Амадей: Вибране

НАДЕЖДА М.

Коли…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ioeRzuRf8to[/youtube]

Коли  мене  ти  цілував,
Всміхався  Місяць  із-за  хмари.
Цей  епізод  він  смакував,
Забув   зіркові   часті  чвари.

Він  не  один,  і  не  самотній,
На  небі  зірки  всі  його,
Та  настрій  в  нього  чомусь  смутний,
Він  безпорадний   всеодно.

Вечірня  зіронька  найкраща,
Та  недоступна  серед  всіх.
Хоч  за  красою  значно  вища,
Її  краса  все  ж  не  для  втіх.

Не  перетнуться  їх  шляхи,
Не  зможе  він  її  обняти.
Він  просто  годен  в  пастухи,
І  лиш  на  відстані  кохати...

Не  взнає  він  цілунок  з  медом,
І  не  відчує  стиск  руки.
Хоч  він  найстарший  серед  неба,
Гнітить  все  ж  пустка  навкруги...
------------------------------------
Натисніть  на  картинку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848582
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 18.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми були в гостях у тиші

З  тобою  ми  були  в  гостях  у  тиші,
Свіча,  папір  і  кава  на  столі.
А  ще  мої  зігріті  серцем  вірші,
Які  щораз  писалися  тобі...

Осінній  сум  із  тишею  у  парі,
Мене  вертають  у  минулі  дні.
Чи  то  любов,  чи  просто  серця  чари,
Чи  може  то  наснилося  мені?

Але  ж  душа  усе  те  відчуває
І  нам  її  ніяк  непровести.
Вона  і  досі  ще  тебе  кохає
І  посилає  з  тишею  листи.

Палка  любов  ніщо  не  вимагає,
А  просто  виливає  почуття.
І  ще  нераз  думками  запитає,
Чому  з  тобою  розвело  життя...

З  тобою  ми  були  в  гостях  у  тиші,
Свіча,  папір  і  кава  на  столі.
А  ще  мої  зігріті  серцем  вірші,
Які  щораз  присвячую  тобі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848571
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 18.09.2019


Олеся Лісова

Зіркою падаю

Пошукай  мене  в  небі..,  я  там  є.
В  рідні  руки  зіркою  падаю,
Чую  пульс  і  серцебиття  твоє,
Біль  розлуки  невтримний  вгадую.

Зранечку  біля  вікна  зачекай:
Злечу  піснею,  ніжним  променем.
Рафінадом  впаду  у  гарячий  чай
У  ковтку  відчуй  теплим  спомином.

Листям  осені  опущусь  до  ніг
Підіймеш,  у  руках  стискаючи.
Любов  -  це  душа.  Вона  –  оберіг.
То  тримай  же  міцніше,  кохаючи.



Дякую  Олені  Старусєвій  за  ідею  вірша.

Фото  з  інтернету.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848304
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 17.09.2019


Ольга Калина

Поміж двох океанів

Десь  там  ,  поміж  двох  океанів,
Купається  сонце  в  воді.
Воно  просинається  рано
І  промені  шле  золоті.

Розбризкує  срібло  і  злато  
По  хвилях,  що  йдуть  по  воді.  
Цю  пишність  яскраву,  багату
Воно  подарує  тобі.  

Зігріють  ті  промені  сонця
Й  душі  подарують  тепло,
Торкнуться  струни  твого  серця,  
Щоб  в  весну  стежину  знайшло.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848477
дата надходження 17.09.2019
дата закладки 17.09.2019


Ганна Верес

О доле материнська!

Простою  не  бува  жіноча  доля,
Та  найскладніша,  кажуть,  в  матерів:
Саме  вони,  це  говорю  свідомо,
Є  другий  після  Бога  оберіг.

Є  матері  нещасні  і  щасливі,
На  жаль,  таким  влаштовано  цей  світ:
Одних  добра  накриє  тепла  хвиля,
А  інші  –  для  біди,  немов  магніт.
Вони  чомусь  обділені  любов’ю
І  з  боку  чоловіка,  і  дітей,
Людьми  забуті  і  Великим  Богом,
І  горя  череда  до  них  іде.

Є  матері  щасливі  і  нещасні,
І  це  уже  залежить  не  від  них:
Щасливі,  де  здорові  діти,  вдячні,
Нещасні  ті,  у  кого  лиш  сини,
Що  не  жаліють  материнські  плечі.
Невдячні  діти  –  для  сім’ї  біда:
Для  матерів  день  –  бути  біля  печі,
А  ніч,  щоби  у  подушку  ридать.

О  доле  материнська,  слізьми  вмита,
Чи  коли-небудь  висохнуть  вони?
Гвалтує  біль  тебе,  як  оковита,
Дитину  губить.  Горем  оповита,
Хоч  і  нема  твоєї  в  тім  вини.
5.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848341
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Завітні мрії

Світились  оченята  від  надії,
Що  прийде  час  і  збудуться  ще  мрії.
Торкнеться  промінець  тепла  живого
І  дівчинка  підніметься  на  ноги.

Не  будуть  болі  більше  турбувати,
Вона  піде  світанки  зустрічати.
Омиють  ноги  прохолодні  роси,
Калина  цвіт  вплете  в  розкішні  коси.

Не  буде  у  душі  медикаментів,
Боятися  не  буде,  щоб  не  вмерти.
Фізичну  біль  не  буде  більш  терпіти,
Звичайно  буде,  як  людина  жити.

Вона,  мов  балерина  -  затанцює
І  світ  великий  в  фарбах  розмалює.
Цю  радість  у  вірші  не  передати,
Коли  живеш  -  так  хочеться  літати.

І  може  пролетять  літа  і  роки,
В  поезію  вона  ще  зробить  кроки.
Її  життя  минатиме  щасливо,
Тому,  що  в  слові,  завжди,  живе  сила.

Тепер  по  іншому  життя  складеться
І  новим  ритмом  серденько  заб'ється.
І  буде  той,  що  ще  теплом  зігріє,
Тоді  і  збудуться  -  завітні  мрії...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848375
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пересіклися поглядом німим

Пересіклися  поглядом  німим,
А  серце,  серце  так  кохало.
Минуло  вже  з  тих  пір  багато  зим,
Душа  любила  і  страждала.

Як  очі  закривалися  до  сну,
Твій  силует  з'являвся  знову.
З  тобою  поверталися  в  весну,
Заквітчену  і  кольорову.

Яка  була  чудовою  пора
І  хоч  лили  дощі  і  зливи.
Я  шепотіла  ніжності  слова,
То  передати  неможливо.

І  може  ще  в  житті  наступить  день,
Коли  нас  доля  поєднає.
Співати  буде  серденько  пісень,
Воно,  ще  любить  і  кохає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848379
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Завітні мрії

Світились  оченята  від  надії,
Що  прийде  час  і  збудуться  ще  мрії.
Торкнеться  промінець  тепла  живого
І  дівчинка  підніметься  на  ноги.

Не  будуть  болі  більше  турбувати,
Вона  піде  світанки  зустрічати.
Омиють  ноги  прохолодні  роси,
Калина  цвіт  вплете  в  розкішні  коси.

Не  буде  у  душі  медикаментів,
Боятися  не  буде,  щоб  не  вмерти.
Фізичну  біль  не  буде  більш  терпіти,
Звичайно  буде,  як  людина  жити.

Вона,  мов  балерина  -  затанцює
І  світ  великий  в  фарбах  розмалює.
Цю  радість  у  вірші  не  передати,
Коли  живеш  -  так  хочеться  літати.

І  може  пролетять  літа  і  роки,
В  поезію  вона  ще  зробить  кроки.
Її  життя  минатиме  щасливо,
Тому,  що  в  слові,  завжди,  живе  сила.

Тепер  по  іншому  життя  складеться
І  новим  ритмом  серденько  заб'ється.
І  буде  той,  що  ще  теплом  зігріє,
Тоді  і  збудуться  -  завітні  мрії...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848375
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


НАДЕЖДА М.

А я чекаю віхол листопада

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=km5IPEhRaI8
[/youtube]
Це  осінь  загляда  в  моє  вікно,
А  я  чекаю   віхол  листопада.
Твого  листа  знайду  я  всеодно
Між  листям,  що  опало  серед  саду.

Знайти  мені  його  не  буде  важко,
Відчую  в  ньому  подихи  весни  -
Розквітлу  білу  восени  ромашку.
Нехай  позаздрять  цвіту  полини.

Упала  з  неї  крапелька  роси,
Неначе  обпекла  мене  сльозою.
Це  осінь  гірко  плакала,  не  ти,
Холодною   торкнулася  водою.

Підставила  долоню,  щоб  зігріть  -
Мурашки  поповзли  по  моїм  тілі.́.
Хотіла  холодок  цей  приглушить,
Чи  пожаліть  сльозу  цю  запізнілу.

Чому  ти  плачеш,  осене,  спинися?
Твого  я  хочу  так  іще  тепла.
Життя  таке  прекрасне  -  озирнися!
В  моїм   ти  серці  ще  не  відцвіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848256
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 15.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Журавлики милі мої

Неначе  прощальна  соната,
Доносилось  з  неба  "  Курли".
Вже  осінь...  Їм  час  відлітати,
Прощайте,  кажу,  журавлі!

Щасливої,  любі  ,  дороги,
Щоб  ви  долетіли  живі.
Нехай  оминають  тривоги
І  душ  не  торкають  жалі.

Щоб  вас  не  мочило  дощами,
В  путі  не  штовхали  вітри
Щоб  сила  була  завжди  з  вами,
Летіти  у  дальні  світи.

Прощайте,  прощайте  рідненькі!
Хай  буде  дорога  легка.
І  хмари  хай  будуть  біленькі,
Напоїть  нехай  вас  ріка...

Ми  будемо  вас  виглядати
У  рідні  краї  навесні.
Із  трепетом  будем  чекати,
Журавлики  милі  мої.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848262
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 15.09.2019


Новоградець

Я чую твій голос…

                     Присвячується  Василю  Малянівському,
                     Племіннику  і  прийомному  сину  Ольги  Калини.

Я  чую  твій  голос,  єдиний  на  світі,
Пливучи  по  хмарних,  блідих  небесах,
І  бачу  букет  твій,  і  лист  на  граніті,
А  відповідь  губиться,  тоне  в  вітрах.

Ти  чуєш  -  кричать  білі  лебеді-гуси?
Послухай,  поглянь  на  хвилиночку  ввись,
Я  мимо  лечу,  але  ще  повернуся
І  в  снах  появлюся  таким,  як  колись.

Прийду  на  вечерю,  і  знову  так  само
На  місце  улюблене  сяду  в  кутку,
А  ти  приготуєш  вареники,  мамо,
Із  вишнями  тими,  що  скраю  в  садку.

А  в  грози  травневі,  під  блискавки  сині,
Коли  забіліє  калина  в  цвіту,
Ти  знову  побачиш,  як  я  по  стежині,
Промоклий  до  нитки,  з  рибалки  бреду.

Чекай  -  і  я  буду  тихенько  ночами
Приходити  в  сни  крізь  тумани  і  сніг,  
Тоді,  під  Луганськом,  любов  твою,  мамо,
Снаряд  відібрати  осколком  не  зміг.

                 Відповідь  на  вірш  Ольги  Калини
                 "Писала  лист".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789486
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 14.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні пейзажі

А  за  вікном,  а  за  вікном  вже  знову  осінь,
У  небі  чути  журавлине  стоголосся.
Під  ноги  сипе  вона  яблука  червоні
І  листя  падає  оранжеве  в  долоні.

Вітри  із  Півночі  примчалися  холодні,
Густим  туманом  вкрились  береги  сьогодні.
А  на  пожовклих  травах  залишились  роси,
Вплітає  вітер  прохолоду  вербам  в  коси.

Кудись  у  даль  за  руслом  поспішає  річка,
Свою  печаль  ховає  пташка  невеличка.
Самотньо  в  прохолодну  і  осінню    пору,
Їй  так  бракує  пташиного  фолькльору.

Квітують  знову  різнобарвні  хризантеми,
Про  них  одвічно  хтось  складатиме  поеми.
Милують  око  наше  ці  чарівні  квіти,
Між  ними  хочеться  співати  і  радіти...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848155
дата надходження 14.09.2019
дата закладки 14.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти поклич

Ти  поклич  мене  в  осінь  цю  дивну,
Де  жоржини  так  рясно  цвітуть.
Подаруй  ту  любов  лебедину,
Яку  справжнім  коханням  зовуть.

Ти  поклич  мене  в  дощ,  навіть  в  зливу,
Я  до  тебе  прийду  всеодно.
Подаруй  мені  долю  щасливу,
Хай  вона  зазирне  у  вікно.

Відчини  мені  навстіж  всі  двері
І  листочками  стежку  встели.
Хоч  погасли  ліхтарики  в  сквері,
Мене  зорі  до  тебе  вели.

Хай  твій  голос  озветься  луною,
Через  ліс  полетить  навпростець.
В  нас  відбудеться  зустріч  з  тобою,
Ти  поклич...  Ти  поклич  накінець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848064
дата надходження 13.09.2019
дата закладки 13.09.2019


Валентина Ланевич

Догорала зоря на зорі.

Догорала  зоря  на  зорі,
Перший  промінь  лягав  на  осоння.
Хмарки  бігли  кудись  у  вікні,
Гарне  марилось  щось  із  просоння.

На  подушці  ще  відтиск  руки
І  теплом  пахне  тіло  із  ночі.
Ще  б  торкнутись  твоєї  щоки
Та  з  любов’ю  поглянути  в  очі.

Ранок  добрий,  -  сказати,  вставай,
Мій  коханий,  заваримо  кави.
Як  колись  за  столом,  зазвичай,
Я  ловитиму  усміх  ласкавий.

11.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847919
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 12.09.2019


НАДЕЖДА М.

Чому ж торкає знов і знов?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4wPNUXpuIys[/youtube]

Коли   прощались  -  дарував
Синеньку  квітку  незабудку,
Мене  любить  ти  обіцяв,
Та  цим  добавив  більше  смутку.

Уплів  у  коси  квітку  ту,
Всміхнувся  сірими  очима,
Твій  усміх  скрасив  німоту,
Щоб  щось  сказать,  було  несила.

Роздався  поїзда  гудок,
Слова  всі  сплутались  клубками.
Пробравсь  до  тіла  холодок,
Так  і  скінчилось  все  між  нами...

Я  бережу  синеньку  квітку,
Як  давню  казку  про  любов.
Про  ту  годину  ніжну,  світлу...
Чому  ж  торкає  знов  і  знов?


[img]https://avatars.mds.yandex.net/get-pdb/1608858/0c2a1fa2-66b1-4f49-93d5-4af76d63e225/s1200?webp=false[/img][img]https://w-dog.ru/wallpapers/11/11/432425795582485.jpg[/img][img]https://poradum.com.ua/wp-content/uploads/2018/02/3b7361ebb116bbb0ef91243675e93c61.jpg[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847934
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Ольга Калина

Чому так пізно ти прийшов

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=q2_LrEdq9fs[/youtube]

Цей  вечір  тихо  догоря,  
Нічна  з’явилася  зоря.
І  я  іду  в  осінній  сад  –
В  танку  кружляє  листопад.  
А  дні  шалено  так  біжать,  
В  траві  всі  яблука  лежать.
Не    встигла  я  зібрати  їх  -
Цей  запашний  солодкий  плід.

Приспів:
Коханий  мій,  моя  любов,  
Чому  раніше  не  прийшов?
Ти  запізнився  на  роки..
Дивись,  обсипались  садки.  

Кружляє  листя  навкруги
У  руки  яблучко  візьми
І  надкуси  солодкий  плід  –
Це  наш  з  тобою  пізній  гріх.  
Холодна  осінь  і  сумна,
Але  в  душі  цвіте  весна,
Кохання  в  серці  розцвіло..
Навіщо  пізно  так  прийшло?!

Приспів:
Коханий  мій,  моя  любов,  
Чому  раніше  не  прийшов?
Ти  запізнився  на  роки..
Дивись,  обсипались  садки.  

Приспів:
Коханий  мій,  моя  любов,  
Чому  раніше  не  прийшов?
Ти  запізнився  на  роки..
Дивись,  обсипались  садки.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847956
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Валентина Рубан

Я Ж ТВОЯ

Не  прийшла  до  Тебе  на  побачення,
А  Ти  зразу  ж    в  сполохи  забив.
Ну,  яке  тепер  це  моє  значення?
Я  зробила  так,  як  Ти  робив.

На  дзвінки  я  не  відповідатиму,
Хоч  дзвони  мені  по  десять  раз.
Я  Тебе  вже  більше  не  кохатиму,
Не  згадаю,  як  колись  –  щораз.

SMS-ок  більше  не  писатиму,
І  Твоїх  не  буду  я  чекать.
Більше  я  Тебе  не  виглядатиму,
Буду  до  самотності  звикать.

Буду  розмовляти  я  з  туманами,
В  луг  піду  –  до  молодих  беріз.
Я  не  хочу  більше  жить  обманами,
Й  проливать  гірких  не  хочу  сліз.

Синє  небо  чОмусь  зажурилося,
Звідти  лине  журавлиний  клич…

Нащо  все  оце  мені  приснилося?
Я  ж  Твоя!      Прийду!        Лише  поклич!

12.09.2019  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848005
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй коханий

Подаруй  коханий  мені  літо,
Нехай  осінь  не  приходить  ще  до  нас.
Під  вікном  щоб  ніжно  пахли  квіти
У  вечірній  і  ранковий  час.

Подаруй  коханий  мені  зорі,
Щоб  світили  і  не  гасли  уночі.
Хай  простелить  місяць  стежку  в  морі,
Своїм  світлом  щастя  несучи.

Подаруй  коханий  мені  ранок
Із  туманом,  що  лягає  в  берегах.
Хай  торкнеться  вітерець  фіранок,
І  розсипе  дощик  на  полях.

Подаруй  коханий  мені  сонце,  
Щоб  світило  і  не  гасло  цілий  день.
Нехай  світить  променем  в  віконце
І  птахи  співають  ще  пісень...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847941
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь - поетеса

Пише  осінь  вірші,  бо  вона  -  поетеса,
Мочать  плечі  дощі,  бризки  із  -  під  коле́са.
Парк  притих  у  німому  мовчанні,  дрімає,
А  у  небі  вже  клин  журавлів  відлітає.

Пише  осінь  експромтом  з  вітрами  співає,
Береги  сизокрилим  туманом  вкриває.
Хоче  видати  книгу  її  щоб  читали
І  думки,  мов  казки  туди  ніжно  вкладали.

У  осінніх  світанках  вже  сонце  не  гріє,
Промінь  гладить  серпанки,  несе  у  даль  мрію.
Прохолодними  росами  ранок  ступає,
Кладе  руки  на  плечі,  шепоче:"  Кохаю..."  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847854
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 11.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Всміхався вересень

А  вересень  всміхавсь  до  неї  щиро,
Мабуть  тому,  що  осінь  за  вікном
Під  ноги  щедро  яблука  трусила,
Казки  розповідала  перед  сном.

Думки  спадали  мрійними  дощами
І  розлітались  краплями  води.
А  душу  оповили  геть  тумани,
Вони  її  в  полон  собі  взяли.

І  лиш  коли  торкнувсь  світанок  личка
І  згасли  зорі,  що  світили  в  тьмі.
З'явилася  у  небі  сонця  стрічка,
Теплом  своїм  торкнулася  землі.

В  квітучих  чорнобривцях  в  айстрах  білих,
Ховалось  літо  від  осінніх  змов.
І  хоч  листочки  клена  вже  летіли,
Воно  хотіло  дарувать  любов...

А  вересень  всміхався  і  гордився,
Що  осінь,  то  кохана  лиш  його.
Він  перший  раз  по  справжньому  влюбився,
До  неї,  більш  нікого  не  було...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847859
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 11.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Думками до зірок

Торкаєшся  думками  до  зірок
І  відчуваєш  сум  якийсь  в  душі.
Отой  далекий,  зірний  холодок,
Лишає  слід  прожитий  на  землі.

Душа  бурлить  неначе  океан,
Нема  ні  пристані,ні  бережка.
Лишився  недописаний  роман.
Від  втоми  опустилася  рука.

А  у  вікно  вже  стукав  вітровій,
Він  про  розлуку  ту  розповідав.
Хтось  тихо  шепотів:  "  Він  тільки  мій."
А  хтось  тепла  уже  не  відчував...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847725
дата надходження 10.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Везе мене потяг

Везе  мене  потяг  далеко,  далеко
У  теплі  краї  де  зимують  лелеки.
Туди,  де  моря  розмовляють  піною,
Туди  де  квітують  сади  дивиною.

За  вікнами  станції,  ліс  і  долини,
Летять,  пролітають  природи  картини.
До  тебе  коханий  доба  наближає,
Душа  в  своїх  мріях  куплети  складає...

У  серці  моєму  чекання,  чекання,
Думки  найдорожчі  й  моє  хвилювання.
І  ось  у  віконці  перон  показався,
Той  бажаний  час  до  нас  двох  наближався.

Я  вийшла  із  потягу,  чуть  не  зомліла,
До  тебе  коханий  на  крилах  летіла.
Цілунки,  обійми,  троянди  червоні,
Щасливі  обоє  стоїм  на  пероні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847727
дата надходження 10.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зрада

Вони  жили  немаючи  образи
Дітей  ростили,  троє  було  їх.
Та  якось  навалилось  все  одразу,
З'явилась  зрада  й  посварила  всіх...

Вона,  враз  перекреслила  всі  плани
І  поселила  ненавість  в  душі.
Він  бути  перестав  уже  коханим,
З'явився  інший  у  її  житті...

А  за  плечима  вже  прожиті  роки,
Перед  його  очима  пронеслись.
Стежина,  що  вела  у  світ  широкий,
Все  щастям  це  для  них  було  колись.

Вона  всміхалась  й  тихо  шепотіла:
"Було  кохання  та  чомусь  пройшло.
Мабуть  тому,  що  іншого  зустріла,
Ну  а  тобі  тепер  не  повезло."

А  як  же  діти?  Ми  ж  їм  мама  й  тато,
До  неї  він  щосили  прокричав.
Вона  мовчала,  мов  створила  страту,
Дім  став  пустий,  він  дуже  сумував..

Одна  лиш  ніч,  ці  бачила  страждання
І  сльози  проливалися  дощем.
Неспалося...  Вже  зникла  зірка  рання...
А  на  душі  лишився  біль  і  щем...




                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847617
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я дякую за ту палку любов

Я  дякую  за  ту  палку  любов,
Яку  змогла  на  відстані  відчути.
Потрапила  неначе  в  казку  знов,
Мені  цього  ніколи  не  забути.

Щовечора  з'являються  зірки,
Вони  неначе  блискавки  у  небі.
Відчуй  тепло  на  відстані  руки,
Думками  пригорни  її  до  себе.

А  коли  сум  поселиться  в  душі,
Згадай  слова  і  посмішку  щасливу.
Як  прийде  Муза,  напиши  вірші,
Засій  словами  урожайну  ниву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847622
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Валентина Ланевич

Гомоніла душа до душі.

Гомоніла  душа  до  душі,
Обіймались  теплом  у  тривозі.
Надбігають  осінні  дощі,
А  вони  ще  зустрітись  не  в  змозі.

Й  розливаються  щемом  в  туман
Вересневої,  в  досвітку,  днини.
І  шукають  між  листям  талан,
Що  життєві  дороги  згубили.

І  печаль  закрадається  в  них,
В  перемішку  із  ніжністю  ллється.
Скоро  осінь  пошле  падолист,
Їхня  ж  осінь  в  чеканні  минеться.

Та  душа  все  душі  гомонить,
Що  у  літо  ввібралась  назавжди.
Що  кохання  зимі  не  спинить
І  не  треба  ні  кривди,  ні  правди.

08.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847563
дата надходження 08.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Lana P.

ТАКУ, ЯК Є…

Таку,  як  є  —  спивай  до  дна,
Осіннє  сонце  між  хмарками,
Мою  любов  візьми  сповна  
І  випий  спраглими  ковтками.

Нитки  незримі-зв’язкові
Переплелися  поміж  нами,
Бринять  частоти  звукові
І  виграють  барвисті  гами.

В  єднанні  наші  два  світи,
Крізь  синє  небо  стопудове,
Своїм  натхненням  освяти,
Світи  стократ,  моя  любове!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847474
дата надходження 08.09.2019
дата закладки 08.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь, я і ти

Закружляв  і  впав  під  ноги  лист  кленовий,  
Він  про  осінь  нам  сьогодні  нагадав.
За  вікном  до  нас  всміхався  день  казковий,
Промінь  сонця  біле  личко  цілував.

Заховаюся  в  обійми  твої  ніжні,
Серця  твого  буду  слухати  биття.
Почуття  у  нас  з  тобою  дивовижні,
Нехай  буде  у  коханні  все  життя.

І  заграє  нам  сопілка  калинова,
А  пісень  співати  буде  вітерець.
Солов'їна,  українська  наша  мова,
Буде  ніжністю  торкатися  сердець.

І  поллються  її  звуки  в  піднебесся,
Доторкнуться  до  пухких,  осінніх  хмар.
Разом  з  осінню  стернею  ми  пройдемся,
Нічка  місяцем  запалить  нам  ліхтар...

Будуть  зорі  посміхатися  й  моргати,
Прохолодою  повіє  від  ріки.
На  прогулянці  тумани  вже  кудлаті,
Розділилися  неначе  острівки...

А  мені  в  цю  пору  затишно  з  тобою,
Хоч  і  осінь,  та  кохання  гріє  нас.
Напуває  і  п'янить  воно  любов'ю,
І  у  тиші  цій  звучить  для  нас  романс...








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847282
дата надходження 06.09.2019
дата закладки 06.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осіння жінка

Осіння  жінка  -  аромати  яблук
І  ніжна,  як  трояндовий  букет.
Сьогодні  пригортає  її  ранок,
В  промінні  сонця  дивний  силует.

Вона  сумна  буває,  то  весела
У  кольорах  осінніх  хризантем.
Торкне  рука  і  виростають  крила,
А  як  всміхнеться,  попадеш  в  Едем.

Осіння  жінка  -  то  любов  гаряча,
Як  покохає,  то  вже  назавжди.
Вона  сміється,  а  буває  плаче
У  її  усмішці  цвітуть  сади.

Її  цілунок,  то  медовий  солод,
В  її  обіймах  -  казка  ожива.
Не  стра́шні  з  нею  ні  жара,  ні  холод,
Вона  творити  вміє,  ще  дива.

В  холодних  росах,  умиває  личко,
Калинове  намисто  із  прекрас.
Осіння  жінка  -  справжня  чарівничка,
Сьогодні  знов  порадувала  вас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847178
дата надходження 05.09.2019
дата закладки 05.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

До мене прийдеш ти - я знаю

́́Завжди  блукаємо  з  тобо  ми  думками,
Буває  так,  що  посилаєм  телеграми.
То  лиш  душа  моя  усе  це  розуміє,
На  зустріч  з  осенню  летять  далекі  мрії.

А  падолист  летить  на  руки  і  на  плечі,
Запалить  зорі  угорі  яскраві,  вічір.
Кохання  душу  переповнює  і  серце,
Слова  мої  немов  етюд  -  для  тебе  все  це...

Дивлюсь  на  зірочку  ясну́,  вона  моргає,
Чекаю  ввечері  тебе,  тебе  немає.
Усі  вірші  мої,  пісні  усі  для  тебе
У  сни  зову  тебе  коханий  я  до  себе.

Нехай  душа  твоя  відчує  звуки  ніжні
І  хоч  местимуть  за  вікном  хурделі  сніжні.
Тебе  коханий  з  нетерпінням  я  чекаю,
Наступить  день  до  мене  при́йдеш  ти  -  я  знаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847072
дата надходження 04.09.2019
дата закладки 04.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Питає серце

Питає  серце:"  А  що  ж  далі..."
А  далі  -  лише  невідомість.
Лягають  на  папір  печалі,
Та  не  тікає  з  душ  свідомість.

Лиш  чути  в  слухавці  дихання,
І  ніби  кисень  перекрився.
Те  ніжне,  щире  спілкування,
Вже  в  небі  місяць  засвітився.

І  зорі  сиплять  поцілунки,
Мені  твої,  тобі  від  мене.
Дарує  нічка  подарунки,
Луною  голос  дзвінко  лине.

Думками  осінь  сновигає,
А  серце,  серце  просить  літа.
Ти  є...  А  то  тебе  немає...
І  вже  світанок  в  небі  квітне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846965
дата надходження 03.09.2019
дата закладки 03.09.2019


Валентина Ланевич

Підкралася осінь глухими стежками.

Підкралася  осінь  глухими  стежками,
Де  трави  зруділі  обабіч  сплелись.
Скрипіли  із  сіллю  вози  з  чумаками
Та  квітла  в  діброві  калина  колись.

А  нині  червоні  плекаються  грона
В  манірнім  поклоні  до  скибки  землі.
Кричить  щось  тривожне  у  леті  ворона
І  будить  у  серці  приспані  ́  жалі.

Років  пережитих  утрачені  кроки,
Що  безвість  поглинула  в  холоді  снів.
Щосили  утримую  в  грудях  неспокій,
Хоч  знаю,  що  осінню  кожен  хворів.

01.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846830
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пробудження

Ліг  туман  на  сонні  ще  долини
І  забрів  тихенько  навіть  в  ліс.
Пригорнувся  до  куща  калини
А  тоді  неначе  в  землю  вріс.

Ще  дрімав  світанок  до  схід  -  сонця,
Тиша  огорнула  береги.
І  роса  котилась  по  долонці,
А  у  ній  веселки  кольори...

Там  де  небо  цілувало  землю,
Промінь  сонця  вирвався  з  пітьми.
Привітався  й  милувався  нею,
Птах  махнув  широкими  крильми.

Прокидалася  від  сну  природа,
Посміхавсь  до  сонця  рідний  край.
Било  джерело  прозору  воду,
Вигравав  мелодій  водограй.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846854
дата надходження 02.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Любов Таборовець

Пісня кохання

Згадаю  разом  стоптані  стежинки,
І  щемно  серце  в  грудях  затремтить...
Закохані  тут  стрілись  половинки,  
Де  тихо  клен  з  вербою  гомонить.
"Люблю,…  єдина,…  радосте  і  втіхо..."
Шепоче  їй...  і  в  пристрасті  зітха…
Листочки  шурхотять  щасливим  сміхом
Кохання  вічна  пісня  не  стиха...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846829
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осіння мелодія ( слова для пісні)

Кружляє  листя  по  алеях  саду,
Танцює  прохолодний  вітерець.
І  тихий  блюз  дощу  і  листопаду
Із  сумом  доторкається  сердець.

У  кружеві  гаптованім  берізки,
Серед  ялин  зелених  -  чарівних.
Ляга  туман  кудлатий  на  доріжки,
Вернувшись  з  далей  сонних  -  мандрівних.

Дарує  осінь  колір  золотавий,
Осінній  блюз  підхопить  саксофон.
Мелодію  послухають  отави
І  буде  линуть  пісня  вище  крон.

Послухай  й  ти  мелодію  цю  милу,
Замріяну,  окрилену  таку.
Вона  неначе  вітру  дивна  сила,
Вона  мені  несе  любов  п'янку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846753
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 01.09.2019


Зелений Гай

Буду танцевать!

 1

Я  позабуду,
Грустить  не  буду,
Не  буду,  знаю  точно,  по  тебе  страдать.
Зашью  все  раны,
Златом,  шелками,
Себя  открою  миру  и  начну  мечтать.

         припев:

Печаль  и  горе
Вступили  в  сговор,
Но  им  меня  с  тоской  унылой  в  плен  не  взять.
Не  праздник  -  знаю,
Я  не  скучаю,
Танцую,  буду  буду  буду  танцевать.
Танцевать...  танцевать.
Я  дальше  буду  буду  буду  танцевать.

         2

Возьму  в  лукошко
Весны  немножко,
В  корзину  зиму  -  буду  иней  просевать.
Осенних  листьев  
Я  брать  не  буду,
Она  сама  их  вдоволь  может  набросать.

         припев  тот  же

         3

В  пакеты:  лета
Сложу  букеты.
В  заботах  круглый  год,  я  не  должна  скучать.
Но  как  и  прежде,
Я  вся  в  надежде,
Наступит  время  -  перестану  тебя  ждать.

         припев  тот  же.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842560
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 31.08.2019


Зелений Гай

По серебряному следу.

1

По  серебряному  следу  я  пойду,
У  задумчивой  луны,  всё  на  виду.
Выйду  утром  я  к  рассвету,
Обниму  свою  я  Свету,
Обниму,  ох  обниму.

В  жизни  видел  не  один  причал,
Но  таких,  я  раньше  не  встречал,
Я  не  знал,  что  счастье  близко,
Думал  ждать  его  лет  триста,
Думал  ждать  мне  и  ждать.

ПРИПЕВ:
 
Ах,    Светочка  любимая  моя
Пусть  светом  озариться  жизнь  твоя.
Пусть  с  ресниц  твоих  слезинка,
Лишь  от  солнышка  искринка
И  только  одна.

2

"И  в  моей  руке  твоя  рука"  –  
Песня  слышится  издалека
Удалятся  все  печали
Мы  друг  друга  повстречали
Навсегда  на  все  века.

ПРИПЕВ  ТОТ  ЖЕ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846564
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 31.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохана моя ( слова для пісні)

Зустрічалися  з  тобою,  як  сади  цвіли,
Милувався  я  тобою  щасливі  були.
Цілував  я  біле  личко,  обіймав  твій  стан,
Моя  мила  чарівничко,  ти  бальзам  від  ран.

Приспів:

Ой  дівчино,  дівчино,ясная  зоря,
Ой  дівчино  дівчино,  кохана  моя.

Солов'ї  співали  радо  у  саду  пісні,
Відзвучали  канонади  звуки  голосні.
Я  топився  моя  мила  у  твоїх  очах,
Виростали  в  мене  крила,  я  летів  мов  птах.

Світить  місяць  мені  срібний  я  до  тебе  йду,
Упаду  в  твої  обійми  в  нічку  чарівну.
Під  ногами  утікати  буде  в  нас  земля,
Все  життя  буду  кохати  радосте  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846555
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 30.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Від долі нікуди не дінешся

Я  кожен  раз  дивлюся  в  твої  очі
І  кожен  раз  п'янію  без  вина.
Скажи...  скажи...  хто  долю  напророчив,
Чому  вона  частинами  дана?

Мабуть  зоря  світила  не  так  ясно,
Що  ти  до  мене  стежки  не  знайшов.
Чи,  може,  я  призналася  не  вчасно?
І  ти  у  іншу  сторону  пішов...

Душа  сумує,  що  її  сказати
І  як  відвести  біль  той  від  душі.
Тебе  одного  хочу  я  кохати
Щоб  в  серці  не  селились  міражі..

Роки  спливли,  розстали  наче  крига,
Забрали  нашу  юність  назавжди.
Лиш  недописана  лишилась  книга
І  в  ній  тобі  присвячені  вірші...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846370
дата надходження 28.08.2019
дата закладки 28.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Плакала береза, сліз не витирала ( слова для пісні)

Плакала  береза,  сліз  не  витирала,
Молода  дівчи́на  її  обіймала.
У  очах  теж  сльози,  а  на  серці  туга,
Тіло  все  морозить,  бо  нема  більш  друга.

Ой  нема,  немає  і  більше  не  буде,
Про  його  береза  нагадувать  буде.
Захищав  коханий  матір  -  Україну
І  за  неї  рідну  від  ворога  згинув.

Буде  на  могилі  прапор  майоріти,
Будуть  усі  люди  нести  йому  квіти.
На  останок  сонце  торкне  домовину,
Ой  куди  ж  ти  любий!  Ой  куди  ж  ти  сину!

Покидаєш  маму,  покидаєш  тата,
Маленьку  сестричку  і  рідного  брата.
Ти  ненакохався,  ще  неналюбився,
Покинув  кохану  так  й  не  одружився.

Плакала  береза,  сліз  не  витирала,
На  могилі  гірко  кохана  ридала.
Хмари  небо  вкрили,  воно  почорніло,
Дощі  сльози  лили,  громи  гомоніли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846280
дата надходження 27.08.2019
дата закладки 27.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Акварелі осені

За  вікном  кружляє  диво  -  листопад,
Щастя  десь  блукає,  зажурився  сад.
Падають  листочки  з  сумом  до  землі,
Вишиє  сорочку  осінь  для  зорі.

Подарує  радо  усмішку  землі,
Залишить  цілунки  ніжні,  росяні.
Зашепоче  вітер  лагідні  слова,
Полетять  над  світом  осені  дива.

Тихо  пригорнеться  вона  хризантем,
Попаде  неначе  в  розкішний  Едем.
Ляжуть  акварелі,  цвіт  замайорить,
Вже  не  чути  трелі  в  світанкову  мить.

Буде  небо  з  нею  в  парі  танцювать,
А  дрібненький  дощик  на  сопілці  грать.
Подарує  осінь  кольоровий  день.
Накида  у  кошик  ягід  повних  жмень...

Упадуть  додолу  груші  запашні,
Ти  їх  назбираєш,  принесеш  мені.
Будемо  з  тобою  ними  смакувать
Ти  уста  медові  будеш  цілувать.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846175
дата надходження 26.08.2019
дата закладки 26.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лише в нас в Україні

Чути  трелі  солов'їні,
Лише  в  нас  в  Україні.
І  гаї  шумлять  казкові,
Співа  нічка  колискові.

Лине  спів  далеко  в  небо,
Обіймає  вітер  верби.
Засвітились  ясні  зорі,
Стихли  хвилі  в  синім  морі.

Заграв  місяць  на  сопілці,
Птах  притих,  заснув  на  гілці.
У  траві  цвіркун  цвіркочи,
Українські  люблю  ночі.

Так  люблю  природи  диво,  
Скажу  впевнено:"  Щаслива"
Більшого  немає  щастя,
Україночкою  зваться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846074
дата надходження 25.08.2019
дата закладки 25.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почуття весні довірю

Я  не  знаю,  що  сказати,
Як  повестися  мені.
Щоби  серцем  покохати,
Не  одні  потрібні  дні.

Почуття  весні  довірю,
Хай  вона  розсудить  нас.
Як  візьме  у  руки  ліру,
Зазвучить  чарівний  вальс.

Щось  мені  душа  шепоче,
То  для  мене  не  нове.
А  я  бачу  твої  очі,
Голос  твій  мене  зове.

В  серці  є  якась  тривога,
Воно  б'ється,  то  щемить.
Нелегка́  життя  дорога
І  життя  -  не  одна  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846077
дата надходження 25.08.2019
дата закладки 25.08.2019


Павло Коваленко

Впали густі роси (слова до пісні)

Впали  густі  роси  на  зелені  трави,
Як  сонце  закотилось  геть  за  виднокрай,
Й  розлилося  раптом  море  із  отави,
Що  б’є  прохолодою  хвиля  через  край.

Приспів.
Вечір  свіжий  росяний
В  гості  йде  непроханий
З  літа  і  до  осені  -
Лиш  на  нього  жду,
Щоб  украй  закоханим,
Хай  навіть  забрьоханим
І  ногами  босими
Я  на  зустріч  йду.

Причаївся  тихо  гай  зелений  скраю,
Слухає,  як  любо  десь  соловей  співа.
Розлилося  всюди  зілля  із  розмаю,
Від  пахощів  якого  кру́гом  голова.

Приспів  той  самий.

В  крапельках  на  травах  виграють  яскраво
Діаманти,  перли  й  падають  до  ніг.
Соловей  співає  на  всі  три  октави
Про  моє  кохання,  що  сказать  не  зміг.

Приспів  той  самий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838717
дата надходження 14.06.2019
дата закладки 25.08.2019


Наталі Косенко - Пурик

Я полину

Я  полину  пташкою  до  тебе  ,
Щоб  відчути  ще  твоє  тепло  ,
Хоч  і  будеш  ти  ,  зовсім  далеко  
Я  торкну  ,  хоч  подумки  чоло  

Посміхнуся    і  згадаю  очі  
Там  в  куточку  залягла  сльоза  ,
Я  полину  любий,  серед  ночі  ,
Щоб  торкнулась  ніжності  душа  

І  тоді  я  знаю,  що  в  безпеці  
Вже  мене  нічого  не  зляка  ,
Знаю  в  оберізі  -  нема  межі  ,
Бо  любов  твоя  завжди  втіша  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845992
дата надходження 24.08.2019
дата закладки 24.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Понеси мене в кохання…

В  небі  зорі,  ти  так  близько,
Хвилі  в  морі,  стих  вітрисько.
Тиша  з  нами  і  кохання,
Загубилось  десь  чекання.

За  вікном  проснувся  ранок,
Тихо  усміхнувсь  світанок.
Вмив  росою  нам  обличчя.
І  до  себе  ніжно  кличе.

Біжимо  до  нього  в  гості,  
Він  зустріне  нас  на  мості.
Ти  візьмеш  мене  на  руки  
Залунають  флейти  звуки...

Сонце  радісно  нас  ніжить,
А  кульбаба  очі  сніжить.
Я  тихенько  так  шепочу:
"Лиш  з  тобою  бути  хочу.

Понеси  мене  в  кохання,
Без  чекання,  без  страждання.
Тільки  ти  і  я  з  тобою,
Будем  тішитись  любов'ю..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353291
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 24.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Несеш любов йому в долонях…

Думок,емоцій  так  багато,
На  пальцях  не  порахувати.
Та  вони  є  і  це  вже  свято,
Словами  все  не  передати.

В  думках  зароджене  кохання
І  чути  імпульси  у  скронях.
Не  спиш,  віршуєш  уже  зрання,
Несеш  любов  йому  в  долонях.

Устами  усміхнешся  ніжно,
Візьмеш  дарунок  цей  від  мене.
І  будеш  пам'ятати  вічно,
Думки  залишуться  для  тебе.

Цілуй...  цілуй,  шепочуть  губи,
Не  відпускай  мене  з  обіймів.
Нехай  кохання  вічним  буде,
Не  залишай  -  ти  так  потрібен...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331823
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 24.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чи зможу я тебе забути…

Чи  зможу  я  забути  твої  очі
І  в  них  озер  блакитну  глибину.
І  зіткані  зі  шовку  темні  ночі,
Що  слали  нам  мелодію  сумну.

Чи  зможу  я  забути  наші  мрії,
Які  плекали  ми  в  душі  своїй.
Ти  усміхалась  закривавши  вії,
А  я  в  обіймах  потопав  твоїх.

Чи  зможу  я  тебе  коли  забути,
Мабуть,  що  ні,  бо  усмішка  твоя,
Як  пісня,  яку  завжди  буду  чути,
Не  викину    із  серця  її  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327512
дата надходження 03.04.2012
дата закладки 23.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Два самотні серця ( слова для пісні)

Два  самотні  серця,  люблять  і  чекають,
Два  самотні  серця  в  самоті  страждають.
Незамочить  дощ  їх,  не  злякає  вітер,
Буде  зустріч  знаю,  буде  щастя  й  квіти.

Приспів:

А  за  вікном,  а  за  вікном  метуть  хурделі,
Чекає  зустрічі    душа  давно  цієї.
Десь  загубилася  вона  мабуть  в  дорозі,
Та  вірю  я  прийде  весна  втечуть  морози.

Два  самотні  серця,  бережуть  кохання,
Два  самотні  серця,  вірність  і  чекання.
Їх  незалякають  лютії  морози,
Лиш  би  не  страждали,  не  лилися  сльози.

Як  пригріє  ніжно  сонечко  ласкаве,
Будуть  зеленіти  і  гойдатись  трави.
І  серця  у  ритмі  будуть  двоє  битись,
Їм  уже  ніколи  більше  не  журитись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845919
дата надходження 23.08.2019
дата закладки 23.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Шепочу до осені:" Ти не поспішай"

Шепочу  до  осені:"  Ти  не  поспішай",
Бо  ще  тепле  літечко  покидати  жаль.
Пригріває  сонечко  променем  ясним,
Зазира  в  віконечко,  ми  щасливі  з  ним.

Нахилила  яблуня  віти  до  землі,
Трусить  вітер  яблука  великі  й  малі.
Я  зберу  у  кошик  їх  пригощу  тебе,
Буде  посміхатись  небо  голубе.

Десь  дзюркоче  річечка,  поспіша  кудись,
З  джерела  холодної  ти  води  напийсь.
Доторкнеться  бережно  ніч  твоїх  думок,
Полетять  всміхаючись  вони  до  зірок.

Осінь  привіталася,  серпня  обняла,
З  листячком  погралася  і  в  танок  пішла.
Вітерець  для  осені  пісню  заспівав,
Признавався  з  острахом,що  її  кохав.

А  вона  всміхалася  йому  лиш  в  отвіт,
В  гамаку  гойдалася,  летіла  до  віт.
Про  кохання  рано  любий  говорити,
Щоб  його  відчути,  треба  ще  пожити.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845812
дата надходження 22.08.2019
дата закладки 23.08.2019


Valentyna_S

Наче вечір і ніч

Обнімає  вечір  милу  ніч  за  плечі.
Завірянь-освідчень  підійшла  пора.
Усміхались  зорі  зірко,  по-дитячи,
І  гадали,  ясні,  що  це  лише  гра.

Дарував  він  шалі,  стрази  й  діаманти,
Обіцяв  покласти  Всесвіт  їй  до  ніг.
Зачитав  Петрарку,    Аліг’єрі  Данте--
Взяти  ж  за  дружину  заріктись  не  міг.

Не  забогарадять  станси  і  канцони,  
Все,  що  їй  віддав  і  те,  що  ще  віддасть.
Фаталізм  приречень,  грані  заборони…
Не  уп’ються  щастям--  створять  двоє  щасть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845656
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 21.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадаю мрію

Я  загадаю  мрію  на  зорю,
Що  падає  торкаючись  землі.
Тепло  і  ніжність  у  букет  зберу
І  подарую  цей  букет  тобі.

Якщо  зустріну  місяця  бува,
То  попрошу  його  щоби  світив.
А  ще  щоб  дарував  тобі  дива
Щоб  у  кімнаті  кожну  ніч  гостив.

Я  простелю  доріжку  тобі  в  сад,
Розкрию  парасольку  від  дощу.
Ми  сядем  там,  де  сплівся  виноград,
Тебе  з  обіймів  я  не  відпущу.

Хай  мрія  нас  несе  у  майбуття,
Нехай  кохання  Ангел  береже.
Подарувало  щастя  нам  життя,
У  нім  подарувало  ще  й  тебе

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845713
дата надходження 21.08.2019
дата закладки 21.08.2019


САВИЧ

ГОНДУРАС І НІКАРАГУА

Як  з  Левком  точили  ляси,  
Зажурився  дід  Панас:
Щось  мене  останнім  часом  
Так  турбує  Гондурас!

Дід  Левко  аж  стрепенувся,  
Аж:  присів,  тривожно  встав,  
Підозріло  обернувся  
І  на  вухо  прошептав:

-  Ти    дівчатам  (ось  послухай!)  
Не  показуй  Гондурас
І  по  менше  його  чухай,
Бо  дограєшся,  Панас!

Баба  зойкнула:  -  Ой,  горе!
А  мені  що  вже  робить?
Як  у  мене  ще  з  учора  
Нікарагуа  свербить?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844989
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 20.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хочу бачити очі щасливі твої ( слова для пісні)

Намалюй  мені  ніч  з  ясним  місяцем  в  небі,
Засвіти  оксамитові  зорі  вгорі.
Будь  для  мене  коханий  і  ніжний,  як  лебідь,
Хочу  бачити  очі  щасливі  твої.

Намалюй  мені  день,  щоби  сонце  світило,
Щоб  проміння  його  доторкалось  руки.
Щоб  кохання  твоє  мене  ніжило  й  гріло
І  цілунки  твої  щоб  солодкі  були.

Намалюй  мені  сад,  де  квітують  черешні,
Пелюстками  стежину  мені  простели
Я  на  зустріч  прийду,  як  приходила  вперше,
У  той  час  вже  черешні  так  рясно  цвіли.

Намалюй  береги,  перламутні  тумани,
Що  лягають  на  трави  цілуючи  їх.
Моє  серце  в  любові  горить  полум'яно,
Повертайся  коханий  з  далеких  доріг.

Намалюй...  намалюй...  я  тебе  все  прохаю,
А  насправді  цілунком  мене  обпечи.
Я  тебе  одного  у  житті  цім  кохаю,
Ти  навіки  моя  -  на  весь  світ  прокричи...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845555
дата надходження 19.08.2019
дата закладки 19.08.2019


Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ № 15

[b][color="#0d048a"]Очень  жадная  бабушка  Маня
Деньги  вечно  носила  в  кармане
Ну  а  шустрый  внучек
Кошелек  уволок,
Мир  не  слышал  еще  такой  брани!!

Старый  мачо  один    из    аула
Прибежит,  лишь  бы  только  кивнула...
Получал  он  под  дых
За  соблазн  молодых
Тем  баблом,  что  он  носит  в  баулах.

Мы  пошли  нынче  в  лес  за  грибами...
Он  у  нас  рядом  здесь,  за  буграми.
Приставать  стал  сосед,
Отказать  бы...  так  нет!!
Шли  домой  без  грибов,  но  с  грехами..

Гладко  выбритый  гопник  Валера
Вылез  с  ужасом  из  шифоньера...
И  увидев  обрез
Выдал:  Сам  бы  не  лез
Затолкала  туда  меня  Вера.

Лара  Крофт,  убежав  из  гробницы
Добежала  до  самой  границы..
На  таможне  орет...
Мне  туда!!  Мне  вперед!!
Кавалер  у  ней,  видите  ль,  в  Ницце

Гастарбайтер  Джамшут  с  Украины
Для  ремонта  привез  тачку  глины.
Что  за  эксперимент?
Здесь  ведь  нужен  цемент!!!
За  рублем,  глянь,  приехал  он  длинным!!

Офтальмолог  из  местной  больницы.
Проверял  мне  прибором  глазницы...
Но  перчаточки  снял
И  меня  приобнял
Начал  щупать  мои  ягодицы..

Гинеколог  из  клиники  местной.
Был  средь  женщин  фигурой  известной..
Этот  пылкий  типаж
Делал  секси-массаж..
Называл  в  это  время  -  прелестной...

Хитромудрый  электрик  с  Находки
Не  такой  он,  как  видится,  кроткий.
Всем,  он  кроме  друзей
Сам  устроит  КЗ...
За  починку  берет  литр  водки

"Рихтовать!!!"  -  порешила  Татьяна
А  была  в  тот  момент  в  дупель  пьЯна
Нам  в  Петра    "корнишон"
Надо  влить  силикон.
Вот  тогда  будет  он  без  изъяна..

Дева  юная  из  Приамурья
Настоящий  пример  бескультурья.
Ей  бы  малый  мотив  -
Может  голой  пройти.
Без  мозгов  иль  привычка  в  ней  дурья.

В  удивительном  городе  Шуе
Молодежь  против  правил  бунтует!
Им  чтоб  дам  в  жёны  взять,
Можно  только  гулять...
Не  должно  строго  быть  поцелуев..

Атарбеков,  джигит  из  глубинки
Не  носил,  ни  носки,  ни  ботинки
Он  же,  братцы,  джигит!!
И  обут  в  сапоги!!
Из  которых  сдувает  пылинки!!

Гастарбайтер  Иван    из  Казани
Мне  такое  настроил  по  пьяни
Прогнала  бы  клюкой,
Мастер  он  -  никакой!!
Зато  мастер  любовных  признаний!!!

Толя  Дыркин,  вратарь  высшей  лиги
Постоянно  плел  в  клубе  интриги...
Это  вовсе  не  смех,
Он    достал  этим  всех.
А  еще  продает  порно-книги...

Закидонов  был  толстый  и  старый
Прятал    в  цуме  товар  в  шаровары.
Как  такого  в  тюрьму
Можно  взять,  не  пойму...
Он  же  весом  разрушит  и  нары.[[/color]/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845395
дата надходження 18.08.2019
дата закладки 19.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щасливі

А  роки,  мов  сполохані  коні,
Усе  мчаться  і  мчаться  кудись.
Я  цілую  коханій  долоні
І  дарую  любов,  як  колись.

Котрий  рік  розцвітає  калина,
Котрий  рік  плодоносить  вона.
В  моїм  серці  кохана  єдина,
Посміхається  наче  весна.

Хоч  роки  вже  зустріли  морози
І  волосся  покрив  білий  сніг.
Не  спіткнулися  ми  на  дорозі,
З  нами  завжди  в  житті  оберіг.

Будем  завжди  триматись  за  руки,
Будем  в  ногу  із  часом  іти.
І  не  буде,  не  буде  розлуки,
Бо  є  щастя  кохана  -  це  ти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845402
дата надходження 18.08.2019
дата закладки 19.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А вже осінь… (слова для пісні)

А  вже  осінь...  а  вже  осінь...а  вже  осінь...
Закружляє  нас  з  тобою  листопад.
А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Завітала...  завітала  до  нас  в  сад.

Упаде  під  ноги  листя  нам  шершаве,
Буде  хованки  з  ним  грати  вітерець.
Сум  у  небі,  наче  перший  сніг  розтане,
Доторкне  кохання  радісно  сердець.

Приспів:

А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Закружляє  нас  з  тобою  листопад.
А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Завітала...  завітала  до  нас  в  сад.

Пригорну  тебе  кохана  в  тихий  вечір,
Про  кохання  розкажу  тобі  своє.
Ясні  зорі  нас  торкатимуть  за  плечі,
А  до  ніг  впаде  намисто  росяне.

Я  кохаю...  я  кохаю  тебе  дуже
І  присвячую  для  тебе  всі  вірші.
Нехай  осінь...  нехай  осінь  навороже,
Щоб  лишилась  ти  назавжди  у  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845306
дата надходження 17.08.2019
дата закладки 17.08.2019


Віталій Назарук

УКРАЇНІ МОЇЙ

Хто  оспівує  землю,  безстрашний  в  бою,
Ціну  знає  своєму  народу…
Той  грудьми  захистить  Україну  свою,
Бо  найбільше  цінує  свободу.

Приспів:
Хай  в  житті  нам  порадником  стане  Тарас,
А  Дніпро  об’єднає  країну.
Cокровенний  наcтав  на  землі  нині    час,
Подолати  ми  маєм  руїну.
Тепер  вже  Україну,  не  Русь,  як  колись
Освятити  прийдеться  в  Дніпрі.
Я  за  землю  свою  Богу  завжди  молюсь
Щоб  я  вільним  прожив  на  землі.

Хто  із  страхом  на  ви,  в  кого  совість  жива,
В  кого  мова  крилата,  мов  птаха.
Може  той  сотворити  великі  діла,
Хто  ніколи  не  буде  невдаха.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845189
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 16.08.2019


Малиновый Рай

твои зелёные глаза



ТВОИ  ЗЕЛЁНЫЕ  ГЛАЗА
СВЕТИЛИСЬ  СЧАСТЬЕ  ИЗЛУЧАЯ
КОГДА  ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ  СКАЗАЛ,
КАГДА  СКАЗАЛ  ЧТО  ОБОЖАЮ.

ТЫ  СЛОВО  ВЫМОЛВИТЬ  В  ОТВЕТ
МНЕ  НЕ  СМОГЛА  ИЗ-ЗА  ВОЛНЕНЬЯ,
В  ТВОИХ  ГЛАЗАХ  СВЕТИЛСЯ  СВЕТ
ПРИШЛО  ЖЕЛАННОЕ  МГНОВЕНЬЕ.

ТЫ  ПОНЯЛА  ЧТО  ТЫ  НУЖНА,
ЧТО  ТЫ  ТЕПЕРЬ  НЕ  ОДИНОКА.
ЛЮБОВЬ.АХ,КАК  ОНА  ВАЖНА,
ТЕБЕ  МОЕЙ  ЗЕЛЕНООКОЙ.

В  МОЕЙ  РУКЕ  ТВОЯ  РУКА,
СЕРДЦА  ЗАБИЛИСЬ  В  ОДНОМ  РИТМЕ.
КАКАЯ  СИЛА  ВЕЛИКА
В  ЛЮБВИ,В  БОЖЕСТВЕННОЙ  МОЛИТВЕ.

ТВОИ  ЗЕЛЁНЫЕ  ГЛАЗА
БЕЗ  ВСЯКИХ  СЛОВ  МНЕ  ВСЁ  СКАЗАЛИ.
Я  СЧАСТЛИВ.Я  ЛЮБЛЮ  СКАЗАЛ,
И  МЫ  ВДВОЁМ  СЧАТЛИВЕЙ  СТАЛИ.












адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845147
дата надходження 15.08.2019
дата закладки 16.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкалась осінь клавіш тихо ( слова для пісні)

Зіграла  осінь  на  роялі,
Журливу  пісню  під  дощем.
В  душі  з'явилися  печалі
У  серці  поселився  щем.

У  звуках  осені  тремтливих
Лиш  краплі  стукали  в  вікно.
Пішли  відпочивати  зливи,
Заснули,  випивши  вино.

Торкалась  осінь  клавіш  тихо,
Мелодія  увись  лилась.
Ця  гра  для  неї  ціла  втіха,
Дощем  на  землю  пролилась.

Листочки  в  вихорі  кружляли,
Під  цю  мелодію  сумну.
На  воду  човником  лягали,
Мабуть  готовились  до  сну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845210
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 16.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній блюз ( слова для пісні)

Осінній  блюз  звучить  у  тиші  ночі,
У  небі  оксамитові  зірки.
У  щасті  цім  твої  кохана  очі
І  наші  найцікавіші  роки.

Всміхнулась  ніч,  до  танцю  запросила,
Торкалося  кохання  нас  крилом.
Осінній  блюз  -  у  ньому  міць  і  сила,
Кружляв  нас  доти,  доки  розсвіло.

Туманом  сірим  вкрився  берег  річки,
Роса  дзвеніла,  падала  в  траву.
Я  цілував  твоє  кохана  личко
І  дарував  тобі  любов  свою.

Осінній  блюз  -  і  ми  такі  щасливі,  
Осінній  блюз  -  а  поруч  я  і  ти.
Нехай  співають  з  нами  навіть  зливи,
А  ми  кохання  будем  берегти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845098
дата надходження 15.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я там, де твоє люблю ( слова для пісні)

Я  там,  де  літо  й  квіти  і  де  твоє  люблю,
Я  там,  де  в  полі  вітер  і  солов'ї  в  гаю.
Я  там,  де  чисте  небо  і  осяйна  блакить
І  птахою  до  тебе  моя  любов  летить.

Я  там,  де  осінь  щедра,  прийшов  бажанний  час,
Зі  Всесвіту  Венера  всміхається  до  нас.
Я  там,  де  роси  в  травах  злилися  в  оксамит,
Кохання  -  наче  лава  в  душі  моїй  горить.

Я  там,  де  заметілі,  притрушують  сніжок,
Лягає  він  на  вії,  ти  робиш  ближче  крок.
Нас  поєднає  вечір,  до  мене  усміхнись,
Торкають  руки  плечі,  підніме  щастя  ввись.

Я  там,  де  весни  крила,  коханням  обіймуть,
Там,  де  млина  вітрила  і  де  сади  цвітуть.
Щасливі  ми  з  тобою    у  пору  весняну,
Ти  зігрівай  любов'ю,  цілуй  мене  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844986
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Віталій Назарук

ВІДІЗВИСЯ ЛЮБОВЕ

Серпень  місяць  давно  вже  на  крилах  летить,
Сплять  птахи  і  «курли»  ще  не  чується.
Де-не-де  в  квітниках  хризантеми  дзвенять,
Ластівки,  наче  люди,  гуртуються.
Як  було  в  нас  колись,  осінь  радість  несла,
Та  з  роками  це  все  забувається.
Я  пішов  в  один  бік,  ти  у  інший  пішла,
І  кохання  чомусь  не  вертається.

Приспів  :
Відізвися  любов,  відізвися  любов,
Щоб  разом  рахували  ми  зорі.  
Між  пахучих  отав  ми  блукатимем  знов,
Доки  ранок  прийде  кольоровий.

Романтичне  кохання  було  б  нині  в  нас,
Ми  б  роки  пригадали  юначі.
Не  було  б  перешкод  у  осінній  цей  час,
Ми  просили  б  у  Бога  удачі.
Я  б  тобі  кожен  ранок  кавусю  варив
І  гарячу  приносив  у  ліжко.
Про  кохання  щоденно  лише  говорив,
І  ласкав  тебе  трепетно  й  ніжно.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844880
дата надходження 13.08.2019
дата закладки 13.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов нас на шляху чекала

Серпневий  день  струмує  ще  теплом,
Хоч  ранки  вже  ковтають  прохолоду.
У  небі  птах  махнув  до  нас  крилом,
Пожовкле  листячко  лягло  на  воду.

Ліс  вже  дрімає,  але  ще  не  спить,
В  повітрі  пахне  прілою  травою.
А  захід  сонця  -  дивовижна  мить,
Одна  лиш  мить,  в  якій  ми  тільки  двоє.

"Ти  мій"  -  летять  із  уст  увись    слова,
Кохання  накриває  пеленою.
У  відповідь  шепочеш:  "  Ти  моя"
Я  все  життя  живу  лише  тобою.

І  неважливо  -  осінь,  чи  зима,
Чи  дощ,  чи  сніг,  хіба  у  цьому  справа.
Важливіше  -  зустрілись  недарма,
Любов  на  тім  шляху  на  нас  чекала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844513
дата надходження 09.08.2019
дата закладки 09.08.2019


САВИЧ

КОЛИСКОВА ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ

(Сеанс  психотерапії  для  жінок)
Ваш  чоловік  часто  з'являється  додому  в  пізній  час  та  ще  й  під  мухою.  Це  породжує  в  жінок  деякі  непорозуміння  типу:  "у  якої  це  ти,  паразит,  тягався?!  "  В  цьому  випадку  не  слід  ДОВОДИТИ    ситуацію  до  конфронтації,  а  прийняти  до  уваги    те,  що    ваш  чоловік  втомлений,  фізично  виснажений,  морально  спустошений,  сексуально  неспроможний.  Тож  спокійно  укладіть  його  на  ліжечко    підложить  йому  під  голівку  подушечку  і  голосом  індійської  кіногероїні  починайте  співати:

Пломеніє  зоря  і  на  ліжко  упав  
Та  як  бублик  скрутився  під  боком.
Я  козачка  твоя,  я  дружина  твоя,
Пане  Іване  ти  мій  лупоокий.

Я  хазяйка  твоя,  я  й  нагайка  твоя,
Пане  Іване  ти  мій  кислоокий.
Ти  на  мене  чекай  і  мене  не  міняй  
Ні  на  кого,  ніколи  й  нізащо.

Я  княгиня  твоя,  берегиня  твоя,
Пане  Іване,  моє  ти  ледащо.
Я  рабиня  твоя,  господиня  твоя,
Пане  Іване,  моє  ти  ледащо.

А  ти  п'єш  "на  коня"  і  гуляєш  до  дня,
А  тоді  укладаєшся  спати.
Я  багачка  твоя,  я  й  жебрачка  твоя,
Пане  Іване,  де  дів  ти  зарплату?

Я  дивачка  твоя,  я  й  добрячка  твоя,
Пане  Іване,  пропив  ти  зарплату!
Перестанеш  ти  пити,  будеш  мене  любить  
І  не  буде  ні  в  кого  мороки.

Заясніє  сім'я  і  назву  тебе  я
Паном  полковником  ще  й  синьооким!  

Заспівали?  Тепер  смачно  поцілуйте  чоловіків  чуб,  чи  лисину  і  він  ваш,  поки  не  порснеться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844519
дата надходження 09.08.2019
дата закладки 09.08.2019


НАДЕЖДА М.

Буває по-різному

Якщо  душею  не  зачепило,
тілом  довго  не  втримаєш.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NDSOoDEEK40[/youtube]

Коли  нагрянуть  почуття,
Ти  не  кажи  про  це  нікому.
Зроби  для  себе  відкриття,
Дай  розібратися  самому.

Можливо,  це  -  хвилинна  слабкість,
Пройде,   не  зачепив  душі.
І  ти  відчуєш  швидко  легкість,
Як  зрозумієш,  що  чужі.

Не  буде  сліз  гірких,  солоних,
Усе  пройде  без  каяття,
Бо  не  дали  тепла  долоні...
Піде  все  швидко  в  забуття...

Коли  у  вас  зовсім  не  так,
То  усміхнулась  це  вам  доля.
Це  лиш  вона  дала  той  знак:
Прийшла  вам  бажана  неволя.

І  будуть  сльози,  буде  сміх,
Але  на  те  -  друга  причина.
Це  зрозуміло  лиш  для  тих,
Хто  вмів  кохать  одну,  єдину...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843533
дата надходження 30.07.2019
дата закладки 08.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Молодість моя

Молодість...  О  молодість  моя!
Скільки  в  цьому  слові  сонця  й  літа.
За  тобою  так  сумую  я,
Заховав  тебе  від  мене  вітер.

Час  так  швидкоплинно  пролетів,
Нам  його  з  тобою  не  вернути.
Кожен  тоді  жив,  так,  як  хотів,
Молодість  -  ніколи  не  забути...

Вирувала  в  наших  венах  кров,
Ми  були  романтики  з  тобою.
Ти  подаруапла  нам  любов,
Завжди  захищала  нас  собою.

Я  так  часто  згадую  тебе
І  буває  не  сиджу  на  місці.
Поклик  твій  удаль  мене  зове
І  світанки  чисті,  променисті.

Я  біжу...  біжу  тобі  услід,
Та  догнати  вже  тебе  неможу.
Ти  в  душі  лишила  щастя  слід
І  собі  забрала  важку  ношу...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844413
дата надходження 08.08.2019
дата закладки 08.08.2019


Малиновый Рай

ПОСІЯЛА МАКИ (ПІСНЯ ДЛЯ ЖІНОЧОГО РЕПЕРТУАРА)

іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі

ПОСІЯЛА  МАКИ  БІЛЯ  ХАТИ
ПОЛИВАЮ  ЧИСТОЮ  ВОДОЮ,
ЯК  ЖЕ  Я  ЗМОРИЛАСЬ  СУМУВАТИ
ЛЮБИЙ  МІЙ,КОХАНИЙ  ЗА  ТОБОЮ.

ШВИДКО  МОЇ  МАКИ  ПІДРОСТАЮТЬ
СКОРО  ЗАЦВІТУТЬ  І  СЛАВА  БОГУ,
НУ  А  Я  ВСЕ  МИЛИЙ  ПОГЛЯДАЮ
СУМНИМИ  ОЧИМА  НА  ДОРОГУ.

ОСЬ  ВСІ  МАКИ  ВЖЕ  МОЇ  ДОЗРІЛИ
ПЕЛЮСТКИ  НА  ЗЕМЛЮ  ВЖЕ  ОПАЛИ,
А  ТЕБЕ  НЕМАЄ,ДЕ  Ж  ТИ  МИЛИЙ
Я  ТЕБЕ  ЧЕКАЮ  ЯК  ЧЕКАЛА.

І  РОЗНОСИТЬ  ВІТЕР  ЗРІЛІ  ЗЕРНА,
МАЖЕ  ЗАЦВІТУТЬ  КОЛИСЬ  ЦІ  ДІТИ
ЯК  І  Я  ЯК  БОГ  ТЕБЕ  ПОВЕРНЕ
РОЗЦВІТУ  ,БУДУ  ТОБІ  РАДІТИ.

ПАМ'ЯІТАЄШ,МАКИ  ТИ  ПРИНОСИВ,
ДАРУВАВ  І  МИЛО  ПОСМІХАВСЯ.
Я  ТІ  МАКИ  ЗАПЛІТАЛА  В  КОСИ,
ТИ  ДИВИВСЬ  І  МНОЮ  МИЛУВАВСЯ.

НАСІЯЛА  МАКИ  БІЛЯ  ХАТИ,
ХАЙ  ЦВІТУТЬ,ТАЙ  ЇХ  КУПАЮТЬ  РОСИ.
БО  НЕ  ПЕРЕСТАЛА  Я  КОХАТИ,
Я  ТЕБЕ  ЧЕКАЮ  МИЛИЙ  Й  ДОСІ.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844178
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 08.08.2019


Виктория - Р

"Самый-самый"!

"Самый-самый"!

Ты  мужчина  в  котором-век,
Или  вечность-подходит  тоже...
Мой  любимый,родной  человек!
Каждый  день,он  тобою  прожит.

Ты  мужчина  в  котором-шик,
Я  не  строю  с  тебя  рекламы...
"Я  не  чаю  в  тебе  души"
Ты  мужчина  мой,"Самый-самый":

Ты  мужчина  в  котором-честь,
Твоя  истина  красит  внешность.
Всё  в  тебе  от  рожденья  есть,
Сила,разум,любовь,и  нежность!
01  08  2019  г  
Виктория  Р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844407
дата надходження 08.08.2019
дата закладки 08.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої слова

Твої  слова  -  летять  неначе  птахи,
Неначе  зорі  сипляться  згори.
Твої  слова  -  немов  черемхи  запах,
В  букет  чарівний  їх  мені  збери.

Твої  слова  -  мов  грона  калино́ві,
Запалюють  у  серденьку  любов.
Бувають  ніжні  і  такі  казкові,
Радію  я,  що  ти  мене  знайшов.

Твої  слова  -  звучать  неначе  пісня,
Немов  троянда  розцвіла  в  саду.
І  хоч  пора  надво́рі  буде  пізня,
До  тебе  мій  коханий  я  прийду.

Твої  слова  -  шепочуть  мені  радо,
А  руки  обіймають  ніжно  стан.
В  повітрі  линуть  звуки  канонади,
Нас  береже  -  кохання  талісман.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844321
дата надходження 07.08.2019
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Ты мне не снись красивая такая.

Ты  мне  не  снись  красивая  такая,
А  то  ведь  не  проснусь  когда-нибудь,
Сегогдня  ласково  подушку  обнимая,
Шепчу  тебе:  забудь  меня,  забудь.

Забудь  меня,  когда  раскаты  грома
Грохочут  в  этом  сказочном  маю,
Забудь  мою,  мою  тропинку  к  дому,
Где  я  тебя  так  трепетно  люблю.

Безумец  май  -  и  яблони  в  цвету,
Безумец  май  -  а  с  ним  безумец  я,
Ведь  я  люблю,  люблю  совсем  не  ту,
Которая  чужая,  не  моя.

Ты  не  моя  -  и  всё  ровно  я  рад
За  мои  горькие  душевные  мученья,
Безсовестный  раздел  весенний  сад
До  наготы  ночного  сновиденья.

Ты  мне  не  снись  красивая  такая,
А  то  ведь  не  проснусь  когда-нибудь,
Сегодня  ласково  подушку  обнимая,
Шепчу  тебе:  забудь  меня,  забудь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740151
дата надходження 01.07.2017
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Нарисуй мне художник.


Нарисуй  мне  художник,  готов  я  потратиться,
Хоть  любую  цену  назови,
Нарисуй  мне  её  в  лёгком  ситцевом  платьице
Средь  цветов  луговых  и  любви.

Нарисуй  мою  прелесть  весёлыми  красками,
Каждый  тюбик  любовью  налей,
Чтоб  смотрела  она  лучезарными  глазками,
И  чтоб  всё  улыбалося  в  ней.

Чтобы  каждый  цветок,  от  ромашки  до  лютика,
На  неё  восхищённо  смотрел,
И  чтоб  солнечный  свет  до  последнего  лучика,
Лишь  одну  только  милую  грел.

И  ещё  всю  природу  рисуй  обозримую
С  ветерком,  совсем  слабым,  в  лицо,
Просто  знай:  мне  никто  не  заменит  любимую,
Хоть  на  правой  ручёнке  кольцо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757490
дата надходження 28.10.2017
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Листаю жизнь страница за страницею.

Листаю  жизнь  страница  за  страницею,
Огонь  любви  не  сжёг  в  ней  всё  до  тла,
Не  прячь  же  взгляд  красивый  за  ресницами,
Мне  так  не  достаёт  его  тепла.

Не  достаёт  так  голоска  певучего,
Родного  мне,  любимого  до  слёз,
И  губ,  от  поцелуев  не  отученых,
И  крабиком  заколотых  волос.

Я  всё  отдам  за  радость  мне  желанную,
А  ты  меня  теплом  своим  согрей,
Ты  для  меня  природа  первозданная,
С  печалями  и  радостями  в  ней.

Листаю  жизнь  страница  за  страницею,
Огонь  любви  не  сжёг  в  ней  всё  до  тла,
Не  прячь  же  взгляд  красивый  за  ресницами,
Мне  так  не  достаёт  его  тепла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755260
дата надходження 14.10.2017
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Как я хочу тебя обнять.


Как  я  хочу  тебя  обнять,
Как  я  хочу  тебя  лелеять,
У  всех  хочу  тебя  отнять,
Что  бы  печаль  свою  развеять,
Как  я  хочу  тебя  обнять.

Тебя  хочу  всю  целовать,
Уснуть  с  тоборю  и  проснуться,
И  раздевать  и  одевать,
В  тебя,  как  в  омут,  окунуться,
Тебя  хочу  всю  целовать.

Любить  хочу  тебя,  любить,
Как  никого  на  белом  свете,
Твоим  дыханьем  хочу  быть,
Твоей  улыбкой  на  рассвете,
Любить  хочу  тебя  ,  любить.

И  обнимать,  и  целовать,  любить...
Мечтать  лишь  остаётся,
О,  Боже,  можетли  так  быть?-
Всё  сразу!  -  сердце  ж  разорвётся,
И  обнимать,  и  целовать,  любить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757491
дата надходження 28.10.2017
дата закладки 07.08.2019


СОЛНЕЧНАЯ

СЛУЧАЙНАЯ ВСТРЕЧА…

Парком,  вновь  пробегаю,
Торопясь  и  спеша..
Вдруг,  споткнувшись,  упала
Подвернулась  нога..

А  идущий  напротив  -
Молодой  человек,
Видя,  что  происходит,
В  миг,  метнулся  ко  мне...

Он  меня  не  оставил,
Подошёл  и  помог...
Все  бумаги  собрал  мне,
Положив,  в  мой  кулёк.

А,  затем,  не  смущаясь,
Взял  на  руки,  понёс...
На  скамеечке,  в  парке
Поместил,  возле  роз...

Сам  присел  не  на  долго
Успокоить  меня...
Взгляд  приятный,  пристойный
Он  тревожил  меня...

Я  уже  не  надеясь,
Что,  бывают  они  -
Мужики-джентльмены,
Не  самцы,  не  лгуны...

Как  же  мил  и  приятен
В  той  беседе  был  он?...
Мной  испачкано  платье  -
Он  платочком  оттёр...

Мужской  голос  тот  нежный
Я  забыть  не  могу...
Как  хотелось  мне  снова,
Снова  -  встретить  ЕГО!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844282
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВИЙ СВІТ

Цінуйте  світ  в  якому  народились,
Де  вас  уперше,  як  мале  дитя
Взяли  на  руки,  де  на  вас  молились,
Де  всім  ви  зобов’язані  життям.

Ваша  колиска,  над  якою  мама,
Торкалась  рученят,  схилившись  ниць.  
Вона  була  неначе  одержима
У  теплоті  яскравих  багряниць.

Цінуйте  весни  і  цінуйте  літо,
Батькам  допомагайте  при  житті.
Будьте  їм  хлібом,  що  вродило  жито,
Опорою  на  їхньому  путі.

А  в  їхню  осінь  опікуйтесь  ними
І  знайте,  ви  опора  в  них  одна.
Не  рвіть  їм  душу,  вчинками  сумними,
Бокал  подайте  доброго  вина.

І  будьте  з  ними,  якомога  більше,
Даруйте  радість,  цим  продовжте  вік.
Щоб  небеса  у  них  були  ясніші,
І  щоб  життя  примножувало  лік…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844152
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій настрій

Мій  настрій  враз  метеликом  злетів,
Добрався  до  далеких  берегів.
Торкнувся  тихо  сонця,  літа  крил,
Набрався  від  творіння  міцних  сил.

Помандрував  до  річки  навпростець,
Зігрів  теплом  сто  -  тисячі  сердець.
Напивсь  нектару  з  квітів  польових
І  ніби  на  хвилиночку  притих...

Та  де  там...  Знов  махаючи  крилом,
Пронісся  разом  з  вітром  над  селом.
До  лісу  наче  птах  помандрував,
На  гілочці  сосни  пісень  співав.

А  потім  він  підкрався  до  води,
Торкнувся  так  замрієно  верби.
Послухав  соловейка  нальоту,
А  ще  зозулі  трепетне  ку  -  ку.

Зустрів  веселку  диво  -  кольорів,
Картину  малювати  він  хотів...
Та  враз,  хмарина  звідкись  узялась
У  настрою  картина  розплилась.

Та  він  не  падав  духом,  сильним  був,
Додому  повернувся  із  загул...
Теплом  зігрів  присутніх  у  цей  час,
Вітаєм  разом  з  настроєм  -  всіх  вас.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844202
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Ольга Калина

Стежина до сина ( Коренівському Сергію)

Пам’яті  Коренівського  Сергія  Петровича  
бійця  128-ї  окремої  гірсько-піхотної  бригади  м.  Ужгорода,  
жителя  с.Андріяшівка  Бердичівського  р.  Житомирської  обл.,
який  загинув  6  серпня  2014  р  в  бою  за  аеропорт  м.Луганська  
присвячую:

До  сина  споришем  стежина
Не  заростає  п’ятий  рік,  
Сумує  мама  і  дружина
Згубили  в  горі  дням  цих  лік.

Нема  тепер  у  мами  сина,
Лише  могила  височить.  
І  де,  скажіть,  їй  взяти  сили,
І  як  надалі  в  світі  жить.?!

Війна..Війна..Та  будь  проклята!  
Найкращих  забираєш  ти!
Подушка  мокра  і  зім’ята  ..
О  змилуйсь,  Боже,  і  прости!

За  що,  скажи,  в  нас  гинуть  діти
І  кров  людська  тече  струмком?
Допоки  будем  сльози  лити?!
Та  й  горе  в  горлі  вже  клубком..

Веде  стежина  до  могили,
Щодень  матусенька  іде.
Їй  білий  світ  уже  не  милий,
Бо  слід  синочка  не  знайде.

Як  тихо  тут,  біля  могили,  
І,  навіть,  пташка  не  співа..  
Сидить  матусенька  похила,
А  знизу  -  стоптана  трава.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844232
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Як я люблю тебе моя Волинь!

Моя  Волинь  у  барвах  веселкових,
Куди  не  глянь  ліси,  усе  ліси.
Зелені  трави  у  квітках  медових,
Такої  не  знайдеш  ніде  краси.

Волинський  край,  то  Лесина  садиба,
Волинський  край,  то  пісня  солов'я.
Радію  я,  що  ти  зімною  здибавсь,
Волинський  край  -  горджусь  тобою  я.

В  твоїх  лісах  донині  Мавка  бродить,
Закохана  у  Лукаша  вона.
Лише  для  неї  пісню  він  виводить,
Сопілки  звуки  линуть  звіддаля.

Волинський  край,  то  ніжна  колискова,
Волинський  край,  озер  блакитна  синь.
Волинський  край  -  то  українська  мова,
Як  я  люблю  тебе  моя  Волинь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843961
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов взяла в полон / слова до пісні /

Нас  доля  двох  взяла  звела,
Любов  в  полон  обох  взяла.
Любов  взяла  обох  в  полон,
Я  так  люблю  і  то  не  сон.

Приспів:

Люблю  тебе,  люблю  тебе,
Хай  ніч  мине,  хай  день  мине.
У  сни  до  тебе  прийду  я,
Бо  ти  є  мій,  а  я  твоя.

Черешня  зацвіла  в  саду,
Троянда  випила  росу.
Для  мене  ти  і  сад  і  цвіт,
Люблю  тебе,  як  білий  світ.

Твої  уста  неначе  мед,
А  смак,  мов  яблуко  ранет.
Без  тебе  ніч  мені  не  ніч,
Торкають  руки  наших  пліч.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844109
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Ганна Верес

Невже нас і війна не об’єдна?

Невже  нас  і  війна  не  об’єдна
І  не  набудем  мудрості  ніколи,
Що  Україна-мати  –  в  нас  одна
І  що  біда  –  не  тільки  горе  –  й  школа.

Наука  ця  сувора  й  боляча,
А  знехтуємо  нею  –  бути  горю!
Відчути  силу  дружного  плеча
Ми  маємо,  бо  ціль  одна  в  нас  –  воля!

Може,  тому  Бог  і  не  поспіша
Впливати  на  події  у  Донбасі,
Щоб  українська  праведна  душа
Сама  зробила  вибір  свій  наразі,
Щоби  не  опинитися  на  пласі!?
6.07.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844060
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Олекса Удайко

НАЗБИРАЙ МЕНІ ЗІР

     [i]Фінішує  літня  пора...  
     Її  ознакою  є  здобуки
     природи  і  людини...
     Про  це,  і  не  тільки,
     тут...  в  супроводі
     "космічної"  музики
       Ді  Дюлі.[/i]
[youtube]https://youtu.be/wMNdIl0E49k[/youtube]
[i][color="#055063"][b]назбирай  мені,  мавко,  у  лісі  чорниці
й  приготуй  лікувальний  для  неба  настій  
напою  я  тим  зіллям  небесні  зірниці,
щоб  в  душі  засіяли  свічада  святі

назбирай  мені  зір  в  чистім  полі  досвітнім
й  макоцвітним  вітрилом  прилинь  у  мій  дім
я  встелю  ними  ложе  бажань  заповітних  –
в  край  дитинства  і  юності  спрагло  ходім  

назбирай  мені  дум  -  дивовиж  ясночолих  
і  встели  ними  густо  до  мрій  славних  шлях,  
щоб  забути  стежки  й  недоладні  ґринджоли,
що  блукали  без  цілі  в  толочних  полях  

назбирай  мені  чар  розкошлачено-вічних  
і  вели  їх  чар-зіллям  вплітатись  ув  яв
я  тебе  покохаю  в  тих  чарах  стоїчних,
як  ніхто  і  ніколи  
                                                             в  житті  не  кохав[/b]
[/color]
3.08.2019
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844030
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Любов Іванова

І ТАКІ ДИВА БУВАЮТЬ

[b][color="#4209ab"]У  соломі,  у  копиці
Получив  Петро  по  пиці...
Наче  ж  він  мене  хотів,  
А  лиш  ліг,  та  й  захропів.
Що  робить  у  тім  випадку?
Я    -  до  кума  через  кладку.

Що  за  лихо,  за  біда,
Хтось  в  них  з  клуні  вигляда...
Там  з  кумою  брат  мій,  Клим,
Що  вона  там  робить  з  ним?
Пропоную  за    мовчання,
З  кумом..  час  чи  два  кохання!!

Мій  Петро  проснувсь  в  соломі.
Не  знайшов  мене  у  домі.
Взяв  півлітру  в  комірчині,
З  кумом  випить  по  чарчині.
Ой,  рятуйте,  добрі  люди!
Нас  застане,  лихо  буде!!

Тут,  ліхтариками  блима,
Йде  назустріч  жінка  Клима.
-  Мов,  подівсь  мій  Клим  із  дому,
Десь  зо    дві  години  тому...
Мій  Петро  повів  очима,
Став  втішати  жінку  Клима..

Та  чого    гнівити  Бога
Всім  дісталась  допомога!!
З  кумом  я!  Кума  із  Климом
Зайнялись  в  ту  ніч  інтимом.
І  Петро  мій  не  в  накладі.
Спав  у  Климової  Наді...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843911
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 03.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А я люблю, люблю тебе / слова для пісні /


В  моїй  руці  лежить  твоя  рука,
Для  мене  ти  кохана  і  єдина.
Ми  йдемо  поруч  стежкою  життя,
Із  саду  лине  пісня  солов'їна.

Приспів:

А  я  люблю,  люблю  тебе  люблю,
Для  мене  ти  неначе  зірка  рання.
Я  дякую  і  Господа  молю,
З  тобою  поруч  бути  до  світання.

Всміхається  до  нас  ласкавий  день
І  промінь  сонця  радісно  лоскоче.
Наспівує  нам  про  любов  пісень
На  крила  вітерець  підняти  хоче.

Для  мене  ти,  моя  палка  любов,
Для  мене  ти,  блакитне  небо  чисте.
Я  шепочу,  кохана  знов  і  знов,
Свою  любов  дарую  пломенисту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843865
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 03.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кажуть, що я з полем обручилась

Кажуть,  що  я  з  полем  обручилась,
Все  біжу  на  здибанку,  біжу.
В  небі  ясна  зірка  засвітилась,
Дощ  на  травах  залишив  сльозу.

Пригортає  вітер  мене  й  поле,
Манить  шлях  Чумацький  вдалині.
У  житах  цвіркун  співає  соло,
А  в  душі  співають  солов'ї.

Ніч  свої  ховає  таємниці,
Місяць  човником  вгорі  пливе.
В  тиші  десь  палають  блискавиці,
Казка  вдалечінь  мене  зове.

Кажуть,  що  я  з  полем  обручилась,
А  воно  так  манить  мене  вдаль.
Я  в  поезії  йому  відкрилась,
Поруч  з  ним,  тіка  моя  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843780
дата надходження 02.08.2019
дата закладки 02.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе коханий виглядаю

Коханий!  Серпень  на  порозі,
А  ми  зустрітися  невзмозі.
Все  справи  зустріч  віддаляють,
Слова  із  вітром  відлітають.

Чекаю,  щоб  ступив  на  ґанок,
Будь  перший  ти,  а  не  світанок.
Я  простягну  до  тебе  руки,
Нехай  не  буде  більш  розлуки.

З  тобою  сядем  в  тихий  вечір,
Ти  обіймеш  мене  за  плечі.
І  у  медовім  поцілунку,
Зіллються  у  букет  медунки.

Ніхто  не  забере  від  мене,
Те  найдорожче  і  єдине.
В  коханні  міцність  наша  й  сила,
Нас  один  -  одному  створила...

Думки...  думки...  в  них  ти  зі  мною,
Як  я  скучаю  за  тобою.
Пишу  листи...  Не  відсилаю,
Тебе  коханий  виглядаю...

Почуй,  прийди,  не  забарися,
До  мене  назавжди́  вернися.
Я  напою  гарячим  чаєм,
Прошепочу,  що  так  скучаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843705
дата надходження 01.08.2019
дата закладки 01.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Волошкові очі сині ( слова для пісні)

Ти  за  руку,  ти  за  руку  тримав  ніжно,
А  мені  було  казково  й  дивовижно.
І  всміхалися  волошки  -  сині  квіти,
Їм  причісував  голівки  в  полі  вітер.

Ой  волошки,  ой  волошки  милі  квіти,
Дарувало  їх  нам  поле  й  тепле  літо.
Бігли  поруч  ми  закохані  з  тобою,
А  довкола  лиш  волошки  і  нас  двоє.

Твої  очі  мов  оті  волошки  сині
Я  топлюся  в  них  кохана  і  понині.
Погляд  ніжний  так  до  тебе  мене  манить,
А  стріла  Амура  серце  моє  ранить.

Я  нарву  тобі  букет  з  волошок  синіх,
Подарую  лиш  тобі  одній  -  єдиній.
І  у  очі  твої  сині  задивлюся,
З  них  немов  води  джерельної  нап'юся...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843625
дата надходження 31.07.2019
дата закладки 31.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розтривожилась осінь тобою

Розтривожилась  осінь  тобою,
Задощило  у  серці  моїм.
Лист  кленовий  упав  на  долоню,
Ти  прилинула  в  наші  краї.

У  тумані  сховалися  трави,
Навкруги  закружляв  листопад.
Кольорові  дрімають  діброви,
У  зажурі  стоїть  тихо  сад.

Прохолодою  вкрились  світанки
У  повітрі  гірчать  полини.
І  дощі  барабанять  по  ранках,
Мов  розучують  гамми  вони.

Розтривожилась  осінь  тобою,
Чути  в  небі  журливе:"  Курли."
Таке  близьке  й  знайоме  доболю,
Притаманне  осінній  порі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843507
дата надходження 30.07.2019
дата закладки 30.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загубилися в ромашках ( слова для пісні)

Загубилися  в  ромашках,  долей  наших  почуття.
Їх  знайти  було  нам  важко,  диктувало  так  життя.
Як  блукали  по  світанках,  роси  падали  до  ніг,
Птах  співав  пісень  на  ґанку,  будив  голосом  усіх.

Приспів:

Ромашкове  поле,  нас  кличе  до  себе,
Ромашкове  поле,  то  сонце  і  небо.
Ромашкове  поле  на  квітах  гадає,
Любить,  чи  не  любить,  серце  відчуває...

Доторкнулася  до  квітки.  чиясь  з  ніжністю  рука,
Посміхалось  до  нас  літо,  веселилася  ріка.
Сів  метелик  на  пелюстку  і  зануривсь  в  кольори,
Одягла  хмаринка  хустку,  полетіла  в  береги.

Я  скажу  тобі  кохаю.  а  ромашка  так  собі,
Лине  пісня  понад  краєм  я  дарю  її  тобі.
Заховаюся  в  ромашках,  ти  у  них  мене  знайди,
Доля  в  клітці,  наче  пташка,  ти  на  волю  відпусти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843414
дата надходження 29.07.2019
дата закладки 30.07.2019


Віталій Назарук

БАБУСЯ І ВНУЧКА

Горять  вуста  забутими  цілунками
І  стан  дівочий  бабці  до  лиця.
Встає  одна  туманними  світанками,
Хоч  їй  ще  стати  можна  до  вінця.

Легка  хода,  якась  не  по-жіночому,
Та  тополина  в  полі,  що  одна.
Нікуди  не  ходила  з  дому  отчого,
Висока  в  неї  за  любов  ціна.


Вона  вже  знає  смак  тої  отрути,
Давно  її  розплетена  коса.  
Часами  в  ліжку  прагне  ще  почути
Слова,  які  ніхто  їй  не  казав.

Росте  онучка  –  сцена  й  фортепяно,
Бабця  –  це  захист  внучки  від  біди.
Вона  її…    Красива  і  слухняна…
Єдина  втіха  раз  і  назавжди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843396
дата надходження 29.07.2019
дата закладки 29.07.2019


Любов Іванова

В РАЗЛУКЕ Я, ЧТО РАНЕНАЯ ПТИЦА

[b][i][color="#e01086"]В[/color]идно  так  судилось  нам  с  тобою,

[color="#e01086"]-Р[/color]азлюбил,  -  ты  бросил  на  ходу,
[color="#e01086"]А[/color]    теперь  лишилась  я  покоя,
[color="#e01086"]З[/color]най,  любимый,  я,  как  прежде  жду...
[color="#e01086"]Л[/color]ето  мне  не  дарит  больше  радуг,
[color="#e01086"]У[/color]тренний  рассвет  не  шлет  лучи...
[color="#e01086"]К[/color]то  прогонит  мне  печаль-досаду,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  ли  тот,  кто  сердцем  будет  чист?

[color="#e01086"]Я  [/color]была  любимой  и...  летала

[color="#e01086"]Ч[/color]увств  без  крыльев  в  этом  мире  нет...
[color="#e01086"]Т[/color]олько  сразу  всё  бесцветным  стало,
[color="#e01086"]О[/color]крылённой  счастьем  -  гаснет  свет...

[color="#e01086"]Р[/color]азошлись  у  нас    судьбы  дороги
[color="#e01086"]А  [/color]теперь  у  каждого  свой  путь,
[color="#e01086"]Н[/color]о  не  все  подведены  итоги,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  любовь,  что  не  дает  уснуть...
[color="#e01086"]Н[/color]очь  пройдёт  и  сменится  рассветом,
[color="#e01086"]А[/color]лым  светом  скрасится  восток.
[color="#e01086"]Я[/color]  подруг  не  слушаю  советы,  

[color="#e01086"]П[/color]ропишу  о  боли  между  строк...
[color="#e01086"]Т[/color]ает  день,  его  заменит  вечер,
[color="#e01086"]И[/color]з-за  леса  выплывет  луна.
[color="#e01086"]Ц[/color]епь  событий  ляжет  вновь  на  плечи,
[color="#e01086"]А[/color]  беда  лишь  в  том,  что  я  одна.[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843330
дата надходження 28.07.2019
дата закладки 28.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У літі лишилось дитинство

Там  у  літі  лишилось  дитинство
І  турботливе  слово  батьків.
І  калини  червоне  намисто
І  казки,  ще  столітніх  дубів.

Знов  приходить  у  сни  колискова,
Що  співала  матуся  до  сну.
Ясна  зірка  в  вікні  вечорова,
Закликала  у  гості  весну.

Бігли  ми  в  прохолоду  до  ставу,
Нас  манила  до  себе  вода.
Пестив  вітер  вербу́  кучеряву
І  раділа  від  цього  вона.

Паслись  в  березі  згніздані  коні,
Соковита  й  смачна  їм  трава.
Примостився  жучок  на  осонні,
Посміхалась  йому  кропива́.

Ґелґотання  лилося  луною,
Вели  гуси  малих  дитинчат.
Піднімався  туман  пеленою,
Не  вернеться  дитинство  назад...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843329
дата надходження 28.07.2019
дата закладки 28.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не випите вино

Не  випите  вино  лишилось  у  бокалі,
Іскрилося  воно,  а  у  душі  печалі.
Ще  вечір  задивлявсь  на  ніч  свою  кохану,
А  місяць  цілував  вже  зорі  полум'яно.

Жасминовий  коктель  у  ніч  такий  пахучий,
На    озері  лілей  з  тобою  серед  ночі.
Були  щасливі  ми,  чому  ж  тепер  нещасні,
Засмучені  сліди  дощі  змивають  рясні.

Летить  луною  дзвін,  торкається  до  неба,
Такий  знайомий  він,  розповідать  не  треба.
Про  ту  любов,  що  сну,  нам  не  було  з  тобою,
Згадаємо  весну  в  яку  зустрілись  двоє.

Згадаємо  наш  сад  і  солов'їні  співи,
Сплітався  виноград  і  ми  були  щасливі...
Не  випите  вино  лишилось  у  бокалі,
Чому  ж  гірчить  воно,  лишаючи  печалі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843246
дата надходження 27.07.2019
дата закладки 27.07.2019


Ольга Калина

Посадила мати вишні край городу

Посадила  мати  вишні  край  городу,  
Щоб  вони  для  діточок  росли.  
Поки  підростала  гордість  її  роду,
То  для  неї  втіхою  були.  

Приспів:
Вишні  доглядала  моя  рідна  мама
На  своїм  подвір’ї    край  села.  
Розбрелися  діти  різними  світами,
Їх  із  дому  стежка  повела.  

Поливала  мати  вишні  на  світанку  -
Шелестіли  листям  ті  в  одвіт.
А  як  спочивала,  сидячи  на  ґанку,  
Тішив  око  білих  вишень  цвіт.

Приспів:
Вишні  доглядала  моя  рідна  мама
На  своїм  подвір’ї    край  села.  
Розбрелися  діти  різними  світами,
Їх  із  дому  стежка  повела.  

Розквітають  вишні    ранньою  весною..
Та  кого  вже  радує  їх  цвіт?!  
Пустка  поселилась..  Сумно  за  тобою..
Лиш  шпаки  розносять  з  вишень  плід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843122
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 26.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Запросив на весілля

Ми  зустрілися  якось  у  пору  осінню,
Коли  птахи  летіли  у  теплі  краї.
Ти  до  себе,  мене,  запросив  на  весілля
Я  дивилась  зажурено  в  очі  твої...

Пригадалось  минуле  і  зустрічі  наші,
Де  співали  птахи  у  вишневім  саду.
Веселились,  блукали    немов  в  "Вернісажі"
І  не  знали,  що  щастя,  несе  нам  біду...

Ми  ж  були  із  тобою  немов  одне  ціле,
Наче  голка  і  нитка,  мов  сонце  і  день.
А  сьогодні...  Враз  листя  з  дерев  облетіло
І  не  чути  в  садах  більш  пташиних  пісень...

У  твоєму  дворі  веселяться  музи́ки,
Ти  сьогодні  із  іншою  йдеш  під  вінець.
А  кохання  самотнім  лишилось  навіки,
Воно  більше  не  буде  тривожить  сердець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843028
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 25.07.2019


САВИЧ

Приймакова наука

Відшуміло,  відбуянило  весілля,
Відлилась  горілочка  дзюрком,
Залишився  в  тещі  жити  милий,
Тобто,  став,  як  кажуть,  приймаком.
Скільки  їх  сатирики  клепали!
Скільки  приказок,  усмішок  і  пісень
Про  безправ’я  приймакове  склали
У  минулий  і  сучасний  день!
Та  й  якщо  у  прийми  йде  відважний,
Його  доля  не  така  й  тяжка.
То  ж  давайте  прослідкуємо  уважно,
Яка  доля  в  цього  приймака.
В  перший  день  піднявся  ще  раненько,
Теща  й  жінка  у  постелі  ще  лежать,
Лад  навів  у  хаті  він  хутенько
І  пішов  сніданок  готувать.
Зашкварчало,  зашуміло,  зашипіло,
У  посудині  забулькала  вода.
- Доню!  –  каже  мати.  -  Оце  діло!
Це  ж  Господь  послав  нам  благодать.
Жити  будеш  як  ота  цариця,
Вік  не  будеш  діла  ти  робить,
Наш  зятьок,  як  видно,  справжній  лицар,
На  руках  тебе  буде  носить!
Пахощі  смачні  –  по  всій  квартирі.
Зять  по  чвертку  в  магазин  сходив,
Стіл  накрив  і,  як  годиться,  щиро
Жінку  й  тещу  снідать  запросив.
Теща  глянула  і  сплеснула  в  долоні:
-  З  таким  зятем  довго  можна  жить!
Після  чарочки  у  двох  –  і  мама,  й  доня
Уплітають,  аж  за  вухами  тріщить.
-  То  смачний,  -  питає  зять,  -  сніданок?
-  Ой,  чудовий!  Як  нам  повезло!
-  То  ж  послухайте,  хороші  мої  дами:
Щоб  мені  щодня  отак  було!

[i]4-5.09.1995  [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842248
дата надходження 17.07.2019
дата закладки 24.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не сумуй дощами ( слова для пісні)

У  смутку  сад  схилив  додолу  віти,
Ще  хочеться  так  слухати  птахів.
Пішло  на  відпочинок  уже  літо,
Пісень  не  чути  й  дзвінких  голосів.

Приспів:

Ти  люба  осінь  не  сумуй  дощами,
Ти  люба  осінь  душу  не  тривож.
Будь  завжди  щира  і  привітна  з  нами
І  щастя  повні  вінця  наворож.

Лиш  сльози  тихо  дощик  проливає,
Мов    оксамити  падають  в  траву.
І  листопад  в  самотності  кружляє,
Листочки  у  букет  собі  зберу.

Із  сумом  журавлі  курликнуть  в  небі
Їм  час  уже  летіти  в  інший  край.
А  вітер  прошепоче,  що  не  треба,
Ви  повертайтесь  в  цей  небесний  рай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842914
дата надходження 24.07.2019
дата закладки 24.07.2019


СОЛНЕЧНАЯ

ПОДОЖДАТЬ…

Не  мало  Вы  стихов  сейчас  мне  пишете,
Но  их  читать  -  смущенья  не  дают...
Ведь  Вы  в  моей  душе  -  ответа  ищите,
Ну,  а  она  пока  пассивна  тут...

Душа  моя  пресытилась  признаньями,
Ей  хочется  немного  подождать...
Возможно,  чувства  будут,  с  опозданием...
Но  мы  бессильны  их  предугадать...

Быть  может  посоветую  сейчас  я  Вам,
Чтобы,  окинув  взором  всё  вокруг,
Заметили  другую  музу,  тайную,
Которой  Вы  не  видите,мой  друг...

Я  принимаю  всё  что  БОГ  пошлёт  мне  вновь,
Но  душам  тоже  нужно  отдыхать...
И  безусловно,эту  новую  любовь  свою
Я  с  радостью  тогда  сумею  взять  и      дать!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831892
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 23.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Як цей край Поліський не любити…

Де  Русалка  розпустила  коси,
Озеро  Піскове  тихо  спить.
З  трав  спадають  прохолодні  роси,
Як  цей  край  Поліський  не  любить...

Сосни  нам  про  щось  розповідають,
Може  казку,  що  в  лісах  блука.
Хто  приїхав  в  край  цей,  зустрічають,
Я  цю  зустріч  в  серці  зберегла.

І  хоч  дощ  розплакавсь,  розтривоживсь,
Омивав  і  озеро  і  ліс.
То  стихав,  то  знов  собі  розходивсь,
Потім  взяв  і  в  травах  загубивсь.

Тихо  так  у  Лесиному  саду,
Яблука  звисають  до  землі.
Лиш  птахи  пісень  співають  радо,
Полюбились  ці  краї  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842607
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 22.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Юна бандуристка

Бандура  в  її  руках,  
То  плаче,  а  то  сміється.
Блакитний  вогник  в  очах,
Любов  в  маленькому  серці.

І  лише  торкне  рука,
Натягнутих  струн  так  ніжно.
Як  вмить  полине  дзвінка,
Мелодія  дивовижна.

Голос  то  ніжності  мить,
А  мить  така  загадкова.
Мов  соловейко  дзвенить
У  казку  вертає  слово.

У  залі  тиша  німа...
Затамували  всі  подих.
Луною  линуть  слова,
Летять  у  зал,  до  народу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842711
дата надходження 22.07.2019
дата закладки 22.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Запитай у осені ( слова для пісні)

Запитай  у  осені,  запитай  у  осені,
Чи  вона  любов'ю,  ще  зігріє  нас.
Ми  підем  покосами,  ми  підемо  росами,
Хай  то  буде  ранок,  чи  вечірній  час.

Запитай  у  серденька,  запитай  у  серденька,
Що  воно  розкаже  про  любов  тобі.
Як  зерно  до  зернятка,  як  зерно  до  зернятка,
Так  і  в  нас  з  тобою  роки  молоді.

Запитай  у  осені,  запитай  у  осені,
Чи  вона  стежками  в  казку  поведе.
Ми  туди  запрошені,  ми  туди  запрошені,
Будемо  з  тобою  вдячні  їй  за  те.

Журавлів  курликання,  журавлів  курликання,
Понесе  луною  у  осінній  час.
Осінь  нас  покликала,  осінь  нас  покликала,
Зустріч  дарувала,  наче  в  перший  раз...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842546
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 20.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люби мене ( слова до пісні)

Ти  люби,  люби  мене,  люби,
Як  блакитне  небо  й  теплий  вітер.
Ми  з  тобою  наче  голуби,
Провіщаємо  кохання  світу.

Ти  люби,  люби  мене,  люби,
Будемо,  мов  пара  лебедина.
Хай  не  буде  у  душі  журби,
Від  любові  зацвіте  калина.

Ти  люби,  люби  мене  одну,
Ніжно  так,  по  справжньому  коханий.
Повернемось  з  щастям  у  весну,
Нас  удвох  зустріне  теплий  ранок.

Нехай  в  літі  сонце  зігріва,
Хай  пісень  співає  бистра  річка.
Нас  чекає  втомлено  верба,
Ти  прийди  коханий  до  потічка.

Доторкнеться  осінь  до  плеча,
Закружляє  вальсом  до  світання.
Запалає  у  душі  свіча,
Вогником  гарячого  кохання.

І  нехай  за  вікнами  мете,
Замітає  сніжна  хуртовина.
Я  прошу  люби,  люби  мене,
Нехай  в  серці  буду  я  єдина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842435
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 19.07.2019


СОЛНЕЧНАЯ

ПРЕДЧУВСТВИЕ ПЕРЕМЕН…

 
Где  же  ты  -  родной  мой  человек?
Я  же  чувствую,что  где-то,  бродишь,рядом...
Жду  тебя,  узрЕть  мечтаю  взглядом,
Сердце  ж  наполняется  теплом...

Даже  ночью  мне  приснился  сон...

Как  с  Амуром,  в  небе  ,словно  птицей
Я  летала  под  его  крылом...
Там,  во  сне,  была  -  его  Царицей!
Сон  был  странным,  вот  таким  был  он:

В  ночном    сне  -  ПсихЕею  была...
СлЫла    я  -  не    виданной    красою!
На  свиданье,  тёмной  ночью    шла,
Чтоб  там    встретиться  с  Амуром  и  любовью..

Торопилась    я,  чтобы    успеть,
Как  внезапно  -  ветер  вдруг    вскружился...
Слишком  быстро  пОднял  он  меня,
Растрепав...,  затем  остановился...

Неожиданно,  шкатулку  в  руки  дал,
И  просил,  чтоб  я  не  открывала.
Любопытство  подвело,  манЯ,
Всё  ж,  шкатулку  ту  -  тихонько  я    взломала...

Сон  мгновенно  охватил  меня
И  Морфей  свалил  гипнозом  сильным
Дальше  что?..совсем  не  помню  я...
Знаю  лишь,  будил,  целуя  -  милый...

Ну,  а  позже  -  мне  Амур  принёс  -  чАшу,
В  ней  -  напиток  был  бессмертный...
Напоив    -  меня,  взял  нАруки,  унёс..
Чтоб    подняться    в  небо  -  к  жизни  светлой!..

Улетели  вместе  -  в  РАЙСКИЙ  САД...
Что  бы  больше    нам    не  разлучаться!
Вот  такой    был  ночью    сон  -  роман,
Ну,а  утром  -  я  очнулась  в    счастье!

Где  же  ты  -  любимый  человек?
Знаю,  нас  с  тобой  -  БОГ  не  оставит,
ОН  соединит  с  тобой  -  на  век...
Ну,  а  дальше,  будем  жить  мы  -  в  РАЕ!..

Я  ещё  немножко  подожду...
Знаю,  ведь,  всё  так  и  будет,-  знаю...
Чувство  нежности  -  мне  наполняет  грудь,
Предвкушенье    счастья  -    возрастает!..



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842135
дата надходження 16.07.2019
дата закладки 17.07.2019


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 114

[b][color="#0421de"]Зря  я  время  не  теряю
Сидя  в  Раде  день-деньской
Депутатов  охмуряю
Хоть  один,  да  будет  мой!

Всем  на  ухо  нашептала
В  Раде,  бабы,  точно  рай.
Платят  денежек  не  мало,
А  ты  сядь  себе  -  дремай!

Я  за  что-то  зацепилась,
Колбаса...  не  колбаса?
А  вот  в  руку  не  вместилась
Эта  палка  в  волосах...

Говорят,  все  бабы  стервы,
Прям  с  рожденья  до  седин.
Это  Бог  нам  дал  резервы,
Чтобы  вытерпеть  мужчин!!

Мне  сказал  один  в  пивной
С  примитивным  жестом
-Ты,  мадам,  шуруй  домой,
Бабам  здесь  не  место!!.

Как  на  Западе  коровы
Чести  удостоятся.
Чисто  вымыты,  здоровы,
Только  жаль  -  не  доятся!

На  качелях  я  качалась
Жаль,  прогнал  мотыгой  дед.
Обозвал  меня  сначала  -
Дурой  в  восемьдесят  лет!

Ты  сказал,  что  невзначай
Взял  меня  в  болоте!
А  теперь,  друг,  отвечай
Я  уже  в  залёте...

Мне  парней  не  надо  много
Ведь  на  всех  не  хватит  сил
Мне  бы  парня  мирового
Чтоб  одну  меня  любил.

Вышла  б  замуж  за  Ерошку
По  душе  мне  канитель
Как  сыграет  на  гармошке,
Я    готова  с  ним  в  постель!

Кум  позвал  на  чашку  чая
Пили  водку,  сок  и  квас.
Не  спугнула  б  кума  Рая.
Может  вышло  что  у  нас.

Было  время,  я  гуляла
Ты  прости,  гулёну,  мам...
А  теперь  у  сеновала
Мать  дежурит  по  ночам.

Нет  ни  водки,  ни  колбаски
Сгрёб    все  в  сумку  бандюган!!
Что  за  шутки...из-под  маски.
Хитро  смотрит  кум  Иван!

Получила  две  медали,
Галка  с  нашего  села.
Почему-то  мне  не  дали,
Я  ж  старалась,  как  могла.

Ночью  стряпала  пельмени
И  Петро  сидел,  не  спал.
А  к  утру  отнес  их  Лене
На  "пилотку"  променял.

На  курорте  мы  ныряли
В  фешенебельный  бассейн
Каждый  раз,  как  выплывали
Пили  кружками  портвейн.[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841794
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 14.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Запроси на побачення ( слова до пісні)

Запроси  коханий  на  побачення,
Бо  вже  цвітом  вкрилися  сади.
Наші  почуття  життям  збагачені,  
Ти  під  вишню  стежкою  прийди.

Запроси,  коханий,  на  побачення,
Хай  то  буде  так,  мов  в  перший  раз.
Хоч  роки...  Та  то  немає  значення,
Там  любов  давно  чекає  нас.

Приспів:

Ми  у  вальсі  закружляємо,
В  обіймах  буду  я  твоїх.
Один  -  одного  кохаємо,
Нам  зорі  упадуть  до  ніг.

Запроси,  прошу  тебе  благаю  я,
Птахою  на  крилах  прилечу.
Як  у  небі  ясно  засія  зоря,
Я  тебе  цілунком  пригощу.

Запроси,  коханий,  на  побачення,
Хай  з'єднає  річка  береги.
Все  ж  кохання  ніжністю  освячене,
Ми  його  так  довго  берегли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841833
дата надходження 14.07.2019
дата закладки 14.07.2019


Любов Таборовець

Пізнє кохання

Вони  були  самотні  в  цьому  світі…
У  суєті  згубилась  їх  любов…
На  схилі  літ  в  душі  настало  літо.
Серця  у  юність  повернулись  знов.
Ні  сильні  грози,  ні  пориви    вітру
Не  в  змозі  знищить  ніжні  почуття.
Не  берег  це,  де  хвиля  напис  зітре…
Така  любов  не  йде  у  забуття.
Така  любов  цінує  кожне  слово,
І    дотик  рук  з  магічним  їх  теплом,
Вуста  ще  мають  меду  смак  чудовий,
Й  дарунок  долі  -  ще    одне  крило.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841775
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 13.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Теплі хвилі моря ( слова до пісні)

Теплі  хвилі  моря,  кличуть  нас  до  себе,
Теплі  хвилі  моря,  плещуть  за  бортом.
Чайок  галасливих  чути  крик  у  небі,
Літо  обіймає  нас  своїм  теплом.

Приспів:

Білії  вітрила,  роздуває  вітер
І  несеться  яхта  ген  за  горизонт.
То  до  нас  у  гості  завітало  літо,
Ми  пливем  на  острів,  то  неначе  сон.

Несуть  вітру  крила  в  далекі  простори,
Де  сонячний  промінь,  торкнеться  чола.
Хай  будуть  спокійні  й  тихі  хвилі  моря,
Чекає  нас  берег,  зустріне  земля.

Я  тебе  кохана  ніжно  обіймаю,
Сиплю  поцілунки  на  уста  твої.
Нас  чекає  казка  в  далині  я  знаю,
Будуть  сумувати  за  нами  гаї...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841742
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 13.07.2019


Ніна Незламна

Іду степом по стежині. .

Іду  степом  по  стежині,  вона  ж  барвінкова
 Сині  квіти  попід  ніжки  та  й  роса  ранкова
Ноги  пестить  і  лоскоче,  яка  насолода
Кажуть  люди,  що  щаслива,  не  зів`яла  врода…

Іду  степом  де  не  гляну,    маки  і  волошки
 Мабуть  і  я,  як  ці  квіти,  маю  сині  очки
Й  пухкі  щічки,  червоніють,  як  побачу  хлопців
Кажуть  люди,  що  достатньо  маю  охоронців…

Відгуляли  нині  свято  Івана  Купала
І  я  теж,  як  всі  дівчата  віночок  поклала
По  річечці,  при  низині,  де  вода,  тихенька
 І  просила  свою  долю,  щоб  була,  добренька….

Мов  русалонька  в  гаєчку,  голівку  схилила
Скажи    ж  врешті    моя  доле,  в  чому  завинила
Та  вода  вінок  понесла  нащо  так  далеко
Мов  у    вирій  закрутила,  на  серці  не  легко….

Ні  один  з  них  не  наваживсь,  віночок  спіймати
Хитрий  погляд,  в  безнадії,  не  треба  страждати
Шлях  тернистий,  не  для  мене,  тож    не  суди  строго
Щоб  життя  немов  той  терен,  двом  нема  дороги….

Іду  степом  по  стежині,  вона  ж  барвінкова
 Сині  квіти  попід  ніжки  та  й  роса  ранкова
Ноги  пестить  і  лоскоче,  яка  насолода
Ой,  боюсь  так  час  спливає,  геть  зів`яне  врода…

Чи  сприйму  красу  земную,  хоч  на  неї  схожа
 Чому  долю,  важку  маю,  чому  не  пригожа
До  кохання,  до  любові  не  знайду  стежини
Маю  вдосталь  охоронців,  чом  самотня    ж  нині….

                                                                                                   *Ці  слова  можна  покласти  на  ноти,щоб  
                                                                                                       зазвучала  пісня  в  народному  стилі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841659
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 12.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Знову зустрілись з тобою ( слова до пісні)

Знову  зустрілись  з  тобою,
В  очі  твої  зазирнув.
Бачу  у  них  стільки  болю,
Згадую  нашу  весну.

Згадую  нашу  калину,
Згадую  нашу  зорю.
Пісню  дзвінку  солов'їну,
Смуток  і  тво́ю  сльозу.

Знову  зустрілись  з  тобою,
В  пору  осінніх  дощів.
Спомин  обняв  під  вербою
І  залиши́вся  в  душі.

Я  незабув,  пам'ятаю,
Що  говорили  тоді.
Була  для  мене  -  ти  раєм,
Роки  були  молоді.

Тихо  кувала  зозуля,
Нам  рахувала  літа.
Тільки  тепер  ми  збагнули,
Щастя  Господь  посила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841634
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 12.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Де ти кохана ( слова до пісні)

Бачу  очі  твої  кожен  раз,
Як  дивлюсь  на  волошки  у  полі.
Чую  диво  -  мелодії  вальс,
Виграє  вітер  з  листям  тополі.

І  заслухалися  небеса,  
Закружляли  у  танці  хмаринки.
Задзвеніла  у  травах  роса,
Вона  падала  наче  сльозинки.

Приспів:

Де  ти  кохана,  скажи,                
Хочу  зустрітись  з  тобою.          
Ще  залишились  в  душі,
Зустрічі  ті  під  вербою...

Я  блукаю  з  тобою  в  думках,
В  тихім  вечорі,  ніжного  літа.
Вже  засяяло  небо  в  зірках,
Вишивали  ім'я  оксамити.

Несли  мрії  з  тобою  у  даль
І  у  вальсі  казковім  кружляли.
Забирали  із  серця  печаль
І  кохання  на  двох  дарували.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841558
дата надходження 11.07.2019
дата закладки 11.07.2019


Валентина Ланевич

Доле моя, доле, викупана в житі.

Доле  моя,  доле,  викупана  в  житі,
Колоском  від  сонця  й  стеблами  обвита.
Стану  серед  лану,  долоні  розкриті,
Славу  заспіваю,  щоб  не  була  бита.

Помолюсь  до  Бога  у  важкі  хвилини,
Щоб  зіслав  із  Неба  долю  Україні.
Щоб  життя  не  гнуло,  як  вітер  стеблини,
Щоби  стала  воля  довіку  віднині.

Щоб  у  серці  ніжність  з  любов’ю  плекались,
Щоб  уся  родина  за  столом  зібралась.
Щоб  розмова  щира  у  чашках  плескалась
І  у  душах  наших  на  роки  зосталась.

Щоб  кохання  й  віра  з  терпцем  на  додачу,
Злагода  міцніла  і  не  було  плачу.
Життя  швидко  плине  в  марнуванні  часу,
Втратиш  -  не  повернеш,  як  решту  на  здачу.

10.07.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841499
дата надходження 10.07.2019
дата закладки 10.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нелегкий шлях…

Нелегкий  шлях  життям  своїм  пройшла,
Незавжди  шкодувала  мене  доля.
Надія  в  серці  у  моїм  жила,
У  справах  викарбовувалась  воля.

Життя  нераз  давало  свій  урок,
Випробувало  часто  так  пекельно.
Я  йшла  вперед,  робила  сміло  крок,
Бож  на  землі  живу  цій  недаремно.

Фізичний  біль  так  часто  дошкуляв,
На  нього  я  уваги  незвертала.
Що  я  пройшла...  Ніхто  й  неуявляв,
Лише  моя  душа  про  все  це  знала.

Я  вірила.  Що  все  ж  наступить  час,
І  біль  відступить,  згине  десь  далеко.
Я  посміхнуся  з  радістю  до  вас
І  крила  розгорну,  як  той  лелека...

Душа  моя  із  мріями  була,
Як  прокидалась,  як  лягала  спати.
Думки  свої  спивала  з  джерела,
Любити  вміла,  вміла  і  кохати.

Людей  стрічала  різних  на  шляху,
Та  кожен  раз  хотілося  творити.
У  моїм  серці  небуло  страху,
Бо  кращого  нема,  як  в  світі  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841479
дата надходження 10.07.2019
дата закладки 10.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ми збережем, що дарувала доля

У  вербах  заблукаємо  з  тобою,
Нап'ємся  прохолоди  від  ріки.
Зігріємося  ніжною  любов'ю,
Нам  будуть  посміхатися  зірки.

У  срібних  переливах  хвиль  прозорих,
З  відлуння  ночі  линули  слова.
Привітно  так  світили  в  небі  зорі,
У  росах  була  скупана  трава.

У  пахощах  п'янкої  матіоли,
Закохано  п'янили  почуття.
Ми  дякуєм,  що  дарувала  доля,
Кохання  справжнє  -  нам  на  все  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841220
дата надходження 08.07.2019
дата закладки 08.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання - вишите життям

Засвітилось  небо  зорями  так  мило,
Засинала  в  тиші  річка  й  береги.
А  для  нас  кохання  стежку  освітило,
Ми  його  з  тобою  в  серці  берегли.  

Ти  зі  мною  поруч,  чого  ще  бажати,
Зазираю  мила  в  оченьки  твої.
Будемо  довіку  день  той  пам'ятати,  
Як  в  садах  співали  дзвінко  солов'ї.

Будемо  кохана  берегти  з  тобою,
Найдорожчі  в  світі,  ніжні  почуття.
Ти  для  мене  стала,  люба,  дорогою,  
А  кохання  наше  -  вишите  життя.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841140
дата надходження 07.07.2019
дата закладки 07.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не зможу прожити без кохання

Не  зможу  прожити  без  твого  кохання,
Усмішки  твоєї  і  тво́їх  очей.
Як  в  небі  засвітиться  зіронька  рання,
Торкнися  цілунком  до  мо́їх  плечей.

В  обіймах  твоїх  наче  квітка  розквітну,
Прошу,  бережи  чарівні  пелюстки.
Не  дай  доторкнутись  холодному  вітру,
Нехай  несе  щастя  за  руслом  ріки.

Не  зможу  прожити  без  твого  кохання,
Як  місяць  без  неба,  як  небо  без  зір.
Тобі  у  вірші  посилаю  зізнання,
А  ти  прочитай  і  в  це  щиро  повір...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841033
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранкова мить

Пастельних  фарб  торкнулася  рука
І  постає  в  очах  уже  картина.
Прокинулась  від  сну  дзвінка  ріка,
У  вогниках  палає  гороби́на.

Ярило  -  сонце  ніжить  небокрай,
Зібрав  світанок  із  роси  намисто.
Розквітли  квіти  мов  казковий  рай,
Виблискують  у  барвах  золотисто.

Стежина  повела  в  розкішний  сад,
Що  загорнувся  у  туман  блакитний.
Поплівсь  угору  диво  -  виноград,
Чарівні  мальви  під  вікном  розквітли.

Ввібрав  пейзаж  яскраві  кольори  -
І  ось  уже  картина  перед  нами.
А  в  небі  -  птахи  пізньої  пори:
Журавлики  з  журними  голосами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841015
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найдорожче ім'я

Як  прокинусь  уранці,  ще  з  теплого  ліжка,
Піднімуся  тихенько,  ступлю  до  вікна.
По  підлозі  ледь  -  чутно  ступатимуть  ніжки,
А  із  саду  доноситься  пісня  дзвінка.

Вже  прокинулось  сонце  і  птахи  щебечуть,
Свої  грона  розкинула  горобина́.
Шовком  падає  шаль,  що  лежала  на  плечах,
Я  без  тебе  в  кімнаті  сьогодні  одна.

Це  нічого  коханий,  тебе  відчуваю,
Голос  твій  і  обійми  торкають  мене.
Ти  шепочеш  на  вушко  кохаю...  кохаю...
Б'ється  серце  у  грудях  моїх  вогняне.

Усміхнуся  і  тихо  промовлю  думками,
Милий  мій!Я  назавжди  лишилась  твоя.
Споришевими  вдвох  помандруєм  стежками,
Найдорожче  для  мене  твоє  лиш  ім'я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840957
дата надходження 05.07.2019
дата закладки 05.07.2019


Надія Башинська

ВІДПУСТІТЬ ГУЛЯТИ, МАМО!

Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Не  чекайте,  прийду  рано.
Не  чекайте,  прийду  рано.

Відпустіть  мене,  мій  тату.
Відпустіть  мене,  мій  тату.
Відпустіть  мене,  мій  тату.
Бо  я  хочу  погуляти.
Бо  я  хочу  погуляти.

Хоч  музика  гарно  грає.
Хоч  музика  гарно  грає.
Хоч  музика  гарно  грає.
Мнен  мати  не  пускає.  
Мене  мати  не  пускає.

Не  пускає  мене  й  тато.  
Не  пускає  мене  й  тато.
Не  пускає  мене  й  тато.
Знають:  хлопців  там  багато.
Знають:  хлопців  там  багато.

Є  чорнявий  та  білявий.
Є  чорнявий  та  білявий.
Є  чорнявий  та  білявий.
Ще  й  русявий  кучерявий.
Ще  й  русявий  кучерявий.

Як  русявий  усміхнеться.
Як  русявий  усміхнеться.  
Як  русявий  усміхнеться.  
Ніжно  серденько  заб'ється.
Ніжно  серденько  заб'ється.

Як  білявий  заговорить.  
Як  білявий  заговорить.
Як  білявий  заговорить...
Ой,  солодкі  ж  речі  мовить.
Ой,  солодкі  ж  речі  мовить.

А  русявий  -  кучерявий.
А  русявий  -  кучерявий.  
А  русявий  -  кучерявий.
До  чого  ж  веселий,  бравий.
До  чого  ж  веселий,  бравий.

Мене  ніжно  обнімає.
Мене  ніжно  обнімає.
Мене  ніжно  обнімає.
Моє  серденько  співає.
Моє  серденько  співає.

Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Не  чекайте,  прийду  рано.
Не  чекайте,  прийду  рано...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840862
дата надходження 04.07.2019
дата закладки 04.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У серці залишилися слова

Скрипалька,  скрипку  узяла  до  рук,
Вона  для  неї  нероздільний  друг.
Мелодія  тужлива  полилась,
Душа  її  так  тугою  взялась.

Водив  по  струнах  у  руці  смичок,
До  горла  підступав  давкий  ковток.
Мелодія  промовила  слова,
Любов  не  вмерла,  ще  таки  жива.

Візьми  в  обійми  ніжнії  її
І  поведи  туди  де  солов'ї.
Вона  тобі  відкриє  серце  враз,
Засяє  в  небі  тисячу  прикрас...

Скрипалька  грає...  скрипка  голосить...
Їй  боляче...  ще  такт...  болюча  мить...
Враз  по  щоці  стекла  гірка  сльоза,
А  у  душі  промчалася  гроза.

Хтось  крикнув...  Браво!  І  букет  вручив,
В  мелодії  хтось  взяв  і  розлучив.
У  серці  залишилися  слова,
Ти  більш  не  мій...  Я  більше  не  твоя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840169
дата надходження 27.06.2019
дата закладки 04.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірне кохання ( слова до пісні)

Рано  -  вранці  сонечко  проснулось,
До  хмаринок  мило  усміхнулось.
Вранішньою  вмилося  росою,
Милувалось  літньою  красою.

Приспів:

А  голубка  з  голубом  в  коханні,
Стукають  в  вікно,  як  гості  ранні.
Радо  один  -  одному  воркують,
Ніжно  пригортаються,  цілують.

Чула  я,  що  голубина  пара,
Про  любов  усім  розповідала.
Вірності  цій  можна  порадіти
І  у  щасті  їхнім  будуть  діти.

Як  торкнусь  цілунком  до  обличчя,
Пригадаю  голубів  величчя.
Так  вони  лише  кохати  можуть,
Почуттями  душу  розтривожать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840539
дата надходження 01.07.2019
дата закладки 01.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я чекаю тебе у солодкому сні ( слова до пісні)

Я  чекаю  тебе  у  солодкому  сні,
Почуття  мої  ніжні  і  чисті.
Як  заграє  весна  пісню  нам  на  струні,
Заспівають  птахи  голосисті.

І  підніметься  вітер  в  самі  небеса,
Буде  нести  думки  мої  й  мрії.
У  саду  серед  цвіту  чарівна  краса,
А  у  сон  мій  летять  сніговії.

Віджени,  забери  цей  неспокій  зі  сну,
Нехай  сонце  яскраво  засяє.
Я  зустріла  тебе,  а  з  тобою  весну,
Що  коханням  завжди  зустрічає.

Обійми,  пригорни  я  чекатиму  знов,
Хай  з  весною  приходить  кохання.
Поверни  в  мої  сни  ту  гарячу  любов
З  поцілунками  аж  до  світання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840447
дата надходження 30.06.2019
дата закладки 30.06.2019


Юлія Л

Таких як ти чекають все життя

Таких  як  ти  чекають  все  життя,
Щоб  раптом  у  буденності  зустріти,
Не  розминутись  -  в  очі  подивитись,
Відчути  стук  свого  серцебиття.

Такі  як  ти  приходять  тільки  раз,
Як  доля  лист  напише  на  долонях,
Зупиниться  художник  на  пероні
І  вічним  пензлем  намалює  нас.

Таких  як  ти  чекають  все  життя
Аби  зустріти,  мов  після  розлуки.
Твої  обійми.  Твої  сильні  руки.
Ти  з  моїх  снів  прийшов  у  майбуття.

Завжди  тебе  шукала  у  юрбі,
У  мріях  малювала  твої  очі,
Збирала  зорі  у  безсонні  ночі.
Щоби  колись  наснитися  тобі.

Чи  ж  не  скоритись  долі,  почуттям?
Твоє  ім’я  промовлю…  Чую  кроки…
Де  ж  ти  ходив  по  світу  стільки  років?
Я  так  тебе  чекала…  все  життя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840403
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 30.06.2019


Олена Собко

Зустрілись двоє. Тиша. Все мовчало.

Зустрілись  двоє.
Тиша.  Все  мовчало.

Ще  бились  розчаровані  серця.
Поглянув  в  очі  він,  а  ти  сказала:
«Давай  навіки.  Разом.  До  кінця».

У  нього  серце  ледь  не  зупинилось
Забило  подих...  Мало  не  кричав,  
Вщипнув  себе.  Це  дійсність.  Не  наснилось.  
І  притулив  її  він  до  плеча.

У  неї  сльози  капали  на  плечі
Сорочка  змокла.  Він  все  обіймав.
Стояли  мовчки,  тільки  тихий  вечір
Їх  ніжністю  своєю  огортав.

Зустрілись  двоє.  
Тиша.  Все  мовчало.
Калатали  закохані  серця
Він  їй  сказав:  «Мене  ти  врятувала»
Вона  -  «Мені  ти  врятував  життя».




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840429
дата надходження 30.06.2019
дата закладки 30.06.2019


Анатолій Розумний

ОЙ, У ПОЛІ ТРИ ТОПОЛІ…

Ой,  у  полі  три  тополі
Стоять,  зеленіють...
Як  три  сестри,  як  три  долі,
Стоять...  Про  щось  мріють...

Одна  мріє  про  кохання,
Таке  ніжне,  чисте...
Як  весна  квітуча,  рання,
Дзвінка  та  барвиста...

Друга  хоче  кращу  долю,
Щоб  життю  радіти...
Хоче  вирватись  з  неволі,
Мандрувати  світом...

Третя  ж  хоче  просто  жити
У  цім  милім  краю...
Не  одну  ще  весну  стріти,
Вірить  у  це,  знає...

Анатолій  Розумний,
09.04.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832258
дата надходження 10.04.2019
дата закладки 30.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зелені очі - очі кішки

Зелені  очі  -  очі  кішки,
Неначе  трави  у  лугах.
За  ними  йти  готовий  пішки,
В  непрохідних  блукать  лісах.

Нехай  же  буде  шлях  тернистий,  
Всі  перешкоди  я  пройду.
І  погляд  твій  озерно  -  чистий,
Я  серед  літа  віднайду.

Янтарні  грона  винограду,
У  літі  радісно  вкушу.
І  заспіваю  серенаду,
Коханням  серце  зворушу.

Послухай,  люба  чарівнице,
Твій  погляд  -  наче  оксамит.
В  очах  загадка,  таємниця,
Для  мене  незабутня  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840301
дата надходження 28.06.2019
дата закладки 29.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній карнавал

Осінній  карнавал  у  мене  за  вікном,
Кружляє  листя  з  вітром  кольорове.
Осінній  карнавал,  не  гріє  вже  теплом,
Дерева  вбрались  в  кольори  медові.

Я  руку  дам  тобі,  ти  пригорни  мене,
Нехай  веде  з  тобою  осінь  в  казку.
Нехай  з  життя  тікає  назавжди  сумне,
Лише  любов,  тепло  дарує  й  ласку.

Для  мене  ти  один  найкращий  на  землі
І  іншого  в  житті  мені  не  треба.
Осінній  карнавал  сум  дарував  мені,
Зі  мною  сумувало  навіть  небо.

Не  проливай  дощі,  не  забирай  тепло,
Я  попрошу  тихенько  нашу  осінь.
Кохання  у  душі  до  щастя  нас  вело,
Його  цілунки  відчуваєм  й  досі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840354
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 29.06.2019


Виктория - Р

Единственный!

Единственный!

Утро  доброе,в  каплях  нежности,
Дразнишь  ласками  всю  неистово...
Сладость  губ  твоих,мятной  свежестью,
Ты  мой  ласковый,и  единственный!

Прикасаешься  чуть  дыханием,
С  вожделением  без  границ...
С  нарастающим  вмиг  желанием,
Трепет  тела,взмах  ресниц...

Танец  нежности  до  скольжения,
В  невесомости  жарок  пыл...
От  начала,и  до  забвения,
Утро  страстное  подарил!
28  06  2019  г  
Виктория  Р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840333
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 29.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя на двох одне

Ми  ввірвались  з  тобою  у  літо,
В  ніжне  поле,  квітковий  розмай.
Де  волошки  і  маки  так  квітнуть,
Де  шумить  наш  березовий  гай.

Ми  ввірвалися  стрімкоголово,
Разом  з  літнім  і  теплим  дощем.
День  до  нас  усміхнувся  казково
Із  веселим,  легким  вітерцем.

Там  де  берег  купається  в  річці,
Де  густа  піднялась  осока.
Трави  з  квітами  наче  на  ситці,
Лине  пісня  пташина  дзвінка.

Я  біжу,  ти  мене  доганяєш
І  на  руки  хапаєш  свої.
Роси  в  травах  з  розгону  збиваєш,
Вітер  коси  куйовдить  мої.

І  летять  з  уст  слова,  що  щаслива,
Ти  шепочеш:"  Кохаю  тебе."
І  немає  найкращого  дива,
Коли  щастя  на  двох  в  нас  одне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840038
дата надходження 26.06.2019
дата закладки 26.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моє кохання - синь озерна

Моє  кохання  ніжне  й  чисте,
Лягає  віршами  в  душі.
Воно  моє  лиш  -  особисте,
Нестра́шні  проливні  дощі.

Моє  кохання  -  спалах  зорів,
На  темнім  небі  уночі́.
Воно  у  хвилях  синіх  моря
І  там  де  журавлів  ключі.

Моє  кохання  -  полум'яне,
Заснути  серцю  недає.
Воно  гаряче,  незрівнянне,
Життя  і  сили  додає.

Моє  кохання  -  синь  озерна
І  неба  ніжного  блакить.
Воно  пшениць  достиглі  зерна,
Воно  -  така  чарівна  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839828
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 24.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Неправда

Неправда...  Мрії  збуваються,
Коли  так  сильно  мрієш  ти...
В  житті  чогось  добиваєшся,
Будуєш  для  щастя  мости.

Неправда...  І  доля  стелиться,
Білим  цвітом  в  наше  життя.
Тоді,  нестрашна  хурделиця,
Коли  ідуть  вдвох  до  кінця.

Неправда...  Мені  не  мариться,
Твій  голос  в  яскравому  дні.
Ти  кожен  раз  повертаєшся,
Як  тільки  погано  мені...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839833
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 24.06.2019


Валентина Рубан

СКАЖИ МІСЯЧЕНЬКУ


У  вікно  лукаво  Місяць  поглядає,
 Про  щось  здогадався,  а  може  що  знає?
Може  саме  зараз  бачиш  його  й  Ти?
Місяченьку,  ясноокий  ще  ясніш  світи.

Місяченько  в  очі    ніжно  подивився.
Твій  ласкавий  погляд  мені  уявився.
Усмішка  привітна,  темно  сині  очі.
Знов  не  дадуть  спати  і  цієї  ночі.

Місяць  золотавий  по  небу  мандрує
Десь  Його  побачить….  Тут  мене  почує.  
На  шовкові  трави  вже  роса  упала,
Скажи  йому,  Місяченьку,  як  я  Його  ждала.

17.06.  2019  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839594
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 22.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ще кохаю

Ти  прийшов  з  минулого...  Я  знаю,
А  душа  шепоче:"Ще  кохаю."
Я  не  можу  їй  заборонити
І  тебе  не  можу  -  не  любити.

Почуття  живуть  в  моєму  серці
Їм  не  можу  я  закрити  дверці.
І  тому  я  з  мріями  сумую,
Голос  твій  коханий  завжди  чую.

Часто  ти  приходиш  серед  ночі,
Пригортаєш  і  цілуєш  очі.
Але  це  лиш  сон  і  я  це  знаю,
Яж  тебе,  по  справжньому  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839527
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 21.06.2019


Валерія19

Кто не любил

Кто  не  любил,  тот  не  поймет
Тревогу  сердца,  ожиданья
И  трепет,  что  в  душе  живет
И  нежных  слов  очарованье.

Кто  не  любил  -  не  сохранит
В  душе  любимый  взгляд,  улыбку.
И  доброту,  что  не  в  кредит,
И  нежность,  что  порой  так  зыбка.

Ты  пронеси  сквозь  все  года,
Сквозь  расстояния  и  дали,
Лишь  для  себя,как  чистота-
То,  что  друг  другу  мы  отдали.

Пусть  пыль  проблем  не  порошит,
Страниц  прописанных  законов.
И  холод  жизненных  перронов
Жар  двух  сердец  не  остудит.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839402
дата надходження 20.06.2019
дата закладки 20.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти коханий вір

Летять  швидко  роки...Пролітають...
А  я  тихо  шепчу:  "  Не  спішіть..."
Нехай  зорі  яскраві  ще  сяють,
Нехай  річка  бурхливо  біжить.

Хай  несе  нас  потічок  до  щастя,
До  нездійсненних  долею  мрій.
Нехай  сили  в  житті  ще  додасться,
Тільки  ти  в  це  коханий  повір.

Хай  купається  доля  в  світанках,
Мочить  ноги  у  срібній  росі.
Хай  співають  птахи  їй  по  ранках
У  своїй  невимовній  красі.

І  вона  повернеться  до  тебе,
В  тепле  літо  з  тобою  ввійде
І  так  ніжно  пригорне  до  себе,
У  кохання  тебе  поведе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838878
дата надходження 15.06.2019
дата закладки 18.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я біля тебе

До  тебе  я  веснянкою  озвуся,
Торкнусь  обличчя  ніжним  промінцем.
В  твої  палкі  обійми  загорнуся,
Постукаю  у  шибку  з  вітерцем.

Прокинься  любий,  я  вже  біля  тебе,
А  ти  поринув  в  наймиліший  сон.
Всміхається  до  нас  блакиттю  небо,
Торкаються  хмаринки  тихо  крон.

Від  усмішки  твоєї  стало  тепло,
Сьогодні  дарував  її  мені.
У  сон  до  тебе  пробивалось  світло,
До  нас  вже  їхав  ранок  на  коні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839203
дата надходження 18.06.2019
дата закладки 18.06.2019


Валентина Ланевич

Цвіте жито, колоситься, тягнеться до сонця.

Цвіте  жито,  колоситься,  тягнеться  до  сонця,
А  над  ним  веселка  в  небі,  обіч  два  віконця.
Там  стоїть  дівчина  мила  з  сумними  очима,
Покохала  усім  серцем,  за  те  і  судима.

Не  людьми,  сама  собою,  душею,  що  плаче,
Та  кохає,  тужить  в  щемі,  не  може  інакше.
День  при  дні  здригають  груди  здвінки  телефонні:
 -  Не  від  нього,  не  від  нього,  -  думки  безборонні.

Де  ж  він,  де?  Що  в  житті  має?  Радість  чи  тривогу?
Хто  до  нього  слово  мовить,  хрестить  на  дорогу?
Прихилила  голівоньку  на  відкіс  цегляний:
Чом  же  світ  зійшовсь  на  ньому  і  той  чисто  рваний?

Роки,  як  ті  хмари  в  небі,  біжать  і  зникають,
Немов,  в  піжмурки  із  нею,  ненароком,  грають.
Наливають  колосочки  зерном  щогодини,
Чи  ж  діждеться  свого  щастя,  того,  зсередини?

09.06.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838167
дата надходження 09.06.2019
дата закладки 16.06.2019


Новоградець

Конвалії

Нам  не  маки  багряні  в  полях  червоніли,
Коли  з  димом  тумани  пливли.
Нам  в  лісах  розпускались  конвалії  білі,
Біля  наших  землянок  цвіли.

Ми  любили  тебе  і  для  нас,  Україно,
Були  домом  діброви  Карпат.
У  твою  безнадійну,  найгіршу  годину
Я  був  твій,  український  солдат.

Ми  топтали  в  походах  конвалії  білі
І  вогнем  їх  палив  кулемет,
А  в  затишшя  стояв  з  них,  між  стін  закоптілих,
У  відстріляній  гільзі  букет.

Вони  поряд  росли  з  бойовими  стежками,
І  як  ніжний  супутник  війни,
Вслід  за  димом  розвіяним  знову  за  нами
Своїм  цвітом  біліли  вони.

В  лісовій  глушині,  в  Україні  повсталій,
Вони  нас  зустрічали  з  боїв.
І  лягали  у  тиші  дзвіночки  конвалій
На  могили  батьків  і  синів.

Вже  збігає  мій  час...  І  від  наших  землянок
Тільки  ямки  зарослі  знайдуть.
А  в  травневих  лісах,  на  тих  самих  полянах,
Білі  квіти  так  само  цвітуть.

                                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790991
дата надходження 09.05.2018
дата закладки 13.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дерево бажань

Приходжу  я  до  дерева  бажань,
Загадую  для  України  миру.
Достатньо  людям  вже  отих  страждань,
Нехай  Господь  дасть  найміцнішу  силу.

Достатньо  вже  війни  на  цій  землі,
Достатньо  сліз,  що  проливають  діти.
Нехай  пісень  співають  солов'ї,
Дзвінкоголосі  голосять  трембіти.

Приходжу  я  до  дерева  бажань,
Там  тихо  так,  не  чути  навіть  вітру.
У  кожнім  серці  стільки  ще  чекань
І  душ  отих  розкиданих  по  світу.

Хай  сплять  вночі  спокійно  матері,
Хай  зорі  в  небі  світять  беззупинно.
Як  хочу  я,  щоб  мир  був  на  Землі
І  сміх  дитячий  линув  щохвилинно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838439
дата надходження 11.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Волошкове кохання ( слова до пісні)

Нас  кличе  з  тобою  замріяне  поле,
Де  сині  волошки  сплелись  в  пшеницях.
Де  птаха  дзвінкого  доноситься  соло,
Мелодія  ніжна  лягає  в  серця.

Приспів:

Волошко́ве  кохання  -  то  воло́шкові  квіти,
Волошко́ве  кохання  -  любов  і  краса.
Волошко́ве  кохання    -  окриля  нас  мов  вітер,
Волошко́ве  кохання  підніма  в  небеса.

Тебе  я  кохана  тримаю  за  руку,
А  роси  мов  перли  спадають  в  траву.
Прокинулось  небо,  прокинулись  луки,
Для  них  заспіваю  я  пісню  свою.

Приспів:

Свою  прохолоду  навіює  вітер,
Так  радісно  стало  у  нас  на  душі.
Волошкове  поле  дарує  нам  квіти,
Я  ж  люба  для  тебе  дарую  вірші.

Приспів:


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838307
дата надходження 10.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У серці моєму ти тільки одна ( слова до пісні)

Веде  споришева  у  далеч  стежина,
По  ній  ми  до  сонця  з  тобою  ідем.
Ти  поруч  зі  мною  кохана,  єдина,
Ми  щастя  в  волошковім  полі  знайдем.

Приспів:

Очі  волошкові  у  дівчини,
Усмішка  мов  сонечко  ясна.
Закохався  палко  в  них  хлопчина,
Розквітала  в  серці  їх  весна.

Нехай  воно  в  полі  луною  озветься,
Нехай  заблукає  в  квітучих  лугах.
До  нас  бумерангом  воно  повернеться,
В  твоїх  я  кохана  топлюся  очах

Кохаю  кохана...  шепочу  кохаю,
Без  тебе  прожити  неможу  і  дня.
З  тобою,  як  птаха  у  небо  злітаю,
У  серці  моєму  ти  тільки  одна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838385
дата надходження 10.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Виктория - Р

Моє безмежне щастя!

Моє  безмежне  щастя!

Я  кожний  подих  твій  ловлю,
В  душі  чуття  колишу.
Ти  знаєш...Я  тебе  люблю!
Як  цю  ранкову  тишу.

Я  кожне  слово,кожний  жест,
Малюю  в  барвах  літа.
Твоїм  теплом  за  сотні  верст,
Мій,любий,я  зігріта.

Я  кожний  дотик,й  серця  стук,
Сприймаю,мов  причастя...
Я  божеволію  від  рук,
Моє  безмежне  щастя!
07  06  2019  р.
Вікторія  Р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838295
дата надходження 10.06.2019
дата закладки 10.06.2019


Надія Башинська

ТИ ГОВОРИВ МЕНІ, ЩО Я ЧЕРЕШЕНЬКА…

Ти  говорив  мені,  що  я  черешенька,  
яка  розквітла  навесні.
І  називав  мене  ясною  зіркою.
Вогонь  палав  тоді  в  тобі,  й  мені.

         Та  вже  пройшли  літа...  із  ними  я  не  та.
         Мій  вік  вже  осінь  золотить.
         А  якщо  любиться  -  то  не  забудеться.
         Любов  же  вічно  буде  жить.

Ти  говорив  мені,  що  я  є  квіточка,  
яка  барвисто  так  цвіте.
Казав  мені,  що  я  твоя  лебідочка,
що  за  собою  завжди  кличе,  зве.

         Та  вже  пройшли  літа...  із  ними  я  не  та.
         Мій  вік  вже  осінь  золотить.
         А  якщо  любиться  -  то  не  забудеться.
         Любов  же  вічно  буде  жить.

Кажеш,  що  ми  тепер  стали  ще  кращими,
що  прикрашають  нас  літа?..
Усі  слова  твої  квітують  ніжністю,
як  віку  осінь  наша,  золота.

         Лебідка  й  квітка  я...    твоя  черешенька,
         умію  зіркою  світить.
         А  якщо  любиться  -  то  не  забудеться.
         Любов  же  вічно  буде  жить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838205
дата надходження 09.06.2019
дата закладки 09.06.2019


НАДЕЖДА М.

Коли слова твої я чую…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CceD7HzX8ks[/youtube]

Слова,  слова,  багато  у  вас  сили.
А  скільки  їх  сказали  за  життя!
Вони   могли  схиляти  небосхили.
Твоїм  словам  радію,  як  дитя.

Коли  твої  слова  я  чую  -  
                                                     не  повіриш!
Радіють  моє  серце  і  душа.
Ніколи  і  нічим  оце  не  зміриш.
Кажи  їх  знову  й  знову!  Спокушай!

Я  слухаю,  а  серце  все  частіше
Прискорює   чомусь  серцебиття.
І  ти  шукаєш  слово  -    найніжніше.
Такі  слова  для  тебе  маю  й  я.

Слова  переплітаються,  як  руки.
Схиляю  голову  я  до  твого  плеча.
І  двох  сердець  ми  чуєм  дивні  звуки.
Надовго  мені  слів  цих  вистача.

І  кожне   слово  добавляє  сили,
Їх  від  усіх  сторонніх  бережу.
Вони  до  тебе  кожен  раз  манили,
Я  їх  запал  ,повір,  не  остужу









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838177
дата надходження 09.06.2019
дата закладки 09.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Він шепоче їй слова

Закохався  дуб  в  берізку  і  промовив  їй  слова:
"Подивись,  що  я  так  близько  у  мені  любов  жива.
Якщо  буде  буря  в  лісі,  я  від  неї  захищу.
Почуття  до  тебе  чисті,  мов  краплиноньки  дощу.

Якщо  сонце  доторкнеться,  промінь  листя  обпече,
Мої  віти,  наче  серце,  захистять  завжди  тебе.
Якщо  хтось  тебе  образить,  я  в  обіду  не  віддам,
Дути  накажу  відразу,  семи  -  тисячним  вітрам."

А  берізонька  тендітна,  посміхнулась,  розцвіла,
Додалося  стільки  світла,  додалось  в  душі  тепла.
І  тепер  вони  у  парі  і  любов  їхня  жива.
Як  горять  в  небі  Стожари  він  шепоче  їй  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838059
дата надходження 08.06.2019
дата закладки 08.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя душа співа для тебе

Моя  душа  співа  для  тебе,
А  серце  б'ється  швидко,  швидко.
Для  мене  ти  мов  білий  лебідь,
Спішиш  на  зустріч  до  лебідки.

І  я  також  розправлю  крила
Й  тебе  до  себе  погукаю.
Нехай  з'єднає  Божа  сила,
Ті  почуття,  що  так  палають.

Потічки  хай  зіллються  в  ріки,
Весняний  цвіт  впаде  під  ноги.
Хай  щастя  лишиться  навіки,
Підуть  із  серця  геть  тривоги.

Для  тебе  світ  новий́  відкрию,
У  нім  ні  смутку,  ні  печалі.
Я  дарувати  щастя  вмію,
Нехай  воно  несе  нас  в  далі.

Моя  душа  співа  для  тебе,
А  серце  швидко,  швидко  б'ється.
Нехай  блакить  лиш  буде  в  небі
І  щастя  нам  рікою  ллється...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837963
дата надходження 07.06.2019
дата закладки 07.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пісню вам співає українка ( слова до пісні)

Квітує  літо  на  долоні  у  теплім  промені  сади,
Поспіли  ягоди  червоні,  візьми  у  руки  їх  збери.
І  лине  пісня  понад  краєм,  співають  дзвінко  солов'ї,
Чарівний  ранок  зустрічає  в  обійми  нас  бере  свої.

Приспів:

Там  де  солов'ї  щебечуть  дзвінко,
Де  квітує  сонячний  розмай.
Пісню  вам  співає  українка,
Зашумить,  підхопить  водограй

Малює  літо  натюрморти,  дарує  запашний  букет,
Нектар  збирають  бджоли  в  соти,  скуштуємо  солодкий  мед.
Міцні  кохання  перевесла,  лягли  у  серце  теплим  днем,
Так  швидко  пролетіли  весни,  ми  їх  тепер  не  доженем.

Приспів:

Попереду,  ще  буде  осінь  і  впаде  листя  нам  до  ніг,
Холодними  хоч  стануть  роси,  та  серце  гріє  оберіг.
В  коханні  є  велика  сила,  звучить  мелодія  сердець,
Вона  розправить  в  небі  крила  і  поведе  нас  під  вінець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837812
дата надходження 06.06.2019
дата закладки 06.06.2019


Надія Башинська

ЯКБИ ПТАШКОЮ БУЛА…

Якби  пташкою  була,  якби  мала  крила...
Полетіла  б  я  додому,  на  тиночку  б  сіла.

Якби  вийшов  батечко  -  його  б  не  впізнала.
Давно  дома  не  була...  Гірко  б  заридала.

Якби  вийшов  братець  мій,  для  нього  б  співала.
Та  журлива  пісня  та...  Не  знаю,  що  б  мала.  

Якби  вийшла  сестронька,  я  б  заворкувала.
Погладила  б  крилечка  та  й  зерняток  дала.

А  матуся  б,  рідная,  серденьком  відчула.
Запитала  б:"Донечко,  де  так  довго  була?"  

Я  б  сказала  матінці,  що  гірка  чужина.
Дома  добре,  бо  тут  є  вся  моя  родина.

Скільки  ж  будем,  людоньки,  по  світах  ходити?
Чи  ж  Вкраїна  нам  не  мати?  Чи  ми  їй  не  діти?

Якби  пташкою  була,  якби  мала  крила...
Полетіла  б  я  додому,  на  тиночку  б  сіла.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837713
дата надходження 05.06.2019
дата закладки 05.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийде доля до тебе

Між  колоссям,  що  в  полі,  мак  червоний  розцвівся,
Вітер  ніс  нашу  долю  й  чомусь  дуже  втомився.
Він  присів  відпочити,  на  траві  край  дороги,
Вкарбувалися  миті,  заховались  тривоги...

Підійметься  на  крила,  доля  разом  із  вітром,
Та,  що  серце  журила,  усміхнеться  нам  літом.
У  блакитному  небі,  там  де  хмари  пухнасті,
Прийде  доля  до  тебе,  подарує  знов  щастя.

Закружляє  у  літі,  закохає  у  себе,  
Наймиліша  у  світі,  стане  знову  для  тебе.
Обійме,  приголубить,  прошепоче:  "Щаслива"
І  для  того  хто  любить,  буде  доля  мов  диво...

Вона  радо  вернеться  до  людей  що  кохають,
І  зігріє  їм  серце,  закружляє  над  краєм.
І  з  коханням  за  руку  у  життя  помандрує,
Більш  не  буде  розлуки,  доля  щастя  дарує..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837439
дата надходження 03.06.2019
дата закладки 03.06.2019


Ганна Верес

Вже доля заблукала в пізню осінь

Летять  літа  на  крилах  журавлиних:
Не  в  сиву  даль  –  до  вирію  спішать.
Завмерла  у  росі-красі  калина…
Й  збентежено  озвалася  душа:
«Відколи  світ  цей  у  моїх  зіницях,
Калинонька  –  святий  мій  оберіг,
І  срібноока  кошиком  криниця,
І  заповітний  батьківський  поріг!

Дитинства  тут  несмілі  перші  кроки
І  юності  закохана  пора,
До  них  летіла  мало  не  щороку
Й  зі  мною  -  пара  й  наша  дітвора.
Життя  моє  у  безперервнім  леті
Боялось  передчасно  відцвісти,
Були  і  рай,  і  зради,  і  багнети,
І  воля  непростиме  теж…  простить…»

Вже  доля  заблукала  в  пізню  осінь,
Коси  торкнулась  інеєм  зима…
Живі  калина  і  криниця  й  досі,
Лиш  на  порозі  вже  батьків  нема…
29.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837292
дата надходження 01.06.2019
дата закладки 02.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Йде літо споришевими стежками

Йде  літо  споришевими  стежками,
Букет  ірисів  у  руках  несе.
Встеляє  трави  ніжними  шовками,
Краплинами  роси  вмиває  все.

Як  я  люблю  ці  квіти  різнобарвні,
Вони  веселка  мов  після  грози.
Дарують  радість  нам,  бо  дуже  гарні,
Метелик  їх  торкається  крильми.

Цю  ніжність  помічають  рої  бджолів,
Летять  до  них  щоби  зібрать  пилок.
Заплутуються  в    вітах  осокорів,
Минаючи  зелененький  листок.

У  небі  голубому  ні  хмаринки,
Проміння  сонця  тепле,  чудеса.
Ховаються  у  літі  десь  хвилинки,
Така  довкола  ніжності  краса.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837317
дата надходження 02.06.2019
дата закладки 02.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літо поспіша до нас

Хтось  розсипав  оксамити  в  темнім  небі  над  селом,
То  весна  стрічалась  з  літом,  доторкалася  крилом.
Вечір  теплий  посміхнувся,  він  хотів  обняти  двох,
У  туман  взяв  загорнувся,  ліг  на  прохолодний  мох.

Прислухалася  до  тиші  річечка  у  самоті,
Вітер  вітами  колише  і  пісні  співа  вербі.
Підхопила  пісню  жаба  в  очереті  ква...  та...  ква,
Аж  прокинулась  кульбаба,  то  не  пісня  а  нудьга.

Щось  в  траві  зашерхотіло  і  з'явилися  вогні,
Світло  світлячки  включили  в  казку  поведуть  вони.
Цвіркунець  завзято  в  травах,  личко  у  росі  вмивав,
Тихо  було  у  дібровах,  літо  весну  цілував.

А  вона  так  зашарілась  і  промовила...  Вже  час...
Нічка  в  озеро  дивилась,  літо  поспіша  до  нас.
Ми  його  зустрінем  радо,  посміхнемося  йому,
Знову  оживуть  левади  і  всім  буде  не  до  сну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837269
дата надходження 01.06.2019
дата закладки 01.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

П'янить матіола (слова до пісні )

Пахне  в  саду  матіола,  дивним  коханням  п'янить,
Пахощі  линуть  довкола,  то  найчаруюча  мить.
Зорі  у  небі  з'явились,  місяць  всміхнувся  до  них,
Роси  у  травах  губились,  падали  до  наших  ніг.

Приспів:

П'янить  матіола  у  день  вечоровий
І  зорі  яскраві  моргають  до  нас.
А  твій  поцілунок  солодко  -  медовий,
До  уст  доторкнувся  у  тисячу  раз.

Не́сло  кохання  на  крилах,  радості  світлі  думки,
Ми  ним  удвох  дорожили,  не  рахували  роки.
Хай  вони  будуть  щасливі,  серцем  такі  молоді,
Не  залякають  нас  зливи,  гріють  цілунки  твої.

Приспів:

Збулися  сонячні  мрії,  стежкою  в  парі  ідем,
Душу  кохання  гріє,  його  на  вівтар  покладем
Пахне  в  саду  матіола,  дивним  коханням  п'янить,
Пахощі  линуть  довкола,то  найчаруюча  мить...

Приспів:

П'янить  матіола  у  день  вечоровий
І  зорі  яскраві  моргають  до  нас.
А  твій  поцілунок  солодко  -  медовий,
До  уст  доторкнувся  у  тисячу  раз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837115
дата надходження 31.05.2019
дата закладки 31.05.2019


Райка

Прощай, моя песня забытая

Ты  прощай,  моя  песня  забытая,
Ты  прощай,  мой  неведомый  мир,
Видишь,  листья  у  берега  скрытые
Затевают  прощальный  свой  пир.
Отцвела  у  реки  вся  черемуха,
Улетел  и  жасмина  дурман,
Только  ветки  рябины  знакомые
Дарят  сердцу  забытый  обман.

Шелохнется  туманом  на  улице
Первозданная  светлая  синь,
Только  в  солнечном  свете  закружится,
Улетающий,  тающий  клин.
Кто  за  птицами  вечно  торопится,
Кто  летит  на  мерцающий  свет?
Невозможное  встретить  так  хочется
И  поймать  невозможного  след.

Только  песня  старинная  слышится,
Душу  робкую  вывернет  вновь,
Этот  голос  далекий  неистовый
Всё  звучит  и  поет  про  любовь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837048
дата надходження 30.05.2019
дата закладки 31.05.2019


Променистий менестрель

Белый пароход песня

               

Из  тумана  выплывает
Белый  пароход  –
Лепесткового  из  мая
Образ  милый  тот...
Незабвенный,  незабытый
                 край  родной  навек,
Трепетностью  перевитый  милый  брег...

Припев:    Шёпот  тополей,
           Клики  журавлей  –
           Светлые  мечты  
той  песни  юности  моей...

Будит  самое  святое
Родничок  души  –
Время  радости  златое
В  жизнь,  где  так  спешим.
Чтоб  раскрыть  все  горизонты,
                                         тайные  ключи,
Пробужденья  неизвестны,  горячи.

                 Шёпот  тополей,
                 Клики  журавлей  –
                 Светлые  мечты  
     той  песни  юности  моей...

И  стремленье,  и  смятенье  –
Мира  в  нас  посыл.
Миг  сердечного  цветенья,
Вспышка  пылких  сил.
Белый  пароход  витает  –
лучшего,  что  в  нас...
Не  вернуть,  но  как  взывает  тот  рассказ...

           Шёпот  тополей,
           Клики  журавлей  –
           Светлые  мечты  
той  песни  юности  моей...

30.05.2019г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836984
дата надходження 30.05.2019
дата закладки 30.05.2019


Ірина Кохан

В засніженім саду

Шовковим  сяйвом  стелиться  під  ноги
Чумацькй  шлях.  Я  знов  до  тебе  йду.
Крізь  океани  й  зоряні  дороги,
Де  ми  одні  в  засніженім  саду.

Де  червоніють  кетяги  калини
І  місяць  німбом  вилитий  вгорі.
Де  похололи  юності  стежини,
Де  жовтоокі  плачуть  ліхтарі.

Вже  засніжило  скроні.  Відболіло...
Вуста  гарячі  стали  вже  німі.
Не  розлюбили...Небо  сполотніло,
Не  дочекавшись  нашої  зорі.

І  знову  сяйво  стелиться  під  ноги,
У  юність  знов  до  тебе  я  іду.
Щоб  віднайти  загублені  дороги,
Якими  йшли  в  засніженім  саду...
                       
     2014

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708693
дата надходження 26.12.2016
дата закладки 28.05.2019


Надія Башинська

ДОРОГА В КОЖНОГО СВОЯ!

Дорога  в  кожного  своя...  біжить  у  світ  широкий.
В  тебе  -  твоя,  в  мене  -  моя...  на  ній  є  наші  кроки.
Вона  біжить,  немов  потік,  її  нам  не  спинити.
Як  хороше  у  світі  жить,  якщо  вмієш  любити!

Дорога  в  кожного  своя,  засіяна  хлібами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами...


Біжить  вона  і  через  гай,  там  де  в  танку  берізки.
Над  ними  грозами  шумлять  і  ллють  хмарини  слізки.
О,  скільки  тут  усього  є...    йому  можем  радіти.
Як  хороше  у  світі  жить,  якщо  вмієш  любити!

Дорога  в  кожного  своя,  засіяна  хлібами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами...

Дорога  в  кожного  своя,  тут  радощі  й  печалі.
Отримаєш,  що  заслужив...  не  завжди,  що  чекали.
Життя  всіх  мудрості  навчить...  бо  ми  ж  його  є  діти.
Як  хороше  у  світі  жить,  якщо  вмієш  любити!

Дорога  в  кожного  своя,  засіяна  хлібами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836827
дата надходження 28.05.2019
дата закладки 28.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Спішу до тебе

Я  часто  у  думках  своїх  блукаю,
Буває  на  побачення  іду.
Буває,  що  тебе  у  них  шукаю,
Стежиною  біжу,  не  дожену...

Ну  деж  ти...  Деж  ти...  Шепочу  коханий,
Чому  та  стежка  вічністю  здалась.
Ось  поле  де  всміхаються  тюльпани,
Вони  в  обійми  завжди  брали  нас.

І  чуються  мені  знайомі  фрази,
Я  тут  кохана...  Зовсім  поруч  я...
Від  слів  отих  забулися  образи,
А  в  серці  розгорілось  полум'я.

Твоя  рука  легенько  доторкнулась,
А  я  затамувала  подих  свій.
Невже  це  ти...На  голос  обернулась,
Тепер  завжди  ти  будеш  тільки  мій...

Радіти  щастю  з  нами  буде  небо,
Коли  цілунки  обпечуть  уста.
В  думках  своїх  завжди  спішу  до  тебе,
Не  заросте  ніколи  стежка  та...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836784
дата надходження 28.05.2019
дата закладки 28.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А серце дорогу знайде

А  серце  дорогу  знайде,
Коли  воно  любить  й  кохає.
У  полі  тебе  віднайде
І  серед  зеленого  гаю.

У  хмарах  сховаєшся  ти,
Воно  і  туди  завітає.
Якщо  розведуться  мости,
Постукає  в  шибку  я  знаю

А  серце  дорогу  знайде,
Немає  йому  перешкоди.
У  ньому  ж  кохання  святе,
У  ньому  бурхливії  води.

Не  згаснуть  оті  почуття,
Що  полум'ям  в  серці  палають.
Кохання  -  то  ціле  життя
Й  усі  про  це,  думаю  знають.

А  серце  дорогу  знайде,
Думками  тебе  запитає.
Чи  любиш  в  душі  ще  мене
І  що  з  цього  вийде...  Незнаю...

А  серце  дорогу  знайде...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836543
дата надходження 26.05.2019
дата закладки 26.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А я все уявляю, що це ти ( слова до пісні)

Летить  у  небі  лебедина  зграя,
А  я  услід  шепочу  їм:"  щасти"
Мене  за  плечі  вітер  обіймає,
А  я  все  уявляю,  що  це  ти.

Берізки  віти  шелестять  так  тихо,
Їм  хочеться  любові  і  тепла.
Для  мене  ж  голос  твій,  то  ціла  втіха,
Такий  дзвінкий,  мов  води  джерела.

Біжу  до  річки,  чую  прохолоду,
Латаття  жовте  у  вінки  сплелось.
Дивлюсь  мов  в  дзеркало  в  прозору  воду,
Там  відображення  твоє  здалось...

Всміхнулося  до  мене,  привіталось
І  руки  простягнуло,  ось  вони...
Враз  хвилі  в  річці  швидко  загойдались,
На  воду  падав  білий  цвіт  весни.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836479
дата надходження 25.05.2019
дата закладки 25.05.2019


Любов Вишневецька

Мой единственный.

-  Мой  любимый...  единственный  Лебедь...
Ты  зачем  разорвал  мою  душу?!
Отобрал  все...  и  солнце...  и  небо...
Наше  счастье  уверенно  рушил...

Позвала  в  край  далекий  Жар-птица...
-  Ты  помчался  за  нею  кометой!..
Только  каждую  ноченьку  снишься...
Мне  ненужными  стали  рассветы.

Ты  ушел...  не  сказав  мне  ни  слова!..
Торопился...  мечтой  околдован...
Вслед  шепчу  тебе  снова  и  снова:
-  Я  скучаю,  родной,  за  тобою!..

Мысли  ранят  меня,  словно  жаром!
Прожигают  насквозь  мое  тело...
-  Я  осталась  одна  под  ветрами!..
Больше  милому  нет  ко  мне  дела...

-  Ненаглядный...  единственный  Лебедь...
Ну  зачем  ты  поранил  мне  душу?!
Отобрал  все...  и  солнце...  и  небо...
Навсегда  наше  счастье  разрушил...

                                                                                                     21.05.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836229
дата надходження 21.05.2019
дата закладки 21.05.2019


Надія Башинська

ОЙ У ЛУЗІ НА КАЛИНІ…

Ой  у  лузі  на  калині  співав  соловейко.
Тут  ми  з  милим  розмовляли  любо  та  гарненько.

Ой  у  лісі  на  дубочки  голубочки  сіли.
Тут  ми  з  милим  любесенько  удвох  говорили.

Ой  у  гаю  зелененькім  молоді  кленочки.  
Каже  милий,  що  в  нас  буде  гарні  три  синочки.

Біля  річки  три  вербички...    легкі  в  річціі  хвилі.
Каже  милий,  що  в  нас  буде  три  донечки  милі.

Три  синочки  і  три  доні,  веселі  й  красиві.
А  ми  з  милим  в  своїй  долі  будемо  щасливі.

Ой  у  лузі  на  калині  співав  соловейко.
Тут  ми  з  милим  розмовляли  любо  та  гарненько.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836022
дата надходження 19.05.2019
дата закладки 20.05.2019


Надія Башинська

ОЙ ДОЛЕНЬКО, ДОЛЕ…

-  Ой  доленько,  доле...  доленько  святая!  
 Чому  скажи,  доле,  ти  така  гіркая?  
Чому  скажи,  доле,  гірчиш  полинами?  
Чи  ти  так  жартуєш?  Що  робиш  із  нами?

-  Не  до  жартів,  діти.  Чи  ж  я  вам  не  мати?
Розбрелись  по  світу.  Де  силоньки  взяти?
А  я  ж  в  золотого  жита  колосочку.
А  я  ж  в  соловека  дзвінкім  голосочку.

В  ніжних  чорнобривцях  під  вашим  віконцем.
Зігріваю  вас  я  щодня  разом  з  сонцем.
В  калиновім  ґроні  в  вашому  садочку.
В  росяних  світанках  в  нашому  гайочку.

Весною  розсиплюсь  ніжним  білим  цвітом.
Волошково  гляну  на  вас  теплим  літом.
Покірно  схилюся  восени  плодами.
Для  вас  позолота...  Що,  діточки,  з  вами?

Я  в  Дніпрі-Славуті  хвилечкою  лину.  
На  мене  погляньте...  Я  вас  не  покину!
Це  ви  залишили.  Розбрелись  по  світу.
Гіркота  від  того,  бо  ж  ви  мої  діти!

Додому  пташина  маленька  вертає.
Бо  цінує.  Любить.  Кращого  немає.
Найрідніша  в  світі,  кожному  до  серця
Своя  земля  рідна,  де  напивсь  з  джерельця.

Гіркоту  зберете  ви  до  краплі,  діти,
коли  свою  землю  навчитесь  любити.
Бо  я  й  справді  плачу  гіркими  сльозами.
Ой  діточки,  діти...  Що  робиться  з  вами?

Та  ж  ви,  мої  славні,  козацького  роду.
Хочу  бачить  Силу  я  свого  народу!
Хочу  я,  щоб  Мудрість  тут  запанувала.
Скажете  тоді,  що....    я  іншою  стала.

А  я  усміхнуся,  а  я  порадію.
В  небеса  до  Бога  молитвою  злину.
Піснею  дзвінкою  розіллюсь  край  поля.
То  ж  радійте,  діти,  в  вас  щаслива  доля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826747
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 20.05.2019


Надія Башинська

ОБЛОМАЛИ ГІЛЛЯ НА КАЛИНІ

Обломали  гілля  на  калині,  
гірко  плачуть  її  очі  сині.
Обломали  гілля...    Не  спитали.
Молоденьке  під  ноги  кидали.

Обломали  гілля  на  калині,  
гірко  плачуть  її  очі  сині.
Обломали  гілля...  Обломали.
Так  безжалісно  цвіт  той  стоптали.

Ой  не  плач  ти,  калино  гарненька.
Усміхнеться  ще  доля  рідненька.
Заясніють  твої  ніжні  ґрона,
станеш  краща,  ніж  була  учора.

Ти  збереш  свою  славну  родину
у  веселу,  щасливу  годину.
Скільки  ж  твого  є  цвіту  по  світу...
Порадієш  ще  теплому  літу.

Обломали  гілля  на  калині,  
гірко  плачуть  її  очі  сині.
Обломали  гілля...  Не  спитали.
Молоденьке  під  ноги  кидали.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836080
дата надходження 20.05.2019
дата закладки 20.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я зіткала кохання з добра

Я  зіткала  кохання  своє,
З  почуттів  і  цілунків  гарячих.
Десь  у  лісі  зозуля  кує,
А  берізка  чомусь  тихо  плаче.

Переповнює  серце  блакить,
Що  зависла  вгорі  наді  мною.
Подих  ніжності,  то  така  мить,
А  ще  краще,  коли  ти  зі  мною.

Коли  просто  за  руку  візьмеш
І  усмішку  свою  подаруєш.
У  країну  казок  поведеш,
Чи  уста  поцілунком  змедуєш.

Я  зіткала  кохання  з  добра,
Додала  туди  пахощі  літа.
Щоб  дорога  життєва  вела
У  країну  казкового  світу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836109
дата надходження 20.05.2019
дата закладки 20.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце вміє любити

Світить  сонечко  у  небі,  білий  цвіт  весна  дарує,
Наречений  наче  лебідь,  до  лебідоньки  мандрує.
Пов'язало  їх  кохання,  назавжди  і  воєдино,
Впала  з  неба  зірка  рання,  зацвіла  в  дворі  калина.

Наречений,  наречена  ви  немов  весняні  квіти,
Наречений,  наречена  з  вами  будемо  радіти.
Лине  пісня  в  піднебесся,  возвеличує  кохання.
Буде  музика  лунати  у  дворі  аж  до  світання.

Наречений  й  наречена  поєднались  в  одну  долю,
Шелестіло  листя  клена,  верби́  віти  над  водою.
Оксамитом  впали  роси  і  омили  густі  трави,
А  дівчата  нареченій  вельон  на  голівку  вклали.

Цвіт  кохання  заквітує,  заіскриться  в  барвах  небо,
І  пригорне  її  любий,  найрідніший  в  світі  лебідь.
Буде  щастя  в  їхнім  домі,в  щасті  тім  ростимуть  діти
І  не  буде  в  серці  втоми,  бо  воно  вміє  любити...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835865
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 19.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Місячні сонати

Розлетілись  місячні  сонати,
Полетіли  в  серденько  твоє.
Не  дали  тобі  сьогодні  спати,
Також  розтривожили  моє.

Враз  думки  переплелись  з  твоїми
І  з'явились  в  множині  питань.
Їх  морозили  так  довго  зими,
Додавали  смутку  і  страждань.

У  твоїх  очах  волошки  сині
І  веселки  радісне  тепло.
Відчуваю  почуття  єдині
І  надійне  і  міцне  крило.

Що  тобі  у  відповідь  сказати,
Слів  багато  і  думок  в  душі.
Хай  звучать  нам  місячні  сонати
І  в  коханні  пишуться  вірші.

Покищо  веди  мене  у  літо,
Там  де  роси  краплями  дзвенять.
Де  шепоче  про  кохання  вітер
І  слова  закохані  летять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835775
дата надходження 16.05.2019
дата закладки 17.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Танець для нас ( слова до пісні)

Зажурився  ліс    весняний,  вимок  від  дощу,
А  над  берегом  тумани  падали  в  траву.
Прохолода  полонила  серцю  рідний  край,
Цілий  тиждень  була  злива,  а  тепер  розмай.

Приспів:

Ласкаве  сонечко  всміхнулося  до  нас
І  у  повітрі  зазвучав  чарівний  вальс.
Душі  мелодія  лилася  чарівна
Цей  подарунок  дарувала  нам  весна.

Білий  цвіт  упав  під  ноги,  наче  білий  сніг,
Застелив  усі  дороги,  так  рівненько  ліг.
Ти  мене  ведеш  за  руку,  запросив  на  вальс,
Танець  щастя,  навіть  в  луках,  закружляє  нас...

Хай  змедують  поцілунок,  солодом  уста,
Нехай  лишить  візерунок  у  житті  весна.
Тільки  я  і  ти,  нас  двоє,  з  нами  ще  любов,
Буде  литися  рікою,  ти  мене  знайшов...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835597
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 15.05.2019


Світлана Воскресенська

На Великдень

Синку,  забери  мене  на  свято,
На  Великдень,  дітки,  забери,  -
Просить  мати  ніби  винувато,
Й  сум  очей  обпалюють  вітри.

-  В  день  святковий  паску  в  рідній  хаті
Разом  з  вами  хочу  скуштувать,
Й  в  небесах,  де  хмари  пелехаті,
Лик  святий  в  господній  день  стрічать.

Так  мені  набридла  ця  палата,
Запах  ліків,  довгий  коридор,
Вдома  Жулька  вірна  і  лахмата,
Й  рижий  кіт  по  кличці  Командор.

Синку,  я  і  в  лікаря  спитала,
Він  сказав:  "  Розписку  напишіть",  -
-  Я  додому  хочу,  -  прошептала,  -
Разом  з  вами  свято  це  зустріть.

Він  дивився,  ніби  у  безодню...
Прийдуть  зять,  донька  і  два  сини,
У  неділю  світлу  Великодню
Шашлики  влаштовують  вони.

Як  сказати  матері,  що  марно
Жде  вона  це  свято  за  столом,
На  природі  зелено  і  гарно
Смакувати  м'ясо  із  вином.

Він  мовчав,  а  в  голові  роїлись
Різні  фрази,  речення,  слова,
А  потрібні,  ніби  притаїлись,
Й  жар  червоний  щоки  облива.

-  Добре,  мамо,  потім  поговорим.
Час  ще  є,  бо  зараз  посівна.
Матері  він  видався  суворим,
Вмить  розхвилювалася  вона.

У  палаті  тиша  чергувала,
Жінка  сіла  тут,  біля  вікна,
Як  сьогодні  день  той  пригадала:
Кожна  мить  у  згадках  вирина.

У  село  приїхали  вже  з  сином,
Дім  купили,  стали  працювать.
Причепили  гойдалку  за    тином,
Щоб  було  малому  де  гулять.

Час  летів,  як  вітер  над  полями,
Школа,ВУЗ,  сім'я,  робота,  дім.
Старість,  мов  підкралася  гаями,
Все  змінила  поглядом  своїм.

Вмер  Степан,  земля  йому  хай  пухом.
Поховала  матір  через  рік.
Як  там  є  -  зібралася  із  духом,
Бо  Господь  їй  шлях  такий  нарік.

Радувалась  синові  й  мовчала,
Що  дитя  покинуте  взяли,
Як  на  те,  не  завжди  помічала,
Коли  люди  зайве  щось  плели.

Дні  вбирали  радощі  і  тугу,
Виріс  син,  незчулася  й  коли.
Грала  доля  їм  сімейну  фугу
Й  день  вкрапляв  у  настрій  кольори.

Перед  сном  молилася  за  сина,
І  благала  щастя  у  небес,
Щоб  жила  в  трудах  його  родина,
І  чекали  радості  й  чудес.

Молитви,  мов    янголи  на  крилах,
Донеслись  в  господній  добрий  час,
Син  живе,  мов  човен  на  вітрилах,
Й  про  достаток  дбає  повсякчас

Хоч  в  лікарні  -  теплиться  надія,
Син  приїде  вже  за  кілъка  днів,
І  здійсниться    Великодня  мрія,
Але  дух  в  душі  чомусь  тьмянів  .


У  суботу  встала  спозання,
Склала    речі  й  сіла  до  вікна,
Час  тримав  надломлене  чекання,
Але  мрію  пестила  вона.

Сіло  сонце  обрію  в  долоні,
Смуток  жінці  душу  обпіка,
І  немов  в  останньому  вагоні
День  присів  і  гірко  доріка.

І  вона  у  роздумах  заснула  -
Ніч  знеболить  рану,  що  ятрить.
Голос  сина  увісні  почула,
Та  душа  між  хмар  уже  летить.

Він  зайшов  в  лікарню  винувато,
До  палати  кроків  ще  зо  два,
-  Ви  спізнились,-  якось  слабувато
Медсестри  доносились  слова.

-  Діти,  гості,-  трохи  забарився,-
Я  додому  матір  заберу.
-  Чоловіче,  ти  уже  спізнився,
Зараз  речі  мамині  зберу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835388
дата надходження 13.05.2019
дата закладки 13.05.2019


НАДЕЖДА М.

Пробач, будь ласка, мене, МАМО…

Всім  тим,  що  я  маю,  я  зобов'язаний  своїй  матері».
Джордж  Вашингтон

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EsjiCuJctDY
[/youtube]
З  ким  тебе  ми  можем  порівняти
Ту,  що  нам  колись  життя  дала?
Це  святе  і  сокровенне  слово  -  МАМА
Та,  що   найдорожча  є  й  була.

Може,  із  біленькою  голубкою,
Що  все  уподобала  в  собі?
Ніжною,  турботливою  жінкою,
Що  всю  ніжність  віддала  мені?

Я  не  намагаюсь  рахувати,
Скільки   там  недоспаних  ночей.
Щоб  мене  колись  урятувати,
Не  стуляла  ночі  ти  очей.

Є  слова,  що  тільки  їй  належать:
Матінко,  Матуся  дорога!
І  нехай   життя  її  мережать,
Сповнені  любові  ці  слова.

Просто  мало  стати  на  коліна,
Цілувати  руки  і   лице.
Богу  помолюся  я    уклінно
За  життя,  яке  дала,  за  ВСЕ!!!
-----------------------------------
Пробач,  будь  ласка,  мене,  МАМО,
Не  встигла  всі  слова  сказать.
Болюче  так  твоє  мовчання...
Не  можна    словом  прередать...

МОЯ  ГОЛУБКО  ДОРОГА...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835351
дата надходження 12.05.2019
дата закладки 12.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийду кохана завтра знов ( слова до пісні)

З'явився  ти  в  моїм  житті  і  все  перемінилось,
Дерева  зацвіли  в  красі  я  наче  б  то  влюбилась.
Щоночі  ти  приходиш  в  сни  я  там  тебе  чекаю
І  -  з  ясним  променем  весни,від  себе  проводжаю.

Приспів:

Хай  зорями  світиться  небо,  коханням  для  нас,
Хай  будуть  цілунки  солодкі,  солодкі  щоденно.
А  доля  щаслива  взяла  й  поєднала  в  цей  час
У  щасті  кохання  для  нас  було  знову  рожденне.

Шепочеш  ти,  прийду  іще,  даруєш  поцілунок,
Без  тебе  в  грудях  так  пече,  та  ти  мій  порятунок.
Прийду  кохана  завтра  знов,  як  зорі  будуть  в  небі,
Віддам  тобі  свою  любов  і  пригорну  до  себе.

Для  мене  ти  вогонь  в  душі,  негаснуче  кохання
І  навіть,  як  ідуть  дощі,  не  принесуть  страждання.
Коханий  не  барись  прошу  у  нас  з  тобою  нічка,
Нехай  несуть  вдаль  почуття,  немов  бурхлива  річка...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835261
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 11.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хай не спішить до тебе осінь рання ( слова до пісні)

Пройдуся  полем,  де  ростуть  ромашки
І  де  вплелись  волошки  в  пшениці.
Послухаю  дзвінкоголосу  пташку
І  вітер  потримаю  у  руці.

Насолоджусь  красою  ріднокраю
Тобі  свої  відкрию  почуття.
Прошепочу  коханий,  що  кохаю,
Любов'ю  переповнилось  життя.

Приспів:

Хай  не  спішить  до  тебе  осінь  рання
Й  до  мене  хай  вона  не  поспіша.
Бо  в  серці  ще  горить  вогонь  кохання,
Неначе  легкокрилий  птах  -  душа...

Нехай  в  житах  не  губиться  стежина,
По  ній  ще  довго  нам  з  тобою  йти.
В  твоїх  думках  коханий,  я  єдина,  
Ці  почуття  ми  будем  берегти.

З  тобою  ми  поніжимося  літом,
У  цім  розкішнім,  чарівнім  теплі.
Подивимось  на  осінь  гордовито,
Нехай  не  голосять  нам  журавлі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835104
дата надходження 10.05.2019
дата закладки 10.05.2019


Олеся Лісова

Пам'ять про маму

Чом  ти,  мамо  моя,
 полетіла    відірваним  цвітом
І  садок  твій  лишився
 з  сльозами  печалю  й  жалю,
Ти  прилинь  промінцем,
вікно  навстіж  для  тебе  відкрите
Може  я  це  відчую  
І  вже  на  кінець  відболю.

ВІдболю,  що  ніколи
не  ляжуть  долоні  на  плечі,
Що  не  вкриє  мене
твоє  біле  небесне  крило,
Затемнилося  сонце
і  хмари  лягли  на  плечі,
А  я  смутком  прибита
ніяк  не  знайду  джерело.

І  дорога  не  йде  вже
до  нашого  рідного  дому,
Біль  у  серце  зайшов,
наче  привид  кривим  деревцем
Змовкла  пісня  життя,
не  передана  якось  нікому…
Як  домівка,  покинута.
сонцем  і  Богом  й  дощем.


Вже  19  років,як  немає  мами,а  ще  не  відболіло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745668
дата надходження 11.08.2017
дата закладки 10.05.2019


Олеся Лісова

Стежка до мами

До  тебе  мамо,  стежка    йде  найдовша
Та  з  кожним  роком  нас  вона  зближає.
Шовкова  нитка  міцна,  хоч  найтонша
Завжди  усіх  дітей  твоїх  єднає.

Дощем  навшпиньки  увійдеш  в  віконце
І  нищечком  поплачеш  в  занавіску,
Ти  постоїш,  допоки  зійде  сонце
І  як  в  дитинстві,  заплетеш  дві  кіски.

Я  це  відчую  через  темінь  ночі
І  пошепки  покличу  ніжно:-  Мамо?
Я  забуваю  погляд  твій  і  очі,
Хоч  в  них  зірки  палахкотять  так  само.

Твоє  волосся  трішки  кучеряве
Скраєчку  неба  вітер  розвіває,
Воно  таке  ж,  посріблено-русяве
І  німб  його  усіх  нас  покриває.

Мене  почула…Голос  твій  лунає,
Із-за  хмарин  промінням  долітає…
Ох,  як  тебе  давно  уже  немає.
Ти  за  нами  мамо,    теж  скучаєш?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795475
дата надходження 13.06.2018
дата закладки 09.05.2019


Ніна Заєць

В сиреневом саду

В  сиреневом  саду  стоим  с  тобой  вдвоем,
Прикрыты  молчаливой  тенью.
Смотрю  в  твои  глаза,  понятно  все  без  слов.
Любовь  в  плену  сиреневой  сирени.

Припев:
Сиреневый  букет  сиреневых  цветов
И  облака,  плывущие  над  нами,
Свидетели  любви  и  долгожданных  слов:
«Я  вас  люблю,  я  в  мыслях  только  с  Вами».

2
Я  много  лет  подряд  любовь  свою  искал.
Я  многое  узнал  и  многое  увидел.
Пусть  что-то  приобрел  и  что-то  потерял,
Но  искренне  любил  и  ненавидел.

Припев:

3
Я  должен  за  тебя  судьбу  благодарить,
За  синие  глаза  и  длинные  ресницы.
За  песни  здешних  птиц  в  сиреневом  саду,
Что  по  ночам  мне  долго  будет  сниться.
Припев:
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788607
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 09.05.2019


Lana P.

РОЗЦВІТАЄ МІСЯЧЕНЬКО…

Розцвітає  місяченько  
В  осяйнім  убранні.
Молоденький  козаченько
Запав  на  коханні...

Полонила  дівка-ружа
Вогненним  багрянцем,
Бо  до  нього  не  байдужа,
Розлилась  рум’янцем.

—  Осідлаю  вороного,
Гайну  до  дівчини.
Не  зупине  нас  нічого,
На  те  є  причини.

Пригорну  свою  миленьку,
Ніжно  притулюся...
Жовтокрилий  місяченьку,
В  коханні  втоплюся...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420556
дата надходження 24.04.2013
дата закладки 09.05.2019


Lana P.

НАЇХАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ…

Наїхали  козаченьки  
До  розлогої  річеньки
Своїх  коней  напувати,
Сили  з  води  набирати.

Там  дівчина  шмаття  прала,
Козаченькові  моргала.
Він  на  неї  задивився,
Мало  в  річці  не  втопився.

У  полон  взяла  красою,
Довжелезною  косою.
Розплітались  з  вітром  коси
В  сонцесяйні  тихі  роси.

Ой  ви,  чари  оковиті,
Пристрасні,  несамовиті.
Розгойдалися  заграви,
Мальовничі  там  заплави.

Віддала  серденько  любо,
Не  вернути  тепер  згубу...
Зникли  козаки  в  долині,
Сумували  очі  сині...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428848
дата надходження 02.06.2013
дата закладки 09.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поспішаю до тебе ( слова до пісні)

Зашуміли  вітри,  закружляли,
Впали  краплями  тихі  дощі.
Вони  в  тебе  мене  закохали,
Ти  кохання  затримай  мерщій.

Хай  воно  розквітає  в  тумані,
Нехай  ллється  у  душу  твою.
Буде  щастя  для  нас  у  коханні
І  підвладне,  як  слово  люблю.

Ти  для  мене,  як  зірка  на  небі,
Засвітилася  у  темноті.
Поспішаю  кохана  до  тебе,
По  житті  будем  разом  іти.

Будем  міцно  триматись  за  руки,
Будем  разом  співати  пісень.
І  не  буде  між  нами  розлуки,
Буде  світлим  і  радісним  день...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834800
дата надходження 07.05.2019
дата закладки 07.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Яблуневим цвітом яблунька цілує ( слова до пісні)

Пелена  накрила  сірим  димом  небо,
Сльози  проливають  проливні  дощі.
Я  у  даль  вдивляюсь,  думаю  про  тебе,
А  душа  складає  з  Музою  вірші.

Де  ти  мій  коханий,  яблуневим  цвітом,
Застеляє  вітер  трави  навесні.
Зеленіє  в  полі,  підростає  жито,
А  в  садах  співають  птахи  голосні.

Лине  пісня  дзвінко,  лине  понад  краєм
І  коханням  гріє  серденько  моє.
А  сад  яблуневий,  знову  нас  чекає,
Білим,  білим  цвітом  стежку  нам  снує.

Як  тебе  кохаю,  як  тебе  люблю  я,
Почуття  не  згасли,  полум'ям  горять.
Яблуневим  цвітом  яблунька  цілує,
А  роки  рахує  наш  з  тобою  сад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834592
дата надходження 05.05.2019
дата закладки 05.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дозволь мені тебе любити

Дозволь  мені  тебе  любити,
Дозволь  коханою  назвати.
Без  тебе  в  світі  важко  жити,
Ще  важче  в  невідомість  грати.

Дозволь  мені  тебе  обняти
І  притулитися  до  тебе.
Солодкий  мед  із  уст  збирати
І  дарувати  зорі  з  неба.

О  Боже!  Як  тебе  кохаю!
Сто  раз  скажу,  промовлю  ніжно.
Любов  моя  прийшла  із  Раю,
Лягла  словами  в  весну  пізню.

Послухай,  що  шепоче  вітер,
В  садочку  птах  пісень  співає.
Усі  зберу  для  тебе  квіти
І  прошепочу,  що  кохаю.

Дозволь  мені  тебе  любити,
З  тобою  поруч  завжди  бути.
Любов  не  можна  спопелити
Її  ніколи  не  забути


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834264
дата надходження 02.05.2019
дата закладки 02.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкаюсь таємниць

Дощі,дощі...  Напився  Стир  водиці,
Набрався  сил  неначе  богатир.
В  повітрі  сосни  запах  і  кориці,
У  цій  місцині  наберуся  сил.

Торкнусь  трави,  росою  вмию  ноги,
Медунки  замилують  погляд  мій.
Он  виросли  гриби  біля  дороги,
Немов  кептурик  хочуть  зняти  свій.

Іду  у  глиб,  заквітчені  суниці
І  килим  з  листя  прілого  лежить.
Ввижаються  в  деревах  казки  лиця,
В  чупринах  їхніх  вітерець  шумить.

А  ось  старезний  дуб  собі  дрімає,
Його  двома  руками  не  обнять.
За  стільки  літ,  що  він  прожив,  все  знає,
Ти  підійди  й  тихенько  під  ним  сядь.

Послухай,  що  тобі  він  нашепоче
І  про  минуле  разом  нагадай.
Закохана  була  в  блакитні  очі,
А  ночі  наші,  мов  солодкий  рай...


Стир  -  назва  річки.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834153
дата надходження 01.05.2019
дата закладки 01.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Біла хуртовина ( слова до пісні)

Білий  цвіт  зриває  вітер  вередливий,
Хоче  застелити  ним  довкола  світ.
Ти  шепочеш  любий,  що  такий  щасливий,
Ми  в  саду  блукаєм  поміж  його  віт.

Приспів:

Біла  хуртовина,  замела  довкола
І  лягла  на  трави,  наче  випав  сніг.
Біла  хуртовина,  грає  вітер  соло,
Цвітом  закружляла,  тулиться  до  ніг.

Пригорнеш  до  себе,  усміхнуся  ніжно
І  відчую  зразу  вогника  тепло.
Біла  хуртовина  закружляла  сніжно,
Подивись  коханий,  щастя  намело.

Приспів:
Біла  хуртовина,  замела  довкола
І  лягла  на  трави,  наче  випав  сніг.
Біла  хуртовина,  грає  вітер  соло,
Цвітом  закружляла,  тулиться  до  ніг.

Там  де  є  кохання  й  почуття  гарячі,
Заквітує  цвітом  в  серденьку  весна.
Там  душа  радіє,  дощиком  не  плаче,
Біла  хуртовина  в  вальсі  нас  кружля.

Приспів:
Біла  хуртовина,  замела  довкола
І  лягла  на  трави,  наче  випав  сніг.
Біла  хуртовина,  грає  вітер  соло,
Цвітом  закружляла,  тулиться  до  ніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834036
дата надходження 01.05.2019
дата закладки 01.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти приходиш у сни

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Я  коханий  на  них  так  чекаю.
Звуки  флейти  звучать  голосні,
Зустріч  ця  видається  нам  раєм.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Обіймаєш  мене,  пригортаєш.
Бачу  очі  блакитно  -  ясні,
А  душа  соловейком  співає.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Посміхаєшся  і  розмовляєш.
У  нім  квіти  даруєш  мені
І  коханою  в  нім  називаєш.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
А  у  вікна  вже  стукає  ранок.
Хочу,  щоб  не  кінчались  вони,
Щоб  пізніше  всміхнувся  світанок.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833947
дата надходження 30.04.2019
дата закладки 30.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній смуток кохання…

Розлетілись  листочки  осінні,
Закружляли  вальсом  в  повітрі.
Незабуду  твої  очі  сині
І  косу  розчесану  вітром.

         Приспів:
А  небо  плакало,  так  плакало,
Стояв  в  зажурі  осінній  ліс.
А  сльози  капали,  так  капали,
Струмками  в  річку  потік  їх  ніс.

Зберу  краплини  я  у  долоні
І  їх  зігрію  своїм  теплом.
Ще  й  досі  люба  в  твоїм  полоні,
Приходь  у  гості  до  мене  сном.

           Приспів:

З  тобою  мила  ми  так  далеко,
Та  пам'ять  завжди  душу  ятрить.
Як  відлітають  в  твій  край  лелеки,
За  ними  серце  ниє  й  болить.

           Приспів:

Мій  голос  й  досі  тебе  ще  кличе:
"Прилинь  кохана,  не  забарись".
Він  з  журавлями  в  небі  курличе,
То  лине  в  серце,  а  то  у  вись...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368807
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохайся…

Ми  зустрінемо  з  тобою  наш  світанок,
Загадаємо  бажання  на  зорю.
Теплим  променем  зігріє  ніжний  ранок,
Закохайся,  бо  я  так  тебе  люблю...

       Приспів:

Закохайся,  закохайся  в  тихий  вечір,
Закохайся,  закохайся  в  срібну  млу.
Пригорни,зігрій  тендітні  мої  плечі
І  у  мене  закохайсь,  бо  я  люблю.

Пестить  вітер  і  розчісує  волосся,
Краплі  рос  тихенько  падають  в  траву.
Щоб  насправді  це  коли  -    небудь  збулося,
Закохайся,  бо  я  так  тебе  люблю...

         Приспів:

Закохайся,  закохайся  в  тихий  вечір,
Закохайся,  закохайся  в  срібну  млу.
Пригорни,зігрій  тендітні  мої  плечі
І  у  мене  закохайсь,  бо  я  люблю.

Усміхатись  будуть  ніжно  до  нас  зорі,
Буде  місяць  нас  катати  у  човні.
Підніматимуть  кохання  хвилі  в  морі,
Як  освідчишся  коханий  ти  мені.

         Приспів:

Закохайся,  закохайся  в  тихий  вечір,
Закохайся,  закохайся  в  срібну  млу.
Пригорни,зігрій  тендітні  мої  плечі
І  у  мене  закохайсь,  бо  я  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342968
дата надходження 09.06.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання роздає не літо, а весна… ( пісня)

В  садах  співають  солов'ї  дзвінких  пісень
І  уявляється  мені  той  літній  день.
Коли  зустрілись  вперше  ми  у  цім  саду,
Не  знали  ще  на  щастя  то  чи  на  біду...

Я  так  просила  повернись,  а  ти  не  чув.
Я  так  просила  усміхнись,  а  ти  забув.
Понесли  наші  почуття  у  даль  вітри,
Лишився  в  серці  назавжди  у  мене  ти...

Так  закохалась  мов  дівчисько  в  очі  ті,
Були  з  тобою  зовсім  близько  ми  тоді.
Та  доля  усміхнулась  і  повз  нас  пройшла,
Кохання  роздає  не  літо,  а  весна...

Я  так  просила  повернись,  а  ти  не  чув.
Я  так  просила  усміхнись,  а  ти  забув.
Понесли  наші  почуття  у  даль  вітри,
Лишився  в  серці  назавжди  у  мене  ти...

Спливли  в  минуле  вже  давно  мрійливі  дні,  
Коли  були  ми  запальні  і  молоді.
Життя  надиктувало  долю  різну  нам,
Я  про  кохання  розповім  своє  вітрам...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773126
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Веснянко - чарівна панянко… ( пісня)

Стежину,  тобі,  простелю  білим  цвітом,
Намисто  для  тебе  в  калини  візьму.
І  перед  тобою,  немов  перед  світом,
Скажу,  що  кохаю,  скажу,  що  люблю.

Веснянко,  веснянко,  сердець  полонянко,
Прилинь  в  моє  серце  у  сни  повернись.
Веснянко,  веснянко,  чарівна  панянко,
Тебе  я  чекаю,  чекаю  з'явись...

Без  тебе  кохана  не  можу  заснути,
Без  тебе  не  можу  співати  пісень.
І  тільки  обоє  ми  зможем  відчути,
Як  ранок  шепоче  й  всміхається  день.

Веснянко,  веснянко,  сердець  полонянко,
Прилинь  в  моє  серце  у  сни  повернись.
Веснянко,  веснянко,чарівна  панянко,  
Тебе  я  чекаю,  чекаю  з'явись...

З  тобою  веснянко  ми  будем  щасливі
І  вічную  клятву  коханню  дамо.
І  сни  для  нас  будуть  красиві,  красиві...
Ми  з  ними  у  небо  до  зір  злетимо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327102
дата надходження 02.04.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дівчина Веснянка… ( пісня)

Закохався  в  дівчину,  дівчину  Веснянку
І  не  можу  спати  я,  встаю  спозаранку.
В  неї  очі  голубі,  мов  волошки  в  полі,
Розпустила  коси  їй  на  вітру  тополя.

     Приспів:

Дівчино,  дівчино,  дівчино  Веснянко,
Щоб  заглянуть  в  твої  очі  не  сплю  до  світанку.
Дівчино,  дівчино,  дівчино  Веснянко,
Щоб  заглянуть  в  твої  очі  не  сплю  до  світанку...

Я  спущуся  стежкою,  щоб  тебе  зустріти,
Дивною  мережкою  розфарбую  квіти.
Принесу  в  долонях  я,  сонце  спозаранку,
Лиш  би  нам  зустрітися  дівчино  Веснянко.

     Приспів:

Побіжу  у  поле  я,  пісню  заспіваю,
Розкажу  любов  моя,  як  тебе  кохаю,
Як  ночами  я  не  сплю  і  дивлюсь  на  небо,
Ясна  зіронько  моя,  неможу  без  тебе...

     Приспів:


           Слова  і  музика    MERSEDES///

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323252
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Берегла слова

Вийшла  рано  -  вранці  в  береги  широкі,
Впав  на  землю  сонний,  вранішній  туман.
Манить  небо  синє  й  сонце  яснооке,
Незабудки  дивні  й  серденько  без  ран.

Верби  і  тополі  шелестять  листвою,
Вітер  ніжним  шовком  лагідно  торка.
Закриваю  очі  і  я  знов  з  тобою,
У  твоїй  долоні  знов  моя  рука.

Стільки  літ  минуло,  а  любов  лишилась,
Не  старіє  навіть  і  не  помира.
Вона  в  моїм  серці  просто  залишилась,
Я  тобі  коханий  бережу  слова.

Може  наша  доля  доторкнеться  сміло
І  дозволить  в  очі  зазирнуть  твої.
Я  скажу  коханий,  може  і  не  вміло,
Ти  найкращий  в  світі  на  усій  землі.


Вірш  виставляю  вдруге  (  перший  зник  з  сторінки  разом  з  коментарями)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833664
дата надходження 26.04.2019
дата закладки 27.04.2019


Любов Вишневецька

В сердце стучала.

Одинокою  веточкой  ивы
Постучалась  в  сердечко  слегка...
-  Так  люблю  тебя!  Слышишь,  мой  милый?!
А  потом  убегу...  навсегда!

Потому  что...  ответ  его  знаю...
-  Не  дождусь,  чтобы  он  рассказал,
как  влюбился  еще  в  прошлом  мае...
когда  слушал  чудесный  вокал.

Разливалась  та  песня  рекою!..
Слушал  милый  мой...  и  не  дышал...
-  И  девчонка  красива!..  Не  скрою...
Но  была...  безразлична  душой.

Я  же,  глупая...  лучик  искала!
Самый  теплый...  и  самый  родной!..
-  Но  тепла  для  меня  было  мало...
Его  милый  мой...  отдал  другой.

Одинокою  веточкой  ивы
Я  к  любимому  тихо  коснусь...
-  Ждать  любви  от  него...  нету  силы...
Пусть  обнимет  холодная  грусть.

                                                                                                                                                         3.04.2019  г.

Картинка  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831830
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Любов Вишневецька

Люби меня…

-  Люби  меня  за  нежность...
За  преданность  люби...
За  то,  что  было  прежде...
И  то,  что  впереди...

Я  теплый  Солнца  лучик...
что  на  твоей  щеке...
-  Нам  завтра  будет  лучше!..
Хоть  юность  вдалеке...

Пусть  шелестят  денечки
над  общею  судьбой...
-  Как  будто  Ангелочек...
я  навсегда  с  тобой!

Спасу  от  зла  с  грозою...
Сниму  любой  испуг!..
Лишь  белой  полосою
я  застелю  тропу...

Нам  звезды  сыплют  счастье...
Природа  наш  пиит...
Я  с  безграничной  страстью
тебя  хочу  любить!..

-  И  ты  люби!..    За  нежность...
за  преданность  люби...
За  то,  что  было  прежде...
И  то,  что  впереди...

                                                           21.04.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833486
дата надходження 21.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Любов Вишневецька

В волшебстве.

Ромашковый  плела  венок..
Цветов  на  поле  -  валом!
Где  получался  узелок...
-  Люблю  тебя!!!  -  шептала...

Вплетала  прядями  лучи...
Чтоб  греть  того,  кто  рядом!..
От  сердца  отдала  ключи...
и  душу...  -  Как  награду!..

Мелькал  цветастый  сарафан...
Мял  зелень  полевую...
Венок...  как  будто  талисман...
Как  нежность  в  поцелуях!..

Валялась  парочка  в  траве...
Под  покрывалом  страсти.
В  каком-то  тайном  волшебстве...
Познали  ценность  счастья.

Злых  ветров  сила  не  страшит
все  повороты  судеб...
-  Пусть  крепким  будет  чувств  гранит!..
Разлуки  пусть  не  будет.

Ромашковый  плела  венок..
Цветов  на  поле  -  валом!
Где  получался  узелок...
-  Люблю  тебя!!!  -  шептала...

                                                                               12.04.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832447
дата надходження 12.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмовляю думками

Не  страшні  буревії,  коли  серце  гаряче,
Не  живем  без  надії  і  сміємось  і  плачем.
Наше  перше  кохання  все  життя  зігріває
І  думками  і  серцем  до  грудей  пригортає.

Так  -  як  зорі  яскраві  в  небі  темному  сяють,
Так  птахи  перелітні  знов  додому  вертають.
Коли  сонце  у  небі  закликатиме  весну,
Дощ,  що  падав  так  рясно,  залишить  перевесло.

У  німому  мовчанні  береги,  все  чекають,
Коли  промені  сонця  в  гості  все  ж  завітають.
Задзвенять  в  храмах  дзвони  голосисто  і  ніжно,
Впадуть  роси  на  трави  і  омиють  їх  слізно.

Щоб  зустрітись  з  тобою,  обмінятись  словами,
Я  у  вечір  таємно  розмовляю  думками.
В  них  ти  поруч  я  знаю,  дотик  твій  відчуваю,
А  за  вікнами  нічка  нас  у  гості  чекає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833506
дата надходження 21.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Променистий менестрель

Верби мої, верби

    З  Вербним  Воскресінням  вас,  дорогі  друзі!

Верби  мої,  верби  
пісня

Верби  мої,  верби  
і  сережок  дощ  –
Ви  –  у  Серця  небі,  
сльози  хоч  не  хоч...
Ви  –  дитинства  пісня...  
тане,  наче  дим...
                                                                             Біль  душі  мій  грійся    
спомином  про  дім.

Там,  в  бузковій  сині,  
винести  я  зміг
Незабутні  й  нині  
щастя  й  дива  сміх;
Поле  трав  і  квітів,  –  
той  казковий  рай,  –
І  найкращий  в  світі  
світла  небо  грай.

Хай  ніщо  не  зрадить  
тих  безхмарних  літ.
Радість  не  завадить,  
шле  минуле  зліт...
Обійму  я,  верби,  
ваших  рук  красу.
Запах,  ваші  весни  
я  в  Душі  несу.

31.01.2004г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833469
дата надходження 21.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Віталій Назарук

РАНКОВА ПАРА

Пр:  Сонячний  ранок,  зоряні  роси,
Вивели  нас  на  дорогу  життя.
Жайвір  співав,  цвіли  абрикоси,
Кликало  поле  у  буйні  жита.

Ми  йшли  по  росі,  пахло  поле  любистком,
Серпанок  співав  поміж  трав.
Пух  падав  з  тополі,  гойдалося  листя,
Немов  хтось  колиску  гойдав.

Здалеку    лунала  пташина  реприза,
Всю  ніч  не  змовкав  соловей.
Він  ножиком  наче  повітря  прорізав,
Часами  сягав  апогей…

Закохана  пара  одна  була  в  світі,
Здавалось  так  буде  завжди.
Гойдалися  верби  сплітаючи  віти,  
Роси  приховавши  сліди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833212
дата надходження 18.04.2019
дата закладки 18.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя у долонях

Я  тримаю  щастя  у  долонях
І  воно  велике  наче  сонях.
Літ  моя  душа  не  відчуває,
А  тому,  що  все  життя  кохає.

На  життя  своє  не  ображаюсь,
Розквітаю  й  в  щастя  повертаюсь.
Розчиняюсь  в  мелодійних  звуках,
А  і  ще,  люблю  блукати  в  луках.

Синє  небо,  мов  волошки  в  полі,
Як  твій  погляд,  дякувати  долі.
А  ще  танець  перший  і  останній,
Й  промінь  сонця,що  торкає  ранній.

Я  люблю  цей  світ  й  тебе  у  ньому,
Важко  комусь  бути  в  нім  одному.
Моє  серце  б'ється  і  кохає,
Кращого  за  тебе  більш  немає...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833218
дата надходження 18.04.2019
дата закладки 18.04.2019


Ниро Вульф

Те нежные слова… (романс)

[youtube]https://youtu.be/ZBTpTzrQ2c4[/youtube]

Разлиты  на  столе  и  высохли  чернила,
признания  в  любви  здесь  не  дописан  слог,
ты  в  жизнь  свою  меня  уж  больше  не  впустила,
где  смятая  трава  и  одинокий  стог...

Нас  звали  за  собой  медовые  поляны,
остаться  лишь  с  тобой  в  ромашек  забытьи,
а  нежные  слова  ты  говоришь  устало,
я  целиком  горю  в  несбыточной  любви.

А  ты  свечу  зажгла,  поправив  занавеску,
и  до  утра  в  лесу  умолкли  соловьи,
я  постучу  в  окно  тихонечко,  не  резко...
оставлю  на  крыльце  любви  своей  стихи.

Забудешь  про  меня,  умчится  вдаль  карета,
мечты  лишь  о  тебе  останутся  в  стихах,
медовый  вкус  горчит,  и  попрощалось  лето,
прощальные  слова  застыли  на  губах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633348
дата надходження 04.01.2016
дата закладки 14.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В думках так близько

Ти  від  мене  так  близько  коханий,
Розділяє  нас  осінь  лише.
І  світанок  отой  полум'яний,
Засвітився  у  небі  уже.

Я  раділа,  його  пригортала,
Він  для  мене  був  спомином  тим.
Коли  осінь  до  нас  завітала,
Листопадом  кружляла  рясним.

Ми  у  царстві  були  лісовому,
Там  де  казка  і  де  листопад.
Усміхалась  тобі  лиш  одному,
Жаль,  не  вернеться  день  той  назад...

Лиш  коли  у  вікно  стукне  осінь
Й  поведе  мандрувати  у  ліс.
Заблукається  вітер  між  сосен,
Буде  плакати  дощик  від  сліз.

І  тоді  я  про  все  нагадаю,
Мою  душу  зігріє  тепло.
У  думках  ти  так  близько  я  знаю,
Зазирає  кохання  в  вікно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832219
дата надходження 10.04.2019
дата закладки 12.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весна веде нас у казку

Весна  веде  з  тобою  нас  у  казку,
Туди  де  ранок  ніжний  і  ясний.
Де  промінь  сонця  подарує  ласку,
У  казці  тій  ти  будеш  тільки  мій.

Візьму  тебе  тихенько  я  за  руку
І  поведу  туди  де  вишень  цвіт.
Туди  де  трави  застеляють  луки
І  де  в  лісах  так  квітне  первоцвіт.

Нам  не  страшні  весни  грайливі  грози,
Приємний  нам  з  тобою  шум  дощу.
Хоч  проливає  він  на  землю  сльози,
Земля  вбере  ті  сльози  досхочу.

З  тобою  ми  у  цім  казковім  світі,
Запалимо  вогонь  кохання  знов.
У  очі  зазирну  твої  привітні,
Нехай  зігріє  нас  палка  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832459
дата надходження 12.04.2019
дата закладки 12.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов й кохання ( слова до пісні)

Залетів  до  нас  у  гості  вітерець,
Теплим  дотиком  торкнувся  до  сердець.
Я  йому  тебе  кохана  не  віддам,
Берегти  тебе  я  буду  люба  сам.

Приспів:
Любов  й  кохання  зустріне  весну,
Торкне  на  світанні,  пробудить  від  сну.
І  я  в  обіймах  лишуся  твоїх,
Любов'ю  зігріті,  то  щастя  для  всіх.

Соловейко  нам  щебече  за  вікном,
Захмеліла  від  кохання,  мов  вином.
Ти  для  мене  мій  коханий  дорогий,
У  душі  моїй  назавжди  тільки  мій

Зорі  в  небі  мов  смарагди  чарівні,
Засвітилися  вогнями  у  вікні.
Обійму  тебе  кохана,  пригорну
Бо  кохаю  лиш  тебе  таку  одну

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832342
дата надходження 11.04.2019
дата закладки 11.04.2019


Любов Вишневецька

Под цветущей акацией…

Под  цветущей  акацией  в  мае
целовал  мой  любимый  меня...
-  Только  Ангелы  наши  все  знают...
Да  еще  вот...  на  небе  Луна.

Серебрилась  дорожка  на  речке...
Приглашала  купаться  вдвоем.
Мы  купались!..  Под  сладкие  речи...
-  Бог  ты  мой,  ведь  все  мысли  о  нем!..

Так  кружились  в  заоблачной  выси!..
Путь  туда...  кто-то  нам  осветил...
Звезды  сыпались...  будто  бы  бисер!
-  Это  счастье...  друг  друга  найти!

Лучше  всех  мой  любимый...  бесспорно!
-  Он  мой  раб!..  И  еще...  господин...
На  край  света  спешила  покорно...
Пусть  ведет  меня  в  сказочный  мир!

Резких  много  в  судьбе  ситуаций...
-  Ты,  душа,  за  родного  держись!..
Нежный  запах  цветущих  акаций
Пронесем  с  милым...  целую  жизнь.

                                                                                                                                                                 4.04.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831831
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 07.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

За тебе найдорожчої нема ( слова до пісні)

Розквітли  яблуні  рожевим  цвітом,
Всміхаються  від  радості  уста.
Весна,  весна,  а  у  очах  вже  літо,
Волошками  квітують  небеса.

Приспів:

Хай  пролітають  роки  -  за  -  роками,
Нехай  минає  осінь  і  зима.
Палке  кохання  буде  завжди  з  нами,
За  тебе  найдорожчої  нема.

Дивлюсь  у  твої  оченьки  кохана,
Твій  погляд  заворожує  мене.
Твоя  усмішка  ніжна,  незрівнянна,
У  грудях  б'ється  серце  вогняне.

У  небі  промінь  грає  веселково,
В  душі  пульсують  ніжні  почуття.
В  яскравих  кольорах  усе  довкола,
Удаль  тікає  із  під  ніг  земля.

Я  пригорнусь  до  тебе  моя  мила,
Голубко  сизокрила,  чарівна.
В  коханні  нашім  є  велика  сила,
Ту  силу  дарувала  нам  весна...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831647
дата надходження 04.04.2019
дата закладки 04.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Веди мене у літо ( слова до пісні)

Солов'ї  у  гаю  заспівали,
Нам  з  тобою  літо  нагадали.
Ніжне  сонце  з  квітами  поляну
І  твою  усмішку  полум'яну.

Прислухаюсь,  що  шепоче  річка,
Хоче  пригорнутись  до  потічка.
Опустила  верба  в  воду  коси,
А  на  трави  впали  дрібні  роси.

Приспів:
Веди  мене  кохана  в  наше  літо,
Туди  де  пахне  матіола  цвітом.
Не  треба  нам  з  тобою  йти  у  осінь,
Нехай  вона  до  себе  нас  не  просить.

Сів  метелик  на  твоє  волосся,
Наче  море  в  пшеницях  колосся.
А  волошки  наче  очі  сині,
Про  які  я  згадую  донині.

Теплий  вітерець  торкає  щічки,
Ніжне  мов  троянда  твоє  личко.
Хочу  так  зустрітися  з  тобою,
Літо  двох  зігріє  нас  любов'ю.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831455
дата надходження 02.04.2019
дата закладки 02.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коханням тим живу ( слова до пісні)

Холодна  ніч  вуалью  все  покрила
І  навіть  зорі  спати  уляглись.
Вона  весну  у  гості  запросила,
Щоб  все  цвіло  довкола,  як  колись.

Верба  розкішні  віти  нахилила
І  викинула  свій  махровий  цвіт.
Берізка  на  траву  сльозу  зронила
І  ліс  прибрався  в  диво  -  первоцвіт.

І  ось  весна  почула  те  прохання,
Торкнулась  ніжністю  своїх  прикрас.
Теплом  зігрілось  у  душі  кохання
І  зародились  почуття  у  нас.

Цілунок  твій  ще  й  досі  пам'ятаю,
Додому  вже  вернулись  журавлі.
Вони  теплом  зігріті  свого  краю,
Торкаючись  до  рідної  землі.

А  я  в  твоїх  обіймах  потопала,
Як  та  весна  купалася  в  цвіту́.
Тебе  одного  любий  я  кохала
І  до  сих  пір  коханням  тим  живу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831339
дата надходження 01.04.2019
дата закладки 02.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ворожила нічка кохання ( слова до пісні)

Ворожила  нічка  на  кохання,
А  душа  завмирала  в  чеканні.
Так  просила  думками,  благала,
Щоб  тебе  у  цю  ніч  нагадала.

Посміхнулася  зіронька  з  неба,
Моя  люба,  усе  це  для  тебе.
Слова  ніжні  мов  шовк  доторкались,
Бумерангом  летіли  й  вертались.

Мій  коханий,  моя  ти  любове,
Моє  сонце  ясне,  світанкове.
Я  веселкою  мило  всміхнуся
І  в  обійми  твої  загорнуся.

Тільки  б  знати,  що  поруч  з  тобою,
Тільки  б  в  серці  не  бу́ло  би  болю.
Нехай  нічка  мені  наворожить,
Бо  я  жити  без  тебе  не  можу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830916
дата надходження 29.03.2019
дата закладки 29.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти даруєш мені квіти

Ти  даруєш  мені  квіти,
Кожен  день  і  дуже  різні.
З  ними  радісні  привіти,
Дуже  милі,  дуже  ніжні.

Ти  один  такий  у  світі,
І  з  минулого  приходиш.
Очі,  неба  синь,    блакитні,
Ти  у  снах  мене  знаходиш.

І  коли  засвітить  зірка,
Блисне  полум'ям  яскравим.
Пісня  залунає  дзвінко,
Роси  упадуть  на  трави.

Коли  сон  знов  заколише,
Я  зустрінуся  з  тобою.
Прочитаю  тобі  вірші,
Милуватимусь  красою.

І  гарячі  поцілунки,
Нас  у  ніч  оту  зігріють.
Квіти  -  то  твої  дарунки,
Зорі  відблиском  зоріють...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831007
дата надходження 29.03.2019
дата закладки 29.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дорога в дитинство ( слова до пісні)

Не  забудемо  дитинство  босоноге,
Що  до  нас  приходить  часто  у  вісні.
І  ведуть  туди  щасливії  дороги,
Линуть  звідти  співи  птахів  голосні.

Приспів:

Веде  мене,  веде  мене  дорога,
До  рідного,  до  рідного  порогу.
У  світлий,  ніжний  край  мій  незабутній,
Туди  де  було  свято,  були  будні.

Достигають  у  садах  червоні  вишні,  
Зігріває  сонце  річку  й  береги.
Я  пригадую  історії  колишні,
Їх  у  пам'яті  з  тобою  зберегли.

Бігли  весело  купатися  до  річки
І  вплітали  конюшину  у  вінки.
Заплітали  білі  бантики  в  косички,
Доторкалися  метелики  руки.

Прокидалися  з  тобою  до  схід  сонця,
Гнали  в  поле  вередливу  череду́.
Засинали  коли  місяць  у  віконці,
Догравав  свою  сонату  на  ходу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830260
дата надходження 24.03.2019
дата закладки 24.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не відпущу ( слова до пісні)

У  минуле  спішу  по  стежині,
По  якій  ми  з  тобою  ішли.
Несуть  крила  мене  лебедині,
Ми  любов  свою  знов  віднайшли.

Не  відпустимо  більше  від  себе,
Не  дамо  забруднити  її.
Жити  люба  не  можу  без  тебе,
Ти  одна  лиш  така  на  землі.

Приспів:
Зі  мною  поруч  лиш  ти  одна,
Зігріє  серце  обом  весна.
Тебе  кохана  в  життя  візьму
І  більш  від  себе  не  відпущу.
Я  не  втомлюся  любить  тебе,
Я  не  втомлюся  кохать  тебе.
На  крилах  щастя  лечу  туди,
В  моєму  серці  одна  лиш  ти.

У  очах  твоїх  синьо  -  блакитних,
Я  топлюся  не  можу  спастись.
Нагадає  весна  нам  і  літо,
Як  лугами  блукали  колись.

Було  чути  в  тумані  дзвіночки,
Пасовисько  стрічало  коней.
Своє  щастя  вплітали  в  віночки,
Ти  горнулась  до  мо́їх  грудей.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829924
дата надходження 21.03.2019
дата закладки 22.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Всміхнулась сонечком мені

Зустрів  на  стежці  дівчину  -  Веселку,
У  її  очі  милі  зазирнув...
Смак  поцілунку  був  солодко  -  терпкий,
Я  до  цих  пір  про  нього  не  забув

В  долоні  ми  збирали  срібні  роси
І  слухали  мелодій  цвіркуна.
Вплітав  коханій  я  ромашки  в  коси,
Тікала  із  -  під  ніг  у  нас  земля.

І  кожен  раз  тримаючись  за  руки,
Ми  зустрічали  ранки  чарівні.
Як  прокидались  загадкові  луки,
Вона  всміхалась  сонечком  мені.

Колише  вітер  пшеницями  в  полі
І  підіймає  хвилі  золоті.
В  зелених  сукнях  верби  і  тополі,
То  був  для  нас  найкращий  день  в  житті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829523
дата надходження 18.03.2019
дата закладки 18.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не забуваймо ( слова до пісні)

Коли  впаде  на  скроні  білий  сніг
І  сльози  потечуть  з  очей  солоні.
Згадаймо  дім  і  батьківський  поріг,
Гарячі,  ніжні  мамині  долоні.

Як  нам  тепер  не  вистачає  їх,
Як  хочеться  тепло  їхнє  відчути.
В  житті  вже  стільки  пройдено  доріг,
Та  жодною  батьків  нам  не  вернути.

Хатина  досі,  ще  стоїть  в  саду,
Обдерта,  наче  сирота  сумує.
Курличуть  журавлі  лиш  на  льоту
І  вітер  в  самоті  господарює.

Кропива  жалить,  хоче  нагадать,
Забулися  про  батьківське  обійстя.
Пора  косу  самим  до  рук  узять,
Попрацювати,  щоби  було  чисто.

Хоч  раз  у  рік  приїхати  сюди,
Згадати  батьківську  любов  у  тиші.
Сумуємо  за  ними  дуже  ми,
Вони  у  нашім  серці  наймиліші...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829360
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 18.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наша перша зустріч

Коли  зустрілися  з  тобою,
Я  тільки  в  очі  подивилась.
Від  них  так  віяло  весною,
В  душі  кохання  зародилось.

Неначе  вітерець  торкнулась,
Легеньким  шовком  до  обличчя.
До  тебе  сонечком  всміхнулась,
Воно  у  казку  нас  покличе

Я  згідна.  Тихо  шепотіла,
З  тобою  навіть  на  край  світу.
Туди,  де  розмах  птахів  крила
І  де  танцюють  хмари  з  вітром.

Для  мене  ти,  мій  принц  із  казки,
Твої  слова  хотілось  чути.
Твоє  тепло  і  сонця  ласки,
В  житті  нам  цього  не  забути.




 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829214
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 17.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Скажи, щасливий ти

Скажи  мені,  чи  ти  щасливий,
Без  мене  в  ці  холодні,  сірі  дні.
Самотні  за  вікном  знов  зливи,
Доносяться  дощу  сумні  пісні.

Краплини  в  шибку  б'ють  сердито,
Мов  хочуть  розказати  щось  вони.
А  я  пригадую  знов  літо
Й  кохання  те  дароване  мені...

Ромашками  буяло  поле,
Закохано  всміхалася  тобі.
Птахи  виконували  соло,
Не  думала,  що  буду  у  журбі...

Та  враз  змінилася  погода,
Умить  так  стало  холодно  мені.
То  поміняла  все  природа,
Скажи  мені,  щасливий  ти,  чи  ні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828712
дата надходження 11.03.2019
дата закладки 14.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Двоє під вербою

Нахилила  віти  верба  над  водою,
Одягла  зелений,  ніжний  сарафан.
Ми  під  нею  любий  стоїмо  лиш  двоє,
Десь  вальсує  тихо  свій  танок  баян.

Ось  уже  на  небі  засвітились  зорі,  
А  у  лозах  стали  кумкати  жаби.
Вийшов  погуляти  місяць  на  простори
І  поплив  тихенько  з  хмарами  собі.

Застелили  в  лузі  перини  тумани,
Задзвеніли  роси,  падають  в  траву.
І  пішов  гуляти  вітерець  ярами,
Витре  сонце  ранку  гіркую  сльозу.

Не  сумуй  мій  ранок,  я  завжди  з  тобою,
Та  коханий  поруч,  я  його  люблю.
Зігріває  ніжність  двох  нас  під  вербою,
Я  її  одному,  лиш  йому  дарю

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828999
дата надходження 14.03.2019
дата закладки 14.03.2019


геометрія

МАТЕРИНСЬКА ПОСВЯТА ЗАГИБЛОМУ СИНУ… (двовірші)

             ТАК,ЯК  І  ЖДАЛА,  БУДУ  ЖДАТЬ...      ТИ    В  ЦЬОМУ    СВІТІ  НЕ  ОДНА...                

                 Я  на  дорогу  йду  знов,  сину,                        Ти  на  дорогу  ходиш,  мамо,                          
                 Тебе  я  буду  виглядать,                                      Мене  у  гості  не  чекай...                                    
                 Не  хочу  вірить,  що  загинув,                        Я  не  приїду,  як  бувало,                                    
                 Так,як  і  ждала,  буду  ждать...                    А  ти  онуків  виглядай...                                      

                 Я  придивляюся,  мій  сину,-                            А  я  до  тебе  вітром  лину,                                    
                 Це  ж  ті  доріжки  і  стежки,                                І  з  клена  падають  листки,                                
                 Де  ти  ходив,..до  них  я  лину,                      Несу  тобі  я  смак  полину                                      
                 Про  тебе  всі  мої  думки...                                  Й  синівське  лагідне:  "Прости!"            

                   Мене  стрічає  клен  високий,                        Про  це  нашіптують  листочки,                      
                   Про  щось  шепочуться  листки,-              Ти  їх  послухай,  не  спіши,                              
                   Такий  безмежний  світ  широкий,          Може  той  клен  -  то  твій  синочок,          
                   Де  ж  загубивсь  у  ньому  ти?..                    Йому  про  себе  розкажи!..                                  

                   Я  притуляюсь  до  листочків,                        Пройшло  років  уже  немало,                          
                   До  них  сумна  завжди  горнусь,                Та  не  зійшла  твоя  журба,                                  
                   Не  каже  клен,  де  мій  синочок,                Не  побивайсь  за  мною,  мамо,                      
                   Чому  до  мене  не  вернувсь...                      Ти  в  цьому  світі  не  одна...                            

                   Вітер  гойда  клена  листочки,                      І  пиріжків  ти,  як  бувало,                                    
                   Мого  торкається  чола,                                        Мені  із  вишнями  спечи,                                        
                   Може,  це  ти  мені,  синочку,                          Роздай  їх  людям,  моя  мамо,                          
                   Вісточку  шлеш  аж  звідтіля?..                    І  біля  клена  помовчи...                                                                        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828925
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 14.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Рідна Україна ( слова до пісні)

У  вінку  квітчається  калина,
Сонце  усміхається  згори.
Рідна  прокидається  країна,
У  садах  співають  солов'ї.
Соняшник  голівкою  колише,
Небо  синє  у  височині.
І  немає  в  світі  наймиліше,
Найрідніше  нашої  землі.

Приспів:
Моя  Україна  -  то  батькова  сила,
То  мамина  ласка,  тепло  і  любов.
Моя  Україна  -  то  сокола  крила,
Підніметься  вгору,  літатиме  знов.

Колоски  пшениці  налилися,
Червоніє  в  полі  маків  цвіт.
І  волошки  у  вінки  сплелися,
Бо  міцний  наш  український  рід.
Тягнуться  у  височінь  смереки
І  виходять  ріки  з  берегів.
Завжди  повертаються  лелеки,
У  свій  край  ще  пращурів  -  дідів.

Приспів:

Пригортає  вітерець  калину
І  шепоче  про  кохання  їй.
Міцно  бережім  свою  родину,
Будемо  щасливі  ми  у  ній.
Пам'ятаймо,  що  в  родині  сила,
Відданість,  любов  і  доброта.
Україна  нас  усіх  зростила
І  вона  для  нас  тепер  свята.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828353
дата надходження 09.03.2019
дата закладки 09.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подарую казку кольорову

Я  проведу  рукою  по  волоссі
І  зазирну  в  блакить  твоїх  очей.
Кохаю,  шепотітиму,  ще  й  досі,
Так  тихо  доторкнуся  до  плечей.

Тобі  медовий  лишу  поцілунок
І  запрошу  тебе  у  свої  сни.
Зроби  мені  коханий  подарунок,
У  день  чудовий,  ніжної  весни.

Я  розпалю  вогонь  кохання  знову
І  нагадаю  все,  що  в  нас  було.
Ще  подарую  казку  кольорову,
Тобі  підставлю  вірності  крило.

З  тобою  будемо  летіти  в  парі,
Ніколи  не  розлучить  нас  ніхто.
Я  подарую  казку,  щоб  всі  знали,
А  казка  принесе  для  нас  тепло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828105
дата надходження 07.03.2019
дата закладки 08.03.2019


Marianna Tenetko

Материнська доля

Колисала  мати  у  колисці  сина,
Цілувала  очі  ,  ніжно  споглядала,
І  молила  Бога,  щоб  її  дитина
У  здоров’ї    й  щасті  виростала.

Пролітали  ро́ки  журавлиним  клином,
Сивина  закралась  у  жіночі  скроні…
І  пишалась  мати  синьооким  сином,
Мозолями  вкрилися  долоні…

Всю  любов,  що  мала  –  кровинці  віддала
Не  ховаючи  нічого  за  душею,
А  коли  у  небо  голову  підняла  ,–  
Вже  курличуть  журавлі  над  нею.

Полетіла  світом  материнська  доля,
Вже  з  небес    лунають  молитовні  звуки…
Щоб  не  було  в  світі  ні  біди,  ні  горя
Ви  щодня  цілуйте  рідній  ненці  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492090
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 06.03.2019


OlgaSydoruk

Фиолетовым сирень цвела…

Фиолетовым  сирень  цвела…
Ароматом  сладости  пьянив…
Написать  решилась  про  себя:
Ни  слезинки  больше  не  пролив…
Я  невестой  юною  была…
И  в  кипенность  белых  покрывал
Завернулась  нежностью  тогда…
(Испугать,  наверно,  не  желал)…
От  сердечной  искорки  огня
И  лампадки  теплятся  в  углу…
Как  молиться  стану  за  тебя,
То  нечаянно  голос  надорву!
По-другому  -  нету  прежних  сил…
По-иному  -  видно,  не  сказать…
Мне  бы  помнить,что  ты  говорил...
Мне  бы  спрятать,чтоб  не  потерять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827997
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Краса зачарувала душу

Прийшла  у  край  весна  зеленоока,
Теплом  торкнулась  серця  і  душі.
Розли́лась  річка  в  береги  широка,
Прийшло  натхнення  Музи  і  вірші.

Співати  стали  птахи  стоголосо,
Прибрався  ліс  у  ніжний  первоцвіт.
І  заблищали  оксамитом  роси,
Мінявсь  калейдоскопом  дивосвіт.

Весна  тихенько  будить  звірів  в  норах,
Всміхаються  їй  сонце  й  небеса.
Земля  прокинулась,  широке  поле,
Довкола  нас  чаруюча  краса.

На  річці  оселилась  гусей  зграя,
Про  свій  розповідають  переліт.
Десь  вітерець  поміж  гіллям  літає,
Вербові  котики  вже  бачать  світ.

І  стали  довші  дні,  коротші  ночі,
Від  радості  заплакали  дощі.
За  цим  усім,  спостерігали  очі,
Красу  душі  думками  несучи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827973
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Валентина Ланевич

А я ж тебе, мій миленький, кохала, кохала.

А  я  ж  тебе,  мій  миленький,  кохала,  кохала,
Біля  тебе,  мій  соколе,  до  зірок  злітала.
Паленіла  від  любові,  впивалась  тобою
І  тремтіли  сльози  щастя  теплою  росою.

Цілувала  стан  пригожий,  ясні  очі,  брови,
Милувались  до  світання  під  шелест  діброви.
Воркували  голубками,  обіймі  гарячі,
Не  забудуться  ніколи  ті  ласки  козачі.

Я  була  лоза  гнучкая,  ти  був  виноградом,
Завмирало  серце  в  грудях,  бухкало,  ти  рядом.
Пишні  вуса  лоскотали  з  приємністю  груди,
Я  любила,  я  кохала,  ти  мій  світ,  ти  всюди.

05.03.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827906
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вийди мила у сад погуляти

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,  
Будемо  з  тобою  зорі  рахувати.
Будемо  з  тобою  по  росі  ходити,
Буде  місяць  -  красень,  ясно  нам  світити.

Вийди  моя  мила,  я  давно  чекаю,
Пригорнись  до  серця,щось  сказати  маю.
Я  ж  не  сплю  ночами,  і  дивлюсь  на  небо,
Ти  перед  очима,  не  можу  без  тебе.

Вийди  моя  мила,я  тебе  благаю,
Стих  вже  спів  пташиний  у  зеленім  гаю.
Серце,  б'ється  в  грудях,  вирватися  хоче,
Я  тебе  чекаю,  виглядають  очі.

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,
Не  кажи  мені,що  не  пускає  мати.
Я  тебе  зігрію  у  холодну  нічку,
Обійму  кохана,  зацілую  личко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827825
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Линуть веснянки пісні

У  небі  клин  вертається  додому,
У  нім  курличуть  радо  журавлі.
Вони  ураз  залишать  свою  втому,
Коли  торкнуться  рідної  землі.

Зустріне  птахів  Батьківщина  радо,
Зігріють  сонця  промені  ясні.
Від  гелготання  оживуть  левади,
Веснянки  будуть  линути  пісні.

Весна  застелить  килим  з  первоцвіту,
То  незвичайна  ніжності  краса.
Її  дарований  цілунок  вітру,
Полине  у  блакитні  небеса.

Огорне  радістю  своєю  поле,
Окропить  землю  дощик  весняний.
І  буде  небо  наче  синє  море,
Купатися  у  прохолоді  цій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827428
дата надходження 02.03.2019
дата закладки 04.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я тебе запрошую у весну

Я  тебе  запрошую  у  весну,
З  ніжним  цвітом  вишень  у  саду.
В  казку  загадкову  і  чудесну,
У  якій  сьогодні  я  живу.

Ти  прийди,  незабарись  коханий,
Ноги  у  росі  не  замочи.
З'явиться  на  небі  сонце  рано,
Нам  тепло  з  коханням  несучи.

Я  тебе  запрошую  у  весну,
Вона  так  давно  чекає  нас.
Небо  у  яскравім  перевеслі,
На  хвилинку  зупинився  час.

Усміхнусь,  впаду  в  твої  обійми
І  скажу,  що  я  навік  твоя.
Почуття  мої  до  тебе  сильні,
Ти  -  мені  потрібен.  Тобі  -  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827705
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019


Любов Іванова

НОЧь - ХМЕЛЬНОЕ ВИНО

[b][i][color="#b113d1"]Эту  ночь  пронесла  я  с  собою  сквозь  годы
И  сейчас  на  закате    бушующих  лет...
Когда  память  бурлит,  как  весенние  воды,
Ах,  как  хочется  встретить  такой  же  рассвет..

Упиваться  губами,  как  спелой  малиной,
Слаще  меда  они  -  ты  тогда  говорил.
Той  загадочно-тайною  ноченькой  длинной
Ангел  счастье  и  нежность  нам  щедро  дарил.

А  к  рассвету  когда  солнце  лижет  туманы,
Тихо  утро  сквозь  тюль  заглянуло  в  окно.
Мы  лежали  с  тобой  негой  страстною  пьЯны.
Был  у  чувств  наших  привкус  -  хмельное  вино.

Улетели  давно  эти  годы,  как  птицы,
Вместе  с  ними  и  тот  наш  красивый  роман.
Почему  и  сейчас  продолжает  мне  снится
Ночь  хмельная  до  слез  и  молочный  туман...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800459
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

ПОДИВИСЬ НА НЕБО - З1РОНЬКА ЛЕТИТЬ. .

Подивись  на  небо,  зіронька  летить,
Пада,  наче  з  гілки  груша  стигла.
Загадаю  я  бажання  у  цю  мить,
Доки  догоріти  ще  не  встигла..

Упаде  із  неба  аж  за  небокрай,
Свічею,  що  врешті  відгоріла  .
Про  моє  бажання  в  неї  запитай,
Та  про  мрію..  мрію  легкокрилу..

Падала  зірниця  миттю  до  землі..
Залишала  лінію  вздовж  неба,
Це  вона  в  сріблястій  місячній  імлі,
Мою  ніжність  і  любов  несе  до  тебе..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2009
Свидетельство  о  публикации  №1908126005

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196983
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

КВІТКА ЛЮБОВІ РУЖА ЦВІТЕ. .

Не  зрозумiє  нiхто  одвiчно,
Так  не  буває  ,  чи  щось  не  те.
Як  же  холодним,  морозним  сiчнем,
Квiтка  любовi  -  ружа  цвiте.

Чого  ж  ти,  любий  очицi  мружиш?
Вiдвести  погляд  що  не  дає  ?
Помiж  снiгами  -  квiткою  ружi,
Квiтне  кохання  палке  моє  ..

Лютим  морозом  себе  гартує,
Тендiтна  ружа  -  диво  земне,
Квiтцi  любовi    -  тепла  бракує!
Я  -  твоя  ружа!    Зiгрiй  мене!!

©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11001294852

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198419
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

МАМИНА ГЕРАНЬ

Дом  опустел..  Уж  неделя,  как  мама  ушла
В  мир,  где  душа  поселиться  готова  навечно.
Нет  с  той  поры  в  нашем  доме  былого  тепла.
Все,  что  жило,  все  приблизилось  к  точке  конечной.

Мама  ушла...  Рассказав  до  того,  что  и  как,
Что  раздавать,  кому  шкаф,  а  кому-то  посуду,
Даже  пиджак,  свой  девичИй  потертый  пиджак
Глаше  -  соседке,  с  одеждой  у  бабушки  худо.

Старый  казан  был  завещан  соседке  другой..
Будет  ей  в  чем  корм  скоту  собирать  и  отходы.
Тихо  шептала:  "Мне  надо  уйти  на  покой.
С  верою  в  то,  что  не  зря  прожила  свои  годы...."

Распорядилась....  ушла  в  предрассветную  рань...
Все  говорят,  что  отходит  душа  на  рассвете...
-  Мамочка!  Мам...  А  куда  же  девать  мне  герань?
Ты  же  её  больше  всех  обожала  на  свете.

Старый  горшок.  В  нем  вазон,  неказистый  на  вид
Листья  свои  опустил  так,  как  будто    бы  плачет..
Каждый  листок  по-сиротски  от  страха  дрожит
Вроде  ему  час,  как  маме  ушедшей,  назначен.

Что  тут  решать,  это  память  о  маме  моей.
Мне  уезжать,  я  присяду  в  избе  на  минутку.
Мамин  вазон  я  укутаю  кофтой  своей,
Надо  спешить  на  последнюю  в  город  маршрутку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712172
дата надходження 14.01.2017
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Батьківський поріг…

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
В  свої  обійми  радо  пригорне.
Для  нас  він,  наче  справжній  оберіг,
Йому  любов  із  вдячністю  вернем...

Присядемо  на  лаві  під  вікном
Й  поринемо  думками  в  інший  час.
О  Боже!  Як  давно  то  все  було,
Та  батьківський  поріг,  чекав  на  нас.

Вдивляюся  у  сад,  він  постарів
І  груша  похилилась  до  землі.
Я  їй  немов  мале  дитя  зрадів,
Ще  молодим  гойдався  на  гіллі.

А  ось  криниця  -  журавля  нема,
У  вирій  за  роки  ці  полетів.
Сумує  за  родиною  земля,
Як  вибачитись  нам?  Немає  слів...

Стежина  до  малини  заросла,
Давно,  ніхто  до  рук  не  брав  коси.
А  під  вікном  все  ж  мальва  розцвіла,
Вона  напи́лась  ранньої  роси.

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
Так  швидкоплинно  десь  спливає  час.
В  житті  нам  сотню  випало  доріг,
Та  лиш  одна,  свята  була  для  нас...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809901
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ой ти ягода - вишня ( слова до пісні)

Налилися  в  саду  соком  вишні,
Куштували  обоє  ми  їх.
Обіймали  дерева  розкішні,
Я  ховалась  в  обіймах  твоїх.

Цілував  мене  ніжно  у  губи,
Відчувала  я  солод  вишень.
Шепотіла  коханий  і  любий.
А  птахи  нам  співали  пісень.

Приспів:

Ой  ти  ягода  -  вишня  і  солодка  й  терпка,
В  небі  сонечко  вийшло,  веселиться  ріка.
То  дарує  нам  літо,  зустріч  в  нашім  саду,
Я  до  тебе  відкрито  на  побачення  йду.

Ти  чекаєш  на  мене  я  знаю,
Почекай,  ще  хвилиночок  п'ять.
Я  до  тебе  любов  поспішаю,
Щоби  міг  ти  коханий  обнять.

Я  з  тобою  мій  милий  щаслива,
Моє  щастя  коханий  в  тобі.
Вишні  падають  наче  б  то  злива,
Посилає  дощі  проливні.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826895
дата надходження 26.02.2019
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Озовися голосом лелеки

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Прилети  до  мене  мрією  з  далека,
Щоби  суму  в  нашім  серці  не  було.

Щоби  зорі  з  неба  падали  в  долоні
І  щоб  місяць  посміхався  нам  згори.
Мій  коханий  я  давно  в  твоїм  полоні,
Ще  із  нашої  юнацької  пори.

Пригорнись  до  мене  теплим  вітром  в  полі,
Подаруй  букет  ромашок  запашних.
Відійдуть  усі  печалі  і  всі  болі,
Бо  моє  кохання  у  роках  твоїх.

Я  скажу  коханий,  що  тебе  кохаю,
Що  гублюся  в  мріях  і  очах  отих.
І  летить  весела  пісня  понад  краєм,
Де  гуляє  вітер  в  пшеницях  густих...

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Підросли  коханий  в  лісі  вже  смереки,
А  минуле  наше  ріками  спливло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827146
дата надходження 28.02.2019
дата закладки 28.02.2019


Віталій Назарук

БІЛА КОНЮШИНА

Пр:  Біла  конюшина,  біла  конюшина,
Біла  конюшина  горнеться  до  ніг.
Луг  вдягнувся  в  біле,  луг  вдягнувся  в  біле,
Луг  вдягнувся  в  біле,  наче  випав  сніг.

Сонце  сходить  вранці,  сяють  буйно  роси,
Вперше    розплітає  дівчина    косу.
Солов’ї  хорами  в  лісі  стоголосять,
Наче  прославляють  неземну  красу.

Пара  йде  по  лузі,  взявшися  за  руки,
Зранку  промінь  сонця,  верби  освітив.
Пахне  конюшина,  в  білім  цвіті  луки,
Промінь  перламутром  роси  освятив.

А  щаслива  пара  залишає  казку,
Скоро  їх  чекає  батьківський  поріг.
Сниться  конюшина  молодим  щоранку,
Наче  серед  літа  випав  білий  сніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827008
дата надходження 27.02.2019
дата закладки 27.02.2019


Надія Башинська

ОЙ ДОЛЕНЬКО, ДОЛЕ…

-  Ой  доленько,  доле...  доленько  святая!  
 Чому  скажи,  доле,  ти  така  гіркая?  
Чому  скажи,  доле,  гірчиш  полинами?  
Чи  ти  так  жартуєш?  Що  робиш  із  нами?

-  Не  до  жартів,  діти.  Чи  ж  я  вам  не  мати?
Розбрелись  по  світу.  Де  силоньки  взяти?
А  я  ж  в  золотого  жита  колосочку.
А  я  ж  в  соловека  дзвінкім  голосочку.

В  ніжних  чорнобривцях  під  вашим  віконцем.
Зігріваю  вас  я  щодня  разом  з  сонцем.
В  калиновім  ґроні  в  вашому  садочку.
В  росяних  світанках  в  нашому  гайочку.

Весною  розсиплюсь  ніжним  білим  цвітом.
Волошково  гляну  на  вас  теплим  літом.
Покірно  схилюся  восени  плодами.
Для  вас  позолота...  Що,  діточки,  з  вами?

Я  в  Дніпрі-Славуті  хвилечкою  лину.  
На  мене  погляньте...  Я  вас  не  покину!
Це  ви  залишили.  Розбрелись  по  світу.
Гіркота  від  того,  бо  ж  ви  мої  діти!

Додому  пташина  маленька  вертає.
Бо  цінує.  Любить.  Кращого  немає.
Найрідніша  в  світі,  кожному  до  серця
Своя  земля  рідна,  де  напивсь  з  джерельця.

Гіркоту  зберете  ви  до  краплі,  діти,
коли  свою  землю  навчитесь  любити.
Бо  я  й  справді  плачу  гіркими  сльозами.
Ой  діточки,  діти...  Що  робиться  з  вами?

Та  ж  ви,  мої  славні,  козацького  роду.
Хочу  бачить  Силу  я  свого  народу!
Хочу  я,  щоб  Мудрість  тут  запанувала.
Скажете  тоді,  що....    я  іншою  стала.

А  я  усміхнуся,  а  я  порадію.
В  небеса  до  Бога  молитвою  злину.
Піснею  дзвінкою  розіллюсь  край  поля.
То  ж  радійте,  діти,  в  вас  щаслива  доля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826747
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 25.02.2019


Віталій Назарук

ОСІННІ ЯБЛУКА (Є У ФЕЙСБУЦІ)

Посидь  зі  мною.  Сонце  йде  до  сну,
Перисті  хмари  світяться  червоно.
Ми  так  колись  дивились  на  весну,
Тепер  наш  вечір  б’є  осіннім  дзвоном..

Пр:  Посидь  зі  мною.  Сонце  йде  до  сну,
Давай  зігрію  подихом  долоні.
Я  розповім  про  чарівну  весну,
А  сад  протягне  яблука  червоні.

Люблю  тримати  руку  у  руці,
Вдихати  запах  яблук,  що  дозріли.
Хоча  не  гріють  так  вже    промінці,
Тут  ми  неначе  вчора  воркотіли.
Пр.
Знайшли  колись  ми  щастя  в  цім  саду,
Як  яблуні  купалися  у  цвіті.
Замість  весни,  тебе  в  осінь  веду,
Де  яблука  духм’яться  соковиті.
Пр.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826741
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 25.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірність коханню (слова до пісні)

При  дорозі  калина  до  землі  нахилилась,
А  в  хатині  дівчина  в  самоті  зажурилась.
Десь  поїхав  коханий  і  назад  не  вертає,
Він  в  країні  чужинській  свою  долю  шукає.

Вийшов  вітер  у  поле,  щоби  там  погуляти,
Притуливсь  до  калини  і  не  дав  сумувати.
Не  журися  кохана,  буду  поруч  з  тобою,
Зійде  сонечко  рано,  привітає  нас  двоє.

У  блакитному  небі  вже  громи  загриміли,
А  дівчата  -  подружки  білі  сукні  оділи.
Лиш  одна,  ще  сумує,  лиш  одна,  ще  кохає,
Під  калиною  хлопця  вона  вірно  чекає.

Якби  дав  їй  хто  крила,  то  у  небо  піднялась,
У  краї  полетіла  б  і  з  коханим  зосталась.
Та  така  мабуть  доля,  щоб  з  коханим  розстатись,
Лише  з  вітром  у  полі  і  слізьми  умиватись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826552
дата надходження 23.02.2019
дата закладки 24.02.2019


Олекса Удайко

Ти прийди до мене серед ночі

Ти  прийди  до  мене  серед  ночі
Й  розкажи,  кохана,  що  болить.
Я  загляну  в  спраглі  твої  очі
І  спалю  думок  зловісну  нить.
Поклади  свій  біль  мені  на  груди,
Хай  мені  він  жаско  відболить.
Ріки  зупиню,  зведу  запруди,
Щоб  сльозу  на  долю  не  пролить.

                   Приспів:

                   Два  болі  –  дві  долі.
                   Складемо  в  одну,
                   Думки  сивочолі  –
                   У  думку  сяйну.
                   Та  й  будемо  разом  –
                   Я,  вірність  і  Ти,
                   Щоб  всупереч  часу
                   Любов  зберегти.

Пристрасть  на  любов  я  перемножу,
Щирим  серцем  розділю  твій  жаль,
Неможливе  я  зробити  можу,
Щоб  в  душі  розвіялась  печаль.
Що  нам    перепони  й  пересуди?..
Будемо  в  єднанні  –  ти  і  я.
Неповторне,  що  було,  ще  буде  –
Сяєвом  незгасним  засія.

09.01.06,
Трускавець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396337
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 24.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоїм коханням я зостанусь

Колише  трави  в  лузі  вітер,
Він  пісню  грає  на  струні.
Складає  у  букети  квіти
І  надсилає  їх  мені.

Бентежить  серце  невідомість,
Давно  не  бачила  тебе.
Втрачаю  від  думок  свідомість
А  в  голові  моїй  сумне.

Та  вірю,  що  з  думками  справлюсь
І  весну  подарю  тобі.
Твоїм  коханням  я  зостанусь,
Вернувши  роки  молоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826312
дата надходження 21.02.2019
дата закладки 21.02.2019


Валентина Ланевич

Серед степу широкого віє хуртовина.

Серед  степу  широкого  віє  хуртовина,
Завиває  дужий  вітер,  посіріла  днина.
Плаче,  стогне,  сивочолий,  у  посвисті  кулі,
Солдат  в  бліндажі  сидить  на  ящику-стільцеві.

Ріжок  собі  набиває  патронами  повний,
Схилив  голову,  співає,  а  біль  невгамовний.
Йде  війна  не  рік,  не  другий,  п’ятий  навертає,
На  дзвіницях  по  Вкраїні  здвін  сумум  ридає.

Стиснув  зуби,  аж  цигарка,  навпіл  долі  впала,
Схрестив  пальці,  щоби  доля  вогнем  не  палала.
Бронь  поправив,  що  на  грудях,  треба  йти  до  бою,
Не  діждуться  воріженьки,  щоб  був  сиротою.

Без  країни,  що  на  карті  ні  меж,  ні  кордонів
Та  міцніших,  між  у  серці,  нема  бастіонів.
Де  любов,  надія,  віра,  правдонька  кривава,
Щоби  воля,  горем  крита,  навік  панувала.

22.01.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822380
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 21.02.2019


Валентина Ланевич

Журавлі, журавлі, в крилах туга, печаль.

Учора,  25  березня  2018  року,  під  час  виконання  бойового  завдання  в  районі  шахти  "Бутівка"  від  поранення  в  голову  загинув  22-річний  військоослужбовець  95-ї  окремої  десантно-штурмової  бригади  Сергій  Ковнацький.

Журавлі,  журавлі,  в  крилах  туга,  печаль,
Безневинна  душа  лине  з  ними  у  даль.
Світла  синь  в  небесах  обіймає  Грааль,
Крапля  крові  Христа  вмила  тіло  і  жаль

Сльози  витиснув  в  мить,  як  згасала  зоря,
Те  життя  молоде,  що  ще  мало  б  маля.
Та  само  відійшло,  заволала  земля,
Дух  скорботи  заліг  на  краю  вівтаря.

Україно  моя,  скільки  жертв  ще  візьмеш,
Скільки  доль  забере  закривавлений  хрест?
Палить  люттю  війна,  дань  наруги  несеш,
В  душах  виклик  катам  і  свободи  протест.

26.03.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784561
дата надходження 26.03.2018
дата закладки 20.02.2019


Валентина Ланевич

Край дороги кущ калини росою умився.

Край  дороги  кущ  калини  росою  умився,
А  на  нього  з  зір  високих  потік  світла  лився.
З  зір  високих  та  з  місяця,  що  горів  у  небі,
Обіцявся  прихилити  при  першій  потребі.

Та  в  душі  його  холодній  пустка  гостювала,
Лиш  красу  із  грон  червоних  вона  випивала.
В’яло  листячко  зелене,  осінь  билась  в  груди
І  здавалося  калині  -  напилась  отрути.

Не  віддай  мене  нікому:  чуєш,  любий,  милий,  -
Шепотіла  через  сльози,  погляд  занімілий.
-  Не  віддай,  кохай,  -  молила,  до  землі  вклякала,
Зірвавсь  вітер,  хмарка  сиза  місяця  сховала.

22.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810895
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 20.02.2019


Валентина Ланевич

Співа в гаю соловейко, витьохкує дзвінко.

Співа  в  гаю  соловейко,  витьохкує  дзвінко,
Співом  душу  звеселяє,  біжить  стежка  стрімко.
Оминула  дуб  високий,  в  серці  стало  щемко,
Засмоктало  щось  у  грудях,  чи  ж  чекаєш,  жінко?

Чи  ж  кинешся,  як  побачиш  утомлені  очі?
Бо  спішив,  летів  до  тебе,  гнав  думки  у  клоччі.
Цілував  миле  личенько  і  тремтіли  плечі,
Обіймав  біленькі  груди  від  ночі  до  ночі.

Зійшов  повний  місяченько,  ступив  до  кімнати,
Любка  сплеснула  руками,  як  важко  чекати.
Вірність  й  віра  в  прянім  тілі,  ніжність,  щоб  кохати,
Солод  лився  поміж  ними,  що  усе  здолати.

04.02.19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824164
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 20.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалась, моя доленько ( слова до пісні)

Ми  з  тобою  моя  доленько,  закохались  навесні,
Ти  прийшла  до  мене  доленько,  наяву  а  не  у  сні.
Ніжно,  ніжно  усміхалася,  дарувала  яблунь  цвіт,
Ми  з  тобою  не  побралися,  вже  пройшло  багато  літ.

Приспів:

Ой  ти  доле  моя  доленько,
Чом  ти  доленько  така.                      (  двічі)
Ой  ти  доле  моя  доленько,
То  солодка,  то  гірка.

Був  коханий  поруч  доленько,та  чомусь  моїм  не  став,
У  думках  лишився  доленько,взяв  і  іншу  покохав.
Угорі  світило  сонечко,  під  ногами  білий  цвіт,
Народилась  в  нього  донечка,ніжна  наче  маків  цвіт.

Пролетіли  роки  доленько,  швидко  ріками  спливли,
Та  лишилась  пам'ять  доленько.що  з  тобою  зберегли.
А  кохання  в  моїм  серденьку  не  погасло  ні  на  мить,
Воно  знову  розгорається  і  в  душі  моїй  горить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826053
дата надходження 19.02.2019
дата закладки 19.02.2019


Світлана Вітер

Їм добре вдвох

Їм  добре  вдвох.  Все  інше  неважливо.
Хтозна,  який  їм  шлях  відміряв  Бог.
Вони  цінують  зараз  бережливо
Той  час,  що  є  у  них  один  на  двох.

Вона  очима  ловить  світлий  погляд
Його  грайливо-теплий,  як  весна,
А  він  радіє,  що  сьогодні  поряд
З  ним  її  щира  усмішка  ясна.

У  пристрасті  своїй  горять,  мов  зорі,
В  обіймах  замикнувши  цілий  світ.
Кохання  їхнє  -  то  бурхливе  море,
Що  не  зміліє  і  за  сотню  літ.

А  в  них  є  миті,  як  мізерні  крихти
І  тікають  годинники  життя.
Замало,  певно,  раз  в  житті  прожити,
Щоб  ті  до  дна  допити  почуття.

Вона  і  він.  Вуста  не  роз'єднати,
Що  в  поцілунку  довгому  злились.
Навчила  доля  їх  не  відкладати
Ні  грама  того  щастя  на  "колись"..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825581
дата надходження 15.02.2019
дата закладки 16.02.2019


Валентина Рубан

НОЧЬ СВЕТЛА


Ночь  светла,  красивая  и  нежная,
Веет  еле  слышно  ветерок.
Пусть  тропинка  между  нами  снежная,
Ничего,  ведь  это  не  порок

Мы  с  Тобою  ночью  лишь  встречаемся,
Когда  зорька  поздняя  взойдет.
И  пускай  те  ночки  не  кончаются,
Кто  еще  подобное  поймет?

Ночь  светла,  таинственная,  снежная,
До  чего  же  так  приятно  мне.
Встречи  наши  очень,  очень  нежные,
Как  всегда,  жаль  только,  что  во  сне.

14.02.2019  г

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825450
дата надходження 14.02.2019
дата закладки 14.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийди до мене, як прийшла весна ( слова до пісні)

Несе  тепло  нам  вітерець  мов  диво
І  будять  птахи  щебетом  своїм.
Весна  прийшла  довкола  так  красиво,
Краса  її  принесла  радість  всім.

Приспів:

Весна  мені  промінчиком  моргає,
Всміхаються  до  мене  небеса.
А  серденько  кохання  так  чекає,
Прийди  до  мене,  як  прийшла  весна.

Прокинулось  від  сну  широке  поле
І  жайворонок  пісню  заспівав.
Полинуло  його  далеке  соло,
Щоб  кожен  в  серці  весну  відчував.

З  тобою  весну  ми  зустрінем  радо,
Живе  кохання  з  нами  на  землі.
Гримітимуть  весняні  канонади,
Веселі  будуть  линути  пісні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825252
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я українка, дочка роду

Іду  стежиною  у  поле,  
Де  пшениці  неначе  море.
Волошки  сині  заплітаю,
Ромашки  у  букет  збираю.

Там  чебреці  переплелися,
Медунки  медом  налилися.
Пташиний  спів  і  щебетання,
Розбудить  поле  на  світанні.

У  вальсі  з  вітром  потанцюю,
Картину  віршем  намалюю.
Заслухаюсь  пташиним  співом,
Прошепочу:"Така  щаслива."

Іду  у  поле  вірш  писати,
У  ньому  хочу  розказати.
Про  краєвиди  неозорі
І  про  високі,  дивні  гори.

Про  те,  як  трави  миють  роси,
Як  вербам  вітер  чеше  коси.
Як  берег  річка  розмиває,
Туман  крадеться  понад  краєм.

Всміхаюся  віршем  до  сонця,
Воно  у  мене  на  долоньці.
Як  я  люблю  красу  природи,
Я  ж  українка,  дочка  роду!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825122
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Валентина Ланевич

Не шуми, мій вітре, хай дуб спочиває.

Не  шуми,  мій  вітре,  хай  дуб  спочиває,
Хай  листя  торішнє  стиха  опадає.
Хай  дріма  до  часу  у  дужім  спокої,
Щоб  омолодитись  з  весною  в  запої.

У  зелень  убратись  у  високій  кроні,
Бо  світ  біля  нього  весь,  як  на  долоні.
Величаво-гордо  він  стоїть  в  окрузі,
А  лиш  б’є  калині  поклони  в  напрузі.

Бо  краса  тендітна  вчарує  любого,
Тріпочеться  серце  в  дуба  ошатного.
Заспіває  зрання  соловей  їм  щемно,
Не  літеть,  роки  ж,  ви,  не  летіть  даремно.

12.02.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825129
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Михайло Чир

Не в травах шовкових…

*  *  *
Не  в  травах  шовкових,
В  зелених  дібровах,
Шукав  я  ці  квіти  для  тебе.
В  високому  житі
Росою  умиті
Такі  лише  кольору  неба.

Їх  сонечко  гріє,
Їх  вітер  леліяв,
Рясні  їх  дощі  поливали.
Дарую  ці  квіти,
Щоб  щастю  радіти,
За  все,  що  так  щиро  кохали.

А  весни  минають,
Літа  не  чекають,
Ще  квіти  розквітнуть  не  раз.
За  тими  літами,
Щоб  ми  пам’ятали,
Як  квіти  всміхались  до  нас.
29.05.13  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825135
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Сідий

ТЕБЯ ЛЮБИТЬ НЕ БУДЕТ ТАК НИКТО.

Тебя  любить  не  будет  так  никто,
Ни  в  нынешнем,  ни  в  следующем  веке.
Но  я  люблю,  люблю  тебя  за  то,
Что  Бог  собрал  в  едином  человеке.

Ревную  я    тебя  в  кругу  друзей,
В  кругу  чужих,  терзаюсь  я  тем  более.
Поверь,  ты  стоишь  ревности  моей,
Её  терпеть,  согласен  я  и  долее.

Я  каждый  день  готов  дарить  цветы,
Но  не  найти  таких  цветов  на  свете
Красивых,  нежных,  свежих,  как  и  ты…
-Поверь,  что  не  пустые  строки  эти.

С  тобой    добьюсь  любой  я  высоты…
Жаль  что  в  мечтах  несбыточной  наивности.
Коль  вдруг  меня  порадуешь  и  ты,
Такой  же  пылкою  и  нежною  взаимностью.

С    надеждой  буду  век  тебя  любить,
Ведь  наша  жизнь    расчерчена  на  полосы.
А    вера    не  позволит    погубить
Мою  мечту  –  погладить  твои  волосы.
СИКалин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402838
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 12.02.2019


Сідий

ТОПОЛЯ, ТОПОЛЯ…

Средь  тайги  и  болот,  на  чужом  берегу,
В  дальних  -  далях  на  краюшке  света
Ширь  просторов  родных  я  в  душе  берегу,
И  мечтаю  увидеть  всё  это…

Где  в  бескрайней  дали  тополя,  тополя,
В  розовеющей  дымке  рассвета.
Соловьиная  трель,  белый  пух  на  поля,
Прелесть  южного,  жаркого  лета.

По  причине,  какой,  я  забыть  не  могу
Всё,  что  с  детства  родное  до  боли?
Шелест  трав  на  лугу,  запах  сена  в  стогу,
Стрекотанье  кузнечиков  в  поле.

Знаю  я  Целину,  и  Сургут,  и  Надым,
Я  полжизни  мотался  по  свету.
Всё  куда-то  ушло,  растворилось  как  дым,
Но  забыть  не  могу  только  это…

Где  в  бескрайней  далИ  золотые  поля,
Тяжесть  веток  увитых  плодами.
Перелив  ковыля,    да  еще  тополя
Всё  роднее  стают  мне  с  годами.

Часовыми  застыли  вдали  тополя,
В  розовеющей  дымке  рассвета.
Соловьиная  трель,  белый  пух  на  поля,
-Никогда  не  забудется  это.
СИКалин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404082
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 11.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На побачення іду

Пахне  м'ята  і  чебрець  у  полях  широких,
В  піднебессі  вітерець  й  місяць  ясноокий.
Зорі  падають  в  траву,  миються  росою,
На  побачення  іду  милий  із  тобою.

Я  ступаю  тихо  так,щоб  вітри  не  чули,
З'явиться  у  небі  знак  і  він  їх  розчулить.
А  кохання  у  душі  грітиме  словами,
У  мережці  спориші  у  нас  під  ногами.

Нерозтрачену  любов  я  віддам  для  тебе,
Щастя  нас  зустріне  знов  у  зірному  небі.
Підкрадається  туман,  піднявсь  над  водою,
Більш  нема  душевних  ран  у  нас  із  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824979
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, ромашки, ромашки, ромашечки.

Ой,  ромашки,  ромашки,  ромашечки,
Квітнуть  в  лузі  за  тихим  селом.
Вітром  гнані  хлюпочуться  хвилечки,
В  ставі  їх  розглядають  бочком.

І  вербичка  до  них  нахилилася,
Одиноко  стоїть  на  горбку.
Ніч  кохання  чарівна  приснилася,
Ті  б  зітхання  відчуть  на  яву.

Позабутись,  що  в  доленьки  крайняя,
Відволожити  душу  й  вуста.
Впала  з  неба  росиця  лиш  ранняя,
А  ще  пісня  гучна  солов’я.  

А  ромашки  цвітуть,  обіймаються,
Усміхаються  сонечком  всім.
Тим,  хто  у  парі  і  тим,  хто  мається,
Серцем  милим,  таким  золотим.

04.08.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744748
дата надходження 04.08.2017
дата закладки 10.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, у полі та край шляху розрита могила.

Ой,  у  полі  та  край  шляху  розрита  могила,
Там  літає  сизий  сокіл  розпростерши  крила.
Мочить  кості  білим-білі  скупою  сльозою,
Розверзлося  й  небо  синє  -  полива  грозою.

Кида  блискавки  в  могилу,  чий  ти  будеш,  сину?
А  десь  мати  біля  хвіртки  тамує  провину.
Видивляє  впалі  очі  на  стежку,  що  в’ється,
Сушить  холод  її  груди,  а  лихо  сміється.

Одним  одна  -  одинока  -  болять  старі  ноги,
Ухопилася,  де  серце,  здалось,  чутно  кроки.
Та  лиш  вітер  обіймає  розхристані  груди,
А  ще  зірка  летить  долі  -  пада  прямо  в  руки.

01.08.15

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597127
дата надходження 01.08.2015
дата закладки 10.02.2019


Валентина Ланевич

Поцілуй мене, миленький, ув обидві щічки.

Поцілуй  мене,  миленький,  ув  обидві  щічки,
Пригорнуся  я  до  тебе,  ген,  біля  смерічки.
Пригорнуся,  задивлюся  на  стан  твій  пригожий,
Бо  без  тебе  пропадає  даром  день  мій  кожний.

Бо  без  тебе  день,  як  вічність,  тягнеться  повільно,
А  з  тобою,  любуючись,  у  душі  так  хмільно.
І  на  серці  соловейком  ніжність  в  груди  б’ється,
А  розлука  зміючкою  підповзає,  в’ється.

Та  розлука  не  порушить  єдності  кохання,
Бо  кохання  щире  й  чисте,  як  росиця  рання.
Як  та  зірка,  що  ясніє  у  вечірнім  небі,
Почуття  в  тілах  вирують,  як  вода  на  греблі.

Розливають  теплу  хвилю  з  голови  до  п’яток,
Що  з  ласкавими  словами  є  безцінний  статок.
Не  докупишся  за  гроші,  що  в  душі  немає,
Чим  в  немилості,  самітність,  лукавство  карає.

05.05.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790477
дата надходження 05.05.2018
дата закладки 10.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь щастя мені наворожить

Мокрі  краплі  дощу,  мені  тихо  про  щось  шепотіли,
Я  слова  ті  впущу,  притулюся  до  шибки  несміло.
Так  кохаю  тебе,  а  по  шибці  течуть  дощу  сльози,
Вітер  висушить  їх,  намалюють  картини  морози.

Стільки  часу  минуло,  душа  все  думками  з  тобою,
Марить  кожного  дня  і  страждає  без  тебе  до  болю.
Сон  приходить  тихцем,закрадається  тихо  до  хати,
Лист  пошлю  з  вітерцем,щоб  його  ти  зумів  прочитати.


У  листі  напишу,  що  мені  так  самотньо  без  тебе,
В  осінь  я  запрошу,  а  у  свідки  візьму  собі  небо.
Ти  для  мене  життя  у  якому  без  тебе  не  можу,
Я  лечу  в  забуття,  осінь  щастя  мені  навороже...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824853
дата надходження 10.02.2019
дата закладки 10.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Підставте другові плече

Господь  сказа:"  Покайтесь  люди!
Адже  Земля  у  нас  одна.
І  лихо  вам  від  того  буде,
Коли  розірветься  вона."

Усе  живе  повинно  жити,
З  любов'ю  в  серці  і  душі.
Життям  -  потрібно  дорожити
І  не  стояти  на  межі.

Не  смійтеся,  як  хтось  заплаче
І  коли  біль  в  душі  пече.
Господь  велів  робить  іначе,
Підставте  другові  плече.

Не  заздріть  тим,  хто  так  кохає,
Не  кидайте  гидкі  слова.
Бо  бумерангом  повертає,
Все  зло,  що  в  серці  ожива...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824668
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 08.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов і печаль

Де  є  любов  -  там  слів  не  треба,
Де  є  печаль  -  там  сльози  й  біль.
То  світить  сонце  ясне  в  небі,
А  то  холодна  заметіль.

Де  є  любов  -  сади  квітують,
Де  є  печаль  -  там  сум  щодня.
Вітри  за  вікнами  лютують
Із  ночі  до  самого  дня.

Де  є  любов  і  розуміння,
Там  завжди  дружня  є  сім'я.
Де  є  печаль,  го́ри  каміння,
Над  ним  літає  вороння.

Коли  прокинешся  ти  рано,
Тобі  привітно  скаже  день.
Той  хто  люби́ть  не  перестане,
Птахи  співатимуть  пісень.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824377
дата надходження 06.02.2019
дата закладки 06.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цвіт летить ( слова до пісні)

Ми  зустрілись  з  тобою  в  саду,
Коли  небо  нам  кидало  зорі.
Ти  поклич  я  до  тебе  прийду,
В  ніжну  весну  таку  неозору.

А  довкола  квітує  знов  сад,
Линуть  пахощі  дивні  від  нього.
Цвіт  лягає  немов  снігопад,
Застеляє  коханим  дорогу.

Приспів:

Цвіт  летить,  цвіт  летить,  цвіт  летить,
Пелюстки  нам  під  ноги  кидає.
Цвіт  летить,  цвіт  летить,  цвіт  летить,
Хай  розлука  дороги  не  знає...

Зародилось  кохання  святе,
Шовковисте  неначе  пелюстки.
Берегло  і  тебе  і  мене,
Загортало  у  ситцеву  хустку.

Хоч  торкались  до  нього  вітри,
Та  ніколи  воно  не  здавалось.
Найдорожчим  для  мене  був  ти,
Я  у  тебе  любов  закохалась.

Приспів:

Ти  для  мене  мов  сонячний  день,
Ти  проміння,  що  ніжно  торкає.
Солов'ї  нам  співають  пісень
І  той  день  видається  нам  раєм.

Не  страшні  нам  холодні  дощі,
І  не  будуть  страшними  морози.
Гріють  нас  почуття  у  душі,
Й  на  очах  не  з'являються  сльози...

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824276
дата надходження 05.02.2019
дата закладки 05.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Солов'їний спів в саду

Чарівний  линув  спів  із  саду,
То  голосистий  соловей
Був  сонцю  й  ранку  дуже  радий,
Співав  він  соло  для  людей.

І  заливавсь  казковим  співом,
Для  серця  мого,  для  душі.
Було  для  мене  справжнім  дивом,
Те  диво  я  вплела  в  вірші...

То  тихо,  а  то  навіть  дзвінко,
Що  би  його  почули  всі.
Ось  прилетів  і  сів  на  гілку,
Ще  один  птах  в  своїй  красі.

Він  не  співав,  а  лише  слухав,
Що  витинає  менший  брат.
Підняв  він  сад  увесь  на  вуха,
Хто  рад  був  цьому,  хто  не  рад.

Приємний  ранок,  ніжний,  чистий,
І  дзвінкий  спів  в  моїм  саду.
Проміння  сонця  золотисте,
Я  пісню  слухати  іду...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824106
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 05.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бажана зустріч

Він  був  в  війну  артилеристом,
А  вона  снайпером  була.
Як  сонце  сходило  над  містом,
Чи  падала  на  землю  мла.

В  одну  і  ту  ж  хвилину  разом,
Летіли  з  серденька  слова.
Шалений  вітер,  кулі  градом,
Чи  ти  живий...  Чи  ти  жива...

Зустрітися  б  з  тобою  люба,
І  тебе  ніжно  так  обнять.
Присісти  поруч  біля  дуба
І  пісню  нашу  заспівать...

Була  війна...  Вони  солдати
І  Батьківщина  лиш  одна.
І  був  наказ:  "На  смерть  стояти,"
Бо  чорна  сунула  орда.

Ніхто  не  знав  у  ту  хвилину,
І  не  були  такі  думки.
Що  ворог  знищив  вже  родину,
Не  зацвітуть  більше  садки.

Згоріла  хата  над  горою,
Лише  самотній  журавель
Хитає  в  небі  головою,
Не  дочекається  гостей.

Війна  нікого  не  щадила,
Вона  жорстокою  була.
Та  переможе  мужність  й  сила,
І  буде  вільною  земля.

Й  у  день  святковий,  Перемоги,
Як  цвітом  вкриються  сади.
Їх  поєднають  знов  дороги,
Не  на  хвилину  -  назавжди...

Зустріне  їх  широке  поле,
Чекати  буде  старий  дуб.
Ти  бережи  їх  завжди  доле,
Торкнися  медом  їхніх  губ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823952
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 03.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На зустріч весні

Зимовий  день  з  весняним  переплівся,
То  сніг  летить,  а  то  біжать  струмки.
Мороз  посеред  лісу  загубився,
Лягають  на  папір  мої  думки.

Защебетали  птахи  зовсім  близько,
Вони  радіють  більш  мабуть  весні.
Всміхається  стурбований  вітрисько,
Йому  приємно  слухати  пісні.

Потріскує  на  річці,  злиться  крига,
День  довший  став,  на  зустріч  йде  весні.
В  свої  обійми  все  візьме  відлига,
Співатимуть  струмочки  голосні.

Десь  загуркочуть  гучно  канонади,
І  вдарить  грім,  прокинеться  усе.  
І  я  з  весною  також  буду  рада,
Коли  усе  довкола  зацвіте.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823657
дата надходження 01.02.2019
дата закладки 01.02.2019


Sukhovilova

Ти приходиш…

Ти  приходиш  до  мене  щоночі,
І  мандруєш  зі  мною  у  снах,
Ти  цілуєш  заплющені  очі,
І  гойдаєш  на  дужих  руках.

Ти  приходиш  до  мене  щоранку,
Свіжі  квіти  і  чай  на  столі,
Ніжно  будиш  мене  на  світанку  
І  несеш  по  життю  на  крилі.

Ти  приходиш  в  засніжену  пору,
Розтираєш  долоні  мої,  
І  під  співи  небесного  хору
Загортаєш  в  обійми  свої.

Благодаттю  мене  накриваєш,
І  роздмухуєш  вогник  душі,
Ти  щоночі  й  щодня  прилітаєш,
І  шепочеш  на  вушко  вірші...

Свого  Ангела  бачу  щоночі,
Разом  з  Ним  я  мандрую  у  снах,
Він  цілує  заплющені  очі,
І  гойдає  на  дужих  руках.
※✩✩✩※




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814388
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 01.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, ти, терне чорний, не хапайсь за груди.

Ой,  ти,  терне  чорний,  не  хапайсь  за  груди.
Нащо,  серце  колиш?  Там,  доста  покути.
Напилась  я  хмелю,  не  судіть  ня  люди.
Кохала,  як  вміла,  як  же  мені  бути?

Покохала  щиро,  всією  душею,
Горнулась  до  нього,  щоб  назвав  своєю.
Щоб  світитись  в  ньому  ясною  зорею,
Бо  став  він  для  мене  небом  і  землею.

Сонцем  в  непогоду,  місяцем  в  цямрині,
Вітром  пустотливим  в  квітучій  долині.
Любо  біля  нього,  любо,  мов  дитині.
Не  рань  мене,  терне,  болить  в  середині.  

Так  болить,  не  знаю,  як  я  жити  маю?
Заплющила  очі:  милую,  страждаю.
І  тремтить  у  тілі  поклик,  що  кохаю.
Гірко  ж  мені,  терне,  не  тримай,  благаю.

31.01.19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823551
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закоханий політ (слова до пісні)

Коли  на  землю  впадуть  роси
І  цвітом  вкриється  трава.
Вплету  тобі  ромашки  в  коси,
Немов  у  пісню  ці  слова.

Піде́м  у  луг  у  чисте  поле,
Де  вітер  тихо  гомонить.
Дарує  небо  неозоре,
Кохання  ніжного  блакить.

Візьму  тебе  на  свої  руки
Й  до  свого  серця  пригорну.
Нехай  слова  почують  луки,
Як  палко  я  тебе  люблю.

Прошепочу,  що  так  кохаю,
Від  себе  більш  не  відпущу.
Кохання  наше  стало  раєм,
Не  змокло  навіть  від  дощу.

Ми  збережем  його  навіки,
Нікому  більш  не  віддамо.
Воно  у  нас  таке  велике
І  так  лиш  нам  любить  дано.

Моя  кохана,  моя  ніжна,
Для  мене  ти  ромашки  цвіт.
Твоя  усмішка  дивовижна,
Несе  в  закоханий  політ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823494
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дивна фотографія вісімнадцять літ

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Серце  ще  не  займане  і  душа  мов  цвіт.
Мрії  з  неба  зорями  світяться  згори,
Чистими  прозорими  їх  ми  зберегли.

Посміхалась  дівчина,  віяло  тепло,
В  церкві  ще  не  вінчана,  вірила  в  добро.
Десь  шукає  суджений  в  світі  ще  її
І  кохання  сонечком  заблищить  в  вікні.

Доторкнеться  радісно  серця  глибини
І  прилине  заздрісно  у  дівочі  сни.
Солов'їним  щебетом  голос  задзвенить
І  красивим  лебедем  в  небо  полетить.

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Передасть  з  минулого  радісний  привіт.
І  нахлине  спомином  молодість  моя,
У  очах  закоханих  оживуть  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820261
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 30.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така вона природа

І  знову  за  вікном  хурделить,
Чомусь  розсердилась  зима.
І  снігом  рідний  берег  стелить,
Птахи  злетілись  до  вікна.

На  підвіконник  гуртом  сіли,
Насипав  хтось  на  нім  зерно.
Вони  умить  його  склювали,
Було  смачним  для  них  воно.

Намалював  мороз  картини,  
Яскравим  сріблом  на  вікні.
Поснули  гори  і  долини,
Співає  вітер  лиш  пісні.

А  на  деревах  примостилось,
У  чорній  зграї  вороння.
Так  низько  до  землі  спустились,
Шукали  їжу  навмання.

Зима  для  них  не  насолода,
Проймає  холод  до  кісток.
Ну  ось  така  вона  природа,
Зігрітися  б  теплом  разок.

Та  в  зиму  сонечко  не  гріє,
Хоч  світить  променем  своїм.
Лиш  зігріває  тепла  мрія,
Вірші  написані  мої

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823391
дата надходження 30.01.2019
дата закладки 30.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наш вишневий сад

Дзюрчить  вода,  то  річка  веселиться,
Лоскочуть  сонця  промені  гілля.
Зелений  берег  від  роси  іскриться
І  вітер  в  гості  прилетів  здаля.

Почулись  дивні  звуки  солов'їні,
Із  саду,  що  за  хатою  росте.
Вони  про  тебе  нагадали  нині
І  вишня  ще  буяє  і  цвіте.

Ти  пам'ятаєш,  як  під  нею  двоє,
З  тобою  ми  сиділи  молоді.
Гули  неподалік  десь  бджоли  роєм,
Я  ж  дарувала  усмішку  тобі.

Вдихала  щастя  те  на  повні  груди,
Воно  до  себе  пригортало  нас.
Я  шепотіла  буде  -  чи  -  не  буде,
Кохання  те  закохане  у  нас...

Звичайно  буде,  ніжно  усміхався,
Звичайно  буде  -  то  слова  твої.
Але  коли  ти  в  іншу  закохався,
Померкло  все  для  мене  на  землі.

Роки  пройшли  і  швидко  так  минули
І  лише  зустріч...  Зустріч  та  одна.
Мене  у  сад  з  тобою  повернула,
Де  квітне  він,  бо  знов  прийшла  весна.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823233
дата надходження 29.01.2019
дата закладки 29.01.2019


Валентина Рубан

СЕРЦЕ ХОЧЕ ЛЮБИТЬ

Спить  земля  під  снігом,  спить  ставок,  озерце,
І  застиг  на  місці    час  і  мить.
Не  морозь,  морозе,  моє  спрагле  серце,
Бо  воно  живе  і  так  хоче  любить.

Не  занось  снігами,  віхоло,  дороги,
Вітер  також,  тихше  хай  шумить.
Не  впущу  я  в  душу  сумніву  і  тривоги,
Моє  серце  вміє  ще  любить.

Місяченьку  ясний,  з-за  гори  спустися,
І  заглянь  в  вікно,  де  милий  спить.
Променем  легенько  до  нього  торкнися,
І  шепни…,  що  я  буду  любить.

28.01.2019  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823186
дата надходження 29.01.2019
дата закладки 29.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зачекайте літа ( слова для пісні)

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна.

Зачекайте  літа,  не  приходьте  дощами
І  не  лийте  у  душу  печалі  мою.
Не  кидайте  літа  мені  срібло  снігами,
Не  морозьте  мене  я  вас  дуже  молю.

Сонце  променем  ніжно  торкає  обличчя,
Серце  б'ється  так  гучно  бо  в  ньому  весна.
І  кохання  моє  ще  у  подорож  кличе,
Між  високими  травами  юність  красна.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  ви  у  осінь,
Бо  душа  молода  і  ще  літо  у  ній.
Неозброєним  оком  видніється  просинь
І  коханого  очі,  ще  сняться  мені.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,  
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823096
дата надходження 28.01.2019
дата закладки 28.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Казкові сніжинки

Хотіла  в  долоню  спіймати  сніжинку,
Та  тільки  долоні  торкнулась  вона.
Вмить  схожою  стала  чомусь  на  краплинку,
Неначе  тепло  їй  послала  весна.

І  сумно  враз  стало  на  серці  від  того,
Що  диво  маленьке  пропало  в  руці.
Засипала  зимонька  снігом  дорогу,  
Скупала  у  білому  все  молоці...

І  сніг  під  ногами  рипить  особливо,
Неначе  тактує  веселі  пісні.
Зима  веселиться,  хіба  ж  то  не  диво?
Його  не  побачиш  ти  навіть  у  сні.

Милуюся  днем  цим  чарівним,  зимовим,
Для  мене  мов  казка  спустилась  згори.
У  вальсі  сніжинки  кружляють  казковім,
До  танцю  мене  зазивають  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822812
дата надходження 26.01.2019
дата закладки 27.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Грози кохання

Ти  не  шукай  мене  у  своїх  снах,
Ти  не  шукай  мене  прошу  не  треба.
Прийду  тоді,  коли  лише  весна,
Веселку  кине  у  блакитне  небо.

Ти  не  шукай  сліди,  що  на  снігу,
Ти  не  шукай,  бо  ти  їх  не  побачиш.
До  тебе  в  літо  сонячне  прийду,
Тоді  цілунок  обпече  гарячий.

Ти  не  шукай  мене  серед  дощу,
Ти  не  шукай  мене  коли  морози.
У  серце  лиш  тоді  тебе  впущу,
Коли  гримітимуть  весняні  грози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822943
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 27.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадковості ніжний сюжет

Там  де  трави  сплелися  з  дощем,
Де  краплини  розкидали  роси.
Закрадається  в  серденько  щем,
Він  в  душі  моїй  тихо  голосить.

Я  благаю  не  треба,  мовчи,
Не  тривож  тих  думок  і  печалі.
Краще  душу  в  кохання  вмочи
І  полинь  разом  з  ним  в  світлі  далі.

Про  кохання  усім  розкажи,
Як  же  тепло,  коли  розуміють.
І  міняє  життя  вітражі,
Коли  ніжно  кохати  уміють.

Тихо  так  шелестить  очерет,
Пташка  дзвінко  пісні  заспіває.
Загадковості  ніжний  сюжет,
Перламутрове  сяйво  стрічає

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822689
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 25.01.2019


Ганна Верес

Несу тобі любов

О  краю  мій,  усе  в  тобі  сплелося:
З  волошок,  жита  й  маків  диворай,
І  золото  пшеничного  колосся.
Й  річок  гірських  пісенний  водограй.
Твоя  земля  небачено  багата,
Манила  південь,  захід,  північ,  схід,
Вривались  вороги  в  біленькі  хати
І  корчували  український  рід.

О  краю  мій,  ти  та  перлина  світу,
Що  винесла  всі  муки  лихоліть,
Позбувся  ти  немало  свого  цвіту
У  вихорі  розбурханих  століть
І  вистояв,  одягся  у  розмаї,
Купаються  в  льонах  де  небеса,
Де  сонечко  змагається  з  туманом,
А  ворог  знов  лама  свого  списа.

О  краю  мій,  замріяний  і  пишний,
Несу  тобі  на  рушнику  любов,
Де  цвіт  калини  й  маминої  вишні,
Й  душа  моя,  мов  сонце,  без  оков.
16.  01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822626
дата надходження 24.01.2019
дата закладки 24.01.2019


Ярослав К.

Случайные встречи

Случайные  встречи  бывают  нечасто,
Они  происходят,  когда  их  не  ждёшь,
Когда  ты  не  думаешь  даже  встречаться,
А  просто  куда-то  спокойно  идёшь...

Идёшь,  размышляешь  о  чём-то  привычно,
И  вдруг  пред  тобою...  родной  человек.
Возможно  вполне  -  незнакомы  вы  лично,
А  кажется,  знаешь  его  целый  век...

Но  что  удивительно  -  это  взаимно!
Ты  видишь  симпатию  в  этих  глазах,
Хоть  всё,  что  известно  -  одно  только  имя,
Что  ты  иногда  вспоминаешь  в  стихах...

Пусть  сердце  твоё  уж  давно  несвободно,
И  в  мыслях  твоих  запрещённого  нет,
Но  может  быть,  Господу  было  угодно
Послать  на  вопрос  твой  конкретный  ответ.

И  кто  его  знает,  не  этой  ли  встречей,
Которой,  конечно,  нарочно  не  ждёшь,
Господь  твою  душу  от  грусти  излечит
И  высушит  солнышко  слёз  твоих  дождь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755313
дата надходження 14.10.2017
дата закладки 24.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почуй мою любов

Почуй  мою  любов,  почуй  моє  тепло
І  літо  те  не  забувай,  не  треба.
Згадай  минуле,  там  так  затишно  було,
Веселка  розфарбовувала  небо.

Почуй  мою  любов,  вона  мене  п'янить
І  паморочить  голову  без  тями.
Кохання  нашого,  така  бажана  мить,
Висвітлюється  диво  -  кольорами.

Почуй  мою  любов  у  ніжності  думок,  
Метеликом  я  доторкнусь  до  тебе.
Зроби  на  зустріч  той  один  -  єдиний  крок,
Любов'ю  пригорни́  мене  до  себе.

Почуй  мою  любов,  через  усі  роки,
Почуй,  прошу  тебе,  я  так  благаю.
Не  надівай  оков,  зроби  все  навпаки,
В  думках  з  тобою  завжди  й  так  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822439
дата надходження 23.01.2019
дата закладки 23.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В тебе я закохався ( слова до пісні)

Я  прийду  під  калину,  де  з  тобою  стрічався,
Моя  люба  дівчи́но  в  тебе  я  закохався.
Закохався  у  очі,  закохався  у  брови
І  у  личко  те  миле,  закохавсь  калинове.

Шумить  вітер  словами,  піднімає  на  крила,
Йде  кохання  стежками  і  міцна  в  нього  сила.
Мій  коханий  козаче,  вдячна  я  тобі  друже,
Хай  калина  не  плаче,  бо  люблю  тебе  дуже.

Наше  щире  кохання  лиш  для  тебе  і  ме́не,
Чуєш  як  на  світанні,  шелестить  листя  клена.
Він  нас  кличе  у  поле,  там  де  трави  у  росах,
Де  вітри  кучеряві,  цвіт  вплітають  у  коси.

Ми  підемо  на  зустріч,  будем  в  парі  з  тобою,
Віч  -  на  -  віч  у  коханні,  буде  лише  нас  двоє.
І  цвістиме  калина  буйним  цвітом  у  лузі,
Буде  міцна  родина  назавжди  у  окрузі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822296
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 22.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стукає щастя в вікно ( слова до пісні)

Падає,  падає  сніг,землю  він  застеляє,
Срібними  перлами  ліг,  серце  моє  кохає.
Пісню  співає  душа,  тихо  так  в  заметілі,
А  у  думках  слова,уста  наче  вишні  спілі.

Приспів:

Сніг,  сніг,  сніг,  білий,  пухнастий  і  ніжний,
Сніг,сніг,  сніг  в  зиму  оцю  дивовижну.
Сніг,сніг,  сніг  в  вальсі  із  нами  кружляє,
Сніг,сніг,сніг,  сніг  кращого  дива  немає.

Ніжна  кохана  моя,  для  мене  ти  єдина,
З  під  ніг  тікає  земля,  слід  мете  хуртовина.
В  обійми  тебе  візьму,  не  відпущу  від  себе,
Тебе  кохаю  одну,поспішаю  до  тебе...

Приспів:

В  келиху  нашім  вино,  піниться  і  іскриться,
Стукає  щастя  в  вікно,  світиться  мов  Жар  -  птиця.
Руки  йому  простягни,  не  відпускай  від  себе,
У  нічній  тишині,  зорі  дарує  нам  небо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822172
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої очі знов цілують

Ловлю  твій  погляд  на  собі,
Довкола  нас  усі  танцюють.
Але  не  байдуже  мені,
Що  твої  очі  знов  цілують.

Кажу  очима:"  Як  живеш?
Що  нового  в  житті...  Питаю.
Коли  стежину  віднайдеш?"
У  відповідь  твоє...  Не  знаю...

Тоді  до  танцю  запроси,
Не  можу,  заніміли  ноги.
З  твоєї  дивної  краси,
Твої  німі  перестороги...

Минуло  вже  багато  літ,
Як  ми  у  залі  цім  зустрілись.
Знов  зустріч...  Погляд...Цілий  світ...
Один  на  одного  дивились...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822082
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 20.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дівчина - калина ( слова до пісні)

Промінь  сонця  вирвався  на  волю,
Пригорнувсь  до  милої  обняв.
Посміхнувся  хмарам,  небу,  полю
І  від  щастя  всіх  розцілував.

Прокидались  гори  і  долини,
Пахощі  полинули  земні.
В  білій  сукні  дівчина  -  калина,
У  вінку  голівонька  її.

Забаривсь,  не  їде  наречений,
Мабуть  десь  в  яру  забуксував.
З  вітром  шепіт  прилетів  від  клена,
Він  її  коханою  назвав.

Посміхнулась  дівчина  -  калина
І  кохання  клену  віддала.
У  думках  його  була  єдина,
Кожен  рік  для  нього  лиш  цвіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821954
дата надходження 19.01.2019
дата закладки 19.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти ( слова до пісні)

Довкола  падає,  кружляє  сніг,
Він  замітає  стежки  і  дороги.
Сріблястим  кришталем  у  душу  ліг,
Забрав  із  серця  всі  мої  тривоги.

Приспів:

Тільки  ти  -  шепоче  зима,
Тільки  ти  -  нікого  не  треба.
Тільки  ти  і  зустріч  одна,
З  нами  поруч  зоряне  небо.

Приспів:

Я  пригорнусь  до  тебе  в  тишині,
Сніжинкою  впаду  на  твої  вії.
Ти  усміхнешся  ніжно  так  мені
І  збудуться  мої  завітні  мрії.

Я  про  кохання  розповім  тобі,
Про  ночі  ті  самотні  і  холодні.
Думки  мої  мов  лебеді  в  журбі,
Несуть  мене  у  теплий  край  сьогодні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821692
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Микола Серпень

Вишиванка

Що  для  кожного  є  вишиванка?
Чи  то  образ  такий,  як  калина,
Чи  ознака  то  наших  світанків,
Чи  то  просто  -  душа  України?!

І  ні  що  не  докажеш  тут  «ваті»,
З  нею  скептики  наші,  як  в  ділі...
Коли  "вата"  нас  прагне    вбивати-
Вишиванки  найперші  в  прицілі.

То  наш  символ  святий  в  Україні,
Ми  його  бережемо  недремно.
Їм  затямить  потрібно  віднині:
Ми  своїм,  вільним  шляхом  ідемо!

В  ній  і  код  генетичний  відбився,
І  відбилась  в  ній  наша  душа.
Там  наш  ранок  росою  умився,
Й  за  майбутнім  у  світ  вируша!

Вишиванку  надівши  на  себе,
Кожен  з  нас  ніби  крила  надів  -
Відчуває  безкрайність  він  неба,
Й  силу  золота  спілих  хлібів!

14.01.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821309
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ангел нас благословляє ( слова до пісні)

Угорі  на  небесах  ніжні  Ангели  живуть,
Вони  шлють  нам  чудеса  і  кохання  бережуть.
Срібним  снігом  застелило  всі  навколишні  шляхи,
Нам  послало  біле  диво,  не  проїхать,  не  пройти.

Приспів:

А  в  душі  любов  нас  зігріває,
Б'ється  і  тріпоче  серденько  моє.
З  неба  Ангел  нас  благословляє,
Посилає  щастя  нам  обом  своє.

Теплим  променем  ясним,  серце  запалає  враз,
Збулись  мрії  чарівні,  казка  знов  прийшла  до  нас.
Ми  у  казці  із  тобою  закружляєм  диво  -  вальс,
Зачаровані  любов'ю,  Ангел  поєднає  нас.

Приспів:

Я  так  вдячна  за  кохання  Ангелу  своєму,
Що  він  кинув  зірку  ранню,  освітив  всю  Землю.
І  тепер  я  тільки  рада,  за  кохання  чарівне,
Дивна  Ангела  порада  щоби  ти  зустрів  мене.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821221
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Віталій Назарук

ЯКБИ Ж МЕНІ

Посивіло  волосся,  у  траншеях  обличчя,
Проте  губи  шепочуть  –  «Люблю!»
Знов  кохання  витає  і  все  кличе,  і  кличе,
Щоб  знайти  нову  долю  свою.

Якби  стріти  вдалося  йому  другу,  як  першу,
Заспівали  б  в  гаю  солов’ї…
Десь  високо  в  безхмар’ї    Бог  суди  свої  вершить,
Роздає  людям    дари  Землі.

Помолюся  я  Богу,  щоб  знайшов  йому  пару,
Із  якою  прожив  би  життя.
Нехай  серце  палає  у  постійнім  пожарі,
Щоб  знайшлося  для  долі  злиття!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821179
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя любове ( слова до пісні)

Коханий  мій,  коханий  мій,тебе  чекаю,
Багато  мрій,  багато  мрій  я  в  них  літаю.
Хоч  хуртовина  за  вікном  і  сніг  лапатий,
Тебе  коханий  перед  сном,  хочу  обняти.

Приспів:
І  нехай  хоч,  що  буде  у  зиму  цю  сніжну,
Шепотітимуть  губи,  так  ніжно,  так  ніжно.
Притулюся  до  тебе  в  кохані  зіллюся,
Я  не  можу  без  тебе  я  в  серці  лишуся.


Коханий  мій,  коханий  мій,  моя  любове,
Ти  зрозумій,  ти  зрозумій,  цей  день  казковий.
Ти  будеш  завжди  у  душі  в  моєму  серці,
Не  відпущу  бажаних  мрій  в  очах  озерце.

Приспів:

Коханий  мій,  коханий  мій,  зима  так  сні́жить,
Твої  слова,  твоє  тепло,  голубить  й  ніжить.
І  не  страшні́́́  нам  хуртовини  ні  морози,
Хай  на  обличчі  лиш  від  щастя  будуть  сльози...  

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821073
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Ганна Верес

Козирна карта

Важко  назвати  боєм  ситуацію  на  війні  у  Донбасі,  коли  українські  вояки,  виконуючи  Мінські  домовленості,  позбавлені  права  наступати,  стріляти,  а  лише  не  пускають  ворога  вглиб  України.

Донбас.  Війна.  Зима  кипить  морозом.

Конає  під  вогнем  гарячим  сніг.

Шле  воїнам  Росія  не  погрози  –

Снаряди,  міни  падають  до  ніг.

Й  регоче  знахабніла  смерть  у  вічі:

І  зліва,  й  справа,  чи  заходить  в  тил.

І  кожен  зна:  не  можна  вмерти  двічі,

Й  про  себе  шепче:  «Господи,  прости!

Прости  мій  гріх  –  любов  до  України  –

Я  не  бажаю  іншої  землі.

Тут  вечір  тоне  в  пісні  солов’їній

І  жайвір  міря  з  неба  шир  полів….

Це  тут  мене  скупала  вперше  злива,

Й  на  вальс  кохану  вперше  запросив,

І  сонечко  тут  сяє  особливо,

І  запах  неповторний  у  роси…»


За  мить  життя  промчало…  кадр  за  кадром…

Хороше  і  не  зовсім  –  до  дрібниць…

На  цей  раз    в  їх  руках  –  козирна  карта  –

Ніхто  з  бійців  не  втрапив  до  труни.
11.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821019
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Михайло Чир

Тебе дружиною назвав. .

*  *  *
Тебе  дружиною  назвав
На  цілий  вік,  що  доля  дала.
І  лиш  тебе  одну  кохав,
Щоб  ти  мов  квітка  розквітала.

Одна  єдина  на  весь  світ
Із  ніжним  запахом  лілеї.
Не  опаде  у  серці  цвіт
З  тієї  квітоньки  моєї.

Через  літа,  багато  літ,
Лише  волосся  посріблиться.
Коли  оновиться  наш  рід,
Заграє  в  джерелі  водиця

Тої  цілющої  води
Життєву  спрагу  утопити.
Ми  ще  повернемось  сюди,
Що  не  змогли,  те  долюбити

Чи  те  майбутнє,  чи  минуле,
Себе  у  правнуках  впізнати,
Щоб  ти  завжди  такою  була,
Котру  я  зміг  так  покохати.

29.07.2014р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820981
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Михайло Чир

Протопчи стежину босими ногами…

*  *  *

Протопчи  стежину  босими  ногами,
Щоб  у  полі  чистім  залишити  слід.
Хай  оця  стежина  все  веде  до  мами,
Чи  надворі  літо,  чи  іде  десь  сніг.

Нехай  не  зупинять  ні  дощі,  ні  зливи,
Ні  морози  люті,  страшні  сніговії.
Хай  тебе  зустріне  матінка  щаслива
І  усе  розквітне  на  її  подвір’ї.

Матері  вклонися,  пригорнись  до  серця,
І  сльоза  умиє  мамине  лице.
Та  щаслива  зустріч  нехай  не  минеться,
Вічно  долі  будеш  вдячний  і  за  це.

Матері  старіють,  діти  виростають,
У  великім  світі  губляться  сліди.
І  у  чистім  полі  стежка  заростає,
Чи  може  зимою  заметуть  сніги.

Та  весна  надійде,  сніг  навкруг  розстане,
Втрачену  стежину  важко  віднайти.
Все  самотнім  будеш,  як  мами  не  стане,
Як  її  покличуть  в  вічність  відійти.

Хай  не  заростає  стежина  до  мами,
Куди  б  тільки  доля  не  сказала  йти.
Хай  її  усмішка  завжди  буде  з  нами,
Пронеси  з  собою  через  всі  світи.

22.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820840
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Михайло Чир

Лиш погляну в вікно…

*  *  *

Лиш  погляну  в  вікно,  
бачу  образ  її,
Де  у  яблунь  старих  
віття  вниз  похилилось.  
Білим  птахом  вона
там  сидить  на  гіллі,
Від  прожитих  років
вона  мабуть  втомилась.

А  надворі  зима.
А  надворі  сніги.

А  у  мами  в  саду  
завжди  пахло  весною.
А  у  мами  в  саду  
вічно  мальви  цвіли,
Щоб  у  тому  житті  
не  зостатись  одною.

А  у  маминих  снах
вічно  діти  живуть…
В  яблуневім  саду
знову  цвіт  опадає.
Так  вже  суджено  їм.
Матері  вічно  ждуть.
Навіть  в  вимірі  іншім,
як  від  нас  відлітають.

30.01.2005р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820827
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Ганна Верес

Ти не забудь! (Слова для пісні)

Ти  не  забудь  подякувати  Богу
За  день  минулий  і  прийдешній  день,
І  буде  милостивий  Він  з  тобою,
У  час  важкий  всі  біди  відведе.
Поклич  і  світлооку  диво-мрію,
Яку  підхопить  доля  на  крило
І  у  польоті  сонечком  зігріє,
Щоби  усе  задумане  збулось.

Ти  не  забудь  покликать  за  собою
Матусину  молитву-оберіг,
Щоб  не  зустрітись  у  житті  з  журбою,
Коли  залишиш  батьківський  поріг.
Подякуй  сонцеоким  диво-веснам,
Що  незрадливо  сяяли  в  путі,
І  на  доріг  крутезних  перехрестях
Оберігали  завжди  у  житті!
Ти  не  забудь!
1.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820613
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Ганна Верес

О краю мій, мій раю тополиний!

О  краю  мій,  мій  раю  тополиний,
Панують  де  і  слава,  й  зрада,  й  біль,
І  вічний  сум  верби,  й  краса  калини  –
Все,  краю  мій,  вмістилося  в  тобі!

О  краю  мій,  праотча  земле  мила,
Де  шир  степів  і  неба  синьодаль,
В  сльозі  й  крові  не  раз  в  житті  умилась,
Поки  як  Україна  відбулась.

О  краю  мій,  моя  молитво  й  казко,
Це  ви  поводирі  мого  життя,
І  колискова  мамина,  і  ласка
Стелились  на  шляху  поміж  звитяг!

О  краю  мій,  край  соняха  й  пшениці,
Добра  й  любові,  й  Божої  краси,
Де  небеса  в  веселих  зоряницях
Й  синіють  трави  в  обіймах  роси!
 
О  краю  мій,  твоя  надійна  криця
Для  слова  і  крила,  що  в  світ  несе,
Невипита  душі  свята  криниця
І  лірики  моєї,  і  пісень!
22.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820117
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цінуйте ту, що любить вас

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає.

Віддайте  їй  своє  тепло,
Загляньте  в  очі  волошкові.
Підставте  вірності  крило,
В  них  стільки  ніжності  й  любові.

Десь  снігопад  кружляє  вальс,
Із  заметіллю  разом  в  парі.
Вона  ж  завжди  чекає  вас,
У  снах  так  часто  вами  марить.

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820083
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Ганна Верес

Волі не бува за півціни

Крізь  глибину  скривавлених  сторіч
Пробилась-проросла  вкраїнська  воля.
Ціна  її  –  мільйони  згаслих  свіч,
Могил  –  мільйони  й  досі  невідомих…
Але  не  розгубили  ми  любов,
Бо  ж  душі  наші  не  були  в  кайданах…
Порахувавши  жертви  наші,  Бог
Поміг  нам  волю  врятувать  Майданом.
Той  сколихнув  не  тільки  нас,  а  й  світ.
Здалось  на  мить,  в  руках  залізних  доля!
Пророка  збувсь  нарешті  заповіт:
Ми  кров’ю  кропим  УКРАЇНСЬКУ  ВОЛЮ!

Та  волі  не  бува  за  півціни  –
Це  має  усвідомити  з  нас  кожен…
Горять  найкращі  в  полум’ї  війни.
І  дух  наш  був  і  є  непереможний!
Народ  лиш  вільний  знає  смак  життя.
Рабом  не  стане  з  нею  він  ніколи.
Ця  істина  не  втрапить  в  забуття,
Як  «Отче  наш»,  це  треба  вчити  в  школі.

Крізь  товщу  поневолених  сторіч
І  зламані  імперією  долі,
Крізь  тисячі  смертей  і  протиріч
Ми  здобуваєм  кожноденно  волю,
Бо  воля  для  людини  –  то  не  річ  –
Душа  із  нею  не  бува  убога,
Тож  пам’ятаймо  про  мільйони  свіч
Й  свої  молитви  посилаймо  Богу!
29.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820118
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Океан надії

У  небі  хмари.  мов  молочні  ріки,
Пливуть  в  країну  щастя  і  добра.
З  любові  до  кохання  шлях  великий,
Відчути  на  собі  це  не  дарма.

Широкий  в  серці  океан  надії,
Його  не  перестрибнеш  просто  так.
Коли  збуваються  у  тебе  мрії,
То  не  тернистий  до  кохання  шлях.

І  виростають  за  плечима  крила,
Кохання  лебедине  у  душі.
Сьогодні  я  для  себе  знов  відкрила,
Що  цілу  вічність  гріють  нас  вірші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819944
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВА ЗИМА

(Пісня)
Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

Зупиніться  роки,
Зупиніться  на  хвилю  в  дорозі.
Не  настав  ще  той  час,
Щоб  дивитися  смерті  в  лице.
Бережімо  тепло,  
Бо  тепло  не  замінять  морози,
Лиш  мороз  до  Різдва,
Казку  в  гості  до  нас  принесе.

Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819398
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Калейдоскоп кохання

Нас  осінь  у  кохання  зазиває.  
Зима  дарує  срібні  кришталі.
Весна  з  тобою  радо  зустрічає.
А  влітку  нам  співають  солов'ї.

Листок  осінній  падає  під  ноги,
Зима  сніжинки  посилає  нам.
Весною  в  серці  селяться  тривоги,
А  літо  спокій  посилає  снам.

Немов  калейдоскоп  кружля  кохання
І  дотиком  у  серце  попада.
А  з  неба  посміхнулась  зірка  рання,
Твої  слова  мені  передала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819273
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безцінний скарб

Я  мріяла  про  щастя  кожен  раз
І  кожен  раз,  його  у  мене  крали.
Весна  і  літо  зближували  нас,
На  жаль  з  тобою  ми  про  це  не  знали.

В  очах  світилось  небо  голубе,
А  у  моїх  ти  бачив  ясні  зорі.
Як  би  ж  ти  знав,  як  я  люблю  тебе,
В  твоїх  очах  топлюся  наче  в  морі.

Безцінний  скарб,  кохання  ніжний  дар,
Шукаємо  усе  життя  з  тобою.
І  летимо  у  простір,  мов  Ікар,
Для  нас  стає  цей  подвиг  дивиною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819061
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Для нас кохання несли голубки

Минуло  стільки  вже  багато  літ,
Як  ми  уперше  бачились  з  тобою.
Розквітла  ти,  мов  яблуневий  цвіт,
Стискалось  серце  у  ті  дні  до  болю.

Для  мене  ти  красунею  була,
Оберігав  тебе  завжди  і  всюди.
Зимою  ти  трояндою  цвіла,
Бувало,що  і  заздрили  нам  люди.

Я  прокидався,чувши  голос  твій,
Ти  щебетала,  наче  рання  пташка.
Було  не  здійснено  багато  мрій,
Коли  я  згадую,  на  серці  важко.

Та  я  кохаю,  хоч  пройшли  роки,
Думками  кожен  раз  до  тебе  лину.
Для  нас  кохання  несли  голубки,
Прийди  до  мене  люба  на  гостину...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818784
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Валентина Рубан

ТИ ПРИЙДЕШ

В  зоряній    колисці  Місяць    колихався,
В  небі  пливли  хмари  голубі
Вітер  несміливо  в  лісі    заховався,
А  можливо  спить  в  старій  вербі.

Морозець  легенько  в  душу  зазирає,
Холодить  не  руки  й  не  чоло.
Мелодію    смутку  Зима  підбирає,
Те  що  ледь  виднілось  –  замело.

Замело  снігами,  кригою    покрилось,
Що  в  надіях  квіткою  цвіло.
Змерзло,  скам’яніло,  і  об  лід  розбилось,
Ніби  його  й  зовсім  не  було.

У  високім  небі  зорі  розквітають,
Миготять,    очей  не  відведеш.
І  хмарини  сніжні  ніжно  пропливають
Знають,  що  до  мене  Ти  прийдеш.

24  .12  2018  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818716
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Deidra

Неотправленые письма

Я  пишу  Вам  письмо,  а  за  окнами  зимняя  сказка.
Всё  укроет  она  серебристым,  лохматым  ковром,
Разрисует  вокруг  перламутром  и  белою  краской,
И  обнимет  весь  мир  снежно-чистым  огромным  крылом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  засыпаны  в  парках  аллеи,
Может  быть  мы  когда-нибудь  там  погуляем  вдвоём...
Словно  ватой  пушистой  украсит  декабрь  все  ели...
А  быть  может  всё  это  останется  просто  письмом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  снежинки  кружились,  как  феи,
 И  проказничал  ветер  сегодня  во  всю  перед  сном.
Одинокий  фонарь,  убегая  от  собственной  тени,
Раскачавшись,  противно  скрипел  до  утра  за  окном...  


Я  пишу  Вам  о  том,  что  сказать  мне  никак  не  решиться.
Всё,  что  было  -  прошло,  остальное  своим  чередом.
Как  должно  было  быть,  по  сути  ведь  всё  так  и  вышло,
Но  опять  и  опять  обнимаю  Вас  каждым  стихом...






































адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818612
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Deidra

Молитва

Всевышний,  я  за  все  Благодарю!
И  в  эту  ночь,  под  шепот  звездопада
Прошу  хранить  того,  кого  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

Храни  его  от  мелочных  людей,
От  подлых  слов  и  всякого  напастья.
Пошли  ему  лишь  преданных  друзей
И  к  его  дому  не  пусти  ненастье.

Дай  сил  ему  всегда  вперёд  идти,
Но  не  веди  опасною  дорогой.
Прошу,  от  горя  и  печали  защити,
Пусть  радостью    встречают  у  порога.

Господь,  пожалуйста,  его  благослови,
Даруй  ему  лишь  неба  голубого.
Молю,  дай  чистой  искренней  любви
И  счастья  настоящего,  земного.

Всевышний,  я  за  всё  Благодарю!
И  если  слышишь,  если  Ты  с  ним  рядом
Прошу,  храни  того  кого  я  так  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807401
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 23.12.2018


Ганна Верес

Вона його спинить не намагалась

Літа  його  вдяглися  в  сивину,
Бо  пережив  таки  уже  немало:
Напівсирітство  знав  і  ось…  війну,
Де  доля  у  заручниках  тримала.
Він  знав  ціну  і  дружбі,  і  грошам,
Не  раз  і  смерті  заглядав  у  очі,
Та  не  зміліла  до  добра  душа,
І  мріяв  про  повернення  щоночі…

Тепер  долає  він  додому  шлях,
Здавалось,  доля  врешті  посміхнулась,
Ще  сніг  лежав  лютневий  на  полях,
Та  вже  в  бруньки  весна  життя  вдихнула.
Нарешті  й  батьківський  омріяний  поріг…
Бліду  матусю…  обійняв  за  плечі…
В  полоні  більше  бути  він  не  зміг…
Про  кожен  крок  згадав  своєї  втечі…

Вона  стояла  біла,  мов  стіна,
Й  несміло  скроні  хлопця  теж  біліли…
А  поміж  ними  –  роки  і…  війна…
Від  щастя  мати  в  обіймах  зомліла…
Ні,  не  могла  вона  залишить  світ,
Коли  її  кровиночка  вже  вдома…
Який  же  він  дорослий…  в  20  літ!..
Їх  не  зламали  ні  війна,  ні  втома.

Минали  дні.  Синок  перепочив.
Полагодив  ворота,  огорожу.
Ночами  він  зривався,  біг,  строчив…
І  лайку  чув,  і  мову  чув  ворожу…
Затисла  ненька  серце  у  кулак
І  як  уміла,  так  допомагала…
А  через  місяць  заявив  юнак,
Що  їде  знов  туди,  де  йде  війна…
Вона  ж  його  спинить  не  намагалась…
17.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818253
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доторкнусь кохана твоїх губ

Лине  тихо  ніжний  скрипки  звук,
Мабуть  то  зима  виводить  ноти.
Доторкнусь  кохана  твоїх  губ,
Вони  медом  змазані  солодким.

Упаду  з  тобою  в  забуття,
Хочу  в  ньому  бути,  як  найдовше.
І  скажу,  що  ти  моє  життя,
Я  без  тебе  жити  більш  не  можу.

Місяць  промінь  кинув  у  вікно,
Скрипка  в  ту  хвилину  заніміла.
А  довкола  біле  полотно,
То  зима  його  для  нас  стелила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818322
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Збережемо любий щастя

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Я  в  долоні  ловлю  наше  щастя,
Щоб  воно  не  втекло  нам  бува.

Вже  сховались  під  снігом  діброви,
Покривалом  накрились  поля.
Я  не  можу  прожить  без  любові,
Бо  любов  і  кохання,  то  я.

В  ніч  зимову  дивлюся  на  небо,
Там  така  безкінечність  зірок.
Вони  шлях  прокладають  до  тебе,
Я  на  зустріч  роблю  тобі  крок.

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Збережемо  своє  любий  щастя,
Бо  ж  живем  на  землі  недарма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817965
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоя єдина

Так  хочу  доторкнутися  щоки
І  загорнутися  в  твої  обійми.
Щоб  завжди  поруч  був  зі  мною  ти
І  знати,  що  тобі  любов  потрібна.

Відчути  хочу  ніжність  і  тепло,
Щоб  завжди  щирість  душу  зігрівала.
Щоб  в  серці  завжди  затишно  було
І  щоб  воно  ніколи  не  страждало.

Зігрій  мене  і  більш  не  відпускай,
Хай  почуття  зіллються  воєдино.
Тепло  й  кохання,  то  маленький  рай,
Для  тебе  в  цьому  раї  я  єдина
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817732
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Ганна Верес

Ой, то не вітер поміж гіллям свище (Слова для пісні)

Ой,  то  не  вітер  поміж  гіллям  свище  –
То  посивіла  матері  душа,
Упала  пелюстками  попід  вишні,
Неначе  чайка,  б’ється  і  кигиче,
На  цілий  світ  про  біль  свій  сповіща.

Її  ридання  шириться  довкола,
Схилило  травам  голови  униз,
Бо  ж  не  чекала  горенька  такого,
Й  ця  рана  не  загоїться  ніколи:
Синок  не  повернувся  із  війни…

Матуся,  ніби  пташечка  безкрила,
Що  лет  спинила  й  пада  стрімголов,
Адже  біда  зненацька  землю  вкрила,
Неначе  подих  раптом  перекрила,
Бо  пролилась  її  синочка  кров…

Та  час  настане  і  вітри  притихнуть,
Розвіються  війни  густі  дими,
І  Україна  буде  вільно  дихать,
Уп’ється  кров’ю  всенародне  лихо,
Й  настане  літо  посеред  зими.
10.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Любов Іванова

РАССТАЕМСЯ С ТОБОЙ

[b][i][color="#33700c"][color="#8d1096"]Р[/color]уку  отпустить  -  нужна  мне  сила
[color="#8d1096"]А[/color]  зачем  ее  мне  отпускать?
[color="#8d1096"]С[/color]ловно  в  стужу  вновь  душа  застыла
[color="#8d1096"]С[/color]ердце  реже  начало  стучать
[color="#8d1096"]Т[/color]ы  уходишь,  чувства  льды  сковали...
[color="#8d1096"]А[/color]х,  как  горько  мне  от  слов  "Прости"!
[color="#8d1096"]Е[/color]сть  в  твоем  уходе  груз  печали
[color="#8d1096"]М[/color]не  одной  теперь  его  нести.
[color="#8d1096"]С[/color]лезы  при  тебе  я  лить  не  стану...
[color="#8d1096"]Я[/color]вно,  только  слабые  скорбят.

[color="#8d1096"]С[/color]прячут  годы  боль,  залечат  рану,

[color="#8d1096"]Т[/color]олько,  как    дышать  мне  без  тебя?
[color="#8d1096"]О[/color]сень  плавно  встретилась  с  зимою,
[color="#8d1096"]Б[/color]ыло  и  у  нас  немало  зим.
[color="#8d1096"]О[/color]тболею...    горечь  вёсны  скроют
[color="#8d1096"]И[/color]мя  твоё  брошу  среди  льдин[/color][/i].[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817369
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Михайло Чир

Піду я росами….

*  *  *
Піду  я  росами
Ногами  босими
І  квітку  ніжну  в  лузі  віднайду.
Де  ми  стрічалися  
І  не  побралися,
Чи  то  на  долю  нам  чи  на  біду.

Зорею  ясною
Ще  не  погаслою
Мов  в  небі  місяця  мене  стрічай.
Прилину  мрією
В  серці  надією
Тільки  кохання  ти  не  забувай.

Ранковим  сонечком  
Гляну  в  віконечко
Уста  твої,  щоб  ніжно  цілувати.
Хай  добре  збудеться
Лихе  загубиться.
Щоби  у  щасті  долю  зустрічати.

Те,  що  не  збулося,
Щоб  не  забулося,
Хай  мрія  квіткою  ще  зацвіте.
Як  в  сонця  ласкою
Хай  стане  казкою
У  нашій  долі  весілля  золоте.

25.06.2018  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817123
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Віталій Назарук

ВОЛИНСЬКЕ ДИВО (фейсбук)

Пр:  Земля  моя,  Волинь  голубоока,
Де  колосяться  в  золоті  жита.
Де  жайвір  піднімається  високо,
Де  в  храм  дорога  кожному  свята.

Льонами  пахне  синє-синє  небо,
Пищать  в’юни  в  густих  очеретах.
Лебідку  захищає  сильний  лебідь
І  ластівки  щебечуть  на  дротах.
Пр.
Довкола  луки  сяють  килимами,
Тут  не  злічити  запашних  боліт.
Звертаються  на  Ви  до  тата  й  мами,
Криницю  роблять  в  нас  біля  воріт.
Пр.
Цінують  мову,  хліб  і  вишиванку,
Від  праці  завжди  руки  в  мозолях.
Збивають  роси,  коли  косять  зранку,
Весною  зустрічають  журавля.
Пр.
Завжди  в  пошані  люди  працьовиті,
Шанують  старших,  бережуть  малих.
Ліси  зелені,  наче  в  оксамиті
Усю  Волинь  руками  обняли.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816484
дата надходження 06.12.2018
дата закладки 06.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моїм коханням будеш ти

Усе  життя  я  так  люблю  тебе,
Як  прокидаюсь,  як  лягаю  спати.
Як  світить  в  небі  сонце  золоте
І  як  торкає  вітерець  кирпатий.

Люблю  тебе,  коли  на  дво́рі  сніг,
Коли  метуть  за  вікнами  хурделі.
Коли  течуть  струмочки  навесні
Як  літо  нам  дарує  каруселі...

Люблю  тебе,  коли  впаде  листок,
Для  нас  їх  осінь  з  дерева  зриває.
Вдихну  повітря  свіжого  ковток,
Мене  любов  в  цю  пору  зігріває...

Люблю  тоді,  коли  цвітуть  сади,
Коли  роса  на  трави  пада  дзвінко.
Мені  сказати  хочеться  тобі:
"Коханий!  Подивись,  як  світить  зірка!".

Торкнися  пальцем  шибки,  до  зорі
І  усміхнись  мені,  я  так  чекаю.
Блакитні  бачу  оченьки  твої,
Моїм  коханням  завжди  будеш,  знаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816249
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй мені коханий

Подаруй  мені  коханий,  зиму  кольорову,
Щоб  в  блакитному  тумані,  ніч  була  казкова.
Щоби  зорі  золотаві,  розцвіли,  як  квіти,
Свої  фарби  різнобарвні  дарувало  літо.

Подаруй  мені  коханий,  голубі  світанки
І  гарячі  поцілунки,  і  щасливі  ранки.
Щоб  тепло  твоє  душевне  у  морози  гріло,
Щоби  сонце  в  небі  темнім,  радісно    світило.

Подаруй  мені  коханий,  заповітну  мрію,
Серцем  я  тебе  кохаю  і  в  душі  лелію.
Я  з  тобою  буду  поруч,  любий  мій,  у  свято
І  розквітне  літо  в  зиму,  і  чудес  багато...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816432
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Lana P.

НЕ ВИ

Не  Ви  зустрілися  в  той  час
І  не  дивились  вслід  за  мною,
Я  ж  розливалася  рікою  —
Тоді,  як  мріяла  про  Вас.

П’янили  не  мене  вином
І  не  топили  в  поцілунках,
Коли  зима  у  візерунках
Розмалювала  в  ніч  вікно.

Не  Ви  запрошували  в  сад
Своїх  дарів  і  сокровення,
Я  ж  дарувала  Вам  натхнення
Посеред  тисячі  принад.                          27/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815480
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 01.12.2018


Володимир Бабієнко

Амадей

[i](Мартиненку  Андрію  Васильовичу,  народному  цілителю,  присвячується)
[/i]
Несеш  в  своїй  душі  вогонь
Як  добрий,  вічний  Прометей,
Хоч  сивина  торкнулась  скронь,
А  ти  все  той  же,  Амадей.

Незримо  промені  летять
До  всіх  страждаючих  людей,
І  безнадійного  піднять,
Зцілить  ти  можеш,  Амадей.

Я  знаю,  любить  Бог  тебе,
За  те,  що  любиш  ти  людей.
Твоє  ім’я  для  нас  святе,
О  Амадей,  мій  Амадей!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798388
дата надходження 06.07.2018
дата закладки 01.12.2018


Леся Утриско

Амадей

Ну  хто  ви,  мій  чудовий  незнайомцю?  
А  може  ми  знайомі  сотню  літ?
Від  ваших  слів  душа  всміхнеться  сонцю,
Від  погляду  заквітне  серця  квіт.  

Ну  хто  ви  є?  Можливо  сон  чудесний?
Можливо  день  любові  чи  журби?
А  може  ви-  гіркий,  мій  подих,  хресний?
Скажіть  хто  ви-  прийму  усі  мольби.  

Та  ви-  мольфар,  з  душі  плетете  коси,  
А  може  ви-  кохання  чарівник?
Прийму,  за  щирість,  поцілунки  босі,  
Мій  незнайомцю-  мрійний  мандрівник.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790119
дата надходження 03.05.2018
дата закладки 01.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вітання Андрію Мартиненку

Щиро  вітаю  вас  Андрію  з  Днем  народження!!!
Бажаю  вам  міцного  здоров*я.  Нехай  кожен  день  буде  сповнений  добром  та  щастям.
Нехай  Господь  оберігає  Вас  від  негараздів,  а  Матінка  Божа  буде  Вашою  помічницею  в  усіх  починаннях!!!


Ще  небо  хмарами  не  вкрите

Ще  так  прозоро  сяють  роси

А  вже  по  ліву  руку  -  літо

А  вже  по  праву  руку  -  осінь

Ще  очі  блиску  не  позбулись

Ще  серце  жити  не  стомилось

А  вже  по  ліву  руку  -  юність

А  вже  по  праву  руку  -  зрілість

А  час  летить  нестримно  далі

Й  душа  немов  би  молодіє

По  ліву  руку  всі  печалі

По  праву  руку  всі  надії

Життя  не  зміряти  літами

А  щастя  -  то  важка  наука

Хай  буде  радість  завжди  з  Вами

По  ліву  і  по  праву  руку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814980
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Harry Nokkard

Неземные глаза

Неземные  глаза

Поздний  вечер,
метро  возвращаюсь  домой,
позади  все  заботы  дневные,
чей-то  чувствую  взгляд,
оглянулся  назад,
и  увидел  глаза  неземные.  

Неземные  глаза,
а  в  глазах  бирюза,
в  этих  синих  глазах,
синий  омут.
Неземные  глаза,
в  них  любовь  и  гроза,
почему  ты  ушла  к  другому.

Продвигаюсь  вперед,
взгляд  манит  и  зовет,
словно  свет  маяка,
в  бурном  море,
чтобы  в  гавань  прийти,
и  не  сбиться  с  пути,
в  этом  синем,
безбрежном  просторе.

Остановка  в  пути,
не  успел  я  сойти,
и  захлопнулась  дверь
предо  мной.
Только  в  памяти  взгляд,
словно  рвался  назад,
мне  оставлен  чужой  женой.

Где-то  скрылся  перрон,
в  ночь  умчался  вагон,  
унося  мои  грезы  пустые,
только  мне  не  понять,
почему  ночью  спать,
не  дают  мне  глаза  неземные.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814952
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Ганна Верес

Із Днем народження, Поете! (Амадею) .

Сьогодні  День  народження  стрічає
Цілитель,  батько,  справжній  чоловік,
Поет,  а  ще  людина  незвичайна,
Служити  людям  звик  він  цілий  вік!

У  сивині  давно  його  волосся
І  вишиванка  груди  прикраша…
Бажаю,  щоби  все  в  житті  збулося,
Чого  бажає  серце  і  душа.

Здоров’я  хай  ніколи  не  підводить,
А  доля  не  скупіє  на  любов,
Добро  хай  Вашу  хату  не  обходить,
А  серце  зігрівають  віра  й  Бог!
23.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814931
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нас поєднала осінь

З  тобою  ми  зустрілись  в  дивний  час,
Коли  на  землю  вже  ступила  осінь.
Вона  навіки  поєднала  нас,
Сплела  докупи,  наче  сніп  колосся.

І  хоч  у  ній  блукають  холоди,
І  вітер  засипає  листопадом.
З  тобою  вдвох  вертаємось  сюди,
Милуємося  дивним  зорепадом.

В  вечірній  тиші  зорі  мерехтять,
В  твоїх  обіймах  тепло  так  коханий.
Два  серця  у  закоханість  летять,
Для  мене  любий  ти  й  такий  жаданий.

Життя  -  подарувало  казку  цю
Й  мелодію  кохання,  що  нам  грає.
Ми  поклялись  на  вівтарі,  Отцю,
Він  нас  обох  тепер  оберігає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 16.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти мене пригорни

Тихо  плачуть  дощі  у  осіннім  тумані,
Сивий  морок  блукає  під  вікнами  знов.
Трусить  осінь  під  ноги  листки  полум'яні
І  дарує  обом  неповторну  любов.

Подивлюся  у  очі  блакитні  -  глибинні,
В  них  прозорість  озер  і  безмежність  морів.
І  нестимуть  нас  крила  увись  -  лебедині,
В  казку  щастя,  кохання,  яку  ти  створив.

Закружляють  вітри  в  листопадовім  танці,
Нас  з  собою  покличуть  у  мандри  вони.
Прокидаюсь  з  тобою,  щасливою  вранці
І  шепочуть  уста:"Ти  мене  пригорни."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812700
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 05.11.2018


Юлія Л

А ми були закохані

́А  ми  були  закохані  й  щасливі,
Нас  осипав  любові  зорепад,
Ми  так  безмежно  вірили  у  диво,
І  квітло  щастя,  як  вишневий  сад.

А  ми  були  закохані  і  ніжні
Від  дотику  сполоханих  очей,
І  щирі  почуття  –  святі  й  безгрішні,
Нам  сяяли  у  темряві  ночей.

А  ми  були  закохані  без  міри
Звучало  серце  арфою  відлунь,
І  билось  в  унісон  надії  й  віри,
У  завороженні  любовних  струн.

А  хтось  співав  нев’янучі  сонети,
Які  писав  Шекспір  своїм  пером.
Розсипав  місяць  зоряні  монети
І  помахав  широким  рукавом.

Ми  випили  до  дна  любові  чашу,
Лукаво  посміхнувся  вічний  час,
Мабуть,  позаздрив  він  такому  щастю.
Минуло  все  і  зникло,  як  міраж.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692282
дата надходження 03.10.2016
дата закладки 28.10.2018


Юлія Л

Голгофа

Він  ніс  хреста  важкого  на  Голгофу,
Вінок  терновий  вп'явся  у  чоло,
Упав  -  й  не  міг  вже  звестися  на  ноги,
Бо  далі  йти  вже  сили  не  було.

І  не  хотів  ніхто  подати  руку,
Ніхто  не  дав  напитися  води,
Все  людство  Бога  прирекло  на  муки,
Лиш  Симон  хрест  поміг  Йому  нести.

Сам  Божий  Син  смиренно  йшов  на  страту.
Це  був  важкий,  хоч  недалекий  шлях.
Лиш  плакала  Марія  -  Божа  Мати,
Як  в  тіло  Сина  забивали  цвях.

Погасло  навіть  сонце  -  зажурилось,
Як  кров  свята  стікала  від  зап'ясть.  
Він  тихо  прошепоче  лиш:  Звершилось!  -
І  Богу  душу  за  людей  віддасть.  

Уся  земля  у  відчаї  здригнулась,
Бо  не  було  в  Нім  жодної  вини.
Чи  ж  серце  у  людей  не  ворухнулось,
Коли  вони  кричали:  Розіпни!?  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786287
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 27.10.2018


Юлія Л

Білим снігом засипало яблука в райськім саду…



Ти  руйнуєш  той  міст,  який  я  будувала  до  тебе,
Нерозтрачена  ніжність  розтанула  в  маренні  слів,
Знову  наша  любов  недосяжною  стала,  як  небо,
Ми  з  тобою  тепер  пасажири  чужих  кораблів.

Затремтіла  душа,  як  листок  одинокий  на  гілці,
Ми  приречені  бути  самотніми,  навіть  удвох,
Вже  не  грає  мелодію  щастя  пастух  на  сопілці,
Де  ж  ті  райські  сади,  які  нам  дарував  колись  Бог.

Мій  пливе  корабель  від  такої  фатальної  долі,
І  від  болю  в  душі  я  у  Бога  спасіння  молю,
Знов  читаю  акафіст  над  нашим  фантомом  любові,
Зі  сльозами  в  очах  над  уламками  щастя  стою.

Може  небо  почує  це  тихе  намолене  слово,
Обітовану  землю  я  знову  в  житті  віднайду.
Розривається  серце  на  тлі  невимовного  болю.
Білим  снігом  засипало  яблука  в  райськім  саду…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758150
дата надходження 31.10.2017
дата закладки 27.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найголовніші у житті рядки

Прийшла  на  землю  осінь-чарівниця,
Торкнулася  чола  мого  віршем...
І  ось  сьогодні  знов  мені  не  спиться  -
В  думках  блукає  сум,  а  в  серці  -  щем.

В  моє  вікно  у  шибку  стука  вітер,
Як  і  тоді,  багато  літ  назад,
Ти  дарував  мені  осінні  квіти,
І  нам  кружляв  у  вихрі  листопад.

В  такт  шелестіло  листя  під  ногами,
А  ми  з  тобою  -  зовсім  молоді.
Торкався  ти  плеча  мого  руками  -
Від  щастя  я  всміхалася  тобі.

Роки  так  швидко  любий  пролетіли,
Мені  лишились  лиш  оті  думки,
В  яких  тобі  сказати  я  не  вспіла,
Найголовніші  у  житті  рядки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810831
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 25.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе не покину

Плаче  зажурене  небо,                                    
Осінь  у  нас  за  вікном.
Суму  у  серці  не  треба,
Пташка  махнула  крилом.

Десь  полетіла  у  вирій,
Разом  із  нею  любов.
Колір  змінила  на  сірий,
Весною  вернеться  знов.

Осінь  всміхнулася  радо,
Личко  умила  дощем.
Тихо  сумують  левади,
Серцю  доноситься  щем.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю.

Навіть  якщо  хуртовина,
Буде  мести  і  мести.
Знай,  що  кохана,  єдина,
Пише  для  тебе  листи.

А  поштарем  буде  вітер,
Швидкий  такий  і  меткий.
Теплі  і  щирі  привіти
І  серед  них  буде  мій...

Може  зустріну  весною,
Схилиться  верби  гілля.
Будемо  поруч  з  тобою,
Буду  щасливою  я...

Зустріч  я  буду  чекати,
Весну  стрічати  з  теплом.
Буду  тебе  лиш  кохати,
Лине  мій  спів  над  Дніпром.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю...

Нам  не  страшні  будуть  грози,
Літо  подарить  тепло.
Роси  впадуть,  наче  сльози,
Пташка  розпрямить  крило...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810479
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 18.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти бачив, як зорі цілуються…

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
У  небі  над  нашим  вікном.
Осіння  зажурена  вулиця,
Вже  й  місяць  з'явивсь  над  селом.

А  зірка  мені  усміхається,
Привіт  посилає  палкий.
У  серце  коханням  вливається,
Твій  образ  такий  дорогий.

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
І  падають  тихо  в  траву.
Десь  шелест  за  вікнами  чується,
Хтось  тихо  лякає  сову.

То  вітер  кидається  листячком,
До  осені  він  заграє.
То  річка  кохається  з  місяцем,
А  в  небі  кохання  моє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808607
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохаю милий…

Пройдуся  вранці  по  пшеничнім  полі,
Візьму  в  обійми  небо  синє  й  вітер.
Зашелестять  листочками  тополі,
Усміхнено  мені  кивають  квіти.

Пошлю  вітання  пташці  сизокрилій,
Вона  мені  відкликнеться  піснями.
Всміхнусь  хмаринці  радо,  білій,  білій,
Сьогодні  закохалась  донестями.

Йому  скажу:  "  Без  тебе,  як  без  неба,
З  тобою  щастя  любий  відчуваю.
Ховатись  почуттями  нам  не  треба,
Кохаю  милий,  я  тебе  кохаю"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808282
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Просто знай…

Просто  знай,  що  для  мене  ти  є,
Не  зникав  із  життя  ні  на  мить.
Бо  ж  кохання  у  серці  живе,
Воно  досі  палає  й  горить.

Просто  знай,  коли  осінь  в  вікні,
Посміхається  теплим  дощем.
Я  лишаю  цілунки  на  склі,
А  у  серці  лишається  щем...

Просто  знай,  як  зима  пригорне,
Доторкнеться  щоки  морозець.
Я  коханий  зігрію  тебе
І  не  дам  заморозить  сердець.

Просто  знай  у  промінні  весни,
Заметілі  квітковій  в  саду.
Я  прилину  до  тебе  у  сни,
Я  коханням  до  тебе  прийду.

Просто  знай,  коли  літо  теплом,
Буде  гріти  і  ніжити  день.
Доторкнеться  кохання  крилом,
Заспіває  чарівних  пісень...
 
       Просто  знай,  що  у  тебе  я  є...
                 Просто  знай,  що  у  мене  є  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807554
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю…

Люблю  природу  після  зливи
І  вітер,  що  у  вишині.
Скажу  усім.  Така  щаслива,
Те  щастя  ти  приніс  мені...

Любю  росинки  на  світанні,
Як  грім  гуркоче  вдалині.
Те  нерозтрачене  кохання,
Яке  даруєш  ти  мені.

Люблю  блукати  берегами
І  слухати  природи  -  світ.
Губитись  в  сизому  тумані
Й  шукати  папороті  цвіт.

Люблю  життя  -  бо  ти  у  ньому,
Люблю  тебе  -  бо  ти  в  житті.
Я  не  віддам  тебе  нікому,
Бо  ж  важко  жити  в  самоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми напишемо роман…

Упав  на  трави  осені  туман
І  загорнув  їх  у  осінні  шати.
З  тобою  ми  напишемо  роман,
Бо  про  кохання  вміємо  писати...

Почну  писати  тихо  на  зорі,
Лише  натхнення  в  спокої  приходить.
На  вухо  не  гудуть  тоді  джмелі
І  місяць  на  побачення  виходить.

Легенький  вітер  ніжить  й  пригорта,
Він  хоче  прочитати  і  все  знати.
Стежина  в  береги  веде  крута,
По  ній  не  йти,  а  хочеться    взлітати...

У  парку  осінь  листям  шерхотить,
Я  шерхіт  той  уявно  відчуваю.
Роса  на  травах  перлами  бринить,
А  я  пишу  -  бо  так  тебе  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805928
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Ганна Верес

Амадею

[b]Мартиненку  Андрію  Васильовичу  присвячую[/b]

Всі  ми  люди,  та  надто  різні,

Адже  кожен  несе  свій  хрест,

Автор  він  не  одної  пісні,

На  собі  має  Божий  перст,

Щоби  був  там,  де  стогнуть  люди,

Там,  де  миру  просить  маля.

Він  не  має  ні  святні  буднів,

Як  і  наша  свята  земля.


Серце  сповнене  добротою,

І  сумління,  немов  кришталь,

Щось  у  ньому  є  від  святого,

Біди  інших  –  його  біда.  

Він  приймає  за  інших  муки,

Як  Христос  колись  за  всіх  нас.

Ненавидить  московських  круків,

І  болять  йому  Крим,  Донбас!


Не  буває  війни  без  крові  –

Кров  пролити  чужу  –  це  гріх!

Хай  же  шле  йому  Бог  здоров’я!

Дяка  щедра  від  нас  усіх!
1.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805192
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Цілителю

Буть  особливим  у  житті  непросто,
Коли  навколо  чорно-сірий  світ,
Коли  за  інших  ти  є  вищий  зростом,
І  відрізняється  від  інших  твій  політ,
Коли  на  землю  посланий  ти  Богом,
Є  носієм  і  мудрості,  й  добра,
Коли  душа  твоя  впилась  любов’ю
І  розумієш,  що  життя  –  не  гра,
Коли  ти  той,  без  кого  складно  людям,
І  особлива  місія  твоя,
І  милосердям  повні  твої  груди,
І  щедрістю  душа  твоя  буя,
Ти  є  цілитель,  а  таким  непросто,
Адже  стаєш  добра  ти  сіячем,
Ти  змінюєш  навколо  себе  простір,
Бо  ж  підставляєш  кожному  плече.
12.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806530
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишиванка милому

Вишию  для  тебе  милий  вишиванку,
Вкладу  туди  небо,  тихії  світанки.
І  любов  гарячу,  що  ношу  у  серці,
Виложу  нитками  кольори  веселки.

Вишию  калину,  жолуді  із  дуба,
В  тебе  я  єдина  і  для  тебе  люба.
Милий  і  коханий  я  завжди  з  тобою,
Хай  та  вишиванка  не  допустить  болю.

Коли  ти  одінеш  мою  вишиванку,
Буде  пісня  линуть  по  долинах  зранку.
Буде  сонце  ніжно  гладити  волосся,
Буде  шелестіти  вітер  у  колоссі...

Ми  з  тобою  в  парі,чого  ще  бажати,
Будуть  в  небі  ясно  Стожари  палати.
Казку  нам  створило  долі  світле  диво,
Ось  тому  й  живеться    обом  нам  щасливо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804306
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Світлана Вітер

Я під небом з тобою одним

Я  під  небом  з  тобою  одним
Для  польоту  розправила  крила.
Та  своїм  почуттям  неземним
Доторкнутись  до  тебе  несміла.

Дивний  потяг  відчула  душі,
Наче  рідну  споріднену  душу,
А  в  житті  ми  з  тобою  чужі,
І,  напевно,  змиритися  мушу.

Я  під  сонцем,  що  світить  на  двох,
Твою  усмішку  серцем  ловила,
Серед  болю  твого  і  тривог
Тихо  Бога  за  тебе  молила.

В  твої  очі  несла  крадькома
Свою  ніжність,  турботу  і  ласку
А  ночами  складала  дарма
Нашу  добру  і  радісну  казку.

Я  під  тим  же  дощем,  що  і  ти
Змию  мрії  свої  кольорові.
Я  благаю  тебе  відпусти,
Якщо  в  серці  не  маєш  любові.

Та  чи  вистачить  сили  мені
Коли-небудь  забути  про  тебе,
Не  згорівши  у  тому  вогні,
Який  зіркою  посланий  з  неба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803344
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Залишусь твоєю…

Тихо...  Ніч...  Лиш  листя  шелестить
У  траві  цвіркун  пісні  сюркоче.
Місяць  в  небі  зорям  ворожИть
У  човні  він  їх  катати  хоче.

Ніч  ховає  серед  зір  дива,
Розкидає  діаманти  в  небі.
Серед  них  стежина  пролягла,
Любий  мій  по  ній  спішу  до  тебе.

Я  спішу  коханий  в  твої  сни,
Щоб  у  них  зустрітися  з  тобою.
Понесе  кохання  нас  весни
І  пригорне  тихо  під  вербою.

Там  де  річка  тихо  хлюпотить,
Там  де  зорі  падають  у  неї.
Нас  кохання  жде,  воно  не  спить,
Залишуся  у  тім  сні  твоєю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801187
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Верни любове… ( пісня)

Шумлять  гаї,  шумлять  гаї,  шумлять  діброви,
Торкаєш  рученьки  мої,цілуєш  брови.
І  закружляють  почуття  нас  у  коханні,
Ми  будем  поруч  все  життя  й  такі  бажанні.

Верни  мені,  верни  мені  моя  любове,
Ті  літні  дні,  ті  літні  дні  такі  казкові.
Верни  тумани  на  світанку  білосніжні
І  поцілунки  аж  до  ранку  ніжні,  ніжні...

Квітують  маки  у  житах,  цвітуть  волошки,
Виводить  соло  дзвінко  птах  в  гіллі  для  пташки.
А  я  спішу  моє  кохання  так  до  тебе
І  лиш  тобі  мої  вітання  шлю  від  себе.

Несуть  нас  спогади  життя,  як  русло  річки,
Живем  тепер  минулим  ми  тим  невеличким,
Яке  в  морози  нас  собою  зігрівало
Й  кохання  щире  нам  з  тобою  дарувало...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799106
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 12.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я до тебе спішу…

Я  до  тебе  спішу  мій  коханий,
Через  поле  іду  навпростець.
Де  ромашки,  де  м'ята  духм'яна,
Де  квітує  так  рясно  чебрець.

Сонце  ніжно  цілує  у  щічки,
Вітер  коси  куйовдить  мені.
А  у  мене  усмішка  на  личку
І  співають  в  душі  солов'ї.

Незабудки  і  небо  злилися,
У  єдину  всецілу  блакить.
Ріки  у  береги  розлилися
І  роса  під  ногами  бринить.

Я  іду,  я  спішу  мій  коханий,
Щоб  упасти  в  обійми  твої.
Біль  відійде,  загояться  рани,
Як  уста  доторкнуться  мої.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795930
дата надходження 17.06.2018
дата закладки 19.06.2018