 |
| Ніколи “завтра” не наступить,
Сьогодні тільки будем жить,
Повік ніхто нас не розбудить, –
Це навіть більше, ніж убить!
В політ не вирвешся ти вільний,
Лише існуєш, не живеш,
І доленосний поклик сильний,
Сам помилково обійдеш.
В цім лиха закономірність,
Яка закручує життя,
Нерозуміння і наївність
Ведуть вперед, чи в небуття?
Так і живеш собі поволі,
Чи рік за день, чи день за рік
Ти сам один стоїш на полі
Втрачаючи рокам і лік.
Ще ніби вчора народився,
І ніби заново живу.
А світ відкрився, чи закрився,
Я по ріці життя пливу.
І все навколо нереальне,
Якийсь оманливий туман,
І світобачення печальне,
А на шляху – століть курган.
Війна в собі, війна довіки,
Кругом всі мислячі каліки…
Подумай добре; поважай,
Як свій, так і чийсь інший рай. |
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
|
|
