Яна Корженевська: Вибране

Вадим Димофф

Торкнутися трави і - вмить завмерти

Торкнутися  трави  і  -    вмить    завмерти,
Затамувавши    подих  біля  серця.
Допоки  падолистові  конверти  
Не  закружляють  у  шаленім  герці

Листами  спогадів...  Світлини  цього  літа,
Немов  гербарій  зустрічей  і  вражень.
Твоїх  цілунків  літеплом  зігрітий,
Зимовій    самоті  він  все  розкаже.

І  втихомиряться  і  віхола,і  хуга,
І  погляд  твій  засяє  синьо  -  срібно.
А  я  -    мовчатиму.Все  мовлене  -  наруга
Над  даром  долі...Вірю  ж  -  не  потрібно

Відлуння  щастя  нищити  словами.
Торкнусь  трави  ,  і  зможу  вмить    завмерти.
Щоб  те,  що  літом  процвіло  між  нами,
Не  зникло    в  падолистових  конвертах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737696
дата надходження 14.06.2017
дата закладки 18.07.2017


Тата Тодд

Я люблю тебя

Я  люблю  тебя  до  бессонницы,
До  молчания  одинокого.
Всё  наладится,  обустроится,
Серебрится  весна  за  окнами.
Не  распустится  .  Опечалилась.
Не  заглянет  в  окно,  несмелая.
Я  люблю  тебя    до  отчаянья,
Что  плохого  тебе  я  сделала?
Я  люблю  тебя.  До  цветения
Тропкой  около  полумесяца.
А  к  тебе  ни  дорог,не  камушков,
Ни  листочка  ,ни  хрупкой  веточки.
Я  люблю  тебя.  До  прощения
В  каждой,болью  задетой,клеточке.
Я  люблю  тебя  до  смирения.  
До  безмолвия,  покаяния,
До  безумия.  Неумения
Помешать  тебе.
До  прощания.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413463
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 03.07.2017


Ліна Ланська

ВІДДАВШИ

Залиш  своє  серце  собі,
А  я  обійдусь  тим,  що  маю
Питаєш  мене,  чи  скучаю?
Скучаю  -  самотньо  в  юрбі.
Залиш  своє  серце  собі

Коротке  -  один  лишень  вдих,
Нестримане  наше  кохання.
І  знову  листи,  запитання:
Чому  не  для  нас,а  для  них,
Коротке  -  один  лишень  вдих.

Не  треба  жалітись,  жалю
Не  випити,  не  розплескати
Якщо  не  знайшли,  не  спіткати
Молитись,  та  тільки  й  молю:
Не  треба  жалітись  Жалю.

Заплющивши  очі  забудь,
Що  свято  було;  від  учора
Гризе  серед  ночі  потвора,
Здіймає  в  душі  каламуть.
Заплющивши  очі  забудь.

Віддавши,  тужи-не-тужи,
Лиш  попіл  та  крихта  надії,
Зомлію,тріпочуться  вії
Казала  ж  колись  6ережи.
Віддавши,  тужи-не-тужи
19.03

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652923
дата надходження 20.03.2016
дата закладки 03.07.2017


Мирослав Вересюк

ДУША ГОВОРИТ ІНКОЛИ ВІРШАМИ

 
 
Душа  говорить  інколи  віршами,
Буває  плаче,  деколи  кричить…
Не  хоче  зрозуміти,  що  між  нами
Кохання  іскра  вже  не  пролетить!

А  був  вогонь!  Палало  і  горіло,
У  полум’ї  купались  без  страху.
І  на  жаринки  ми  ступали  сміло,
Були  безгрішні  у  своїм  гріху.

На  пересуди  людські  не  зважали,
Роки,  як  коні,  стали  на  диби.
Молитви  пересипались  віршами,
Які  шепочу  в  час  нічний  доби.

Вже  сутінки  у  мої  лізуть  вікна,
Від  втрати  біль  доконує,  ятрить.
Без  тебе  жити  я  ніяк  не  звикну,  
Не  знаю  як,  та  доведеться  жить!    

04.09.2013  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447196
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 25.06.2017


Анатолій В.

Мені учора знову снився сон…

Мені  учора  знову  снився  сон,
Де  ми  удвох  гуляєм...  тиха  ніч...
І  нас  вкрива  тумановий  шифон...
Рука  в  руці,  немає  протиріч...

А  що  між  нами?  Що  між  нами  є?
Лиш  німота  п`янких  солодких  фраз,
Що  павутинно  тишу  заснує
І  солодко,  і  гірко  водночас...

Ми  розумієм,  що  не  треба  слів,
Ми  мовчки  з  тиші  щастя  відіп`єм...
І  слухаємо  солов`їний  спів,
Як  нашого  кохання  реквієм!

Мені  учора  знову  снився  сон...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675814
дата надходження 03.07.2016
дата закладки 24.06.2017


Наталя Данилюк

Тулитись теплими думками…

Тулитись  теплими  думками
До  захололих  щік  твоїх...
Вслухатись  в  те,  як  під  ногами
Рипить,  мов  цукор,  білий  сніг...

Як  десь  хрумтить  скоринка  льоду
Під  гострим  лезом  ковзанів!
Вдихати  теплу  насолоду
Терпкої  кави  у  вікні.

Ловити  цитрусові  нотки,
А  поміж  ними  -  хвойний  бриз:
Зимовий  мікс,  не  то  солодкий,
Не  то  з  кислинкою  сюрприз.

І  упиваючись,  п'яніти
Чи  то  від  сяйва  ліхтарів,
Що  заливають,  мов  софіти,
Слідів  мережку  у  дворі...

Чи  то  від  іскорок  гарячих
Твоїх  усміхнених  зіниць!..
І  пресувати  сніг  у  м'ячик
Теплом  ворсистих  рукавиць.

І  затуляти  що  є  сили
Тендітне  щастя  від  завій,
Що,  мов  метелик  тонкокрилий,
Бринить  у  тебе  в  рукаві!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539130
дата надходження 24.11.2014
дата закладки 24.06.2017


ptaha

Перерва на каву

За  картиною  Р.Величка  "Кава-брейк"

[img]http://img-4.artonline.ru/paintings/ROMERA/max_kofebrejk.jpg[/img]

Бадьорий  ранок.  Теплі  ноти  кави.
Твоїх  очей  глибоке  темне  дно.
Тривожний  присмак  нотами  металу.
Прозорих  чашок  тріснуте  крило.

Гірка  розлука  –  піною  туманів.
Намиста  розсип  по  зернятках  днів.
І  дух  терпкий  розмеленої  кави
Годинником  пісковим…  до  хвилин…

Безсоння  склянка  (друга…  третя…  п’ята…)
І  ночі  скло  світанком  –  на  друзки…
І  раптом  очі…  в  колір  аромату
Міцної  кави  й…  почуття  вершки…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593468
дата надходження 13.07.2015
дата закладки 23.06.2017


Мила Машнова

Мне тебя не забыть

Мне  тебя  не  забыть,
даже  если  падут  небеса,
Даже  если  Земля
прекратит  круговое  вращенье,
Среди  тысяч  других,
я  твои  распознаю  глаза,
Даже  если  их  встречу
в  ином,  неземном  измереньи.


Солнце  может  устать
совершать  ежедневный  маршрут,
Время  ластиком  может  стирать
мою  хлипкую  память…
Мне  тебя  не  забыть
ни  на  миг,  ни  на  10  минут  –
Ты  вплетён  в  ДНК,
как  единый,  изящный  орнамент.



1  августа  2014

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515279
дата надходження 03.08.2014
дата закладки 22.06.2017