 |
| Одна думка із сотень тисяч інших думок
Мов краплина води серед хвиль в світовім океані,
Мов тендітної нитки окремий виток,
А нитки є і світлі, і темні, яскраві і тьмяні...
Одна думка покличе сотні інших думок,
Ніби іскра, запалить світанок в нічному тумані.
І сплетуться суцвіття в абстрактний вінок,
А квітки там великі й малі, всім відомі й незнані...
В моїм серці крилом знов тріпоче весна,
І все кличе нитки кольорів світлих в думи.
Я наповнюю душу свою цим сповна.
Я так хочу, щоб в серці було менше суму,
Бо ж все змінює часом лиш думка одна...
Більше б радості й тиші, ніж сірості й шуму.
© ОднаДумка, 2017
|
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
|
|
