  до  нього.
Та  було  все  дарма,
Бо  стелилась  коханням  дорога.

Я  приходжу  в  наш  сад,
Де  весна  нахиляла  нам  віти.
Не  було  у  нім  зрад,
Квітували  й  всміхалися  квіти.

І  птахів  голоси,
Нас  з  тобою  у  нім  зустрічали.
Літа  диво  -  краси,
Сонця  промені  ніжно  торкали.

Я  приходжу  в  наш  сад,
Він  за  нами  з  тобою  скучає.
Знов  у  нім  листопад,
У  осінньому  вальсі  кружляє...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867061
дата надходження 06.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весняний день

Весняний  день  всміхнувся  сонцем,
Торкнувсь  пташиних  голосів.
Постукав  у  моє  віконце
І  розчинився  у  красі.

Вже  зеленіють  в  лузі  трави
І  ліс  прокинувся  від  сну.
І  вітер  навіть,  кучерявий,
В  погоду  тішиться  ясну.

Біжить  і  веселиться  річка,
По  ній  кораблики  пливуть.
І  небо  мов  блакитна  стрічка,
Бажає  їм  щасливу  путь.

Розцвів  підсніжник  білим  цвітом,
Він  радість  в  серденько  приніс.
Прийшла  весна,  прийде  і  літо,
Теплом  торкнеться  ніжно,  скрізь...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867389
дата надходження 09.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Здрастуй, світ мій прекрасний

Здрастуй,  небо  блакитне,
Здрастуй,  ранок  ласкавий.
І  берізки  тендітні
І  хмарки  кучеряві.

Здрастуй,  берег  і  річка,
Трави  вмиті  росою
І  джерельна  водичка,
Верби,  що  над  водою.

Здрастуй,  світе  мій  ясний,
І  долини  і  гори.
Маки  всіяні  рясно,
Розмаїтні  узори.

Здрастуй,  сад  дивовижний,
У  пташиному  співі.
Я  купаюсь  так  ніжно,
У  словесному  диві...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867498
дата надходження 10.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пишу для милого вірші

Барабанить  дощ  у  бубен,
Не  дає  поспати.
Буду  краще  тобі  любий
Я  вірші  писати.

Нічка  темна,  зір  немає,
Небо  плаче  й  плаче.
А  серденько  так  кохає,
Не  може  іначе.

Я  з  тобою  мій  коханий
У  цю  темну  нічку.
У  думках  ходжу  полями,
Ношу  щастя  свічку.

Розповім,  як  б'ється  серце,
Вирватися  хоче.
Дощ  періщить  у  віконце,
А  душа  шепоче.

І  летять  слова  до  тебе,
Щоб  теплом  зігріти.
Як  розвидніється  небо,
Буде  день  п'яніти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867508
дата надходження 10.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Як я люблю…

Ти  бачив  поле  маково  -  червоне,
Краса  така,  очей  не  відвести.
Пташині  переливи  наче  дзвони
Іх  вітерець  удаль  буде  нести.

Як  я  люблю,  поля  ці  шовковисті
І  край  свій,  дивовижної  краси.
Калину  в  вишиванці  і  намисті
І  ранки  прохолодні  у  росі.

А  ще,  як  промінець  торкає  плечі,
Хмарини  білосніжні  в  небесах.  
І  голоси  десь  чуються  лелечі,
Неначе  казка  шле  нам  чудеса.

Як  я  люблю  своє  село  і  річку,
Ми  з  нею  розмовляєм  повсякчас.
Торкаюся  рукою  до  водички.
Вона  мене  цілує  кожен  раз.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867614
дата надходження 11.03.2020
дата закладки 11.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весни мотиви

В  саду  розквітли  первоцвіти,
Весні  дода́ли  кольорів.
Неначе  посміхнулось  літо,
Віршами  хтось  заговорив...

Звучали  для  весни  етюди,
Летіли  звуки  вище  хмар.
Весна  прийшла,  радіють  люди,
Кожен  із  них  її  чекав.

Вона,  мов  панночка  тендітна,
Свою  усмішку  посила.
Ще  трохи  часу,  сад  розквітне
І  птах  на  гілці  заспіва.

Відчула  й  я  весни  мотиви,
Від  сну  прокинулась  душа.
Кохання  в  серці,  наче  злива,
У  путь  з  весною  вируша.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866858
дата надходження 04.03.2020
дата закладки 04.03.2020


Віталій Назарук

ПЛИН ЖИТТЯ

Наче  хтось  чекає  за  спиною,
Облетіло  листя  вже  давно…
Лиш  тумани  сивою  стіною
Нам  готують  біле  полотно.

Сад  пустий…  Ні  яблука  ,  ні  змія…
Все  чекає  знову  на  весну.
Та  ятриться  ще  в  душі  надія,
Все  ще  це  прокинеться  від  сну.

Білим  цвітом  сад  знов  забуяє,
Солов’ї  зберуться  у  хори.
А  тумани,  як  роса  розтануть,
Бо  вони  весною  до  пори.

Заморгають  зорі  в  темнім  небі,
Хтось  когось  під  руку  поведе…
І  у  парі  знов  лебідка  й  лебідь,
Краплю  щастя  з  світу  украде.

Наче  хтось  чекає  за  спиною,
Але  він  чекає  не  мене...
Проте  все  розтане  це  весною
І  життя  почнеться  молоде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866735
дата надходження 03.03.2020
дата закладки 03.03.2020


Віталій Назарук

ВАМ НАГАДАЮ

В  мене  є  те,  чого  у  Вас  немає,
Я  погляд  Ваш  у  серці  заховав.
Вами  живу  і  все  життя  чекаю,
Бо  Вас  в  житті  єдину  покохав.

Можливо  навіть  не  на  цьому  світі
Зустріну  Вас  поміж  чужих  світів.
І  нагадаю,  серед  пишних  квітів,
Що    на  Землі  єдину  Вас  любив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866739
дата надходження 03.03.2020
дата закладки 03.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Там, де стрілися ми

Я  чекаю  тебе,  там,  де  стрілися  ми,
І  де  грона  бузку  нахиляли  нам  віти.
Я  чекаю  тебе,  де  буяли  лани,
Де  свої  килими,  ткало  ніжне  нам  літо.

Там,  де  неба  блакить,  де  дзвінкі  голоси,
Де  мелодії  линуть  відлунням  сопілки.
Де  торкаються  трави  намиста  роси
І  де  весело  вітер  розгойдує  гілки.

Я  чекаю  тебе,  вірю,  що  ти  прийдеш,
Переповнене  серце  любов'ю  й  коханням.
Серед  тисячу  стежок,  ти  нашу  знайдеш,
Бо  душа  через  край,  виливає  бажання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866743
дата надходження 03.03.2020
дата закладки 03.03.2020


Віталій Назарук

ЗАЛИШИСЯ В МЕНІ

Я  залишився  знову  сам  на  сам,  
Як  та  сльоза  солона  на  папері.
На  серці  ліг  кровавий  з  болем  шрам,
Закрив  назавжди  без  надії  двері.

В  той  час  була  образа  над  усе,
Приниження  перехопило  подих.
Від  болю  перекошене  лице,
Серце  пробачень  не  приймало  жодних.

Здавалось  відлетіла  десь  душа,
Запанувала  в  серці  мертва  тиша.
Не  зміг  сказати  рідній:  -  «Ти  чужа»,
Бо  вона  серцю  й  нині  найрідніша.

А  небо  шепотіло:  -«Зачекай»,
Млин  перемеле  всякі  твої  болі.
Своїй  любові  не  кажи:  -  «Прощай»,
А  підкорися  розуму  і  долі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866652
дата надходження 02.03.2020
дата закладки 02.03.2020


Віталій Назарук

НА РУКАХ

Коли  сонце  сховає  росу
І  затихне  пташина  у  гаю.
На  руках  я  тебе  понесу,
Свою  пташку  до  нашого  раю.

Зацілую  гарячі  вуста,
Буде  гратися  вітер  з  волоссям…
І  прогнеться  берізкою  стан,
Це  любов,  чи  мені  це  здалося.

Повернися  до  мене  лицем,
Подивися  у  люблячі  очі.
Ми  для  того  напевно  живем,
Щоб  кохання  шукати  щоночі.

Коли  сонце  сховає  росу
І  затихне  пташина  у  гаю.
На  руках  я  тебе  понесу,
 Свою  пташку,  бо  й  нині  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866653
дата надходження 02.03.2020
дата закладки 02.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Букет фіалок

Букетик  фіалок  тримаю  в  руках,
Частинка  кохання  у  цьому  суцвітті.  
І  стільки  тепла  і  любові  в  думках
І  начебто  сонце  в  яскравому  літі.

Букетик  фіалок,  а  з  ними  любов,
Джерельна  і  світла,  немов  в  оксамиті.
Нап'юся  кохання  весняного  знов
І  буду  щасливою  в  цілому  світі.

Букетик  фіалок,  то  ніжності  цвіт,
Цей  запах  вдихаю,  від  нього  хмілію.
Його  ти  приносиш  уже  стільки  літ,
Від  справжнього  щастя,  душа  не  старіє.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866685
дата надходження 02.03.2020
дата закладки 02.03.2020


Ганна Верес

Доля слід вимережує (Слова для пісні)

)
Стежка,  виткана  росами,
Мене  в  осінь  веде
Із  дощами  й  морозами,
Де  коротшає  день.
Пробіжуся  я  стежкою,
Під  роками  прогнусь,
Сивиною-мережкою
Зацвіту-приберусь.

Доля  казкою  сивою
Вимережує  слід.
Десь  була  я  щасливою,
Десь  радів  мені  світ.
Не  завжди  небо  зоряне
Посміхалось  мені,
Та  була  я  нескорена  –
Серця  жар  пломенів.

На  побачення  з  юністю
Поспішаю  я  знов,
Щоб  напитися  мужності,
Вкотре  стріти  любов.
Знову  щоб  закохатися
В  срібнодзвони  роси
І  собі  в  цім  зізнатися:
Я  в  полоні  краси!
4.10.2019.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866500
дата надходження 29.02.2020
дата закладки 01.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кораблик кохання

Кораблик  кохання  по  морю  пливе,
До  себе,  так  манить,  до  себе  зове.
Несуть  його  хвилі  далеко  у  даль,
Мелодія  лине,  десь  грає  скрипаль.

Кораблик  кохання,  пливи  не  барись,
Мій  любий  керманич,  ти  тільки  вернись.
Попутнього  вітру  тобі  і  добра,
На  тебе  чекатиме  берег  і  я.

Гойдаються  хвилі  в  блакитній  воді,
Лишаються  схили  самотні,  одні.
Десь  чайка  озвалась,  так  тихо  до  нас,
Мабуть  привіталась  в  ранковий  цей  час.

В  обнімку  із  небом  уже  горизонт,
Кораблик  кохання,  то  зовсім  не  сон.
То  мрія  у  серці  далека  моя,
У  дійсність  її  перетворюю  я...












адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866428
дата надходження 29.02.2020
дата закладки 29.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не дощі - то сльози

Полетіли  у  небо  лелеки,
Ген  за  обрій,  де  хмар  вже  нема
І  не  чується  більше  їх  клекіт,
Лише  звістка  лиши́лась  сумна.

Не  дощі,  не  дощі,  паду́ть  сльози,
Горем  й  болем  вбитих  матерів.
Не  зустріти  їм  більш  на  порозі,
Не  обнянти  відважних  синів.

Високо  злетіли,  мов  лелеки...
Віддали  за  нас  своє  життя.
З  краю  полетіли,  так  далеко,
Звідти,  вже  немає  вороття.

І  коли  весна  теплом  зігріє,
Прилетять  лелеки  в  рідний  дім.
А  матусю  будуть  гріти  мрії,
Мов  синочок  повернувсь  живим...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866207
дата надходження 27.02.2020
дата закладки 28.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нехай довше сняться сни

"  Я  люблю!"  -  шепоче  серце,
Вимовляються  слова.
Може  сниться  мені  все  це,
Та  я  вірю,  ще  в  дива.

Вірю  в  казку  чарівницю
І  про  принца  на  коні.
Про  принцесу  білолицю,
Що  так  тужить  день  при  дні.

І  тому  тебе  чекаю,
Щоб  прийшов  хоча  би  в  сни.
І  коли  зустріну,  знаю,
Ти  освідчишся  мені...

Понесуть  нас  ве́рхи  коні,
У  поля,  у  береги.
Цілуватимеш  долоні,
Дивна  тиша  навкруги.

Посміхатись  будуть  зорі,
Місяць  нам  освітить  шлях.
В  небі  з'являться  узори,
Радість  у  моїх  очах...

Так  прощатися  не  хочу,
Нехай  довше  сняться  сни.
І  твої  блакитні  очі
І  обійми  ті  міцні...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866208
дата надходження 27.02.2020
дата закладки 28.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А в нім усе життя

Нераз  з  вікна  дивилася  на  світ,
Тому,  що  іншої  не  мала  змоги.
У  нім,  то  квітував  весняний  цвіт,
А  то  були  осінні  монологи.

Віталася  із  сонечком  ясним
І  часто  милувалася  хмарками.
Вслухалася  в  мелодію  дощів,
Вони  були  для  мене  солов'ями.

Коли  на  землю  падав  білий  сніг,
Сніжинки  посміхалися  до  мене.
Зима  просилась  в  хату  на  ночліг,
Було  у  неї  серденько  студенне...

Одне  вікно,  а  в  нім  усе  життя,
Яке  мене  ще  зв'язувало  з  світом.
Промовлю  тихо,  вдячна  йому  я,
Воно  в  думках,  духм'яним  пахне  літом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866313
дата надходження 28.02.2020
дата закладки 28.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Синя волошка любові ( слова до пісні)

Приколола  я  синю  волошку  у  коси,
Що  для  мене  у  полі  зірвав  її  ти.
Там  де  падають  роси,  пахня́ть  сінокоси,
Я  до  тебе  на  зустріч  готова  прийти.

Розповім,  як  кохаю,  як  жити  не  можу,
Без  любові  твоєї  і  твого  тепла.
Я  ціную  коханий,  хвилиночку  кожну
І  ту  мить,  що  зустрітися  нам  помогла.

Тихо  стукає  ранок  до  мене  в  віконце,
Золотистим  промінням  торкає  лице.
Вийду  стежкою  в  поле,  всміхається  сонце
І  обійми  гарячі  свої  мені  шле.

Приколола  я  синю  волошку  у  коси,
Що  для  мене  у  полі  зірвав  її  ти.
Там  де  падають  роси,  пахня́ть  сінокоси,
Ми  у  парі  з  тобою  завжди  будем  йти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865983
дата надходження 25.02.2020
дата закладки 25.02.2020


Ніна Продан

МНЕ БЫ ОСИЛИТЬ ТЕМНОТУ…



Мне  бы  осилить  темноту…
Ты  обними  меня  за  плечи.
Чтоб  не  замёрзнуть  на  ветру,
Чтоб  слышать  ласковые  речи…

Хочу  с  тобой  испить  вино,
Любовь  по  капельке  смакуя,
Быть  со  Вселенной  заодно
И    раствориться  в  поцелуе.

Своё  тепло  тебе  дарить,
Быть  для  тебя  неповторимой,
О  нашем  счастье  говорить,
Быть  нужной,  трепетной,  любимой…

Дышать  с  тобою  в  унисон,
Твои    желанья    предвкушая,
Беречь  твой  беспокойный  сон,
Счастливой  быть,  беды  не  зная…

Мне  бы  осилить  пустоту…          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866011
дата надходження 25.02.2020
дата закладки 25.02.2020


Віталій Назарук

ЛЮБОВ

Любов,  немов  бандури  струни,
Що  не  струна  –  новий  політ…
Любов  –  коли  весняні  вруна,
Нараз  малюють  цілий  світ.

Любов  –  це  очі  і  волосся,
Це  навіть  тихе:  -  «Я  люблю!»
Любов  –  це  золоте  колосся,
Любов  –  це  крапелька  жалю.

Любов  –  коли  живеш  у  чарах,
Любов  –  коли  в  душі  весна.
Любов  –  це  твій  політ  у  хмарах,
Любов  буває  лиш  одна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865858
дата надходження 24.02.2020
дата закладки 24.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нехай хоч сни собою зігрівають

Вже  стільки  часу,  стільки  літ  минуло,
Хмарини,  юність  понесли  з  собою.
А  я  все  пам'ятаю,  не  забула,
Ще  марю  любий  до  цих  пір  тобою.

У  снах  до  мене  часто,  так  приходиш,
До  себе  пригортаєш  мене  ніжно.
Торкаєшся  рукою,  мене  будиш.
А  як  прокинусь,  то  душі  так  слізно...

До  нас  в  життя  вже  завітала  осінь
І  паморозью  скроні  побілила.
Я  не  забула,  я  люблю  ще  й  досі,
Готова  в  літо,  ще  летіть  на  крилах.

Нехай  хоч  сни,  собою  зігрівають
І  ти  у  них  торкаєшся  до  мене.
Весняні  дні  у  гості  завітають
І  прибере  у  шати  все  зелене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865885
дата надходження 24.02.2020
дата закладки 24.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти чуєш любий…

Ти  чуєш,  любий,  подихом  весна,
До  нас  у  гості  завітала.
Своїм  теплом  торкнулася  вона,
Пташиним  співом  заспівала.

У  сонячнім  промінні  золотім,
Берізки  розпрамляють  віти.
Так  хочеться  зігрітися  усім
І  хочеться  весні  радіти.

Вона,  живильним  соком  напува
І  оживляє  ліс  і  річку.
У  кожне  серце  посила  дива,
Вплітає  проліскову  стрічку

Ти  чуєш,  любий,  подихом  весна,
Несе  кохання  нам  на  крилах.
Луною  линуть  наші  імена,
І  квітнуть  квітами  на  схилах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865874
дата надходження 24.02.2020
дата закладки 24.02.2020


НАДЕЖДА М.

Дякую тобі, Любий

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FNj0WXz1tBM
[/youtube]


Як  тільки  сонце  визирне  з-за  гаю,
Струмки(яких  немає)  побіжать,
Зимові  заметілі  забуваю,
Весну  з  тобою  побіжу  стрічать.

Відкриють  первоцвіти  сонні  очі,
А  проліски  проткнуться  крізь  сніги,
І  вітер  про  весну  щось  прошепоче...
Оця  краса  надасть  мені  снаги.

Відчує  переміни  й  моє  серце,
Радіє  цій  весні  за  кожну  мить.
Душа  -  чутка,  почує  ніжне  скерцо,
Яке  з  душі  твоєї  ось  звучить.

Тримав  надійно  ти  мене  за  руку,
І  вчив,  щоб  не  боялась  висоти.
Тобі  я  дякую,    коханий,  за  науку,
За  те,  що    у  житті  моєму  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865752
дата надходження 23.02.2020
дата закладки 23.02.2020


Олеся Лісова

Чарівна музика небес

Як    слів  нема,  клубок  у  горлі,
Кричати  хочеться  до  сліз
Включаєш  музику  й  поволі
Вилазиш  з  мушлі.  Сонця  бриз
В  обіймах  музики  звисока.
І  погляд  в  душу  знову  й  знов,
Бо  в  серці  там,  десь  геть  глибоко
Живе  незгасною  любов.
У  кожній  ноті    жаль-розлуки
Знаходиш  ти  той  скарб  іскрин
Із  тихим,    бережливим    звуком
Надії  ще  живих  жарин.
У  ній  дієзи  і  бемолі
Дарують  райдугу  чудес.
Малюють    квіти  пензлем  долі
 В  чарівній  музиці  небес.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865765
дата надходження 23.02.2020
дата закладки 23.02.2020


Віталій Назарук

СЕЛО ПІД ЛІСОМ

Село  під  лісом,  золота  пшениця,
Ріка,  як  змійка  і  кругом  тини…
Лечу  до  нього,  щоб  землі  вклонитись
І  побувати  в  хаті  тишини.

Моє  село    -  це  споришева  доля,
Гіркий  полин,  що  висох  за  селом.
Доглянуті,  припудрені  стодоли,
Да  ластівки  торкаються  крилом.

Село  моє  –  це  трави  й  сінокоси,
Де  виграють  музикові  хрущі.
У  ньому  верби  заплітають  коси,
І  коли  треба,  вчасно  йдуть  дощі.

Цвіти,  село,  гуртуй  свою  родину,
Збирай  завжди  багаті  врожаї.
Прости  мені,  мою  важку  провину,
Що  не  лишився  на  твоїй  землі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865774
дата надходження 23.02.2020
дата закладки 23.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 135

[b][i][color="#750606"]Накатила  рано  утром
Мужу  рюмку  коньяка.
Дальше  -  в  руки  камасутру,
И  не  смей  тут  возникать...

Без  белья  прислала  фотку
Зойка  моему  Петру.
Я  взяла,  блин,  сковородку,
На  разборки  к  ней  иду.

Муж  женат  на  интернете,
Я  терпела  много  лет.
Ноутбук  теперь  в  кювете,
А  его  неделю  нет...

Ох  попутал  меня  бес
Дал  головомойку.
Вор  ко  мне  в  окно  залез,
А  я  его  в  койку!!

Я  соперница  Лукерье
Мне  с  Петром  не  плохо,
А  она  стоит  под  дверью
И  ревет  дуреха.

Ночь  уже,  а  мужа  нет.
Он  привык  бояться!
Кум  ушел  еще  чуть  свет,
Можно  возвращаться!!

Вся  деревня  обалдела,
Расскажу  детально:
Топик,  стринги  я  одела
И  прошлась  центральной...

Мой  милёнок  ,генерал,
Опозорил  -  УЖАС!!
На  гнедом  коне  скакал
Очутился  в  луже!!

У  парней  у  сельских  зло,
Нервы  на  пределе.
Йог  приехал    к  нам  в  село,
Девки,  как  сдурели!

Срочно  делаю  подтяжку,
Подтяну  чуток  живот.
Даже  местная  дворняжка
Рот  раскроет  у  ворот.

Бабка  деду  угодила,
Выдав  снова  комплимент,
Мол,  у  деда  -  супер-сила,
Как  из  порно-кинолент!

Колбасу  мой  муж  не    ест.
Сала  и  печёнки,
Сядет  тихо  на  "насест"
С  пультиком  в  ручонке.

Озабочен  мой  милок,
Стал  таким  ранимым.
Раньше  цвыркал  в  потолок,  
А  теперь  все  мимо!!

Фотку  сайт  наш  смаковал,
И  успех  -  безумен
Муж  от  горя  -  забухал
Я  ж  там  в  НЮ-костюме!

В  лифте  раз  один  лифтер
(Хоть  была  суббота,)
Там  поджал,  а  тут  -  потер
И  лифт  заработал.

Если  вдруг  мешает  муж
Как  в  глазу  ресница,
Закажи  прощальный  туш
Пусть  летит,  как  птица[/color]![/i][/b]

[b][color="#084d9c"]УСІХ  СПРАВЖНІХ  ЧОЛОВІКІВ  ВІТАЮ  ЗІ  СВЯТОМ  -  23  ЛЮТОГО!!!!![/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865771
дата надходження 23.02.2020
дата закладки 23.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сватанини ( гумор)

Загордилася  Наталка,
Своєю  красою.
Запитала  у  Михалка
-  Чи  будеш  зі  мною?

Він  на  неї  глянув  пильно
І  зразу  скривився.
-  Хто  полюбить  тебе  сильно,
Ще  не  народився...

-  Щож  ти  Мишку  таке  кажеш,
Стала  в  позу  бою.
-  Ти  до  купи  слів  не  зв'яжеш,
Та  нехтуєш  мною?

Ще  й  матусенькин  синочок,
Тримаєш  спідницю.
Котись  собі  колобочок,
Стежкою  в  пшеницю...

-  Ти  Наталко  балакуча,
Язик,  як  лопата.
За  тобою  пліток  куча,
Сміття  повна  хата.

Нащо  мені  така  жінка,
Що  губи  малює.
Буде  в  мене  наче  бджілка,
Трудівниця  Юля.

Як  її  не  покохати?!
Тиха  і  смирненька.
Вміє  шити,  вміє  прати,
І  така  гарненька.

-  Завтра  ж  свататися  буду,
Сватів  засилати...
По  дорозі  зустрів  Люду,
Й  забув  де  та  хата...

Вона  йому  усміхнулась,
Повела  бровами.
Серце  в  Мишка,  аж  здригнулось,
Підійшов  до  брами.

А  тоді  ступив  до  хати.
Голова  крутилась.
Поки  встигли  покохатись,
Матінка  з'явилась...

-  Ну,  кажи  "ворожий"  сину,
Що  у  ліжку  робиш?
І  чи  ти  мою  дитину,
По  справжньому  любиш?

-  Люблю,  люблю  -  промовляє,
Михасик  з  сльозами...
Кочерга  в  кутку  скучає,
Знає  норов  мами...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865768
дата надходження 23.02.2020
дата закладки 23.02.2020


-

Солодкий гріх…


Солодкий  гріх,  весни  -  чаклунки  чари,
в  обіймах  рук  у  поцілунках  мрій...
Вже  вечір  заховавсь  за  сині  хмари,
ти  поглядом  сказати  все  зумій.

Не  чую  слів,  дивлюсь  лише  у  очі.
купаюсь  в  них,  як  пташка  весняна.
Солодкий  гріх,  які  короткі  ночі...
Десь  виграє  мелодії  весна.

І  прагнеш  ти.  напитися  веснянки,
гріховний  келих  випити  до  дна.
Вже  ранок  заглядає  з-за  фіранки...
а  за  вікном,  закохана  весна.

автор  Лариса  Мандзюк.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829073
дата надходження 15.03.2019
дата закладки 22.02.2020


-

Я хочу рожевою квіткою…

Я  хочу  рожевою  квіткою,
зростати  в  твоєму  саду.
Чи  поруч  ходити  лебідкою,
зривати  траву  молоду.

Я  хочу  сіренькою  пташкою,
співати  край  твого  вікна.
Цвісти  біля  хати,  ромашкою,
лише  б  не  сама,  не  одна...

Я  хочу  достигнути  вишнею,
щоб  ти  мене  в  кошик  зривав.
Колючою  ружею  пишною,
нікому,  щоб  не  дарував.

Я  хочу  у  зоряний  вечір,  
летіти  мов  пісні  струна.
Щоб  ти  обіймав  мої  плечі,
лише  б  не  сама,  не  одна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843466
дата надходження 29.07.2019
дата закладки 22.02.2020


-

До мами…


Недільний  ранок  постукав  у  вікно,
церковні  дзвони,  відлунням  із  далека.
У  хаті  пахне  хлібом  і  вином,
а  у  гнізді  милуються  лелеки.
Бузковий  кущ  розквітнув  біля  хати,
над  образами  вишивані  рушники.
На  скатертину  хліб  поклала  мати
із  білої,  пшеничної  муки.
Після  молитви,  сядем  до  сніданку,
поставить  мама  вареники  смачні.
І  яблука,  що  батько  зірвав  зранку
подасть  на  стіл,  червоні,  запашні.
Матюсю,  роки  наші  невблаганні,
пробігли...вже  мої  не  молоді...
Та  у  недільний  ранок  на  світанні
постукаю  у  шибку,  як  тоді.
Мама  запаску  вишиту  почепить,
а  руки  пахнуть  з  медом  калачами.
На  світі  щастя  більшого  не  треба,
як  у  неділю  приїздить  до  мами.

автор  Лариса    Мандзюк.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835360
дата надходження 12.05.2019
дата закладки 22.02.2020


НАДЕЖДА М.

Мабуть, що одна

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SR0PGXgUqms[/youtube]

Прилетіла  мала  пташка,
Сіла  край  вікна.
Чи  й  тобі  живеться  важко?
Бачу  -  ти  сумна.

Є  що  їсти,  є  що  пити.
Бачиш  -  он  зерно?
Хочеш  сум  свій  розділити?
Скинь  з  душі  ярмо.

Чи  думки  мої  відчула  -
Стрілись  віч-на-  віч.
І  здалося,  що  зітхнула,
Та  не  в  тому  річ...

Чом  закрались  в  мале  серце
Біль  оцей  й  журба?
Є  одна  моя  із  версій:
Що  вона  одна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865644
дата надходження 22.02.2020
дата закладки 22.02.2020


Віталій Назарук

ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР

Зібрався  вечір.  Хмари  червоніють.
Туман  лягає  в  пелену  боліт.
Тихенький  вітер  ледве-ледве  віє,
Хмарини  в  небі  залишають  слід.

А  поруч  з  ними  відкривають  небо,
Клини  пташині  весняним  ключем.
На  плесі  в  парі  величавий  лебідь,
Який  любов’ю  викликає  щем.    

Наповнив  небо  запах  медунковий,
Немов  прокинувсь  із  -  під  снігу  ліс.
І  задурманив  вітер  вечоровий,
Неначе  воскресіння  нам  приніс.

Гогочуть  і  курличуть  в  небі  птахи,
Летять  додому,  до  свого  гнізда.
Сивий  туман,  що  понад  битим  шляхом,
Ховається  в  долині,  де  вода.

Весняний  вечір.  Засинають  хмари.
З  полону  річка  вибігла  удаль.
На  небі  Місяць  зоряним  отарам
З  хмарин  високих  одягнув  вуаль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865657
дата надходження 22.02.2020
дата закладки 22.02.2020


Любов Вишневецька

Только небо…

В  студеной  и  туманной  мгле,
где  слез  застывшая  лавина...
Душа  с  бедою  на  крыле...
свою  искала  половину...

Промозглый  ветер  разум  бил...
Весь  мир  разлукою  разрушен!
Но  лебедь  из  последних  сил
искал  того,  кто  сердцу  нужен!..

Искал,  кто  был  важней  всего...
Без  пары  жить  совсем  не  надо!..
Стелил  равнину  крик  его...
И  разрывал  грудь  без  пощады...

В  ответ  же...  только  тишина...
Лишь  звон  осколков  слез  по  ребрам...
Судьба  теперь  разделена...
Осталась  радость  -  купол  неба...

Беда  ему  не  по  плечу...
Боюсь,  что  милый  крылья  сложит...
В  туман  тихонько  я  шепчу:
-  Держись,  лебедушка!..  Ты  сможешь...

                                                                         22.02.2020  г.

Фото  личное...
Лебедь  без  пары  ...  Невозможно  было  слышать  его  крик..........  ((((((((((((

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865658
дата надходження 22.02.2020
дата закладки 22.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мова солов'їна

Ніжна  мово  солов'їна,
Ти  лети  у  небо  синє.
Де  проміння  сонця  ясне,
Ти  у  нас  така  прекрасна.

Ти  у  нас  така  чудова,
Моя  мово,  калинова.
Ти  у  нас  така  привітна,
Хочу,  щоб  ти  завжди  квітла.

Щоб  співала  колискових,
В  росах  чулася  ранкових.
В  вишиванім  рушнику,
У  калиновім  вінку.

Ти  -  мов  з  джерела  водиця,
Роду  нашого  скарбниця.
В  мелодійному  звучанні,
Приймай  рідна  привітання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865649
дата надходження 22.02.2020
дата закладки 22.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мамина усмішка ( слова до пісні)

Осінь  коси  посріблила,  відлетіли  журавлі,
А  усмішка  мами  щира,  серце  зігріва  мені.
Теплі,  ніжні  мами  руки,  пригортали  кожен  раз,
Чулись  завжди  мами  кроки,  по  кімнаті  в  пізній  час.

Приспів:

Ти  найкраща  у  світі  матуся,  найрідніша,  найближча  мені,
До  землі  тобі  низько  вклонюся,  хай  співають  пісень  солов'ї.
Поцілую  натруджені  руки  і  до  себе  тебе  пригорну,
У  житті  було  стільки  розлуки,  я  тебе,  моя  мамо  люблю.

Ти  ночей  не  досипала,  нашу  долю  берегла
Мов  в  сніпки  її  збирала,  щоб  щасливою  була.
Нам  співала  колискових,  біля  ліжка  кожен  раз,
Танцювали  місяць  й  зорі  і  у  снах  кружляли  нас.

Ллють  дощі  сумні,  осінні,  наступають  холоди,
Вже  змінилось  покоління,  не  змінилася  лиш  ти.
Та  ж  усмішка,  ніжний  погляд,  теплі  мамині  слова,
Ти  зі  мною  рідна  поряд,  найдорожча  і  жива...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865651
дата надходження 22.02.2020
дата закладки 22.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце українця

Серце  українця  -  щире  і  просте,
Якщо  лине  пісня,  все  довкіль  цвіте.
Солов'їним  співом  повняться  сади,
Виростають  завжди  у  садах  плоди.

Серце  українця  -  віра  і  любов,
Мова  -  чарівниця,  вирвана  з  оков.
Сонячне  проміння,  в  пшеницях  поля,
Небо  синє  -  синє,  найкраща  земля.

Серце  українця,  молиться  за  всіх,
Не  терпить  чужинця,  якщо  має  гріх.
Радо  почастує,  хто  прийшов  з  добром,
Щастя  подарує,  зігріє  теплом.

Серце  українця  -  щире  і  просте,
Не  буде  кориться,  правда  -  то  святе.
Нехай  лине  пісня  з  Дніпра,  до  Карпат,
Нам  в  гурті  не  тісно,  кожен  брату  -  брат...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865509
дата надходження 21.02.2020
дата закладки 21.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Музика серця ( слова до пісні)

Музика  серця,  звучить  щохвилинно,
З  мріями  в  небо  далеке  лечу.
Ти  найдорожча  для  мене  людина,
Тільки  поклич,  я  до  тебе  примчу.

Прошепочи,  що  мене  ще  кохаєш,
Хочу  твій  дотик  відчути  слабкий.
А  головне,  що  на  мене  чекаєш
Віриш  і  досі  у  здійснення  мрій.

Музика  серця  римує  словами,
Навіть  заснути  мені  не  дає.
Зустріч  приходить  до  мене  думками,
І  соловейком  в  душі  виграє.

Вірю,  мелодію  любий  почуєш,
Вітер  на  крилах  її  принесе.
І  може  в  снах,  ти  моїх,  заночуєш
І  про  кохання  розкажеш  своє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865409
дата надходження 20.02.2020
дата закладки 20.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щасливі спогади

В  далекім  небі,  наче  мед  розлили,
Впало  проміння  бурштино́м  на  ліс.
Траву  у  лузі  косарі  косили,
Трудівником  з  дитинства  кожен  ріс.

Десь  пахли  полини,  чебрець  і  м'ята,
Погойдував  ромашки  вітерець.
Вела  стежина,  змійкою  до  хати,
Уявою  торкалася  сердець...

Згадалося  село,  бабусі  руки,
Вона  завжди  привітною  була.
ЇЇ  любили  діти  і  онуки,
Гуртом  усі  з'їжджались  до  села.

В  садочку  стіл  прибранний  в  скатертину,
За  ним  збиралася  уся  рідня.
Приймав  їх  сад,  так  радо  і  гостинно,
Час  так  летів,  що  бракувало  дня...

Ніколи  незабути  ті  хвилини,
Ті  спогади  у  серденьку  моїм.
Як  за  столом  збирається  родина,
То  щастям  переповнюється  дім...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865303
дата надходження 19.02.2020
дата закладки 19.02.2020


Галина Брич

МЕДОВИЙ ВЕЧІР

А  на  твоїх  губах  терпке  вино
Зі  смаком  меду,  запахом  нектару.
П’янить,  дурманить,  зваблює  воно,
Один  ковток  -  і  вже  напився  чару.
А  ніжність  рук  -  це  музика  весни,
Найфантастичніша  мелодія  у  світі,
Як  диво-звук  найтоншої  струни
У  тім  раю,  де  все  в  рожевім  цвіті.
Манливим  хмелем  подих  в  унісон
Й  магічний  аромат.  Тут  зайві  речі.
Прекрасна  казка.  Феєричний  сон.
Орфей  і  Ерос  освятили  вечір.
©  Галина  Брич

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864853
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 134

[b][color="#820544"]Я  не  сею,  не  сажаю,
В  поле  мне  работать  лень.
А  вот  хлопцев  ублажаю,
По  четыре  каждый  день.

Подмигнула  вчера  Коле
Чтоб  не  видела  свекровь.
А  сегодня  в  чистом  поле
Расцвела  у  нас  любовь.

Мне  кума  пообещала
Отвести  в  публичный  дом
Там  сотрудниц  нынче  мало
Мы  с  ней  мамками  пойдем!

Муженек  до  страсти  хилый,
А  с  другими  -  не  велит!
Обними  покрепче,  милый
Пока  он  на  печке  спит.

Засиделась  в  девках  Лиля
Ей    главнее    в  жизни  труд.
Пашет  так,  аж  попа  в  мыле
А  вот  замуж  не  берут!!

Под  берёзой  клад  нашли
Бриллиантов  купы.
Все  ворюги  увели
Из  следственной  группы.

Меня  милый  не  узнал,
Вглядывался  в  лица.
Целовал  и  обнимал
В  топике    девицу.

Замутил  главбух  наш    днюху
Мы  гуляем  третий  день.
Получил    наш  шеф  по  уху...
Сдачи  дать  -  ему,  блин,  лень..

Ноет  зуб  у  Берендея,
Пассатижи  взял  Федот.
Дай,  мол,  дерну  посильнее..
Дёрнул...  только  зуб  не  тот..

Вот  кума  моя  хитрюля
Ей  не  зря  подбили  глаз!!
Съела  плова  пол  кастрюли
Все  равно  идет  в  отказ!

Берендей  блеснул  указом,
Завтра  должен  подписать,
За  измену  женщин  сразу,
Не  казнить  -  КОРОНОВАТЬ!!!

На  моря  поеду  с  милым!
Третий  день  кричу  "Ура"!
Но  зачем  он  две  Людмилы
Взял  с  соседнего  двора?

Ты  куда  намазал  лыжи?
Глянь,  зеленые  холмы...
Даже  к  Дню  Победы  ближе,
Чем  до  снега  и  зимы...

На  ремонт  ушла  неделя
Да  и  сколь  там  тех  работ,
Мастерством  мой  муж  наделен
Побелил...  и  весь  ремонт!

С  чем  пожаловала  Лида
Твоего  Петра  здесь  нет!
Это  просто  я  для  вида,
В  теремке  включила  свет.

Уже  было  пять  истерик
Слез  я  вылила  бадью!!
Почему  ты  мне  не  веришь
Что  я  куму  не  даю.[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865049
дата надходження 16.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цілунки під дощем

Як  цілувались  двоє  під  дощем,
То  осінь,  милувалась  тихо  ними.
Вкривала  їх  із  листячка  плащем,
Вони  були  такими  молодими.

В  горошок  парасолька  у  руках,
Він  ніжно  пригорта  свою  кохану.
Сидить  на  гілці,  весь  промоклий  птах,
Десь  тихо  так,  звучить  фортепіано.

Мелодія  Шопена  полилась,
Така  замріяна  і  загадкова.
За  нею  романтичний  "Венский  вальс",
Ця  зустріч  в  них  була  не  випадкова.

Вже  змокли  ноги,  та  щаслива  мить
І  радість  в  серці,  що  вони,  обоє...
Яке  то  щастя,  жити  і  любить!
А  ще,  ділить  свою  любов  на  двоє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865114
дата надходження 17.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Гарні відвідини ( гумореска)

Кум  відвідати  кумасю,рішив  спозаранку,
Вчув  її  смачненьку  кашу,  через  офіранку.
Вдів  нове́нькі  черевики,  сірого  костюма,
Капелюх  хоч  і  великий  й  так  зійде,  подумав...

Та  замнявся,  щось  на  ґанку,  як  відкрились  двері,
Перед  ним  стояв  Іванко,  мов  ворона  в  сквері.
Сіли  вдвох  вони  до  столу,  кум  заметушився,
Знаєш,  жінка  моя  хвора,  на  такій  женився.

Он  лежить  вона  на  ліжку,  піднятись  не  може,
Болять,  каже,  в  неї  ніжки  й  серденько  тривоже.
Куме,  підіть  до  лікарні,  швидку  викликайте,
Бож  кума  буде  в  трупарні,  совість  куме  майте!

Кум  швиденько  одягнувся,  побіг  до  району,
З  переляку  він  забувся,  що  є  телефони...
Тільки  чоловік  із  хати,  вийшов  за  ворота,
Кумі  враз  виздоровляти,  стало  так  "  охота".

Піднялась  вона  із  ліжка,  гарно  потягнулась,
Доки  прийде  Іван  пішки...  Вона  посміхнулась...
Ми  з  тобою  куме  разом,  будем  їсти  кашу,
Запивати  будем  квасом  її  ми  відразу.

Є  у  мене  "самогончик",  качечка  в  коморі,
Є  засмажений  кабанчик,  в  бочці  помідори...
Пили,  їли,  запивали,  доки  все  скінчилось,
Апетит  же  добрий  мали,  ніщо  не  лишилось.

Гарну  пісню  заспівали,  "розлягалась"  хата,
Тоді  двоє  танцювали,  кум  і  кума  рада...
Аж  "сирена"  обізвалась,  за  вікном  щосили,
То  швидка  уже  примчала,  наче  птах  на  крилах.

Кума  швидко  роздягнулась,  та  лягла  у  ліжко,
В  кума  спина  лиш  мигнула,  біг  городом  нишком.
Ось  таке  люди  буває,  як  брехня  у  хаті,
Хтось  жаліє,  хтось  співає,  а  комусь  звикати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865018
дата надходження 16.02.2020
дата закладки 16.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Неймовірна подорож

Я  йшла  стежиною  у  поле,
Де  обрій  сонячний  тікав.
Співало  серце  моє,  соло,
Серед  пахучих,  ніжних  трав.

Голубив  промінець,  устами,
Мабуть  хотів  поцілувать.
А  вітер  шепотів  словами
І  намагався  жартувать.

Я  йшла,  за  мною  бігли  хмари,
Рука  торкалась  майже  їх.
Вони,  немов  овець  отари
І  білі,  білі,  наче  сніг.

Холодні  роси  мили  ноги,
Я  поспішала  до  верби.
До  неї  всі  вели  дороги,
Чекав  під  нею  мене  ти...

Уста  злилися  в  одне  ціле,
Засолодили  наче  мед.
А  почуття  несли  на  крилах,
Кохання,  ніжності  сюжет...











адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864888
дата надходження 15.02.2020
дата закладки 15.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сперечались дві сестри

Зустрілися  Зима  з  Весною,
Загомоніли,  що  є  сил...
Кожна  пишалась  з  них  собою,
Та  в  жодної  не  було  сил...

Ще  зранку  снігом  застелила
І  замела  стежки  Зима.
А  Весна  сльози  враз  пролила
І  стала  скупана  земля.

Зима  вклонилася  Морозу,
Щоб  заморозив  він  усе.
Весна  враз  розбудила  грози
І  ось  вже  вітер  дощ  несе.

Сестриці  любі,  не  сваріться,
Заполонив  усе  туман.
Ви  обійміться  й  помиріться,
Щоб  не  було  душевних  ран...

У  ніжнім  сонячнім  промінні,
Пропав  у  кожної  талант.
А  небеса  блакитно  -  сині,
Були  для  них  немов  гарант...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864927
дата надходження 15.02.2020
дата закладки 15.02.2020


Віталій Назарук

МОЄ СВЯТЕ

Яка  сьогодні  ти  була  красива,
Змінився  навіть  погляд  у  очах.
Роки  летять,  а  ти  ні  чуть  не  сива,
Ти  чарівниця,  певно,  при  свічах…

Тоді,  як  тіні  миготять  по  хаті,
Рубіном  грає  молоде  вино.
Так  хочеться  в  ту  мить  тебе  обняти,
Такі  думки  виношую    давно.  

Мене  давно,  давно  ти  прочитала,
Та  певно  не  в  думках  єдиних  суть.
Для  щастя  треба  щоб  і  ти  кохала,
Лише  тоді  межу  часи  зітруть.

А  поки  ми  живемо  на  цім  світі,
Я  щиро  Богу  дякую  за  те,
Що  маю  стимул  на  цім  світі  жити,
Що  в  серці  я  ношу  своє  -  святе!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864810
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020


Мирослав Вересюк

В ПОДОЛІ ПЛАТТЯ НЕСЛА СЛИВИ

В  подолі  плаття  несла  сливи,
Такі  великі,  темно-сині!
Неначе  очі  у  кобили…,
У  власній  захлинався    слині.

Гойдались  груди  в  такт  ході
Гаряча  хвиля  огортала…,
Мені  здавалося  тоді,  
Що  дині  в  пазуху  сховала.

І  кожна  кілограмів  два,  
Розперли  парусом  кофтину.
Так  закрутилась  голова,
Що  обіруч  тримався  тину.  

Вгощала  сливами  ,  а  я,
Аж  пожирав  очима  дині…
І  було  не  до  солов’я,  
Несамовитого  в  малині…

14.  02.  2020  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864765
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю зимові вечори

Люблю  зимові,  тихі  вечори,
Коли  свіча  і  філіжанка  кави.
Мене  до  себе  пригортаєш  ти,
А  в  шибку  місяць  загляда  яскраво.

Романтика  вселилась  у  душі
І  наші  вечори  такі  магічні.
Лягають  на  папір  мої  вірші,
Думки  в  словах  залишуться  одвічні.

Ти  ніжно  доторкаєшся  щоки,
Ті  теплі  почуття...  твої  обійми...
Я  пронесу  через  усі  роки
І  буду  насолоджуватись  ними.

Люблю  зимові,  тихі  вечори,
Коли  свіча  і  філіжанка  кави.
Мене  до  себе  пригортаєш  ти
А  в  шибку  місяць  загляда  яскраво...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864763
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лине " Кача"

Знову  лине  "  Кача",  син  вернувсь  додому,
Вся  родина  плаче,  жити  б  молодому.
Зупинилось  серце  з  ворожої  кулі,
Лежить  тіло  мертве,  притихли  зозулі.

Більш  роки  не  будуть,  вони  рахувати,
Буде  люд  "  Іуду"  злісно  проклинати.
Плаче,  плаче  мати,  пригортає  сина,
Просить  його  встати,  не  чує  дитина.

Пада  на  коліна,  проливає  сльози,
Схилилась  калина,  низько  при  дорозі.
Ой  сину,  мій  сину,  як  же  я  без  тебе,
Рано  так  дитино,  ти  пішов  на  небо...

"Не  плачте  матусю"  -  син  їй  промовляє,
"Я  до  вас  вернуся  дощиком  над  краєм.
Цвітом  застелюся  в  нашому  садочку,
В  виноград  вплетуся  тихо  в  холодочку.

Поцілую  руки,  хоч  на  серці  рани,
Не  буде  розлуки  я  прийду  думками!"
Буде  мама  завжди  сина  виглядати,
Син  життя  віддавши,  не  зайде  до  хати.

Став  героєм  справжнім  своїй  Батьківщині,
Був  завжди  відважним  і  мав  очі  сині.
Лише  вітер  тихо,  шелестить  листками,
І  щемливо  птаха,  щось  щебече  мамі...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864653
дата надходження 13.02.2020
дата закладки 13.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я з тобою в осінь йду

Знову  пахне  осінь  стиглим  виноградом,
Квітнуть  хризантеми,  ще  в  моїм  саду.
Сонячне  проміння  так  торкає  радо,
Я  з  тобою  в  осінь  мій  коханий  йду.

Вона  нас  зустріне  ніжним  поцілунком,
Обійме,  пригорне,  ще  своїм  теплом.
Осінь,  мила  осінь,  наша  веселунко,
Ти  накрий  нам  долі,  ніжності  крилом.

Нехай  буде  стежка  довга  і  широка
У  життя  казкове  хай  вона  веде.
Моя  мила  осінь,  небо  синьооке,
Запрошу  на  каву  з  радістю  тебе.

Познайомлю  осінь,  тебе  з  своїм  милим,
Розповім  тихенько,  як  його  люблю.
Простели  нам  осінь  ти  із  щастя  килим
Я  тебе  прохаю,  я  тебе  молю...

А  рука  долоню  міцно  так  тримає,
Посмішка  щаслива  в  мене  на  лиці.
Любий  мій,  коханий  кращого  немає,
Як  твій  поцілунок  ніжний  на  щоці...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864547
дата надходження 12.02.2020
дата закладки 12.02.2020


Любов Іванова

ПОЗДНЕЕ ПРИЗНАНИЕ

[b][i][color="#ad0a0a"][color="#0a25ad"]П[/color]олоснуло  по  душе,  как  же  так  случилось?
[color="#0a25ad"]О[/color]поздал  ты,  опоздал!    У  меня  семья...
[color="#0a25ad"]З[/color]алило  глаза  слезой,  где  же  Божья  милость?
[color="#0a25ad"]Д[/color]орогую    цену,    знай,  заплатила  я.
[color="#0a25ad"]Н[/color]е  сказал  ты  нужных  слов,  тех    что  я  желала,
[color="#0a25ad"]Е[/color]сть  наверное  на  то  множество  причин.
[color="#0a25ad"]Е[/color]й-же  Богу,  все  понять,  будет  жизни  мало,

[color="#0a25ad"]П[/color]ламя  чувств  нашло  уют  где-то  среди  льдин.
[color="#0a25ad"]Р[/color]азвела  судьбина  нас,  как  две  шхуны  в  море,
[color="#0a25ad"]И[/color]  накрыла,  не  спросив,    пеною  волной.
[color="#0a25ad"]З[/color]авершился  наш  роман  на  беду,  на  горе,
[color="#0a25ad"]Н[/color]е  любимый  столько  лет  рядышком  со  мной.
[color="#0a25ad"]А[/color]  теперь  зачем  судьба  нас  свела  сквозь  годы  
[color="#0a25ad"]Н[/color]еужели  ради  тех  сердцу  милых  слов?
[color="#0a25ad"]И[/color]  среди    любых  невзгод,    среди  непогоды,
[color="#0a25ad"]Е[/color]сть  причина  полагать    -  не  прошла  любовь!!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864401
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 11.02.2020


Людмила Григорівна

Два ангела


Я  ехала  в  троллейбусе.  Томилась...
Вокруг  всё  плавил  летний  знойный  день.
Как  вдруг,  внимание  переключилось
На  двух,  вошедших  с  улицы,  людей.

Он  и  Она.
                               Он  —  писаный  красавец,
В  явь  воплощенный  сказочный  герой,
Фигура,  рост,  осанка  —  всем  на  зависть!
Во  всём  тот  парень  был  хорош  собой.

Но  привлекал  не  столько  красотою,
Как  чем-то  нереальным,  неземным,
Всё  в  нём  дышало,  искрилось  любовью
К  ней,  что  вошла  в  троллейбус  вместе  с  ним.

Как  нежно  он  держал  её  за  руки,
Как  трепетно  внимал  её  словам,
И,  словно  голубь  со  своей  голубкой,
О  чём-то  тихо,  томно  ворковал.

А  вот  она  —  увы!  Была  горбунья.
Но,  чувством  озарённая  своим,
Цвела,  как  роза,  рядом  с  принцем  юным,
И  мир  вокруг  принадлежал  двоим!

И  вопрошала  я  в  недоуменьи:
Он  очарован?  Женщиной  такой?
И,  вдруг  увидела,  что  к  сожаленью
Тот  сказочный  красавец  был  ...слепой!...

Простите!  Я  их  вовсе  не  судила,
Услышав  в  мыслях  мнение  своё:
(-  Она  его  за  красоту  любила,
Но  как,  за  что  он  полюбил  её?)

Слепому  в  мире  сложных  поворотов,
Где  зрячему  непросто  выживать,
Наверное,  немало  «доброхотов»
Глаза  пытались  «правдой  открывать».

Но  так  судьба  двоих  соединила,
Был  в  этом  Высший  замысел  такой,
Его  —  красивым  телом  наградила,
Её  —  красивой,  ангельской  душой.

А  жизнь  одна.  Кому  какое  дело?
Важна  не  внешность.
И  любовь  не  зла!
Он  был  горбунье  -  идеалом  тела,
Она  слепому  -  зрением  была.
.          .          .          .          .          .          .          .          .          .
Небесным  нимбом  ауры  светились
Одной  дугой  сиянья  на  двоих,
И  где-то  в  небе  Ангелы  молились,
От  всех  невзгод  оберегая  их.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864372
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 11.02.2020


Катерина Собова

Присутнiй на пологах

-Я    сьогодні    стану    татом,-
Вітя    заявив    відразу,-
Буду    з    гордістю    казати:
-Ми    народжували    разом!

А    дружина    верещала
У    пологовій    вже    залі,
Медсестра    й    черговий    лікар
Бігали,    як    на    вокзалі.

Акушерка    метушиться:
-Все    нормально,    йде    голівка…
Вітя    глянув,    поточився,
Як    сніп,    гепнув    на    долівку.

Санітарка  –  баба    Дуся
Рятувать    таких    навчилась:
-Прокидайтеся,    татусю,
У    вас    доня    народилась.

В    нашатир    вмочила    ватку,
Попід    носом    поводила,
І    по    щоках,    для    порядку,
Кілька    ляпасів    вліпила.

Ледь      прочумався    наш    Вітя,
Що    до    чого  –  прояснилось…
Та    у    сні    таке    жахіття
За    усе    життя    не    снилось!

-Слава    Богу,    що    не    хлопчик…
Як    родити,    я    вже    знаю,
Щоб,    як    я,    мій    син    так    мучивсь?
Ворогу    не    побажаю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864320
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 10.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Душа переповнена любов'ю ( слова для пісні)

В  душі  весна  і  квітнуть  квіти,
У  серці  -  наче  водограй.
А  ще  у  нім  гаряче  літо,
Різноманіття  наче  рай.

Як  у  лісах  кує  зозуля,
На  трави  пада  білий  цвіт.
Любов  стежиною  крокує,
Із  нами  поруч  стільки  літ.

Вона  веде  нас  в  світ  казковий,
Де  линуть  з  серденька  пісні.
А  ще  дарує  цвіт  бузковий
Думок  торкає  навіть  в  сні.

Ти  лише  мій,  тобі  шепчу  я,
Тобі  співа  моя  душа.
Тебе  кохаю  і  люблю  я,
Вогнем  палають  почуття...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864328
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 10.02.2020


Малиновый Рай

ЛАНДЫШИ

 


Я  сегодня  вечером  в  сад  гулять  пойду,
Там  под  старой  яблоней  ландыши  найду,
Их  садила  мамочка  много  лет  назад
И  поныне  ландыши  украшают  сад.

Расцветают  ландыши  каждою  весной,
Далеко  раЗносится  аромат  живой,
Тонкий,нежный,сладенький,милый  аромат
Много-много  лет  подряд  наполняет  сад.

Ими  все  любуются,но  цветы  не  рвут,
Пусть  себе  спокойненько  ландыши  живут.
Это  ведь  творение  маменькиных  рук,
Пусть  приносят  радость  нам,в  гости  пусть  зовут.

Красота  их  нежная,нежный  аромат
О  моей  мамулечке  память  здесь  хранят,
В  каждом  нежном  цветике  здесь  любовь  живёт
И  любовь  ту  мамкину  нам  передаёт.

Побежит  покатится  по  щеке  слеза,
Больше  ведь  не  вернутся  те  года  назад
Как  садила    мамочка  ландыши  в  саду.
...Я  сегодня  вечером  в  сад  гулять  пойду...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864027
дата надходження 07.02.2020
дата закладки 08.02.2020


Малиновый Рай

Покохай мене, покохай

Покохай  мене,покохай,
Запали  ти  для  мене  надію
Що  існує  малесенький  рай,
Рай  в  якому  збуваються  мрії.

Покохай  мене,покохай,
Подаруй  мені  щастя  бажане,
Ти  прийди,поспіши,  не  чекай
 І  життя  наше  зоряним  стане.

Ні,не  треба  небесних  зірок
Діставати,того  я  не  прагну.
Подаруй  мені  краще"Бузок"
І  я  в  твоїх  обіймах  розтану.

Подаруй  мені  ласку  свою,
Я  тобі  подарую    увагу,
Ми    будемо  неначе  в  раю
Любов  пити  тамуючи  спрагу.

Покохай  мене,покохай
Ти  це  можеш,я  вірю,я  знаю.
Ти  своїх  почуттів  не  тримай,
Бо  тебе  вже  давно  я  кохай.

Покохай  мене,покохай,
Подаруй  мені    квіти  надії
І  потрапиш  в  справжнісінький  рай,
Рай  в  якому  збуваються  мрії.

Я  тобі  все  на  світі  віддам,
Я  на  вік  твоїм  ангелом  буду,
Моя  вдячність  служитиме  нам,
Я  з  тобою  на  вік  і  по  всюди.

Ти  це  зможеш  я  маю  надію
Половинка  моя  ти,це  знай.
Тільки  ти  подаруй  мені  мрію,      Про  яку  я,закохана  ,мрію      
Покохай  мене  ти,покохай.              І  благаю  тебе,покохай.





1  СЕРЦЕ  В  НАДІЇ  Б'ЄТЬСЯ              11  10  19
2  КОЛИСКОВА                                                    7  10
3  Я  ХМАРИНКОЮ  ДО  ТЕБЕ              28  09
4  МЕЛОДІЯ  ДУШІ                                        24  09
5  ДВА  СЕРЦЯ  НАЧЕ  ДВА  КРИЛА    (ТРЕТЯ  СТРОЧКА    ДВІЧІ.)    17  09
6    ПОСІЯЛА  МАКИ.
7  ДУМКИ  МОЇ  ЛИНУТЬ        16    06
8    ТУГА                                                      14  06
9    У  МОЄМУ  САДУ  СОЛОВЕЙ  ЗАСПІВАВ      09  05
10    ТАНОК                                                                                      11  05
11  НІЧ  ПРИЙШЛА                                                                      25  03
12  ЦВІТЕ  ВЕСНА  В  САДАХ                                              17  03
13  МИ  ВИПАДКОВО  ЗУСТРІЛИСЯ  ЗНОВ.(ПІД  ВАЛЬС)      24  01
14  ЕЙ  ЗАГРАЙТЕ  МУЗИЧЕНЬКИ                                      
15  ДЯКУЮ  ДОЛІ  ЩО  МИ  ЗУСТРІЛИСЬ.(ПІД  ВАЛЬС)    20  10


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864152
дата надходження 08.02.2020
дата закладки 08.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Непорозуміння

Свариться  весна  з  зимовим  днем,
Обливає  бідного  дощем.
Він  терпить  всі  капості  її
І  стають  від  того  дні  сумні.

Розсерди́лось  небо  на  весну,
Вирішило  проучить  сестру.
Одягнуло  сивий  свій  сувій,
Щоб  було  не  весело  і  їй.

А  весна  покликала  вітри,
Щоб  блакить  для  себе  зберегти.
Щоб  вона  з'явилась  в  небі  знов
І  щоб  лишніх  не  було  розмов.

Тільки  сонце  помирило  всіх,
Від  проміння  вітер  зразу  стих.
Радістю  наповнився  враз  день,
А  весна  співала  їм  пісень.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863983
дата надходження 07.02.2020
дата закладки 07.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У снах біжу до тебе

Все  життя  у  снах  біжу  до  тебе,
Лише  там  в  обіймах  я  твоїх.
Твої  очі,  мов  блакитне  небо,
Я  топлюся  мій  коханий  в  них.

Губляться  роки,  тікають  весни,
А  я  все  до  тебе  в  снах  біжу.
Лиш  у  снах  любов  наша  воскресла,
Я  тобі  про  неї  розкажу.

Розкажу  про  почуття  гарячі,
Що  палають  в  серці  день  і  ніч.
Що  душа  моя  буває  плаче,
Хочу  буть  з  тобою  віч  -  на  -  віч.

Пшениці  у  полі  наче  море,
А  між  ними  стежка  пролягла.
Знов  на  небі  засвітились  зорі,
А  у  снах  кохання  два  крила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863987
дата надходження 07.02.2020
дата закладки 07.02.2020


Ганна Верес

Котивсь туман долиною* (Слова для пісні) .

Дуже  приємно,  що  цей  вірш  уже  став  піснею,  завдяки  композитору  Геннадію  Володьку.  
1.Котивсь    туман    
Долиною,
Спинивсь    перед
Калиною,
Вклонився    їй
Низесенько,
Немов    сестрі
Ріднесенькій:
–  Калино,
Мила    сестронько,
Красива,
 Як    та    веснонька,
Позич    тепла    
У    сонечка,
Долині    стань
За    донечку.
2.Стеливсь      туман
Під    ніженьки,
Закрив    мені
Доріженьку
В      долину    із
Калиною,
А    звідти    пісня
Линула.
Ту    пісню    про
Коханнячко
Вів    соловей
До    раночку,
А    я    іду
Долиною,
Щастя    знайду
З    калиною.
3.Калина
Зашарілася,
Коли    ми    там
Зустрілися.
Почервоніло    
Листячко
І    кетяги
З    намистечком.
Лишився    я
З    калиною,
Мов    дівка,
Соромливою,
Хоч    трішечки
Журливою,
Навіки    серцю
Милою.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863938
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Ніна Продан

МИНАЮТЬ ДНІ


Минають  дні…Минають  роки…
Волосся  сиве  вже  давно…
Вже  чую  вічності  я  кроки,
І  п`ю  я  зрілості  вино.

З  тобою  посмішкою  сяю,  
Душа  літає  наче  птах,
Твою  любов  я  відчуваю,
Бринить  сльозинка  на  очах…

Торкаюся  очима  неба
І  бачу  в  мареві  світи,
Ще  так  багато  встигнуть  треба!
Щоб  мною  міг  пишатись  ти…

За    все  в  житті  я  вдячна    Богу,
За  те,  що  в  мене  є  сім`я,
Він  відведе  біду  й  тривогу
І  буду  знов  щаслива  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863915
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Любов Іванова

ОТРАВЛЕНА ИЗМЕНОЙ

[b][i][color="#0900ff"][color="#e30959"]О[/color]тпусти  меня  боль,  я    то  точно  тебя  отпускаю,
[color="#e30959"]Т[/color]ы  держала  меня  среди  лет,  среди  вёсен  и  зим.
[color="#e30959"]Р[/color]ешено,  я  уже,  отболев,  крылья  вновь  расправляю,
[color="#e30959"]А[/color]  тебе  я  скажу,    за  неверность  ты    мной    не  любим.
[color="#e30959"]В[/color]ерность,  истинность  чувств,  как  ненужное  под  ноги  кинул,
[color="#e30959"]Л[/color]ьдом  меня  обжигал...  и  на  сердце  оставил  рубцы.
[color="#e30959"]Е[/color]сть  Законы  небес  -  за  любовь  не  вонзают  нож  в  спину,
[color="#e30959"]Н[/color]ет,  не  в  рай  попадут  все  предатели  и  подлецы..
[color="#e30959"]А[/color]нгел  мне  помогал,  поддержал,  чтобы  я  не  упала

[color="#e30959"]И[/color]  в  тяжелый  мой  час  по-отечески  нес  на  руках,
[color="#e30959"]З[/color]абывая  тебя,    свято  верю  в  иное  начало,
[color="#e30959"]М[/color]ожет  правда  сейчас  прописать  свои  боли  в  стихах.
[color="#e30959"]Е[/color]сли    выжила  я,  значит  жить  буду  только  счастливой,
[color="#e30959"]Н[/color]е  хочу  вспоминать  ни  ошибки  твои,  ни  разврат...
[color="#e30959"]О[/color]тпускаю,  иди....а  коль  станет  однажды  тоскливо,
[color="#e30959"]Й[/color]  заплачет  душа...  ты  сумей  оглянуться  назад.[/color][/i][/b]

[b][color="#26d60b"][color="#d60bc8"]*[/color]История  -  не  моя,  ЛГ....[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863853
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пташка

На  підвіконні  замерзала  пташка,
Мороз  в  свої  обійми  радо  взяв.
Ставало  дихати  їй  дуже  важко,
А  у  гніздечку  друг  її  чекав.

Стелили  шлях  для  неї  в  небі  зорі
І  нічка  доторкалася  пір'їн.
Ставали  оченята  вже  прозорі,
Лишалось  жити  декілька  хвилин...

Та  людські  руки  пташку  відшукали,
Її  зігріли  ніжністю  й  теплом.
Нове  життя  для  пташки  дарували
І  не  дали  заснути  вічним  сном.

Вона  так  радо  знов  защебетала,
Із  вдячністю  дивилась  на  людей.
Коли  від  них  уранці  відлітала,
Співала  дзвінко  радісних  пісень.

Лети  у  світ,  слова  їй  говорили,
Тебе  там  люблять  і  звичайно  ждуть.
Враз  розпустила  пташка  свої  крила,
Нехай  для  неї  легким  буде  путь.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863866
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мені ти Всевишнім дана

Ромашки  мережать  долю,
Цілує  теплий  вітерець.
А  ми  щасливі  з  тобою,
Коханням  гарячих  сердець.

Зустрілись  з  тобою  в  полі,
Стежина  туди  привела.
Замилувався  тобою,
Коханням  моїм  ти  була.

Приспів:

Для  мене  ти  наче  ромашка,
Усміхнена  і  чарівна.
Наташка,  Наталья,  Наташка,
Мені  ти  Всевишнім  дана.

Блакитні  мов  небо  очі,
Звабливі,  медові  уста.
А  брови  мов  чорні  ночі,
Така  не  забутня  краса.

Торкатись  до  тебе  хочу,
Ховатись  у  косах  твоїх.
Обняти  твій  стан  дівочий,
Тримати  в  обіймах  своїх.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863744
дата надходження 05.02.2020
дата закладки 05.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найтепліші слова

Зацілований  небом  й  весною,
Скупаний  у  травах  запашних.
Ти  завжди  в  душі  моїй  зі  мною,
Талісман,  мій  справжній  оберіг.

Нехай  долі  сплетуться  в  єдину,
Наче  ріки  у  руслі  течуть.
Про  гарячу  любов  лебедину,
Вірші  в  серці  моєму  живуть.

Я  коханий  тобі  подарую,
Найтепліші  у  віршах  слова.
Заквітують  дерева  весною,
Нас  за  плечі  любов  обійма.

І  торкає  проміння  ласкаве,
А  у  небі  прозора  блакить.
Ранок  нам  наливає  вже  каву,
Про  кохання  потічок  шумить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863613
дата надходження 04.02.2020
дата закладки 04.02.2020


Ганна Верес

Ми діти твої, Україно!

Ми  діти  твої,  Україно!
Для  кожного  з  нас  ти  свята.
Тут  гори  і  схили  чарівні
І  пахнуть  росою  жита!

Ми  діти  твої,  Україно!
Народу  твого  дивоквіт!
Акорди  пісень  солов’їних
Чарують  собою  весь  світ!

Ми  діти  твої,  Україно!
Козацької  слави  земля,
Встаєш  із  золи  і  з  руїни,
Скидаючи  пута  Кремля!

Ми  діти  твої,  Україно!
Й  Європа  нас  радо  віта,
А  пісня  з  часів  Чураївни
Із  жайвором  в  небо  зліта!

Ми  діти  твої,  Україно!
Тернистий  іздавна  твій  шлях!
Ми  юне,  нове  покоління,
Шануємо  славу  і  стяг!
17.04.2018.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863541
дата надходження 03.02.2020
дата закладки 04.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива сьогодні

Розфарбовує  світ  кольори
І  дарує  нам  ніжність  і  ласку.
Ми  кохання  своє  зберегли,
Воно  схоже  так  дуже  на  казку.

Наче  човники  в  небі  хмарки,
Лине  скрипки  диво  -  мелодія.
Ти  торкаєш  моєї  руки
З  тобою  щаслива  сьогодні  я.

Хоч  прилинуть  холодні  вітри.
Будуть  стукати  в  шибку  щоранку.
Поруч  мене  завжди  будеш  ти,
Хай  вони  відпочинуть  на  ґанку.

Зігріває  кохання  теплом
Я  кладу  тобі  руки  на  плечі.
Небо  в  зорях  для  нас  розцвіло,
Шле  цілунки  свої  теплий  вечір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863482
дата надходження 03.02.2020
дата закладки 03.02.2020


Віталій Назарук

ЧИТАЙТЕ І ПИШІТЬ

Як  добре,  що  Ви  є,
Що  променем  ранковим
Мене  щоднини  будите  від  сну.
Що  живете  в  мені
Як  незабутній  спомин,
Самі  ж  в  красі  приносите  весну.

Навіть  на  відстані
Здається,  що  Ви  поруч,
Коли  вірші  лунають  з  Ваших  вуст.
Читайте,  я  прошу,
Бо  гарно  в  Вас  виходить,
Можливо  й  я  колись  у  Вас  навчусь.

Як  добре  що  Ви  є,
Що  маю  насолоду
Почути  вірш  написаний  для  Вас.
Ви  теж  пишіть  вірші,
Візьміть  собі  за  моду
І  покажіть  в  поезії  свій  клас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863332
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 02.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бджілка - трудівниця

Копирсається  у  квітах,
Бджілка  -  трудівниця.
Завітало  в  гості  літо,
Треба  потрудиться.

Поле  з  радістю  чекає,
Трави,  що  квітують.
Ранки  сонце  зустрічають,
Бджілоньки  мандрують.

Запашне  їх  манить  літо,
Треба  не  линитись.
Щоб  зимою  в  сім'ях  їхніх,
Було  чим  живитись.

Щоб  пили  ми  чай  медовий,
У  зимову  пору.
Цей  напій  такий  чудовий,
З  квіткового  збору.

Ось  тому  і  бджілка  наша,
Трудиться  щоденно.
Буде  навіть  з  медом  каша,
На  столі  у  мене.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863356
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 02.02.2020


Віктор Цвіт

Люби мене

Люби  мене

Люби  мене  таким,  яким  я  є  насправді
старим  чи  молодим,  веселим  чи  сумним.
Поглянь  на  все  моє,  воно  живе  на  правді
про  те,  що  лиш  душею  малюю    день    ясним.

Не  вір  думкам  чужим,  які  почуєш  всюди
від  друзів  чи  близьких,  чи  зовсім  незнайомих,
лиш  часточку  мене  в  мені  вбачають  люди,
бо  я  для  них  завжди  у  списку  невідомих.

Люби  мене  таким,  яким  живу  без  маски,
її  не  одягаю,  коли  на  самоті
палаю  почуттями  від  побаченої  казки
якою  сяють  зорі  в  небесній  темноті!

Люби  мене  таким,  яким  цвіту  з  тобою
розмовами  у  радість,  мовчанням  у  журбі.
В  години  ці  зі  мною,  благаю,  будь  собою
плекаючи  кохання  лиш  тим,  що  є  в  тобі!

Люби  мене  таким,  яким  я  є  насправді,
але  не  намагайся  змінити  щось  в  мені,
шукаючи  відради  думками  у  неправді
неначе  сльози  снігу  у  квітах  навесні.

Віктор  Цвіт  26.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863311
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 132

[b][i]Хороши  у  нас  девчата,
Среди  них  я  -  лучше  всех.
Правда,  замуж  поздновато
Мне  под  восемьдесят  лет.

У  миленка  строгий  вид,
Как  у  пса  из  будки,
Но  от  бешенства  привит,
Не  укусит!  Дудки!!

Занимаемся  мы  спортом:
Штанга,  гири,  бег  трусцой.
Пиво,  ром  и  водка  -  к  черту!!!
Подтянись,  Петро,    не  ной!!

В  интернете  -  благодать!
Тут  не  сеять,  не  пахать!
Флиртовать  лишь  и  влюбляться..
А  потом  мужей  бояться.

Плохо  с  нами  поступает,
Кто  влюбив  в  себя  -  бросает.
А  мы  ж  бабы  -  дуры  цепки,
Мониторы  долбим  в  щепки!

Муж  уехал  на  рыбалку
А  мне  срочно  надо  "палку".
К  куму  я  ползу  по  грядке,
С  ним  любовь  -  по  разнарядке.

Я  обычно,  как  поем,
Рада  каждому  и  всем.
Мне  по  нраву  даже  киски,
Если  есть  еда  в  их  миске..

Вышла  бабушка  из  леса,
Гнала  древком  деда-беса...
Тут  никак  нельзя  без  древка,
Чтоб  не  бегал,  гад,  по  девкам.

Мой  миленок  слишком    классный  
Это  коль  смотреть  на  вид!
Жаль,  что  в  сексе  безучастный
Только  в  койку  -  сразу  спит...

На  меня  сосед  косился
Где-то  восемь-девять  лет.
А  на    Клавдии  женился
У  неё  ж  детишек  нет.

Не  поверите  ,  девчата
Посадила  у  штахет
Валерьяну  вместо  мяты,
От  котов  -  отбоя  нет.

От  соседа  толка  нету
Ни  на  ломанный  процент,
В  ресторан  -  не  по  бюджету,
Может  сделать  комплимент.

От  грибов  опять  виденье:
Фейерверков  всюду  струи!
Ела  их  я  в  воскресенье,
Уж  четверг,  я  все  танцую!

Замутил  тут  леший  днюху,
Мы  гуляем  третий  день.
Получил    наш  шеф  по  уху...
Сдачи  дать  -  ему,  блин,  лень..

Ноет  зуб  у  Бармалея,
Пассатижи  взял  Федот.
Дай,  мол,  дерну  посильнее.
Дёрнул...  только  зуб  не  тот.[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863287
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Віталій Назарук

ДО МАМИ

Пролетіли  роки,  наче  їх  не  було,
Я  до  тебе  вертаюсь,  матусю.
Лиш  тоді,  як  стрічає  зимове  село,
Я  зайти  в  хату-пустку  боюся.  

Ти  пішла  в  небеса,  залишила  усе,
На  той  світ  не  забрала  нічого.
Кожен  рік,  з  року  в  рік,  смуток  в  серці  росте,
Ти  ж  була  варта  всього  святого.

Біля  хати  тепер  так  розрісся  бузок,
Що  він  в  шибку  торкається  стиха.
В  тій  кімнаті  де  я  переслухав  казок,
І  дізнався  де  сховане  лихо  

На  могилу  прийду  і  проїдусь  селом,
Та  до  хати  не  буду  ступати.
Зупинюсь.  Постою  під  закритим  вікном,
Де  захочеться  вголос  кричати.

Знай,  матусю,  що  я  сповідатись  прийшов,
Сповідатись  прийшов  перед  Вами.
Все  тепло,  що  в  мені,  колись  з  Вами  знайшов,
Тепер  Вам  віддаю  молитвами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863258
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вальс кохання

У  вальсі  кохання  з  тобою  кружляєм
І  кращого  дива  у  світі  немає,
Моє  ти  кохання,  мій  принц  загадковий,
Тобі  лиш  зізнання  у  кожному  слові.

Приспів:

Ти  люби  мене  коханий  все  життя  і  навіть  більше,
Мій  чарівний,  незрівняний  ти  для  мене  наймиліший.
Хоч  роки  спливуть  рікою,  не  забуду  я  ніколи,
Ми  з  тобою  в  вальсі  знову,  лине  музика  навколо.

Любити  ніколи  я  не  перестану,
Міцніш  обійми  найдорожчу,  кохану.
В  медовім  цілунку  уста  хай  зіллються,
А  кроки  у  вальсі  хай  легко  даються.

Приспів:

Дивлюся  у  очі,  озера  там  сині,
Нас  крила  з  тобою  несуть  лебедині.
В  країну  казкову  де  щастя  рікою,
У  вальсі  кохання  кружляєм  з  тобою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863244
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Віталій Назарук

Я ТЕБЕ ІЗ СЕРЦЯ НЕ ПУЩУ

Я  тебе  із  серця  не  пущу,
Ти  назавжди  в  ньому  поселилась,
Як  в  хмарині  крапельки  дощу,
У  мені  промінням  засвітилась.
Так  і  буду  доживати  вік,
Знаючи,  що  ти  завжди  зі  мною.
Певно  вже  такий  я  чоловік,
Бо  люблю,  хоч  вкритий  сивиною.
 
Я  чекати  за  роки  навчивсь,
Час  обвітрив  вже  моє  чоло.
Я  єдиний  раз  в  житті  влюбивсь,
Так  в  житті  не  в  кожного  було.
Поділюся  тим  теплом,  що  є,
Іншу  я  до  серця  не  впущу.
Моя  люба,  сонечко  моє,
З  серця  я  тебе  не  відпущу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863173
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов за плечі обійма

Я  стежкою  іду  густим  туманом,
Торкається  щоки  моєї  він.
А  тиша  за  засніженим  парканом,
Лягла  на  вії  інеєм  своїм.

Мені  не  холодно,  в  думках  зі  мною,
Твоє  кохання  і  твоє  тепло.
Переплелося  разом  із  зимою,
І  стежкою  у  мандри  повело.

Десь  чується  гудіння  автостради
Я  потихеньку  вибралась  на  шлях.
Звучать  в  душі  вірші  і  серенади,
В  щасливих  і  закоханих  очах.

Природа  у  такій  красі  дрімає,
Співає  колискових  їй  зима.
Буває,  що  казки  розповідає,
Твоя  любов  за  плечі  обійма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863128
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


СОЛНЕЧНАЯ

Я ПОВСЮДУ…

БОГ  воссоздАл  нас  с  тобою  в  тандЕме
С  такою  ЛЮБОВЬЮ,  чтоб  жить  нам  в  ЭдЕме!
Теперь,  я  повсюду  буду  с  тобою...
Солнечным  лучиком  -  ранней  зорёю.
Почкой,  открывшейся  в  листик  зелёный...
Ветром  -  манящим,  весенним,  влюблённым!..
Журчащею  речкой  -  мой  голос  услышишь...
И  птицей  летящею  -  в  небе    увидишь...
На  раскалённом  песке  я  оставлю
-  СВОЙ  СЛЕД...
Чтоб  тебе,  в  нём  -  была  я  прохладой!..
Дождём  моросящим  -  твой  лик  я  омою
Губ,  жадно  просящих  -  коснусь  я  росою...
И  влагой  проникну  сквозь  все  твоё  тело...
Собой  напитаю,  чтоб  не  охладело...
В  туманной  луне  -  обернусь  мягким  светом,
В  созвездье  ночном  -  пролечу  я  кометой!..
В  горАх  -  эхом  дальним,  мой  голос  прослышишь...
Я  буду  с  тобою,  везде,  ГДЕ  ТЫ    ДЫШИШЬ!..
Вот  осень  -  закружит  листвою    цветною  ...
Я  стану  -  ноябрьской    отрадой  с  тобою!..
Зимою  -  я  лягу  снежинкой    в  ладошки..
А  ночью  морозной  -  раскрашу  окошки!..
В  твоем  сердце,    тайно  -  ВСЕГДА  ЖИТЬ  Я    БУДУ!..
МЕНЯ  -  невозможно  забыть...  
Я  -  ПОВСЮДУ!  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863114
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Ти саме та

(Слова  до  пісні  від  імені  чоловіка)

Ти  саме  та,  кого  жадають  очі,
Ти  саме  та,  кого  кохає  серце.
Як  довго  тягнуться  мовчазні  ночі
І  дні  бурхливі  суму  в  ритмі  скерцо.


Ти  саме  та,  кого  б  обняли  крила,
Ти  саме  та,  кому  б  зігрів  долоні.
Але  ж  далеко,  так  далеко,  мила.
І  без  зими  ця  даль,  мов  лід,  холоне.

Ти  саме  та,  кохана  жінка-мрія.
Ти  саме  та,  яскрава  зірка  в  небі.
Ти  розпач  інколи  й  свята  надія.
Я  лину  думкою  завжди  до  тебе.

Ти  саме  та,  кого  кохають  очі,
Ти  саме  та,  найкраща  ніжна  жінка.
Моя  душа  тобі  "люблю"  шепоче,
До  тебе  стежку  застелю  барвінком.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863035
дата надходження 30.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Валентина Ланевич

Падав сніг на гілки

Без  зупину  з  небес  падав  сніг  на  гілки,
Одягала  зима  в  пишні  шуби  дуби.
І  притихнув  садок  у  продовженні  сну,
Не  будіть  і  мене,  не  лишайте  одну.

Диво  чудного  сну  хай  гойдає  мене,
Поруч  мати  сидить  та  кудельку  пряде.
На  крючку  біля  печі  колиска  висить,
А  вірьовка  на  ній  у  задумі  скрипить.

Пісня  з  маминих  вуст  колисала  дитя,
Не  шуміть  же,  вітри,  те  маля,  то  є  я.
Перший  крок  нетривкий,  дайте,  тихо  ступлю,
Може,  долю  свою  непросту  ще  присплю.

Хай  дорога  біжить  у  життєву  ріку,
Щоб  не  знати  бо  зрад  на  своєму  віку.
Та  дорога  пройшла  через  щастя  і  біль,
Крізь  любов  та  печаль  і  утрати  ще  сіль.

29.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863002
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Малиновый Рай

Молодий зимовий ранок

Молодий  рум'яний  ранок
Пропливає  по  землі,
В  вікна  дивиться  світанок,
Чай  парує  на  столі.

За  вікном  пташки  літають,
Диха  паром  морозець,
Ми  ,кохана,вип'єм  чаю,
Підкладу  я  в  пічь  дровець.

Пічь  тепло  несе  по  хаті
Чай  духм'яний  аромат,
Ми  ще  й  досі  молодята
Як  десятки  літ  назад.

Чай  п'ємо,бо  його  сила
Нам  здоров'я  додає.
А  твоя  усмішка  мила
Гріє  серденько  моє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862994
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А серце всеодно кохає

Що  може  нам  сказати  осінь?
Вона  лиш  мабуть  нагадає,
Що  серденько  тебе  кохає,
Забуть  ніяк  не  може  й  досі.

А  що  тобі  зима  розкаже?
За  вікнами  сніжок  кружляє,
А  серце  всеодно  кохає
Вірш  на  папір  думками  ляже.

Торкне  весна  своїм  промінням
І  я  відчую  твої  руки.
Бож  зникнуть  вже  часи  розлуки
І  літа  прийде  володіння...

У  літо  підем  ми  з  тобою,
Там  стільки  фарб  й  мелодій  ніжних.
І  запах  квітів  дивовижних,
Зустріне  почуттям  любові.

І  знову  осінь,  здрастуй  люба!
З  коханням  в  вальсі  закружляєм
І  ти  для  нас  буваєш  раєм,
Під  ноги  кинеш  листя  з  дуба.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863034
дата надходження 30.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Віталій Назарук

БІЛИЙ ВАЛЬС

Виною  всьому  «Білий  вальс»,
Все  відбулось  немов  у  сні.
Зустрів  тоді  я  вперше  Вас
І  Ви  залишились  в  мені.

І  залишились  назавжди,
Хоч  різне  в  нас  в  житті  було.
Я  пам’ятаю  всі  сліди
І  бережу  руки  тепло.

Літа,  як  птахи  вдаль  летять
Та  вальс  отой  в  моїй  душі.
У  Вашу  честь  пісні  звучать
І  мною  писані  вірші.

Яке  б  життя  в  нас  не  було,
В  душі  є  крапелька  жалю.
Життя  неначе  все  пройшло,
Та  я  і  нині  Вас  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862910
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


Віталій Назарук

ЩЕ ОСІНЬ НЕ ВСЯ

Не  вся  в  мені  ще  відспівала  осінь,
Ще  золото  залишилось  в  душі.
Ще  новий  день  дарує  щастя  й  досі,
Хоч  інколи  зриваються  дощі.

Піняться  хвилі,  б’ють  об  берег  ставу,
Пищать  в’юни,  в  густих  очеретах.
Шугає  осінь    золота  по  праву,
Вона  летить,  як  в  синім  небі  птах.

І  видається,  буде  довга  осінь,
Ще  не  дозріли  у  садах  плоди.
Життю  для  серця  ще  цього  не  досить,
Ще  б  не  пустити  роки  до  зими.

Ще  в  золоті  снується  «сиве  літо»*
Висять  сливки  і  зріє  виноград.
Сіють  у  полі  цьогорічне    жито,
Щоб  повернулось  літечком  назад.

                                                                                               *Тут  «Бабине  літо»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862911
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


НАДЕЖДА М.

Цвіте в саду рожева вишня

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EAuIjxS_09E[/youtube]
Вже,  ніби  осінь  у  літах,
Повільно  падає  в  ній  листя.
Весна  ж  цвіте  ще  у  очах,
Така  квітуча,  така  чиста.

Цієї  пізньої  пори,
Цвіте  в  саду   рожева  вишня,
Чи  принесе  вона  плоди,
Така  красива,  дивовижня?

Вона  -  одна  перед  Всевишнім,
Та  часто  вітер  набіга.
І  їй  шепоче:  "ти  -  колишня",
І    в  слові  чується  вага.

Колишня  -  значить  просто  лишня,
Давно  кимсь  кинута  була.
Та,  як  на  зло,  квітує  вишня.
У  осінь  квіту  додала.

І  пелюстки  розправив  пишні,
Ще  мріє  ягідки  зростить.
Не  хоче  вірить,  що  колишня,
Плодами   встигне  пригостить...

                                 [img]https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=70b32f2525dbf6e3faa5bda902ce9342&n=13&exp=1[/img]

[img]https://static9.depositphotos.com/1480128/1139/i/950/depositphotos_11392389-stock-photo-sour-cherries.jpg[/img]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862922
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Примхлива погода

Чи  зима,  чи  весна,  а  чи  осінь,
Зрозуміти  неможу  ніяк.
То  дощі  цілі  тижні  моросять,
То  мороз  пощипати  мастак.

Зранку  дивишся,  сніг  замітає,
До  обіду  вже  просто  вода.
А  підвечір  нічого  немає,
Все  по  іншому  вже  вигляда.

То  блакить  в  небесах  сліпить  очі,
Ясне  сонечко  промені  шле.
А  то  сірим  усе  заволоче
І  довкола  таке  все  сумне.

А  так  хочеться,  снігу  зимою,
Розпускалось,  щоб  все  навесні.
Літо,  щоб  дивувало  собою,
Восени,  щоб  шуміли  дощі.

Стала  дуже  примхлива  погода,
Помінялись  чомусь  пояси.
І  тому  нас  дивує  природа,
У  всі  пори  і  різні  часи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862927
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


Наталка Долинська

Бо щастя тут, поряд, лише не сполохай його…

Всі  хочуть  в  цім  світі  для  когось  коханими  бути  -
Ковточком  повітря,  любові  тепла  промінцем.
«Ти  треба  мені!»,  -  мріє  кожен  самотній  почути,
Щоб  в  душах  обох  -  іскри  щастя  і  ніжності  щем.
Коханими  хочуть  жінки  бути,  сильні  мужчини.
Штовхає  любов  на  безумства,  і  рве  береги.
Таке  вже  єство  і  природа  простої  людини:  
Не  можем,  буває,  любові  противитись  ми.
В  звичайних  словах,  у  буденних,  здавалося  б,  фразах,
Заховане  щастя  крихке  і  таке  полохливе.
В  довірі,  а  ще  розумінні  живильних  оазах,
У  дотику  серця  стає  неможливе  можливим.
У  всесвіті  синім  кружляють  десь  наші  планети,
Поміж  траєкторій  розгублені  їхні  стежки.
Самотня  шукає  свою  із  надією:  «Де  ти?!»
О,  тільки  б  не  втрапить  в  байдужості  хижі  пастки!
Взаємності  крихта  зневірену  душу  зігріє.
В  змілілу  криницю  знов  віри  верне  джерело.
Хай  в  кожному  серці  взаємна  любов  лебедіє,
Бо  щастя  тут,  поряд,  лише  не  сполохай  його.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862887
дата надходження 28.01.2020
дата закладки 28.01.2020


Віталій Назарук

ТАК І ЖИВУ

Назбирались  слова,
Які  маю  тобі  говорити,
В  них  любов,  що  жива
І  що  має  ще  жити  і  жити.
Коли  вірші  пишу
Їх  боюся  тобі  прочитати,
Бо  безмежно  люблю,
Скільки  треба,  я  буду  чекати…

Бачу  радість  в  очах,
Як  не  згадую  я  про  кохання.  
Є  надії  свіча,
Що  не  гасне  вночі,  а  ні  зрання.
І  тобою  живу,
Знов  шукаю  зорю  я  у  небі.
Як  знаходжу  -  зову,
Бо  повільно  вмираю  без  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862144
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 28.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустріч у нашім саду ( слова до пісні)

Квітує,  квітує  черешня
У  нашім  з  тобою  саду.
Мов  вперше,  кохана,мов  вперше,
До  тебе  на  зустріч  іду.

Так  хочу  з  тобою  зустрітись,
До  себе  тебе  пригорнуть.
І  зустріччю  насолодитись
З  тобою  кохана  побуть.

В  руках  я  несу  тобі  квіти
І  теплі  свої  почуття.
Ми  будем  з  тобою  радіти,
Що  знову  звело  нас  життя.

Для  мене  ти  ніжна  і  мила,
Неначе  трояндовий  цвіт.
Красою  мене  полонила,
Багато,  багато  вже  літ.

Квітує,  квітує  черешня
З  тобою  щасливії  ми.
Кохання  лишилося  перше,
Торкнулось  промінням  весни.

Мов  вперше,  кохана,мов  вперше,
До  тебе  на  зустріч  іду.
Квітує,  квітує  черешня
У  нашім  з  тобою  саду.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862822
дата надходження 28.01.2020
дата закладки 28.01.2020


Віталій Назарук

МОЖЕ ПОВЕЗЕ

Любов  свою  я  бережу  роками,
Її  чекаю,  як  нову  весну.
Вона  далеко  бродить  між  зірками,
Мені  лише  скидає  сивину.

А  я  її  боготворю  й  чекаю,
Вона  колись    можливо  оживе.
Підсніжником  весняним  ще  заграє
Я  все  чекаю,  може  позове…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862145
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 27.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохані

Білим  цвітом  захурделила  весна,
Вона  в  вітер  так  закохана  була.
Він  її  то  обнімав,  то  цілував,
То  у  парі  з  нею  в  вальсі  танцював.

Весна  ніжно  посміхалася  йому,
Дарувала  цвіт  -  кохання  милому.
Ти  коханий,  найдорожчий  тільки  мій,
Дуже  сумно  й  одиноко  буть  самій.

Як  світило  ясне  сонечко  удень,
Птахи  їм  співали  радісно  пісень.
Піднімав  на  крилах  весну  вітерець.
Було  щастя  для  закоханих  сердець.

Та  коли  приходив  час  її  до  сну,
Шепотів:"  Без  тебе  люба  не  засну.
Буду  сон  твій  моя  весно  берегти,
Бо  для  мене  найдорожча  тільки  ти".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862718
дата надходження 27.01.2020
дата закладки 27.01.2020


Катерина Собова

Пропозицiя

-Дівчино,-    Микола    каже,-
Хочу    дещо    вам    сказати:
-Вашій    мамі    не    потрібний
Зять    моторний    і    багатий?

На    це    місце    пропоную
Я    свою    кандидатуру:
Оцініть    анфас    і    профіль,
Атлетичну    всю    фігуру.

Мама    буде    дуже    рада
Отакому    подарунку,
Сама    доля    веде    в    хату
Зятя    вищого    ґатунку!

Дівчина    -    ще    та    зараза,
Телефончик    попросила,
Все    прикинула    відразу
І    Миколі    пояснила:

-Щодо    зятя,    я    і    мама
Стільки    клопоту    зазнали:
Ми    ще    першого    Абрама
До    кінця    не    доконали.

А    ви    так    собі    -    нічого!
Телефон    запам’ятаю,
Догриземо    тільки    того  –
Я    вас    зразу    розшукаю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862507
дата надходження 25.01.2020
дата закладки 25.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмова з сином ( гумореска)

Вів  в  садочок  Степан  сина,
Каже  син  до  тата:
"  Чого  в  тебе  тату  спина,
Стала  вже  горбата?"

Від  хазяйства,  від  роботи,
Пояснив  дитині.
Часом  і  не  знаєш  хто  ти,
Кінь  а  чи  людина.

Син  всміхнувся  і  промовив:
"Щось  тебе  не  бачив,
Щоб  ти  тату  рубав  дрова,
Чи  рішав  задачі.

Щоб  орав,  чи  може  сіяв,
Трактором  у  полі.
Чув  коли  ти  лише  мріяв,
Й  то  по  телефоні.

Все  спішиш  ти  до  Одарки,
Що  живе  навпроти.
Тоді  тобі  стає  парко,
Робиш  всі  роботи".

-Цить,  мовчи,  почує  мама,
Буде  дуже  злитись.
Така  мабуть  в  мене  карма,
В  сусідки  трудитись.

-  Тату  там  свиней  немає,
Коней,  ні  корови.
Вона  сидить  лиш  моргає
І  малює  брови.

-Бачив  в  неї  тебе  тату,
Я  щей  у  піджамі.
Як  сільське  було  в  нас  свято
І  не  було  мами.

-Замовчи,  моя  дитино,
Бо  ще  хто  почує.
Ти  не  розумієш  сину,
Хто  і  де  ночує...

Давай  зайдем  до  крамниці,
Куплю  шоколадку.
Не  кажи  цих  несинитниць,
-Добре,  добре  татку.

Тільки  мама  усе  знає,
Коли  ти  в  сусідки.
Їй  Іван  усе  моргає,
Біля  свеї  фіртки.

І  тоді  вони  обоє,
Йдуть  хазяйнувати.
Бо  свиней  в  нього  доволі,
Але  перше  в  хату...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862537
дата надходження 25.01.2020
дата закладки 25.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розтоптані почуття

Через  віконне  скло,  сріблястий  промінь,
Торкається  так  ніжно  подушо́к.
А  у  душі  моїй  з'явився  спомин,
Для  мене  він  неначе  хвиль  виток...

Дощами  омивалась  слізно  осінь,
Хоч  вітер  колискових  їй  співав.
Дерева  сумували  в  безголоссі,
А  парк  чужі  думки  не  відпускав.

Лежав  і  мок  букет  троянд  на  лаві,
Чиєсь  кохання  тріщину  дало.
Звучали  тут  мабуть  слова  лукаві
І  враз  десь  зникло  серденька  тепло.

На  цьому  місці  посварились  двоє,
Той  день  осінній  їх  запам'ятав.
Як  розійшлись  в  різні  боки  обоє,
Кожен  із  них  кохання  розтоптав.

Лише  букет  лежав  на  лаві  й  мокнув,
Йому  в  той  час  так  холодно  було.
Адже  безжально  хтось  узяв  покинув,
Хоча  у  ньому  ще  життя  жило...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862393
дата надходження 24.01.2020
дата закладки 24.01.2020


Віталій Назарук

КРИЛА КОХАНІЙ

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Щоб  ти  подивилась  в  польоті  на  світ.
Зустріла  скоріше  у  пору  весняну,
Те  щастя  своє,  що  вже  жде  стільки  літ.

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Щоб  ти  відшукала  дорогу  життя.
Щоб  швидше  твоя  затягнулася  рана,
І  погляд  щасливий  сягнув  майбуття.

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Щоб  пару  для  лету  знайшла  на  землі.
Щоб  болі  в  тобі,  наче  хмарки  розтали,
В  гаях  не  змовкали  твої  солов’ї.  

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Ти  ними  туманів  жени  пелену.
Лети  у  краї,  де  розквітли  каштани,
І  там  для  душі  віднайди  тишину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862280
дата надходження 23.01.2020
дата закладки 23.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Беру перо, пишу слова

Передімною  чистий  лист,
А  Муза  вже  слова  шепоче.
Про  почуття  мені  чиїсь,
Розповісти  секретом  хоче.

Беру  перо,  пишу  слова,
Природи  дивні  таємниці.
Неначе  казка  ожива
І  кожен  раз  все  інші  лиця.

Лягають  тихо  на  листок,
Щоразу  різні  людські  долі.
В  житті  зробив  хтось  помилок,
І  промовляє:  "  Вже  доволі!"

А  хтось,  так  ніжиться  теплом,
Кохання  солодом  спиває.
Хтось  йде  геройськи  на  пролом,
Від  ворогів  нас  захищає.

Шепоче  Музонька  слова,
Встигаю  лиш  їх  нотувати.
Я  потрапляю  в  вірш  сама,
Як  напишу,  вернусь  в  кімнату.

Життя  моє  таке  щодня,
Не  можу  щоби  не  писати.
Чекає  кожен  день  сім'я,
Щоб  їм  щось  но́веньке  читати.

Бува  біжу  собі  в  поля,
Там  простору  мені  багато.
Там  пшениці  немов  моря,
Малюю  словом  так  завзято.

Коли  вітри  танцюють  вальс
І  солов'ї  пісень  співають.
Поезія  приходить  враз,
Я  з  нею  завжди  розмовляю...









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862299
дата надходження 23.01.2020
дата закладки 23.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе чекаю

Ти  запитай  мене,  чи  я  кохаю,
Я  відповім:"Без  тебе  жить  не  можу".
За  вікнами  у  небі  вже  світає,
А  ранок  для  нас  зустріч  навороже.

Ти  запитай  мене,  чи  я  щаслива,
Я  відповім:"Щаслива  дуже,  дуже".
І  хоч  думки  мої  накриє  злива,
Вона  мені  кохати  допоможе...

Підставлю  до  краплин  свої  долоні,
Вони  мені,  немов  цілують  руки.
Від  дотиків  отих  пульсують  скроні,
А  в  серці  виграють  вже  скрипки  звуки.

Тебе  чекаю,  знаю,  що  ти  при́йдеш,
І  я  тобі  промовлю:"Так  кохаю".
Відкрию  тобі  любий  двері  навстіж,
Ти  пригорне́ш  мене  до  себе,  знаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862176
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 22.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А весна повз нас промчала

А  весна  повз  нас,  повз  нас  промчала,
Кинувши  під  ноги  лише  цвіт.
Та  вона  у  серці  квітувала,
Мій  коханий  так  багато  літ.

Вона  в  нім  квітує  ще  і  досі,
Хоч  під  ноги  падає  листок.
Застеляє,  застеляє  осінь,
Стежку,  що  вела  через  місток.

Мій  коханий  ти  дозволь  сказати,
Витерплю,  ще  сотню  перешкод.
Лиш  би  знати  любий,  лиш  би  знати,
Заблокований  кохання  код.

Хоч  зима  посріблить  наші  коси
І  спливуть  прожиті  вже  роки.
Не  торкнеться  серця  мого  осінь,
А  кохання  лиш  приходить  в  сни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862078
дата надходження 21.01.2020
дата закладки 21.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безперестанку вірим в чудеса

Хоч  вже  роки,  та  ми  немов  ще  діти,
Безперестанку  вірим  в  чудеса.
І  хочеться  тому́  -  всьому́  радіти,
Як  сонечку  радіють  небеса.

Живемо  в  серці  з  вірою  й  любов'ю,
Наповнить  нею  хочемо  весь  світ.
Господь  послав  для  кожного  нам  долю.
Але  вона  не  в  кожного,  як  цвіт.

Так  хочеться  душею  все  ввібрати,
Бо  світ  в  якім  живем,  така  краса.
У  рідні  повертаємось  пенати
І  бачимо,  як  сонечко  згаса.

Притихло  все  і  зорі  мов  дукати,
Когось  шукають  тихо  в  берегах.
А  у  думках  все  пишуться  цитати,
Лягають  римами  в  моїх  віршах...


Дорогі  мої  друзі!!!
Щиро  вітаю  вас  з  Водохрещем!!!
Всім  міцного  здоров*я,  щастя,  миру  і  злагоди,  любові  і  Божої  ласки!!!

На  річці  на  Йордані  Мати  Сина  купає,  
Гріх  і  біль  наш  змиває.  
Освятив  Йордан  воду  на  щастя,  
На  здоров’я,  на  вашу  вроду.  
Цілий  світ  звеселився,  
Христос  Охрестився!





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861844
дата надходження 19.01.2020
дата закладки 19.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива зустріч

Вони  вернулися  з  полону,
Не  легким  був  для  них  цей  шлях.
Вони  вернулися  додому
Із  вірою  в  своїх  серцях.

Палкі  обійми,  теплі  сльози,
Зустріла  радісно  земля.
І  навіть  грілися  морози,
Від  теплого  сьогодні  дня.

Такими  довгими  чекання,
Були  для  них  усі  роки.
Любов  спасала  і  кохання
В  думках  писалися  листи.

Ось  син  вже  обіймає  тата,
Цілунок  свій  дружина  шле.
Хтось  обіймається  із  братом,
Батьки  схилились  на  плече.

Як  добре  бути  в  колі  друзів,
Не  відчувати  більш  тортур.
Щаслива  посмішка  матусі,
Зруйнує  недоступний  мур.

У  кого  віра  є  у  серці
І  доки  там  вона  живе
Той  хто  дививсь  у  очі  смерті,
Всі  пута  на  куски  порве.

Вони  вернулися  з  полону,
В  молитві  кожен  їх  чекав.
Вони  вернулися  додому,
Той  день,  таки  для  них  настав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861715
дата надходження 18.01.2020
дата закладки 18.01.2020


Ганна Верес

Душі багатство

Лиш  зранена  душа  добро  здатна  творить,
І  це  не  теорема  –  аксіома,
Бо  ж  розуміє:  доля  нам  –  згори,
І  жити  тут  –  не  означає  вдома.
Така  душа  уміє  співчувать,
Бо  знає  біль  від  колючок  тернових,
Тож  знайде  у  собі  оті  слова,
З  яких  надія  проростає  знову.
Така  душа  не  дбає  про  добро:
Маєтки,  золото,  алмази,  а  чи  срібло  –
У  інших  вимірах  живе  вона  давно,
Тому  вона  й  духовністю  не  бідна.
Тож  багатіймо  нею  кожен  день,
Турбуймося  про  душі  наші  грішні,
І  інша  доля  нам  тоді  гряде,
Бо  не  бува  в  житті  снігів  торішніх.
11.01.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861570
дата надходження 16.01.2020
дата закладки 17.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранок для закоханих

З  добрим  ранком  кохана,
Найрідніша  і  люба.
З  добрим  ранком  коханий,
Шепотять  мої  губи.

Сонце  променем  сяє,
Посилає  усмішку.
Новий  день  поспішає,
Через  гай  до  нас  пішки.

З  добрим  ранком  кохана,
Тобі  шлю  поцілунок.
З  добрим  ранком  коханий
І  від  мене  дарунок.

Обійму,  пригорнуся,
Ти  для  мене  єдиний.
Щиро  так  посміхнуся,
Як  квітує  калина.

Загорнуся  коханням
І  нап'юся  любові.
І  так  буде  щорання,
Твої  очі  казкові.

А  як  дощик  проллється,
Вкриють  землю  краплини.
Тільки  ти  лише  в  серці,
Найдорожча  й  єдина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861599
дата надходження 17.01.2020
дата закладки 17.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов лебедина

Роки  пролетіли,  роки  промайнули,
Лишився  лиш  погляд  блакитних  очей.
А  я  усе  згадую  наше  минуле
І  зір  кришталевих  в  намисті  ночей.

Твій  голос  завжди  мене  кликав  до  себе,
Я  жити  без  нього  ніяк  немогла.
І  кожного  разу  дивившись  на  небо,
Чекала  кохання,  весни  і  тепла.

І  навіть  коли  поверталися  птахи,
З  далеких  країв  до  насиджених  місць.
Кохання  моє  зазнавало  знов  краху,
Від  того  сильніша  була  його  міць.

З  тобою  були  ми  так  близько  й  далеко,
Твого  відчувала  я  сердця  биття.
Є  вірним  кохання  завжди  у  лелеки,
Є  вірним  воно  навіть  у  журавля.

Та  я  не  лелека,  я  просто  людина,
У  серці  моєму  горять  почуття.
Хай  буде  з  тобою  любов  лебедина,
Один  лише  раз  і  на  все  ще  життя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861487
дата надходження 16.01.2020
дата закладки 16.01.2020


Катерина Собова

Модна Маруся

На    побаченні    Антон
(Перший    раз    зустрілися),
Задає    розмові    тон
(Всі    слова    десь    ділися).

-Ви    -    шикарна,    вищий    клас,
З    модою    змагаєтесь,
Запитаю    тоді    Вас:
-В    кого    одягаєтесь?

Слава    Зайцев    чи    Діор?
Від    Армані    шортики?
І    в    Марусиних    очах
Враз    заграли    чортики:

-Мода    -    це    не    головне,
В    цих    ділах    не    знаюся,
В    кого    я    прокинулась  –
В    того    й    одягаюся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861364
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 15.01.2020


Valentyna_S

Якщо б'ються серця…

Вздовж  кружала  води  
Плавав  лебідь  
                                                     й  грудьми
Розбивав  оскілки  на  плесі.  
У  непроглядь  пірнав--
Кригу  грів  і    ламав,
Тяг  крило  по  сизім  атласі.

Із  густих  бережин
І  слізливих  льодин
Прикликав  свою  лебедицю:
--Ти  зі  мною    отут
Ще  хоч  трохи  побудь,  
Прихились  —  хай  літо  насниться.

І  пливли  по  воді,
Як  в  роки  молоді,--
Дивувались  люди  з  обочі.
Студінь  тіло  колов--
Додала  сил  любов,
Лише  сум  овіяв  їм  очі.

По  кружалу  води,
Оминувши  льоди,
Лебеділа    пара  на  річці.
Якщо  б’ються  серця,
То  разом  до  кінця.
А  якщо…
           то  вже  наодинці…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861410
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 15.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сум римами лягає

Знов  за  вікном  ідуть  дощі,  
А  я  так  зимоньку  чекаю.
Закрався  сум  в  моїй  душі,
Він  римами  на  лист  лягає.

Хтось  тихо  стукає  в  вікно,
Беру  фіранку  відкриваю.
Сумне  природи  полотно,
Лиш  вітер  -  одинак  гуляє.

Йому  навбридло  мабуть  теж,
У  сірих  фарбах  метушитись.
Скажіть,  ну  де  ж  зима,  ну  де  ж?
Її  б  уже  пора  з'явитись.

Недочуває  слів  зима,
Не  чує  тих,  що  снігу  просять.
Його  давно  чомусь  нема,
Тому  і  сльози  шибки  росять.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861380
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 15.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

То не сон ( слова для пісні)

Тихо  падає  сніг,  замітає  хурделиця
І  цілують  сніжинки  обличчя  твоє.
Тихо  падає  сніг  і  під  ноги  нам  стелиться,
Я  для  тебе  дарую  кохання  своє.

Приспів:

То  не  сон,  то  не  сон,  то  щасливий  зими  снігопад,
То  не  сон,  то  не  сон,  снігом  вже  захурделило  сад.
То  не  сон,  то  не  сон,  я  до  тебе  кохана  спішу,
То  не  сон,  то  не  сон,  тебе  ніжно  кохаю  й  люблю.

Тихо  падає  сніг  і  лягає  мереживом,
На  долини  й  поля,  що  чекали  зими.
Вирушає  вона  в  диво  -  казку  так  бережно,
Щоб  щасливо  в  коханні  зігрілися  ми.

Тихо  падає  сніг,  небо  грає  рапсодію,
Я  ж  для  тебе  кохана  зіграю  її.
Буде  линути  світом,  та  дивна  малодія,
При  якій  лиш  співають  в  садах  солов'ї.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861263
дата надходження 14.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Ганна Верес

Під загрозою уся наша планета

Здолаю  океани  і  моря,
І  паралелі,  й  шир  меридіанів,
Звернуся  до  усіх  простих  мирян:
«Любіть  цей  світ,  прекрасний  і  жаданий.

Поставте  перепони  для  війни,
Бо  в  небезпеці  вся  наша  планета.
Під  подихом  небесних  зоряниць
Вона  народить  нам  нових  поетів,

А  ті  співати  будуть  про  красу
І  про  любов  високу,  непідвладну
Ні  розуму,  ні  волі…  Й  дивний  сум
Торкнеться  тих,  хто  є  напівгалантним.

Бо  лиш  краса  й  любов  врятують  світ  –
Слова  ці  істину  святу  «глаголять»:
І  поняття  про  мир  стають  нові,
Що  не  дозволять  мій  народ  неволить!
28.03.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861210
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Любов Вишневецька

Дотла.

-  Не  пиши,  любимый,  писем...
Так  устала  ждать  тепла!..
Не  взлетим  мы  к  звездной  выси...
Душу  я  сожгла  дотла...

-  Не  нужны  твои  мне  речи...
Ты  приносишь...  только  боль...
Мне  без  писем  будет  легче!..
Хватит  сказок...  не  неволь...

Мысли  будто  автоматом
плоть  пронзали  до  утра...
А  постель...  верблюд  горбатый!..
По  крутым  ведет  горам...

В  кулаке  держу  зажатом
Ярких  звезд  колючий  взгляд...
Их  сама  бы...  автоматом...
-  Пусть  меня  не  тащат  в  ад!..

Ранним  утром  буду  снова
словно  выжатый  лимон...
День  начну  с  надежды  новой
на  ночной  спокойный  сон...

Отобрал  с  мечтою  силы!..
Есть  желание  одно...
-  Кто  бы  душу  воскресил  мне...
позабывшую  любовь?!

                                                 11.01.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861223
дата надходження 14.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Любов Вишневецька

Я тебя никому не отдам…

Я  тебя  никому  не  отдам...
Злому  грому  с  дождем,  что  бьют  насквозь…
Снегопаду...  несносным  ветрам!..
Распахну  для  тебя  душу  настежь...

Обниму...  отогрею  от  бед...
Не  коснется  горчинка  лихая!..
-  Если  мимо  пройдешь...  даже  вслед...
Помолюсь...  тебе  счастья  желая...

Расскажу  голубым  небесам,
Что  на  свете  есть  лучший  мужчина!..
-  Они,  знаю...  поверят  словам...
Будет  Ангел  с  тобой...  самый  сильный!..

Если    только  пойму,  что  нужна...
Без  меня,  скажешь,  так  было  больно!..
Тогда  встречу  тебя...  как  жена...
и  рабыня  твоя...  добровольно...

Я  тебя  никому  не  отдам!...
Неудачам,  обидам  и  грусти...
-  Только  сладким...  и  нежным  словам...
И  малышке...  Отыщем  в  капусте...  )

                                                                         10.01.2020  г.                              

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861222
дата надходження 14.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Любов Вишневецька

Сидели на лавочке двое…

В  дыхании  неба  цветного...
В  пылу  безрассудной  любви...
Сидели  на  лавочке  двое...
Ладони  разжать  не  могли...

Их  души  слились  воедино!..
Возможность  сильнее  любить...
Вдвоем  лишь  осилят  вершины!..
Не  вместе  им,  просто  -  не  жить...

А  как  целовалась  та  пара!..
Жизни  продлив  кровоток...
как  будто  они  на  пожаре...
воздуха  брали  глоток...

Собрали  все  звездочки  в  долю...
Украсят  мечтами  тропу...
Они  будто  птицы  на  воле!..
Порхают  и  в  зной,  и  в  пургу...

Возвышенным  искренним  чувством
объятая  пара  была...
Пусть  песня  их  будет  не  грустной!..
И  в  счастье  чтоб  жизнь  их  цвела...

Сидели  на  лавочке  двое...
Сидели  вдвоем  до  зари...
И  лишь  об  одном  беспокоясь...
Что  мало  есть  слов  о  любви...

                                                     10.01.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861126
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Мова українська

Мова  українська  -  стиглість  урожайна.
Кожне  слово  -  золоте  зерно.
В  ньому  дух  народу,  правди  життєдайність.
Сіймо  щиро  те,  що  нам  дано.

Мова  українська  кришталево-чиста.
Ллється  слів  безмежності  потік.
Мов  блищить  під  сонцем  дороге  намисто.
Хай  живе  Господній  дар  повік!

Мова  українська  -  нації  колиска.
То  ж  не  будь  манкуртом,  а  цінуй
Пращурів  здобутки,  в  них  чимало  зиску.
Рідне  слово  бережи  й  шануй.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861155
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Різдвяне

Горить  у  небі  зірка  рання,
Найкращу  вість  нам  сповіща.
Взнав  цілий  світ,  на  сіні  в  стайні,
Родилось  Божеє  дитя.

Радіє  Йосип  і  Марія,
Що  Господь  сина  нам  послав.
І  ми  також  в  цю  ніч  радієм
І  прославляємо  Христа.

В  печі  потріскує  багаття,
Свята  вечеря  на  столі.
Вже  завітало  свято  в  хату,
Радіють  діточки  малі.

Уся  сім'я  сіда  до  столу,
В  віконце  зірка  загляда.
Із  дзвоном  завіта  в  стодолу,
Дзвінка,  Різдвяна  коляда...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861144
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти чуєш…

Ти  чуєш,  шумить  десь  ріка
І  хоч  її  скувала  крига,
Як  завітає  в  край  відлига,
Почуєм  музику  струмка.

Ти  чуєш,  потяг  відійшов,
Думки  лишивши  на  пероні.
І  хоч  вже  посивіли  скроні.
Ти  все  ж  таки  мене  знайшов...

Ти  чуєш,  час  летить  кудись,
Нам  спогади  лиш  залишає.
Чомусь  в  минуле  повертає,
Воно  ж  було  у  нас  колись.

Ти  чуєш,  шепочу  слова
Тепла  в  них  стільки  і  любові
І  часто  сни  для  нас  казкові,
Минуле  наше  посила...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861139
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимовий сон

Засніжені  алеї  парку,
До  себе  й  досі  кличуть  нас.
Десь  вітерець  присів  на  лавку,
Постукав  сон  у  пізній  час.

Він  взяв  в  долоні  наші  руки.
Враз  в  казці  опинились  ми.
І  легкими  були  ті  кроки,
Що  нас  у  казку  повели.

Ти  дарував  у  зиму,  -  літо,
Таке  можливе  лиш  у  сні.
То  розквітали  ніжні  квіти,
То  доторкалися  сніги.

Як  небо  зорі  освітили,
Ліг  місяць  наче  діамант.
Хмарини  нас  взяли  на  крила,
Туди  помчали,  де  туман...

Коли  прокинулись  уранці,
Торкнулось  сонечко  вікон.
Вони  були  в  зимовім  глянці,
Яким  чудовим  був  наш  сон...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861076
дата надходження 12.01.2020
дата закладки 12.01.2020


Любов Вишневецька

Только он…

Друг  знал,  что  не  его  я  полюбила...
Что  руку  не  его  ждала  впотьмах...
Решил,  что  он  соломинка  из  ила...
Что  тАк  нуждаюсь  в  ласковых  словах!..

Так  глупо  все...  Другой  любви  не  надо!
Весной  совсем  не  нужно  снега  мне...
Болит  душа...  -  Любовь  -  моя  награда!..
Пусть  стану  пеплом  с  нею  я  в  огне!

Она  меня  укутала  рассветом!
Согрела  на  закате  в  тишине...
Своя  есть  прелесть  в  чувстве  безответном...
Мечты  из  звезд...  она  лишь  дарит  мне!..

Он  тот,  о  ком  весной  мне  пели  птицы!..
Он  тот,  о  ком  мне  плакали  дожди...
Он...  в  прошлом!..  Может  только  сниться...
Во  сне  мне  шепчет:  -  Ты  меня  дождись!..

-  Твое  тепло,  мой  друг,  совсем  не  надо...
Единственный...  любимый...  только  он!..
С  тобою...  лишь  дружить  была  я  рада...
А  с  ним...  пусть  повторится  сладкий  сон!..

Ты  знал  ведь...  не  тебя  я  полюбила!..
И  руку  не  твою  ждала  впотьмах...
Мне  не  нужна  соломинка  из  ила...
В  его  нуждаюсь  ласковых  словах...

                                                                     8.01.2020  г.

Художник  Владимир  Волегов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860911
дата надходження 11.01.2020
дата закладки 11.01.2020


Lana P.

ЦЕЙ СВІТ ЗАДУМЛИВИХ ОЧЕЙ

Цей  світ  задумливих  твоїх  очей,
У  ньому  чуєшся,  немов  удома.
Там  стільки  ще  незвіданих  речей  —
Заглянеш  пильно,  і  зникає  втома.

Цей  світ  захоплює,  бере  в  полон  —
Та  тільки  б  не  зімкнулися  повіки,
Магічна  безкінечність  в  нім  —  не  сон,
У  ньому  б  залишитись  двом  навіки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860812
дата надходження 10.01.2020
дата закладки 10.01.2020


НАДЕЖДА М.

Давно відцвіли вже левкої…

Зависло  затишшя  в  природі,
Немов  би  очікує  щось.
Та  я  не  суджу  по  погоді,
Що  в  серці  моїм  відбулось.

І  ніби  зими  вже  немає,
Весни  ще  пора  не  прийшла,
А  серце  чогось  все  чекає.
Ну  що  ж  його  так  дошкуля?

Чи,  може,  вже  сонця  замало,
Чи  співу   пташок  ще  не  чуть?
Мене  ти  тривожиш  зухвало..
Неспокій...  Та  в  чом  його  суть?

Чого  тобі  треба,  маленьке?
Не  можеш  спокійно  ти  жить..
Моє  золоте  ти,  серденько,
Шалено  ти  можеш  любить.

Давно  відцвіли  вже  левкої,
А  проліски  ще  не  цвітуть.
Та  ти   все  ж  живеш  в  непокої:
Його  так  й  не  можеш  забуть...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482228
дата надходження 27.02.2014
дата закладки 10.01.2020


Віталій Назарук

ГЛИБОКІ ОЧІ

Які  глибокі  в  тебе  очі,
Вуста  палкі,  що  так  горять,
А  голос  твій  мені  шепоче:
Бути  з  тобою  –  благодать.

Я  тебе  слухатиму  вічно,
До  німоти  тебе  люблю,
Тобою  хворий  я  хронічно,
З    ім’ям  твоїм  я  навіть  сплю.

І  в  сні  я  бачу  твої  очі,
Вуста  палкі,  що  так  горять,
А  голос  знову  твій  шепоче:
Бути  з  тобою  –  благодать.

Я  просинаюсь  –  ти  далеко,
Мов  ураган  надривний  сміх.
Я  розумію,  що  не  легко
Напитись  із  очей  твоїх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860307
дата надходження 05.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Віталій Назарук

НАШ ЕДЕМ

Ти  не  даси  себе  забути,
Твій  погляд  спалює  мене.
Від  чар  твоїх,  як  від  отрути,
Мене  життя  не  обмине.
Я  кожну  мить  прожиту  бачу,
Чомусь  в  тих  митях  лиш  печаль…
А  я  надіюсь  на  удачу,
Хоча  років  прожитих  жаль.
Лише  тобі  пишу  я  вірші,
Де  ти  і  я,    і  наш  едем.
Де  крім  пісень  панує  тиша
І  запах  любих  хризантем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860306
дата надходження 05.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Галина Лябук

Обманута.

Зросла  у  Ялини  донечка  Шишка:
Вродлива,  тендітна  була.
Плекала  матуся  в  любові,  і  нишком
Від  дощику  й  сонця  краса  розцвіла.

У  Дятла  серденько  давно  тріпотіло,
Щоденно  вистукував  ритми  гучні.
То  вальс  Лісовий,  що  аж  серце  щеміло,
То  вибивав  серенади  свої.

Красуня  не  чує,  до  Дятла  байдужа,
Не  ваблять  мелодії  ніжні,  п'янкі.
Слухала  шепіт  Вітру,  що  дуже
Закохано  й  лагідно  гладив  її.

Вітер  розгойдував...  Мати  зітхала...
Доні  казала:    -  Оглянься  на  мить!
Вітер  награвся,  і  Шишка  упала,  -
Лежить  на  землі,  страждає,  мовчить...

Чує  далеко  десь  пісня  лунає,
Дятел    вистукує  ритми  сумні.
Вітер  вже  іншу  Шишку  гойдає,
Гладить  і  пестить,  але  не    її.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860271
дата надходження 04.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У долі шлях великий

Мерзнуть  пальці  на  морозі,
Тихо  так  у  верболозі.
Серце  б'ється  дзвінко,  дзвінко,
Виграє  немов  сопілка.

Сніг  летить  і  замітає,  
Хуртовина  десь  співає.
Про  кохання,  розставання,
Про  чекання  і  страждання.

Лише  в  долі  шлях  великий
І  любов  неначе  ріки,
Буде  гріти  нас  весною,
Сонячною,  голосною...

А  сьогодні  сніг,  як  казка,
Заметілі  ніжна  ласка.
Доторкає  мого  серця
І  у  ніч  кудись  несеться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860220
дата надходження 04.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В обнімку із ніччю

Срібний  місяць  в  обнімку  із  ніччю,  
Танцювали  у  сніжному  вальсі.
Лоскотали  сніжинки  обличчя,
Замерзали  від  холоду  пальці.

Десь  сплітали  мереживо  зорі
І  так  мило  всміхалося  небо.
А  мороз  на  шибках  знов  узори,
Малював  срібні  гілочки  верби.

І  душа  розімліла  в  чеканні,
Зігрівав  її  радісно  вечір.
Мчало  з  юності  наше  кохання,
Доторкало  цілунками  плечі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860335
дата надходження 05.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Ганна Верес

Кілька заримованих думок (Міні-вірші)

Ніколи  не  радій  чужій  біді,
Бо  власне  горе  сам  собі  розбудиш,
Й  на  долю  будеш  скаржитись  тоді,
Бо  дні  святкові  зміняться  на  будні.
14.08.2019.
Чи  може  бути  мода  на  вірші,
Як  то:  верлібри,  акро-.  білі,  інші?
О,  ні,  бо  вірші  то  є  спів  душі
І  кожна  з  них  –  по-своєму  є  грішна.
5.09.  2019.
Чи  знаєш  ти,  чим  пахне  чужина?  –
Сирітством  і  постійною  війною.
Не  завжди  й  успіхом  ввінчається  вона,
Хоча  й  не  ти  цьому  будеш  виною.
13.09.2019.
Поезію  не  кожен  розуміє,
Бо  ж  це  потік  мелодії  і  слів.
Хто  п’є  її  й  від  насолоди  мліє,
Той  розгадать  секрет  її  зумів.
13.09.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860245
дата надходження 04.01.2020
дата закладки 04.01.2020


Любов Вишневецька

Скучаю очень…

Иду  по  парку...  Тишь  вокруг...
Октябрь  дождем  помыл  дорожки...
Сезон,  где  грусть  -  твой  старый  друг...
И  зонт  протягивал  ладошку...

Опять  печалит  осень  нас...
Бредут  все  месяцы  по  кругу...
Еще  чуть-чуть...  сгорит  октябрь...
-  Встречай,  душа,  мороз  и  вьюгу...

Осенних  листьев  сладкий  дым
коснулся  легким  покрывалом
души  моей...  Согрел  таким,
восторженных  эмоций,  шквалом!..

Тепло  почувствовала  я...
от  волн,  что  расплескала  память...
По  юности  соскучилась...
Была  она  когда-то  с  нами...

Там  души  красил  всем  рассвет!..
Таким  все  было  настоящим....
-  Друзей  верней  не  сыщешь...  нет!
И  время  было  не  летящим...

Коснулась  лучиком  любовь...
Так  искренне  встречали  чувство!..
-  Но  почему  ломали  дров?!
Не  видя  в  счастье  столько  плюсов...

Тропинки  там  судьбы  моей...
Казалось,  неба  было  мало!
Звал  дальний  край  чужих  морей...
-  Свой  берег  я  не  забывала!..

Ушли...  растаяли  года...
-  Но  сердце  жжет...  в  нем  пламя,  точно!..
Чего-то  вспомню  иногда...
Как  будто  сон...  Скучаю  очень...

*      *      *

Красиво  в  парке...  Тишь  вокруг...
Дождями  вымыта  дорожка......
Сезон,  где  грусть  -  твой  старый  друг...
И  зонт  держался  за  ладошку...

                                                                                 3.01.2020  г.

Рис.  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860110
дата надходження 03.01.2020
дата закладки 03.01.2020


Валентина Ланевич

В лузі вітер гне калину

В  лузі  вітер  гне  калину,
Хилить  гіллячко  додолу.
Виросла  в  лиху  годину,
Чим  зігріти  душу  голу?

Місяць  в  небі  самотою,
В  хмарах  сивих  мріє.
Обійнявся  з  дрімотою,
Пробудитись  не  посміє.

А  калина  в  зимну  скруту
Серцем  плаче  в  ніч  тривожну.
Й  пугач  сіє  в  темінь  смуту,
Щось  кричить  у  даль  морозну.  

Обступають  калиноньку
Звідусіль  химери  дивні.
Прихилити  б  голівоньку,
Щоб  до  друзів,  що  надійні.

02.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860088
дата надходження 02.01.2020
дата закладки 03.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимовий вечір ( автор мелодії Наталія Крівець)

Сьогодні  знов  в  зимовий  вечір,
З  тобою  ми  в  родиннім  колі.
І  гріють  руки  мої  плечі,
Я  дякую  щасливій  долі.

Горить  багаття  у  каміні,
Іскринки  у  моєму  серці.
Ми  зберегли  любов  донині,
Блакить  в  очах  немов  озерце.

Тобі  коханий  ніжні  звуки,  
У  новорічну  ніч  дарую.
Хай  обіймають  твої  руки,
Твоє  кохання  серце  чує.

Кружляє  сніг,  шибок  торкає,
А  почуття  гарячі  з  нами.
Мелодія  враз  затихає,
Вітри  читають  телеграми.

Сьогодні  знов  в  зимовий  вечір,
З  тобою  ми  в  родиннім  колі.
І  гріють  руки  мої  плечі,
Я  дякую  щасливій  долі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860116
дата надходження 03.01.2020
дата закладки 03.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прилетіла зима білим лебедем

Прилетіла  зима  білим  лебедем,
Загадково  спустилась  згори.
Застеляв  сніг  поля  тихим  шелестом,
Вітерець  з  ним  про  щось  говорив.

Танцювали  сніжинки  так  весело,
Навіть  місяць  пустився  в  танок.
А  зима  вже  гірлянди  розвісила,
Засвітилось  намисто  зірок.

Ніч  цим  дійством  також  милувалася,
І  робила  на  зустріч  їм  крок.
Вона  радо  до  всіх  посміхалася,
І  сплітала  з  сніжинок  вінок.

У  цю  ніч  ми  з  тобою  зустрілися,
Хуртовина  довкола  мела.
У  коханні  серця  притулилися,
Все  життя  цим  коханням  жила...

Знов  кружляє  зима  білим  лебедем,
Замітає  стежки  білий  сніг.
А  душа  в  солов'їному  щебеті,
Про  кохання  співає  для  всіх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860024
дата надходження 02.01.2020
дата закладки 02.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя в кожен дім

Любі  мої  друзі!!!  Новий  рік  вже  ступає  по  планеті  долаючи  заметілі  і  всі  перешкоди,  скоро  він  завітає  на  нашу  рідну  землю.  Тож  мені  дуже  хочеться,  щоб  разом  з  ним  у  кожну  оселю,  в  кожну  сім*ю,  завітало  щастя,  радість,  мир  і  спокій.  Міцного  вам  здоров'я,  веселих  посмішок,  творчих  успіхів  вам  всім!!!  Хай  ніч  казкова  радість  принесе,  ялинка  ніжно  мерехтить  вогнями,  та  буде  щастя  вам  понад  усе  з  любов'ю,  гумором,  піснями!!!

Білий  сніг  на  схили  ліг,
Замітав  стежини.
Стукав  дзвінко  Новий  рік,
У  кожну  хатину.

На  ялинці  вогники,
Мелодійно  грають.
Мов  з  літа  метелики,
В  кімнаті  літають.

Веселиться  дітвора,
Всі  чекають  дива.
Місяць  замість  ліхтаря,
Всміхнувся  щасливо.

Як  годинник  впівночі,
Буде  дзвінко  бити.
Чарівний  вогонь  в  печі,
Серця́  буде  гріти.

Хай  любов  буде  завжди,
Мир  в  нашій  країні.
Хай  повернуться  сини,
У  свої  родини!

Бо  їх  люблять  тут  і  ждуть,
Кожную  хвилину.
Нехай  мирні  дні  прийдуть,
У  світлу  цю  днину.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859831
дата надходження 31.12.2019
дата закладки 01.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима - царівна біла ( слова для пісні)

Вже  знову  снігопад,  дороги  замітає,
Одівся  в  шубки  сад  і  ліс  собі  дрімає.
В  зимовому  вбранні,  зима  нас  всіх  чарує,
Сховались  снігурі,  мороз  шибки  малює.

Приспів:
Зима,  зима,  царівна  біла,
Принесла  радість  нам  усім.
Усе  довкола  посріблила,
Тепер  лиш  свят  чекаєм  в  дім

Сніжинок  ніжний  клин  у  віхолі  кружляє,
Торкається  ялин,  зима  нас  звеселяє.
І  радість  на  душі  в  чарівнім  сніговії,
Вже  відійшли  дощі,  лягає  сніг  на  вії.

Приспів:

Я  руки  простягну,  тебе  покличу  в  зиму,
Прошепочу  люблю  у  сніжну  хуртовину.
Нехай  казкова  ніч  нас  в  санях  покатає,
Ця  незабутня  зустріч,  щастям  поєднає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859822
дата надходження 31.12.2019
дата закладки 31.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима - царівна біла ( слова для пісні)

Вже  знову  снігопад,  дороги  замітає,
Одівся  в  шубки  сад  і  ліс  собі  дрімає.
В  зимовому  вбранні,  зима  нас  всіх  чарує,
Сховались  снігурі,  мороз  шибки  малює.

Приспів:
Зима,  зима,  царівна  біла,
Принесла  радість  нам  усім.
Усе  довкола  посріблила,
Тепер  лиш  свят  чекаєм  в  дім

Сніжинок  ніжний  клин  у  віхолі  кружляє,
Торкається  ялин,  зима  нас  звеселяє.
І  радість  на  душі  в  чарівнім  сніговії,
Вже  відійшли  дощі,  лягає  сніг  на  вії.

Приспів:

Я  руки  простягну,  тебе  покличу  в  зиму,
Прошепочу  люблю  у  сніжну  хуртовину.
Нехай  казкова  ніч  нас  в  санях  покатає,
Ця  незабутня  зустріч,  щастям  поєднає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859822
дата надходження 31.12.2019
дата закладки 31.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій коханий милий ( слова для пісні)

Сад  цвіте,  цвіт  опадає,  а  тебе  нема,
В  нього  осінь  завітає,  а  тоді  зима.
Буде  дощик  лити  сльози,  заметуть  сніги,
Як  я  хочу  мій  коханий,  щоб  був  поруч  ти.

Приспів:

Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.
Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.

Я  закохана  у  тебе,  ще  з  юнацьких  літ,
Знає  сонце,  знає  небо,  знає  цілий  світ.
Все  чекаю,  виглядаю  кохання  твоє,
Хоч  роки  минають  знаю,  ти  у  мене  є.

Приспів:

Замете  стежину  знову  білий,  білий  сніг,
Одягне  зима  обнову,  звеселить  усіх.
Тільки  я  тебе  чекаю,  любий  не  засну,
Кожен  вечір  виглядаю,  як  сонце  весну.

Приспів:

Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.
Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859611
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 30.12.2019


Надія Башинська

СКАЖИ МЕНІ…

Скажи  мені...  Скажи  мені,
чом  в  неба  очі  голубі,
а  дотик  рук  твоїх  завжди  так  зігріває?
Скажи  мені...  Скажи  мені,
чому  в  душі  моїй  пісні,
коли  надворі  біла  віхола  кружляє?

Скажи  мені...  Скажи  мені,  
чому  приходиш  в  мої  сни,
і  стає  солодко  від  погляду  ясного?
Скажи  мені...  скажи  мені,
чом  гріють  так  слова  твої?
Вони  теплііші  всі  від  вітру  весняного.

Хотілось  знати  ще  мені,  
чому  зійшлись  дороги  дві,
а  соловеєчко  так  весело  співає?
Бо  ж  чули  вишні  у  саду,  
як  ти  сказав  мені  "Люблю"...
Мабуть  для  того  ясне  сонце  в  світі  сяє.

Скажи  мені...  Скажи  мені,
чом  в  неба  очі  голубі,
а  дотик  рук  твоїх  завжди  так  зігріває?
Скажи  мені...  Скажи  мені,
чому  в  душі  моїй  пісні,
коли  надворі  біла  віхола  кружляє?



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859606
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Любов Вишневецька

Мой Лебедь.

Бирюзовым  платьицем...  как  небом...
Застелю  поля  своей  души...
Чувство  расцвело...  -  Он  будто  Лебедь!..
В  небеса  с  собою  утащил...

Рядом  с  ним...  дышу  совсем  иначе!..
Обволакивает  нежность  слов...
Так  тепло  мне...  Лишь  от  счастья  плачу!..
Явь  моя  встречает  сладость  снов...

В  ранний  час,  когда  проснется  Солнце,
Приподнимут  шлейф  ресниц  цветы...
-  Я  не  буду  сдерживать  эмоции...
Находясь  в  объятиях  мечты!..

Что  бы  ни  было!..  Рассвет  потухнет...
Или  вдалеке  сгорит  закат...
Иль  собой  придавит  нас  разруха!..
-  Поцелую...  и  согрею  взгляд...

Бирюзовым  платьицем...  как  небом...
Застелю  поля  своей  души...
-  Мой  единственный...  любимый  Лебедь,
Вечность  быть  с  тобою  разреши!..

*      *      *

-  Радость  ты  моя...  моя  кровинка!
Я  дышу  тобой!..  Дышу...  любя!..
Ты  моя  родная  половинка!..
Мир  совсем  не  нужен  без  тебя...

                                                                                               29.12.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859626
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов… любов… ( слова для пісні)

Розцвіло  кохання,  ружою  в  садочку,
Вишивало  цвітом,  милому  сорочку.
Кольори  вкладало,  сонячним  промінням,
Волошки  всміхались,  наче  небо  синє.

Приспів:

Любов,  любов  в  твоїх  очах,
Любов,  любов  у  моїх  снах.
Любов,  любов  твоє  тепло,
Торкнулось  серденька  мого́.

Милий  і  коханий,  чуєш  б'ється  серце,
Воно  солов'ями  у  душі  озветься.
Полетить  у  поле,  пісню  заспіває,
І  тобі  розкаже,  як  тебе  кохає.

Приспів:

Подивись  у  очі,  там  цвіте  калина,
Посмішку  дарує  кохана,  єдина.
Пахнуть  в  лузі  трави,  під  ногами  роси,
Вітерець  ромашки  заплітає  в  коси.

Виставляю  повторно,  бо  десь  зникло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859629
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Віталій Назарук

ОРХІДЕЯ

Вона,  як  ніжна  орхідея,
Мені  з’явилася  вночі,
Я  розмовляти  став  із  нею,
Немов  молився  при  свічі.

Я  бачив  чітко  її  очі,
Вуста,  що  прагнули  тепла.
Чудовий  сон  посеред  ночі,
Чарівна  фея  принесла.

А  я  дивився  і  не  вірив,
Що  орхідея  поруч  знов,
Якою  жив,  про  яку  мріяв,
Беріг  її,  немов  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859577
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Віталій Назарук

ГРІХ В ТУМАНІ

Покотилися  сиві  тумани,
Рясні  роси  лишили  в  траві.
Пише  літо  ранкові  романи,
Де  виводять  пісні  солов’ї.

Перші  промені  вдарили  в  дзвони,
Та  тумани  сховали  і  їх.
По  росі  ми  брели,  наче  п’яні,
У  тумані  залишивши    гріх.

У  нас  двох  була  радість  єдина,
Поцілунки  лились  знов  і  знов.
Ми  не  бачили  в  цьому  провини,
Нас  єднала  навіки  любов.

І  запахло  село  коминами,
Треті  півні  замовкли  –  пора…
Підніматися  стали  тумани,
Тужно  скрипнула  хвіртка  стара.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859578
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Так хочеться мережива зими

Так  хочеться  мережива  зими,
Щоб  побувати  знову  в  казці.
Бо  від  дощів  уже  втомились  ми,
Вони  справжнісіньке  нещастя.

Зліпити  б  знову  Бабу  Снігову
І  покататись  на  санчатах.
Побудувати  гірку  льодяну́
І  з  неї  горилиць  помчати.

У  сні́жки  хоче  грати  дітвора
І  лижами,  лижню  зробити.
Зима  в  природі  нашій  чарівна
Її  неможна  не  любити.

Де  ж  ти  поділась  Зимонько  -  зима!
Тебе  чекає  Україна.
Пошли  хоч  на  Різдво  свої  дива
І  снігу  кинь  нам  по  коліна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859399
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 27.12.2019


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.12.2019


Любов Вишневецька

Серце онiмiло…

У  далекому  селі
Так  сумує  хата!..
Запах  хліба  вже  в  імлі...
що  пекли  завзято...

Позабули  свій  поріг
рідні  мама  з  татом!..
Віднайшли  нових  доріг
у  зірках  строкатих...

Не  покличуть  в  рідний  сад...
Не  зігріють  душу...
-  Лиш  пташки  тут  цвірінчать...
Розривають  тишу...

У  колодязі  вода,
як  сльоза  чистенька...
-  Обняла  мене  біда!
А  не  рідна  ненька...

Під  фундаментом  старим
бачу...  щось  синіє!
То  сережка...  мами  тінь...
-  Серце  оніміло!..

Ще  знайшла  старий  альбом...
Наче  звіт  від  долі...
-  Довго  плачу  під  вікном...
від  смішних  історій.

Пам`ять  тче  долини  снів...
Світлих...  найніжніших...
Ланцюжок  щасливих  днів...
-  Все  там...  як  раніше!..

Дійсність  каменем  лягла
на  слабенькі  плечі...
Відібрала  два  крила...
тягне  в  порожнечу...

Груші...  яблука  рядком...
То  дерев  -  намисто...
-  В  даль  плетусь..  з  своїм  садком...        
Смак  несу  дитинства...

                                                                               26.12.2019  г.

Фото  з  інету.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859344
дата надходження 26.12.2019
дата закладки 26.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зіркова казка

Зіркова  казка  на  екрані  ночі,
Так  мило  зазирає  нам  у  очі.
Мелодія  торкається  словами
І  лине  в  простір  синій  разом  з  нами.

Зіркова  казка  ожива  далеко,
Ось  в  небі  крила  розпустив  лелека.
А  ось  на  небі  диво  птах  Жар  -  птиця,
Очима  сумно  дивиться  лисиця.

У  човнику  нас  покатає  місяць,
Над  нами  вогники  яскраві  висять.
Торкнемося  ми  ніжних  хвиль  рукою
І  попливем  молочною  рікою.

Для  мене  казка,  коли  ти  і  небо,
А  більшого  здається  і  не  треба.
Хіба  ж  не  казка,  коли  поруч  двоє,
Щасливі  і  зігріті  у  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859272
дата надходження 26.12.2019
дата закладки 26.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Якщо пішов, то вже іди…

Ти  знаєш,  я  тобі  скажу,
Більш  не  надійся  ні  на  що.
Я  провела  в  житті  межу,
Якщо  пішов,  то  вже  пішов...

Ще  не  забулися  слова,
Що  так  образою  лягли.
І  може  скажеш  ти:"  Бува!"
Я  відповім:  "Пішов...  іди"

Душа  у  ніжності  живе,
Їй  би  краплиночку  тепла.
А  зрада  навпіл  душу  рве
І  холодить  немов  зима.

Я  відпустила  не  журюсь,
Ми  вже  на  різних  полюсах.
Настане  день  і  я  влюблюсь
І  буде  радість  у  очах...


Життєва  історія,  яка  блукає  світом  поміж  людей...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859271
дата надходження 26.12.2019
дата закладки 26.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя земля

Моя  земля  від  прадіда,  до  діда,
Моя  земля  простори  і  поля.
Моя  земля  у  короваї  хліба,
У  кожнім  колоску  моя  земля.

Моя  земля,  то  хлібороба  руки,
Моя  земля,  то  руки  тесляра.
Моя  земля,  де  зеленіють  луки,
І  кожне  слово  в  вірша́х  Кобзаря.

Моя  земля,  то  солов'їна  пісня,
Що  щебетанням  будить  нас  щодня.
Моя  земля,  яскрава  зірка  пізня,
Яка  моргає  щиро  нам  здаля...

Моя  земля,  дощами  слізно  плаче
І  просить  допомоги  від  людей.
Душа  болить,  коли  я  все  це  бачу,
Не  сходить  сум  і  біль  з  моїх  очей...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859148
дата надходження 25.12.2019
дата закладки 25.12.2019


Любов Вишневецька

Только эхо.

-  Знаешь,  милый...  так  в  тебя  влюбилась!
Не  найду,  чтоб  высказать,  слова!..
Вдруг  легко...  неведомою  силой...
душу  отобрала  синева!..

Закружилось  все  и  стало  шире!..
Мир  другим  предстал...  светлей  вдвойне!..
-  Ты  единственный  вот  в  этом  мире!..
Счастья  большего  не  надо  мне...

От  твоей  улыбки  Солнце  пляшет,
теплый  луч  вплетая  в  облака!..
Коль  ты  рядом...  я  дышу  иначе!..
-  Но  ты  далеко...  Судьба  горька!..

Не  видны  мне  рукава  заката...
Дарят  всем  надежду...  но  не  мне...
-  Без  тебя  я  будто  бы  распята!..
Что-то  есть  от  чувств  моих  важней...

*      *      *

-  Ты  влюбилась...  -  эхо  плачет  в  звездах...
-  Но  не  слышит  миленький  волну...
Да  услышит!  Пусть  немножко  позже...
Но  обнять  он  сможет...  тишину.

Ты  сотри  все  то,  что  было  в  прошлом!
Стрелки  на  часах  идут  вперед...
-  Вот  сейчас...  сквозь  слезы  улыбнешься!..
И  в  судьбе  заметишь...  поворот...

                                                                                         25.12.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859128
дата надходження 25.12.2019
дата закладки 25.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Далекий погляд твій

Я  простягаю  руки  до  зорі
І  ось  вона  уже  в  руках  у  мене.
Лишивсь  самотній  місяць  угорі,
А  відчуття  від  неї  б'є  студенне.

Вона  ніколи  не  зігріє  нас,
Тому,  що  в  ній  для  нас  тепла  немає.
Холодна  -  наче  тисячу  образ,
За  руки  прохолодою  тримає.

Далекий  погляд  твій  відбивсь  у  ній,
Його  мені  забути  неможливо.
Твої  слова  неначе  біль  німий,
Немов  гроза,  немов  зрадлива  злива.

Коли  надво́рі  наступає  ніч
І  хоче  нас  усіх  захолодити.
Я  відкриваю  серце  їй  навсті́ж,
Воно  і  ніч  зуміє  ще  зігріти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859145
дата надходження 25.12.2019
дата закладки 25.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Курйози природи ( слова для пісні)

Одягнуло  небо  сиву  шаль,
Холодом  повіяло  ще  з  ночі.
Мені  цю  погоду  дуже  жаль,
Бо  її  сльозяться  диво  -  очі.

Приспів:

А  дощі,  за  вікнами,  дощі,
Мокне  сад  немає  парасольки.
Хмари  одягнулись  у  плащі,
Небо  розділилося  на  дольки.

А  дощі,  за  вікнами,  дощі,
Ллють  і  проливають  свої  сльози.
Змокли  вже  дерева  і  кущі,
То  природи  дивної  курйози.

Вітер  сів  за  новенький  рояль,
Зазвучали  тихо,  тихо  звуки.
Обіймали  їх,  немов  печаль,
Шепотіла  про  гірку  розлуку.

Приспів:

І  нехай  вони  ідуть,  ідуть,
Поливають  краплями  так  рясно.
Небо  десь  прорвалося  мабуть.
Нам  з  тобою  дуже,  дуже  класно...

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859009
дата надходження 24.12.2019
дата закладки 24.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

От повір в повір'я

У  ночі  лапатий  сніг,
Застелив  подвір'я.
Білим  килимом  він  ліг,
От  повір  в  повір'я.

А  на  ранок,  зирк  в  вікно,
Нема  навіть  сліду.
Дощ  зібрав  усе  в  відро,
Мокро  до  обіду.

Ось  така  тепер  пора,
Ось  така  природа.
То  нас  радує  зима,
То  весняні  води.

То  щіпає  морозець,
То  цвіте  підсніжник.
Посміхнувся  горобець,
До  синичок,  ніжно.

Як  погода?  -  запитав,
Вони  відвернулись.
Головою  похитав,
В  далечінь  метнулись...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858886
дата надходження 23.12.2019
дата закладки 23.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зазирни в моє серце

Зазирни  в  моє  серце,
Моя  доля  то  ти.
Вона  птахом  несеться
В  невідомі  світи.

Там  де  радість  рікою
З  течією  пливе.
Ми  зустрілись  з  тобою,
Бо  ти  щастя  моє.

Доторкається  вітер,
Шелестінням  думок.
Їм  би  в  небо  летіти,
Плести  з  квітів  вінок.

А  вони  повертають,
Все  до  тебе  мене.
Лиш  тому,  що  кохають
І  воно  не  мине...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858880
дата надходження 23.12.2019
дата закладки 23.12.2019


Любов Вишневецька

Пара.

По  тернистым  горным  склонам
Шла  несчастная  в  любви...
Взгляд  мечтою  запыленный...
Ноги  сбиты  до  крови...

-  Ты  же  пара!  Мой  ты  Лебедь!..
Так  зову  тебя!!!  Ответь...
Пусть  исчезнут  звезды  в  небе!..
Растворится  пусть  рассвет...

Пусть  дожди...  пусть  ливни  с  градом!
Обжигает  жар  пустынь...
-  Только  ты  для  счастья  надо!..
Самый  лучший  из  мужчин...

Пусть  взорвутся  океаны...
Пусть  кромешный  встречу  ад!
-  Я  любить  не  перестану!..
Смысл  всей  жизни  -  с  милым  лад...

*      *      *

А  вдали...  как  звон  церковный...
эхом  катится  волна...
Голос...  полон  сожалений...
Что  в  судьбе...  его  вина...

Милый  стонет...  что  влюбленный!..
Счастья  больше  негде  взять!
От  разлуки...  мир  мучений!..
И  избавиться  нельзя...

-  Где  же  ты,  моя  потеря?!
Сказка  чудная  моя...
Отыщу!..  Хоть  сам  не  верю...
Без  тебя  мне  нет  житья!..

Обойду  меридианы
и  обшарю  полюса...
-  Я  любить  не  перестану!..
Где  же  ты,  моя  краса?!

*      *      *      

Бродят  так  по  белу  свету
две  заблудшие  души...
-  А  дождутся  ли  просвета?..
Бог  им  встречу  разрешит?!

Все  возможно...  поправимо...
Их  сердца  отыщут  путь...
-  Будет  встреча  двух  любимых!
Пусть  надеждою  живут...

                                                                                 22.12.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858757
дата надходження 22.12.2019
дата закладки 22.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Минулого торкаюся думками

Минулого  торкаюся  думками,
Воно  у  кожного  бува  своє.
Я  пам'ятаю  ніжні  руки  мами,
Усмішка  на  обличчі  розстає.

Біжить  сестра,  молодша,  по  стежині,
На  зустріч  татку,  що  з  роботи  йде.
Ці  найдорожчі  спогади  єдині,
Так  серце  розтривожили  моє.

А  ось  дідусь  всміхнувся,  в  вишиванці,
В  недільний  день  у  храм  зібравсь  іти.
Бабуся  зачекалася  на  лавці
І  вишні  у  садку  вже  розцвіли...

Які  то  дні  і  спогади  чудові,
В  минуле  повернутися  тепер.
Провідати  пшеничне  в  маках  поле
І  біля  школи  наш  з  тобою  сквер.

Пройтися  греблею,  де  верби  шумно,
Про  щось  із  вітром  гомонять  щодня.
Згадала  все  і  чомусь  стало  сумно,
Торкнулися  думки  самого  дна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858775
дата надходження 22.12.2019
дата закладки 22.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А очі шукали

А  очі  шукали  тебе  в  цьому  світі
І  билося  серце  немов  в  барабан.
Водою  були  ми  тоді  нерозлиті,
Тепер  лиш  лишилися  шрами  від  ран.

А  очі  шукали,  уста  шепотіли,
Невже  ти  не  бачиш,  не  чуєш  мене.
Сказати  давно  я  тобі  так  хотіла,
Що  серця  торкнулось  кохання  земне.

Стежиною  щастя  воно  пробиралось
І  їхало  в  санях  зими,  мандрівних.
Хотіла  сказати  тобі:"  Закохалась",
Коли  зазвучала  знов  казка  для  всіх...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858774
дата надходження 22.12.2019
дата закладки 22.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лист на віконному склі

Напишу  тобі  лист  на  віконному  склі,
Дощ  мені  допоможе  розставити  коми.
Розкажу  про  свій  сум,  про  самотність  і  дні,
Що  для  мене  такими  були  невідомі.

День  летить  в  нікуди,  залишає  сліди
І  лягає  рясною  росою  на  трави.
Б'ється  серце  в  мені,  бо  у  ньому  є  ти,
А  на  небі  розсипались  зорі  яскраві.

Я  пишу  тобі  лист  на  віконному  склі,
Та  його  ти  читати  не  будеш  ніколи.
Заблукався  туман  в  перламутровім  сні,
У  житті  кожен  грає  свої  лише  ролі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858656
дата надходження 21.12.2019
дата закладки 21.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У повітрі пахло грозою

В  небесах  дрімала  синя  тиша,
У  повітрі  пахло  вже  грозою.
А  душа  моя  складала  вірші,
Дощ  заплакав  чистою  сльозою.

Скуштувала  враз  земля  водиці,
А  то  сонце  спекою  зморило.
Сумував  жасмін  біля  криниці,
В  нього  також  вже  не  було  сили.

Квіти  мліли,  мліли  в  полі  трави
І  верба  до  річки  нахилилась.
Лиш  гроза  всміхалася  лукаво
І  під  ніс  усе  щось  бурмотіла

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858654
дата надходження 21.12.2019
дата закладки 21.12.2019


Валентина Ланевич

В подій раптових лабіринті.

Люблю,  чекаю,  в  щемі  плачу
Від  болю,  радості  й  печалі.
Притихну  в  щасті,  як  побачу,
Тебе,  мій  милий,  на  вокзалі.

На  груди  кинуся  в  обійми
Такі  вже  рідні  та  гарячі.
І  зазвучать  у  серці  прийми
Роками  звірені  й  терплячі.

Із  вуст  до  вуст  із  поцілунком
Душа  у  душу  переллється.
Тіла  наповняться  світанком,
Що  раз  в  житті  тільки  дається.

Світло  кохання,  як  та  зірка,
Сяє  з  ночей  туманом  вкритих.
Любов  від  Бога  -  вища  мірка
В  подій  раптових  лабіринті.

19.12.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858524
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 20.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Покинута троянда

Покинута  троянда  на  морозі
У  серці  біль,  а  на  очах  вже  сльози.
В  руках  вона  була  таких  гарячих,
Тепер  лежить  в  снігу́  і  тихо  плаче.

Чомусь  її  так  просто  залишили,  
Від  холоду  вже  покидали  сили.
Вона  чекала...  Хто  забув,  верне́ться
Її  зігріє  й  пригорне́  до  серця.

Та  все  було  дарма,вона  лежала
І  від  морозу  тихо  замерзала.
Не  знала,  що  загасло  десь  кохання,
Лишивши  в  серці  біль  й  розчарування...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858557
дата надходження 20.12.2019
дата закладки 20.12.2019


Ганна Верес

Там, де любов

Там,  де  любов,  там  зради  ходить  тінь,
Тож  будь  готовий  і  її  зустріти.
Буває  так,  на  жаль,  що  й  золоті
Плюють  на  тебе  друзі,  навіть  діти.

І  що  тоді?  Утертися  й  мовчать?
А  чи  позбутись  через  «суд  лелечий»*
Поки  ще  сила  є  в  твоїх  плечах,
Хоча  зробити  людям  це  не  легше.

Ох,  ця  любов!  Як  міру  їй  знайти,
Щоби  серця  дітей  не  перегріти,
І  щоб  струмок  любові  не  затих
Й  душа  твоя  для  них  була  магнітом!

Коли  ж  любові  зраджене  крило,
Тоді  втрачається  життєва  рівновага
І  відбувається  душевний  перелом,
А  із  любові  пророста  зневага.

Так,  за  любов  доводиться  платить
Собою,  волею,  а  іноді  й  любов’ю.
Коли  ж  отой,  що  любиш,  не  святий,
Ти  змушений  платити  йому  кров’ю!
15.12.2019.
*  –  перед  відльотом  лелечі  ватажки  збирали  так  звані  «лелечі  суди»,  де  вирішували:  вбити  чи  вигнати  старих  слабких  птахів,  які  не  зможуть  витримати  далеку  мандрівку.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858532
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 19.12.2019


Любов Вишневецька

Встряхну росу…

Встряхну  росу  с  ромашки  белой-белой...
в  закат,  где  кто-то  угли  разложил...
Тепло  коснется  к  ране  застарелой!..
И  вспомню  я  того...  кто  сердцу  мил...

Салют  гремел...  и  осыпались  звезды...
Кружили  вальсы...  В  школе  выпускной...
Давно  растаяли  той  ночи  блестки...
Но  так  и  не  нашла  душа  покой...

Любимый  мне  дарил  букет  ромашек...
И  так  стеснялся!  Даже  в  полутьме...
касался  иногда  моих  кудряшек...
Поцеловать  же...  так  и  не  посмел...

Я  знаю,  что  меня  он  тоже  помнит...
Тепло  ладошек  до  сих  пор  хранит!..
Судьба  создаст  сюжетов  многотомник...
Я  буду...  первым  лучиком  любви...

*      *      *

Спустя  года  дарю  печаль  закатам...
Встречаю  ночь...  с  подружкою  Луной...
В  судьбе  своей  мы  сами  виноваты!..
-  Любимый...  никогда  не  будет  мой...

Встряхнула  я  росу  с  ромашки  белой...
в  закат,  где  кто-то  угли  разложил...
Тепло  коснулось  к  ране  застарелой...
-  Я  улыбнусь  тому...  кто  сердцу  мил...

                                                                                               19.12.2019  г.

Фото  из  инета.

Обіймаю  всією  душею  Амадея  за  мелодію  !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858450
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 19.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце - дім для кохання

Серце  -  то  дім  для  кохання,
Чисті  такі  почуття.
І  солов'я  щебетання,
У  ньому  квітне  життя.

В  серці  мелодії  ніжні,
Звуки  її  чарівні.
Линуть  слова  дивовижні,
Линуть  кохання  пісні.

Серце  -  то  дім  для  кохання,
В  ньому  ти  завжди  живеш.
З  вечора  і  аж  до  рання,
Рідний  мене  бережеш.

Ніжні  слова  гріють  душу,
В  серці  троянди  цвітуть.
Любий,  признатися  мушу,
Що  почуття  там  живуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858457
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 19.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимонько тебе чекаєм

Де  ти  зимонько  поділась,
В  якім  лісі  заблудилась?
Ми  усі  тебе  чекаєм,
За  тобою  так  скучаєм.

Наближаються  вже  свята,
Сні́жки  хочеться  пограти.
Зимонько,  кинь  снігу  трішки,
Валянки,  щоб  вділи  ніжки.

Діти,  щоб  взяли  санчата
І  могли  згори  помчати.
Прометем  стежку  до  гаю,
Ми  Святому  Миколаю.

Принесе  він  подарунки,
Ніжні,  теплі  поцілунки.
Радо  нас  він  привітає,
Щастя  всім  нам  побажає...

Нехай  падають  сніжинки,
Для  Оксанки,  та  Маринки.
Для  усіх  дітей  на  світі,
Щоб  вони  могли  радіти.

І  ялиночку  у  хаті,
Буде  кожен  прикрашати.
Вогники  в  вікні  моргають.
Зимонько,  тебе  чекають.

Тож  прошу  не  забарися,
Хоч  на  Новий  рік  з'явися.
Замети  поля,  дороги,
Забери  з  серця  тривоги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858350
дата надходження 18.12.2019
дата закладки 18.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання цвіт

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  чи  троянди  білі,
Що  даруєш  стільки  літ,  ти  мені  мій  милий.
Соловей  в  нашім  саду,  весело  співає,
Я  до  тебе  любий  йду,  серденько  кохає.

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  що  пливе  рікою,
Зна  про  те  наш  цілий  рід,  любимось  з  тобою.
Як  приходить  в  сад  весна,  цвітом  розквітає,
Наша  яблунька  рясна,  вітами  гойдає.

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  гріє  серце  ніжно,
Літо  передасть  привіт,  дощиком  так  слізно.
Подарує  небо  нам,  веселку  яскраву,
Будем  вірити  ми  снам,  що  колишуть  трави.

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  в  вальсі  падолисту,
Чи  у  долі  наших  літ,  чи  в  барвистім  листу.
Я  нікому  не  віддам,  почуття  гарячі,
Лишуться  вони  лиш  нам,  будемо  їм  вдячні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858260
дата надходження 17.12.2019
дата закладки 17.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Симфонія ночі

Звучала  симфонія  ночі,
Яку  почала  завірюха.
Грав  вітер  на  скрипці  охоче
І  поле  і  ліс  її  слухав.

Торкалися  клавіш  роялю,
Зими  -  білосніжної  руки.
Симфонія  линула  в  далі,
Чудесні  її  були  звуки.

Від  цього  у  захваті  небо,
Симфонія,  то  ціла  казка.
З  сніжинок  з'явивсь  білий  лебідь,
В  очах  його  ніжність  і  ласка.

То  тихо,  а  то  голосніше,
Басами  звучала  хурделя.
Для  ночі  вона  була  сніжна,
В  мелодії  віолончелі.

І  тільки  під  ранок  все  стихло,
Лишилася  казка  від  звуків.
Лежав  на  рівнині  сніг  віхрем,
Від  гу́чних  симфонії  рухів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858121
дата надходження 16.12.2019
дата закладки 16.12.2019


Ганна Верес

Україну треба рятувать!

Куди  йдемо?  Розхристані,  півголі,
Обдурені,  обкрадені  сто  раз…
Заполонили  схід  чужі  загони.
Захоплені  і  Крим  наш,  і  Донбас.

У  море  шлях  Москвою  перекритий.
Над  нами  –  душ  загиблих  тисячі.
Одні  і  ті  ж  роками  –  при  кориті,
Й  тривогу  сіють  кожен  раз  сичі.

Куди  йдемо?  Чіпляючись  ногою,
Кульгаєм,  спотикаємось  щораз.
Несем  своє  невимовлене  горе.
І  стогне  в  домовині  наш  Тарас!

Плекали  добровольці  нам  надію.
Підставив  плечі  фронту  волонтер.
Йому  бійці,  як  батькові  раділи,
Та  ворогом  він  названий  тепер.

А  скільки  материнської  любові
Везли  їм  волонтерки  у  серцях!
Здавалося,  це  посланці  від  Бога,
Мов  ангели  були  вони  бійцям.

І  що  тепер?  Знов  ворогів  шукаєм?
Взялись,  як  і  колись,  четвертувать,
Щоб  викинути  душі  їх  шакалам?
Ні,  Україну  треба  рятувать!
14.12.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858073
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


НАДЕЖДА М.

Хай ця Любов не узнає кінця

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QLS3l7f-7zM[/youtube]

Місяць  уповні,  ніч  догорає,
Двоє  у  човні,  немов  у  раю.
Вітер  тут  свідок,  човен  хитає,
Пташки  притихли,  ні  звуку  в  гаю.

Хвильки  заглядують  в  човен  несміло,
Тихо  шепоче  їм  щось  очерет.
КрАєчок  неба  уже  зрожевілий.
Всі  дуже  хочуть  узнати  секрет.

Їм  невідомі  всі  тайни  любові,
Хочуть  побачить  її  до  кінця.
Чують:  стихають  розмови  поволі,
Мабуть,  ведуть  тепер  мову  серця.

Ангел  Любові  над  ними  літає,
Хай  не  спіткають  помилки  серця...
Ніч  закінчилась..Надворі  світає.
Хай  ця  Любов    буде  їм  до  кінця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858047
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Ганна Верес

Ще не постукало сонце в вікно

Нічка  закохана  зоряним  полем  цвіла,
Зачарувавши  собою  садочки  травневі,
Вербам  плакучим  розпатлане  срібло  вплела.
Скибкою  місяць  повис  понад  раєм  вишневим.

Згодом  розбавило  нічку  ту  ранку  вино,
Що  розлилося  в  імлі  у  небесній  на  сході,
Ще  не  постукало  променем  сонце  в  вікно,
Ніби  боялось  мені  заподіяти  шкоду.

Тишу-фіранку  я  бережно  ледь  прохилю,
Стану  за  руку  вітатися  з  сонячним  світлом,
В  душу  собі  його  келихом  щедрим  наллю,
Щоби  воно  в  мені  літечком  теплим  розквітло.
7.10.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857874
дата надходження 13.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Віталій Назарук

БЕРЕЖІТЬ ПАМ’ЯТЬ СКОПОМ

Вже  не  риссю  –  галопом
Скачуть  роки  удалі.
Стогін  чутно  із  храпом,
І  тускніють  скрижалі.

Коні-роки,  спиніться!
Дайте  трохи  спочинку.
За  прожите  вклоняюсь,
Допишу  я  сторінку.

Бо  ще  чуюсь  у  силі,
Ще  перо  не  тупіє.
Є  Пегасові  крила,
Зранку  півень  ще  піє.

Ще  тумани  ранкові
Бережуть  таємниці.
«І  на  тім  рушникові»
Чиясь  доля  здійсниться.

Роки-коні  помалу,..
Не  скачіте  галопом.
Бо  вже  листя  опало,
Бережіть  пам’ять  скопом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857981
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Катерина Собова

Гей-парад

Поліцейські    бабу    Олю
Чогось  раптом    оточили,
Просто    так,    не    в    протоколі,
Зауваження    зробили:

-Ви    порушили    порядок,
Навіть    нам    таке    не    снилось…
Ви    чого    на    гей-параді
У    колоні    опинились?

-Бачу    зранку  -    повно    люду,
Це    кажу    вам    без    обману,
І    брехати    вам    не    буду  –
Щось    подібне    до    Майдану!

Розгорнула    своє    гасло,
В    мене      там    «Героям    слава!»
(Ще    та    іскра    не    погасла),
В    голові    колони    стала.

Усі    слогани,    що    скажуть,
Я    завжди    кричу    щосили,
Щоб    всі    бачили    і    чули,
І    щоб    потім    заплатили.

Я    тут    задніх    теж    не    пасла,
Правда,    всі    на    нас    плювали…
Взяли    хлопці    моє    гасло
І    склад    «ро»    замалювали.

Підказали,    щоб    гукала,
Що    в    нас    рівність    і    свобода!
Деякі    були    в    колготках…
Пояснили:    -Така    мода.

Вже    поліція    не    рада,
Що    із    бабою    зв’язалась,
Та    для    неї    не    завада  -
Не    на    жарт    розперезалась:

-Хочеться    вам    дать    по    пиці!
Будете    мене    ще    вчити?
Тоді    спробуйте    в    столиці
На    дві    тисячі    прожити!

Я    була    на    всіх    Майданах,
Де    казали,    що    ми    -    сила!
Та    на    цьому    гей-параді
Я    найбільше    заробила!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858005
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не важливо, що осінній день

Опалим  листям  вітер  шелестить,
Моро́сить  дощ  у  день  осінній.
Наш  клен,  де  зустрічались  тихо  спить
І  небо  не  блакитно  -  синє...

У  прохолоді  бавиться  туман
І  береги  уже  самотні.
Рука  пером  вже  створює  роман,
Й  дарує  щастя  нам  сьогодні...

Для  мене  щастя,  коли  поруч  ти,
Теплом  й  любов'ю  зігріваєш.
Проклала  доля  нам  свої  мости,
Та  ти  і  сам  про  це  все  знаєш.

І  неважливо,  що  осінній  день,
Що  сонечко  кудись  сховалось.
Душа  співає  радісно  пісень,
Лиш  осінь  хмурою  осталась...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858014
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Надія Башинська

ОЙ СКАЖИ, СТЕЖИНО, ЧОМ РАДІЄШ РАНКУ?

Ой  скажи,  стежино,  чом  радієш  ранку?
Ти  куди,  стежино,  так  спішиш  від  ґанку?
Ой  скажи,  калино,  чом  схилила  ґронця?
Чи  тобі,  калинонько,  забагато  сонця?

Ой  скажи,  стежино,  чому  заросилась?
Ой  скажи,  калино,  чом  ти  зажурилась?
Та  ж  тобі,  стежино,  витися  до  хати.
А  тобі,  калинонько,  радості  чекати.

Порадіймо  разом  за  дівчину  любу.
Поведе  миленький  вже  її  до  шлюбу.
То  ж  хиліться  нижче,  калинові  ґронця.
До  милого  стежечка  в'ється  під  віконця.

Ой  скажи,  стежино,  чом  радієш  ранку?
Ти  куди,  стежино,  так  спішиш  від  ґанку?
Ой  скажи,  калино,  чом  схилила  ґронця?
Чи  тобі,  калинонько,  забагато  сонця?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857884
дата надходження 14.12.2019
дата закладки 14.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалася у тебе

Я  закохалася  у  тебе,
Як  ясне  сонце  в  синє  небо.
Як  білі  хмари  в  теплий  вітер,
Як  тихий  ранок  в  ніжні  квіти.

Берізка  до  води  схилилась,
Вона  мабуть  також  влюбилась.
Свої  розказує  бажання,
У  почуттях  моїх  кохання.

Я  закохалася  у  тебе,
Як  у  лебідку  білий  лебідь.
Як  ясний  місяць  в  срібні  зорі.
Як  білі  чайки  в  синє  море.

Як  зацвіте  в  дворі  калина,
Намисто  вдіне  горобина.
Нам  соловей  буде  співати,
Яке  то  щастя,  так  кохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857799
дата надходження 13.12.2019
дата закладки 13.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моє кохання сонцем сходить ( слова до пісні)

Кажуть,  що  зима  серця́  холодить,
Перетворює  на  кришталі.
А  моє  кохання  сонцем  сходить,
Поцілунок  залиша  на  склі.

Нас  з  тобою  щастя  не  покине,
Знаю  я  і  бачу  наперід.
У  серцях  любов  така  єдина,
Розквітає  наче  яблунь  цвіт.

Приспів:

Мете  хурделиця  із  почуттів,
Любов'ю  стелиться  із  твоїх  снів.
Кружля  за  вікнами  зима,  зима,
До  неї  звикли  ми,  в  серцях  весна.

Сердечко  ніколи  не  схолоне,
Коли  в  нім  живе  палка  любов.
Так  пульсують  люба  мої  скроні,
Закипає  в  жилах  моїх  кров.

Заметіль  за  вікнами  лютує,
Перемети  робить  на  стежках.
В  серці  музика  моїм  вальсує,
І  щебече  про  кохання  птах.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857598
дата надходження 11.12.2019
дата закладки 11.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Омріяні спогади

Ти  чуєш,  мелодія  грає  зими́,
У  танці  кружляють  сніжинки.
В  казкову  цю  пору  зустрілися  ми,
А  сніг  замітав  нам  стежинки.

Сміялись  з  тобою  і  снігом  брели,
За  руки  трималися  міцно.
Щасливі  в  ту  пору  такі  ми  були,
Хотілось  щоб  так  було  вічно.

Зимова  пора́  грала  з  нами  в  сніжки
І  руки  від  снігу  пашіли.
І  так  загадково  всміхавсь  мені  ти,
В  коханні  сердечка  горіли.

А  потім  рукою  ти  струшував  сніг,
Злегка  доторкнувсь  до  обличчя.
Уста  поцілунком  гарячим  обпік...
Той  спогад  мене  завжди  кличе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857509
дата надходження 10.12.2019
дата закладки 10.12.2019


Ганна Верес

Я подарую

Я  подарую  осені  пісні,  
Що  із  глибин  душі  птахами  линуть,
То  сонячно-веселі  і  ясні,
То  згірклі,  ніби  ягоди  калини.

Знайду  для  неї  я  такі  слова,
Що  струменіти    будуть  без  упину,
Серця  заставлю  інших  заспівать
І  дарувать  тепла  свого  краплину.
1.11.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857361
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 09.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива мить

У  вербах  заблукаємось  з  тобою,
Нап'ємся  прохолоди  від  ріки.
Зігріємося  ніжною  любов'ю,
Нам  будуть  посміхатися  зірки...

У  срібних  переливах  хвиль  прозорих,
В  відлунні  ночі  линули  слова.
Привітно  так  світили  в  небі  зорі
У  росах  була  скупана  трава.

Доносивсь  ніжний  запах  матіоли,
Крутилася  від  цього  голова.
П'янило  від  кохання  все  довкола
І  вилітали  з  під  пера  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857398
дата надходження 09.12.2019
дата закладки 09.12.2019


Не Тарас

Я Вас не знаю (АМАДЕЮ)

Я  Вас  не  знаю.та  вітаю,
Нехай  мягеньким  стелять  спориші,
Здоров*я.щастя  намовляю,
Нехай  легенько  пишуться  вірші.

Любов  щоб  бризкала  із  серця.
Затишок  в  душу  і  у  хату,
Сім*я  була  святе  озерце.
Щоб  були  пане  ВІи  багаті.

Звичайно  перше  то  духовно.
По  друге  трохи  грошенят,
Вітає  ще  раз,ще  повторно,
Побільше  радості  і  свят!́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855644
дата надходження 23.11.2019
дата закладки 09.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Олесева скарга ( гумор)

Пожалівсь  Олесь  матусі,
Я  до  школи  не  вернуся.
У  дверах  стоїть  Андрійко,
Забирає  всі  копійки.

А  за  партою  Світланка,
Забира  в  мене  сніданки.
Грицько  зуба  чуть  не  вибив,
Та  ніхто  цього  не  видів.

Ще  не  хочу  бачить  Мілу,
Заховає  знов  мобілу.
А  по  партах  Ромка  скаче
І  від  нього  кожен  плаче.

Є  в  нас  модниця  Оксана,
Як  укусить,  буде  рана.
Неслухняненький  Іванко,
Змалював  всю  вишиванку.

Таня  шарпає  за  коси,
Майже  вирвала  волосся.
А  коли  в  нас  малювання,
Забирає  альбом  Аня.

Є  у  класі  ще  Іринка,
Вона  начебто  пружинка.
Як  побачу  я  лінійку,
То  враз  згадую  про  Лільку.

І  гроза  у  нас  у  класі,
То  звичайно  хлопчик  Вася.
Він  так  копається  грізно,  
Калатухи  дуже  слізьні.

Мамо,  всі  мене  не  люблять,
Наче  в  бубен  мене  бубнять...
Ти  скажи  мені  синочку,
Що  у  тебе  за  деньочки.

В  школу  ходять,  щоб  учитись,
А  не  бігати  і  битись.
Розкажи  мені  будь  -  ласка,
Чом  на  штанях  в  тебе  краска?

Чом  в  щоденику  у  тебе.
Довгов'язий  стоїть  лебідь?
Зауважень  ціла  купа,
А  ти  кажеш  школа  -  мука...

Сину,  мабуть  в  тобі  справа
Твоя  розповідь  лукава.
Ти  ж  такий  непосидючий,
Учиш  тебе,  усе  учиш...

Знаю  я  твої  манери,
Вчитель  виганя  за  двері.
Бо  ти  кожного  дратуєш,
Друзів  зовсім  не  цінуєш.

Наклепи  кругом  збираєш
І  тому  усе  це  маєш.
Тож  іди  спокійно  в  школу,
Поведінку  май  чудову.

І  тоді  твої  всі  друзі,
Будуть  завжди  в  твому  крузі.
Тебе  будуть  всі  любити,
Тож  не  треба  їх  судити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857268
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 08.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Він її любив лише словами

Він  її  любив  лише  словами,
А  вона,  подумала,  любов.
Прилетіла  з  теплими  вітрами,
Запалав  вогонь  у  серці  знов.

Щось  в  душі  немов  перевернулось
І  згадалась  юність  у  цвіту.
Молодість  з  любов'ю    доторкнулась,
Птахи  заспівали  нальоту...

Тільки  все  лишилось  міражами,
У  пісках  сипучих  розповзлось.
Наче  хтось  насипав  сіль  на  рани
І  повір  тепер  комусь  і  щось...

Вона  вірила  в  палке  кохання,
Він  ту  віру  глибоко  втопив.
Залишив  душі  розчарування,
Біль  у  її  серці  залишив...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857265
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 08.12.2019


Віталій Назарук

КАЛИНОВА ДОЛЯ

Вже  сонце  на  захід,  туман  у  долину,
Гніздяться  лелеки  на  ніч.
Цвіте  біля  хати  червона  калина,
Здалеку  покрикує  сич.

Дурманить  повітря  п’янка  матіола,
По  небі  хмарини  пливуть.
І  небо  збирає  зірки  до  подолу,
Вони  спочивати  ідуть.

Дві  донечки  в  хаті  –  матусі  розрада,
Вона  в  них  не  чує  душі.
Маленькі  були,  але  це  вже  позаду,
Тепер  йдуть  свати  звідусіль…

Вона  по  ночах  рушники  вишиває,
І  дивиться  в  темне  вікно,
Неначе  до  доньок  когось  виглядає,
Хоч  внуків  вже  має  давно.

Роки  пролітають,  калина  червона,
Ховає  прожиті  роки.
Про  час  на  калині  нагадують  грона,
У  доньок  ростуть  козаки.

Вже  сонце  на  захід,  туман  у  долину,
Гніздяться  лелеки  на  ніч.
Цвіте  біля  хати  червона  калина,
Здалеку  покрикує  сич.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857154
дата надходження 07.12.2019
дата закладки 07.12.2019


Віталій Назарук

ЄДИНА МРІЯ

Дивлюсь  на  зорі,  що  летять  у  простір
І  бачу  схожі  в  небі  дві  зорі.
Вони  з  небес  моргають  наче  очі,
Що  так  давно  не  снилися  мені.
Вони  з  небес  моргають  наче  очі,
Що  так  давно  не  снилися  мені.

Хоч  ми  не  разом,  та  про  тебе  мрію,
Єдиною  надією  живу.
Тебе  я  розлюбити  не  посмію,
Бо  більш  ніде  такої  не  знайду.
Тебе  я  розлюбити  не  посмію,
Бо  більш  ніде  такої  не  знайду.

А  коли  доля  з  часом  усміхнеться,
І  буде  радість  і  любов  на  двох.
Нове  життя  тоді  у  нас  почнеться,
Його  напевно  подарує  Бог.
Нове  життя  тоді  у  нас  почнеться,
Його  напевно  подарує  Бог.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857036
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


Віталій Назарук

ОЛЯ

Хуртовина  гуляє  по  полю,
Замітає  недавні  сліди.
Я  писав  твоє    ім’я  тут  –  Оля,
Думав  буде  воно  назавжди.
Я  просив  хуртовину  мовчати,
Твоє  ім’я  щоб  в  полі  росло.
Проте  вітер  почав  ревнувати,
Ймення  Оля  немов  не  було.
Ще  не  раз  напишу  твоє  ім’я,
Хай  хурделить  довкола  зима.
Мені  треба  хоч  трішки  безхмар’я,
Щоб  ім’я  зберігала  земля.
Коли  лютий  закрутить  надворі,
Ім’я  Оля  я  викладу  з  квіт.
Хай  побачать  любов  мою  зорі,
В  її  пам’яті  лишиться  слід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857037
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


Любов Іванова

ЗИМНЯЯ СКАЗКА

[b][i][color="#1907b8"][color="#b80760"]З[/color]акажу  себе  ледовую    корону
[color="#b80760"]И[/color]  надев  её,  по  улице  пройдусь,
[color="#b80760"]М[/color]ожет  видом-то  таким  кого-то  трону,
[color="#b80760"]Н[/color]у  а  коль  не  трону,  хоть  развею  грусть.
[color="#b80760"]Я  [/color]иду,  а  все  вокруг  играет  бликом,
[color="#b80760"]Я[/color]рко  снежное  повсюду  серебро,

[color="#b80760"]С[/color]колько  радости    и  я  в  восторге  диком!
[color="#b80760"]К[/color]ак  нибудь  восторг  спущу  я  под  перо!
[color="#b80760"]А[/color]  вокруг  красиво,  просто  нереально
[color="#b80760"]З[/color]амело,  тропинок  вовсе  не  видать.
[color="#b80760"]К[/color]ак  же  здорово  в  короне  мне    хрустальной
[color="#b80760"]А[/color]  на  сердце  неземная  благодать!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857043
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранкова картина

Вбралось  небо  в  сумні  кольори,
Холод  закрадався  під  одежу.
То  зима  всміхалася  згори,
Свою  шаль  узорами  мережа.

Ще  хвилинка,  ще  одна  лиш  мить
І  сніжок  посипеться  лапатий.
Сковзанку  мороз  захолодить,
Хуртовина  буде  танцювати.

Загуло,  завило  у  дроти,
Мов  вовки  скажені  десь  зібрались.
То  чомусь  сварилися  вітри,
Між  собою  гучно  сперечались.

Закурили  люльку  димарі,  
Затягнулися  клубками  диму.
На  калині  всілись  снігурі,
Їх  присутність  сповіщала  зиму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857048
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


НАДЕЖДА М.

Така вона - оця любов

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RFmy63CFRSE[/youtube]
Така  бува  -  оця  любов:
Вона,  як  пісня  солов"їна,
Її    не    спинить  забобон  -
До  серця  люблячого  лине.

Це  -  насвітліше  почуття,
В  житті  закоханого  -  свято.
Хіба  без  нього  це  -  життя?
Хто  це  пізнав    -  душа    багата.

Любов-  як  Сонце  на  долоні,
Як  сяйво  місяця  вночі.
І  хто  полюбить,  той  -  в  полоні,
До  щастя  має  він  ключі.

Не  знає  відстань,  перешкоди-
Летить  туди,  де  її  ждуть,
Летить  за  всякої  погоди,
Бо  крила  вірності  несуть.

Її  політ  -  як  грім  шалений:  
Любов  спіткає,  де  б  не  був.
Нехай  би  шал,  отой  хмелений,
В  житті  тебе  не  обминув...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856955
дата надходження 05.12.2019
дата закладки 05.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Полин - трава гірка, як доля

Полин  -  трава,  така  гірка,
Як  доля,що  бува  гіркою.
Душі  торкається  злегка,
Лишає  в  серці  стільки  болю...

Буває  гірко  на  душі,
Пекельні  муки  відчуваєш.
Спасають  душу  лиш  вірші,
Їм  таємниці  відкриваєш...

Вона  гірчить,  гірчить  в  полях
І  вітер  її  також  знає.
Частенько  дивиться  на  шлях,
Когось  неначе  виглядає.

Полин  -  трава  між  інших  трав,
Її  зривати  я  не  буду.
Той  хто  по  справжньому  кохав,
В  житті  ніколи  не  розлюбе...

Полин  -  трава  з  душі  пішла,
Лишився  солод  лиш  медовий.
Ти  тільки  мій,  а  я  твоя,
Любов  лунає  в  кожнім  слові.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856947
дата надходження 05.12.2019
дата закладки 05.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коли ти поруч біля мене

Заплакали  дощі,  упали  сльози
У  темну  ніч  осінньої  пори.
Про  щось  так  гучно  розмовляли  грози,
Світились  блискавиці  нам  згори.

Не  бійсь,  кохана,  я  з  тобою,  поруч,
Коли  ми  двоє  -  не  страшні́  дощі.
Сховався  місяць  схожий  так  на  обруч,
Дощами  ліс  вмивався  уночі.

А  вітер  шарпав,  обривав  останнє,
Листки  летіли  у  холодну  ніч.
Не  мерзло  лиш  одне,  палке  кохання,
Торкаючи  цілунком,  ніжних  пліч...

І  що  нам  дощ,  кохана,  що  нам  грози,
Коли  ти  поруч  біля  мене  є.
Не  будуть  нам  страшні  навіть  морози,
В  коханні  б'ється  серденько  моє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856838
дата надходження 04.12.2019
дата закладки 04.12.2019


Ніна Продан

Я ТАК ЛЮБЛЮ ТЕБЯ



Я  так  люблю  тебя,  моя  хорошая,
Я  счастлив  и  в  душе  моей  светло,
Метёт  зима  в  моё  окно  порошею,
А  мне  с  тобой  уютно  и  тепло.

Твои    глаза  бездонные,  глубокие
Меня    влекут,  я  утопаю  в  них,
Могу  я  горы  одолеть  высокие,
И  счастье  разделю  на  нас  двоих.

Мой  свет  в  окне,  моя  звезда  заветная,
Согрет  любовью,  теплотой    твоей,
Твоя  улыбка  нежная    и  светлая
Целительный  бальзам  в  душе  моей.

Мы    вместе    столько  лет,    а  мне  всё    кажется
Одним    мгновеньем    прожитые  дни
И  узелок    меж  нами  не    развяжется,
И    будут  вечными  любви  огни.
03.12.2019  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856766
дата надходження 03.12.2019
дата закладки 03.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ступає Грудень на поріг

Ступає  Грудень  на  поріг,
Так  весело  всміхається.
Приніс  за  спиною  він  сніг,
Щоб  в  сніжки  діти  гралися.

У  білизну  вдяглись  поля,
Дерева  в  шубки  білії.
Під  покривалом  вже  земля,
Мороз  малює  лілії.

Спішать  птахи  до  годівниць,
Там  вже  зерно  насипане.
Летять  сніжинки  згори  ниць,
Мереживо  з  них  зіткане.

Згорнувся  котик  у  клубок,
В  печі  вогонь  потріскує.
На  небі  тисячу  зірок,
Яскраво  так  виблискує.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856733
дата надходження 03.12.2019
дата закладки 03.12.2019


Любов Іванова

СТАРИЧОК НА СКАМЕЙКЕ

[b][i]На  серой  скамье  в  серой  дымке  сплошного  тумана
Сидит  старичок,  и  не  видит  вокруг  ничего.
В  руке  у  него  три  немного  увядших  тюльпана
А  сзади    могилка  ушедшей  старушки  его...

Я  вижу  его  в  этом  месте  раз  семь  или  восемь
(Проходит  здесь  путь  с  остановки  трамвая  домой.)
Сидит  старичок,  а  вокруг  только  слякоть...  и  осень
И  капли  дождя  ниспадают  с  кустов  бахромой...

И  слёзы  текут  по  морщинкам    с  дождем    вперемежку
Они  между  слов,  обращенным  опять  к  небесам.
А  старый  фонарь...  он  как  будто  ведет  свою  слежку
За  каждым,  кто  здесь  предается  горячим  слезам...

Сжимается  в  ком  мое  сердце  от  этой  картины,
Он  ходит  сюда  в  непогоду  опять  и  опять.
Оставила  жизнь  после  смерти  любимой  руины...
Присяду  и  я,  чтобы  как-то  его  поддержать...[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856616
дата надходження 02.12.2019
дата закладки 03.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вразлива осінь

Прощається  осінь,  ступає  легко́ю  ходою,
Туди  де  їй  снитися  будуть  солодкії  сни.
Її  проводжаєм  узявшись  за  руки  з  тобою,
Вона  проливає  у  відповідь  сльози  рясні.

Не  плач  люба  осінь,  тобі  вже  пора  відпочити,
Нехай  сонця  промені  висушать  сльози  твої.
Ми  вдячні  за  те,  що  навчила  кохати  й  любити,
Коханням  казковим,  що  є  лише́  у  лебеді́в.

Притихли  левади,  не  чути  пташиного  співу,
У  сонному  царстві  поснули  дерева  й  кущі.
Торкають  вітри  й  холодять  нашу  осінь  вразливу,
За  вікнами  гами  розучують  сильні  дощі.

Теплом  нашу  душу  завжди  зігріватиме  літо,
Й  гаряче  кохання  що  завжди  у  серці  живе.
Лети  наша  осінь,  в  країну  чудесного  світу,
Ми  будемо  з  радістю  завжди  чекати  тебе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856617
дата надходження 02.12.2019
дата закладки 02.12.2019


Valentyna_S

Не нарікай

Не  нарікай,  не  нарікай,  
Що    вже  не  тих  пісень  душа  співає  
І  солов’ї  давно  замовкли  в  гаю,  
Й  не  котить  хвиль  назад  ріка.

Часу́    за  плин    не  дорікай,
Що    стрімко  твоя  юність  промайнула
Й  найголовніше  у  житті  минуло  —
Його  без  жалю  відпускай.

Нікому  теж  не  докоряй,
Що  мрії  заповітні  не  здійснились,--
Вони  ж  леліялись    й  ночами  снились  —
Ти  їх,  як  скарб,  оберігай.

Й  себе  даремно  не  картай,
Що  згаяно    однісіньку  можливість--
Бува,  втрачає  скоро  ціль    звабливість
Й  сама  зникає,  мов  курай.

Хвилини  з  пам’яті  стирай,
Що  карбували  біль  твій  і  образи,
Даруй  сам  милосердя  й  слів  оази
І  білий  цвіт    душі  плекай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856452
дата надходження 30.11.2019
дата закладки 01.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Малюю словом

Люблю  вірші  писати    спозаранку,
Беру  блокнот,  спішу  в  вишневий  сад.
Теплом  зігріє  чаю  філіжанка,
А  солодити  буде  шоколад.

Так  тихо  й  загадково  у  цю  пору,
Моє  милує  серце  спів  пташок.
Він  лине  з  саду  до  небес  угору
І  створює  для  мене  затишок.

В  віршах  своїх    змальовую  природу,
Малюю  словом  свій  чарівний  край.
Берізок  загадкових,  ніжну  вроду,
Хмаринок  білих  і  небесний  рай.

А  ще  я  признаю́сь  тобі  в  коханні,
Зробити  легше  це  в  своїх  віршах.
Спішу  в  вишневий  сад  з  блокнотом,  зрання,
Мене  він  зустрічає  в  кольорах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856500
дата надходження 01.12.2019
дата закладки 01.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мені ти снишся давно

Мені  ти  так  снишся  давно
І  часто  приходиш  у  сни.
Я  небо  люблю,  бо  воно,
Мов  очі  блакитні  -  весни.

Торкаєш  мене  за  плече,
Усмішку́  даруєш  свою.
І  дуже  стає  гаряче́́,
Коли  я  почую  -  люблю...

Мені  ти  так  снишся  давно,
За  руку  ведеш  мене  в  сад.
Мов  долі  відкрите  вікно
Й  немає  стежини  назад.

У  казці  буваю  щодня,
Як  тільки  ця  ніч  настає.
Ти  садиш  мене  на  коня,
Нас  вітер  в  обійми  бере.

Мені  ти  так  снишся  давно,
Чекаю  тебе  наяву...
Хоч  в  сні  я  тебе  всеодно,
Кохаю  і  дуже  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856397
дата надходження 30.11.2019
дата закладки 30.11.2019


НАДЕЖДА М.

А ти кохав отак?


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=S9s0qvkY3qw[/youtube]

А  ти  кохав  отак,  щоб  раз  й  навіки,
Недивлячить  це  літо,  чи  зима?
Чи  не  було  кохання  це  для  втіхи,
Розтрачував   чуття  так,  задарма?

А  ти  кохав,  як  зорі  срібний  Місяць,
Та  в  серці  в  нього  завжди  лиш  одна,
Ранкова  зірка  -  неба  чарівниця.
Ти  бачив,  щоб  вона  була   сумна?

Ти  цілував  ,  як  море  берег  ніжно,
І  хвилями  ласкає  день  при  дні?
Чи  знаєш  біль,  як  кидать  легковажно,
А  чи  писав  їй  вірші  і  пісні?

Чи  ти  кохав,  як  Сонце   любить  землю,
І  посилає  промені  лиш    їй  одній?
І  знає,  що   любов  ця  недаремна...
Чи  можеш  так  кохати  ти,  чи  ні?


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856284
дата надходження 29.11.2019
дата закладки 30.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хтось стукає у двері

Хтось  стукає  тихенько  в  двері,
Для  мене  то  нежданний  гість.
Чекав  на  когось  він  у  сквері,
Думками  вилив  море  сліз.

Промерзло  дуже  його  тіло,
Одежа  змокла  від  дощу.
Торкався  вітер  його  сміло,
Він  тихо  промовляв  "  прощу"

Гойдались  віти  на  деревах,
На  землю  килим  з  листя  впав.
Вже  настрій  був  його  на  нервах,
Він  з  лавки  якось  стрімко  встав...

Помандрував  у  день  той  сірий,
Думками  йшов  він  в  нікуди.
Дощі  холодні  дуже  ли́ли,
Змивались  враз  його  сліди...

І  ось  хтось  стукає  у  двері,
Я  відчиняю...  пустота...
То  сум  прийшов  до  мене  з  скверу,
Холоднії  його  уста...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856283
дата надходження 29.11.2019
дата закладки 29.11.2019


Любов Вишневецька

На перекрестке.

Я  на  перекрестке,  где  судьбы  в  полоску...
Где  часто  от  черного  ноет  в  груди...
А  счастья  так  мало  под  сердцем!..  То  роскошь...
-  Чего  еще  встречу?!  Что  ждет  впереди?..

Под  небом  огромным  в  прохладе  устала...
Мечты  околели  и  часто  льет  дождь...
-  Всегда  замерзала!..  Тепла  было  мало...
Встречала  частенько  жестокую  ложь.

Я  на  перекрестке,  где  ветер  свирепый...
Где  сумрачным  вихрем  захвачен  мой  мир...
Пойму  своих  целей  большую  нелепость...
Где  ставила  точку...  там  вижу  пунктир...

Под  лентой  из  шелка  запрятала  слезы...
Под  лентою  скрыла  и  душу,  и  взгляд...
Уйду  с  перекрестка  за  старым  обозом!..
Пусть  вера  с  надеждою  благословят...

                                                                                                     28.11.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856250
дата надходження 28.11.2019
дата закладки 28.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пора чарівна й загадкова

Пора  чарівна  й  загадкова,  
В  душі  лишає  дивний  слід.
Одіне  край  в  пухку  обнову
На  казку  перетворить  світ.

Прикриє  білим  покривалом,
Зима  широкії  поля.
І  буде  тішитися  балом,
Немов  кумедне  немовля.

Милують  шубками  дерева,
Алею  снігом  замело.
Вже  поспішає  королева
У  кожне  місто  і  село.

А  як  радіти  будуть  діти,
Неперевершеній  порі.
На  вікнах  розмалює  квіти,
Мороз,  що  спуститься  згори.

І  закружляє  хуртовина,
Сніжинки  пустяться  в  танок.
Зима  у  нас  поки  єдина,
Торкає  снігом  сторінок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856168
дата надходження 28.11.2019
дата закладки 28.11.2019


Віталій Назарук

ТИ СТОЇШ У ОЧАХ

Ти  стоїш  у  очах
Розривається  серце  від  болю.
Я  не  чую  тебе,
А  для  мене  це  просто  біда…
Чом  пропала  кудись,
Щохвилини  я  марю  тобою.
Ти  у  серці  моїм,
Та  не  бачу  я  твого    сліда.
Ти  до  мене  прийди
В  самоті  я  живу  і  згораю,
Бо  душа  знов  шепоче,
Що  забула    давно  ти  мене.
А  роки  все  летять,
Мов  вітри,  що  утворюють  зграю.
Ніби  вчора  було
Проте  час  сивину  вже  жене.
Бережу  те  святе,
Коли  пахли  квітки  матіоли,
Лиш  минулим  живу,
Із  років  долинає  той  зов…
Я  тебе  не  забув
І  повір,  не  забуду  ніколи…
Ти  єдина  у  світі
Моя  неповторна  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856039
дата надходження 27.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Олеся Лісова

Життя - то лише мить

Життя  –  дарунок  неба  найцінніший,
А  ми  живем,  як  пишем  чорновик.
Невтямки  всім  і  серце  не  болить
Знайти  свій  шлях,  отой  найправильніший,
Щоб  кожен  день  вписати  в  чистовик,
Згадавши,  що  життя  –  то  лише  мить.

Забувши,  що  воно  не  безкінечне
У  ватру  клали,  навіть  без  жалю
Як  дрова,  рік  за  роком.  Де  ж  ті  ліки,
Щоб  гнів,  і  злість,  і  фрази  недоречні
Упали  з  серця  прямо  у  золу
Й  вогонь  образ  погаснув  вже  навіки?

Життя  проходить  свідком  головним
(Нема  куди  і  пізно  вже  тікати).
Дійшовши  ось,  до  істини,  з  пітьми
Благанням  щирим  та  іще  німим
У  неба  просим  слово  все  ж  сказати,
Як  в’язень,  що  йде  скоро  до  тюрми.

Слізьми  роки  назад  не  повернуть,
Та  можем  в  всіх  прощення  попросити.
І  щирим  серцем  каятись  за  блуд.
Любов  –  це  все,  в  ній  істина  і  суть.
Гріхи  тяжкі    ділами  відмолити,
Бо  наша  совість  –  то  найвищий  суд.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855997
дата надходження 26.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заворожена красою

Відзеркалюється  небо
В  бірюзовій  глибині.
Ранок  пригорта  до  себе
У  туманній,  тихій  млі.

Обнімає  ніжно  вітер,
Перламутні  паруса.
Аромат  дарують  квіти,
Диво  -  дивні  чудеса.

Сонця  промені  ласкаві,
Враз  зібралися  в  танок.
Ніби  десь  звучать  литаври,
Заворожує  струмок.

Падають  на  землю  роси,
Тільки  чути  дзінь  -  дзелень.
По  траві  йдеш,  ноги  босі,
Розпочався  новий  день.

Відкриваю  свої  очі
І  лечу  неначе  птах.
В  мріях,  мріяних  дівочих
Поцілунок  на  устах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856042
дата надходження 27.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коханням з юності приходиш

Я  часто  блукаю,  ще  тими  стежками,
Що  в  юність  далеку  мене  знов  ведуть.
Зриваю  пелюстки  з  ромашок  думками,
А  поруч  у  квітах  так  бджоли  гудуть.

Ідемо  ми  полем  з  тобою  лиш  двоє,
Куйовдить  волосся  пустун  -  вітерець.
Далеко,  далеко  печалі  і  болі...
А  запах  п'янкий  віддає  нам  чебрець.

Обійми  твої  такі  ніжні  й  гарячі
І  пісня  лунає  дзвінка  солов'я.
В  думках  оживає  минуле  неначе,
І  досі  у  серці  любов,  ще  твоя

Вона  не  дає  мені  спати  ночами
І  ти  кожну  ніч  все  приходиш  у  сни.
Вони  проливними  нас  мочать  дощами,
А  я  все  чекаю,  чекаю  весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855935
дата надходження 26.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Той біль залишиться назавжди

́Той  біль  залишиться  наза́вжди,  
В  серцях  згорьованих  батьків.
Той,  хто  хотів  святої  правди,
Мовчати  більше  не  хотів.

І  засвітивсь  Майдан  вогнями,
Був  весь  у  чорному  диму.
Життя  своє  тут  віддавали,
Немов  платили  данину.

Вони  усі  хотіли  жити,
В  країні  щастя  і  добра.
Навчатись  в  вузах  і  любити,
Та  кожен  інший  шлях  обрав...

Відстріл  робили  супостати
У  кожного  була  лиш  ціль.
Стріляти...  цілити...  стріляти...
Вони  вбивали  сотню  мрій...

Стоїть  Майдан  в  скорботній  тиші
У  німоті  меморіал...
Поети  тут  читають  вірші,
Вогонь  у  свічці  запалав.

Тут  матусі́.  дружини,  діти
І  сльози  в  кожного  в  очах.
Той  біль  нікуди  не  подіти,
Він  нам  приходить  навіть  в  снах...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855729
дата надходження 24.11.2019
дата закладки 25.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така вона любов

Не  змиють  любов  нашу  хвилі  приливу
І  вітер  ніколи  не  знищить  її.
Щаслива  вона  навіть  буде  у  зливу,
Радітиме  навіть  в  туманній  імлі.

В  волошковім  полі  зустрінешся  з  нею,
В  букеті  ромашок  цілунок  знайдеш.
І  тільки  із  нею  ти  будеш  моєю
І  щастя  в  любові  своє  віднайдеш.

Прокинуся  я  серед  тихого  ранку,
Як  сонячний  промінь  торкнеться  руки.
Відкрию  засунену  ще  офіранку
І  слухати  буду  приливи  морські.

Тебе  біля  мене  немає  сьогодні,
Та  знаю,  що  поруч  твоя  є  любов.
І  ці  почуття  такі  світлі,  Господні,
Наблизять  цю  зустріч  кохана  нам  знов.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855823
дата надходження 25.11.2019
дата закладки 25.11.2019


Ольга Калина

Із Днем народження, Амадею!

З  Днем  Народження  вітаю!
Безмежного  щастя  бажаю,  
Весни  у  серденько,  кохання,  
Хай  всі  здійсняться  сподівання.
Успіхів,  Андрію,  Вам  й  наснаги,
Від  людей  любові  і  поваги,
Радості  на  кожен  Божий  день,  
А  в  душі  –  кохання  і  пісень.  
У  віршах  гарних  і  чудових
Любов  звучить  хай  в  кожнім  слові.  
Хай  Муза  часто  в  гості  ходить
 Й  натхнення  Вам  нехай  приносить.
Щасливих  буднів,  свят  веселих,  
Хай  доля  шлях  м’якенький  стелить
Веселкою  до  Ваших  ніг,
Здоров’я  Вам  на  Многа  Літ!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855680
дата надходження 23.11.2019
дата закладки 24.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Привітання Амадею

З  Днем  народження  Вас  Андрію!!!

Багато  слів  хай  буде  сказано  сьогодні,
Нехай  зберуться  діти,  друзі  за  столом.
Хоч  осінь  посилає  дні  такі  холодні,
Та  добра  пісня  хай  зігріє  вас  теплом!

Бажаю  міцного  здоров'я  повні  міхи,
Кохання  справжнього  у  вашому  житті.
Щоби  у  творчості  знаходили  ви  втіху
І  щоб  ніколи  не  були    на  самоті.

Нехай  пісні  ваші  летять  увись  на  крилах,
Дарують  людям  радість  в  душу  і  тепло.
Зустріньте  ту,  що  серцю  вашому  так  мила
Нехай  обом  вам  буде  завжди  весело.

Нехай  Господь  благословіння  посилає,
І  береже  завжди  в  житті  від  різних  бід.
Хай  ваше  серденько  коханням  лиш  палає.
І  зігріває  добротою  цілий  світ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855610
дата надходження 23.11.2019
дата закладки 23.11.2019


Малиновый Рай

АМАДЕЮ! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ


З  Днем  народження,друже,вітаєм
І  бажаєм  тобі  від  душі
хай  життя  твоє  так  процвітає
Як  твої  життеносні  вірші.

Хай  мелодія  що  з  тебе  ллється,
Як  цілюща  вода  з  джерела,
Долітає  до  кожного  серця
Хто  почув  щоб  душа  розцвіла.

У  тебе  друзів  багато-багато,
Ти  поважна  людина  для  нас,
всі  бажають  щоб  були  як  свято
Кожен  день  твій  і  кожен  твій  час.

Хай  тебе  не  підводить  здоров'я
В  кожній  справі  завжди  буде  лад
І  палає  душа  від  любові,
І  цвіте  як  весінній  парад.

Ми  чекаєм  твоїх  нових  творів,
Дорогий,любий  наш  Амадей.
Ти  у  нес  в  Українському  хорі
Найспівучіший  птах  соловей.

Хай  здійсняються  всі  твої  мрії,
Хай  досягнута  буде  мета
І  ніколи  душа  не  старіє.
Многії  лета,многії  літа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855586
дата надходження 22.11.2019
дата закладки 23.11.2019


НАДЕЖДА М.

А я листи тобі писала

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4Y0WfrkeLD8
[/youtube]

Опале  листя  перепріло,
А  серед  них  мої  листи,
Чомусь  вони  недолетіли,
Між  ними  вітер  шелестить.

Старанно  вибере  їх  з  листя,
Крильми  обійме  і  летить.
Читать  не  сміє  -  особисті,
Ніщо  не  зможе  зупинить.

Це  так  здавалось,  та  негода
Збивала  вітер  з  усіх  сил.
Туман,  дощі  і  прохолода,
Торкнулись  вітру  слабких  крил.

Присів  на  дерево  спочити,
Відкрив  тайком  один  з  листів.
Хотів   узнати,  як  любити,
Бо  сам  не  знав  цих  почуттів

Відкрив,  а  там,  на  жаль,  все  пусто.
Це  справа  часу  і  дощів.
Він  зрозумів:  тут  все  так  просто,
Папір  не  втрима  ніжних  слів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855511
дата надходження 22.11.2019
дата закладки 22.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бувають все ж пророчі сни

А  осінь  знов  нас  покидає,
За  нею  в  сад  прийде  зима.
Та  серце  ще  тебе  чекає
І  вірю  я,  що  не  дарма.

В  далекий  край  пода́лись  гуси,
Не  буде  їх  аж  до  весни.
А  я  тебе  таки  діждуся,
Бувають  все  ж  пророчі  сни.

І  я  у  сни  ті  дуже  вірю,
Бо  зустрічаю  в  них  тебе.
Вони  несуть  мені  надію,
Вона  в  душі  моїй  живе.

При  зустрічі  загляну  в  очі,
Тебе  нікому  не  віддам.
Шаленні  з  нами  будуть  ночі,
На  зло  сто  -  тисячам  вітрам...

І  хоч  зима  насипе  снігу,
Щипати  буде  морозець.
Напишем  ми  життєву  книгу,
Теплом  закоханих  сердець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855506
дата надходження 22.11.2019
дата закладки 22.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти мене обійми ( слова для пісні)

Обійми  ти  мене  обійми
І  до  серця  свого  пригорни.
Поцілунок  залиш  на  устах,
Щоби  радість  була  у  очах.

Буде  осінь,  чи  може  зима,
Буде  дощ,  а  чи  сніг,  то  дарма.
Хочу  рук  твоїх  чути  тепло
І  щоб  затишно  завжди  було.

У  душі,  ще  живуть  почуття,
Не  руйнує  їх  навіть  життя.
І  стежина  ще  в  весну  веде,
Я  на  ній  все  чекаю  тебе...

У  кімнаті  зі  мною  пітьма,
Я  без  тебе  коханий  одна.
Лише  ніч  і  у  небі  зірки,
А  твій  образ  торкає  руки.

Обійми  ти  мене  обійми
І  до  серця  свого  пригорни.
Поцілунок  залиш  на  устах,
Щоби  радість  була  у  очах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855396
дата надходження 21.11.2019
дата закладки 21.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Помахаю осені рукою

Я  помахаю  осені  рукою
І  проведу  її  на  відпочинок.
Холодний  вітер  понад  осокою,
Затіяв  із  дощем  свій  поєдинок.

Періщать  краплі  вітрові  в  обличчя,
А  він  здуває  їх  щоб  впали  в  річку.
Ніколи  не  принизиться  величчя,
Запалить  гордо,  ще  яскраву  свічку.

Достатньо  вам  вже  сперечатись  друзі
І  годі  витрачати  свої  сили.
Ви  краще  потанцюйте  двоє  в  лузі,
Омийте  й  причешіть  крутії  схили.

Такі  слова  промовила  їм  осінь
І  усмішку  лишила  на  обличчі.
Відбилося  відлунням  безголосим,
Упав  листок  із  гілки  на  узбіччя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855284
дата надходження 20.11.2019
дата закладки 20.11.2019


Ольга Калина

Відео з війни

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=z-TzERWOxpQ[/youtube]



Вдивляюсь  уважно  й  шукаю  тебе:
Можливо,  десь  постать  знайома  пройде.
Ну  десь  же  ти  є  –  на  цьому  екрані..  
Пилюка  стовпом,  усе  в  тумані.

Твоя  батарея  й  Весела  Гора..
Здається,  у  кадрі  серпнева  пора.
Солдати  жартують,  снаряди  несуть,
Щей  вуха  закрили,  щоб  вибух  не  чуть.

Ось  постріл  з  гармати  понісся  у  ціль.  
А  я  відчуваю  пронизливий  біль..
 -Ну  де  ж  ти,  синочку,  між  ними  тут  є?
Почути  б  хоч  слово  єдине  твоє.

Ти  десь  загубився  в  цій  клятій  війні,
У  кадрі  з'явись,  покажися  мені.
Вдивляюсь  уважно:  не  ти,  ні  не  ти,  
Тебе  би  зуміла  між  сотні  знайти.

Кінчається  відео.  Боже  ж  мій,  милий!
А  де  ж  ти,  синочку,  рідненький,  єдиний?  
Відзнято  тут  все  навкруги  батареї,  
Лише  я  не  бачу  постави  твоєї.  
   
Вигукує  хлопець  до  того,  що  зняв…
Так.  Так,  не  почулось,  він  «  Вася»  -  сказав..  
І  я  розумію,  що  ти  все  знімав  -
 З  цієї  війни  ти  нам  звістку  прислав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855122
дата надходження 18.11.2019
дата закладки 20.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніжних снів тобі кохана

Ніжних  снів  тобі  кохана,
Шепочу  в  вечірній  час.
Ти  мов  зірка  полум'яна,  
З  найкрасивіших  прикрас.

Заворожуєш  словами,
Навіть  поглядом  своїм.
Переповнений  піснями.
Завжди  наш  родинний  дім.

Голос  твій  ласкавий,  ніжний,
Усмішка  казковий  рай.
Погляд  милий,  дивовижний,
Мов  блакитний  небокрай.

Зацілую  твої  руки,
Обійму  і  пригорну.
Не  змінили  думок  роки
Я  люблю  тебе  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855172
дата надходження 19.11.2019
дата закладки 20.11.2019


Валентина Ланевич

Серед степу широкого віє хуртовина.

Серед  степу  широкого  віє  хуртовина,
Завиває  дужий  вітер,  посіріла  днина.
Плаче,  стогне,  сивочолий,  у  посвисті  кулі,
У  бліндажі  солдат  сидить,  дні  згадав  минулі.

Ріжок  собі  набиває  патронами  повний,
Схилив  голову,  співає,  а  біль  невгамовний.
Йде  війна  не  рік,  не  другий,  шостий  навертає,
На  дзвіницях  по  Вкраїні  здвін  сумум  ридає.

Стиснув  зуби,  аж  цигарка,  навпіл  долі  впала,
Схрестив  пальці,  щоби  доля  вогнем  не  палала.
Бронь  поправив,  що  на  грудях,  треба  йти  до  бою,
Не  діждуться  воріженьки,  щоб  був  сиротою.

Без  країни,  що  на  карті  ні  меж,  ні  кордонів
Та  міцніших,  між  у  серці,  нема  бастіонів.
Де  любов,  надія  й  віра,  правдонька  кривава,
Щоби  воля,  горем  крита,  навік  панувала.

22.01.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822380
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 19.11.2019


САВИЧ

Две Надежды (романс)

В  моей  душе  есть  две  надежды,
Я  их  пронес  через  года:
Одна  Надежда  –  это  нежность,
Другая  –  музыки  звезда.
       Надежды,  милые  Надежды!
       Была  и  горечь,  и  беда.
       Ты  отдалилась,  моя  нежность,
         В  «тумане  скрылася»  звезда.
Мои  хорошие  Надежды!
Года  идут,  как  череда,
Но  я  люблю,  все  как  и  прежде,
Ах!  Эти  юные  года…
           Придёт  черед,  меня  в  безбрежность
           Укатит  чёрная  вода,
           А  ты  останься,  моя  нежность,
           И  ты,  любви  моей  звезда.

03.09.1988

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855097
дата надходження 18.11.2019
дата закладки 18.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Снайперський приціл

Вони  зустрілись  вперше  очі  -  в  -  очі,
Дивились  пильно  в  снайперський  приціл.
Десь  бачив  їх,  в  Криму,  чи  може  в  Сочі,
А  тепер  кожен  мусить  вцілить  в  ціль...

Згадалось  море,  хвилі  аж  до  неба,
Він  милувавсь  усмішкою  її.
Тепер  у  серці  стало  так  ганебно,
Співати  перестали  солов'ї.

І  ось  вона  вже  жертва  у  прицілі,
Не  роздивитись  більш  її  краси.
У  серці  завивають  заметілі,
З'явились  краплі  на  чолі,  роси.

Неначе  небо  рвалося  шматками,
Щось  стукотіло  в  кожній  голові.
А  деж  кохання,  що  було  між  нами?
Їх  розділяли  відстані  малі...

Вона  йому  також  дивилась  в  очі
І  не  змогла  натиснути  курок.
Ось  так  вони  стрічалися  щоночі,
Та  не  робив  ніхто  на  зустріч  крок.

Вони  були  колись  такі  щасливі,
Він  українець,  з  Ро́сії  вона.
І  впали  сльози  наче  сильні  зливи,
Як  задвигтіла  матінка  -  земля.

Летіли  кулі  і  стріляли  гради,
Ніхто  не  думав,  що  ота  війна.
Додасть  у  серце  їм  тієї  зради
Якої  вже  не  винесе  вона.

Тепер  приціл  і  лиш  кохана  в  ньому,
Блакитні  очі  в  посмішці  уста.
Навбридла  та  війна  йому  самому
І  та  гірка,  пекуча  висота...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855076
дата надходження 18.11.2019
дата закладки 18.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Колір твоїх очей

Який  колір  очей  у  тебе?
Може  такий,  як  у  весни.
Чи,  як  блакитно  -  синє  небо,
Чи,  як  з  коханням  диво  сни...

Вони  всміхаються,  як  літо,
Несуть  навколишнім  тепло.
Неначе  сонечко  над  світом
В  ромашках  ніжно  розцвіло.

А  ще  вони  неначе  осінь,
З  рудим  відтінком  серед  трав.
Із  блиском  у  дзеркальних  росах
Їх  поцілунком  я  торкав.

А  ось  вони  уже  холодні
І  притаманні  лиш  зимі.
Тож  розкажи  мені  сьогодні,
Якого  ж  кольору  твої...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854980
дата надходження 17.11.2019
дата закладки 17.11.2019


Віталій Назарук

УКРАЇНО МОЯ

Де  хліб  дозріває,  ліси  килимами,
Хлюпоче  старого  Дніпра  течія.
Звертаюсь  до  тебе,  неначе  до  мами:
Люблю  я  тебе,  Україно  моя.

Пишаюсь  тобою,  для  мене  ти  мати,
Тут  кожному  з  нас  є  святою  земля.
Як  ворог  біснується  й  суне  до  хати,
Гони  ворогів,  Україно  моя!

Завжди  пам’ятай,  що  сини  твої  й  доні,
Готові  усе  розпочати  з  нуля.
До  тебе  завжди  ми  простягнем  долоні,
Бо  ти  для  нас  мати,  ти  наша  земля.

Молюсь  і  молитимусь,  земле,  до  скону,
Ми  ніби  живемо  в  своєму  раю.
Тебе  возвеличимо  наче  ікону…
Хай  Бог  береже  Україну  мою!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854841
дата надходження 16.11.2019
дата закладки 17.11.2019


Валентина Ланевич

Сіє мжичка крізь сито мокроти

Сіє  мжичка  крізь  сито  мокроти,
Заховала  схід  сонця  в  туман.
Чинить  розум  безмовний  супротив,
Щоб  не  мати  сутужний  обман.

Пробігають  події  думками,
Як  літа  проминали,  мов  сон.
Не  можливо  сказати  словами,
Що  в  душі  раптом  стало  хрестом.

Паралелі  доріг  й  перехрестя,
Що  химерно  в  єдине  сплелись.
Що  торкались  любов’ю  зап’ястя
Чи  тікали  у  ночі,  як  рись.

Що  смішили,  хворіли  і  сльози
Чи  то  щастя,  чи  болі  лились.
Не  дає  нам  Господь,  що  не  в  змозі,
Понести  ми  у  сяючу  вись.

16.11.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854919
дата надходження 16.11.2019
дата закладки 16.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь поспіша на відпочинок

Відлетіли  звуки  журавлині
Із  відлунням  в  теплії  краї.
Червоніють  грона  на  калині,
А  дощі  торкаються  землі.

Осінь  поспіша  на  відпочинок
Її  ніч    запрошує  до  сну.
Світять  зорі  сотнями  жаринок.
Шлють  у  сон  для  осені  весну.

Не  журися  золотава  осінь,
Ми  про  тебе  не  забудем  ні.
Змиють  всі  печалі  срібні  роси,
А  душа  співатиме  пісні.

Листопад  у  танці  ще  над  світом,
В  хризантемах  ще  квітує  край.
Відлітає  осінь  разом  з  вітром,
За  далекий  сірий  небокрай...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854855
дата надходження 16.11.2019
дата закладки 16.11.2019


меланья

Одному нелегко

Одному  нелегко...потому-то  и  бродим  аллеями,
словно  призрак  ночной  или  кем-то  забыта    печаль,
убеждая  себя,  что  ничуть  ни  о  чём  не  жалеем  мы,
понимая,  что,  всё-таки,  жаль...
Тяжело  вспоминать...Грустью  дышит  вся  наша  история,
и,  встречаясь  сейчас,    мы  отводим  глаза,  как  врали...
Видно  чувства  для  нас  ни  черта,  почему-то,  не  стоили,
если  нам  они  не  помогли...
Что  осталось  теперь?  Обратится  по  имени-отчеству,
и  глаза  опустив,  протянуть  напоследок  ключи,
уходить,  понимая,  что  дальше  в  углу  одиночества
догорает  огарок  свечи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854771
дата надходження 15.11.2019
дата закладки 15.11.2019


Віталій Назарук

МОЯ ЗОРЯ

Я  шукаю  свою  зорю,
А  знайти  мені  не  вдається…
З  усіма  я  поговорю,
Може  та  одна  відізветься.
Зорі  в  простір  чомусь  летять,
Певно  долю  свою  шукають.
Не  знайдуть,  то  тоді  згорять,
 А  тепер  мені  всі  моргають.
Пр:  
І  у  зоряній  метушні,
Із  мільйонів  нічних  чудес.
Усміхнеться  зоря  мені,
Усміхнеться  зоря  мені,
Усміхнеться  мені  з  небес.
 
Небеса  –  килимок  із  зір,
Поміж  ними  вмістився  Місяць.
Пломеніє  небесна  шир,
Вітер  в  хмарах  сніжинки  місить.
Зорі  в  простір  чомусь  летять,
Певно  долю  свою  шукають.
Не  знайдуть,  то  тоді  згорять,
А  тепер  мені  всі  моргають.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854754
дата надходження 15.11.2019
дата закладки 15.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ховається хтось за вікнами

У  тиші  дрімали  вулиці,
Світилися    лиш  ліхтарі.
Десь  місяць  до  нічки  тулиться,
Димлять  на  дахах  димарі.

Ховається  хтось  за  вікнами,
Будинків  старих,  кам'яних.
Ось  двері  химерно  скрипнули,
Хотіли  злякати  усіх.

Почулися  кроки  на  сходах,
Чичітку  відбив  каблучок.
Неначе  забило  подих
І  ось  уже  знову  мовчок...

Дерева  стоять  мов  примари
У  тиші  холодній,  німій.
А  нічка  кида  свої  чари
Попробуй  її  зрозумій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854769
дата надходження 15.11.2019
дата закладки 15.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коли тобі ще…

Коли  тобі  ще  тридцять  п'ять,  і  тіло  повне  сили,
А  мрії  у  душі  горять,  то  виростають  крила.
Попереду,  ще  стільки  справ,  вони  тебе  чекають
І  щоб  років  ніхто  не  вкрав,  то  до  мети  йти  мають.

Ти  ранки  бачиш  в  кольорах,  співає  птах  в  садочку,
Всміхнулось  сонечко  зверха,  вдягнулося  сорочку.
Іди  вперед,  ні  крок  назад,  добийсь  своєї  цілі,
Не  страшний  дощ,  ні  снігопад,  роки  ці  дуже  милі.

Коли  тобі  вже  шістдесят  і  сил  таких  немає,
Ти  йдеш  вперед  а  не  назад,  поезія  тримає.
Душа  лишилась  молода  і  у  віршах  є  сила,
Течуть  вони  немов  вода,  несуть  їх  вдаль  вітрила.

Співає  тихо  вітерець,  пісні,  шо  серцю  милі,
Доносить  радість  до  сердець,  щоб  всі  були  щасливі.
Нехай  роки  собі  летять,  ми  їх  не  помічаєм.
І  хоч  кружляє  листопад  в  дорогу  вирушаєм...́́  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854646
дата надходження 14.11.2019
дата закладки 14.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустрілися з тобою

Ми  навесні  зустрілися  з  тобою,
В  твої  я  очі  мила  задививсь.
Довкола  все  покрилось  пеленою
І  десь  туман  у  берегах  з'явивсь...

Я  зажуривсь,  що  вже  літа  минули
І  осінь  стукає  до  нас  в  вікно.
А  та  весна  так  швидко  промайнула,
Неначе  вчора  люба  то  було.

Ми  навесні  зустрілися  з  тобою,
Птахи  співали  щебетом  в  садах.
Ми  молоді  тоді  були  обоє,
Любов  вогнем  палала  у  серцях.

Незайманим  було  тоді  ще  тіло,
В  любистку  ще  купалася  душа.
Люблю...  люблю  із  уст  слова  летіли,
А  руки  доторкалися  плеча...

Шепоче  осінь  сумними  словами,  
Розносить  їх  по  світу  вітерець.
Лишилась  та  весна  назавжди  з  нами
І  не  загасло  полум'я  сердець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854524
дата надходження 13.11.2019
дата закладки 13.11.2019


Віталій Назарук

АВЕ

В  осінні  вікна  заглядає  сон,
Бо  ліс  вже  стелить  золоту  перину
І  листопад  всідається  на  трон,
Ховає  у  дощах  свою  картину.

Давно  немає  в  небесах  клинів,
«Курли»  тривожне  відлетіло  в  далі.
По  голих  гілках  вітер  забринів,
Виводить  осінь  писані  скрижалі.

Опеньки  розмістились  на  пеньках,
Ще  зрідка  гриб  ховається  у  листі.
Сороки  не  змовкають  в  балачках,
Калина  у  червоному  намисті.

Стою  й  дивлюсь  і  так  мені  шкода,
Що  скоро  попрощаюся  з  красою.
Осінь  спішить,  тверда  її  хода,
Збиває  листя  дрібною  сльозою.

Лист  облетить  і  налетять  сніги,
Накине  ліс  біленьке  покривало.
І  ліс  віддасть  зимі  усі  борги,
Що  три  пори  у  лісу  назбирали

А  поки  осінь  ще  дарує  дні,
Де  крім  дощів  є  листя  золотаве.
Так  мені  тепло  й  солодко  мені,
Допоки  осінь  не  сказала  -  «АВЕ»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854400
дата надходження 12.11.2019
дата закладки 12.11.2019


Віталій Назарук

ДОЛЕНЬКО МОЯ

Я  дивлюсь  на  зорі,
Що  горять  вночі.
Мов  дивлюсь  у  очі,
При  ясній  свічі.
Як  вуста  шепочуть
Уночі:  -  «Люблю».
Я  шукаю  очі  -
Бачу  в  них  зорю.

Серденько  моє,
Доленько  моя.
Хай  в  тобі  живе
Пісня  солов’я.

Я  в  твоїх  очах
Віднайшов  зорю.
І  тепер  душа
Каже:  «Я  люблю!»

Серденько  моє,
Доленько  моя.
Хай  в  тобі  живе
Пісня  солов’я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854399
дата надходження 12.11.2019
дата закладки 12.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Королева музики

З  осіннього  саду  клавесина  гра,
Долетіла  до  душі  моєї.
Осінь  завжди  щира  й  серцю  дорога,
Королева  музики  тієї.

Гріють  ніжно  душу  осені  слова
І  торкають  клавіш  її  пальці.
Падають  під  ноги  осені  дива,
Мріями  бурштиновими  вранці.

І  летять  щасливо  ноти  в  небеса,
Там  їх  вітер  в  просторі  чекає.
Осінь  королева  -  оксамит  в  косах,
Тихо  нам  пісні  свої  співає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854412
дата надходження 12.11.2019
дата закладки 12.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти на мене чекай ( слова для пісні)

Бачу  очі  твої,  в  них  весна  цвіте  й  літо,
Бачу  очі  твої,  то  волошкові  квіти.
Я  без  них  у  житті,  просто  жити  не  можу,
Бачу  очі  твої,  що  мене  так  ворожать.

Ти  для  мене  одна,  найдорожча  й  єдина,
Цвіте  в  серці  весна  і  квітує  калина.
В  небі  світять  зірки,  нічка  заполонила,
Бачу  очі  твої  й  виростають  враз  крила.

Ти  моя,  ти  моя  ,найрідніша  у  світі
У  піснях  солов'я  і  у  теплому  літі.
Неповторні  слова,  мою  душу  зігріють,
Чарівнице  моя,  нехай  збудуться  мрії.

І  нехай  і  нехай  нам  всміхається  небо,
Ти  на  мене  чекай,  поспішаю  до  тебе.
Обійму,  пригорну  і  тебе  зацілую,
Бо  кохаю  одну  і  твій  голос  лиш  чую.

Бачу  очі  твої,  в  них  весна  цвіте  й  літо,
Бачу  очі  твої,  то  волошкові  квіти.
Я  без  них  у  житті,  просто  жити  не  можу,
Бачу  очі  твої,  що  мене  так  ворожать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854317
дата надходження 11.11.2019
дата закладки 11.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хочу, щоби сон цей не зникав

Ти  прийшов  в  мої  солодкі  сни
Із  пахучим  подихом  весни.
Пригорнув  до  себе  і  сказав,
Як  же  довго  я  тебе  шукав.

Билось  серце  і  кипіла  кров,
Ось,  яка  з  тобою  в  нас  любов...
Десь  роки  летять  за  горизонт,
А  мені  все  сниться  той    же  сон.

Я  у  нім,  зі  мною  поруч  ти,
Не  страшні́  ні  дощ,  а  ні  вітри.
У  руці  твоїй  моя  рука
І  несе  нас  у  човні  ріка.

У  країну  "  Щастя"  ми  пливем,
Та  країна,  то  для  нас  Едем.
І  немає  кращого  у  сні,
Ніж  з  тобою  любий  на  човні.

Хочу,  щоби  сон  цей  не  зникав,
Щоби  ти  завжди  мене  кохав.
А  можливо  буде  наяву,
Коли  ти  промовиш:  "  Я  люблю!"

Буде  вперше  це  і  назавжди,  
Від  кохання  зацвітуть  сади.
Ну  а  покищо  то  лише  сон,
Десь  звучить  із  тиші  вальс  бостон...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854206
дата надходження 10.11.2019
дата закладки 10.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні ноти

Губить  осінь  ноти,  падають  листки,
Скінчились  турботи,  квіти  мов  хустки.
Квітнуть  хризантеми,  наче  справжній  рай,
Додаються  теми,  лиш  писать  встигай.

Листопад  у  вальсі  закружляв  в  саду,
Доторкнулись  пальці,  обняли  вербу.
В  небі  сірим  глянцем,  лягло  полотно,
У  рудім  багрянці,  ліс  уже  давно.

Стих  пташиний  щебет,  солов'їний  спів,
Лише  під  хатами  чути  голубів.
Листя  під  ногами  килимом  лягло,
І  осінні  гамми  стукають  у  скло.

Дощиком  умився,  зажурився  сад,
День  вже  натомився,  притих  водоспад.
Завітає  нічка,  подарує  сни,
Будуть  зігрівати  лиш  теплом  вони...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853896
дата надходження 07.11.2019
дата закладки 10.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я так довго чекала

Я  так  довго  на  тебе  чекала,
Вже  і  осінь  минула  й  зима.
Як  весна  на  сопілці  заграла,
Полетіли  із  серця  слова.

І  понесли  в  країну  кохання,
Нас  південні,  гарячі  вітри.
Твої  очі,  блакить  на  світанні,
Ясний  місяць  у  небі  то  ти.

Я  так  довго  на  тебе  чекала,  
В  моїх  мріях  завжди  був  лиш  ти.
А  зозуля  літа  рахувала
І  кохання  з'єднало  мости...

Почуттями  писалася  доля,
Нам  від  неї  уже  не  втекти.
Я  самотня  була  мов  тополя,
А  тепер  у  житті  моїм  ти.

Я  так  довго  на  тебе  чекала,
Вже  і  осінь  минула  й  зима.
Як  весна  на  сопілці  заграла,
Полетіли  із  серця  слова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853730
дата надходження 05.11.2019
дата закладки 05.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поцілунок осені

Ще  осінь  цілує  літо,  а  літо  цілує  осінь,
Довкола  квітують  квіти  і  срібні  на  травах  роси.
Хоч  листям  земля  прикрита,  та  сонце  ще  зігріває,
Нагадує  нам  про  літо,  яке  нас  теплом  торкає.

Хоч  ранки  уже  холодні,  а  також  холодні  ночі,
У  вальсі  осінь  сьогодні,  виблискують  щастям  очі.
Всміхається  нам  так  ніжно,  всміхається  так  казково,
Вбрання  її  дивовижне  й  така  мелодійна  мова.

Торкнуся  осінніх  барвів,  порину  в  думки  з  коханням,  
Той  день  для  нас  був  не  зайвим,  він  сповнений  був  бажанням.
Як  руки  лягли  на  плечі,  слова  твої  зігрівали,
Цілунком  торкнувся  вечір,  серця  в  коханні  палали.

Ще  осінь  цілує  літо,  а  літо  цілує  осінь,
У  цій  казковій  палітрі,  під  впливом  я  ще  і  досі.
Не  будемо  сумувати,  будем  щасливі  з  тобою,
Зорі  неначе  дукати,  повисли  над  головою.

І  ще  шепотітиме  осінь,  слатиме  поцілунки,
Калину  вплете  у  коси,  і  подарує  дарунки.
Найкращий  дарунок  для  мене,зустріч  та  не  остання,
Серце  твоє  огненне  і  наше  шалене  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853641
дата надходження 04.11.2019
дата закладки 05.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Будь завжди в моєму коханні ( слова до пісні)

Пошли  свій  медовий  цілунок,
Й  чарівний  букет  хризантемний.
Нам  заздрити  буде  світанок,
Осінній,  та  дуже  приємний.

Хай  ранок  торкнеться  коханням,
Промінчиком  ніжного  сонця.
У  мене  ж  до  тебе  прохання,
Потримай  його  на  долонці.

Нехай  мої  очі  розкажуть,
Про  те,  що  щаслива  я  дуже.
А  осені  дні  розмалюють,
Красивими  фарбами  друже.

Та  зустріч,  у  нас  не  остання,
Шептатиму  в  кожному  слові.
Будь  завжди  в  моєму  коханні,
А  я,  в  твоїй  ніжній  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853227
дата надходження 31.10.2019
дата закладки 31.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чекатиму у сні ( слова до пісні)

Далекі  зорі  у  височині,  
Завжди  чомусь  всміхаються  мені.
І  я  до  них  всміхаюся  нераз,
Як  землю  обійма  вечірній  час.

Приспів:
Зіронько  далека  і  вечірняя,
На  тебе  в  височінь  дивлюсь,  дивлюсь.
Для  мене  ти  неначе  королівна,
З  тобою  я  до  казки  доторкнусь.

Велика  Ведмедиця,  ось  Мала,
Чумацький  шлях  над  стежкою  села.
Дивлюсь  у  небо  і  думки,  думки,
У  тих  думках  зі  мною  завжди  ти.

Приспів:

А  ось  вже  місяць  виплив  у  човні,
Він  у  коханні  признававсь  вербі.
Для  неї  сяйво  ясне  дарував,
Як  я  тебе,  її  він  покохав.

Приспів:

Торкнеться  скрипки,  ніжно  вітерець,
Мелодія  полине  до  сердець.
І  зіронька  всміхнеться  знов  мені,
А  я  тебе  чекатиму  у  сні.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853109
дата надходження 30.10.2019
дата закладки 30.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмова з осінню ( слова для пісні)

Нас  кликала  до  себе  осінь,
Трусила  листя  у  саду.
Вплітала  позолоту  в  коси,
На  щастя,  а  чи  на  біду.

Приспів:
І  нехай  і  нехай  осінь  знову,
Доторкається  шибки  листком.
Буду  вести  я  з  нею  розмову,
Коли  нічка  засне  тихим  сном.

До  тебе  лину  я  думками,
У  тих  думках  зі  мною  ти.
Я  пам'ять  бережу  роками,
І  мріями  пишу  листи.

Приспів:
І  нехай  і  нехай  осінь  знову,
Доторкається  шибки  листком.
Буду  вести  я  з  нею  розмову,
Коли  нічка  засне  тихим  сном.

Нехай  та  осінь  наша  буде,
Сьогодні,  завтра  і  завжди.
Кружляє  листопад  усюди,
Я  шепочу  йому:  "  Зажди".

Приспів:  
І  нехай  і  нехай  осінь  знову.  
Залишає  на  травах  сліди.
Буду  вести  я  з  нею  розмову,
Повертатимусь  завжди  сюди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852996
дата надходження 29.10.2019
дата закладки 29.10.2019


НАДЕЖДА М.

Припнутий човник до кілка

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EGWswcINZ8I
[/youtube]
Безвітряно.  Спокійно.  Тиша.
Припнутий  човник  до  кілка.
Дрімає  гай,  позолотішав,
Заснула  й   річка  замілка.

Колись   вона  була  рікою,
(І  човник  плавав,  ще  й  не  раз).
Тепер  багата  лиш  ряскою,
Всьому   в  житті  буває  час.

Давно  самотній  оцей  човен,
Забули  всі  його  давно.
Весни  чекає,  поки  повінь,
Торкне  вода  засохле  дно.

Раз  по  раз  хвильки  колихають,
І  ніжно  гладять  з  співчуттям.
Вони  легесенько  зітхають,
Неначе  граються  з  дитям..

А  він  усе    в  своїй  задумі,
Він  пам"ятає  літні  дні.
Такі  веселі,  надто  шумні.
Тепер    вже  дні  не  ті,  складні.

У  тім  човні  ми  цілувались,
Він  захищав  нас  від  усіх.
Тоді  на  щастя  сподівались.
Я  до  сих  пір  твій  чую  сміх.

Нікому  весла  не  потрібні,
Та  й  човник  сам.  Для  кого  він?
Когось  щасливим  зробить  здібний,
Чека  в  природі  перемін...
--------------------------------
натисніть  на  картинку




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852704
дата надходження 26.10.2019
дата закладки 28.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Їх поєднала пізня доля

Він  цілував  її  долоні
І  пригортав  її  до  себе.
Вже  посивілі  стали  скроні
І  лист  під  ноги  впав  із  неба.

Довкола  них  кружляє  осінь,
А  у  душі  живе  кохання.
Хоч  в  білім  інії  волосся,
Та  не  померли  сподівання.

В  очах  іскринки  наче  зорі,
Усмішка  не  перемінилась.
Їх  поєднала  пізня  доля,
Усі  роки  вона  журилась..

Він  цілував  її  долоні,
Вона  всміхалася  до  нього.
В  обох  були  дорослі  доні,
Та  щастям  встелена  дорога...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852788
дата надходження 27.10.2019
дата закладки 27.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Будьте добріші

Є  люди,  що  серце  зігріють  теплом,
Так  затишно  з  ними  немов  під  крилом.
У  матінки  -  пташки,  яка  день  і  ніч,
Не  зрадить,  не  кине  в  продовж  всіх  сторіч.

Є  люди,що  словом  тобі  попрікнуть,
І  наче  стрілою  у  серце  ввіпнуть.
Усмішка  лягає  у  них  на  устах,
Насправді  ж,  лиш  заздрість  у  їхніх  думках.

А  є  що  розділяться  хлібом  навпіл,
Хоч  в  них  не  такий  і  багатий  вже  стіл.
Підтримку  моральну  тобі  віддадуть
За  руку  у  казку  тебе  поведуть.

Нам  більше  б  уваги,  тепла  у  душі,
В  словах  не  були  щоб  одні  міражі.
Ми  ж  люди  своєї  країни,  землі,
Не  треба  губитись  в  туманній  імлі.

Не  треба  кидати  образні  слова,
Творім  краще  людям  казкові  дива.
Щоб  соромно  нам  не  було  за  дітей,
Теплом  щоб  стрічали  у  хаті  гостей.

Здоров'я  і  миру  бажаю  усім,
Щоб  затишний  завжди  був  в  кожного  дім.
Віддайте  тепло,  бо  його  завжди  ждуть,
Господь  берегтиме  життєвий  ваш  путь...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852676
дата надходження 26.10.2019
дата закладки 26.10.2019


Малиновый Рай

над рекой туман густой


Над  рекой  туман  густой
И  по  травам  стелится
Мы  помиримся  с  тобой,
Душенька  надеется.

Ты  развей  туман  густой
Пускай  светит  солнышко
Хочу  выпить  я  с  тобой
Всю  любовь  до  донушка.

А  не  хочеш  так  иди
Я  держать  не  смею
Пусть  в  душе  идут  дожди
Я  переболею.

Я  всё  выдержать  смогу
Но  было  бы  лучше
Если  б  мы  с  тобой  мой  друг
Разогнали  тучи.

Пусть  всё  станет  как  было
Весело  и  мило
Неужели  всё  прошло
Как  водою  смыло.

Я  поверить  не  могу
Да  и  не  желаю
Что  туманы  всё  сожгут
За  что  так  страдаю.

Разгони  туман  и  вновь
Солнце  пусть  сияет
Пусть  вернётся  к  нам  любовь
И  не  исчезает.

Будем  вновь  дарить  цветы,
Счастье  приумножим.
В  целом  мире  только  ты
Мне  от  всех  дороже.

По  душе  туман  густой
Пеленою  стелется.
Мы  помиримся  с  тобой,
Хочется  надеяться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852541
дата надходження 24.10.2019
дата закладки 25.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не спиться

Немає  ні  сну,  ні  спокою,
Ніч  дивиться  так  байдуже.
Думки  літають  сорокою,
Не  спокій  закрався  в  душу.

І  десь  серед  тиші  темної,
Симфонія  звуком  ллється.
Здається  мені  приємною,
Торкається  мого  серця.

Ні  зірочки,  а  ні  місяця
І  тіней  нема  за  вікном.
Коли  ж  ті  зорі  розвісяться,
Чи  будуть  світить  над  селом?

У  ліжку  верчуся...  Не  спиться,
У  руку  беру  олівець...
Віршами  душа  звеселиться,
Світає...  і  нічці  кінець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852580
дата надходження 25.10.2019
дата закладки 25.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заспіваю пісню ( слова до пісні)

Заспіваю  пісню,  ту,  що  мила  серцю,
Нехай  в  небо  лине,  наче  птах  вона.
Солов'їним  співом  у  душі  озветься
І  теплом  зігріє,  мов  прийшла  весна.

Хай  летить  луною  пісня  понад  краєм,
Дзвінким  стоголоссям  торкнеться  зірок.
То  для  тебе  любий,  серденько  співає
Із  моїм  коханням  радісних  думок.

Хай  почують  пісню  гори  і  долини,
Синь  блакитна  в  небі,  ранки  росяні.
Ти  в  моєму  серці,  чоловік  єдиний
Я  тобі  дарую  всі  свої  пісні

Хай  слова  торкнуться  ніжним  поцілунком,
І  уста  змедують  солодом  своїм.
Пісня  моя  буде  тобі  подарунком,
Ти  назавжди  в  серці  лишишся  моїм.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852127
дата надходження 21.10.2019
дата закладки 21.10.2019


Валентина Рубан

НУ ВОТ И ВСЕ

Ну,  вот  и  все!        Исчезла  дымка  в  дали.
Исчез  туман,  прошла  уже  гроза.
Ну,  вот  и  все.  Напрасно  счастья  ждали,
Исчез  Твой  образ,    милые  глаза.

Ну,  вот  и  все!  Солнце  укрыли  тучи,
Они  все,    в  даль,    куда  –  то  все  плывут.
Не  будем  мы  друг  друга  больше  мучить.
Исчез  навеки  наш  с  Тобой  маршрут.

Ну,  вот  и  все!  Царит  везде  прохлада,
И  лето  уж  не  греет,    не  цветет.
Исчезло  все,  и  сожалеть  не  надо.
Хоть,  до  сих  пор  -  покоя  не  дает.

Ну,  вот  и  все!  Не  надо  возвращаться.
Вернувшись,    сердце  можно  в  прах  разбить.
Наверное,    пришел  наш  час  прощаться.
Кому  забыть…  кому  –то  -  разлюбить.

Ну,  от  и  все!  Еще  одна  морщинка.
И  шрам  на  сердце,    может  быть  –  рубец.
Застыла  на  лице  горячая  слезинка.
Такой  в  любви    вот  может  быть  конец.

Остались  в  прошлом    -  нежности  касанья…
И  радость  встреч…    объятья…    то  да  се.
Скажу,    в  последний  раз,  -  «  Любимый,  до  свиданья.
Единственный.    Родной  мой.    Вот  и  все…»

12.08.2019  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852042
дата надходження 20.10.2019
дата закладки 20.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишнева хуртовина кохання ( слова до пісні)

Піднялася  хуртовина  цвітом  від  вишень,
В  серці  твому  я  єдина  співаю  пісень.
Хуртовина,  хуртовина  наче  у  раю,
Знає  серденько  єдине,  як  тебе  люблю.

Я  вночі  неможу  спати,  думи  не  дають,
Як  клубок  той  розмотати,  що  коханням  звуть.
Хуртовино,  хуртовино  не  кидай  свій  цвіт,
Нехай  прийде  той  єдиний  стежкою  із  літ.

Як  засвітить  в  небі  сонце  променем  ясним,
Задзвенить  в  моїм  віконці  ніжний  передзвін.
Обійму  тебе  коханий  в  вишневім  саду,
Горить  серце  полум'яно,  я  тебе  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852012
дата надходження 20.10.2019
дата закладки 20.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поруч з тобою

Лиш  з  тобою  поруч,  лиш  з  тобою,
У  думках  своїх  я  можу  йти.
Лиш  з  тобою  милий,  лиш  з  тобою,
Буду  я  трояндою  цвісти.

Хочу,  щоб  весна  була  навколо
І  блакить  лише  в  твоїх  очах.
Щоби  солов'ї  співали  соло
І  моя  рука  в  твоїх  руках.

Хочу  чути  лиш  твоє  диха́ння,
Щоб  була  для  нас  щаслива  ніч.
Загорнутись  у  твоє  кохання,
Тільки  я  і  ти,  вдвох  віч  -  на  -  віч...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851915
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Якби не ти

Якби  не  ти,  було  б  сумним  життя,
Якби  не  ти,  летіла  б  в  забуття.
Якби  не  ти  лили  б  завжди  дощі
Й  не  розцвітали  б  квіти  запашні.

Твої  слова,  мов  ліки  дорогі,
Вони  завжди  потрібні  так  мені.
Тобі  тепло  й  любов  свою  віддам,
А  ще  привіт  вітрами  передам.

Якби  не  ти,  мели  б  в  душі  сніги,
Були  б  самотні  наші  береги.
Якби  не  ти,  весна  не  зацвіла
І  осінь  мальовнича  не  була.

Якби  не  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851588
дата надходження 16.10.2019
дата закладки 17.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Теплий жовтень

Теплий  жовтень,  рівним  кроком  увійшов  в  садочок,
А  до  нього  ненароком,  доторкнувсь  листочок.
Усміхнулась  осінь  мило,  сина  пригорнула,
Уперед  йти  треба  сміло,  щоб  душа  відчула.

Те  тепло,  що  у  повітрі,  бабиного  літа,
Розлетиться  швидко  світом  буде  ніжно  гріти.
І  хоч  падає  вже  листя,  кружить  листопадом,
Ще  на  травах  роси  чисті  і  зірки  над  садом.

Задивляються  у  нічку,  хочуть  щось  сказати,
Десь  дзюрчить  вода  в  потічку,  хоче  заспівати.
Нам  пісень  своїх  грайливих,  щоб  усі  почули,
Щоб  дощу  осінні  зливи,  теплими  ще  бу́ли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851491
дата надходження 15.10.2019
дата закладки 15.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поклич мене

Якщо  тобі  погано  десь  коханий,
Поклич  мене  і  я  прийду  до  те́бе.
Любов'ю  залікую  твої  рани
І  прихилю  до  ніг  блакитне  небо.

Теплом  сердечним  я  зігрію  душу,
Не  дам  тобі  ніколи  сумувати.
І  навіть  сон  твій  любий  не  порушу,
Як  завітає  нічка  в  твою  хату.

Поклич  мене  -  летять  слова  із  серця
Я  посилаю  їх  тобі  думками.
Нехай  луною  почуття  озветься
Й  залишиться  навіки  разом  з  нами.

Поклич  мене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851377
дата надходження 14.10.2019
дата закладки 14.10.2019


НАДЕЖДА М.

Нас зрозуміє пізня осінь

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IZqV3xri0Q0[/youtube]

Міленький  дощ  по  підвіконню,
І  як  завжди  -  нема  тепла.
Я  не  вдаюся  до  чекання,
Теплінь  не  прийде  із-за  скла.

Збирала  влітку  я  тепло,
І  берегла  його  в  долонях.
В  душі  у  холод  проросло,
І  зараз,  в  осінь,  не  холоне,

Воно,  як  квітка  з  пелюстками,
Я  бережу  його  ростки.
Вдихаю  осінню  ковтками,
Не  дався  б  холод,  щоб  взнаки.

Надпий  і  ти  тепла  з  долоні,
Із  мого  келиха  добра.
Не  в  тому  суть,  що  сніг  на  скронях.
Чому  сумуєш  задарма?

На  двох  з  тобою  буде  вдосталь,
Нащо  жаліть  тепло  душі?
Нас  зрозуміє  пізня  осінь,
Не  буде  лить  весь  час  дощі...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851028
дата надходження 10.10.2019
дата закладки 12.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тікає геть із серденька печаль

Чи  бачили  ви  літечка  світанок?
Як  сонечко  купається  в  росі.
Прокинувся  метелик,  сів  на  ґанок,
Як  віти  верба  заплела  в  косі.

І  як  туман  блукає  берегами,
Як  дивно  пахнуть  трави  у  лугах.
Як  вітерець  літа  понад  полями
І  солов'ї  щебечуть  у  гаях.

Тече  кудись  і  поспішає  річка,
Прозорість  видна  до  самого  дна
І  неба  синь  -  блакитна,  наче  стрічка,
Торкається  земного  полотна.

Неначе  білий  пух  вгорі  хмарини,
Летять  собі  у  невідому  даль.
Світанок  вимальовує  картини,
Тікає  геть  із  серденька  печаль...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851022
дата надходження 10.10.2019
дата закладки 10.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Іду щаслива

Вже  осінь  закружляла  листопадом,
З  калини  ніжно  сплетенім  вінку.
Не  сипляться  в  долоні  зорепади,
Лиш  місяць  відзеркалився  в  ставку.

Іду  щаслива,  стежкою  мандрую,
Туди  де  небо  землю  обійма.
Між  вітами  в  повітрі  голос  чую,
Тихенько  підкрадається  зима.

А  я  ще  хочу,  щоб  нас  гріло  літо,
В  ромашках  веселилися  поля.
Щоб  пригортав  до  себе  теплий  вітер
І  хвилями  торкалися  моря.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850934
дата надходження 09.10.2019
дата закладки 10.10.2019


меланья

Мати

Прилетіла  весна  і  проміння  пряде  на  балконі,
де  старенька  застигла,  неначе  зрослася  зі  склом,
все  вдивляється  в  даль  і  хустинку  затисла  в  долоні,
а  думки,  як  птахи,    повертають  у  рідне  село.

Там  у  неї  в  саду  розцвітає  замріяна  вишня,
а  трава  у  дворі  атакує  самотній  поріг...
Це  уперше  вона  зустрічати  лелеку  не  вийшла,
бо  вже  сила  життя  не  тримає  натомлених  ніг.

Ні  на  що  не  грішить  -  добрі  діти  і  чемні  онуки  -
гідний  спадок  лишає  вона  після  себе  Землі,
та  не  вміє  тримати  без  діла  натруджені  руки
і  невидимі  крихти  усе  витирає  на  склі.

Поривається  вдень  стіни  кахельні  в  кухні  протерти,
скатертину  розправити,  порох  змести  на  столі...
Молить  Бога  вночі,  щоби  тільки  зимою  не  вмерти,
бо  могилу  копати  так  тяжко  у  мерзлій  землі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850905
дата надходження 09.10.2019
дата закладки 09.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце вибиває соло

Ти  чуєш  любий,  ніжно  флейта  грає,
Мелодія  доноситься  із  ночі.
Вона  нам  про  любов  розповідає,
Слова  її  летять  такі  пророчі.

У  небі  зорі  оксамитом  вкрились,
Неначе  світлячків  чарівне  поле.
Вони  на  небі  міцно  зачепились
А  в  грудях  серце  вибиває  соло.

Ти  зазирни  в  мої  зелені  очі,
Вони  тобі  багато,  що  розкажуть.
І  почуття,  що  так  летять  із  ночі,
Знов    на  осінній  лист  коханням  ляжуть.

Прислухайся  коханий,  я  шепочу,
В  мелодії  слова  мої  лунають.
Тебе  обняти  любий  дуже  хочу,
Хай  квіти  -  щастя  рясно  розцвітають...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850807
дата надходження 08.10.2019
дата закладки 08.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Карнавал осені

Присіла  осінь  тихо  в  сквері,
Серед  квітучих  хризантем.
Для  жовтня  відчинила  двері,
Тепер  за  руку  з  ним  підем.

І  хоч  стежина  вже  у  листі,
Так  часто  змочена  дощем.
Частіше  парасольки  в  місті,
Та  не  торкає  серце  щем.

У  вальсі  бабиного  літа,
В  осіннім  небі,  серед  хмар.
Кружляє,  веселиться  вітер,
Для  нього  осінь  -  карнавал.

Довколо  нас  пейзаж  осінній,
Одівся  в  різні  кольори.
Радієм  ми  прекрасній  днині
І  цій  чаруючій  порі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850409
дата надходження 05.10.2019
дата закладки 07.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я пишу тобі вірші

́́Я  з  весною  подружилась  дуже,  дуже
І  цілунки  свої  літу  віддала.
А  для  тебе  написала  вірші,  друже,
Бо  закохана  ще  з  юності  була.

В  них  з  тобою  розмовляла  часто,  часто,
Відкривала,  ті  таємні  почуття.
А  згори  світили  зорі  ясно,  ясно,
Диктувала  доля  нам  своє  життя.

Не  зустрілися,  вмішалась  до  нас  осінь,
Прилетіли  з  нею  в  серце  холоди.
Впав  листок  пожовклий  на  твоє  волосся,
Листопадом  замітало  вже  сади.

І  якщо  зима  постукає  у  двері,
Чи  морозом  залоскоче  у  душі.
Знов  думки  свої  залишу  на  папері
Знову  з'являться  написані  вірші...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850540
дата надходження 06.10.2019
дата закладки 06.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нехай та осінь наша буде

Розпочала  знов  осінь  откровення,
Сплітаючи  мереживо  з  листків.
Краплинами  дощі  упали  в  жмені,
Мелодія  почулась  скрипалів.

Полинула  так  високо  у  небо,
Лишилась  відголоском  журавлів.
Цілунком  доторкнулася  до  тебе,
Непосидючих,  лагідних  вітрів.

Ти  обійми,  не  відпускай  від  себе,
Даруй  слова  і  почуття  свої.
Розкрий  оте  щасливе  серцю  кредо,
Бо  лише  раз  живемо  на  землі.

Нехай  та  осінь  тільки  наша  буде,
Вплітається  коханням  у  вінок.
І  закружляє  листопадом  всюди,
Впаде  під  ноги  стомлений  листок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850305
дата надходження 04.10.2019
дата закладки 04.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А ось і я

А  ось  і  я  -  сказала  осінь,
Із  рудим  блиском  у  очах.
Пробігла  в  лісі  поміж  сосен
І  листям  притрусила  шлях.

Скупала  жовті  трави  в  росах,
Побовталася  у  ставку.
Калину  заплела  у  коси,
В  осіннім,  пишному  вінку.

Вітри  покликала  холодні
І  наказала  лить  дощам.
Сховалось  сонечко  сьогодні
І  сумно  стало  усім  нам.

Ти  не  лякай,  прошу,  нас  осінь,
Припини  пустощі  свої.
Хай  тішить  погляд  неба  просинь,
Бож  відлітають  журавлі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850206
дата надходження 03.10.2019
дата закладки 03.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заспівала пташка

                                                                                                           Присвячую  тим,  хто  далеко  від  рідної  землі...

Заспівала  пташка  у  чужому  краї,
А  мені  згадався  рідний  край.
У  садах  вишневих  соловей  співає,
Серце  звеселяє  мов  скрипаль.

То  веселі  ноти  линуть,  то  журливі,
Пташки,  що  в  чужім  краю  співа.
Голоси  рідніші,  ті,  що  в  Україні,
Спогад  мій  у  пісні  ожива.

Де  поля  просторі,  скупані  дощами,
Де  волошки  й  маки  у  вінках.
Де  плакучі  верби  понад  берегами,
Де  пахучі  трави  у  полях.

Заспіваю  пісню,  ту,  що  мені  мила,
Нехай  в  небо  лине  наче  птах.
Вона  моє  серце  й  душу  зворушила,
Пролилась  сльозою  у  очах.

Заспівала  пташка  у  чужому  краї,
А  мені  згадався  рідний  край.
Я  за  ним  і  досі  з  чужини  скучаю,
Поселилась  в  серденьку  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850105
дата надходження 02.10.2019
дата закладки 03.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохані годин не помічають (слова для пісні)

Віднайду  тебе  серед  туману,
Чи  серед  квітучої  весни.
Назавжди  твоєю  милий  стану,
Тільки  ти  приходь  до  мене  в  сни.

Приспів:

Закохані  годин  не  помічають,
Серця́  їх  завжди  б'ються  в  унісон.
А  почуття  метеликом  літають,
Не  на  один  не  схожі  вони  сон.

Будеш  цілувати  мої  руки,
Будуть  в  поцілунках  знов  уста.
Не  торкнуться  нас  птахи  розлуки,
А  Господь  пошле  життя  до  ста...

Казкою  у  снах  твоїх  я  буду,
Квіткою  серед  пахучих  трав.
І  тебе  ніколи  не  розлю́блю,
Лиш  би  ти  мене  завжди  кохав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849833
дата надходження 30.09.2019
дата закладки 30.09.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВА СТЕЖИНА

Моя  стежина  розпочата
Із  першим  кроком  у  житті.
На  ній  стрічав  я  біди  й  свято
І  спориші  свої  святі.

Пр:  Стежино,  стежино,  стежино,
Із  самих  далеких  доріг,
Завжди  приведи  свого  сина
На  рідний  батьківський  поріг.

Вона  мене  вела  удалі,
Через  дощі,  через  сніги.
Тут  солов’ї  мені  співали,
Кричали  інколи  круки.
Пр.
По  ній  пройтися  –  це  блаженство,
На  тій  стежині  є  мій  слід.
Вона  одна  ще  із  дитинства,
Веде  до  батьківських  воріт.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849814
дата надходження 30.09.2019
дата закладки 30.09.2019


Валентина Рубан

ЗАЧЕМ


Зачем  следы  к  Тебе  я  мерила,
Одолевая  все  пути?
Зачем  же  я  Тебе  поверила?
Ведь  надо  было  бы  уйти.

Зачем  в  слова,  Твои  влюбилась  я,
И  в  голос,  что  тепло  дарил?  
Зачем  Тебе  ночами  снилась  я?
Ты  над  душой  моей  царил.

Зачем  часами  до  полуночи,
Словами  душу    теребил?
А  я  то,  верила  до  мелочи,
И  так  хотела,  чтоб  …  любил.

Не  раз  рассвет  вдвоем  встречали  мы,
 В  беседах  нежных,  при  луне.
Ты  чаровал    тогда  советами,
Которых,  не  хватало  мне.

Словами,    душу  целовал  мою,
До  несравненности  ни  с  чем.
Сейчас  Тебя  совсем  не  узнаю,
А  как  все  было!…    А  зачем?

Я  не  прошу  Тебя  о  нежности,
О  встречах,  тоже  не  молю.
Все  это  не    от  неизбежности…
Я  просто  -  помню    и  …..
Зачем?
                                                   28.09.2019  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849788
дата надходження 29.09.2019
дата закладки 29.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я зберегла тобі кохання ( слова до пісні)

Я  йшла  до  тебе  через  все  життя,
Торкаючись  думками  сподівання.
Вела  мене  стежина  майбуття,
Я  берегла  в  душі  тобі  кохання.

Зустріла  осінь  на  своїм  путі,
А  так  хотілось,  ще  зустріти  літо.
У  серці  почуття  мої  святі,
Квітують  яблуневим,  ніжним  цвітом.

Нехай  вже  осінь  сипе  листя  в  сад,
Нехай  вже  дмуть  в  лице  вітри  холодні.
А  у  душі  весни  моїй  парад,
Любов'ю  гріє,  зігріва  сьогодні.

Я  йду  до  тебе  знов  коханий,  знов,
Несу  тобі  весну  свою  на  крилах.
У  серці  дотепер  живе  любов,
З  тобою  любий  я  її  зустріла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849724
дата надходження 29.09.2019
дата закладки 29.09.2019


Віталій Назарук

ДІДУСЕВА КАЛИНА

Колись  дідусь  в  роки  юначі
Калину  посадив  в  саду.
Вона  зове  мене  неначе,
Щоразу  я  до  неї    йду.
Тут  з  дідусем  порозмовляю,
Дідусь  поділиться  теплом.
Я  йду  сюди,  бо  добре  знаю,
Жива  калина  під  вікном.

Коли  калина  зацвітає,
Бджола  тоді  бере  нектар.
Пташина  у  саду  співає,
Тоді  цей  сад,  як  Божий  дар.
І  на  лавчині,  біля  хати
Неначе  чую  самосад.
Я  йду  на  стежку  виглядати,
Чи  жде  гостей  квітучий  сад.

Коли  калина  червоніє,
Як  пахнуть  яблука  в  саду.
Вона  теплом  червоним  гріє,
Я  і  тоді  до  неї  йду.  
Я  чую,  як  шепоче  листя,
Немов  говорить  щось  дідусь.
Калина  ж  береже  обійстя,
А  я  за  дідуся  молюсь.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849721
дата надходження 29.09.2019
дата закладки 29.09.2019


Віталій Назарук

НАША НІЧ

Простою  я  з  тобою  всю  ніч,
Край  воріт  до  самого  світання.
Доторкнуся  рукою  до  пліч,
Ти  почуєш  у  котре  зізнання.

Біля  мосту  осяде  туман,
Верби  в  ньому  купатимуть  віти.
Вітерець,  ніби  справжній  шаман,
Буде  знову  про  щось  шепотіти.

Ми  з  тобою  усі  вечори
Будем  слухати  співи  пташині.
Як  в  єдине  зберуться  хори,
Найдорожчий  наш  хор  солов’їний.

Я  дивитимусь  в  очі  тобі,
У  моїх  прочитаєш  кохання.
І  співатимуть  нам  солов’ї,
Цілу  ніч,  аж  до  самого  рання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849626
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 28.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А осінь торкає листком

Згадаю  ту  пору  осінню,
В  туманах  густих  береги.
А  хмари  у  сукню  весільну,
Себе  угорі  одягли.

Світилися  очі  мов  зорі,
Від  щастя,  що  поруч  був  ти.
Твої  поцілунки  казкові,
Я  хочу  навік  зберегти.

Торкалися  пальці  обличчя,
Волосся  було  наче  шовк...
Знов  осінь  до  себе  нас  кличе,
І  вітер  за  вікнами  змовк.

Та  тільки  цих  слів,  ти  не  чуєш,
Хоч  нічка  уже  за  вікном.
У  снах  моїх  часто  ночуєш,
А  осінь  торкає  листком...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849630
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 28.09.2019


Віталій Назарук

"ЧЕРВОНА КАЛИНА"

Пр:  «Червона  калина»,  «Червона  калина»,
Поліського  краю  краса.
«Червона  калина»,  неначе  перлина,
Де  білі  хмарки  в  небесах.

Тут  сосни  й  берізки  сплелися  в  ожині,
Дорога,  як  змійка  біжить.
«Червона  калина»    -  поліська  гординя
В  міжліссі  зеленім  стоїть

 У  хвойному  лісі,  де  дихати  легко,
Розкинувсь  натомлений  став.
Сюди  прилітають  здалеку  лелеки,
Тут  Мавку  наш  Лукаш  шукав.

Хто  раз  хоч  відвідав  «Червону  калину»,
Повернеться  знову  сюди.
Їх  сосни  зустрінуть,  красуні  ялини,
Полюбиться  край  назавжди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849526
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поезія - душа на крилах

Поезія  -  немов  душа  на  крилах,
Щоразу  прилітає  у  думки.
Без  неї  я  б  ніколи  не  творила,
Вплітаються  вірші  мої  в  вінки.

Поезія  -  то  чародійне  диво,
То  казка,  що  складається  зі  слів.
Вона  неначе  річечка  грайлива,
Торкається  щасливо  берегів.

Я  з  нею  свою  душу  зігріваю,
Гублюсь  в  туманах  ранньої  пори.
І  лише  їй  про  все  розповідаю,
Вона  на  мене  дивиться  згори.

Поезія  і  я  -  ми  нероздільні,
Любов  і  слово  нам  не  розділить.
Лиш  з  нею  можемо  ми  бути  сильні
І  дружим  щиро,  вже  багато  літ...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849537
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Валентина Рубан

ДУША СПІВАЄ


Душа  моя  співає  від  кохання,
І  так  щодня  –  із  вечора  до  рання…
А  потім  знову  з  ранку  й  до  півночі,
Палке  кохання  бачать  мої  очі.

В  словах,  в  віршах  –  неспішною  ходою
Душа  мандрує  всюди  за  Тобою.
Зігріє  подихом,  торкне  серденько
І  відчуваєш  Ти  мене  близенько.

І  згадуєш  тому  щодня  мене,
Без  мене  вже  і  день  Твій  не  мине.
Бо  Душі  наші  мріями  сплелись
Їм  лише  вдвох  злітати  в  синю  вись.

Так  від  кохання  Душі  в  нас  співають,
Бажання  нам  надію  зігрівають.
Хоч  осінь  сріблом  сиплеться  на  коси,
Серденько  ж  ласки  і  любові  просить

26.09.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849506
дата надходження 26.09.2019
дата закладки 26.09.2019


Леся Утриско

Заробітчанка.

Зібралася  нині  мати...  подалась  в  чужину,
Аби  дітям  заробити  трохи  копійчину,
Аби  борги  всі  віддати,  та  й  щось  заробити,
Щоб  спокійно  могла  спати,  та  на  світі  жити.
Приїхала...  чужа  мова  та  чужі  закони,
Без  грошей,  та  без  роботи,  та  без  охорони,
Та  Господь  змилосердився-  знайшла  добрі  люди,
Що  роботу  пошукали,  не  ввели  в  облуди.
Працювала,  спину  гнула,  копійку  складала,
Все,  що  могла,  до  гніздечка  дітям  посилала.
Дочка  скінчила  Медичний,  син  став  інженером,
Їм  квартири  покупляла,  машини,  як  мерам,
Хату  спільну  збудувала,  би  мала  де  жити
Та  у  старості  глибокій  дітей  не  просити.
А  та  старість  білим  птахом  коси  посивила:
Не  та  сила...  все  зібрала,  чужину  лишила.
Повернулась  до  родини-  на  рідні  дороги,
Не  впізнала  свого  двору,  ні  свої  пороги.
І  онуки  підросли-  бабусі  не  знають,
Діти  скоса  поглядають  й  не  дуже  вітають,
Не  цілують  рідну  матір-  двері  зачинили:
Там  не  можна,  там-  покої,  аби  не  смітили.
Поселили  в  літній  кухні  на  старому  ліжку,
Змирилася  знову  мати-  аби  їм  не  тісно.
Поділила  дітей  грішми,  подарки  роздала-
Сльози  з  очей  покотились-  за  що  так  дістала.
Приїздили,  як  на  дачу  та  гостей  приймали,
Ну  а  матір  в  літній  кухні  завше  забували.
Їли,  пили,  веселились  за  мамині  гроші-
От,  такі  вже  нині  діти-  "  люблячі  й  хороші".
Стисло  серце  її  в  грудях...  лягла,  та  й  не  встала-
Вічність  тихо  колисала,  та  тихо  приспала.
Втихла  з  Богом-  своїм  Батьком,  душу  поєднала-
Ось  так,  любі,  та  чужина  любов  дітей  вкрала.
Поховали  ї  сусіди...  дітям  не  до  того-
В  них  робота  та  кар'єра-  у  них  повно  свого.
Поховали,  загорнули-  лиш  небо  заплаче-
Знов  подалась  у  чужину-  най  Господь  пробаче,
Тих  дітей,  що  так  забули  любити  рідненьку,
Що  не  знали  шанувати  свою  рідну  неньку.
Так  чужина  розділила  на  дві  половини-
Гірку  працю  материнську  та  дітей  гординю.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714450
дата надходження 25.01.2017
дата закладки 26.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Друзям мого дитинства

Подруги  дитинства  за  вами  скучаю,
Так  згадую  часто,  зустрітись  бажаю.
Життя  в  різні  сторони  порозкидало
І  кожному  долю  свою  написало.

Тетянка  у  Рівному  жити  зосталась,
Світланка  в  прибалтику  помандрувала.
Хтось  в  Львів,  хтось  в  Італію,  хтось  в  Миколаїв,
А  я  вас  усіх  так  зібрати  бажаю.

Приходите  в  сни  ви  до  мене  щоночі,
А  може  ті  сни  все  ж    для  мене  пророчі?
Літа  пролетіли,  літа  промайнули,
Вас  згадую  часто,  про  вас  не  забула...

Щасливе  дитинство  і  ми  були  разом,
Хоч  не́посидючі  були  з  вами  часом.
То  "  хованки"  грали,  а  то  "  вибивного",
То  пупсикам  разом  всі  шили  обнови.

Була  в  нас  екскурсія  до  "нафтобази",
Раділи  шмати́нкам  зі  "складу"  всі  разом.
Смачним  було  сало  і  хліба  шматочок,
Було  виховання,  чекав  дит  -  садочок.

Коліна  збивали  і  плакали  часом,
Та  то  не  біда,  бо  були  усі  разом.
У  літній  період  ми  бавились  в  школу,
Так  весело  й  гамірно  було  довкола.

Нераз  різні  "капості"  ми  витворяли,
Закопані  клади  із  вами  шукали.
Ми  рвали  горох  на  "колгоспному"  полі.
Розписані  нам  вже  були  тоді  долі.

Баюри  ми  міряли  дуже  глибокі,
По  ним  ми  робили  кроки  широкі.
Були  усі  в  бруді,  та  дуже  щасливі,
Дощі  нас  мочили,  мочили  і  зливи...

До  школи  ходили  неначе  на  свято,
І  там  у  нас  друзів  було  так  багато.
Перерви  шкільні  ми  тако  ж  не  забудем,
І  черги  в  їдальню,  там  бу́ло  так  людно...

Своїх  вчителів  так  усі  поважали,
Вони  нас  усмішкою  всіх  зустрічали.
Тяжкі  теореми  доводили  сміло,
На  хімії  ставили  дослід  не  вміло.

І  часто  від  цього  сміялись  у  класі,
Тоді  невезло  лиш  тому  бідолазі,
Що  дослід  хімічний,  узяв  "запартачив,"
Та  вчитель  був  добрий,  йому  все  пробачив...

Лишились  позаду  і  школа  і  вузи,
Назавжди  зосталися  з  вами  ми  друзі.
Так  хочеться  знати,  як  вам  всім  живеться,
І  може  читаючи  вірш,  хтось  озветься.

Ми  стали  батьками  у  нас  уже  діти
А  доля  розкидала  нас  всіх  по  світу.
У  кожного  сім'ї,  проблеми,  робота,
І  може  не  в  всіх  вихідний  є  субота...

Роки  все  минали,  роки  все  летіли,
Онукам  ми  з  вами  тепер  вже  раділи,
Лиш  пам'ять  вертає  в  часи  ті  минулі
І  ви  мої  друзі,  я  вас  не  забула!



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849429
дата надходження 26.09.2019
дата закладки 26.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тихо плаче осіння ніч ( слова для пісні)

Так  тихо  плаче,  знов  осіння  ніч,
Дощами  вона  сльози  проливає.
А  я  торкнутись  хочу  твоїх  пліч,
І  серденько  давно  тебе  кохає.

Приспів:

Кохана,  кохана,  кохана,
Ти  ніжна  така  і  бажана.
Цілую  твої  мила  руки,
Не  буде  ні  сліз,  ні  розлуки.

Я  місяць  попрошу  щоби  світив
І  нічку  попрошу,  щоб  сліз  не  ли́ла.
Хоч  я  не  птах  й  немаю  люба  крил,
Та  ти  з  любові  їх  мені  створила.

Для  мене  ти  з'явилась  наче  сон.
В  моїх  думках,  в  моїй  душі  і  мріях.
Нам  осінь  буде  грати  вальс  Бостон,
Сльозинки  не  залишуться  на  віях...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849310
дата надходження 25.09.2019
дата закладки 25.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Голос моєї душі

Візьми  мої  долоні  в  свої  руки
І  більш  ніколи  їх  не  відпускай.
Щоб  не  тривожили  душевні  муки,
Бо  у  душі  живе  кохання,  знай.

Ти  у  життя  моє  ввірвавсь  неждано,
Для  мене  зірку  засвітив  вгорі.
Про  більше  говорити,  ще  зарано,
А  втім...  Ти  в  очі  подивись  мої.

У  них  знайдеш  печаль  мою  і  радість,
Романтику  й  наснагу  до  життя.
Ти  не  побачиш  там  ні  біль,  ні  старість,
Там  оптимізм  завжди́  і  боротьба...

Даю  тобі  мій  друже  свою  руку,
Веди  мене  коханий  по  прямій.
Засолоди  коханням  ту  розлуку,
В  осінню  пору  ти  теплом  зігрій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849186
дата надходження 24.09.2019
дата закладки 24.09.2019


Ольга Ратинська

Ти все, що у мене є. .

Ти  моє  Сонце,  Місяць,  мої  зорі  
Мій  день  і  ніч,-  усі  мої  думки  
Пливуть  до  океану,  у  покорі  
Сенс  каравану,як  в  голках  нитки  

Червоні,  золотаві,  у  блакиті  
Як  очі  твої  синява  в  імлі  
Я  так  люблю  ловити  дивомиті  
І  завмирати,  пальцем  на  чолі  

Малюю,  і  на  аркуші  діброви  
Рясніють,  відбиваючись  від  рис  
Птахоювелетнем  малюю  густі  брови  
Спускаючись  лісами,  ....  скільки  криз  

Хвилинами  мовчання,-  співчуваю..  
І  знову,  знову,  знову  відлетять........  
Я  хочу,  щоб  ти  знав,  що  я  кохаю  
Бо  завтра  можу  й  слова  не  сказать....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849171
дата надходження 23.09.2019
дата закладки 24.09.2019


СОЛНЕЧНАЯ

СДЕЛАЙ БУСЫ МНЕ…

                               ******
СдЕлай  бусы  мне?,..  на  счастье...
С  нежных  слов...и  поцелуев...
С  роз,  волшебно-ароматных...
Из  росы  -  на  листьях  туи...

ВЕтер  вольный  в  них  вплетАя...
С  неба,  -  облакА    снимАя...
А  затем,  на    лучик  солнца  -
Всё,  с  любовью  -  нанизАй  мне?)...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846543
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 23.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Відлітають журавлі ( слова для пісні)

Відлітають  журавлі  в  далекі  далі
І  несуть  свій  смуток  у  чужі  краї.
Залишають  у  душі  нашій  печалі,
Їм  живеться  краще  на  своїй  землі.

Приспів:

Ви  журавлики  не  плачте,  не  журіться,
Будемо  ми  вас  чекати  навесні.
Лиш  прошу  я  ви  усі,  усі  верніться,
Щоб  почули  вас  у  небі  голоснім.

Відлітають  журавлі,  сумує  осінь
І  у  серці  смуток  також  є  моїм.
Коли  в  небі  чути  дзвінке  стоголосся,
Долетіть...  Шепочу  тихо  навздогін!

Зашумлять  дощі,  слізьми  впадуть  на  трави,
Колискових  заспіває  вітерець.
Не  палатимуть  у  просторі  заграви,
Уже  осінь  доторкається  сердець...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849089
дата надходження 23.09.2019
дата закладки 23.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У вальсі Шопена

Танцює  осінь  під  Шопена,
Мелодії  чарівна  мить.
Ще  не  опало  листя  клена,
А  вальс  в  душі  уже  звучить.

Рудоволоса,  щедра  осінь,
Ступає  радісно  до  нас.
Впадуть  під  ноги  срібні  роси
І  закружляє  ніжний  вальс.

Коханий!  Швидше  подай  руку,
Прийшов  той  довгожданний  час.
Шопен...  Шопен...  Ти  чуєш  звуки,
Вони  до  себе  кличуть  нас...

І  він  такий  щасливий  й  радий,
Коханій  руку  простягнув.
Той  танець  їхній  серед  саду,
Для  них  він  незабутнім  був.

Кружляло  листя,  а  з  ним  осінь,
Всміхалась  парі  з  висоти.
У  цім  осіннім  безголосі,
Дивився  їй  у  очі  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848805
дата надходження 20.09.2019
дата закладки 20.09.2019


Віталій Назарук

СКРИПКА

Пр:  То  сміється,  а  то  плаче,
Наче  в  скрипки  є  душа.
То,  як  коник  в  полі  скаче,
То  летить  немов  пташа.

Закохався  я  у  скрипку,  наче  в  трелі  солов’я,
У  пісні,  які  співає,  ніжна  скрипочка  моя.

Поміж  всіх  оркестрів  світу,  чую  скрипочку  свою,
Коли  чую  її  трелі  –  видається  я  в  раю.

Виростають  в  мене  крила,  коли  грають  скрипалі
Замовкає  в  мить  пташина,  навіть  диво-солов’ї.

І  дарують  диво-пісню  знамениті  скрипалі.
Можуть  тільки  їй  вторити  стоголосі  солов’’ї.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848800
дата надходження 20.09.2019
дата закладки 20.09.2019


Zoja

Ты просто гость в моей судьбе…

Мне  тяжело...  и  нелегко  тебе...
Нам  испытанье  послано  Небесной  Силой.
Ты  просто  гость  в  моей  судьбе...
Порой  от  этого  мне  так  невыносимо...

Не  виновата  я...  и  ты  не  виноват...
Устроив  встречу,  над  нами  посмеялись  Боги.
Я  замужем...  и  ты  женат...
И  разные  у  нас  пути-  дороги.

Быть  может  душам  нашим  дано  соединиться.
Но  только  не  сейчас,  а  в  жизни  той,  другой...  
За  облаками,  куда  не  долетают  птицы,
Когда  то  мы  будем  счастливы  с  тобой.

04.09.2019  год.


Світлина  із  мережі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848694
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Калинонька

Ой не вій , не вій вітрами…

 Ой  не  вій  ,  не  вій  вітрами  ,  осене  примхлива  ,
 Вчора  була  ти  красуня  ,-нині  вередлива.
 Вітром  вієш  ,  дощем  сієш    ,  туманами  вкрилась,
 Вчора  була  золотою,-  нині  зажурилась.

 Бо  на  зимоньку  пора  вже  стрімко  повертає,
 Вже  останнє  листячко  з  дерев  облітає.
 Ліс  до  неба  похмурого  зводить    голі    віти.
 Вже  не  буде  листочками  з  вітром  гомоніти.

 Отак  воно  все  буває...  Так  пливуть  літа...
 Ще  одна  відходить  осінь-  пора  золота.
 Та  не  журиться  красуня  ,  бо  прийде  той  час,
 Й  знов  багряною  красою    зачарує    нас!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848710
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Жоржини ( слова для пісні)

Під  вікном  у  мене  розцвіли  жоржини,
Сонечко  дарує  їм  своє  тепло.
Стелить  осінь  листом,  застеля  стежини,
Чистою  водою  грає  джерело.

У  осіннім  вальсі  закружляє  вітер,
Зацілує  ніжно  пелюстки  жоржин.
Будуть  посміхатись  і  радіти  квіти,
Буде  вальс  кружляти  декілька  годин.

Сонця    схід  у  небі  грає  янтарями,
А  кудлаті  хмари  вдаль  кудись  спішать.
Як  кохання  наше,  так  й  жоржини  з  нами,
В  сонячнім  промінні  душу  веселять.

Покладу  я  руку  у  твої  долоні
І  піду  з  тобою  стежкою  життя.
Не  будуть  більш  сльози  падати  солоні,
Лише  буде  чути  серденька  биття.

А  коли  наступить  втома  вечорова,
Притомившись  вітер  ляже  на  траву.
Буде  линуть  пісня  ніжна,  ніжна  знову
Я  тобі  жоржини  у  букет  зберу.

Під  вікном  у  мене  квітують  жоржини,
Сонечко  дарує  їм  своє  тепло.
Ти  в  моєму  серці  залишивсь  єдиний,
В  пору  цю  осінню  щастя  розцвіло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848676
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Ганна Верес

Красуне-осене, поклич мене!

Не  осінь  ще,  але  уже  й  не  літо  –
Це  ті  невидимі  для  сонечка  мости,
Коли  воно  іще  шанує  квіти
І  чорнобривці  змушує  цвісти.

З  жоржинами  уміло  кокетує,
На  айстри  цідить  вранішню  красу,
З  сороками  про  вечір-ніч  пліткує,
Сховало  в  хлів  до  літечка  косу.

Красуне-осене,  поклич  мене  до  себе
У  неповторно-жовту  заметіль,
Де  тільки  ти  і  я,  і  Боже  небо,
І  в  ньому  клин  лелечий  щоб  летів.
16.09.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848636
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Надія Башинська

ТАК СВІТЛО…

І  злетів  журавель...  ввись,  розправивши  крила.
Ой,  багата  ж  земля  своя  й  дуже  красива.
Став  кружлять  журавель  над  гніздечком,  круг  хати.
Не  хотілось  йому  ще  свій  край  залишати.

Пильнували  за  ним  заворожено  діти.
Легкий  смуток  гойднув  під  віконечком  квіти.  
Заблищала  сльоза  в  шибках  рідної  хати.
Нехай  легкий  політ...  Будуть  всі  тут  чекати.

Ось  діброва,  і  гай...  сонцем  лист  загорівся.
Край  дороги  кленок  золотий  заяснівся.
І  калиновий  кущ  в  ґрона  пишні  прибрався.
У  далекі  краї  лиш  журавлик  зібрався.

Вже  кружляв  журавель  тут  над  озером  синім.
Тепле  літо  йому  все  ж  добавило  сили.
Цей  політ  будуть  в  снах  бачить  верби  крислаті,  
і  калина,  і  клен,  і  гніздечко  на  хаті.

-  Повертайся,  малий!  -  журавля  кличуть  діти.
Принеси  нам  весну.  Будем  разом  радіти.
І  махнув  їм  крилом  наш  журавлик  привітно.
Хоч  журлива  пора,  та  на  серці  так  світло...
 



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848635
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 19.09.2019


НАДЕЖДА М.

Коли…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ioeRzuRf8to[/youtube]

Коли  мене  ти  цілував,
Всміхався  Місяць  із-за  хмари.
Цей  епізод  він  смакував,
Забув   зіркові   часті  чвари.

Він  не  один,  і  не  самотній,
На  небі  зірки  всі  його,
Та  настрій  в  нього  чомусь  смутний,
Він  безпорадний   всеодно.

Вечірня  зіронька  найкраща,
Та  недоступна  серед  всіх.
Хоч  за  красою  значно  вища,
Її  краса  все  ж