Little T.: Вибране

Процак Наталя

Вона любила…

Вона  любила  фільми  про  любов
Латте  із  карамеллю,  детективи.
На  світ  дивилась  через  об'єктиви
Остерігалась  пристрасті  оков...

Вона  любила  джаз  і  трішки  рок.
Гучні  компанії  та  тихі  ранки
Яскраві  зорі  на  дні  філіжанки
У  невідомість  несміливий  крок...

Вона  була  поетом  у  душі.
Як  Байрон  понад  все  хотіла  в  гори
Торкати  поглядом  їхні  простори.
Про  них  писала  трепетні  вірші.

Вона  була  тендітна  і  тверда.
Тепліша-  сонця,  холодніша-  криги.
Прологом  не  дописаної  книги.
Бурхлива  і  спокійна,  як  вода.

Вона  любила  кеди  і  бумбокс
Запах  кориці  і  відтінки  сталі.
Осінні  шати  із  дерев  опалі.
І  в  голові  з  думками  парадокс.

Вона  була  несхожою  до  всіх.
Так  трішки  дивна,  може  божевільна.
До  вітру  схожа  -  невловимо-вільна
Нехай  і  за  спиною  чула  сміх...
..........
....
Вона  була  далека  від  землі...
А  він  понад  усе  любив  її...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699944
дата надходження 11.11.2016
дата закладки 10.10.2017


Олена Жежук

Хочеться…

Хочеться  щастя,  і  світла,  і  трохи  тепла.
Хочеться  птаха,  що  в  грудях,  пустити  на  волю.
Хочеться  жити  для  когось  й  згоріти  дотла,
Й  знов  відродитися  і  не  пізнати  вже  болю.

Болю  і  відчаю  –  пустки  утрачених  днів,
Світлом  від  світла  мережити  дні…  на  поталу?
Хочеться  птахом  у  небі  радіти    весні,
Сонцем  славетним  впиватись  безтямно,  до  шалу!

Не  сподіватись  –  надію  убито  давно,
Та  не  зневіритись.  Як  же  тоді  поміж  люди?
Хочеться  неба  в  долонях,  а  не  за  вікном.
Неба  на  двох  і  на  двох  одну  пісню,  до  згуби.

Хочеться  піснею  тою  летіти  в  світи,
Ті,  де  живе  й  не  вмирає  високе  й  одвічне.
Зрештою,  хочеться  в  щасті  себе  віднайти
І  римувати  те  щастя  з  коханням  величним.


                                                                   світлина  автора)))


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726652
дата надходження 31.03.2017
дата закладки 20.09.2017


ЛУЖАНКА

Час

(Переклад  Бенні  Андерсена)
У  мене  12  годинників  у  домі,
а  часу  все  ж  не  вистачає…

Він  забіг  на  кухню  
взяти  какао  для  свого  маленького  синулі,
але  коли  повернувся,  син  став  занадто  дорослим  для  какаомолока,
зате  в  міру  –  для  пива,  дівчат  і  революцій…

Насолоджуйся  часом,  поки  маєш  нагоду!

Єдина  донечка  приходить  зі  школи
і  мчить  до  улюбленої  гойдалки.
Згодом,  заскочивши  до  хати,  просить
погледіти  її  малу,  поки  вони  з  чоловіком  сходять  у  кіно.
І  поки  вони  у  кіно,  
мала  вже  готується  до  вступу  на  юридичний…

Насолоджуйся  часом,  поки  маєш  нагоду!

А  Той  фотографує  свою  (до  цих  пір  молоду!)  дружину
з  червоною  стрічкою  на  шиї,
але  навряд  чи  фото  встигнуть  роздрукувати  до  того,
як  її  проведуть  на  пенсію
і  черговий  будильник  розбудить  у  ній  вдову…

Ти  б  хотів  витягти  максимум  зі  свого  часу,
але  він  Т    І    К    А    Є!..
Де  він  є?  Куди  спливає?..
Хочеш  потягнути  час?
Хочеш  Часом  скористатися  вЧасно?
Перехитрити  його?..  Пограти  з  ним?..

Його  час  прийшов,
коли  він  саме  дзвонив  додому,
 а  у  відповідь  почув  стандартне:
 «Абонента  за  таким  номером  телефону,  на  жаль,  не  існує».
 Клок!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732456
дата надходження 08.05.2017
дата закладки 20.09.2017


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2017


Nina Braun

Побач мене. Пробач і не вини.

Побач  мене.  Пробач  і  не  вини.
Впусти  мене  в  свій  дім,  життя  і  сни.
Прости  в  мені  всі  мінуси  й  плюси.
Таку,  як  є,  у  серці  понеси.

Знайди  в  мені  мільйон  надій  і  мрій.
Спини  у  звичці  саморуйнуватись.
Посій  любов.  Не  дай  в  ній  сумніватись.
Обіцяне  і  виконать,  і  зберегти  зумій.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745795
дата надходження 12.08.2017
дата закладки 19.09.2017


Анатолій Волинський

Де ж ти моя, пташко?

Де  ж  ти  моя,  пташко?
-  Полетіла  в  вирій,
Бо  жилося  важко
В  Україні  милій.

Десь,  за  синім  морем,
Є  земля  красива…
Та  не  з  твоїм  щастям  -
Доленька  зрадлива.

Там  не  в’єш    гніздечко:
Діточок    збавляєш,
З  раненим  сердечком
Мене  залишаєш.

Вже  й  не  любе    сонце,
І  вночі  не  спиться,
Вигляну  в  віконце  –  
Місяць  з  нас  сміється.

Він  напевно  знає,
Як  тобі  живеться  –  
Душу  розриває…
Кров  в  судинах  б’ється.

Пір’ячком  торішнім  
Вимостив  кубельце,
Під  романс  утішний
Виплакав  озерце.

Знов  весна  буяє,
Соловейком  ллється,
А  тебе  немає  -
Серце  з  жалю  рветься.

Може,  крук  поганий
По  дорозі  знищив,
Чи  Амур  лукавий
Серенаду  свище?

Молюся  за  тебе
Доленьку  благаю,
Із  крайсвіту,з  неба
Тебе  виглядаю.

Де  ж  ти  моя,  пташко,
Що  ж  ти  наробила?
Сама…живеш  тяжко,
Ще  й  мене  згубила.  

Дякую,  поєтам  -  Світлані  Імашевій  (Світла)  і  NN,  за  допомогу  при  створенні  вірша.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721336
дата надходження 03.03.2017
дата закладки 19.09.2017


уляна задарма

P. S

-  НУ  ЗДРАСТУЙ!
(не  те,  щоб  -  лист...
Не  смуток,  не  ніч,  не  кава...
Не  заєць,  не  хитрий  лис...
Не  пара.  Не  не-цікаво.
Не  холодно.  І  не  так
критично,  щоб  аж  -  не  спати)

-ТУТ  -  ВЕЧІР!
(окличний  знак...
Не  впасти,  бо  й  -  не  літати)

-  НУ  ЯК  ТИ?
 (не  те,  щоб  не
моглося  тебе  забути)

-  ПРИВІТ!
(не  згуби  мене,
повітря,  що  -  не  ковтнути)

-  ВСЕ  ДОБРЕ!
(не  сум,  не  біль...
Лиш  відстані,  що  -  між  нами,

пульсують  у  глибині

як  Ти  не  мене  -  ЇЇ  -
торкаєшся  десь
губами)

P.S.  Приходь.
Хоч  -  снами...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569024
дата надходження 24.03.2015
дата закладки 19.08.2017