В ніч кам'яну, коли темно воді і дорозі,
Коли темно траві і нічого не видно мені,
В ніч кам'яну, коли темно надії й тривозі, —
Будь при мені, будь навіки мені при мені.
В тіні священній могил, в тіні священній свободи,
Коли я прилягаю на хвилю, бо ще далеко мені,
Коли проклятий раб в мені голову зводить, —
Будь при мені, будь навіки мені при мені.
В ніч кам'яну, коли люблять не спать яничари,
Вони люблять не спать, плідно плодючись навіть вві сні
Не кричи і не плач. Навіть в смерті своїй я з тобою недаром.
Зоре,
будь при мені, будь навіки мені при мені.
1982
© Микола Вінграновський
|
|
