Гість-Наум: Немов на святі Бахуса, поети --
Вже мову втратили, лиш смайлики блищать.
Запас понять незмінні: гальби і букети....
Де музи знамениті, чом замріяно мовчать?
Та ми і язиком не вмієм терти:
Вже не слова, а смайлики самі.
Невже до вигуків, до міміки і жестів
Ми здеградуємо на радість ворогів....
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Як же не розіп\'ясти таку гарну (в любові) 
Замечательный,светлый,добрый стих!Очень хорошо и красиво в нём всё сказано!Браво Марина!
