Капелька: Благодарю, Анфиса,за замечательный,добрый комментарий!Искренне рад такой прекрасной оценке стихотворения!Тепла-любви-вдохновения от всей души желаю Вам!
Павло Коваленко: Ми живемо в полоні казкових ілюзій
Під дією давніх, забутих пісень.
Все, як на нервах, серце в напрузі
В шаленому ритмі б’ється весь день.
І тільки вночі, коли тіні зникають,
В серце спокійний вертається стук.
З пам’яті нашої враз виринають
Мрії нездійснені й прикрість розлук.
Стає вмить реальним світ наших ілюзій,
Що оживатимуть в примарних снах:
Мрії здійсняються, приходять друзі,
І ми літаємо так, наче птах.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Ще раз дякую за небайдужість.
Благодарю, Анфиса,за замечательный,добрый комментарий!Искренне рад такой прекрасной оценке стихотворения!Тепла-любви-вдохновения от всей души желаю Вам!