Запалали вражі зорі,
засліпили очі,
посивіли в ярім горі
чорні коси ночі.
Трощать жаром ватри кляті –
аж мерцеві тепло.
В небі – спалахи крилаті,
а під небом – пекло.
Випадає немовлятко
з рук мертвої неньки –
відлітає голуб’ятком
ангелик маленький.
Летить небом-висотою –
ризи обгоріли,
припорошене золою
личко його біле…
Доки буду в світі жити –
буду пам’ятати!
Доки зможу говорити –
буду проклинати!
Пломенійте, мої вірші,
приски на папері.
Вчора Бог зі світу вийшов,
причинивши двері…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005473
дата надходження 10.02.2024
дата закладки 16.02.2024
Тут дихати легко,
тут простір і воля!
Розхристаний вітер
гуляє по полю.
Блаженство і спокій
у білій світлиці,
У сонячних перлах
проміння іскриться.
У руна овечі
вдягнулась природа,
В блискучих лелітках
сріблить прохолода.
Бурульками вкрились
промерзлі потічки,
На кущик самотня
присіла синичка.
Тут думи чистіші,
із небом розмова,
Закутує тиша
пухово-зимова.
Краса білосніжна,
безмежне роздолля!
Тут слово, як пісня,
тут дихати – воля!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904860
дата надходження 15.02.2021
дата закладки 15.01.2024
[i]Із циклу «Сонячний берег»
[/i]
Куди поділася чарівність,
де загадковість у очах?
Змінилась втомою наївність,
а пережите – на плечах…
Лице знівечила досада,
зіниці розриває страх
і часу висохла помада
зело поблякла на вустах…
А нині раптом стало лячно,
жалкуєш за минулим ти…
Палила ж нащо необачно
уже наведені мости?.
09.11.2023, СВ-СБ-Б
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998165
дата надходження 09.11.2023
дата закладки 18.11.2023
Недобрий ранок і ще гірша ніч,
В сльозах важка молитва на обличчі,
Домівки схожі на огарки свіч
У двадцять... двадцять першому сторіччі.
Смертельним криком полум’я кричить,
Сирена вовком виє від безсилля,
А світ мовчить, упевнено мовчить –
Нас з головою криє вража хвиля.
Пливуть уламки від людських життів
До берегів надії й безнадії,
Летять думки, мов чорне конфетті
І попіл днів всідається на вії.
Немає снів, коротка літня ніч –
Її украли дрони та ракети.
А ми – самі з собою віч-на-віч
На цій долоні вічної планети.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986028
дата надходження 13.06.2023
дата закладки 15.06.2023
Згасла давно Віфлеємська зірка Твоя, Маріє, –
тільки багряний Марс у хмарах зловісно тліє.
Дальні вибухи чутно, стогне у сні земля…
Діво Маріє! Де Твоє Немовля?
Може, в Твоєму місті поблизу теплого моря –
місті-руїні, де камені чорні від горя?
Отам під уламками (був не один приліт) –
там, де іще читається слово «ДІТ…»
З неба зійди, Маріє, поглянь з високої кручі, –
мабуть, загрався Він на тихих двориках Бучі,
де котиться містом червоний від крові м’яч?..
Ну ж бо послухай – чий то лунає плач?
Шукай Його у підвалах, де забідовані діти
синіми лезами губ шепчуть «мамо» і «пити»;
шукай під завалами, де ще димиться груз, –
той скривавлений хлопчик – не Твій Ісус?
Шукай серед міст, де казилися орди ворожі, –
кажуть, в Ізюмі Його бачили перехожі?
Ні, в Ірпені, де дорогу присипало скло, –
в тій автівці, що кулями посікло!..
Сльози вгамуй, Маріє, та поспіши до перону,
поки не пізно Дитинку рятуй від полону:
хоч жоден про це не попереджав звіздар,
знов немовлят вигублює Ірод-цар!
Наш вік збожеволів, його затопило війною,
хвилі ростуть до небес крижаною стіною,
вже не спасе ні ковчег, ні повітряний флот,
Голуб завмер над хаосом темних вод.
О Матінко Божа, Пречиста Діво Маріє,
поглянь, подивися, що там на воді біліє,–
там, де стрімкого виру чути звіриний рев,
де течія ламає хребти дерев?!
Бризки цілують зіниці, личко – сяюча цятка;
у мертвих обіймах – мокре сліпе цуценятко;
кров охолола, і тіло – немов снігове, –
хто за водою лілією пливе,
ніжним сріблястим човником, рибкою неживою,
а зблідле сузір’я – мов вінчик над головою?..
… Тихий місяць над світом світиться, як дукач;
дощ накрапає… Плач, Благодатна, плач...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985883
дата надходження 11.06.2023
дата закладки 13.06.2023
Здесь закаты восходам — враги, а не братья друг другу,
Здесь сирены поют колыбельные павшим бойцам,
Здесь начало молитвы сменяется плавно на ругань,
Потому что на фронт сын идёт отомстить за отца.
Здесь количество жертв измеряется цифрами Грэма,
С горя женщины здесь нарыдали шестой океан,
Здесь у выживших в праздники постфейерверочный тремор —
Взрослый падает на пол, а дети ползут под диван.
Здесь у каменных джунглей-домов нет подъездов и стёкол,
Вместо воздуха — копоти смог, удушающий дым,
Здесь глобальная вера в Победу, потом только — в Бога,
Потому что здесь каждый со Смертью небрежно на ты.
Здесь у школ, детсадов заколочены двери и ставни,
Но зато круглосуточен боли и скорби роддом,
Здесь упасть на колени позорней падения навзничь,
И отложено счастье на пыльную полку "потом".
Здесь уходят на вечный покой непростительно рано,
Журавлиными стаями в небо летят имена...
Здесь бомбят каждый день, мы же только крепчаем, что странно,
Это "здесь" — моя Родина, где корабли идут на...
(24.05.2023, Barcelona)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984221
дата надходження 25.05.2023
дата закладки 27.05.2023
1
Качаются огни в распахнутом окне,
качается моё безумие во мне.
Задув лампады вер, я верую в абсурд
и каждый день вершу над прошлым страшный суд.
Безумные ветра неистовой весны,
прошейте душу мне – о, будьте так нежны!
О, будьте так добры, навылет бейте в грудь –
и дайте наконец бессмертия глотнуть.
Развейте шелуху моих стихов и дел,
чтоб Тот, Кто Наверху добрее поглядел
и спас мой бедный мозг от вечного костра, –
о лучники-ветра, архангелы-ветра!..
2
…А в мире ничего не изменилось.
На улицах весна – как Божья милость.
Всё то же – лужи, солнце, детвора.
Дом в глубине двора…
Зайду – и испугаюсь тишины.
Припомню отоснившиеся сны:
шаги за дверью, слёзы из-под век.
– И вас, полузабытый человек!
Всё то же здесь – картины, воздух, вещи,
на потолке ландшафт из мелких трещин,
живые пятна света на полу,
сирень в окне, и тень моя в углу,
гора серьёзных книг, прочитанных на треть,
и в зеркале двойник, забывший постареть.
3
И этот день в незримые края,
как птица, догоняющая стаю,
умчится – в пустоту небытия,
в которой, может быть, и я растаю.
Гул колокола долог и певуч,
исполнен задушевности и лени…
Какая грусть в покорном беге туч!
Какая горечь в запахе сирени.
4
Мир казался огромней. Смущал и манил.
Подбивал на поступки. Высмеивал жалость.
Сыпал тайнами. Ложью расцвечивал дни.
И чудесное в нём еженощно свершалось.
Мне повсюду мерещились вехи судьбы,
неизменно благая и древняя сила,
отзываясь на страхи, порывы, мольбы,
серым волком меня от беды уносила.
И казалось, что жизни не будет конца…
Мчались годы мои – мотыльковая стая.
Мир как огненный куст трепетал и мерцал –
и клонился, бессмертьем меня обдавая!
Я захлопну тетрадь и открою окно,
чтоб на комнату мягко обрушилась полночь,
чтоб луна заглянула в углы, – я давно
не видала такой золотистой и полной.
По садам – ароматы и реющий гул,
лепестковые смерчи несутся по маю.
Этот мир… Он, наверно, меня обманул.
Я прощаю его. Я его – принимаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983121
дата надходження 13.05.2023
дата закладки 13.05.2023
Шалений світ зірвався з ланцюгів –
його уже і гальма не тримають!
Брехня панує, ненаситність, гнів.
Іде війна і їй немає краю…
Кому молитись? З ким сьогодні Бог?
Диявол владарює на арені,
а Болівар не винесе обох!
Укрила поле сарана зелена…
Чи міркувати розучились ми,
чи глузду нам уже не вистачає?
Невже лише бенкет у час чуми
олжі епоху сконом увінчає?
16.11.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965766
дата надходження 16.11.2022
дата закладки 14.12.2022
Знову вгору тягнуть ручки:
«Можна, можна запитати?!»
Ох, чомусики-чомучки!..
Все на світі хочуть знати.
– А чому вода прозора?
– А чому солона сіль?
– Де сьогодні наше вчора?
– Звідкіля у шафі міль?
– Що таке натхе… натхнення?
– Де живе єдиноріг?
– А акула їсть варення?
– Холодильник – зробить сніг?
– А священик бачить Бога?
– А Земля лише одна?
– Знов повітряна тривога!..
А чому у нас війна?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963632
дата надходження 23.10.2022
дата закладки 10.11.2022
Я чувствую в себе такую тишину,
что слышу ход планет, дыхание камней,
неспешный разговор стареющих корней
и жалобы семян в недолгом их плену,
снежинок таянье, бесплотный танец ветра,
стук сердца твоего - за сотни километров…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960738
дата надходження 24.09.2022
дата закладки 08.11.2022
Ми заблукали у війні –
напівмерці, напівживі.
Твоя країна – у брехні.
Моя країна – у крові.
Лягли між нами всі світи!
Високим муром виріс час!
На войовничі «я» і «ти»
розбили, розкололи нас.
Змети до ніг усі зірки –
почуєш вкотре тільки «ні».
Бо ти запалюєш свічки,
а ми палаємо в огні…
Напівмерці, напівживі,
ми загубились у війні.
Моя країна – у крові.
Твоя країна – у брехні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958631
дата надходження 04.09.2022
дата закладки 08.11.2022
Кажуть нам: «Все буде Україна!»
Сподіваюсь, буде саме так.
Ще пригорне мати свого сина,
поцілує дівчину юнак.
Будуть небеса безхмарні, сині
та лани безкраї золоті…
Бо дано воскреснути країні,
що розп’ята нині на хресті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957445
дата надходження 24.08.2022
дата закладки 08.11.2022
[i]"Стоит ли жалеть о "Закате Западного мира", предсказанного Освальдом Шпенглером? Он сам себя губит прогрессирующим идиотизмом."[/i]
(с) Vladimir Frenkel
[i]"Размеры проекций впечатляют"[/i]
(с) Ирина Сонина
Кто бы мычал, на мягком диване сидя.
Если где и остался свет, - естественно, не в России.
Свет - не поток несусветной лжи, не разум, пошедший прахом,
и не крестовый поход на жизнь, объявленный патриархом.
Свет - не летящий в ночи "Калибр", не свастики половина.
Свет - не запуганная толпа, податливая, как глина.
Это не полк бурятов, громящий Бучу,
и не солдат, до смерти в плену замученный.
Это не Мариуполь, распятый заживо,
стертый с лица планеты преступной блажью.
Свет - это точно не десять тонн посылок с добром ворованным.
Это не лживое "мы за мир", политое детской кровью.
Свет - это, братцы, не цель, а путь. Это не "где", а "как".
Может, идущий на йух корабль подаст наконец вам знак.
Может, прозреют одни из вас, а может, и не прозреют.
В общем, навязчивый "русский мир", закатывайся скорее!
(с) Ира Сон, 2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955307
дата надходження 03.08.2022
дата закладки 09.08.2022
Про неї йдуть спори й досі,
Та впевнений - кожен любить…
Любов часом нас возносить,
А часом веде до згуби.
Хтось думає, що любити
Так просто, була б лиш сила.
Та ні! Нею треба жити,
Тоді ця любов щаслива.
Любов, як душа співає,
Любов – це краса людини,
Любов, як на двох кохання,
Любов – це одне-єдине.
Любов – це коли взаємно,
Коли виростають крила.
Любов тоді не даремна,
Тоді у любові сила.
Як любиш і відчуваєш,
Без неї не можеш жити…
Коли хоч надію маєш,
То треба й тоді любити.
Бо час може той настати,
Як стане це не таємно…
Ти зможеш зірки дістати,
Як взнаєш – любов взаємна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863464
дата надходження 03.02.2020
дата закладки 03.02.2020
Люби мене, що сили є, щодуху!
Цілуй мене, голу́б мене, кохай!
Натхненну чи спустошено-безду́ху,
Ніколи ти мене не відпускай!
Люби мене - і я тебе наповню
Енергією чистих верхогірь,
Поді́люся з тобою я собою...
Люби мене без краю і без мір!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771401
дата надходження 15.01.2018
дата закладки 27.05.2019
В полнеба - тучи-корабли…
Похоже - видела их прежде…
Под цветом паруса любви
Несут название надежды…
И в нашем городе - дожди…
И переменчиво - ненастье…
Не разрешаю: позвонить,
Не разорвав, себя на части…
Ты не захочешь не узнать:
Про унесённое годами…
(Не позволительно солгать -
Перед глазами-образами…)
Запрет - о грусти говорить…
И... зацеловывать запястья…
Ведь не возможно упросить,
Не напоив, былою страстью...
А в нашем городе - дожди…
Расцвёл тюльпан из самых красных…
Не разрешаю: приходить
И отнимать чужое счастье…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835525
дата надходження 14.05.2019
дата закладки 14.05.2019
Разрисуй - холсты мастихинами
(Под лазурными балдахинами)…
Не смотри - в глаза одиночества:
Одиночества из пророчества…
Одиночества - не строптивого…
Беззащитного, не спесивого…
С забинтованной шрамом раною,
Испытавшему ярость пламени…
Обними - в сто раз крепче прежнего…
Твои руки - нежнее нежного…
Оживи - холсты мастихинами
Под лазурными балдахинами…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829528
дата надходження 18.03.2019
дата закладки 19.03.2019
Обниму тебя… - Мне так хочется…
Рана давняя - кровоточится…
Небо звёздами - рассыпается…
И слова мои - не кончаются…
Я боюсь её (в красном пламени)… -
Раз впервой иду (с белым знаменем)…
Я из смелости (тех) - замешана...
Только нежностью - перевешенно,
Чтоб дышать свече страстью вечером!..
На ладони всё…всё помечено!
Бесталанные - не красивые…
Не желанные - не счастливые…
Обними меня… - Больно хочется,
Чтобы слышал ты,как колотится…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828993
дата надходження 14.03.2019
дата закладки 14.03.2019
Візьми колоду, обтеши,
До блиску все відполіруй,
Але не буде в ній душі,
Як над красою не чаклуй.
Красу, заховану в колоді,
Різьбяр уміє проявити.
Жіноче тіло вічно в моді,
Хто ж душу може оцінити?
25.01.2019 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822671
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 26.01.2019
Все стремятся к Счастью!
Стараются его создать...
Но прежде нужно сделать
Мир вокруг себя счастливым -
Радость создавать!
Пусть даже в малом...
Пусть небольшой " шажок"
Само стремление.,..
Его увидит Бог...
Начни сегодня!
Дари Любовь!
Миру так Любви не хватает...
Любовь и Счастье...
Так похожи меж собой!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820729
дата надходження 09.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Сумрак тЕнями играет...
Дышит свечечка теплом...
Добрый Гений отдыхает,
Не явившись за огнём...
А закат кровавой тогой
Лёг на снежные мосты... -
Обожают красный Боги
На полотнищах любви...
От чего - пришли тревоги?..
Для кого - нести кресты,
Уплывая на пирогах
До планеты тишины?..
Я сегодня недотрога...
В одиночестве (вдвоём)...
И моя молитва Богу
Нацарапана пером...
Сумрак тенями играет...
Свечка плавится теплом...
А мой Гений отдыхает,
Не явившись за огнём...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820856
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Можно придумать мечту!
Ту, что вдохновляет!
Мысли материальны...
События к мечте привлекают...
Главное, чтоб мечта была с Добротою!
Была созвучна с Душою!
Высокими вибрациями звучала!
Почувствовать...
В чём Начало...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820275
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 06.01.2019
Дождь по стеклу барабанит,
Как музыкант-виртуоз…
Розу в гранёном стакане
Стало вдруг жалко до слёз…
Осень, а ты ведь паску***да -
Душу зажала в тиски…
Грусть принесла с ниоткуда
(За паутинку в виски)…
Осень - такая *** -
Радость мою отняла…
Чтобы разбилась посуда
На черепки с хрусталя…
Тайное вышло наружу…
(Видно Господь занемог)…
В пустошь душевная стужа
Тыщу открыла дорог…
Осень, а ты не паскуда… -
Слово найти помогла…
Осень, спасибо за чудо:
У твоего алтаря…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812312
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 02.11.2018
Шаг за шагом, иду вслед за осенью,
От дождя прикрываясь зонтом,
А навстречу - ветра́ безголосые,
А за ними листва кувырком...
Шаг за шагом впадая в забвение,
Все пытаюсь приблизить весну;
Но всем правит особое мнение,
С аргументами сто к одному.
Шаг за шагом... Лишь тучи бескрылые
Над моей головою кружат
И дожди в землю сеют унылые...
И деревья от стресса дрожат...
Обогнать бы капризы холеные
И с разбега... На что мне зима?..
Но, рвут душу ветра́ возмущенные
И бездушие сводит с ума...
Мятный чай... Дальше, осень, сама.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810771
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018
Написание стихов - это как медитация...
Недосказанное прочитание между строк...
В словах - концентрация -
Внутренняя Любовь...
Из вне информация...
Надо уметь её читать...
Мы не можем запретить мыслям
Нас посещать...
Всё приходит автоматически,
То, что заложено внутри
Важно...
Услышать звуки,
Те, что переходят в стихи...
Стихи - это медитация...
Внутренний Полёт Души!
Мысленная концентрация,
Переходящая в стихи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810498
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 21.10.2018
[b]Откупоривать воображения
Закупоривать здравый смысл
Пока пенится пир наслаждения
Штопор времени очень быстр…
______
Великолепная любовь не та,
Что больно тешит час разлуки,
А та, что терпит долгие года
Явленье близости в кунштюке *…[/b]
* - [i]ловкий приём, фокус, уловка
[/i]
11. 10. 18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809652
дата надходження 11.10.2018
дата закладки 13.10.2018
Той ночью вещий мне приснился… –
Растрогал чуть ли не до слёз…
Сердечный друг, - как снег явился
И розу жёлтую принёс…
Струна торжественно звучала…
И флажолетом камертон… -
Пока глаза не открывала…
Но так хотелось,..чтобы он…
Касание кроткое - продлилось…
А шёпот губ - не умолкал…
Листок смородиновый силой
Осенний ветер не трепал…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808634
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 04.10.2018
В память стелется дорога,
Вдоль тетрадного листа,
С Днём рождения , Серёга!
Растрезвонили уста.
Уплывают жизни дали,
К тем далёким берегам,
Где влюблялся и скандалил,
И так мил, был сердцу нам.
Разрыдались вдруг берёзы ,
Ветер низкий шлёт поклон,
Золотой жупан свой сбросил,
Ищет солнца в небе клён.
Гомонят года не внятно,
О кабацком и святом,
Жёлтый лист в печали брякнет ,
Дух есенинский кругом.
Умывает в луже ноги,
Дождь невежливо-упрям.
С Днём рождения , Серёга!
Ты - души моей плацдарм !!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808736
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 04.10.2018
Мой мир - фиолетов, нечёток и странен.
Тягуч и расплывчат.
Беспечен.
Нечаян.
И я, бестелесным, бесформенным нечто,
плыву в этом мире, как в море...
Он - вечен....
И времени нет....
И пространство на ощупь - живая и плотная водная толща.
Я чувствую, пью, наполняюсь, твердею,
расту, изменяюсь, тянусь за пределы,
свиваюсь спиралью, сливаюсь с другими,
и снова, по кругу, рождаюсь и гибну.
Мой мир - необъятен.
И я - в унисон с ним.
Его согревает кровавое солнце,
косматыми лапами море тревожит
и множит бесформенных,
множит,
и множит...
Нам тесно.
Кричу, отрываясь от света,
лечу...
и врезаюсь в чужую планету.
И там прорастаю.
Другое.
Другая.
Чужая в чужом.
Неземная.
Земная.
Обретшая форму. Попавшая в клетку.
Но помню. Я помню:
мой дом - фиолетов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803301
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 24.08.2018
[i]Пройти хотя бы раз
По краешку твоей судьбы...
(с) Леонид Дербенев [/i]
Лёгким касаньем солнечных тёплых губ
Каждый рассвет ложится в мою копилку.
Бойко звеня, заливисто дни бегут.
Шепчутся рифмы, стайками вьются пылко.
Ты где-то есть... И солнце поёт внутри!
Поит меня густым золотистым светом.
Пульсом в висках рождается новый ритм.
Небо с землёй танцуют во мне дуэтом.
"Ты просто есть..." - рисую узоры нот,
Чтобы сыграть с эфиром на грани фола
И дотянуться слухом до тех частот,
Где без помех звучит твой усталый голос.
Это любовь? Наверное, да. Любовь!
Только не та, которая душит пленом.
Это любовь, которая без оков.
Чистая ткань и тонкая суть Вселенной.
Это любовь, которая без границ,
Встречу с которой кто-то считает чудом.
Знаю, её в коробке нельзя хранить,
Только растить и щедро дарить повсюду.
Хочешь - лети! А хочешь - плыви ко мне.
Или туда, где ярче, теплее, слаще.
Хочешь - смени изысканный сад камней
На каменистый путь, в никуда лежащий.
Тянется ввысь волшебной любви лоза,
Дарит плоды. И эти плоды целебны.
Хочется долго-долго смотреть в глаза
и любоваться светом твоих вселенных.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798826
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 11.07.2018
Підступний спокій внутрішнього Я...
Мовчи...Дозволь собі хвилинку тиші.
Замовкли навіть хитрі сірі миші,
що на душі скребуться....
...Там зоря
така яскрава, ніби око неба
всевидяче, у неосяжній млі...
...Горіти знов в пекельному вогні
хмільної пристрасті була потреба
колись...
...На все свій час і певний стан
душі та тіла, розуму й бажання.
Плекати мрії, вірити в кохання,
і на усе це мати свій талан.
І змогу, ніби так, зі сторони
поглянути на все без тіні страху.
І уперед (на старт, а не на плаху)
пірнути до нової глибини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795736
дата надходження 15.06.2018
дата закладки 17.06.2018
Любовь должна быть искренней!
Даже немного наивной, как дитя...
Что - то не то сказала?
Знай!
Не со зла...
Любовь - она добрая!
Счастьем окружает тебя...
Немного "душу оголяя"
Чувства наружу...
Не скрывая ..
Как на ладони...вся...
Хорошо или плохо?
Каждому своё...
Каждый поступает так...
Как сердце подсказывает его...
У всех Своя История...
Свой Полёт!
Живая!
Любовь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795948
дата надходження 17.06.2018
дата закладки 17.06.2018
Мне надоело чего-то ждать…
Мне надоело - судьбе не верить…
Я так устала тобой страдать…
И постоянно грехами бредить...
И я решилась - концы рубить!
И,не касаясь,оков запястий,
Я перестала себя губить -
Меж строк, упрятав, и трепет властный…
Я так устала тобой страдать,
Когда тонула в желаньях ласки…
А ты… не думал меня спасать
Победоносным объятьем страсти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794264
дата надходження 03.06.2018
дата закладки 04.06.2018
Приходимо з нікуди,
Ідемо всі куди?
Так було й звісно буде -
В усі часи завжди.
Все буде якнайкраще,
Ніж як колись було,
Надій не зникнуть хащі,
Добро здолає зло.
На все є Божа воля,
У черзі поколінь
Нам видає всім доля
Буття незриму тінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793640
дата надходження 29.05.2018
дата закладки 30.05.2018
***
Взойти б на пьедестал
земного совершенства:
чтоб не было врагов
и не было друзей,
а только мы вдвоем
с приливами блаженства,
идущие к мечте,
свободны от оков.
Так хочется найти
несбывшуюся нежность;
любовью растопить
безчувственные льды.
Расплата тяжела
за глупость и небрежность:
не вывести с души
разлук былых следы.
Поверил еще раз
в счастливую случайность;
бездонной синеве
пытливых томных глаз.
Возможно, упаду -
отвергнутая крайность,
но это будет мой
последний звездный час.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792807
дата надходження 22.05.2018
дата закладки 23.05.2018
То, что знают и чувствуют двое...
Другим - не понять...
У них своё, особое " поле"
Свой жизненный взгляд!
То, что чувствуют их ДУши -
Никому не раскрыть!
Для других их чувства - потёмки...
А между ними своя непрерывная нить!
Интуитивно общаясь...
Двое - как один!
Ни на секунду не расставаясь!
Хоть их разделяет киллометр... не один...
Чувствовать!
Когда влюблены!
Мысленно...
Даже слова не нужны...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792249
дата надходження 18.05.2018
дата закладки 18.05.2018
Я себя от тебя закодирую,
Подошьюсь, как запойный алкаш.
Наркоманом, вгоняющим ширево,
Напоследок любовью мне "вмажь"
Под прозрачную кожу, неистово
Закрывая мой рот поцелу....
Закодируюсь. Выдержу. Выстою.
Буду в ломках лежать на полу,
Повторяя р-р-рычащие в имени,
Без которого я - сирота.
Но прошу : не ходи по периметру
Наших душ. Я тобою сыта...
17.05.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792097
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 17.05.2018
Пришла. Былое встрепенула.
Казалось: Господи, зачем?!
Улыбкой дерзкою сверкнула,
Но я помочь уже ничем,
Увы, не мог. Утихла буря,
Былые дни навек ушли,
А ты стояла, лобик хмуря –
Ждала, чтоб чувства ожили.
Я был прохладен. Даже слишком.
Я не жалел тебя ничуть!
А ты, как прежде, шалунишка,
Меня пыталась обмануть.
Шутила гордо, хладнокровно,
И независимой была,
Хотя дышала грудь неровно,
Давая знать: не умерла
Былая страсть…
/2006/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230261
дата надходження 21.12.2010
дата закладки 17.05.2018
Я пишу продолжение сказки... -
Когда вдруг обрываются сны,
Моё небо - в малиновой краске…
На ладонях - пурпура мазки…
Возвратившись не только за лаской, -
Когда ночь обнимала холмы,
Укрываешься страстною маской,
Чтобы только спастись от тоски…
Чтобы шорохи снова услышать -
В тех мгновениях, кричащей, тиши,
Сделай вид, что ты больше не дышишь…
И отсутствуют пульсы реки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791647
дата надходження 14.05.2018
дата закладки 15.05.2018
Я пишу продолжение сказки... -
Когда вдруг обрываются сны,
Моё небо - в малиновой краске…
На ладонях - пурпура мазки…
Возвратившись не только за лаской, -
Когда ночь обнимала холмы,
Укрываешься страстною маской,
Чтобы только спастись от тоски…
Чтобы шорохи снова услышать -
В тех мгновениях, кричащей, тиши,
Сделай вид, что ты больше не дышишь…
И отсутствуют пульсы реки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791647
дата надходження 14.05.2018
дата закладки 15.05.2018
[i]Онегинская строфа – твёрдая форма[/i]
[b]Твой пальчик самых лучших нравов…
_______
Обычай – праведный обряд
Весьма благочестивых планов
В кругу блистательных ребят…
Ошеломляющая мука –
В толпе блестящих выбрать друга…
Не отходя ни шагу прочь,
Решая день, подумав ночь…
Великодушное упрямство –
Любовь… Дорожка… Благодать
Судьбе – тропинку выбирать:
По ней – пройдёт исход участно…
_______
…по кругу пальчиком ведя
Фортуна выбрала меня![/b]
08. 05. 18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790803
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 08.05.2018
Життя - лише миттєвий перехід
До Вічності, чи крапка тут, чи кома?
Таким є створений колись наш світ...
Так було завжди, буде і потому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790678
дата надходження 07.05.2018
дата закладки 07.05.2018
И стены - видят…
И стены - слышат…
И стены помнят -
Пока в них дышат…
Тогда поверишь,
Когда узнаешь:
В стенах родимых -
Не потеряешь…
И душу лечат
И - согревают…
А, укрывая, -
Оберегают…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789875
дата надходження 01.05.2018
дата закладки 02.05.2018
Кінця добігає вже квітень,
Навколо все буйно цвіте.
Для Тебе цей день особливий,
Хай Щастя назавжди прийде.
Я хочу Тобі побажати,
У цей теплий, сонячний день.
Щоб Доля завжди посміхалась,
Душа, щоб співала пісень.
Щоб завжди була Ти здорова,
Ніколи не знала щоб бід.
У Злагоді, Мирі й Любові,
Прожила щоб сотню літ.
27.04.18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789992
дата надходження 02.05.2018
дата закладки 02.05.2018
(Текст написан под музыку Андрея Данилко "Собирая желтые листья". Так я вижу эту музыку)
я твои
вспоминаю
руки
от которых
бросало
в дрожь
трепетала душа
и хрупкий
поцелуй
обжигал
нутро
над обрывом
где небо гладит
тело нежной своей
земли
чуть дыша
восхищённо глядя
мы учились у них
любви
и взлетали с тобой
взлетали
до чудес
до небес
до дна
исчезали тогда
печали
и сияние шло
от нас
вспоминаю
уже не больно
и касаясь легко
земли
понимаю сейчас
невольно
только мёртвое не болит
небеса
пустотой
накрыли
голос ветра
в ушах
звенит
я твои
вспоминаю
крылья
и взлетаю
с обрыва
вниз
2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663400
дата надходження 02.05.2016
дата закладки 01.05.2018
Возбуждая подсознание,
Развязала узелки...
Стали в очередь желания
(В самом хвостике мечты)...
Запах счастья обволакивал...
В окна бились мотыльки...
Слёзкой жёлтой свечка плакала...
Тени - сгладили углы...
Паутинкой занавесились,
Прячась в ликах образов...
Просьбы все сначала взвесились,
Отметая вздорный сор...
И...рассыпались горошиной... -
Без намёков,без укор...
То,что пылью припорошено,
Не встревало в разговор...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789338
дата надходження 27.04.2018
дата закладки 27.04.2018
Касание - лунною дорожкой...
Подкожный трепет - мотылька...
Изгибы тела дикой кошки -
В горячем пламени огня...
Волной, желанного, цунами
Глаза - за шторами ресниц...
Такие чувственные гаммы
Не помнят правило границ...
Когда,желаемые губы,
Попробуют сладчайший мёд,
Горчинка нежного(пачули)
С височной вены упорхнёт...
Да и запреты неуместны,
Пока в крови бурлит река...
И потаённое - прелестно
На половине ложа сна...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789284
дата надходження 27.04.2018
дата закладки 27.04.2018
Весна пьянит который день...
И шлейф "Мицуко" за одеждой...
Предательская дрожь (из вен)
Тревожит чувством и надеждой...
Чтоб не пугала ночи тень
Изгибом дуг протуберанца,
Не убегай с его колен...
И губ,шершавых, померанца...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789135
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 26.04.2018
Моя река течёт от лета... -
Из лона очень нежных грёз...
"Отрадою" зовутся где-то...
Не все причалы - пристань слёз...
Моя река - наверно, пламя...
Растопит самый твёрдый лёд,
Когда с конца, в исток начала,
Приветы с радостью пришлёт...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788947
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 26.04.2018
Щиро вдячна Сіроманцю!!! 🐺 🌸
Хочу, шалено хочу...Хочу тебе до нестями.
В твої подивитися очі, торкнутись тебе руками.
Маю сміливі надії, фантазії, сподівання -
в обійми твої обгорнутись, згадати на дотик Кохання.
Приємне тобі робити - вмію, хочу і буду!!!
Ніжно так, особливо, витру помаду з губок...
Вогник горить ніжний, ледь пригасаючий, свічки...
Втомлені та щасливі заснемо. Доброї нічки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788819
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018
Любов, мабуть, - величина умовна,
Вимірюють її лиш ті безумці,
Чиєму щастю і не бути повним
З причини зайвих сумнівів на думці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741073
дата надходження 08.07.2017
дата закладки 24.04.2018
Солнце скрылось за туманами...
Наша плоть хранит тепло.
А сердечко ноет ранами...
Время мне... не помогло.
Убежал любимый в прошлое...
- Пусть так будет! Не беда...
Помню только о хорошем я!..
Лишь взгрустнется иногда...
Почему боль не уменьшилась?
Почему в душе тоска?..
Что-то в прошлом... померещилось...
Милый счастье расплескал.
Так хочу, чтоб темной ночкою
Часто снилась я ему...
- Там во сне... любовью прочною...
Я к себе его прижму.
Пусть Луна нам сказки нежные
Преподносит до утра...
- Ну а мы... безумно грешные...
Будем звездочки считать.
24.04.2018 г.
Фото из инета.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788772
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018
Ти сидиш на своєму дивані,
Мені дивишся прямо у очі.
Карі в Тебе вони, незрівнянні,
Потонути у них дуже хочу.
Голос Твій я хотів би почути,
Лиш живий, а не той... в телефоні.
І від інших людей відпочити,
У матусі природи на лоні.
Доторкнутись до ніжної шкіри,
По звабливих пробігтися формах.
Не діждусь, певно, тої я миті,
Щоб зробити це вже було можна.
Свіжим сіном встелити нам постіль,
Ніжно, ніжно Тебе обійняти.
У цілунках забути про Сонце,
І кохати, кохати, кохати.
Біля річки удвох прогулятись,
І росу позбивати у полі.
Та на жаль, я Тебе тільки бачу,
На світлинах в своєму смартфоні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783767
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 23.04.2018
Застигли зОрі над кущем троянд...
Почуй мої не голосні слова!
Міцна моя любов, мов діамант,
І ніжна, наче квітка польова!
Перед дощЕм ліс подих тамував,
Верба чарівно опускала цвіт...
Хто хоч одну людину покохав,
Той, несумнівно, покохав весь світ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788535
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 23.04.2018
Научи меня - снова дышать!..
Научи - много видеть и слышать...
Научи - навсегда отпускать... -
Разлюбить,чтоб не "ехала крыша"...
Научи меня - боль принимать...
Научи - улыбаясь,не плакать...
Научи, понимая, прощать...
Научи - и таинственным знакам...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788474
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018
Не торопи,взрослость!..
Не уводи - в зрелость...
Рыжие мои косы
Приобрели спелость...
Не потеряй - нежность...
И сохрани - разум...
Сладкая,моя грешность,
Не уходи сразу...
Не донимай, вялость...
Не вызывай - жалость...
Из родника грусти -
Самую,самую малость...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788351
дата надходження 21.04.2018
дата закладки 21.04.2018
В этом городе(с вечера)пахнет снегами...
Ветер тёмными коридорами бродит с дождём...
Тени длинные преломляются за углами,
Исчезая, куда-то, под мокрым плющом...
В этом городе северном я - между вами...
Я сама по себе...И жива - прошлым сном...
Я,наверное,заблудилась чужими веками...
Я когда-то вернусь...обещаю...потом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788206
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 19.04.2018
На панели прошедших драм
Я стояла совсем нагая... -
Примеряла крылья плечам,
Капли красные, вытирая...
В эту ночь - рябина цвела...
В эту ночь - те крылья надела...
Неулыбчивая Луна
Так печально на всё лицезрела...
Было больно - уже не там...
Было слышно,как ветер дышит...
Обнимала Луна мой храм...
И рябину,и медную крышу...
Убывающая Луна
Серебро собирала на росах,..
Забывая, серую нить -
Незаметную,длинную в косах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788098
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 19.04.2018
Не дай,Господи,я почувствую,-
Что не сладкие и не вкусные,..
Прогоню тогда – опостылую,
Ненавистную и не милую…
После приступа, между болями
Разорву холсты за консолями…
Подожгу мосты,чтоб не мучиться…
Если будет так, всё получится…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785087
дата надходження 29.03.2018
дата закладки 29.03.2018
Дочасна зірка кличе в путь далеку,
Звучить в душі сумління тихий глас…
Ми думаєм, що Бог нас бачить зверху –
Він дивиться зсередини на нас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784732
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018
Воет пёс… а ветер - в щели…
Птица, сонная, кричит…
Чуть поскрипывают двери,
И качелька дребезжит… -
Цепи малость заржавели,
Как теряло время прыть…
Как тогда - и мы хотели
Все надежды воскресить…
Час полуночи…
Не спится…
Откровение - с душой…
В каждом слове на странице -
Учащённый пульс живой…
Лишь объятые весною,
Тонко чувствуют (слезой)…
Тонут чувственной порою
За запретной полосой…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784733
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018
Глоточки красного вина,
Кусочки долек шоколада
В триаде – карие глаза
Слезятся горечью – в досаде
Страдает сгорблено – душа
Надрывно в теле – сердце бьётся
В часы затмения – клянётся
Почти безгрешная луна:
Любить сердцебиенье Света,
Вершить рождение Творца
И плод любви из Назарета
Взнести на подиум Добра!
_______
С утра – смеётся детвора,
Великолепны наши дети…
Отец кудесника-луча
Являет Солнце – на рассвете!
27. 03. 18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784648
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 27.03.2018
Я прошёл сто дорог ,
И проплыл сто морей ,
Пустоту лишь извлёк ,
Я из жизни своей.
Прогибался в седле ,
Дань отдал городам,
Я с туманом седел,
Пас безмолвья стада.
Не жалел я о том ,
Что любовь повстречал,
Полон грёз был мой дом,
Стрел Амурных колчан.
И сияла душа ,
Средь озоновых дыр,
Я весною дышал ,
Время остановил...
Отхлестали ветра ,
Мою бренную плоть ,
Я проснулся с утра ,
Память кровью плюёт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783956
дата надходження 23.03.2018
дата закладки 23.03.2018
Людськії цінності примарні і наївні –
Тягар для серця і душі на втому,
А Богу в Вічності ті люди не потрібні,
Яким Він не потрібний був у цьому!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783655
дата надходження 21.03.2018
дата закладки 21.03.2018
Ніч розкидала нашвидкоруч із кишені на небо,
мільярди чаруючих вогників жовтих зірок.
Я іду навмання, мій хороший, мій рідний до тебе.
Наче вічність безмежна, цей кожний малесенький крок.
Наче довгі століття прожита без тебе година,
замість теплої ковдри - холодні колючі сніги.
Так, я знаю, ти зовсім не диво - звичайна людина,
та зцілити роз'ятрену душу тобі до снаги.
До снаги своїм дотиком ніжним у спокій сповити,
поцілунком чуттєвим в душі запалити вогонь.
Хай завжди буде так, у любові життя все прожити,
бути поряд, коли срібло тихо торкнеться до скронь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783560
дата надходження 21.03.2018
дата закладки 21.03.2018
Мудрый Гений вдохновений -
Свечи тем лишь зажигал,
Кто печалился,но верил…
А в бреду - не предавал…
Щедрый Гений вдохновений -
Чаши с верхом наливал
Грустью нежною видений…
В слово - после облекал….
Откровения откровений
Никогда бы не узнал -
Кто в раю ни разу не был
И дорогу в ад не клал…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782815
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 17.03.2018
В голові - рій думок, у душі - відчуттів.
Це все стримую - змайстрував ґрати.
Та якби не було в серці цих почуттів,
я не зміг би переконати
сам себе. Ні у чому. Важкезний тягар
ці знання. Та нести його мушу.
Я один з тих, хто став засновником чвар,
бо не знав до цих пір її душу.
Не сягнув глибини, йшов сліпцем навмання,
на поталу віддаючи фарту
свою віру у те, що твоє - вже твоє,
більш нічого робити не варто.
Тільки очі відкрились, я маю надію,
не пізно. В руках її руки.
Обійму їх душею і серцем зігрію...
Я завершити хочу ці муки.
Ці тортури. Не плач, мила, люба моя.
У сльозах цих немає потреби.
За вікном вже світанок нового дня.
Ми - майбутнє! В це вірити треба!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782026
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 14.03.2018
В голові - рій думок, у душі - відчуттів.
Все тримати в собі вже не сила.
Вже втомилась смертельно від цих почуттів...
Все до біса. Так голосила,
доки сили були, доки очі вкінець
не осліпли. Повітря забракло...
...Надягла власноруч цей терновий вінець
і носила, аж серце заклякло
від постійного тиску. Німий монолог
вже під скронями став голоснішим.
І кінець, глухий кут, фініш чи епілог -
(суть незмінна) нарешті виднішим.
Та чекала сигналу його я душі.
Щоб почув (серцем, мозком, і тілом)
чисту правду - ми справжні, чи все ж муляжі
із паперу, що вкрилися пилом.
Він мовчав, сумнівався, всі на терезах
"за" та "проти"... Та стало запізно.
Ти прийшов. Мої руки вже в твоїх руках.
І так сильно, розумно, залізно
всі розставив акценти. Прозорий серпанок
з очей моїх рухом чутливим
зняв повільно. За вікнами ніжиться ранок.
Маю віру, день буде щасливим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782027
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 14.03.2018
В голові - рій думок, у душі - відчуттів.
Все показував так неуміло.
Я не зможу зректися усіх почуттів,
хоч і скажеш, що перегоріло.
Закрутився, у власне пірнув аж до дна,
ти ж на березі вірно чекала.
Не відчув, не побачив, як швидко стіна
до небес поміж нами постала.
Сумнівався..."за" -"проти" всі на терезах.
Змін можливих боявся панічно.
Цей твій втомлений голос, і очі в сльозах
будуть в серці моєму навічно.
Ти пробач, моя мила, єдина, одна
за усе, що не зможем відчути.
Ми - були... І я дякую долі сповна
за той час, що не зможу забути.
За всі ночі і дні, усі мрії та сни.
За мурахи від дотику твого.
За вікном знову ранок. Новий день весни.
Я та сонце...і більше нікого...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782085
дата надходження 14.03.2018
дата закладки 14.03.2018
Паутинкою спускаюсь ,
Я во глубь твоей души.
Приподнялся страсти градус ,
Сердце грёзами кишит.
И разведаю печаль я ,
Всю твою и берега ,
В гавань нежности причалю,
Отрекаясь от греха.
Окунуться б вместе в счастье,
Во величие Любви,
И в объятия упасть мне,
Очень жаркие твои !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781921
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 13.03.2018
И в бурлящей реки
Есть свои берега .
Уста правды горьки ,
Их целуют снега.
Сердце треплет зима,
И слюнявят ветра.
Всё печально весьма ,
Нам не знать алтаря.
Мы бездонной судьбы-
Две песчинки на дне.
Среди облачной зги,
След бездушных огней!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775764
дата надходження 08.02.2018
дата закладки 10.03.2018
* * *
Кто я? и где моя участь? -
Слышится звон пустоты
Там, где людская колючесть
Рушит любые мосты.
Как избежать наказаний
Горстью холодных разлук?
Улицами без названий,
Плетью опущенных рук?
Строим воздушные замки,
Верим глазам и словам;
Втиснуты в жесткие рамки
Жизненных дрязг и программ.
Скоро зиме белоснежной
Старую грязь подметать:
Чувства развеял небрежно,
Память упрятал в тетрадь.
2014г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764731
дата надходження 08.12.2017
дата закладки 09.03.2018
* * *
Продовжується вбивство
Злиденної країни,
Батьківство, материнство
Ніхто нам не замінить.
Жорстоко, невблаганно
Полюють на свободу.
Скривавлений світанок
З'являється зі сходу.
І діти! Гинуть діти!
Руйнується основа!
Продовжують горіти
Оселі, рідна мова.
Свята земля не стогне,
Стомилася від горя.
А горе - невгамовне,
Гірка народна доля.
2014р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767498
дата надходження 22.12.2017
дата закладки 09.03.2018
Все эти годы мир сползает в бездну,
Надежды парус спущен без любви,
Но все мольбы, конечно, бесполезны -
От них потом еще сильней болит.
Мы не встречались прежде, это знаю,
Но нити есть сильней случайных встреч.
«Вернись, вернись!» – опять к тебе взываю,
Ведь я огонь в душе смогла сберечь.
Но если возвращенье невозможно,
Хотя бы будь моим проводником,
Когда мне предстоит неосторожно
Ступать по памяти холодной босиком.
Когда граница тени станет шире
Накроет и руины, и мечты:
Там в обновленном совершенном мире
Меня встречать, быть может, выйдешь ты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780583
дата надходження 06.03.2018
дата закладки 06.03.2018
Продовжую тему любові до Поезії, прочитавши
вчорашні публікації поетів КП Віктора Северина і
Оксани Батицької
Поезія – це особлива форма любові. Вона є всеохоплюючим поєднанням
усіх видів любові: до Бога, Всесвіту, природи, дітей і батьків, до усього
прекрасного...
Вона схожа на квітучий сад, жива і має свій дух.
Поезія – це життя, боротьба людини за найвищі цінності, тріумф розуму і
думки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763683
дата надходження 03.12.2017
дата закладки 04.03.2018
Тут, серед книг, знаходжу спокій,
Гортаю тисячі думок.
Тут час не робить собі копій,
А я роблю у вічність крок.
Я – у оточенні великих,
Мені – задарма їх труди.
Вже бачу їх прекрасні лики
І приміряю їх сліди.
Від слів захоплює мій подих.
Ця велич – у моїх руках!
Творити так – то справжній подвиг,
Щоб потім жити у віках!
Усім відвідувачам сайту - мої вітання
з приводу Всесвітнього Дня Письменника!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779987
дата надходження 03.03.2018
дата закладки 03.03.2018
Гамір вулиць... Йду, в тенетах дійсності.
– Обережно! Під ногами лід, –
лине голос із моєї юності,
пронизавши пласт в десятки літ.
Радість і розгубленість. Спинилися,
поглядами схрещені на мить.
Світе милий, як же ми змінилися!
Не впізнати. Аж душа щемить.
Доторк рук... – Як?! Ти – й не відсахнулася? –
обійняти стримує порив.
– Ти ще й досі жартівник, – всміхнулася.
– Ні, я трагік. Вже "відгуморив".
Як в пінг-понг, побавились розмовами,
півжиття не втиснеш в п'ять хвилин,
не торкнувши тему, що за сховами, –
юність не стирає часоплин.
Спогади кружляли завірюхою,
світлі й чисті, наче свіжий сніг,
де піймати погляд було мукою,
червоніли від очей до ніг.
Аж помолоділи, так сміялися.
Все згадав, нічого не забув.
– Чи щасливий ти? Як в тебе склалося?
– Щастям я твоїм щасливий був.
І таким поглянув ніжним поглядом,
аж сльоза по серцю потекла...
Як це – жити з невтоленним голодом,
з прагненням взаємності, тепла?
Що тобі сказати, милий друже мій?
Як Сізіф тягну свою вину.
Через мене ти, неощасливлений,
випив стільки болю й полину.
Раптом:
– В серці ти одна зосталася...
– Чом же так?!
– Шукав... та не знайшов...
Щоб сльоза зрадлива не зірвалася,
рвучко розвернувся і пішов.
Вклякла... Стільки літ душа томилася,
а мій спокій рушить не хотів...
Мимоволі голова схилилася
перед висотою почуттів.
Озирнулася. Курив, зажурений,
сумно мені дивлячись услід...
бо любові, замкненій за мурами,
не судилось вирватись в політ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779484
дата надходження 28.02.2018
дата закладки 03.03.2018
* * *
От жизни не жду подарков,
Привычным стал скудный быт.
Остались следы огарков
Свечей... и любовью сыт.
Премудрый возраст преклонный,
Всё чаще тревожит весть:
Прощальный марш похоронный
Играют то там, то здесь.
Альбомы полны портретов
Далёких близких людей.
Улыбки не греют светом,
И горечь утрат сильней.
Приходит собачьим лаем
Огромной земли рассвет:
Живём, надеемся, знаем
Что нужно держать ответ.
Что к Богу одна дорога -
Молитвы и тяжкий крест!
Простите... за груды слога,
За ямб, хорей, анапест.
2014г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767830
дата надходження 24.12.2017
дата закладки 01.03.2018
Мені зламали два крила,
Та я не впала!
У мене вітер забирали -
Я ж літала!
Мене лякали - не кохай.
А я кохала!
Стирали пам'яті сліди ...
Не забувала!
Мені казали: біль страшний ...
Та я терпіла!
Не смій жаліти ворогів!
А я жаліла...
І знов мене збивали з ніг.
Та я вставала!
Як силоміць тягнули вниз,
Вгору злітала!
Мене питали про ціну ...
Я не продалась!
Коли казали: і не мрій!
В мріях купалась!
Мені казали: не знайдеш...
Я все шукала!
Життя свого я б ні на що
Не проміняла!
© Переспів: Зоряна Кіндратишин
Оригінал: http://www.stihi.ru/2010/05/28/1558
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751896
дата надходження 23.09.2017
дата закладки 01.03.2018
Такий як я і уявляла:
В бентежних росах на світанку.
Ти цілував, а я мовчала.
Для тебе: я лише коханка...
Чи руки то мене торкались,
Чи, може, крила із граніту?..
І я сполохано ховалась
В обійми ті від злого вітру.
Нестримний ранок увірвався:
Злякав фіранки. Пахнуть роси.
А ти дививсь і усміхався.
І просто гладив мої коси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745785
дата надходження 12.08.2017
дата закладки 01.03.2018
Однажды, друг мой, ты сказал,
Что для Двоих искал {пересеченье},
Но не найдя, твой интерес пропал,
Другой отдал ты быстро предпочтенье!
Так и не пОняв сути притяженья,
Не стал Любовь во мне искать,
Но именно она творит {пересеченье},
А не прыжки с кровати на кровать!
@ Марина Малиновская / 24.10.2008г. /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779516
дата надходження 28.02.2018
дата закладки 28.02.2018
* * *
Подай мені, Боже, терпіння,
Думкам - бунтівного горіння.
Щоб шлях по життєвому полю
Стелився з людською любов'ю.
Щасливе життя - це подяка,
Якщо, навіть, болісно плакав.
Подай мені, Боже, завчасно
Натхнення, щоб мрія не згасла.
Молитися знову і знову
За мить для віршів випадкову.
Рядки мою душу крилату
Продовжують щільно орати.
Віршів пофарбована нива
Чомусь не зелена, а сива.
2014р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771150
дата надходження 13.01.2018
дата закладки 27.02.2018
СОВІСТЬ
Ми іноді зненацька і не знаємо самі,
Що заважає затишку, душевному спокою…
Здавалось, і ніщо не перейшло межі,
Але журба чомусь прийшла сама собою.
Чи не тому, що подруга надійна в нас.
Вона розслабитись нам не дає ніколи.
Не вгомониться, для байдужості не час –
То людська совість, у житті найперша школа!
Дарунок найцінніший від Творця,
Її ніяким способом не купиш.
Часом приспиш, та праця марна ця –
Пробудиться і все з лихвою надолужить.
Хто загубив її, той втратив майбуття,
Пройти дорогою життя надіявся наосліп….
Ми – діти Бога, Він бо обіцяв:
Мир вічний тільки тим, хто має скромність.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778262
дата надходження 21.02.2018
дата закладки 26.02.2018
Десь загубились наші всі листи,
І незвучить для нас весела нота,
Давно розведені улюблені мости,
З тобою ми розірвана банкнота,
Нагадуєш незіграний акорд,
Вредливу та розпещену дитину,
Важкий і нерозгаданий кросворд,
Красиву незакінчину картину,
Я шаленів від тебе і весни,
Твоя була занижена оцінка,
Вже не приходь до мене, в мої сни,
Ти вирвана з щоденника сторінка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679537
дата надходження 22.07.2016
дата закладки 26.02.2018
Коли помру, ви не таїть образ,
Не гнівайтесь, що був я трохи впертим,
Згадайте декілька моїх коронних фраз,
І хоч на мить зробіть мене безсмертним.
Смерть вже давно розклала всім пасьянс,
Я не брешу, завжди я був відвертим,
Та ці рядки дарують мені шанс,
Хоча б на мить залишитись безсмертним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655860
дата надходження 30.03.2016
дата закладки 26.02.2018
Ти забула про сміх,
Бо на серці зима,
Зненавиділа всіх
І цей світ зокрема.
Охолола, як сніг,
Бо любов вже пройшла,
Це щасливий твій збіг,
Що мене ти знайшла,
Кинь ти смуток до ніг,
Він згорить, як сміття,
Серед сотні доріг,
Є одна в майбуття.
Подаруй мені гріх,
Не проси каяття,
І в полоні утіх,
Повернись до життя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649707
дата надходження 07.03.2016
дата закладки 26.02.2018
Святкові дні чомусь тепер буденні,
В душі твоїй приховується сміх,
Для тебе мої квіти всі злиденні,
Не хочеш подарунків ти моїх,
І вчинки твої стали якісь дивні,
Брехня в очах, а кажеш "не брешу"
Вірші мої смішні і примітивні,
Та я тобі їх, все одно пишу,
Бо чари твої, то є мої грати,
Мордують сильно стягують петлю,
Чому ж мені так хочеться кричати,
Що я тебе усе одно люблю?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688294
дата надходження 13.09.2016
дата закладки 26.02.2018
Заплачеш гірко ти вночі,
Від легковажності мужчин,
Поетів в світі тисячі,
Писав для тебе лиш один.
А ти його здала в ломбард,
Вернути вже нема надій,
Жінок красивих мільярд,
А я писав тобі одній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657686
дата надходження 06.04.2016
дата закладки 26.02.2018
* * *
Не избежать в любви предательств:
Наследства горьких обстоятельств.
У чувств - особые законы
И глубина запретной зоны.
Слепая ревность точит душу,
Чужая зависть больно душит.
И разлетаются осколки
Былой любви, и недомолвки.
Роняем глупо в пропасть годы,
Мелькают счастья эпизоды.
Кричи истошно - не поможет!
Путь к одиночеству проложен.
Гремит разбитая посуда,
Проблем образовалась груда.
Блаженства дней не так уж мало -
Чего же нам недоставало?!
Быть может, лучшую попытку
Собою стать - сменили пыткой.
Сердцам разбитым - время лекарь,
Короткий срок у человека.
2018г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777571
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 18.02.2018
[b][i]История опять проста
Он и она… абсент в бокалах
Никто противиться не стал
Огня в абсенте было мало
А потому – одежда прочь
И телефоны на «беззвучном»
Легким безумством стала ночь
Безумством полным станет утро…[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777046
дата надходження 14.02.2018
дата закладки 14.02.2018